Рішення від 05 серпня 2026 р. у справі №758/6458/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/6458/26

Категорія 17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2026 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Войтенко Т. В.,

за участю секретаря судового засідання - Крупина Ю. А.,

представника заінтересованої особи - Дехтярова В.В.,

розглянувши у судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України у м.Києві, Державна міграційна служба України про встановлення факту належності правовстановлюючих документів,-

В С Т А Н О В И В :

16.04.2026 до Подільського районного суду міста Києва із заявою про встановлення факту що має юридичне значення, звернулася ОСОБА_1 .

Вимоги заяви обґрунтувала тим, що у внутрішньому паспорті громадянина України НОМЕР_1 , виданому Калінінським РВ Горлівського МУ УМВС України у Донецькій області

21.11.1997 р., її прізвище зазначене як « ОСОБА_2 » через " Є ". У закордонному паспорті громадянина України номер НОМЕР_2 , виданий 15.12.2022 р., орган, що видав 2126, її прізвище зазначене як ОСОБА_2 / ОСОБА_4 . У довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи її прізвище зазначене як " ОСОБА_5 " через "е".

Також вказує, що після реєстрації шлюбу з ОСОБА_6 ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію шлюбу НОМЕР_7 від 22.08.1987, вона набула

прізвище " ОСОБА_5 ", яке також мають її діти та мали батьки її чоловіка.

У довідці про присвоєння ідентифікаційного номера, виданою ДПА Калінінського району м. Горлівка 21.09.1998, її прізвище написано також через літеру "є": « ОСОБА_5 ».

У довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи її прізвище написано через літеру "е": « ОСОБА_5 ».

В Договорі дарування гаража від 05.12.2001 року (зареєстрований в

реєстрі приватним нотаріусом Циганенко В.В. під номером 4215), її прізвище

написано в одному й тому ж документі два рази по різному: на початку документу, нотаріус зазначив через "є", тобто " ОСОБА_2 ", а вже через кілька рядків зазначив прізвище заявниці через "е", тобто « ОСОБА_5 ».

Звертаючись до суду, вказує, що в свідоцтві про право власності на квартиру від 05.01.2006 р., її прізвище зазначене як " ОСОБА_8 " через є.

В особистому електронному кабінеті Пенсійного Фонду України, її прізвище зазначене через "Е": « ОСОБА_5 ».

Посилається на те, що помилка у написанні її прізвища виникла після викрадення її документів у 1997 році та після отримання нового паспорту. Різниця у написані прізвища заявника в одній літеру, як вважає заявниця, є наслідком довільного перекладу її прізвища з російської, якою було складено усі правовстановлюючі документи за часів СРСР, на українську мову.

Вказує, що при отриманні документів вона не звертала увагу на правильність написання свого прізвища. Тільки під час користування вебпорталом електронних послуг Пенсійного фонду України, отримала автоматичне повідомлення такого змісту: «Ваші дані за Дія.Підпис " ОСОБА_1 " відрізняються від ПІБ в Реєстрі застрахованих осіб». Зазначене повідомлення свідчить про те, що в державних інформаційних

системах існує невідповідність між персональними даними заявниці, зазначеними в електронній ідентифікації особи (Дія.Підпис), та відомостями, які містяться в Реєстрі застрахованих осіб Пенсійного фонду України.

Вказує, що після отримання зазначеного повідомлення, почала перевіряти свої

документи та виявила численні розбіжності у написанні свого прізвища як

« ОСОБА_2 » та « ОСОБА_5 ».

Посилається на те, що наявність розбіжностей унеможливлює належну ідентифікацію її як однієї й тієї самої особи в державних реєстрах та створює перешкоди для

реалізації її пенсійних прав, підтвердження страхового стажу, оформлення пенсії за віком, а також здійснення інших юридично значимих дій, таких, як подача заяви про відшкодування за майно, залишене на тимчасово окупованій території України (Донецька область), отримання спадщини від батьків мого чоловіка, прізвище яких написано, як: " ОСОБА_5 " через "е". Наявність розбіжностей у написанні її прізвища вже спричинила практичні перешкоди у реалізації моїх пенсійних прав.

Заявниця зазначає, що нею подано звернення до Державної міграційної служби України. Листом від 11.03.2026 року ДМС України повідомила, що перевірка первинних документів щодо оформлення паспорта громадянина України наразі неможлива у зв?язку з тимчасовою окупацією м. Горлівка Донецької області, а питання зміни прізвища не

належить до компетенції ДМС. Вважає, що усунення розбіжностей у написанні її прізвища в адміністративному порядку є неможливим.

Посилаючись на те, що виправлення зазначеної розбіжності у позасудовому порядку є неможливим, оскільки орган, який видав правовстановлюючий документ, не має повноважень

або можливості внести відповідні зміни до виданого документа, звернулася до суду з даною заявою, у якій просить суд встановити факт належності їй документів, а саме, встановити факт, що правовстановлюючі документи:

- Паспорт громадянина України, серія, номер НОМЕР_1 , виданий Калінінським

РВ Горлівського МУ УМВС України у Донецькій обл. - 21 листопада 1997 р.;

- Паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 , виданий

15.12.2022р., орган, що видав 2126;

- Довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру НОМЕР_3 , видана ДПА

по Калинівському району м.Горлівка від 21.09.1998;

- Свідоцтво про право власності № НОМЕР_4 від 05.01.2006р. на квартиру, яка

знаходиться за адресою:

АДРЕСА_1 (серія НОМЕР_8);

- Технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_2 ,

- Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно (серія СВУ № 049365);

- Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №3007-

5000399491 від 24.09.2021 р.;

- Свідоцтво про реєстрацію шлюбу з ОСОБА_6 від 22.08.1987р.;

- Договір дарування гаражу від 05.12.2001 року, посвідчений та зареєстрований

приватним нотаріусом в реєстрі№4215;

- трудова книжка НОМЕР_5 ,

видані на ім?я ОСОБА_1 , а також видані на ім?я

ОСОБА_1 , належать одній особі - заявниці

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зазначає, що встановлення зазначеного факту необхідне заявниці для оформлення пенсії за віком та підтвердження страхового стажу; усунення розбіжностей у персональних даних, що містяться у державних реєстрах України; підтвердження права власності на належне їй нерухоме майно; оформлення спадкових прав; реалізації права на отримання компенсації за майно, розташоване на тимчасово окупованій території України тощо.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Войтенко Т.В..

Ухвалою від 01.05.2026 року заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності документів було залишено без руху. На виконання вимог ухвали 9 червня 2026р. заявниця подала нову редакцію заяви про встановлення факту належності їй правовстановлюючих документів.

Ухвалою судді Подільського районного суду міста Києва від 19 червня 2026р. було відкрито провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту належності документів.

31 липня 2026р. від заінтересованої особи Державної міграційної служби України надійшли Пояснення по справі, у яких ініційоване питання про закриття провадження у справі в частині вимог про встановлення факту належності заявниці паспортів, свідоцтва про шлюб. Заінтересовані особа також висловлює позицію про те, що чинне законодавство не передбачає можливості підтвердження трудового стажу заявниці судовим рішенням. Суд може встановлювати факти належності особи документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.

У судове засідання заявник не з`явилася. Подала заяву про розгляд справи без її участі.

У судове засідання прибув представник заінтересованої особи Державної міграційної служби України, який заявив клопотання про закриття провадження у даній справі, з посиланням на те, що порушені у заяві питання заявниці не належать до вирішення судом в порядку окремого провадження.

У судове засідання представник Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві не з`явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представника заінтересованої особи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви з таких підстав.

Судом встановлено, що підставою звернення до суду з даною заявою є розбіжності у написанні прізвища заявниці ОСОБА_1 у паспорті громадянки України та в правовстановлюючих документах, довідках, виданих компетентними органами.

Звертаючись до суду з даною заявою, заявниця просила встановити факт, що

- Паспорт громадянина України, серія, номер НОМЕР_1 , виданий Калінінським

РВ Горлівського МУ УМВС України у Донецькій обл. - 21 листопада 1997 р.;

- Паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 , виданий

15.12.2022р., орган, що видав 2126;

- Довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру НОМЕР_3 , видана ДПА

по Калинівському району м.Горлівка від 21.09.1998;

- Свідоцтво про право власності № НОМЕР_4 від 05.01.2006р. на квартиру, яка

знаходиться за адресою:

АДРЕСА_1 (серія НОМЕР_8);

- Технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_2 ,

- Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно (серія СВУ № 049365);

- Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №3007-

5000399491 від 24.09.2021 р.;

- Свідоцтво про реєстрацію шлюбу з ОСОБА_6 від 22.08.1987р.;

- Договір дарування гаражу від 05.12.2001 року, посвідчений та зареєстрований

приватним нотаріусом в реєстрі№4215;

- трудова книжка НОМЕР_5 ,

видані на ім?я ОСОБА_1 , а також видані на ім?я

ОСОБА_1 , належать одній особі - заявниці

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 6 серпня 2026р. провадження у справі про встановлення факту належності заявниці паспортів, довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру та свідоцтва про реєстрацію шлюбу було закрите, з тих підстав, що такі факти не підлягають встановленню в порядку окремого судочинства.

Крім того, закриваючи провадження у даній справі, суд звернув увагу на те, що заявниця, яка хоч і ініціювала питання встановити факт належності їй даних документі, не звернула увагу на те, що в паспорті громадянина України, в паспорті для виїзду за кордон, довідці про присвоєння ідентифікаційного номеру та в свідоцтві про шлюб її прізвище зазначено правильно, а саме ОСОБА_1 .

Таким чином, в рамках розгляду даної судової справи суду належить встановити факт належності заявниці ОСОБА_1

- Свідоцтва про право власності № НОМЕР_4 від 05.01.2006р. на квартиру, яка

знаходиться за адресою:

АДРЕСА_1 (серія НОМЕР_9);

- технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_2 ,

- Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно (серія СВУ № 049365);

- Довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №3007-

5000399491 від 24.09.2021 р.;

- Договору дарування гаражу від 05.12.2001 року, посвідченого та зареєстрованого

приватним нотаріусом в реєстрі№4215;

- трудової книжки НОМЕР_5 .

З матеріалів справи вбачається, що заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , документується паспортом громадянина України, серія НОМЕР_1 , виданим Калінінським районним відділом Горлівського міського управління МВС України в Донецькій області.

Відповідно до Свідоцтва про право власності № НОМЕР_4 , виданого Відділом обліку, розподілу і приватизації житлового фонду Горлівської міської ради Донецької області від 5 січня 2006р., заявниці ОСОБА_1 належить 1/4 частина квартири АДРЕСА_3 .

У даному свідоцтві прізвище, ім`я та по-батькові заявниці зазначено правильно, тобто так, як і зазначено в паспорті громадянина України, а відтак, підстав встановлювати факт належності їй даного Свідоцтва не вбачається. Аналогічно правильно зазначено відомості про власницю у Витязі СВУ №049365 про реєстрацію права власності на нерухоме майно на зазначену квартиру, який долучено до матеріалів справи.

До матеріалів справи також долучено копію Технічного паспорту на дану квартиру, у якому зазначені усі співвласники даної квартири. Прізвище заявниці ОСОБА_9 у такому технічному паспорті зазначено правильно, з літерою «Є», тобто відповідає відомостям, зазначеним в паспорті громадянина України. Відтак, підстав встановлювати факт належності заявниці технічного паспорту судовим рішенням не вбачається.

Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту належності документу, заявниця також просила встановити факт належності їй договору дарування гаража, згідно якого вона 5 грудня 2001р. подарувала належний гараж ОСОБА_10 , посвідченого та зареєстрованого приватним нотаріусом в реєстрі№4215. Зі змісту даного договору вбачається, що при зазначені сторін правочину прізвище ім`я та по батькові заявниці зазначено правильно як ОСОБА_1 ; однак у пункті 1 даного договору при зазначені змісту правочину прізвище заявниці зазначено невірно як « ОСОБА_1 ».

Вирішуючи питання про те, чи може суд встановлювати, що даний договір належить саме заявниці, суд констатує те, що не уповноважений виправляти описки, допущені приватним нотаріусом у правочинах. Крім того, даний договір свідчить про перехід права власності на гараж до обдарованого ОСОБА_10 . Після державної реєстрації даного договору дарування в органах БТІ, ОСОБА_10 повинне було бути видане реєстраційне посвідчення про власність, а якщо щодо даного гаражного боксу вчинялися правочини вже після того, як запрацював Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, відомості про право власності на гараж повинні були внесені до державних реєстрів.

Отже, у судовому порядку суд не уповноважений виправляти описки у письмовому правочині між сторонами. Лише у випадку, якби у правовстановлюючих документах на гараж прізвище власника відображалося інакше, аніж в його паспорті, та розбіжність з об`єктивних причин неможливо було усунути у позасудовому порядку, суд міг би встановити факт належності документів про право власності на гараж конкретній особі.

Щодо Довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №3007-

5000399491 від 24.09.2021 р., суд зазначає, що така довідка була видана 24 вересня 2021р. заступником начальника Управління соціального захисту за місцем фактичного перебування заявниці в АДРЕСА_4 . У даній довідці прізвище заявниці зазначено з помилкою як ОСОБА_1 . Оскільки у даній довідці правильно зазначені інші відомості про заявницю, про її місце народження, паспорт, яким документується особа, її зареєстроване місце проживання, та такі дані доводяться наявними у заявниці документами, суд не вбачає підстав для перебирання на себе функцій компетентного органу, який діє на підконтрольній території, та виправлення описки, яку повинен виправити відповідний орган за зверненням заявниці.

У цьому контексті суд звертає увагу заявниці на те, що встановлення факту належності правовстановлюючого документу особі на підставі судового рішення можливе виключно у випадку, якщо у позасудовому порядку усунути розбіжності неможливо, зокрема, наприклад, якби орган, який видавав таку довідку вже не функціонував, або знаходився на території, яка тимчасово не підконтрольна Україні.

Вирішуючи питання про можливість встановлення факту належності заявниці трудової книжки НОМЕР_5 , суд виходить з такого.

На ім`я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 1 вересня1978 року було виписано паперову трудову книжку НОМЕР_5 .

В подальшому на 1-му аркуші трудової книжки міститься закреслення прізвища « ОСОБА_12 » та напис « ОСОБА_13 » із відповідним застереженням російською мовою про те, що прізвище змінено на підставі свідоцтва про шлюб НОМЕР_6 від 22.08.1098 р.

Згідно даного свідоцтва про шлюб НОМЕР_6 від 22.08.1098 р., заявниця змінила прізвище на ОСОБА_5 (рос.мовою).

З долучених скріншотів з особистого кабінету заявниці на сайті ПФУ вбачається, що за даними Управління Пенсійного фонду України заявниця значиться як ОСОБА_1 . При цьому, при входженні до кабінету та ідентифікації електронним цифровим підписом з`являється застереження про те, що в Реєстрі застрахованих осіб дані про заявницю відрізняється від тих, які зазначені в «Дія.Підпис".

Посилаючись на неможливість позасудового внесення змін до трудової книжки для правильного написання прізвища українською мовою, заявниця звернулася до суду із даною заявою.

За п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.

Згідно із ч. 2 ст. 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Частиною 1 статті 316 ЦПК України визначено, що заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Статтею 19 ЦПК України визначені справи, що відносяться до юрисдикції загальних судів. У частині першій цієї статті встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. У частині сьомій вказаної статті регламентовано, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року в справі №320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок про те, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

У конкретному випадку заявниця звернулася до суду з метою забезпечення реалізації її права на правильне вирахування трудового стажу, можливості оцифрування трудової книжки. Спору щодо трудового стажу немає. Неможливість позасудового способу внесення виправлень до трудової книжки стало підставою для звернення заявниці до суду з даною заявою.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, а також те, що встановлення даного факту необхідно заявниці для оформлення документів в Управлінні Пенсійного фонду України, суд дійшов висновку, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню. Судовим рішенням слід встановити факт, що має юридичне значення, а саме: що трудова книжка НОМЕР_5 належить заявниці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Керуючись ст. ст. 10, 13, 81, 141, 175, 293, 315, 316, 354 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України у м.Києві, Державна міграційна служба України про встановлення факту належності правовстановлюючих документів, - задовольнити частково.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт належності трудової книжки НОМЕР_5 заявниці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

В решті вимог заяви - відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

СуддяТ. В. Войтенко