Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №756/17571/25 — Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/17571/25

Провадження № 2/756/2173/26

УКРАЇНА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Ткач М.М.,

за участі секретаря судового засідання - Тагієва Р.Д.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тарасюк Тетяна Миколаївна, ОСОБА_4 , про встановлення факту постійного непроживання зі спадкодавцем на момент прийняття спадщини,

УСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Шуляк Н.О. звернулася до Оболонського районного суду міста Києва з позовом до відповідача ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тарасюк Тетяна Миколаївна, про встановлення факту постійного непроживання зі спадкодавцем на момент прийняття спадщини. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є чоловіком ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час шлюбу у них народився син - відповідач ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на нерухоме майно. Заповіту спадкодавець не складала, відтак, спадкування після її смерті здійснюється за законом. Спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_5 є позивач та відповідач, які на момент її смерті були зареєстровані з нею за однією адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач був зареєстрований, але не проживав за вказаною адресою, та станом на дату смерті матері не проживав разом з нею. Відтак, з огляду на розбіжність між зареєстрованим місцем проживання відповідача та його фактичним місцем перебування позивач позбавлений можливості встановити факт непроживання іншого спадкоємця зі спадкодавцем у позасудовому порядку. Оскільки відповідач теж є спадкоємцем першої черги за законом, як і позивач, проте не проживав разом зі спадкодавцем на момент смерті, хоч і був зареєстрований разом з ним за однією адресою, а тому для реалізації своїх прав на спадкування, позивач просить встановити даний факт. Від встановлення цього факту залежить можливість звернення позивача до нотаріуса для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. За вказаних обставин, єдиним існуючим і ефективним способом захисту прав позивача на спадщину є встановлення факту постійного непроживання відповідача зі спадкодавцем на момент прийняття спадщини. З огляду на зазначене, позивач просить встановити факт постійного непроживання ОСОБА_3 за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 04.11.2025 позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тарасюк Тетяна Миколаївна, про встановлення факту постійного непроживання зі спадкодавцем на момент прийняття спадщини, залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 18.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тарасюк Тетяна Миколаївна, про встановлення факту постійного непроживання зі спадкодавцем на момент прийняття спадщини. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 04.03.2026 задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Шуляк Н.О. про витребування доказів. Витребувано у Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України інформацію про перетин державного кордону України та повернення до України - громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 у період з 01.01.2014 по 11.02.2025. Витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тарасюк Тетяни Миколаївни належним чином завірену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

22.04.2026 до суду на виконання вимог ухвали від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України надійшла витребувана інформація.

25.05.2026 до суду на виконання вимог ухвали від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тарасюк Тетяни Миколаївни надійшли належним чином засвідчені копії спадкової справи № 10/2025 заведеної після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Протокольною ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 09.06.2026 до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, залучено ОСОБА_4 .

18.06.2026 до суду через систему «Електронний суд» від третьої особи ОСОБА_4 надійшли письмові пояснення по справі.

Протокольною ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 14.07.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача - адвокат Шуляк Н.О. позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та дату судового засідання повідомлявся шляхом направлення судової повістки, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.

Треті особи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. При цьому, 18.06.2026 ОСОБА_4 подав до суду заяву, в якій просив суд розглядати справу за його відсутності на підставі наявних у матеріалах справи доказів та поданих ним письмових пояснень.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Як убачається із матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 11.02.2025 Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на час смерті ОСОБА_5 був її чоловіком, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 30.06.1973.

Відповідач ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 є сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 12.05.2025.

Третя особа ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є також сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 12.05.2025.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на належне на час смерті на праві власності майно.

Як вбачається з матеріалів спадкової справи №10/2025, що заведена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тарасюк Т.М., належним чином засвідчена копія якої надійшла на виконання вимог ухвали суду, до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини звернувся лише позивач у справі, у якій, серед іншого, зазначив, що крім нього іншими спадкоємцями першої черги за законом є сини спадкодавця - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , документи необхідні для оформлення спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину, будуть подані додатково.

Згідно з інформаційними довідками зі Спадкового реєстру від 12.05.2025 № 81136454 та № 81136615 ОСОБА_5 за період свого життя заповіти/спадкові договори не складала, відомості про спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину, відсутні.

Відповідно до витягу з Реєстру територіальної громади м. Києва від 13.05.2025 № 130778223 за адресою: АДРЕСА_1 у період з 11.02.2025 по 11.02.2025 були зареєстровані: ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтями 1216, 1261, 1268 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 3 ст. 1296 ЦК України).

Відповідно до статті 68 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, та склад спадкового майна.

Частиною 3 ст. 1268 ЦК України зазначено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

У свою чергу, ч. 1 ст.1269 ЦК України передбачає, що спадкоємець, який на час відкриття спадщини не проживав разом із спадкодавцем, для прийняття спадщини має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Також, статтею 1297 ЦК України регламентовано обов`язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на обтяжене майно та майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація. Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно (ч. 1 ст. 1297 ЦК України).

Звертаючись з позовом до суду з вимогою про встановлення факту непроживання відповідача за адресою: АДРЕСА_1 , позивач посилається на те, що це необхідно йому для отримання спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_5 , та звернення до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину за законом.

Орієнтовний перелік судових способів захисту цивільних прав та інтересів визначено частиною другою статті 16 ЦК України.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Під час оцінки обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц, від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17).

Ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача.

Відповідно до частини першої статті 175 ЦПК України позивач викладає свої вимоги щодо предмета позову та їх обґрунтування.

Предмет позову - це конкретна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, заявлена через суд.

Підстава позову - це юридичні факти (фактична підстава) і норми права (юридична підстава), якими позивач обґрунтовує свої вимоги до відповідача.

Предметом позову позивач визначив вимогу про встановлення факту непроживання відповідача із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Отже, предметом заявлених вимог є встановлення факту, що має юридичне значення, з метою належного оформлення позивачем спадщини після смерті дружини.

Однак, виходячи зі змісту позовних вимог, позивач фактично намагається довести, що відповідач не прийняв спадщину після смерті матері.

Ураховуючи викладене, заявлені в цій справі позовні вимоги про встановлення факту непроживання відповідача із спадкодавцем на час відкриття спадщини не відповідають належному способу захисту.

Суд зауважує, що позивач не заявляв вимог про захист права на спадкове майно (зокрема, про визнання права власності на спадщину), у межах яких ці обставини підлягали б встановленню. За таких обставин відсутні підстави для застосування обраного позивачем способу захисту, оскільки він не відновлює будь-яких порушених прав та інтересів позивача і не узгоджується із положеннями статті 16 ЦК України.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд в постановах від 26 липня 2023 року у справі № 641/3893/20, від 02 квітня 2025 року у справі № 751/344/23, від 09 квітня 2025 року у справі № 305/2221/21, від 25 листопада 2025 року у справі № 489/3282/23.

Факти, про які позивач просить ухвалити рішення у цій справі щодо постійного непроживання відповідача із спадкодавцем, підлягають встановленню при розгляді позову про визнання права власності на спадщину. Оскільки обраний позивачем спосіб захисту є неналежним, суд не надає оцінки доказам щодо непроживання відповідача зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19, від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18).

Ураховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати у відповідності до ст.141 ЦПК України, слід залишити за позивачем.

Керуючись статтями 2-5, 12-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тарасюк Тетяна Миколаївна, ОСОБА_4 , про встановлення факту постійного непроживання зі спадкодавцем на момент прийняття спадщини - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 07.09.2026.

Відомості про учасників справи:

1. Позивач: ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 );

2. Відповідач: ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

3. Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тарасюк Тетяна Миколаївна (місцезнаходження: м. Київ, вул. Левка Лук`яненка, буд. 19);

4. Третя особа: ОСОБА_4 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ).

Суддя М. М. Ткач