Вирок від 15 вересня 2026 р. у справі №756/15476/26 — Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/15476/26

Номер провадження № 1-кп/756/1929/26

УКРАЇНА

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва в складі судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в спрощеному провадженні обвинувальний акт, затверджений 10.09.2026 у кримінальному провадженні, яке внесене 23.08.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026105050000746, щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, у відношенні:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Залишани Вишгородського району Київської області, громадянина України, учня 11 класу опорного закладу освіти Красятицький академічний ліцей Поліської селищної ради, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

УСТАНОВИВ:

23.08.2026, близько 10:00, неповнолітній ОСОБА_3 , перебуваючи у с. Залишани Вишгородського району Київської області, маючи умисел, спрямований на незаконне придбання, зберігання та перевезення наркотичного засобу без мети збуту, неподалік зупинки громадського транспорту біля стовбура дерева побачив поліетиленовий пакет, всередині якого знаходився зіп-пакет із речовиною рослинного походження зеленого кольору. Зазначений пакет ОСОБА_3 підняв, частину речовини переклав до паперового згортка, який помістив до паперової коробки, та склав усе до сумки, яка була при ньому, після чого громадським транспортом перевіз наркотичний засіб до міста Києва.

Того ж дня, близько 10:48, за адресою: м. Київ, вул. Вишгородська, 26/2, ОСОБА_3 був зупинений працівником поліції, на запитання якого щодо наявності заборонених засобів чи речовин повідомив, що має при собі в сумці наркотичний засіб, який він придбав та зберігав для власного вживання без мети збуту. На місце події було викликано СОГ Оболонського УП ГУНП у м. Києві, після приїзду якої у присутності двох понятих ОСОБА_3 самостійно дістав із сумки та надав для огляду та вилучення поліетиленовий пакет із зіп-пакетом, паперову коробку з паперовим згортком із речовиною рослинного походження зеленого кольору, а також пристрій для куріння.

Під час досудового розслідування встановлено, що вилучена під час огляду місця події та надана на дослідження речовина рослинного походження зеленого кольору є наркотичним засобом, обіг якого обмежено, - канабіс. Загальна маса канабісу (в перерахунку на висушену речовину) становить 9,04 г.

Отже, неповнолітній ОСОБА_3 учинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, а саме незаконне придбання, зберігання та перевезення наркотичного засобу без мети збуту.

11.09.2026 до Оболонського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт у відношенні ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, у якому міститься клопотання прокурора ОСОБА_4 про розгляд обвинувального акту в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту додані:

- письмова заява неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_3 , складена у присутності законного представника ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту в спрощеному провадженні;

- матеріали кримінального провадження.

Як видно з наданих матеріалів, на час надходження обвинувального акту до суду щодо ОСОБА_3 не застосовано затримання після виявлення вчиненого кримінального проступку.

Ураховуючи зазначене, суд вважав можливим розглянути обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами ч. 2 ст. 381 КПК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Згідно з ч. 3 ст. 381 КПК України спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України у мотивувальній частині вироку зазначаються, у разі визнання особи винуватою, формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 2 ст. 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд.

Діючи відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 17, ст. 369-371, 374, ч. 3 ст. 381, ч. 2 ст. 382 КПК України, суд перевірив обставини, які встановлені органом досудового розслідування та які не оспорюються учасниками судового провадження.

Установлені органом досудового розслідування обставини, викладені судом, не оспорюються учасниками судового провадження, оскільки під час досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності.

Окрім того, обвинувачений ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Отже, саме з підстав викладеного суд дійшов висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, а саме незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні наркотичного засобу без мети збуту.

Відповідно до вимог ст. 485 КПК України судом встановлено обставини щодо неповнолітнього обвинуваченого, а саме, що ОСОБА_3 є учнем 11 класу опорного закладу освіти Красятицький академічний ліцей Поліської селищної ради, згідно з актом медичного обстеження здоровий, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, на обліку сектору ювенальної превенції ВП Вишгородського РУП ГУНП в Київській області не перебував та не перебуває. За місцем проживання характеризується посередньо, за місцем навчання має навчальні досягнення початкового рівня, середній загальний розвиток, час від часу порушує дисципліну. Згідно з актом обстеження житлово-побутових умов належні умови для проживання, виховання та розвитку дитини не створені.

Вивченням обставин справи, оцінкою особистості ОСОБА_3 установлено, що обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання останнього, є щире каяття та вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім, а обставин, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують його покарання, не встановлено.

Ці висновки суду ґрунтуються на тому, що, як свідчать матеріали досудового розслідування, ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, співпрацював з органом досудового розслідування, повністю повідомив про спосіб незаконного придбання, як і інші обставини вчинення кримінального правопорушення, а також надав згоду на спрощений розгляд кримінального провадження. Наведені відомості є достатніми, аби вважати дії ОСОБА_3 каяттям, а отже підставою для врахування їх як обставини, що пом`якшує покарання. Кримінальне правопорушення вчинено ОСОБА_3 у віці 17 років, тобто неповнолітнім.

Також суд бере до уваги, що і державне обвинувачення в особі прокурора вважає наявними такі обставини, що пом`якшують покарання, - щире каяття та вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім, які зазначено в обвинувальному акті.

Суд вважає, що підстави для застосування положень ст. 69, 69-1 КК України при призначенні покарання відсутні.

За змістом ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 103 КК України при призначенні покарання неповнолітньому суд, крім обставин, передбачених у ст. 65-67 цього Кодексу, враховує умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього.

Отже, обираючи вид та строк покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України належить до кримінальних проступків, його вид та суспільну небезпечність, відсутність завданої шкоди, а також наведені відомості про особу обвинуваченого, який є неповнолітнім, навчається, винуватість визнав, розкаявся, раніше не судимий.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 98 КК України до неповнолітніх, визнаних винними у вчиненні кримінального правопорушення, судом може бути застосоване основне покарання у виді пробаційного нагляду, яке передбачене й санкцією ч. 1 ст. 309 КК України.

З урахуванням викладених обставин справи, особистості обвинуваченого, тяжкості вчиненого кримінального проступку, відсутності завданої шкоди, наявності обставин, що пом`якшують покарання, а також того, що ОСОБА_3 є учнем і не має самостійного доходу, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, шляхом призначення ОСОБА_3 покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік, який полягатиме в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства, шляхом покладення на засудженого відповідно до п. 1-3 ч. 2 ст. 59-1 КК України обов`язків: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Крім того, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_3 обов`язок виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Зазначене судом покарання, на переконання суду, відповідає положенням ст. 65-67, 103 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень та відповідатиме особистості обвинуваченого.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду згідно з ч. 1 ст. 49-2 Кримінально-виконавчого кодексу України обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Ураховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов у провадженні не заявлений.

Процесуальні витрати у провадженні, а саме витрати на проведення експертизи № СЕ-19/111-26/45657-НЗПРАП від 26.08.2026 у сумі 2 888,16 грн., відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь держави.

Питання речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України, зокрема наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - канабіс, масою 8,88 г та 0,16 г у перерахунку на суху речовину, який зберігається в камері зберігання речових доказів Оболонського УП ГУНП у м. Києві, слід знищити.

Керуючись статтями 7, 17, 100, 124, 301, 302, 368-371, 374, 381, 382, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.

Відповідно до п. 1-3 ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.

Строк покарання обчислювати з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на проведення експертизи № № СЕ-19/111-26/45657-НЗПРАП від 26.08.2026 у сумі 2 888,16 грн.

Речові докази: наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - канабіс, масою 8,88 г у перерахунку на суху речовину (спеціальний пакет № 7155801) та масою 0,16 г у перерахунку на суху речовину (спеціальний пакет № 7155802), поміщені до спеціального пакета № 6575587, що зберігаються в камері зберігання речових доказів Оболонського УП ГУНП у м. Києві, - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання його копії.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження, у тому числі законному представнику неповнолітнього обвинуваченого.

Суддя ОСОБА_1