Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №758/12882/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/12882/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва в складі головуючого судді - Якимець О.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (участі) учасників справи (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

МТСБУ звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 у якому просить стягнути завдану шкоду в порядку регресу в розмірі 56 193,58 грн.

В обґрунтування позову, зокрема, вказано, 12.01.2025 ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Mersedes-Benz» д.н.з. НОМЕР_1 , порушуючи правила дорожнього руху здійснив зіткнення з транспортним засобом «FORD» д.н.з. НОМЕР_2 . Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди, транспортним засобам завдано матеріальної шкоди.

Зазначається, що постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 01.05.2025 у справі № 755/1943/25 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

У позові звертається увага на те, що на момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Як наголошується у позові, потерпіла особа подала заяву про відшкодування шкоди, позивач визначив розмір заподіяної шкоди та здійснив регламентну виплату потерпілій особі у розмірі 52 993,58 грн. Витрати на збір документів склали 3 200,00 грн.

Акцентується, що загальний розмір витрат МТСБУ складає: 56 193,58 грн, які позивач відшкодував потерпілій стороні.

Таким чином, за твердженнями позивача, оскільки на момент завдання шкоди потерпілому, цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то згідно приписів ст. 37 Закону у позивача після здійснення регламентної виплати потерпілому, виникло право зворотної вимоги до відповідача у розмірі 56 193,58 грн.

Відповідачем не подано відзив на позов, який містив би заперечення на позов.

06 серпня 2026 року ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України).

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин в їх сукупності, суд встановив наступне.

За змістом відповіді з Національної поліції України вбачається, що 12.01.2025 о 07 год 50 хв м. Київ, по вул. Івана Миколайчука, 13А сталася ДТП (ідентифікатор картки: 3025015445329078) за участі автомобіля «Mersedes-Benz» д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_1 (власник автомобіля - ОСОБА_1 ), транспортного засобу «FORD» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 (власник автомобіля - ОСОБА_2 ), транспортного засобу «Peugeot» д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 (власник автомобіля - ОСОБА_3 ), та транспортного засобу «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_4 (власник автомобіля - ОСОБА_5 ). Винуватець ОСОБА_1 .

В матеріалах справи міститься копія постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 0.05.2025 у справі № 755/1943/25 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/127909553), якою вирішено:

- провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачого ст. 124 КУпАП, на підставі ст. 38, п. 7 ст. 247 КУпАП - закрити;

- провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В описовій частині зазначеної постанови вказано, зокрема, наступне: « ОСОБА_1 , 12 січня 2025 року, о 08 годині 40 хвилин, керуючи автомобілем «Mercedes-Benz», д/н НОМЕР_5 , у м. Києві, по вул. Івана Миколайчука, 13-А, не вибрав у встановлених межах безпечну швидкість руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв наїзд на автомобілі «Ford Fiesta», д/н НОМЕР_2 (власник ОСОБА_2 ) та «Peugeot 308», д/н НОМЕР_6 , який у свою чергу, скоїв наїзд на автомобіль «Volkswagen Jetta», д/н НОМЕР_7 , що призвело до пошкодження транспортних засобів, заподіяння матеріальних збитків і порушення п. 2.3 б, п. 12.1, п. 13.1 Правил дорожнього руху України.

Крім того, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 219020, ОСОБА_1 , 12 січня 2025 року, о 08 годині 40 хвилин, керував автомобілем марки «Mercedes-Benz», д/н НОМЕР_5 , у м. Києві, по вул. Івана Миколайчука, 13-А, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у закладі охорони здоров`я у лікаря-нарколога та підтверджується висновком медичного закладу, тобто, своїми діями порушив п. 2.9 а ПДР України.

У судовому засіданні захисник - адвокат Даниленко В.В. пояснив, що з протоколом про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, ОСОБА_1 погоджується, а щодо протоколу за 1 ст. 130 КУпАП заявив клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення. Клопотання мотивував тим, що при оформлені матеріалів справи про адміністративне правопорушення поліцейський зобов`язаний дотримуватися вимог п. 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за № 28/32999, згідно з вимогами якої, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). Однак, відеозапис, який долучено до матеріалів справи, не містить інформації щодо перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння. З відеозапису вбачається, що поведінка ОСОБА_1 адекватна, мова чітка, на запитання працівників поліції останній без вагань надавав відповіді, на пропозицію проїхати до лікаря-нарколога для проходження огляду одразу погодився. У закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 було запропоновано здати біологічне середовище у вигляді сечі, від чого останній не відмовився, але через захворювання нирок, про що повідомив лікаря, фізіологічно не зміг цього зробити, а тому, прохав останнього відібрати у нього будь-який інший зразок біологічного середовища, однак, у цьому йому було відмовлено, натомість, лікар діагностував клінічно стан алкогольного сп`яніння без проведення лабораторних досліджень, розцінивши все вищенаведене як відмову ОСОБА_1 від проходження огляду, чим порушив вимоги Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, визнав повністю, а щодо протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП прохав задовольнити клопотання захисника про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення та пояснив, що на місці події працівниками поліції йому було запропоновано пройти огляд за допомогою приладу Драгер, однак, оскільки зараз багато інформації, що такі прилади бувають невірними, відразу погодився проїхати до лікаря-нарколога. Приїхавши до медичного закладу, лікар оглянув його, при цьому, не зазначав про те, що він має запах алкоголю з порожнини рота, або будь-які інші ознаки та запропонував йому здати на аналіз біологічне середовище (сечу), однак, оскільки він має захворювання нирок, про що повідомив лікаря, з фізіологічних потреб не зміг здати такий аналіз, хоча й пив для цього достатню кількість води, а тому, прохав в останнього відібрати у нього для аналізу будь-який інший зразок біологічного середовища, зокрема кров, однак, у цьому йому було відмовлено, натомість, лікар діагностував клінічно стан алкогольного сп`яніння без проведення лабораторних досліджень. Вважає, що протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно нього складено незаконно та безпідставно, оскільки він не керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння».

З матеріалів справи вбачається, що на момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

До матеріалів справи долучено поліс № 221775932: страхувальник - ОСОБА_2 ; забезпечений транспортний засіб - «Ford Fiesta», реєстраційний номер НОМЕР_2 .

28.01.2025 ОСОБА_2 звернулася до МТСБУ з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, яка відбулася 12.01.2025.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.01.2025 ОСОБА_2 звернулася до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування.

В матеріалах справи міститься копія звіту про оцінку вартості збитку нанесеного власнику пошкодженого колісного транспортного засобу; об`єкт оцінки: автомобіль «Ford Fiesta», номерний знак НОМЕР_2 ; дата оцінки: 12.012025; замовник - МТСБУ; за висновками якого: вартість матеріального збитку складає 63 080,34 грн.

МТСБУ відшкодувало 52 993,58 грн ОСОБА_2 , що підтверджується Наказом МТСБУ про виплату від 04.10.2025, довідкою МТСБУ № 1 від 11.09.2025 про розмір відшкодування шкоди з захисту потерпілих, платіжною інструкцією № 0031271 від 07.10.2025 на суму 52 993,58 грн з призначенням платежу «виплата по справі № 114797, згідно наказу № 3.1/29667 від 11.09.2025р., т.з. НОМЕР_2 ».

Також в матеріалах справи наявна платіжна інструкція № 18950 від 10.06.2025, з якої вбачається, що МТСБУ здійснило переказ 3 200,00 грн отримувачу ФОП ОСОБА_6 ; призначення платежу: «оплата послуг аваркома (експерта) по справі № 114797 згідно рах. № 20827 від 27.02.2025р., т.з. НОМЕР_2 ».

Згідно ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Правовідносини, які виникли між сторонами пов`язані з регламентною виплатою в порядку регресу регулюються нормами ЦК України та спеціальним Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Дорожньо-транспортна пригода сталася 12.01.2025, тому до спірних правовідносин застосовується Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 21.05.2024 № 3720-IX (далі - Закон № 3720-IX) у редакції, чинній на дату дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ч.1 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів.

Частиною 2 ст.1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Вина у завданні шкоди, згідно з положеннями п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України, є обов`язковою умовою для покладення на винну особу відповідальності за шкоду, завдану внаслідок взаємодії транспортних засобів іншому учаснику дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до п.6 ст.82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до положень п.п. 1.3,1.6, ст.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» потерпілі - треті юридичні та фізичні особи, життю, здоров`ю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник цього транспортного засобу; забезпечений транспортний засіб наземний транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, залежно від умов договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-який наземний транспортний засіб, який експлуатується особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, на законних підставах.

Статтею 5 Закону №3720-IX страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до п.1. ст. 40 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ є єдиним обов`язковим об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. МТСБУ є юридичною особою, належить до неприбуткових організацій, за умови відповідності вимогам, встановленим Податковим кодексом України, і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, Закону України "Про страхування", інших актів законодавства та свого статуту.

Відповідно до ст. 43 Закону № 3720-IX, 1. МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих здійснює регламентну виплату на умовах, визначених цим Законом, у разі заподіяння шкоди на території України: 1) транспортним засобом, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності, та майну, яке перебувало в ньому; 2) невстановленим транспортним засобом життю або здоров`ю потерпілої фізичної особи.

Шкода, заподіяна майну потерпілої фізичної особи, відшкодовується, якщо шкода здоров`ю потерпілої фізичної особи заподіяна у вигляді стійкої втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності або якщо внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала смерть потерпілої фізичної особи. У разі спричинення дорожньо-транспортної пригоди на території України невстановленим транспортним засобом для цілей цього Закону вважається, що відповідний невстановлений транспортний засіб є транспортним засобом, зареєстрованим в Україні; 3) транспортним засобом, який вийшов із володіння власника внаслідок вчинення протиправних дій іншою особою; 4) транспортним засобом, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди укладено внутрішній договір страхування із страховиком, який на дату подання заяви про регламентну виплату не мав права здійснювати обов`язкове страхування 3 цивільно-правової відповідальності у зв`язку з припиненням членства в МТСБУ, і такий страховик (його правонаступник) із закінченням строку, визначеного цим Законом для прийняття рішення щодо здійснення страхової виплати, не прийняв відповідного рішення або прийняв рішення про здійснення страхової виплати, але не здійснив її, а також у разі відкриття провадження у справі про банкрутство такого страховика чи ліквідації такого страховика для виконання його зобов`язань за внутрішніми договорами страхування; 5) забезпеченим транспортним засобом під керуванням поліцейського, військового чи працівника закладу охорони здоров`я, якому водій на виконання вимог законодавства надав такий транспортний засіб, якщо страховиком не здійснено страхової виплати.

Відповідно до п.2 ст. 37 Закону № 3720-IX МТСБУ після здійснення регламентної виплати має право зворотної вимоги до: особи, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду, керуючи транспортним засобом, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або особи, яка відповідно до закону несе цивільну відповідальність за заподіяну шкоду.

Частиною 1 ст.1191 ЦК України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завданою іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Положеннями п.2 ст.7 Закону №3720-IX визначено, що керування на території України транспортним засобом, щодо якого відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода). Однією із умов для відшкодування матеріального збитку, особою, відповідальною за заподіяний збиток (або заподіювачем шкоди) є наявність оцінки завданої шкоди, проведеної у встановленому законом порядку, з дотриманням Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» (ст.ст. 4,5,7,12 цього Закону) та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затв. наказом МЮУ, Фонду ДМУ від 24.11.2003 р. № 142/5/2092, в ред. наказу МЮ України, Фонду ДМУ від 24.07.2009 р. №1335/5/1159) (п.п.1.3.,1.6.,2.4,4.3,5.2,8.3, 8.4, 8. 5.2-8.5.15 Методики).

Відповідно до п.3 ст.43 Закону №3720-IX МТСБУ має право залучати аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти, у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених у статті 43 цього Закону; МТСБУ за рахунок коштів відповідного централізованого страхового резервного фонду здійснює оплату послуг осіб, залучених для визначення (з`ясування) причин, обставин настання подій, які є підставою для здійснення регламентних виплат, визначення розміру заподіяної внаслідок таких подій шкоди (у тому числі здійснює оплату послуг осіб, які надають МТСБУ інформацію чи інші послуги для визначення розміру регламентної виплати), оплату банківських витрат, судових зборів та інших обов`язкових платежів, пов`язаних із здійсненням та компенсацією регламентних виплат, оплату послуг осіб, які на договірній основі надають МТСБУ юридичні послуги щодо компенсації здійснених регламентних виплат.

Відповідно до ст. 27 Закону №3720-IX страхова (регламентна) виплата у разі пошкодження транспортного засобу розраховується як сума документально підтверджених витрат, пов`язаних із: 1) відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу, включаючи пошкодження, зроблені умисно для врятування потерпілих осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у порядку, визначеному частинами другою і третьою цієї статті; 2) евакуацією (доставкою) транспортного засобу в межах 150 кілометрів (якщо інша відстань не погоджена між страховиком (МТСБУ) та потерпілою особою) від місця дорожньо-транспортної пригоди на території України до місця проживання потерпілої особи або до місця стоянки на території України, або до місця здійснення відновлювального ремонту на території України, а також від місця проживання потерпілої особи або місця стоянки на території України до місця здійснення відновлювального ремонту на території України; 3) оплатою послуг стоянки, якщо транспортний засіб з поважних причин необхідно перемістити на стоянку, але не більше ніж до дати отримання страхової виплати. Витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу (страхова (регламентна) виплата), відшкодовуються страховиком (МТСБУ) у розмірі вартості відновлювального ремонту, що забезпечує приведення транспортного засобу у стан, який мав такий транспортний засіб до настання дорожньо-транспортної пригоди, та визначається відповідно до частини третьої цієї статті.

Відповідно до ст. 34 Закону №3720-IX страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст.32 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу включає: 1) вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, визначеного на підставі акта огляду транспортного засобу, складеного представником страховика (у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ), або висновку суб`єкта оціночної діяльності, оцінювача, судового експерта, складеного відповідно до частини четвертої статті 31 цього Закону, а також вартість матеріалів, необхідних для здійснення відповідного ремонту; 2) вартість робіт з ремонту (заміни) складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, передбаченого пунктом 1 цієї частини.

Для транспортного засобу, строк експлуатації якого до настання дорожньо-транспортної пригоди не перевищує п`ять років або щодо якого є чинними гарантійні зобов`язання виробника транспортного засобу, за умови документального підтвердження їх чинності, до розрахунку вартості складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують заміни новими, включається вартість невживаних складових частин (деталей), дозволених заводом-виробником для обслуговування відповідних транспортних засобів. Для інших транспортних засобів до розрахунку вартості складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують заміни, може включатися вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що відповідають технічним характеристикам такого транспортного засобу та є аналогом оригінальних складових частин (деталей) транспортного засобу.

Отже, МТСБУ виконало покладений на нього обов`язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не забезпечив свою цивільно-правову відповідальність.

МТСБУ, відшкодувавши потерпілому суму регламентної виплати отримало право вимоги до винуватця ДТП, який не застрахував цивільно правову відповідальність в розмірі понесених фактичних витрат, в порядку зворотної вимоги (регресу).

Таким чином, з відповідача на користь позивача в порядку регресу належить стягнути 56 193,58 грн

Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням задоволення позову, на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 328,00 грн судового збору сплаченого за подання позовної заяви.

Керуючись ст. ст. 2-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, ЦПК України, суд

у х в а л и в:

позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України суми сплаченого страхового відшкодування у розмірі 56 193 (п`ятдесят шість тисяч сто дев`яносто три) гривні 58 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України судовий збір у сумі 3 328,00 грн.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасники справи:

позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України, місцезнаходження - місто Київ, бульвар Русанівський, будинок 8, код ЄДРПОУ 21647131;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомо.

Суддя О. І. Якимець