Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №756/16786/26 — Оболонський районний суд міста Києва

Суд: Оболонський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: факту смерті, з них: на тимчасово окупованій території України

Дата: 11 жовтня 2026 р.

Справа: №756/16786/26

Суддя: Шролик І. С.

12.10.2026 Справа № 756/16786/26

Справа № 756/16786/26

Провадження № 2-о/756/562/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі

головуючого судді Шролик І.С.,

за участю секретаря судового засідання Дулиної В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Оболонський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території,

У С Т А Н О В И В :

Стислий виклад заявлених вимог

ОСОБА_1 звернувся до Оболонського районного суду міста Києва із зазначеною заявою, в якій просив встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гречишкине Новоайдарського району Луганської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Гречишкине Щастинського (Новоайдарського) району Луганської області, та допустити негайне виконання рішення.

Заяву обґрунтовано тим, що заявник є сином ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на тимчасово окупованій території України. Державна реєстрація його смерті органами державної реєстрації актів цивільного стану України не проводилась. Медичні довідки, лікарські висновки та свідоцтво про смерть після смерті батька були вилучені представниками окупаційного «військового комісаріату», а отримати їх дублікати неможливо через відсутність зв`язку з окупаційними структурами та загрозу особистій безпеці. Встановлення факту смерті необхідне заявнику для реалізації цивільних прав, проведення державної реєстрації смерті та отримання свідоцтва про смерть. Єдиними доступними доказами заявник зазначив фотознімки з процедури поховання та фотознімок місця поховання з надмогильним хрестом.

Рух справи

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.2026 справу передано на розгляд судді Шролик І.С.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 07.10.2026 відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 08.10.2026.

08.10.2026 заявник подав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій зазначив, що перебуває за межами України, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі та просив заяву задовольнити.

Представник заінтересованої особи в судове засіданняне зявився про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином.

В зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судом було запропоновано заявнику надати власні пояснення, взяти участь в розгляді справи, забезпечити участь свідків, надати медучну документацію факту смерті, та (або) будь-який документ, який виданий окупаційною владою.

Засобами електронного зв`язку 09 жовтня 2026 року заявник сповістив про перебуває за межами України, свідки перебувають на ТОТ, їх участь в судовому засіданні не може забезпечити, окрім фотосвітлин будь- які інші докази відсутні.

Встановлені фактичні обставини

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається зі свідоцтва про народження № НОМЕР_1 , виданого 10.07.1991 Гречишкинською сільською радою Новоайдарського району Луганської області (актовий запис № 10 від 10.07.1991), батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_2 .

Згідно з довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 14.12.2022 № 3005-5002406466 заявник взятий на облік як внутрішньо переміщена особа; зареєстроване місце проживання - с. Гречишкине Щастинського району Луганської області, фактичне місце проживання - м. Київ.

На підтвердження факту смерті ОСОБА_2 заявник надав три фотознімки, на яких зображено тіло чоловіка похилого віку в труні на території кладовища в оточенні інших осіб, та один фотознімок дерев`яного хреста з табличкою з написом « ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 - ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Інших доказів на підтвердження факту, часу та місця смерті ОСОБА_2 заявник не надав. Медичних документів про смерть, документів про смерть, виданих органами на тимчасово окупованій території, довідки про поховання, інших письмових доказів, а також клопотань про допит свідків чи витребування доказів матеріали справи не містять.

Судом не вдалося вжити з власної ініціативи заходів до органів Пенсійного фонду України, Державної податкової служби України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції , в порядку передбаченому ч.2 ст.294 ЦПК України задля отримання відомостей про особу померлого, через не надання заявником ідентифікуючих даних про особу померлого, його ідентифікаційного коду (РНОКПП).

Застосовані норми законодавства

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 293 ЦПК України).

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Згідно з ч. 1 ст. 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи. З метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України). Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України).

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2 ст. 89 ЦПК України).

Верховний Суд у постанові від 27.11.2024 у справі № 759/4623/24 зазначив, що «у постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути, зокрема письмові докази; речові докази, зокрема звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі в обставинах, що загрожували їй смертю».

У тій самій постанові Верховний Суд наголосив, що, вирішуючи такі справи, «суди не можуть ігнорувати обставини, в яких опинилися заявники після повномасштабного військового вторгнення російської федерації на територію України та об`єктивні складнощі, які можуть виникнути у них при наданні доказів на підтвердження відповідного факту», а також мають «уникати спрощеного та формального підходу при вирішенні таких справ».

Аналогічно у постанові від 18.02.2026 у справі № 183/1557/25 Верховний Суд зазначив, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які достовірно свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин.

Мотиви та висновки суду

Предметом доказування у справі є обставини, які достовірно свідчать про смерть ОСОБА_2 , а також про час і місце його смерті.

Суд враховує, що с. Гречишкине Щастинського району Луганської області є тимчасово окупованою територією, а отже, заявник об`єктивно обмежений у можливості отримати медичні документи про смерть, видані за формами, затвердженими законодавством України. Відсутність таких документів сама по собі не є підставою для відмови у встановленні факту смерті.

Водночас на підтвердження заявленого факту заявник не надав жодного документа - ні виданого закладом охорони здоров`я, ні виданого органами на тимчасово окупованій території, ні його копії чи фотокопії. Твердження заявника про вилучення таких документів представниками окупаційного «військового комісаріату» не підтверджене будь-якими даними.

Фотознімки з процедури поховання не містять відомостей про дату й місце їх виготовлення, а також не дають змоги ототожнити зображену на них особу зі ОСОБА_2 , оскільки матеріали справи не містять інших зображень ОСОБА_2 чи документів із його фотографією. Зазначені фотознімки не підтверджують ні дати, ні місця смерті.

Фотознімок надмогильного хреста з табличкою засвідчує лише нанесений на табличку напис. Цей напис не є документом про смерть, його автор, підстави та час виготовлення невідомі, а місце розташування поховання з фотознімка не вбачається. Без підтвердження іншими доказами такий фотознімок не дає змоги достовірно встановити факт смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Гречишкине.

Будь- яких медичних документів, їх фотокопій, свідоцтва про смерть, довідки про смерть, виданих окупаціною владою, які доводять смерть особи заявником не надані.

Свідоцтво про народження заявника та довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи підтверджують родинні відносини заявника зі ОСОБА_2 та його переміщення з тимчасово окупованої території, однак обставин смерті ОСОБА_2 не стосуються.

Заявник у судове засідання не з`явився, пояснень щодо обставин смерті батька безпосередньо суду не надав, свідків, яким відомі обставини смерті та поховання ОСОБА_2 , не зазначив, клопотань про витребування доказів не заявляв. Клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції не заявляв.

Через відсутність ідентифікуючих даних особи померлого (ідентифікаційного коду), суд позбавлений можлвості отримати будь-яку інформацію й вжити заходи з власної ініціативи про встанолення факту смерті на ТОТ.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що надані заявником докази не є достатніми для достовірного встановлення факту смерті ОСОБА_2 у певний час і в певному місці, а висновок про такий факт ґрунтувався б на припущеннях, що суперечить ч. 6 ст. 81 ЦПК України.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом. Підстав для іншого розподілу судових витрат судом не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. 264, 265, 294, 315, 317-319 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Оболонський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Суддя Ірина ШРОЛИК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua