Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №910/2442/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2026 р. Справа № 910/2442/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Ходаківської І.П.

Владимиренко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Мельничука О.С.

за участю представників учасників справи:

від позивача: Січевлюк В.А. (у режимі відеоконференції)

від відповідача: Левченко О.О. (у режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київське центральне конструкторське бюро арматуробудування"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.07.2026 (дата підписання ухвали: 21.07.2026)

про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу (суддя Павленко Є.В.)

у справі № 910/2442/26 Господарського суду міста Києва

за позовом Приватного акціонерного товариства "Київське центральне конструкторське бюро арматуробудування"

до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

про стягнення 731 813,25 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу

14.07.2026 Приватне акціонерне товариство "Київське центральне конструкторське бюро арматуробудування" (далі - ПрАТ "КЦКБА", Товариство, позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою від 14.07.2026 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в справі № 910/2442/26, в якій просило суд стягнути з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - АТ "НАЕК "Енергоатом", відповідач) витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у даній справі в розмірі 82 980,00 грн без ПДВ, про що винести додаткове судове рішення.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2026 у справі № 910/2442/26 відмовлено у задоволенні заяви ПрАТ "КЦКБА" від 14.07.2026 про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в даній справі.

Відмовляючи в задоволенні вказаної заяви ПрАТ "КЦКБА", суд виходив із того, що належні докази на підтвердження понесених позивачем у цій справі судових витрат, серед яких, зокрема, договір про надання правової допомоги від 16.09.2016 № 16-09/2016, додатковий договір від 16.08.2021 № 2 та додатковий договір від 31.10.2023 № 3, подані Товариством із порушенням встановленого статтею 221 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) строку на їх подачу, і позивач у порушення приписів зазначеної норми не навів жодних поважних причин пропуску вказаного строку.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2026 у справі № 910/2442/26, ПрАТ "КЦКБА" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та прийняти додаткове рішення, яким заяву позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що:

- вирішення питання про покладення на сторону судових витрат відбувається шляхом винесення додаткового рішення, а не ухвали;

- суд першої інстанції проігнорував належне виконання позивачем порядку подання доказів витрат на професійну правничу допомогу, встановленого ГПК України;

- суд першої інстанції помилково застосував положення процесуального закону, котрі встановлюють порядок подання учасниками процесу доказів на підтвердження обставин спору, до правовідносин, змістом котрих є подання доказів розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи;

- усі подані позивачем як додатки до заяви документи є доказами, що стосуються розміру витрат позивача на оплату правничої допомоги, і саме тому їх подання після завершення розгляду справи по суті є доцільним та належно цілком обґрунтованим положеннями ГПК України;

- оскаржувана ухвала порушує принцип процесуальної економії та правові висновки Європейського суду з прав людини про сталість судової практики, ґрунтується на надмірно формальному тлумаченні судом норм процесуального права, що призвело до їх помилкового застосування;

- звернення суду першої інстанції до правового висновку Верховного Суду у справі № 910/12578/25 не є релевантним;

- судом першої інстанції при відмові в ухваленні додаткового рішення було порушено норми процесуального права (ст. 124, 126, ч. 8 ст. 129, ст. 236, 237 ГПК України), не з`ясовані обставини, які мають значення для справи, а саме щодо спеціального порядку подання доказів на підтвердження судових витрат.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2026 (колегія суддів у складі: головуючого Демидової А.М., суддів: Ходаківської І.П., Владимиренко С.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ "КЦКБА" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.07.2026 у справі № 910/2442/26; розгляд апеляційної скарги призначено на 01.09.2026 об 11:40; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 25.08.2026.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2026 задоволено заяву АТ "НАЕК "Енергоатом" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2026 продовжено строк розгляду апеляційної скарги ПрАТ "КЦКБА" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.07.2026 у справі № 910/2442/26; оголошено перерву в розгляді апеляційної скарги в даній справі до 15.09.2026 об 11:55.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2026 задоволено заяву ПрАТ "КЦКБА" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Позиції учасників справи

АТ "НАЕК "Енергоатом" подало до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Явка представників учасників справи

У судовому засіданні 15.09.2026 взяли участь представники позивача та відповідача у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

У судовому засіданні представник позивача (скаржника) вимоги апеляційної скарги підтримав і просив суд її задовольнити.

Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечував і просив суд залишити її без задоволення.

Обставини справи, встановлені судом першої та апеляційної інстанцій

У березні 2026 року ПрАТ "КЦКБА" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до АТ "НАЕК "Енергоатом" про стягнення 1 426 613,25 грн, з яких: 694 800,00 грн - основний борг, 515 225,99 грн - інфляційні втрати, 104 562,65 грн - три проценти річних, 112 024,61 грн - пеня, нараховані на вищевказану суму основної заборгованості за період з 01.03.2021 по 06.03.2026.

Після звернення Товариства до суду із цим позовом відповідач повністю сплатив позивачу суму спірної основної заборгованості, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних інструкцій, які були долучені позивачем до заяви від 18.06.2026 про відмову від позову в частині вимоги про стягнення з відповідача 694 800,00 грн основної заборгованості, яка ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2026 прийнята судом, а провадження у справі в цій частині закрито.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.07.2026 у справі № 910/2442/26 позов задоволено частково та стягнуто з АТ "НАЕК "Енергоатом" на користь ПрАТ "КЦКБА" 189 620,57 грн інфляційних втрат, 62 589,11 грн трьох процентів річних, 112 024,60 грн пені та 4 370,81 грн судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

14.07.2026 ПрАТ "КЦКБА" подало до Господарського суду міста Києва заяву від 14.07.2026 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в справі № 910/2442/26. У вказаній заяві заявник просив суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у даній справі в розмірі 82 980,00 грн без ПДВ, про що винести додаткове судове рішення. До заяви додано докази понесення відповідних витрат.

Розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом, зокрема, не вирішено питання про судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, до них належать витрати на професійну правничу допомогу.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Питання розподілу між сторонами судових витрат, суд вирішує під час ухвалення рішення суду і зазначає про це в резолютивній частині (пункт 5 частини першої статті 237, пункт 2 частини п`ятої статті 238 ГПК України).

Водночас норми частини першої статті 221 ГПК України передбачають, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Така норма кореспондується із частиною восьмою статті 129 ГПК України, яка визначає, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У постанові від 10.01.2024 у справі № 285/5547/21 в аспекті частини першої статті 246 Цивільного процесуального кодексу України, яка аналогічна змісту частини першої статті 221 ГПК України (ці норми однаково регулюють порядок подання доказів розміру понесених судових витрат, зокрема в разі пропуску встановленого строку (до закінчення судових дебатів у справі), Верховний Суд з урахуванням принципу розумності, зауважив, що у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин неподання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі; у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.

У контексті наведеного в постанові від 10.01.2024 у справі № 285/5547/21 Верховний Суд, врахувавши, що рішення суду першої інстанції було ухвалене 27.12.2022, при цьому позивач звернувся із заявою про стягнення витрат на правничу допомогу, до якої додав докази про їх понесення протягом п`яти днів після його ухвалення (03.01.2023), які (докази) були датовані за період із 09.12.2021 до 03.08.2022, тобто до моменту ухвалення рішення суду першої інстанції, вважав, що суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про відмову у задоволенні заяви представника про стягнення витрат на правову допомогу, оскільки зміст заяви не містить обґрунтування поважних причин неподання ним доказів, що підтверджують розмір судових витрат до закінчення судових дебатів у справі.

У постанові від 13.05.2026 у справі № 910/12578/25, врахувавши, що подаючи разом із заявою про ухвалення додаткового рішення (після закінчення судових дебатів/після ухвалення рішення по суті спору) докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, заявник не навів та не обґрунтував поважність причин неподання (неможливості подання) таких доказів до закінчення судових дебатів, Верховний Суд виснував, що відсутні підстави для розподілу заявлених позивачем витрат на правничу допомогу, що, в свою чергу, є підставою для скасування додаткового рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду про перегляд цього додаткового рішення, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу понесених ним витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції.

Аналогічна правова позиція щодо застосування частини першої статті 221 та статті 129 ГПК України була викладена Верховним Судом у постанові від 08.04.2026 у справі № 902/1055/25.

У даній справі в позовній заяві позивач повідомив, що обсяг професійної правничої допомоги, що надана позивачу, на день подання цього позову становить 7 годин (послуга із складання та комплектації позовної заяви), що, виходячи з тарифу 4 500,00 грн за одну годину, встановленого договором про надання правової допомоги № 16-09/2016 від 16.09.2016 (з урахуванням змін, внесених "Додатковим договором № 3 до договору про надання правової допомоги № 16-09/2016 від 16 вересня 2016 р." від 31.10.2023), складає 31 500,00 грн. Докази щодо остаточного розміру витрат на правничу допомогу позивачем будуть подані протягом 5 днів з дня прийняття судом відповідного рішення у справі.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції позивач до заяви від 14.07.2026 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу додав копії:

- договору про надання правової допомоги № 16-09/2016 від 16.09.2016, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Київське центральне конструкторське бюро арматуробудування" та Адвокатським об`єднанням "Арсенал";

- додаткового договору № 2 від 16.08.2021 до договору про надання правової допомоги № 16-09/2016 від 16.09.2016;

- додаткового договору № 3 від 31.10.2023 до договору про надання правової допомоги № 16-09/2016 від 16.09.2016;

- акта передачі-приймання послуг від 09.07.2026, складеного ПрАТ "КЦКБА" та Адвокатським бюро "Арсенал" Володимира Січевлюка".

Разом із тим, рішення у даній справі було ухвалено судом першої інстанції 09.07.2026.

Вказані обставини свідчать, що зазначивши в позовній заяві попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу, позивач подав докази на підтвердження цих витрат разом із заявою про ухвалення додаткового рішення, тобто після закінчення судових дебатів та, відповідно, після ухвалення судом рішення по суті позовних вимог.

Як встановлено судом першої інстанції і свідчать матеріали справи, копії договору про надання правової допомоги № 16-09/2016 від 16.09.2016 та додаткових договорів до нього № 2 від 31.10.2023 та № 3 від 31.10.2023, якими безпосередньо визначено вартість і порядок оплати позивачем наданих йому адвокатських послуг, не були подані ні разом із позовною заявою Товариства, ні з іншими заявами позивача про суті справи.

При цьому, подаючи вказані докази разом із заявою від 14.07.2026 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, позивач не обґрунтував поважність причин неподання (неможливості подання) таких доказів до закінчення судових дебатів, зокрема, в аспекті того, що ці докази датовані до закінчення судових дебатів, відповідно, до ухвалення судом рішення по суті спору (09.07.2026), тобто існували та могли бути подані заявником до суду до закінчення судових дебатів.

Зі змісту заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу вбачається, що позивач не зазначив жодних причин неподання цих доказів до закінчення судових дебатів.

Згідно зі статтею 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Статтею 30 цього Закону встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Суди, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, мають виходити із встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з положеннями статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18.

З огляду на наведене та враховуючи, що подаючи разом із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (після закінчення судових дебатів/після ухвалення рішення по суті спору) докази на підтвердження таких витрат, серед яких договір про надання правової допомоги № 16-09/2016 від 16.09.2016, додатковий договір № 2 від 16.08.2021 та додатковий договір № від 31.10.2023, заявник не навів та не обґрунтував поважність причин неподання (неможливості подання) таких доказів до закінчення судових дебатів, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні вказаної заяви Товариства про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 82 980,00 грн.

Відхиляючи доводи скаржника про те, що вирішення питання про покладення на сторону судових витрат відбувається шляхом винесення додаткового рішення, а не ухвали, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на положення ч. 5 ст. 244 ГПК України, згідно з якою додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Отже, відповідно до процесуального законодавства, про відмову у прийнятті додаткового рішення постановляється ухвала.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що в даній справі надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно із ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, та правомірно відмовлено в задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, у зв`язку із чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваної у даній справі ухвали відсутні.

За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Судові витрати

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати зі сплати судового збору за її подання відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 74, 129, 269, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київське центральне конструкторське бюро арматуробудування" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.07.2026 у справі № 910/2442/26 залишити без змін.

3. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

5. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню не підлягає.

Повна постанова складена 12.10.2026.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.П. Ходаківська

С.В. Владимиренко