Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №908/2474/25 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року

м. Київ

cправа № 908/2474/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Малашенкова Т.М., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Цвілюка Б.В.,

представників учасників справи:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сеченова 25а" - Басов Г.М.,

Акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" - Левіна О.В.,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання" - не з`явився

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сеченова 25а"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.06.2026 (колегія суддів: Кошля А.О., Демчина Т.Ю., Кучеренко О.І.)

у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сеченова 25а" (далі - ОСББ "Сеченова 25а", ОСББ)

до Акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (далі - АТ "Запоріжжяобленерго"),

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання" (далі - ТОВ "Запоріжжяелектропостачання")

про визнання додатків до договору недійсними в частині,

Суть спору

1. ОСББ "Сеченова 25а" управляє багатоквартирним будинком у м. Запоріжжі. АТ "Запоріжжяобленерго" є оператором системи розподілу. 02.09.2022 сторони уклали письмовий договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії. До точок комерційного обліку ОСББ у додатках до договору включено два лічильники: загальнобудинковий і лічильник ліфтів.

2. ОСББ вимагає визнати вісім додатків до договору недійсними в частині включення загальнобудинкового лічильника до точок комерційного обліку. На його думку, цей лічильник обліковує споживання квартир та інших осіб, тому розрахунки з ОСББ за його показами суперечать правилам комерційного обліку електричної енергії.

3. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, у задоволенні позову відмовив. Суди виходили з того, що ОСББ добровільно погодило спірну точку обліку, прийняло лічильник на збереження і виконує договір, не довело суперечності додатків законодавству, а обраний ним спосіб захисту не є ефективним.

4. ОСББ звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову суду апеляційної інстанції, а у заяві про усунення недоліків, встановлених при зверненні з касаційною скаргою, вказало, що оскаржує як рішення суду першої інстанції, так і постанову суду апеляційної інстанції. ОСББ посилається на неврахування висновків Верховного Суду про неможливість використання загальнобудинкових лічильників для розрахунків з ОСББ і на те, що суди не дослідили докази щодо фактичної схеми електропостачання будинку.

5. Перед Верховним Судом постали такі питання:

- чи звільняє згода ОСББ на включення загальнобудинкового лічильника до точок комерційного обліку суд від перевірки відповідності цієї умови правилам комерційного обліку;

- чи є вимога про визнання додатків до чинного договору недійсними в цій частині ефективним способом захисту;

- чи встановили суди обставини, від яких залежить застосування висновків Верховного Суду, і чи дослідили подані на їх підтвердження докази.

6. Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу, скасував судові рішення і направив справу на новий розгляд, виходячи з таких мотивів.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

7. 01.11.2017 Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" (постачальник) та Комунальне підприємство (далі - КП) "Запоріжремсервіс" Запорізької міської ради (споживач) уклали договір про постачання електричної енергії №14423. Його укладено у зв`язку з реорганізацією КП "ВРЕЖО №4", з яким діяв попередній договір. Невід`ємною частиною попереднього договору була схема електроживлення житлового будинку на вул. Сеченова, 25-а у м. Запоріжжі (однолінійна схема) з відомостями про встановлені прилади обліку: загальнообліковий лічильник та лічильник навантаження ліфтів.

8. У додатку №5 до договору №14423 щодо цього будинку зазначено такі точки розрахункового обліку: загальнобудинковий облік (лічильник типу НІК 2301 АП1 №0236135; населення, яке розраховується з енергопостачальною організацією за загальним розрахунковим засобом обліку та об`єднане шляхом створення юридичної особи, житлово-експлуатаційні організації, крім гуртожитків) та лічильник навантаження ліфтів (типу НІК 2301 АП1 №0236111; технічні цілі).

9. З 01.07.2019 будинок вилучено з управління КП "Запоріжремсервіс" і передано в управління ТОВ "Місто для людей Запоріжжя" (наказ КП "Запоріжремсервіс" №83 від 14.06.2019). Покази лічильників №0236135 та №0236111 зафіксовано актом візуального зняття показів розрахункових засобів обліку від 30.06.2019. Об`єкт внесено до договору про постачання електричної енергії №14420 від 01.11.2017, який був укладений між ПАТ "Запоріжжяобленерго" та ТОВ "Місто для людей Запоріжжя". Технічна документація і схема електропостачання не змінювалися.

10. З 01.01.2019 АТ "Запоріжжяобленерго" є оператором системи розподілу на території Запорізької області (ліцензія відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), №1415 від 13.11.2018). Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та заяву-приєднання воно розмістило на своєму вебсайті.

11. 24.02.2021 створено ОСББ "Сеченова 25а".

12. 31.05.2021 ОСББ та ТОВ "Місто для людей Запоріжжя" уклали договір №31/05/2021-02 про розірвання з 31.05.2021 договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком №10/05/2019-03 від 01.06.2019. Сторони домовилися підписати акт погодження показів засобів обліку електричної енергії для проведення розрахунків. ОСББ отримало від колишнього управителя технічну документацію, яка не змінювалася, і прийняло на зберігання прилади обліку, зокрема загальнобудинковий лічильник №0236135.

13. Листом вих.№01/01 від 19.01.2022 ОСББ звернулося до АТ "Запоріжжяобленерго" із заявою про укладення договору на розподіл електричної енергії щодо будинку у зв`язку зі створенням об`єднання і розірванням договору з попереднім управителем, яка містила прохання не здійснювати відключення будинку від електричних мереж, гарантуючи оплату спожитої електричної енергії. До заяви додано однолінійну схему "Электроснабжение жилого дома по ул. Сеченова, 25А, КП ВРЕЖО №4" (шифр 023/02.12-ЭС.РУ), правовстановлюючі документи та договір про розірвання договору з ТОВ "Місто для людей Запоріжжя".

14. 18.07.2022 ОСББ за актом про пломбування прийняло на відповідальне збереження розрахункові прилади обліку №0236111 (ліфти) та №0236135 (загальнобудинковий). Того ж дня проведено технічну перевірку засобів обліку, про що складено акти №3659 щодо приладу обліку ліфтів та №3658 щодо приладу загальнобудинкового обліку.

15. 02.09.2022 ОСББ та АТ "Запоріжжяобленерго" оформили письмовий договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №16482 (далі - Договір). Суди встановили, що ОСББ приєдналося до умов цього договору з 01.06.2021, що це публічний договір приєднання і що його укладено в редакції АТ "Запоріжжяобленерго", оприлюдненій на його вебсайті. Договір укладено щодо електроустановки "Технічні цілі житлового будинку (загальний облік, ліфти)". Його умови щодо технічних параметрів електроустановки, зокрема місця встановлення розрахункових засобів обліку, відповідають умовам договору з попереднім споживачем.

16. За умовами Договору і додатків до нього:

- за заявою-приєднанням (додаток №1) споживач приєднується до умов Договору з 01.06.2021 за технічними даними паспорта точки розподілу з ЕІС-кодами 62Z7721647237184 (загальний облік житлового будинку) та 62Z4659772545612 (ліфти житлового будинку);

- у паспорті точки розподілу (додаток №2.1) сторони узгодили точки комерційного обліку за цими ЕІС-кодами;

- тип і номери розрахункових електролічильників містяться в додатку №3;

- за актом розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін (додаток №8) до балансової належності ОСББ віднесено ВРП-0,38, електрообладнання житлового будинку, внутрішні електричні мережі та прилади обліку; оператор системи відповідає за ТП-838, РП-0,38 кВ, 2КЛ-0,38 кВ до ВРП-0,38 кВ будинку;

- основою однолінійної схеми (додаток №9) є схема КП "ВРЕЖО №4" (шифр 023/02.12-ЭС.РУ), на якій субспоживачів не зазначено;

- додатки №1, 2.1, 2.2, 3, 8, 9, 10, 12 містять інформацію про прилади обліку, зокрема про загальнобудинковий;

- на момент укладення Договору сторони підтверджують, що дійшли згоди за всіма істотними умовами (п.12.13).

17. ОСББ щомісяця подає оператору системи обсяги спожитої електричної енергії за обома приладами обліку, що оформлюється актами про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію. 10.04.2024 лічильники замінено: №0236135 на №13159596, №0236111 на №13161500.

18. Обставини щодо укладення попередніх договорів і передачі будинку в управління суди визнали встановленими рішенням Господарського суду Запорізької області від 05.04.2024 у справі №908/3472/23, яке набрало законної сили (ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України; далі - ГПК).

Короткий зміст позовних вимог

19. У серпні 2025 року ОСББ "Сеченова 25а" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до АТ "Запоріжжяобленерго", в якому просило суд визнати додатки №1, №2.1, №2.2, №3, №8, №9, №10, №12 до Договору недійсними в частині включення загальнобудинкового приладу обліку спожитої електричної енергії за енергетичним ідентифікаційним кодом 62Z7721647237184 до переліку точок комерційного обліку.

20. Позовні вимоги обґрунтовані таким:

- розрахунки за спожиту електричну енергію мають здійснюватися на підставі показів лічильників, безпосередньо приєднаних до електрообладнання ОСББ (освітлення місць загального користування, ліфти тощо);

- загальнобудинковий лічильник не приєднаний до точки обліку одного об`єкта, а обліковує споживання з багатьох точок (квартири, місця загального користування, комерційні об`єкти тощо), тому не може бути розрахунковим;

- його використання для обліку електричної енергії, спожитої ОСББ, суперечить п.2.3.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018 (далі - ПРРЕЕ), та п.5.1.10 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП №311 від 14.03.2018 (далі - ККОЕЕ);

- ОСББ сплачує лише за електричну енергію на технічні цілі; оплата ним електричної енергії, спожитої співвласниками чи іншими особами, законодавством не передбачена.

21. Правовими підставами позову ОСББ зазначило, зокрема, ч.2 ст.382, ч.1 ст.385 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), Закони "Про ринок електричної енергії", "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", "Про житлово-комунальні послуги", пп.14, 34, 71 п.1.2.1, пункти 5.1.10, 5.1.19, 5.1.21 ККОЕЕ, пункти 1.1.2, 1.2.4, 2.1.13, 2.3.2, 2.3.3, 2.3.5 ПРРЕЕ.

22. АТ "Запоріжжяобленерго" проти позову заперечило. ТОВ "Запоріжжяелектропостачання" також просило у задоволенні позову відмовити.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

23. Господарський суд Запорізької області рішенням від 18.12.2025 у справі №908/2474/25, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 02.06.2026, у задоволенні позову відмовив.

24. Рішення суду першої інстанції обґрунтоване таким:

- позивач обрав неефективний спосіб захисту щодо позовних вимог про визнання недійсними додатків №1, №2.1, №2.2, №3, №8, №9, №10, №12 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2022 у справі №908/976/19, від 01.03.2023 у справі №522/22473/15-ц);

- звернувшись із заявою від 19.01.2022 і підписавши Договір, позивач виявив вільне волевиявлення; сторони досягли згоди з усіх істотних умов, зокрема щодо включення до точок комерційного обліку загального обліку житлового будинку; прийняття лічильника на збереження і щомісячне подання показів це підтверджують;

- позивач не обґрунтував, яким конкретно приписам законодавства суперечить зміст спірних додатків на момент їх укладення;

- розрахунки мають проводитися відповідно до умов договору з урахуванням показів розрахункових засобів обліку, встановлених згідно з проєктними рішеннями (п.2.3.3 ПРРЕЕ);

- позивач не довів, що на момент укладення спірних додатків існувала і надавалася відповідачу інша схема електропостачання; про однолінійну схему від 08.08.2022 відповідач дізнався під час розгляду справи в суді; позивач не звертався до відповідача із такою однолінійною схемою щодо внесення змін до умов договору про розподіл №16482 щодо підключених інших споживачів до технологічних електричних мереж позивача; ця схема не є належним доказом, оскільки не відповідає вимогам Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів (далі - ПТЕЕС);

- пункти 2.1.11, 5.9.1-5.9.9 ККОЕЕ регулюють порядок визначення обсягу електричної енергії, спожитої основним споживачем і субспоживачами, залежно від схеми приєднання вузла обліку;

- за внутрішньобудинкові мережі відповідає їх власник (балансоутримувач) (п.2.2.5 ПРРЕЕ, додаток №8 до Договору); надання інформації про інших споживачів, приєднаних до цих мереж, є обов`язком позивача;

- якщо позивач вважає, що погоджена однолінійна схема електропостачання має бути змінена, він не позбавлений права ініціювати питання про внесення змін до договору в установленому законом порядку з наданням на розгляд нової однолінійної схеми.

25. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована, зокрема, таким:

- для визнання правочину або його частини недійсними позивач має довести наявність підстав недійсності на момент вчинення правочину (статті 203, 215 ЦК);

- Договір і додатки до нього укладено добровільно, у належній формі, з погодженням істотних умов і технічних характеристик об`єкта;

- доводи позивача зводяться до незгоди з організацією комерційного обліку та відображенням у договорі загальнобудинкового засобу обліку, що саме по собі не свідчить про недійсність правочину або його частини;

- посилання на те, що спірний загальнобудинковий прилад обліку не може використовуватися для розрахунків між сторонами, колегія суддів відхилила, оскільки матеріалами справи підтверджено погодження сторонами відповідної точки комерційного обліку у договорі та його додатках, прийняття позивачем відповідного приладу обліку на відповідальне збереження, а також фактичне виконання сторонами договору;

- позивач не надав належних та допустимих доказів того, що на момент укладення спірних додатків існувала і була надана відповідачу інша погоджена у встановленому порядку схема електропостачання, яка виключала спірну точку комерційного обліку; схема від 08.08.2022 не є належним доказом, оскільки відсутні докази її погодження в установленому порядку, внесення змін до технічної документації та звернення до відповідача з пропозицією змінити Договір на підставі цієї схеми (пункти 3.1, 3.3, 3.4, 3.5, 4.2, 5.7 ПТЕЕС);

- доводи апеляційної скарги щодо наявності інших споживачів або субспоживачів, підключених до внутрішньобудинкових мереж позивача, не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки належні докази повідомлення відповідача про такі обставини на момент укладення договору, погодження іншої схеми електропостачання або внесення змін до договору матеріали справи не містять;

- норми ККОЕЕ, на які посилається позивач, регулюють порядок визначення обсягу електричної енергії, спожитої основним споживачем і субспоживачами, однак самі по собі не свідчать про недійсність погоджених сторонами додатків;

- позивач просить визнати недійсними окремі додатки до договору, який виконується, без вимог про застосування наслідків недійсності чи інших вимог, спрямованих на реальне відновлення його права; задоволення такого позову не забезпечило б ефективного поновлення прав і не усунуло б наслідків фактичного виконання Договору (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18, від 01.03.2023 у справі №522/22473/15-ц, від 13.02.2024 у справі №910/2592/19);

- чинним законодавством та умовами укладеного між сторонами Договору передбачені механізми врегулювання спірних питань у позасудовому порядку, що дає сторонам можливість самостійно узгодити спірні аспекти договірних відносин без звернення до суду.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи

26. 09.07.2026 ОСББ "Сеченова 25а" через систему Електронний суд звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.06.2026 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

27. Верховний Суд ухвалою від 29.07.2026 залишив без руху касаційну скаргу ОСББ на підставі ч.2 ст.292 ГПК.

28. 06.08.2026 ОСББ подало заяву про усунення недоліків касаційної скарги, до якої додало уточнений виклад підстав касаційного оскарження. У заяві воно зазначило, що оскаржує рішення Господарського суду Запорізької області від 18.12.2025 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.06.2026.

29. Скаржник як на підстави касаційного оскарження посилається на пункти 1, 4 ч.2 ст.287 ГПК та вказує таке:

1) щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої п.1 ч.2 ст.287 ГПК: суд апеляційної інстанції застосував п.2.3.2 ПРРЕЕ, пункти 5.1.10, 5.1.21 ККОЕЕ без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 14.12.2021 у справі №922/3767/20, від 10.04.2024 у справі №922/1242/23, від 12.06.2024 у справі №922/3886/23, від 17.07.2025 у справі №908/3434/23;

- правовідносини у цій справі подібні до правовідносин у справі №908/3434/23: той самий оператор системи, такий самий договір, така сама вимога іншого ОСББ; в обох будинках актом оператора системи виявлено приєднання сторонньої особи після загальнобудинкового обліку; у справі №908/3434/23 позов у цій частині задоволено, і Верховний Суд залишив постанову апеляційного суду без змін;

- розрахунки між ОСББ та оператором системи мають здійснюватися за лічильниками, приєднаними до електрообладнання ОСББ; мешканці не є субспоживачами ОСББ і мають окремі договори; споживачі з різними точками продажу електричної енергії і тарифними групами не можуть обліковуватися одним лічильником; ОСББ сплачує лише за електричну енергію на технічні цілі (пункти 1.1.2, 2.1.14, 2.3.3 ПРРЕЕ, пункти 5.1.10, 5.1.19, 5.1.21 ККОЕЕ, ч.1 ст.5 Закону "Про житлово-комунальні послуги"; постанови Верховного Суду у справах №922/3767/20, №922/717/21, №922/2699/21);

- обраний спосіб захисту є ефективним: визнання додатків недійсними в цій частині усуває підставу для нарахувань за загальнобудинковим лічильником, а Договір може виконуватися за лічильниками технічних цілей (ст.217 ЦК); інакше на ОСББ покладаються збитки від позаоблікового споживання інших осіб, а оператор системи самоусувається від виявлення порушників;

2) щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої п.4 ч.2 ст.287 ГПК (п.1 ч.3 ст.310 ГПК): суди порушили ч.3 ст.2, статті 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, ч.5 ст.236, статті 237, 269 ГПК і не дослідили належним чином однолінійну схему електропостачання будинку від 08.08.2022, додаток №9 до Договору, акт контрольного огляду засобів комерційного обліку №14700 від 30.06.2023, листи ОСББ №1/05 від 01.05.2023 та №1/08 від 02.08.2023, а також спірні додатки до Договору в їх сукупності.

- суди не врахували, що звернення із заявою про укладення Договору було вимушеним через загрозу відключення будинку; прийняття на баланс приладів обліку електричної енергії не означає погодження з визначенням спірного лічильника як розрахункового;

- зобов`язання за Договором не відповідає засадам добросовісності, розумності та справедливості (ч.2 ст.509 ЦК); використання загальнобудинкового лічильника для розрахунків можливе лише за умови складання балансу з одночасним зняттям показів усіх засобів обліку через автоматизовану систему комерційного обліку, якої в будинку немає;

- однолінійну схему від 08.08.2022 виготовлено до укладення Договору і погоджено представником відповідача; у ній зазначено приєднання Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі, якого немає в додатку №9; це приєднання підтверджує акт №14700 від 30.06.2023, складений представником відповідача; незмінність технічної документації не доводить її правильності;

- ОСББ не могло раніше повідомити про приєднання сторонньої особи, оскільки рік і три місяці не мало доступу до електрощитової та технічної документації;

- суди порушили стандарт вірогідності доказів (ст.79 ГПК), прийнявши до уваги лише твердження відповідача про те, що про схему від 08.08.2022 він дізнався лише під час розгляду справи у суді.

30. 03.09.2026 АТ "Запоріжжяобленерго" подало відзив, у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

31. У відзиві АТ "Запоріжжяобленерго" зазначає, зокрема, таке:

- рішеннями у справах №908/3472/23 та №908/3510/23, які набрали законної сили, вже досліджено той самий загальнобудинковий прилад обліку; встановлені судами обставини мають преюдиційне значення (ч.4 ст.75 ГПК); справи №908/3472/23 та №908/2474/25 мають тотожні предмети спору;

- позивач виявив вільне волевиявлення на укладення правочину; сторони досягли згоди з усіх істотних умов Договору (п.12.13); позивач прийняв лічильник на збереження;

- умови Договору щодо місця встановлення засобів комерційного обліку відповідають умовам договору з попереднім споживачем (пункти 1.2.15, 2.1.11 ПРРЕЕ, п.5.8.1 ККОЕЕ); технічна документація не змінювалася;

- обсяг електричної енергії ОСББ за Договором визначається як різниця між показами загальнобудинкового лічильника та обсягом, спожитим мешканцями квартир, які мають особові рахунки і сплачують самостійно; за наявності інших споживачів основний споживач має організувати облік так, щоб забезпечити складення балансу у власних технологічних електричних мережах для проведення комерційних розрахунків відповідно до тарифної схеми споживання електричної енергії (п.5.9.4 ККОЕЕ, пп.21, 22 п.5.5.5 ПРРЕЕ);

- про схему від 08.08.2022 відповідач дізнався під час розгляду справи №908/3472/23; з пропозицією змінити Договір на її підставі позивач не звертався;

- акт контрольного огляду від 30.06.2023 не є належним доказом, бо контрольний огляд не передбачає зняття пломб і перевірки схеми підключення; відділ державної виконавчої служби має власний облік і окремий договір про розподіл та не відноситься до загального обліку позивача;

- виключення загальнобудинкового лічильника за своєю суттю є зміною Договору, що можливо за згодою сторін (п.12.11 Договору, п.5.8.1 ККОЕЕ) або за рішенням суду за наявності умов ч.2 ст.652 ЦК, яких позивач не довів (постанова Верховного Суду від 14.01.2025 у справі №925/51/24);

- з 04.12.2021 п.5.1.10 ККОЕЕ діє в редакції постанови НКРЕКП №2451 від 01.12.2021, за якою для комерційних розрахунків використовуються дані з основного вузла обліку власника електроустановки (об`єкта) за умови його відповідності вимогам проєктних рішень; спірні додатки цій нормі відповідають; пункти 5.1.19, 5.1.21 ККОЕЕ стосуються організації комерційного обліку виключно індивідуальних побутових споживачів;

- ОСББ здійснює купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна, до якого належать внутрішньобудинкові мережі; лічильники розміщено не на межі балансової належності, тому загальнобудинковий лічильник враховує і обсяг втрат внутрішньобудинкової мережі (п.5.1.6 ККОЕЕ, п.3.3 Договору); без нього Договір неможливо виконати в частині визначення розрахункових втрат;

- справи №922/3767/20 та №922/1242/23, на які посилається скаржник, мають інший предмет позову та інші обставини, а справа №908/3434/23 стосується іншої юридичної особи;

- обраний спосіб захисту є неефективним, не відновлює прав позивача, а рішення про задоволення такого позову неможливо буде виконати у примусовому порядку.

32. 07.09.2026 ОСББ подало додаткові письмові пояснення щодо доводів відзиву, в яких зазначено, зокрема, що преюдиційне значення мають встановлені судом обставини, а не їх правова оцінка; предмети позовів у справах №908/3472/23 і №908/2474/25 не є тотожними; що позов заявлено про недійсність частини правочину на підставі ч.1 ст.203, ст.215 ЦК, а не про зміну договору за ст.652 ЦК; нова редакція п.5.1.10 ККОЕЕ так само вимагає використовувати дані з вузла обліку власника електроустановки.

Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду

33. Верховний Суд ухвалою від 17.08.2026 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСББ, розгляд касаційної скарги призначив у відкритому судовому засіданні на 07.10.2026.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

34. У заяві про усунення недоліків касаційної скарги ОСББ зазначило, що оскаржує рішення Господарського суду Запорізької області від 18.12.2025 (про відмову у задоволенні позову) та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.06.2026 (про залишення рішення суду першої інстанції без змін). Верховний Суд переглядає у касаційному порядку судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

35. Суди попередніх інстанцій відмовили у задоволенні позову з двох мотивів: 1) позивач не довів підстав недійсності спірних додатків, оскільки сам погодив спірну точку комерційного обліку; 2) він обрав неефективний спосіб захисту. Скаржник заперечує обидва мотиви, тому Верховний Суд перевіряє кожен із них у межах визначених скаржником підстав касаційного оскарження.

Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої п.1 ч.2 ст.287 ГПК

(І) зміст висновків Верховного Суду

36. Відповідно до п.2.3.2 ПРРЕЕ для вимірювання з метою комерційних розрахунків за електричну енергію мають використовуватися розрахункові засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам ККОЕЕ, Закону "Про метрологію та метрологічну діяльність" та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки.

37. Пункт 1.1.2 ПРРЕЕ розрізняє розрахункові засоби вимірювання, дані вимірювань яких використовуються засобами комерційного обліку з метою комерційних розрахунків, і технічні (контрольні) засоби обліку, які застосовуються учасником роздрібного ринку для контролю споживання електричної енергії, аналізу втрат електричної енергії у власних електричних мережах тощо.

38. Верховний Суд у постанові від 14.12.2021 у справі №922/3767/20 розглянув спір за позовом ОСББ до оператора системи розподілу про визнання недійсним додатка до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який містив відомості про розрахункові засоби обліку. Верховний Суд виснував таке:

- розрахунки за спожиту електричну енергію (комерційні розрахунки) повинні здійснюватися на підставі показів лічильника, приєднаного до електрообладнання, що знаходиться на території власника або користувача об`єкта нерухомості; розрахунки між ОСББ та оператором системи мають здійснюватися на підставі показів лічильників, безпосередньо приєднаних до електрообладнання, яке знаходиться у власності ОСББ; до такого електрообладнання належать пристрої забезпечення освітлення місць загального користування, роботи ліфтів тощо;

- використання загальнобудинкових засобів обліку для обліку електричної енергії, спожитої ОСББ, суперечить, зокрема, п.2.3.2 ПРРЕЕ, п.5.1.10 ККОЕЕ; такі лічильники можна використовувати як технічні (контрольні) засоби обліку з метою контролю споживання електричної енергії, аналізу втрат електричної енергії у власних електричних мережах тощо;

- електрична енергія, яка витрачається на технічні (загальні) потреби (освітлення місць загального користування, ліфти, насосні станції підкачки води та інше), входить до послуги з утримання будинку; саме за комунальну електроенергію сплачує ОСББ; оплата ним іншої електричної енергії законодавством не передбачена.

39. У постанові від 10.04.2024 у справі №922/1242/23 Верховний Суд визнав ці висновки релевантними незалежно від предмета спору для правовідносин, в яких підлягає з`ясуванню питання щодо можливості використання загальнобудинкових засобів обліку з метою обліку спожитої ОСББ електроенергії. Верховний Суд, направляючи справу на новий розгляд, також зазначив, що за наявності між сторонами конфлікту щодо точок комерційного обліку суди не повинні виходити із самого факту підписання ОСББ заяви-приєднання з додатками, а мають вирішити цей конфлікт на підставі норм законодавства. Крім того, суди мають встановити обставини щодо наявних у багатоквартирному будинку різних типів споживачів, які мають різні точки продажу електричної енергії, переходу права власності на неї та різні тарифні групи.

40. Верховний Суд у постанові від 12.06.2024 у справі №922/3886/23 зазначив таке:

- загальнобудинкові засоби обліку, які не приєднані до точки обліку одного об`єкта (електрообладнання ОСББ), а враховують дані щодо споживання електричної енергії з багатьох точок (квартири, місця загального користування), не можуть бути розрахунковими та використовуватися для розрахунків між оператором системи та ОСББ; зазначені загальнобудинкові лічильники можуть використовуватися як технічні для контролю обсягів споживання електроенергії на об`єкті (в будинку) в цілому ;

- експлуатаційна відповідальність ОСББ за технічний стан внутрішньобудинкових мереж на ділянці до вхідних клем вузла обліку побутового споживача не передбачає своїм наслідком використання в розрахунках показів загальнобудинкових лічильників, які відображають і споживання індивідуальних побутових споживачів, що мають окремі комерційні засоби обліку, у спосіб, що покладає на ОСББ обов`язок з оплати споживання понад обсяги споживання на технічні потреби, оскільки це не відповідає пунктам 8.2.5-8.2.7 ПРРЕЕ щодо застосування відповідальності за можливе безоблікове споживання електричної енергії, компенсація вартості якої у такому випадку безпідставно автоматично покладатиметься на ОСББ;

- мешканці будинку, в якому створено ОСББ, не є субспоживачами в розумінні п.1.1.2 ПРРЕЕ; вони є побутовими споживачами, які використовують електричну енергію для задоволення власних побутових потреб на підставі окремих договорів про користування електричною енергією з електропостачальником; оскільки у багатоквартирному будинку споживачі мають різні точки продажу електричної енергії, переходу права власності на неї та різні тарифні групи, відповідно вони не можуть обліковуватися одним лічильником, а отже ОСББ не повинно розраховуватися по лічильнику, який обліковує дві різні групи споживання.

41. У постанові від 17.07.2025 у справі №908/3434/23 Верховний Суд нового висновку щодо застосування цих норм не формулював, втім зауважив, що висновки щодо застосування у подібних правовідносинах пунктів 5.1.10, 5.1.21 ККОЕЕ та п.2.3.2 ПРРЕЕ, викладені у постанові від 14.12.2021 у справі №922/3767/20, є сталими і містяться також у постановах Верховного Суду від 10.04.2024 у справі №922/1242/23, від 12.06.2024 у справі №922/3886/23, та залишив без змін постанову суду апеляційної інстанції, якою договір того самого оператора системи (АТ "Запоріжжяобленерго") з іншим ОСББ визнано недійсним у частині включення загальнобудинкового приладу обліку до точок комерційного обліку.

(ІІ) подібність правовідносин

42. Подібність правовідносин необхідно оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад саме цих правовідносин та/чи їх специфічний об`єкт. Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 (провадження №14-166цс20).

43. У цій справі та у справах, на які посилається скаржник, спірними є відносини між ОСББ та оператором системи розподілу за договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії. В усіх цих справах вирішувалося одне питання: чи можна використовувати загальнобудинковий лічильник як розрахунковий у відносинах з ОСББ. Застосуванню підлягали ті самі норми ПРРЕЕ та ККОЕЕ.

44. Доводи відзиву про інший предмет позову у справі №922/1242/23 та інші обставини у справі №922/3767/20 цієї подібності не спростовують. У справі №922/3767/20 ОСББ так само вимагало визнати недійсним додаток до договору з відомостями про розрахункові засоби обліку електричної енергії ОСББ.

45. Отже, правовідносини, що виникли у цій справі, та правовідносини, що виникли у справах, на які посилається скаржник, є подібними, і суди мали врахувати наведені висновки (ч.4 ст.236 ГПК).

(ІІІ) щодо редакції п.5.1.10 ККОЕЕ

46. Відповідач у відзиві зазначає, що висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 14.12.2021 у справі №922/3767/20, сформовано щодо редакції п.5.1.10 ККОЕЕ, яка діяла до 04.12.2021, відповідно до якої для комерційних розрахунків мали використовуватися дані з вузла обліку власника електроустановки (об`єкта) за умови відповідності вузла обліку вимогам нормативних документів, а дані з вузлів обліку інших власників могли бути використані для технічного (контрольного) обліку та перевірки достовірності даних комерційного обліку.

47. У редакції постанови НКРЕКП №2451 від 01.12.2021, чинній на момент складення спірних додатків, п.5.1.10 ККОЕЕ передбачає, що для комерційних розрахунків використовуються дані з основного вузла обліку власника електроустановки (об`єкта) за умови його відповідності вимогам проєктних рішень.

48. Нова редакція зберегла визначальний для наведених висновків критерій: розрахунки ведуться за даними вузла обліку власника тієї електроустановки, споживання якої вимірюється. Відповідність вузла обліку проєктним рішенням є додатковою умовою і цього критерію не замінює.

49. Крім того, наведені висновки ґрунтуються не лише на застосуванні положень п.5.1.10 ККОЕЕ. Верховний Суд у справах, на які посилається скаржник, виходив також із п.2.3.2 ПРРЕЕ, з розмежування розрахункових і технічних засобів обліку, зі статусу мешканців як самостійних побутових споживачів і з меж обов`язку ОСББ оплачувати електричну енергію. Зміни до цих положень ККОЕЕ не вносилися.

50. Верховний Суд підтверджував ці висновки і у справах щодо договорів, оформлених після 04.12.2021. Так, у справі №908/3434/23 (постанова Верховного Суду від 17.07.2025) договір оператора системи з ОСББ оформлено 04.07.2022. У постанові від 14.01.2025 у справі №925/51/24, на яку посилається відповідач, договір був укладений 25.01.2023, втім Верховний Суд також врахував висновки, що викладені у постановах, на які посилається скаржник.

51. Тому зміна редакції п.5.1.10 ККОЕЕ сама по собі не дає підстав не враховувати висновки Верховного Суду в цій справі. Обставин, які свідчили б про помилковість цих висновків, відповідач не навів, тому його доводи про необхідність відступу від них Верховний Суд відхиляє.

(ІV) чи врахували суди висновки Верховного Суду

52. Суди попередніх інстанцій відхилили доводи позивача про неможливість використання загальнобудинкового лічильника для розрахунків з трьох причин: 1) сторони погодили цю точку комерційного обліку; 2) технічна документація не змінювалася з часів попередніх споживачів; 3) норми ККОЕЕ самі по собі не свідчать про недійсність погоджених додатків.

53. Такий підхід не узгоджується з висновками Верховного Суду, на які посилається скаржник.

54. Згідно із ч.1 ст.215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст.203 ЦК.

55. Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

56. Частиною 3 ст.215 ЦК визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

57. ПРРЕЕ та ККОЕЕ були затверджені НКРЕКП відповідно до Закону "Про ринок електричної енергії"; вони регулюють, зокрема, відносини між оператором системи і споживачем щодо обліку та розрахунків і є обов`язковими для сторін договору про розподіл електричної енергії.

58. Згода сторони на умову договору не усуває невідповідності такої умови імперативним нормам законодавства. Тому посилання судів на п.12.13 Договору, прийняття лічильника на збереження і подання показів не відповідають на питання, чи узгоджується спірна умова з п.2.3.2 ПРРЕЕ та п.5.1.10 ККОЕЕ.

59. Верховний Суд звертає увагу, що позивач обґрунтовував позовні вимоги суперечністю змісту додатків до Договору законодавству (ч.1 ст.203 ЦК), а не відсутністю вільного волевиявлення на їх укладення (ч.3 ст.203 ЦК).

60. Суди попередніх інстанцій встановили, що Договір є публічним договором приєднання, укладеним у редакції оператора системи, а його технічні умови відповідають умовам договору з попереднім споживачем. Подання позову свідчить про наявність між сторонами спору щодо точок комерційного обліку, тому суди мали вирішити це питання на підставі норм законодавства з урахуванням практики Верховного Суду (постанова Верховного Суду від 10.04.2024 у справі №922/1242/23), а не обмежуватися прийняттям позиції однієї зі сторін, без належного обґрунтування відхилення доводів іншої сторони в цій частині.

61. Незмінність технічної документації також не дає відповіді на це питання, оскільки підтверджує лише те, що спосіб обліку електричної енергії перейшов від попередніх управителів будинку. Суди попередніх інстанцій не з`ясували, чи відповідає він правилам, чинним на момент оформлення спірних додатків, з огляду на те, хто саме споживає електричну енергію, яку обліковує цей лічильник.

62. Висновок судів про те, що позивач не обґрунтував, яким приписам законодавства суперечать спірні додатки, не відповідає змісту позову, який суди відобразили у тексті рішень: позивач послався на п.2.3.2 ПРРЕЕ, п.5.1.10 ККОЕЕ та інші норми.

63. Висновок суду апеляційної інстанції про те, що норми ККОЕЕ самі по собі не свідчать про недійсність додатків, не відповідає висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №922/3767/20, відповідно до яких використання загальнобудинкових засобів обліку для обліку електричної енергії, спожитої ОСББ, суперечить п.2.3.2 ПРРЕЕ, п.5.1.10 ККОЕЕ.

64. Посилання суду першої інстанції на п.2.2.5 ПРРЕЕ та на додаток №8 до Договору (балансова належність внутрішньобудинкових мереж) не враховує висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 12.06.2024 у справі №922/3886/23, про те, що експлуатаційна відповідальність ОСББ за технічний стан внутрішньобудинкових мереж на ділянці до вхідних клем вузла обліку побутового споживача не передбачає своїм наслідком використання в розрахунках показів загальнобудинкових лічильників.

65. Суди послалися також на норми ККОЕЕ про облік електричної енергії основного споживача і субспоживачів, але не встановили, чи є мешканці будинку субспоживачами ОСББ. Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 12.06.2024 у справі №922/3886/23, мешканці будинку, де створено ОСББ, не є субспоживачами у розумінні п.1.1.2 ПРРЕЕ.

66. Водночас застосування наведених висновків залежить від обставин, яких суди попередніх інстанцій не встановили, обмежившись фактом погодження:

- чиє споживання обліковує лічильник за ЕІС-кодом 62Z7721647237184 (квартир, нежитлових приміщень, інших осіб, електрообладнання ОСББ);

- чи мають власники квартир і нежитлових приміщень окремі договори та окремі засоби комерційного обліку;

- які лічильники безпосередньо приєднані до електрообладнання ОСББ і чи охоплюють вони все його споживання на технічні цілі;

- як за умовами Договору визначається обсяг електричної енергії ОСББ за спірною точкою комерційного обліку;

- що саме визначає кожен зі спірних додатків щодо цього лічильника.

67. Без цих обставин неможливо зробити висновок ні про відповідність спірних додатків п.2.3.2 ПРРЕЕ та п.5.1.10 ККОЕЕ, ні про їх суперечність цим нормам.

(V) щодо ефективності способу захисту

68. Скаржник вважає помилковим висновок судів про неефективність обраного способу захисту, посилаючись на неврахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах. Верховний Суд оцінює ці доводи скаржника в межах підстави касаційного оскарження, передбаченої п.1 ч.2 ст.287 ГПК.

69. Суди послалися на висновки Великої Палати Верховного Суду, відповідно до яких вимога про визнання правочину недійсним не є ефективною, якщо на виконання правочину передано майно чи сплачено кошти, а вимогу про їх повернення не заявлено, або якщо позов заявлено з метою створити підстави для подальшого звернення з іншим позовом або преюдиційну обставину (постанови від 21.09.2022 у справі №908/976/19, від 01.03.2023 у справі №522/22473/15-ц).

70. Водночас ці висновки Великої Палати Верховного Суду сформульовані у неподібних правовідносинах. У цій же справі позивач є стороною чинного договору, який виконується щомісяця, а спірна умова визначає, за яким засобом обліку оператор системи обчислює обсяг електричної енергії ОСББ у кожному розрахунковому періоді. Порушення, про яке стверджує позивач, триває і полягає в існуванні цієї умови.

71. Визнання правочину недійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів, передбаченим п.2 ч.2 ст.16 ЦК. Недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини (ст.217 ЦК).

72. Якщо спірна умова суперечить закону, визнання додатків недійсними в цій частині усуває правову підставу для використання загальнобудинкового лічильника як розрахункового у відносинах з ОСББ. Розрахунки в такому разі ведуться за іншими точками комерційного обліку, визначеними Договором, і повторне звернення до суду для цього не потрібне. Відповідач заперечує можливість виконання Договору без спірної точки обліку, посилаючись на облік втрат у внутрішньобудинкових мережах. Це питання суди мали з`ясувати, застосовуючи ст.217 ЦК, однак не з`ясували.

73. Те, що позивач не заявив вимог про перерахунок чи повернення сплаченого за минулі періоди, не робить заявлену вимогу неефективною. Його інтерес полягає в припиненні використання спірного лічильника як розрахункового. Особа сама визначає, за захистом якого права чи інтересу вона звертається до суду (ст.14 ГПК).

74. Такий підхід відповідає практиці Верховного Суду. Так, у справі №922/3767/20 (постанова Верховного Суду від 14.12.2021) предметом розгляду була саме вимога ОСББ про визнання недійсним додатка до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії. В іншій постанові від 14.01.2025 у справі №925/51/24 Верховний Суд зазначив, що доводи ОСББ про суперечність договору і додатків до нього законодавству можуть бути підставою для визнання їх недійсними відповідно до статей 203, 215 ЦК, проте не свідчать про наявність підстав для внесення змін до чинного договору в судовому порядку (п.5.43).

75. Тому довід відзиву про те, що позов є за своєю суттю вимогою про зміну договору і може бути задоволений лише за наявності умов ч.2 ст.652 ЦК, є помилковим. Позивач заявив вимогу про визнання недійсними додатків до Договору в частині включення загальнобудинкового приладу обліку спожитої електричної енергії до переліку точок комерційного обліку. Тому, положення статей 651, 652 ЦК до такої вимоги не застосовуються.

76. Вказівка судів попередніх інстанцій на можливість врегулювати спір шляхом внесення змін до Договору не свідчить про неефективність судового захисту. Така можливість не позбавляє сторону права оспорити умову договору в суді.

77. Отже, висновок судів попередніх інстанцій про неефективність обраного способу захисту як самостійну підставу для відмови в позові не ґрунтується на правильному застосуванні наведених висновків Великої Палати Верховного Суду.

78. З урахуванням цього, доводи скаржника, обґрунтовані підставою касаційного оскарження, передбаченою п.1 ч.2 ст.287 ГПК, знайшли своє підтвердження.

Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої п.4 ч.2 ст.287 ГПК

79. Відповідно до п.1 ч.3 ст.310 ГПК підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 ч.2 ст.287 ГПК.

80. Підстава, передбачена п.1 ч.2 ст.287 ГПК, підтвердилася, тому Верховний Суд оцінює доводи скаржника про недослідження доказів.

81. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини 1, 3 ст.86 ГПК). Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч.1 ст.76 ГПК).

82. Суди попередніх інстанцій у цій справі вважали, що надана позивачем під час розгляду справи однолінійна схема від 08.08.2022 не є належним доказом неправомірності включення спірного загальнобудинкового приладу обліку до Договору, оскільки матеріали справи не містять доказів її погодження у встановленому порядку, внесення відповідних змін до технічної документації, а також звернення позивача до відповідача з пропозицією змінити умови Договору на підставі цієї схеми.

83. При цьому, суди не дослідили зміст цієї схеми, не оцінили доводи позивача про її погодження представником відповідача і не зіставили її з додатком №9 до Договору. Ця обставина входить до предмета доказування у цій справі. Порядок оформлення схеми за ПТЕЕС може мати значення для оцінки її достовірності, проте не означає, що цей доказ не стосується предмета доказування.

84. Крім того, скаржник щодо акта контрольного огляду засобів комерційного обліку №14700 від 30.06.2023 вказує, що цей акт складено і підписано представником відповідача, і в ньому зафіксовано приєднання Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі після загальнобудинкового засобу обліку електричної енергії. Однак, суд першої інстанції цього доказу не оцінив, а суд апеляційної інстанції навів заперечення відповідача щодо акта, але власної оцінки йому не надав і обмежився висновком про відсутність доказів повідомлення відповідача про інших споживачів на момент укладення Договору.

85. Для застосування п.2.3.2 ПРРЕЕ та п.5.1.10 ККОЕЕ значення має те, споживання якої особи фактично обліковує спірний лічильник, а не те, чи повідомив споживач оператора системи про інших приєднаних осіб. Тому відхилення цих доказів з наведених судами мотивів є необґрунтованим.

86. Щодо листів ОСББ №1/05 від 01.05.2023 та №1/08 від 02.08.2023. Суди виходили з того, що позивач не пропонував відповідачу змінити умови Договору щодо обліку, і вказали на можливість позасудового врегулювання спору. Листи, якими, за доводами скаржника, він пропонував виключити спірний лічильник з точок комерційного обліку, суди не оцінили.

87. Щодо спірних додатків у їх сукупності суди обмежилися вказівкою на те, що додатки №1, №2.1, №2.2, №3, №8, №9, №10, №12 до Договору містять інформацію про прилади обліку, проте вони не встановили, в чому полягає включення загальнобудинкового лічильника до переліку точок комерційного обліку в кожному з цих додатків і як за Договором обчислюється обсяг електричної енергії ОСББ за цією точкою. Без цього неможливо ні перевірити відповідність спірних умов законодавству, ні застосувати ст.217 ЦК.

88. Ці порушення унеможливили встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Верховний Суд відповідно до положень ч.2 ст.300 ГПК не може усунути ці порушення самостійно.

89. Доводи скаржника про вимушеність укладення Договору, про відсутність у будинку автоматизованої системи комерційного обліку і про те, що він тривалий час не мав доступу до електрощитової, стосуються обставин, яких суди не встановлювали, а тому Верховний Суд їх не оцінює; такі обставини підлягають перевірці під час нового розгляду справи.

90. Отже, доводи скаржника, обґрунтовані підставою касаційного оскарження, передбаченою п.4 ч.2 ст.287 ГПК, також знайшли своє підтвердження.

Щодо доводів про преюдицію і наявність вирішених тотожних спорів

91. АТ "Запоріжжяобленерго" у відзиві на касаційну скаргу посилається на рішення у справах №908/3472/23 та №908/3510/23, які набрали законної сили, і вважає, що ними вже вирішено питання про той самий загальнобудинковий прилад обліку (спірний лічильник).

92. Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

93. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду (ч.7 ст.75 ГПК).

94. Суди попередніх інстанцій у цій справі врахували зміст рішень у справі №908/3472/23 для встановлення обставин щодо укладення попередніх договорів і передачі будинку в управління. Висновок судів у справі №908/3472/23 про правомірність включення лічильника до точок комерційного обліку є правовою оцінкою, а тому не звільняв суди попередніх інстанцій у цій справі від обов`язку застосувати норми права з урахуванням висновків Верховного Суду.

95. Водночас відповідач стверджує, що у справі №908/3472/23 той самий позивач уже заявляв до нього вимогу про визнання Договору недійсним у частині включення цього ж лічильника до точок комерційного обліку в додатках №1, №2.1, №3 і що у задоволенні позову було відмовлено. Суди попередніх інстанцій ці доводи не перевірили, а саме, не встановили предмет і підстави позову у справі №908/3472/23 і не зіставили їх із заявленими вимогами у цій справі. Це питання має значення з огляду на п.3 ч.1 ст.231 ГПК і підлягає з`ясуванню під час нового розгляду справи.

Щодо вимоги про ухвалення нового рішення

96. Скаржник у касаційній скарзі просить ухвалити нове рішення про задоволення позову. Суд касаційної інстанції може ухвалити нове рішення на підставі ст.311 ГПК, якщо встановлених судами обставин достатньо для вирішення спору. Водночас у цій справі суди попередніх інстанцій не встановили обставин, від яких залежить вирішення спору, тому підстав для ухвалення нового рішення немає.

97. Оскільки порушення норм процесуального права допустили суди обох інстанцій, то справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції (ч.4 ст.310 ГПК).

98. Під час нового розгляду суду належить:

- встановити обставини, зазначені в цій постанові, а саме: споживання якої особи обліковує спірний лічильник; які лічильники приєднані до електрообладнання ОСББ; яким чином відповідно до Договору визначається обсяг електричної енергії, спожитої ОСББ; що визначає кожен зі спірних додатків;

- дослідити та оцінити однолінійну схему від 08.08.2022, додаток №9 до Договору, акт №14700 від 30.06.2023, листи ОСББ від 01.05.2023 і 02.08.2023 окремо та в сукупності з іншими доказами;

- з урахуванням встановленого вирішити, чи відповідає включення загальнобудинкового лічильника до точок комерційного обліку ОСББ п.2.3.2 ПРРЕЕ та п.5.1.10 ККОЕЕ в редакції, чинній на час оформлення спірних додатків, врахувавши висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 14.12.2021 у справі №922/3767/20, від 10.04.2024 у справі №922/1242/23, від 12.06.2024 у справі №922/3886/23; у разі висновку про суперечність перевірити можливість застосування ст.217 ЦК, зокрема доводи відповідача про неможливість виконання Договору без спірної точки обліку;

- перевірити доводи відповідача про тотожність вимог щодо додатків №1, №2.1, №3 вимогам, які вже вирішувалися у справі №908/3472/23.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

99. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

100. Відповідно до п.2 ч.1 ст.308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

101. Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції у цій справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Судові витрати

102. Враховуючи, що справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд не здійснює розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сеченова 25а" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Запорізької області від 18.12.2025 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.06.2026 у справі №908/2474/25 скасувати.

3. Справу №908/2474/25 направити на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді Т. Малашенкова

В. Студенець