Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №755/18234/24 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/18234/24

Провадження №: 2/755/12620/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі головуючого - судді Коваленко І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» (код ЄДРПОУ 37739041, адреса місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Гната Хоткевича, буд. 20) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за комунальні послуги,

В С Т А Н О В И В:

Процесуальний рух справи та заяви по суті

15.10.2024 року позивач ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за послугу з постачання теплової енергії, постачання гарячої води та абонентської плати у розмірі 44 570,92 грн, інфляційну складову боргу в розмірі 3 573,84 грн, 3 % річних у розмірі 1 357,56 грн, а також судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

17.10.2024 року позовна заява передана у провадження судді Коваленко І.В. на підставі протоколу автоматизованого розподілу.

Судом в порядку ч.ч. 6, 8 ст. 187 ЦПК України направлялись запити щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача, відповідь на які надійшла 24.10.2024 року.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 24.10.2024 року у справі відкрито провадження, розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмового провадження).

16.12.2024 року (вх. № 69113) до суду надійшов відзив представника відповідача - адвоката Головка О.С.

26.12.2024 року (вх. № 71147) засобами поштового зв`язку від представника позивача - Костюченка В.А. до суду надійшла відповідь на відзив.

08.01.2025 року (вх. № 837) засобами поштового зв`язку до суду від представника відповідача - адвоката Головка О.С. надійшли заперечення на відповідь на відзив.

15.01.2025 року (вх. № 2456) через підсистему «Електронний суд» та 20.01.2025 року (вх. № 3276) засобами поштового зв`язку від представника позивача - Костюченка В.А. до суду надійшли письмові пояснення.

29.01.2025 року (вх. № ЕП1090) від представника відповідача - адвоката Головка О.С. надійшло клопотання про залишення без розгляду та повернення поданих до суду письмових пояснень позивача від 14.01.2025 року. Одночасно сторона позивача заявила клопотання про призначення у справі судового засідання з викликом сторін.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 30 січня 2025 року у задоволенні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - відмовлено.

Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі, не викликались.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).

Доводи позовної заяви

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для споживачів Дніпровського та Дарницького районів міста Києва. Надання послуг здійснюється до об`єкта нерухомого майна, який належить відповідачу на праві власності, а саме за адресою: АДРЕСА_2 .

Позивач вказує, що відповідач в порушення вимог закону та умов публічного договору приєднання, опублікованого в газеті «Хрещатик» від 23.07.2014 № 103 (4503) та від 06.08.2014 № 111 (4511), а також на офіційному вебсайті позивача від 13.10.2021 року, оплату спожитих ресурсів здійснював несвоєчасно та не в повному обсязі. Внаслідок цього станом на 31.07.2024 року утворилась заборгованість у розмірі 44 570,92 грн (теплова енергія - 33 005,61 грн; гаряча вода - 9 986,54 грн; абонентське обслуговування - 1 578,77 грн). На підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховано інфляційну складову боргу в розмірі 3 573,84 грн та 3 % річних у розмірі 1 357,56 грн, що разом становить 49 502,32 грн. Звернень щодо неналежної якості чи ненадання послуг від відповідача не надходило. Позивач самостійно визначає предмет та підстави спору (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц) та просить стягнути кошти в судовому порядку.

Доводи відзиву відповідача

В обґрунтування заперечень представник відповідача - адвокат Головко О.С. зазначив, що відповідач погоджується із позовом частково. Відповідач визнає себе споживачем послуг за вказаною адресою і після відкриття провадження добровільно здійснив оплату безспірної частини вимог: абонентське обслуговування в розмірі 1 590,61 грн та за послугу з постачання гарячої води в розмірі 8 116,51 грн (разом на суму 9 707,12 грн), у зв`язку з чим у цій частині провадження підлягає закриттю.

В іншій частині відповідач позов не визнає. Нарахування «перерахунку» за гарячу воду в розмірі 2 080,02 грн вважає безпідставним, оскільки ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачає перерахунок лише в бік зменшення вартості. Щодо теплової енергії (борг 33 005,61 грн), позивач проігнорував показники встановленого у квартирі індивідуального лічильника тепла № 230 ULTRAHEAT № 68842556 і безпідставно нарахував зайві 5,45 Гкал за нормативами. Контрольного зняття показників лічильника проведено не було, тому позовні вимоги в цій частині є передчасними та необґрунтованими.

Доводи відповіді позивача на відзив

Представник позивача у відповіді на відзив зазначив, що квартира відповідача не обладнана індивідуальним лічильником гарячої води, тому «перерахунок» є правомірним розподілом залишку будинкового обліку (заводський № 0702623778) на кількість мешканців без лічильників, а нарахування плати за функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (ФГВ) повністю відповідає Методиці № 315. Щодо теплової енергії, індивідуальний лічильник тепла відповідача у травні 2023 року був знятий з абонентського обліку через закінчення терміну повірки, а нових документів споживачем надано не було, тому нарахування проводилися правомірно за загальнобудинковим приладом. Сплата боргу після відкриття провадження є фактичним визнанням позову (ч. 4 ст. 206 ЦПК України) та не звільняє від відповідальності за ст. 625 ЦК України, а залишок вимог становить 42 826,20 грн.

Доводи заперечень відповідача

Представник відповідача у запереченнях підкреслив, що позивач так і не надав суду розрахунку з відображенням конкретних показників лічильника за період з 2019 по травень 2023 року, коли прилад перебував на обліку, що унеможливлює перевірку балансу. Відповідно до Порядку КМУ № 474 та ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», обов`язок щодо письмового повідомлення споживача про строк повірки та здійснення демонтажу лічильника покладено на виконавця послуг. Оскільки позивач не направляв повідомлень, уся відповідальність за неотримання показників лічильника лежить на ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ», а позов за тепло є передчасним.

Доводи письмових пояснень позивача

Представник позивача у письмових поясненнях зазначив, що згідно з постановою НКРЕКП № 1823 від 11.12.2018 та розпорядженнями КМДА № 2610, № 508, № 674, витрати на періодичну повірку квартирних лічильників повністю виключені зі структури тарифів ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» та здійснюються виключно за рахунок власників (ч. 2 ст. 6 Закону «Про комерційний облік...»). Позивач не є оператором зовнішніх мереж, і лічильники не перебувають на його балансі. Будинковий облік є загальнодоступним для мешканців і не потребує завірення. З посиланням на стандарт доказування «більшої вірогідності» та практику Верховного Суду (постанови від 25.01.2023 у справі № 209/3103/21, від 02.04.2020 у справі № 757/29813/17-ц, від 06.06.2022 у справі № 908/1133/21, від 15.06.2022 у справі № 910/6639/21), позивач наголосив, що звичайне заперечення відповідача без надання суду обґрунтованого контррозрахунку не може спростувати заборгованість, а доказувати факт здійснення оплати має саме відповідач (постанова ВС від 08.06.2022 № 913/618/21).

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для споживачів встановленої зони теплопостачання Дніпровського та Дарницького районів міста Києва. Вказаний статус підтверджується наявною у матеріалах справи копією відповідної ліцензії на провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії, а також офіційними відомостями, розміщеними на вебсторінці Київської міської державної адміністрації (уповноваженого органу місцевого самоврядування).

Таким чином, надання послуг до будинку АДРЕСА_3 , у тому числі до квартири АДРЕСА_4 , законно здійснюється позивачем.

Також встановлено, що з 01.11.2021 у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 1182 від 11.12.2019 та постанови Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 позивачем здійснюється надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідач ОСОБА_1 є одноосібним власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 . Об`єкт підключений до внутрішньобудинкової мережі тепло- та водопостачання.

Зазначене в сукупності свідчить про те, що відповідач є споживачем послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води та абонентського обслуговування (які надає позивач) за вказаною адресою.

При цьому відповідач від вказаних послуг у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлявся (не відключався).

За особовим рахунком відповідача за період нарахувань станом на 31.07.2024 року утворилася первісна заборгованість у розмірі 44 570,92 грн (теплова енергія - 33 005,61 грн; гаряча вода - 9 986,54 грн; абонентське обслуговування - 1 578,77 грн), а також нараховані на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України інфляційні втрати в розмірі 3 573,84 грн та 3% річних у розмірі 1 357,56 грн, що сукупно складало первісну ціну позову 49 502,32 грн.

Після відкриття провадження у справі відповідач 11.12.2024 року добровільно сплатив на користь позивача абонентську плату в розмірі 1 578,77 грн та заборгованість за постачання гарячої води у розмірі 8 125,35 грн (включаючи нараховані на них суми інфляційних втрат та 3% річних), а всього на загальну суму 9 707,12 грн, що підтверджується платіжними інструкціями. Залишок невиконаних вимог становить 42 826,20 грн.

Житлове приміщення відповідача не обладнане індивідуальним лічильником гарячої води, а облік теплової енергії з 01.10.2019 по 01.05.2023 здійснювався за квартирним приладом обліку № 230 ULTRAHEAT № 68842556.

У травні 2023 року вказаний лічильник тепла був знятий позивачем з абонентського обліку через закінчення міжповірочного інтервалу. З травня 2023 року по липень 2024 року нарахування за теплову енергію здійснювалися позивачем за загальнобудинковим засобом обліку пропорційно опалювальній площі квартири.

Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов таких висновків.

Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною другою статті 16 Цивільного кодексу України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII від 09.11.2017 року, житлово-комунальними послугами визначається результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

За змістом статей 5, 6 вказаного Закону до комунальних послуг належать, зокрема, послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами. Учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні), управитель, виконавці комунальних послуг.

Пунктом 6 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Права та обов`язки сторін унормовані статтями 7 та 8 вказаного Закону. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів. Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини другої статті 7 Закону обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць, а оплата здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк (пункти 18, 30 Правил № 630).

Щодо обов`язку утримання майна та договірних зобов`язань приєднання.

Згідно зі статтею 322 Цивільного кодексу України та статтями 156, 162 Житлового кодексу України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, та своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги щомісячно у встановлені строки.

Вказаний обов`язок також дублюється частиною третьою статті 20 Закону України «Про захист прав споживачів» та частиною першою статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до частини сьомої статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договір про надання комунальних послуг, що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб`єктом господарювання, є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України.

Факт відсутності договору у письмовій формі за наявності публічного договору приєднання та за умови підключення квартири до внутрішньобудинкових систем не звільняє споживача від оплати послуг, якщо він фактично користувався або мав можливість користуватися ними.

Вказаний правовий висновок є сталим та підтверджується постановою Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі № 6-2951цс15, постановою Верховного Суду України від 18.05.2020 у справі № 176/456/17 та постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 14-280цс18.

За відсутності офіційного акта про відокремлення (відключення) квартири відповідача від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання, складеного у встановленому законом порядку, споживач зобов`язаний відшкодувати в повному обсязі вартість наданих послуг.

Щодо нарахувань за гарячу воду, функціонування внутрішньобудинкових систем (ФГВ) та перерахунку.

Оцінюючи доводи сторін щодо правомірності нарахувань за послугу з постачання гарячої води, зокрема суми «перерахунку» в розмірі 2 080,02 грн, суд виходить з того, що оскільки квартира відповідача не обладнана індивідуальним лічильником гарячої води, облік та розподіл ресурсу здійснювався на підставі загальнобудинкового вузла комерційного обліку (заводський № 0702623778) відповідно до кількості проживаючих осіб та Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315.

Зазначена сума є законним донарахуванням залишку будинкового обліку для квартир, які не мають індивідуальних засобів обліку або вчасно не передали їхні показники.

При цьому нарахування плати за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (ФГВ) повністю відповідає вимогам Методики № 315.

Згідно з чинним законодавством, усі споживачі в багатоквартирному будинку, включаючи тих, що тимчасово не користуються послугою або встановили індивідуальні водопідігрівачі (бойлери), зобов`язані щомісячно здійснювати оплату за ФГВ, оскільки дані витрати спрямовані на забезпечення стабільної роботи та циркуляції загальнобудинкової мережі теплопостачання.

Заперечення відповідача щодо неможливості проведення перерахунку в бік збільшення суд відхиляє, оскільки такий перерозподіл є наслідком коригування загального балансу будинку після подання показників іншими співвласниками.

Щодо обліку теплової енергії та міжповірочних інтервалів лічильників.

Стосовно заперечень відповідача проти нарахування за теплову енергію за загальнобудинковим лічильником, суд зазначає таке.

Відповідно до частин першої, другої статті 11 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та підпункту 3 пункту 4 Методики № 315, для комерційного розподілу не приймаються показання індивідуальних приладів обліку, у яких закінчився термін періодичної повірки. Показання такого приладу не враховуються з дати закінчення строку повірки до дати прийняття на абонентський облік повіреного засобу вимірювальної техніки.

Суд відхиляє посилання адвоката на норми Порядку № 474 щодо обов`язку позивача самостійно демонтувати прилад, оскільки в силу вимог частини четвертої статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та статті 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» обслуговування та періодична повірка індивідуальних вузлів розподільного обліку здійснюються виключно за рахунок власників (споживачів).

Наказом Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 13.10.2016 № 1747 для лічильників води та теплолічильників установлено чіткий міжповірочний інтервал тривалістю в 4 роки.

Постановою НКРЕКП від 11.12.2018 № 1823 та розпорядженнями КМДА витрати на періодичну повірку квартирних лічильників повністю виключені зі структури тарифів ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ», а тому саме на відповідача покладено обов`язок своєчасно повірити прилад та надати виконавцю Свідоцтво про повірку.

Оскільки після травня 2023 року лічильник відповідача № 230 ULTRAHEAT не був повірений, виконавець в силу закону не мав права брати до уваги його показники, а нарахування за загальнобудинковим приладом обліку є повністю законними.

Щодо тягаря доказування та обов`язку надання контррозрахунку боргу.

Суд відхиляє твердження відповідача про передчасність позову та недоведеність обсягів споживання.

За змістом постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19, обов`язок доказування слід розуміти як закріплену міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Згідно з принципом змагальності сторін та стандартами доказування «більшої вірогідності», що підтверджено постановами Верховного Суду від 25.01.2023 у справі № 209/3103/21, від 02.04.2020 у справі № 757/29813/17-ц, від 06.06.2022 у справі № 908/1133/21 та від 15.06.2022 у справі № 910/6639/21, відповідач для спростування наявних розрахунків позивача повинен надати суду свій детальний контррозрахунок або належні докази, які спростовують розрахунок позивача повністю або частково.

Звичайне заперечення відповідача, яке не ґрунтується на доказах, а базується на суб`єктивних міркуваннях, не є спростуванням розміру заборгованості, а доказувати факт здійснення оплати, заявленої позивачем до стягнення, має саме відповідач (постанова Верховного Суду від 08.06.2022 № 913/618/21).

Оскільки контррозрахунку відповідачем надано не було, а докази недопустимості чи неналежності документів позивача в матеріалах справи відсутні, суд бере за основу відомості позивача.

Відповідно до роз`яснень пункту 28 постанови Пленуму ВСУ від 12.06.2009 № 2, визнання доказу недопустимим є правом, а не обов`язком суду, і за відсутності обґрунтованих заперечень суд приймає первинні довідки позивача як належні.

Щодо відповідальності за порушення грошового зобов`язання (ст. 625 ЦК України).

Відповідно до статей 525, 526, 612, 629 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від зобов`язання не допускається, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з юридичної природи спірних правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія вказаної норми, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання. Навіть за відсутності оформлених договірних відносин у письмовій формі, боржник несе відповідальність за прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати отриманих послуг (Постанова Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі № 401/710/15-ц).

Суд відхиляє твердження відповідача про неможливість застосування статті 625 ЦК України через особливості поточного рахунку зі спеціальним режимом використання, оскільки дані нарахування входять до складу грошового зобов`язання і є способом захисту майнового права кредитора від знецінення коштів.

Щодо процесуальних наслідків добровільної сплати боргу після відкриття провадження.

Оцінюючи факт грошової сплати відповідачем суми 9 707,12 грн у грудні 2024 року, суд зазначає, що вказана дія відбулася 11.12.2024 року, тобто вже після відкриття провадження у справі (24.10.2024 року).

Сплата боргу під час розгляду справи є фактичним визнанням позовних вимог в цій частині в розумінні статті 206 ЦПК України, що є підставою для задоволення позову судом, а не для закриття провадження.

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 14-448цс19 та Київського апеляційного суду від 11.01.2024 у справі № 755/3072/23, погашення основного боргу після пред`явлення позову та відкриття провадження не звільняє боржника від цивільно-правової відповідальності за статтею 625 ЦК України, оскільки на момент звернення позивача до суду мало місце реальне прострочення.

Нарахування інфляційних втрат та 3% річних здійснюється за весь період прострочення до моменту фактичного погашення боргу.

Оскільки залишок основного боргу за тепло та частина санкцій залишаються несплаченими, позов підлягає задоволенню, а залишок вимог до примусового стягнення становить 42 826,20 грн.

Щодо розподілу судових витрат.

Судовий збір за подання позовної заяви складає 3 028,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням того, що добровільне погашення частини боргу відповідачем відбулося після відкриття провадження у справі, позовні вимоги ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» вважаються повністю обґрунтованими на момент їх пред`явлення. Тому судовий збір покладається на відповідача в повному обсязі у розмірі 3 028,00 грн.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2-13, 43, 49, 76-81, 89, 133, 141, 179, 180, 206, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» (02094, м. Київ, вул. Гната Хоткевича, буд. 20, код ЄДРПОУ 37739041, р/р НОМЕР_2 в АТ «Сенс Банк» у м. Києві) заборгованість за житлово-комунальні послуги з урахуванням здійсненої після відкриття провадження часткової оплати, а саме залишок ціни вимог у розмірі 42 826,20 грн (сорок дві тисячі вісімсот двадцять шість гривень 20 копійок), який складається з: заборгованості за послугу з постачання теплової енергії - 33 005,61 грн; заборгованості за послугу з постачання гарячої води - 1 861,19 грн; інфляційної складової боргу - 3 573,84 грн; трьох відсотків річних від простроченої суми - 1 357,56 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 3 028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (стаття 273 ЦПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (стаття 354 ЦПК України).

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (стаття 355 ЦПК України).

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» (код ЄДРПОУ: 37739041; 02094, м. Київ, вул. Гната Хоткевича, буд. 20);

Відповідач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ).

Повний текст рішення суду складений 12 жовтня 2026 року.

Суддя: І.В. Коваленко