Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №904/7419/21 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року

м. Київ

cправа № 904/7419/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Малашенкова Т.М.,

за участю секретаря судового засідання - Цвілюка Б.В.,

представників учасників справи:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" - Панченко Ю.В.,

Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" - Медяний О.Ю.,

Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг - не з`явився,

Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" - не з`явився

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2025 (суддя Ярошенко В.І.)

та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2026 (колегія суддів: Кощеєв І.М., Дармін М.О., Мартинюк С.В.)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" (далі - АТ "Криворіжгаз")

про стягнення 247 063 611,76 грн

та за зустрічним позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" (далі - АТ "Дніпрогаз"),

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - Оператор ГТС),

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП),

про зобов`язання вчинити певні дії.

СУТЬ СПОРУ

1. Оператор ГТС і АТ "Дніпрогаз" (оператор газорозподільної системи) пов`язані договором транспортування природного газу від 04.02.2020, укладеним за типовою формою. У лютому та березні 2021 року у замовника виникли негативні добові небаланси, а у січні-березні 2021 року він перевищував замовлену потужність.

2. Оператор ГТС вимагає стягнути основний борг, пеню, 3% річних та інфляційні втрати. Нарахування за небаланси він обчислив виходячи зі строку оплати 5 робочих днів, встановленого п.9.3 договору. Постанова НКРЕКП від 17.02.2021 №235 на період лютий-березень 2021 року визначила для операторів газорозподільних систем строк оплати рахунку за добовий небаланс 90 календарних днів.

3. Суди позов задовольнили частково. Санкції за небаланси вони нарахували з 91-го дня після закінчення місяця надання послуги і відмовили у стягненні решти. Провадження щодо 11 000 000 грн основного боргу вони закрили: ці кошти у грудні 2021 року за АТ "Дніпрогаз" сплатило АТ "Криворіжгаз" як повірений, що сторони відобразили в акті звірки. У зустрічному позові відмовили.

4. Оператор ГТС оскаржує судові рішення у двох частинах. Він вважає, що строк оплати визначає договір, а не постанова №235, і посилається на постанову об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №918/686/21. Щодо 11 000 000 грн він стверджує, що в іншій справі (№904/7418/21) суди вже віднесли ці платежі на власний борг АТ "Криворіжгаз" і ця обставина має преюдиційне значення.

5. Перед Верховним Судом постали такі питання:

- який строк оплати рахунків за добові небаланси лютого-березня 2021 року є вихідним для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат: договірний чи встановлений Постановою №235;

- чи звільняє рішення у справі №904/7418/21 від доказування того, за чий борг сплачено 11 000 000 грн.

6. Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги, виходячи з таких мотивів.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

7. 04.02.2020 Оператор ГТС (оператор) та АТ "Дніпрогаз" (замовник) уклали договір транспортування природного газу №2002000097 (далі - Договір) у типовій формі, затвердженій постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2497, за умовами якого:

- оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу (далі - послуги) на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні (п.2.1);

- послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі газотранспортної системи, затвердженому постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493 (далі також - Кодекс ГТС, Кодекс), з урахуванням особливостей, передбачених цим договором. Замовник погоджується з тим, що обов`язковою умовою надання послуги є доступ замовника до інформаційної платформи на підставі Правил надання доступу до інформаційної платформи, розміщених на веб-сайті оператора. Підписанням цього договору замовник підтверджує, що він ознайомлений із Правилами надання доступу до інформаційної платформи, розміщеними на веб-сайті оператора, та надає згоду на їх застосування та дотримання (п.2.2);

- замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ у точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі (п.2.5);

- взаємовідносини між замовником та оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу оператора відповідно до вимог Кодексу. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього договору, а його уповноважені особи з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим замовником повідомленням на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною Кодексом. Після набуття права доступу до інформаційної платформи замовник зобов`язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою, визначеного Кодексом (п.2.8);

- замовник зобов`язався, зокрема, своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих послуг, не перевищувати замовлені потужності, здійснити своєчасну та повну оплату за перевищення договірної потужності та плату за добовий небаланс, а також здійснити в термін до 5 робочих днів з дня виставлення рахунка оплату вартості добових небалансів, якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів (п.4.1);

- оператор має право стягувати з замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності (п.3.2);

- розрахунок вартості плати за перевищення потужності у відповідному розрахунковому місці, здійснюється за результатами остаточної алокації відборів та подач замовника за формулою, наведеною в п.8.4 договору. Замовник зобов`язаний оплатити вартість перевищення договірної потужності до двадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем (пункти 8.3, 8.4);

- у разі виникнення в замовника негативного добового небалансу оператор здійснює продаж замовнику, а замовник купівлю в оператора природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розд.XIV Кодексу. У разі виникнення в замовника позитивного добового небалансу оператор здійснює купівлю в замовника, а замовник продаж природного газу оператору в обсягах позитивного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розд.XIV Кодексу (п.9.2);

- Оплата вартості щодобових небалансів оператором газорозподільної системи за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться в строки та за процедурою, передбаченою чинним законодавством, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період (п.9.3);

- врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими оператор урегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби) (п.11.4); оператор і замовник зобов`язуються здійснювати звірку розрахунків щокварталу до двадцять п`ятого числа місяця, наступного за кварталом. Звірка розрахунків оформлюється сторонами актом звірки (п.11.5);

- у разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п.13.5);

- цей договір набуває чинності з дня його укладення, поширює дію на відносини, що склалися між сторонами з 01.01.2020 та діє до 31.12.2020. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п.17.1).

8. Передбачені Договором додатки 1 (розподіл потужності) та 2 (розподіл потужності з обмеженнями) сторони не підписали.

9. 17.02.2021 НКРЕКП прийняла постанову №235 "Про заходи, спрямовані на безперебійний розподіл природного газу споживачам" (далі - Постанова №235), якою зобов`язала Оператора ГТС здійснювати балансування газотранспортної системи в період лютий-березень 2021 року з урахуванням таких особливостей: вчиняти балансуючі дії в частині врегулювання добових небалансів операторів газорозподільних систем за рахунок закупівлі природного газу за договорами, укладеними відповідно до Закону "Про публічні закупівлі", та відборів власного газу із газосховищ; для цілей розрахунку плати за добовий небаланс операторів газорозподільних систем застосовувати маржинальну ціну придбання/продажу, яка визначається шляхом збільшення/зменшення на 5% середньозваженого за звітний газовий місяць значення ціни придбання газу на підставі договору(-ів) про закупівлю природного газу та ціни власного природного газу, відібраного із газосховищ з урахуванням витрат на зберігання (закачування, відбір) природного газу; визначити для операторів газорозподільних систем строк оплати рахунку за добовий небаланс 90 календарних днів з дня, наступного за днем закінчення місяця надання послуги транспортування природного газу; не включати до розрахунку плати за нейтральність балансування витрати та доходи, сформовані внаслідок виконання цієї постанови. Постанова №235 набрала чинності з дня її прийняття.

10. Сторони не вносили змін до Договору в частині порядку та строку оплати рахунку за добовий небаланс.

11. За результатами остаточної алокації подач/відборів Оператор ГТС визначив у АТ "Дніпрогаз" негативні щодобові небаланси: за період з 01.02.2021 до 16.02.2021 в обсязі 5 333,87261 тис. куб. м на суму 62 334 930,31 грн; за період з 17.02.2021 до 28.02.2021 в обсязі 8 241,96435 тис. куб. м на суму 59 556 269,55 грн; за березень 2021 року в обсязі 22 995,64577 тис. куб. м на суму 166 318 951,48 грн. Акти врегулювання щодобових небалансів від 28.02.2021 та від 31.03.2021 і рахунки на оплату Оператор ГТС направив замовнику через інформаційну платформу.

12. АТ "Дніпрогаз" частково оплатило небаланси за лютий 2021 року на суму 69 541 076,81 грн. Станом на 11.08.2021 заборгованість за небаланси лютого-березня 2021 року за розрахунком Оператора ГТС становила 218 669 074,53 грн.

13. У січні-березні 2021 року АТ "Дніпрогаз" перевищувало замовлену (договірну) потужність. Обсяги перевищення та плату за нього у сумі 7 324 172,68 грн Оператор ГТС включив до актів надання послуг від 31.01.2021, від 28.02.2021 та від 31.03.2021, які замовник підписав без зауважень. Виставлені рахунки АТ "Дніпрогаз" не оплатило.

14. Під час розгляду справи АТ "Дніпрогаз" надало докази часткової сплати заборгованості за небаланси лютого 2021 року на суму 52 350 123,05 грн та березня 2021 року на суму 6 949 882,64 грн. Крім того, заявами про зарахування зустрічних однорідних вимог за період з 20.08.2021 до 27.02.2023 Оператор ГТС припинив зобов`язання АТ "Дніпрогаз" за Договором на загальну суму 6 480 442,34 грн.

15. 03.03.2021 АТ "Дніпрогаз" (довіритель) та АТ "Криворіжгаз" (повірений) уклали договір доручення №30А491-1467-21, за яким повірений зобов`язався від імені та за рахунок довірителя здійснити юридичні дії, спрямовані на виконання грошових зобов`язань довірителя, оскільки довіритель не має змоги виконати їх через арешт коштів та майна (п.1.1); дії, вчинені повіреним на виконання договору, створюють, змінюють, припиняють цивільні права та обов`язки довірителя (п.1.3); повірений щомісяця подає довірителю письмовий звіт про виконання доручення (п.4.1); довіритель відшкодовує повіреному витрати, пов`язані з виконанням доручення, та сплачує винагороду (пункти 6.1-6.3).

16. 15.12.2021 та 16.12.2021 АТ "Криворіжгаз" платіжними дорученнями №5758 та №5771 перерахувало Оператору ГТС 10 000 000 грн та 1 000 000 грн з призначенням платежу "сплата за добовий небаланс за газ, договір №2002000097 від 04.02.2020 ... згідно з договором доручення №30А491-1467-21 від 03.03.2021".

17. У звіті повіреного від 31.12.2021, підписаному АТ "Дніпрогаз" та АТ "Криворіжгаз", зазначено, що згідно з додатками №58 та №59 до договору доручення повірений виконав грошові зобов`язання довірителя перед Оператором ГТС на суми 10 000 000 грн та 1 000 000 грн.

18. Згідно з підписаним Оператором ГТС та АТ "Дніпрогаз" актом звірки розрахунків за Договором за період з 01.10.2021 до 31.12.2021 кошти у розмірі 11 000 000 грн зараховано як сплату за добові небаланси за газ за Договором.

19. Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 25.08.2022 у справі №904/7418/21 за позовом Оператора ГТС до АТ "Криворіжгаз" про стягнення заборгованості за договором транспортування природного газу №35А501-1072-20/2002000106 від 04.02.2020 закрив провадження в частині 30 800 000 грн у зв`язку з частковим погашенням заборгованості після відкриття провадження, зазначивши серед платежів 10 000 000 грн від 15.12.2021 та 1 000 000 грн від 16.12.2021. Центральний апеляційний господарський суд постановою від 27.02.2023 залишив це рішення без змін. Верховний Суд постановою від 23.04.2024 у справі №904/7418/21 залишив судові рішення без змін. У касаційній скарзі в тій справі Оператор ГТС не погоджувався із закриттям провадження щодо 11 000 000 грн, посилаючись на те, що АТ "Криворіжгаз" не сплачувало ці кошти в рахунок погашення заборгованості за своїм договором.

20. За актом звірки розрахунків між Оператором ГТС та АТ "Криворіжгаз" за період з 01.01.2025 по 31.03.2025 за договором №2002000106 дані сторін різняться на 11 000 000 грн; розбіжність пояснюється операцією Оператора ГТС від 14.03.2025, позначеною як "Зг. 904/7418/21 (Пер-ня опл. на Криворіжгаз АТ)".

Короткий зміст позовних вимог

21. У серпні 2021 року Оператор ГТС звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до АТ "Дніпрогаз" про стягнення 247 063 611,76 грн, з яких 225 993 247,21 грн основного боргу (218 669 074,53 грн за небаланси лютого-березня 2021 року та 7 324 172,68 грн за перевищення замовленої потужності у січні-березні 2021 року), 13 591 573,15 грн пені, 2 278 089,83 грн 3% річних та 5 200 701,57 грн інфляційних втрат.

22. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Договору в частині сплати негативних щодобових небалансів за період лютий-березень 2021 року, а також в частині сплати за перевищення замовленої потужності в січні, лютому та березні 2021 року.

23. Пеню, 3% річних та інфляційні втрати за небаланси позивач нарахував за періоди з 23.03.2021 (за лютий) та з 21.04.2021 (за березень) до 11.08.2021 у сумах 13 189 543,09 грн, 2 196 843,57 грн та 5 033 274,85 грн відповідно, виходячи зі строку оплати, встановленого п.9.3 Договору.

24. У вересні 2021 року АТ "Дніпрогаз" подало зустрічний позов про зобов`язання Оператора ГТС привести свої дії у відповідність до пунктів 9.1-9.3 Договору та розділів XIII, XIV Кодексу ГТС шляхом розрахунку маржинальної ціни за лютий-березень 2021 року у спосіб, передбачений пунктами 7-11 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, та вчинення балансуючих дій шляхом купівлі та продажу короткострокових стандартизованих продуктів та/або використання послуг балансування.

25. АТ "Дніпрогаз" вважало, що застосування Постанови №235 суперечить Договору та Кодексу ГТС.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

26. Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 02.12.2025 (з урахуванням ухвали від 12.01.2026 про виправлення описки), залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2026, закрив провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 76 780 448,03 грн; первісний позов задовольнив частково; стягнув з АТ "Дніпрогаз" на користь Оператора ГТС 149 212 799,18 грн основного боргу, 5 512 317,85 грн пені, 1 085 077,08 грн 3% річних та 275 127,01 грн інфляційних втрат; у решті первісного позову відмовив; у задоволенні зустрічного позову відмовив.

27. Рішення суду першої інстанції обґрунтоване таким:

- матеріалами справи доведено наявність у відповідача негативних щодобових небалансів у лютому та березні 2021 року в обсягах, зазначених в актах врегулювання; плату за небаланси за період з 01.02.2021 по 16.02.2021 позивач правомірно визначив за пунктами 11, 13 гл.6 розд.XIV Кодексу ГТС, а за період з 17.02.2021 до 31.03.2021 у порядку, передбаченому Постановою №235;

- Постанова №235 як акт індивідуальної дії набрала чинності 17.02.2021 і є обов`язковою для Оператора ГТС; нею для операторів газорозподільних систем встановлено строк оплати рахунків за добові небаланси 90 календарних днів з дня, наступного за днем закінчення місяця надання послуги; тому початок прострочення та нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат слід рахувати з 91-го календарного дня: за лютий 2021 року з 31.05.2021 (з урахуванням ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України (далі - ЦК)), за березень 2021 року з 30.06.2021;

- за розрахунком суду за прострочення оплати небалансів лютого 2021 року належать пеня 2 080 093,19 грн, 3% річних 416 018,64 грн та інфляційні втрати 107 700,29 грн, за прострочення оплати небалансів березня 2021 року пеня 3 030 194,60 грн та 3% річних 587 812,18 грн; у стягненні решти нарахувань відмовлено;

- плата за перевищення замовленої потужності 7 324 172,68 грн та нараховані на неї пеня 402 030,06 грн, 3% річних 81 246,26 грн та інфляційні втрати 167 426,72 грн підлягають стягненню;

- у зв`язку з частковою оплатою після відкриття провадження та зарахуванням зустрічних однорідних вимог на суму 6 480 442,34 грн предмет спору у відповідній частині відсутній;

- АТ "Криворіжгаз" на виконання договору доручення сплатило за АТ "Дніпрогаз" на користь Оператора ГТС 11 000 000 грн; за ст.1000 ЦК правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя; за підписаним сторонами актом звірки ці кошти зараховано як сплату за добові небаланси за Договором, тому провадження у цій частині підлягає закриттю на підставі п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК);

- обставини, встановлені у справі №904/7418/21, не є преюдиційними для цієї справи з огляду на ч.4 ст.75 ГПК та висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №917/1345/17 і Верховного Суду від 04.06.2020 у справі №522/7758/14-ц;

- зустрічний позов безпідставний, оскільки НКРЕКП у межах наданих законом повноважень постановою, прийнятою пізніше за Типовий договір, змінила порядок вчинення балансуючих дій, розрахунку плати за небаланси операторів газорозподільних систем та строки оплати, і Оператор ГТС був зобов`язаний її виконувати.

28. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована, зокрема, таким:

1) щодо строку оплати рахунків за добові небаланси за лютий-березень 2021 року:

- Договір укладено в типовій формі; п.9.3 Договору передбачає оплату рахунку протягом 5 робочих днів; змін до Договору сторони не вносили;

- Постанова №235 є обов`язковою для Оператора ГТС як суб`єкта ринку природного газу, якому вона адресована (ч.9 ст.14, п.1 ч.1 ст.17 Закону "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг"), тому позивач був зобов`язаний застосувати її до спірних правовідносин, зокрема в частині строку оплати рахунків за добовий небаланс;

- Верховний Суд у постанові від 06.12.2022 у справі №912/2427/21 зазначив, що положення Постанови №235, якими НКРЕКП у межах наданих повноважень тимчасово змінила строк оплати добового негативного небалансу, передбачений п.9.3 договору, підлягають обов`язковому виконанню позивачем як суб`єктом ринку природного газу, оскільки цей акт Регулятора є спеціальним щодо правового регулювання зі спірного питання; аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.02.2024 у справі №904/7327/21, від 23.04.2024 у справі №904/7418/21, від 11.12.2024 у справі №914/2587/21;

- суд першої інстанції правильно визначив початок прострочення з 91-го календарного дня, наступного за днем закінчення місяця надання послуг, і правильно здійснив розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат;

2) щодо закриття провадження в частині 11 000 000 грн:

- АТ "Криворіжгаз" виконало доручені йому АТ "Дніпрогаз" юридичні дії, сплативши кошти за АТ "Дніпрогаз" на користь Оператора ГТС, що підтверджується звітом повіреного від 31.12.2021 та підписаним сторонами актом звірки розрахунків за період з 01.10.2021 до 31.12.2021;

- обставини, встановлені у справі №904/7418/21, не є преюдиційними, оскільки у цій справі беруть участь інші особи; у мотивувальній частині рішення від 25.08.2022 у справі №904/7418/21 лише зазначено про часткове погашення заборгованості, зокрема платежами від 15.12.2021 та від 16.12.2021, і закрито провадження у відповідній частині; дослідження того, за чиїм зобов`язанням сплачено ці кошти, у ньому не відображено, фактів щодо АТ "Дніпрогаз" суд не встановлював;

- у касаційній скарзі у справі №904/7418/21 сам Оператор ГТС не погоджувався із закриттям провадження щодо 11 000 000 грн, стверджуючи, що АТ "Криворіжгаз" не сплачувало ці кошти в рахунок погашення заборгованості за своїм договором.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу

29. 28.07.2026 Оператор ГТС через систему Електронний суд звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2025 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2026 в частині відмови у задоволенні позовних вимог Оператора ГТС про стягнення 8 079 255,30 грн пені, 1 193 012,75 грн 3% річних та 4 925 574,56 грн інфляційних втрат за небаланси лютого-березня 2021 року і в частині закриття провадження щодо 11 000 000 грн основного боргу та ухвалити у цих частинах нове рішення про задоволення позову.

30. Скаржник як на підстави касаційного оскарження посилається на пункти 1, 3 ч.2 ст.287 ГПК та вказує таке:

1) щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої п.1 ч.2 ст.287 ГПК:

- застосовуючи Постанову №235 в частині строку оплати рахунку за добовий небаланс 90 календарних днів, суд апеляційної інстанції не врахував висновки об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі також - об`єднана палата), викладені у постанові від 03.11.2023 у справі №918/686/21: у тій справі з аналогічним предметом спору за той самий період вимоги Оператора ГТС про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, розрахованих за договірним строком оплати, задоволено в повному обсязі, отже об`єднана палата погодилася із застосуванням Типового договору і Кодексу ГТС, а не Постанови №235;

- постанови Верховного Суду від 06.12.2022 у справі №912/2427/21, від 23.04.2024 у справі №904/7418/21, від 11.12.2024 у справі №914/2587/21 та від 21.02.2024 у справі №904/7327/21, на які послався апеляційний суд, не враховують висновків у справі №918/686/21, тому є підстави для відступу від них;

- п.13.5 Договору встановлює відповідальність за порушення строків оплати, передбачених саме Договором, а не Постановою №235;

- застосовуючи ч.4 ст.75 ГПК, суд апеляційної інстанції не врахував висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 03.07.2018 у справі №917/1345/17 та Верховного Суду у постановах від 29.04.2021 у справі №920/1111/19, від 15.07.2021 у справі №910/19256/16, від 04.06.2020 у справі №522/7758/14-ц щодо преюдиційного значення обставин, встановлених судовим рішенням; у справі №904/7418/21, учасником якої був Оператор ГТС, суди встановили, що 11 000 000 грн сплачено АТ "Криворіжгаз" за власними зобов`язаннями, а не за АТ "Дніпрогаз", і закрили провадження щодо 30 800 000 грн, а не 19 800 000 грн; тому борг АТ "Дніпрогаз" за небаланси становить 152 888 626,50 грн, а провадження щодо 11 000 000 грн закрито з порушенням п.2 ч.1 ст.231 ГПК;

2) щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої п.3 ч.2 ст.287 ГПК: відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування Постанови №235 у взаємозв`язку з п.18 гл.6 розд.XIV Кодексу ГТС, за яким замовник має оплатити рахунок за добовий небаланс до 20 числа місяця, наступного за звітним; суд апеляційної інстанції не застосував цей пункт Кодексу ГТС.

31. 04.09.2026 надійшов відзив АТ "Дніпрогаз", в якому воно просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

32. У відзиві АТ "Дніпрогаз" зазначає, зокрема, таке:

- у постанові від 03.11.2023 у справі №918/686/21 об`єднана палата залишила без уваги довід скаржника щодо застосування Постанови №235 як не обґрунтований жодною з підстав касаційного оскарження (пункти 297-299), тому не тлумачила Постанову №235 і не формулювала висновку про застосування договірного строку; результат розгляду іншої справи сам по собі не є висновком щодо застосування норми права;

- аналогічні доводи Оператора ГТС Верховний Суд уже відхиляв як необґрунтовані (постанови у справах №927/903/21, №911/3154/21);

- Постанова №235 є обов`язковою для Оператора ГТС, а висновок щодо її застосування до строку оплати небалансів сформовано у постановах у справах №912/2427/21, №904/7327/21, №904/7418/21, №914/2587/21, тому підстава, передбачена п.3 ч.2 ст.287 ГПК, відсутня;

- 11 000 000 грн АТ "Криворіжгаз" сплатило за АТ "Дніпрогаз" на підставі договору доручення, що підтверджується призначенням платежу, звітом повіреного та актом звірки; АТ "Дніпрогаз" повернуло повіреному ці кошти; у справі №904/7418/21 суд лише констатував часткове погашення заборгованості і не встановлював фактів щодо АТ "Дніпрогаз", яке не брало участі у тій справі; Верховний Суд у постанові від 23.04.2024 у справі №904/7418/21 зазначив, що Оператор ГТС не оскаржував закриття провадження щодо 11 000 000 грн в апеляційному порядку.

Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду

33. Верховний Суд ухвалою від 17.08.2026 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Оператора ГТС та призначив розгляд касаційної скарги у відкритому судовому засіданні на 07.10.2026.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж касаційного перегляду

34. Згідно з ч.1 ст.300 ГПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права.

35. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (ч.2 ст.300 ГПК).

36. Оператор ГТС оскаржує судові рішення лише у двох частинах: (І) щодо відмови у стягненні частини пені, 3% річних та інфляційних втрат за небаланси лютого-березня 2021 року та (ІІ) щодо закриття провадження в частині 11 000 000 грн.

37. У решті, зокрема щодо стягнення основного боргу, плати за перевищення потужності та нарахувань на неї, а також щодо відмови у зустрічному позові, судові рішення не оскаржуються і в касаційному порядку не переглядаються.

Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої п.1 ч.2 ст.287 ГПК

(І) щодо строку оплати рахунків за добові небаланси

38. Підстава касаційного оскарження, що передбачена п.1 ч.2 ст.287 ГПК, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо її застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

39. Об`єднана палата у постанові від 19.06.2026 у справі №910/22/24 зазначила, що чинний ГПК оперує поняттям "висновок" у різних значеннях, зокрема таких як: умовивід суду; висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а також викладений у постанові Верховного Суду висновок по суті позовних вимог, вимог апеляційної або касаційної скарги; складова резолютивної частини судового рішення. Висновком щодо застосування норми права в подібних правовідносинах якраз і є висновок за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд, а також висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, та який має міститися в мотивувальній частині постанови суду касаційної інстанції. Правовий висновок (правова позиція) - це виклад тлумачення певної норми права (або низки норм), здійснене Верховним Судом (Верховним Судом України) під час розгляду конкретної справи, обов`язкове для суду та інших суб`єктів правозастосування під час розгляду та вирішення інших справ у разі існування близьких за змістом або аналогічних обставин спору.

40. Об`єднана палата підсумувала, що з урахуванням доктринального тлумачення поняття "висновок щодо застосування норми права" Верховний Суд має повноваження щодо перевірки того, чи наявний взагалі в постанові (постановах), на які посилається скаржник, висновок щодо застосування норми права, тоді як аналіз того, чи є висновок саме висновком щодо застосування норми права, можна визначити за такими критеріями: 1) висновок щодо застосування норми права повинен містити посилання на конкретну норму (норми) матеріального або процесуального права; 2) такий висновок повинен не буквально повторювати норму права, а розширювати чи тлумачити її зміст, або усувати законодавчу прогалину; 3) висновок повинен бути абстрактним та універсальним, тобто застосовним до інших випадків у подібних правовідносинах; 4) висновок щодо застосування норми права необхідно відрізняти від правової оцінки суду.

41. Разом з тим, скаржник наводить постанову об`єднаної палати у справі №918/686/21 не щодо мотивів, викладених у ній, а щодо її результату. Залишивши без змін постанову апеляційного суду, якою стягнуто нарахування, обчислені за договірним строком оплати, об`єднана палата, на його думку, погодилася з незастосуванням Постанови №235.

42. Фактично ж зміст постанови від 03.11.2023 у справі №918/686/21 цього не підтверджує. У пунктах 297-299 об`єднана палата зазначила, що скаржник (АТ "Рівнегаз") вказує на неправильне застосування Постанови №235 при визначенні суми нарахованих санкцій, однак не посилається ні на неврахування висновків Верховного Суду, ні на відсутність таких висновків, тому цей довід залишено без уваги як не обґрунтований жодною з підстав касаційного оскарження.

43. Отже, питання про співвідношення договірного строку оплати та строку, встановленого Постановою №235, об`єднана палата по суті не розглядала і висновку щодо нього не формулювала. Залишення без змін судового рішення у частині, яка не була предметом касаційного перегляду за визначеними підставами, не є висновком про правильність застосування норми права у цій частині.

44. З тієї самої причини посилання на справу №918/686/21 не створює і можливості для відступу, передбаченої ч.2 ст.302 ГПК, оскільки за відсутності у постанові об`єднаної палати висновку щодо застосування Постанови №235 немає й висновку, від якого колегія суддів мала б відступити або з яким мали б узгоджуватися постанови у справах №912/2427/21, №904/7327/21, №904/7418/21 та №914/2587/21. Необхідність відступу від останніх скаржник обґрунтовує виключно їхньою невідповідністю справі №918/686/21, і це обґрунтування не підтвердилося. Крім того, з підстави, передбаченої п.2 ч.2 ст.287 ГПК, касаційне провадження в цій справі не відкривалося.

45. Натомість у постановах, які застосував апеляційний господарський суд, Верховний Суд сформулював правило, що безпосередньо стосується спірного питання. Постанова №235, якою НКРЕКП у межах наданих їй повноважень тимчасово змінила строк оплати добового негативного небалансу, передбачений п.9.3 договору транспортування, є спеціальним актом Регулятора з цього питання і підлягає обов`язковому виконанню Оператором ГТС як суб`єктом ринку природного газу (постанови від 06.12.2022 у справі №912/2427/21, від 21.02.2024 у справі №904/7327/21, від 23.04.2024 у справі №904/7418/21, від 11.12.2024 у справі №914/2587/21).

46. Правовідносини у цих справах подібні до спірних, оскільки застосовано той самий Типовий договір, збігаються спірний період лютий-березень 2021 року, позивач та акт Регулятора. Суди попередніх інстанцій саме цей висновок обґрунтовано застосували.

47. Довід про те, що п.13.5 Договору встановлює відповідальність за порушення строків, передбачених Договором, цього висновку не спростовує. Пеня нараховується за прострочення платежу, а боржник вважається таким, що прострочив, якщо не виконав зобов`язання у встановлений строк (ч.1 ст.612 ЦК). Якщо на час виконання строк оплати для операторів газорозподільних систем визначено обов`язковим для оператора актом Регулятора, то до його закінчення прострочення немає, а отже немає й підстави для нарахування пені, а також 3% річних та інфляційних втрат за ч.2 ст.625 ЦК. Суди обчислили санкції саме з моменту прострочення, визначеного з урахуванням Постанови №235, тобто застосували п.13.5 Договору, а не відмовили у його застосуванні.

48. Отже, оскільки Верховний Суд у постанові у справі №918/686/21 не робив висновків щодо застосування Постанови №235, підстава касаційного оскарження, передбачена п.1 ч.2 ст.287 ГПК, не підтвердилася.

(ІІ) щодо преюдиційного значення обставин, встановлених у справі №904/7418/21

49. Згідно з ч.4 ст.75 ГПК обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

50. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені (ч.5 ст.75 ГПК). Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду (ч.7 ст.75 ГПК).

51. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2018 у справі №917/1345/17 виснувала, що преюдиціальне значення надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом; преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення у мотивувальній частині судового рішення. У постановах від 29.04.2021 у справі №920/1111/19, від 15.07.2021 у справі №910/19256/16 та від 04.06.2020 у справі №522/7758/14-ц Верховний Суд зазначив, що звільнення від доказування не має абсолютного характеру, а преюдиція визначається суб`єктивними (ті самі особи) та об`єктивними (встановлені обставини) межами законної сили судового рішення.

52. Саме ці правила суди попередніх інстанцій і застосували. Вони встановили, що АТ "Дніпрогаз" не брало участі у справі №904/7418/21, а в мотивувальній частині рішення від 25.08.2022 у тій справі суд лише перелічив платежі, здійснені відповідачем після відкриття провадження, серед них платежі від 15.12.2021 та від 16.12.2021, і закрив провадження у відповідній частині. Питання, за чиїм зобов`язанням сплачено ці кошти, у справі №904/7418/21 не досліджувалося; обставин стосовно АТ "Дніпрогаз" суд також не встановлював.

53. Твердження скаржника, що суди у справі №904/7418/21 кваліфікували 11 000 000 грн як оплату власного боргу АТ "Криворіжгаз", стосується правової оцінки, яка за ч.7 ст.75 ГПК не є обов`язковою для господарського суду. Крім того, навіть обставина, встановлена щодо АТ "Криворіжгаз", не могла б бути протиставлена АТ "Дніпрогаз", яке не брало участі у тій справі і за ч.5 ст.75 ГПК вправі спростовувати її у загальному порядку.

54. У цій справі суди на підставі досліджених доказів встановили, що платежі від 15.12.2021 та 16.12.2021 здійснено з призначенням "сплата за добовий небаланс за Договором №2002000097 згідно з договором доручення"; повірений прозвітував довірителю про виконання саме цього доручення; Оператор ГТС і АТ "Дніпрогаз" у підписаному ними акті звірки за IV квартал 2021 року зарахували ці 11 000 000 грн як оплату небалансів за Договором.

55. За ч.1 ст.1000 ЦК правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя.

56. Відповідно, грошове зобов`язання АТ "Дніпрогаз" у цій частині припинилося виконанням (ст.599 ЦК).

57. Одностороннє перенесення Оператором ГТС у березні 2025 року цього платежу на розрахунки з АТ "Криворіжгаз" з посиланням на справу №904/7418/21 не змінює того, за чий борг кошти було сплачено і прийнято, і не поновлює виконане зобов`язання АТ "Дніпрогаз".

58. Те, що у справі №904/7418/21 Оператор ГТС не домігся виключення цих платежів із суми, щодо якої закрито провадження, а в апеляційному порядку, як зазначив Верховний Суд у постанові від 23.04.2024 у тій справі, закриття провадження у цій частині не оскаржував, є наслідком його процесуальної поведінки в іншій справі і ці наслідки не можуть бути покладені на АТ "Дніпрогаз".

59. Проаналізувавши наведені скаржником постанови, Верховний Суд вважає, що рішення у наведених справах і у справі, що розглядається, ухвалені за однакового підходу до правового регулювання питання "преюдиційності судового рішення". Водночас фактичні обставини справи, що розглядається та справ, наведених скаржником, різняться як за обставинами, що були встановлені у справах, на які посилається скаржник, так і за доказами, які надані сторонами та досліджувались судами.

60. Тобто справи, на які посилається скаржник, розглянуто та в них ухвалено судові рішення за іншої фактично-доказової бази, відмінної від тієї, що з`ясована попередніми судовими інстанціями у цій справі. Відтак встановлення судами різних фактичних обставин, що формують зміст правовідносин, виключає подібність спірних правовідносин у цій справі та у справах, визначених скаржником, за змістовним критерієм подібності (враховуючи постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №233/2021/19).

61. У решті доводи скаржника у цій частині зводяться до незгоди з оцінкою доказів щодо призначення платежу, що за ст.300 ГПК не належить до повноважень суду касаційної інстанції.

62. Отже, скаржник не спростував обґрунтованість закриття провадження у справі в частині 11 000 000 грн на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК.

Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої п.3 ч.2 ст.287 ГПК

63. Скаржник вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування Постанови №235 у взаємозв`язку з п.18 гл.6 розд.XIV Кодексу ГТС, за яким замовник має оплатити рахунок за добовий небаланс у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним.

64. Для застосування п.3 ч.2 ст.287 ГПК недостатньо сформулювати питання, щодо якого Верховний Суд ще не висловлювався. Необхідно, щоб від відповіді на це питання залежало вирішення спору і щоб із цього питання справді не існувало висновку у подібних правовідносинах.

65. Пункт 18 гл.6 розд.XIV Кодексу ГТС і п.9.3 Типового договору встановлюють загальний строк оплати рахунку за добовий небаланс. Обидва акти затверджені НКРЕКП. Постанова №235 прийнята тим самим Регулятором пізніше, стосується визначеного кола замовників (операторів газорозподільних систем) та обмеженого періоду (лютий-березень 2021 року) і встановлює інший строк оплати. Співвідношення між загальним строком за Кодексом ГТС та спеціальним тимчасовим строком за Постановою №235 є тим самим, що й співвідношення між договірним строком і Постановою №235, яке Верховний Суд уже визначив, а саме - застосуванню підлягає спеціальний акт Регулятора.

66. До того ж різниця між договірним строком (5 робочих днів) і строком за п.18 гл.6 розд.XIV Кодексу ГТС (до 20 числа наступного місяця) не впливає на результат. Обидва строки коротші за 90 календарних днів, а суди нарахували санкції з 91-го дня. Відповідно, окремий висновок щодо п.18 гл.6 розд.XIV Кодексу ГТС для вирішення цього спору не потрібен.

67. Отже, підстава касаційного оскарження, передбачена п.3 ч.2 ст.287 ГПК, не підтвердилася.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

68. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

69. Згідно із ч.1 ст.309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

70. Також, суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі п.1 ч.2 ст.287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними (п.5 ч.1 ст.296 ГПК).

71. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження, відкритого з підстави касаційного оскарження, передбаченої п.1 ч.2 ст.287 ГПК, та залишення касаційної скарги без задоволення в іншій частині, а рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції в оскаржуваній частині без змін.

Судові витрати

72. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження у частині, а в іншій частині про залишення касаційної скарги без задоволення, то судові витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" в частині підстави касаційного оскарження, передбаченої п.1 ч.2 ст.287 Господарського процесуального кодексу України.

2. В іншій частині касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" залишити без задоволення.

3. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2025 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2026 у справі №904/7419/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді С. Бакуліна

Т. Малашенкова