Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №927/822/26 — Господарський суд Чернігівської області

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 рокум. Чернігівсправа № 927/822/26

Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., розглянув матеріали заяви від 03.10.2026 б/н Товариства з обмеженою відповідальністю «Віакон Україна» про ухвалення додаткового рішення в справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Віакон Україна”,

вул. Академіка Вільямса, буд. 4, м. Київ, 03191;

до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Транс Лайн Груп”,

вул. Кільцева, буд. 5, м. Чернігів, Чернігівська область, 14007;

про стягнення заборгованості в сумі 3 109 781,52 грн;

без повідомлення (виклику) сторін.

УСТАНОВИВ:

28.09.2026, ухвалене рішення в справі № 927/822/26, яким позов задоволений частково, присуджено до стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Віакон Україна» (далі – ТОВ «Віакон Україна») з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Лайн Груп» (далі – ТОВ «Транс Лайн Груп»): заборгованості за договором про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від 29.12.2025 № 01-12/25 у розмірі 3 000 000,00 грн, інфляційних втрат у сумі 75 507,55 грн, 3 % річних у сумі 34 027,40 грн та судового збору у сумі 37 314,42 грн; в іншій частині позову відмовлено.

Питання щодо розподілу судових витрат на професійну правову допомогу, понесених сторонами в ході судового розгляду спору, при ухваленні рішення судом не вирішене.

У позовній заяві ТОВ «Віакон Україна» повідомив про намір скористатись правом на подачу до суду додаткових доказів на підтвердження фактичних витрат на правничу допомогу в справі, в порядку частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України), орієнтовний розмір таких витрат, попередньо, заявлений на рівні 10% від ціни позову (310 978,15 грн).

05.10.2026, позивач подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення в справі про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 310 953,40 грн (10% від задоволених вимог). До заяви додав: акт про надану правову допомогу від 28.09.2026 № 28/09 до договору про надання юридичних послуг від 15.12.2022 № 756 (попередньо долучений до матеріалів справи); детальний опис робіт (наданих послуг) від 28.09.2026 до цього договору; платіжну інструкцію від 29.09.2026 № 22933.

Суд прийняв до розгляду заяву позивача про ухвалення додаткового рішення в справі, подану з дотриманням вимог частини 8 статті 129, статей 169, 170, частини 2 статті 244 ГПК України; установив відповідачу строк, не пізніше 09.10.2026, для подачі до суду письмових заперечень (у разі наявності) відносно розміру судових витрат у цій справі, заявлених ТОВ «Віакон Україна» до відшкодування (ухвала від 05.10.2026).

За частинами 1 – 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішене питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати – без повідомлення учасників справи.

За частиною 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв`язку з розглядом справи, установлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, відносяться витрати понесені учасником справи на отримання професійної правничої допомоги.

За частиною 1 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За частиною 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, в разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 2 статті 126 цього Кодексу передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За приписами частини 3 статті 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як вбачається з матеріалів справи, за умовами договору про надання юридичних послуг від 15.12.2022 № 756 (пункти 1.1., 2.1., 4.1.), укладеного між ТОВ «Віакон Україна» (замовник) та Адвокатським бюро «Романа Сацика» (виконавець), Адвокатське бюро взяло на себе зобов`язання, за дорученням замовника, надати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором та додатками до нього, зокрема, з представництва інтересів Товариства в господарських судах.

Сторони дійшли згоди, за надання Адвокатським бюро послуг, обумовлених у п. 2.1. цього договору, замовник сплачує Адвокатському бюро грошову винагороду, що включає зокрема витрати, пов`язані зі збором доказів, підготовкою справи до розгляду, оплати вартості послуг помічника адвоката, розмір якої визначений в додатку № 1 до цього договору, що є його невід`ємною частиною.

Дія договору про надання юридичних послуг від 15.12.2022 № 756 неодноразово пролонгувалась сторонами, зокрема, згідно з додатковою угодою від 01.01.2026 № 11 до нього, строк дії цього договору встановлений до 31.12.2026.

Сторони, шляхом підписання додаткової угоди від 25.06.2026 № 11 до договору про надання юридичних послуг від 15.12.2022 № 756, погодили, що замовник доручає, а Адвокатське бюро, у свою чергу, приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу щодо повернення на користь клієнта безвідсоткової поворотної фінансової допомоги з ТОВ «Транс Лайн Груп» за договором № 01-12/25 від 29.12.2025 про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, клієнт зобов`язується оплатити надання послуг та фактичні витрати виконавця, необхідні для виконання цього договору.

Сторони також погодили наступний порядок оплати вартості послуг, наданих згідно з указаною додатковою угодою: в разі задоволення (у тому числі часткового) позову про стягнення на користь клієнта суми боргу, клієнт сплачує на користь Адвокатського бюро витрати на правову допомогу, що обчислюються як 10% від суми, що стягнута з відповідача.

Представництво інтересів ТОВ «Віакон Україна» в справі № 927/822/26 за позовом цього Товариства до ТОВ «Транс Лайн Груп» про стягнення заборгованості за договором про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від 29.12.2025 № 01-12/25, в суді першої інстанції, здійснював адвокат Онишко Вікторія Михайлівна, яка діяла на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АІ № 2261538, виданого, 19.08.2026, Адвокатським бюро «Романа Сацика» на підставі договору від 15.12.2022 № 756.

Сторонами, 28.09.2026, складений акт про надану правову допомогу № 28/09 до договору від 15.12.2022 № 756, за яким витрати на правову допомогу відповідно до додаткової угоди № 11 до вказаного договору в розмірі 10% від суми 3 109 534,95 грн, що стягнута з ТОВ «Транс Лайн Груп» на користь ТОВ «Віакон Україна» за рішенням Господарського суду Чернігівської області від 28.09.2026 у справі № 927/822/26, – 310 953,40 грн, що повністю сплачені ТОВ «Віакон Україна» на користь Адвокатського бюро за платіжною інструкцією кредитного переказу коштів від 29.09.2026 № 22933.

Частиною 3 статті 126 ГПК України унормовано, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Вартість послуг з професійної правничої допомоги, отриманих позивачем у ході представництва його інтересів у суді першої інстанції в справі № 927/822/26, установлена сторонами в додатковій угоді від 25.06.2026 № 11 до договору від 15.12.2022 № 756, у фіксованому розмірі та залежить від обсягу задоволених вимог (10% від присудженої до стягнення суми на користь Товариства за результатами вирішення спору).

Ані в акті про надану правову допомогу від 28.09.2026 № 28/19, ані в детальному описі робіт (наданих послуг) від 28.09.2026 б/н, перелік послуг (види робіт), наданих адвокатом у ході представництва інтересів Товариства під час судового розгляду справи № 927/822/26, не конкретизований.

За змістом п. 1 частини 2 статті 126 та частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката установлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 висловлена правова позиція, що домовленість про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такою, що склалась між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов`язковості такого зобов`язання. У контексті вирішення судом питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати розумність витрат, їх співмірність із ціною позову, складністю справи та значенням для сторін.

За приписами частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України.

Частинами 5, 6 даної статті передбачено, що в разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач письмово заперечив проти заявлених позивачем витрат на правничу допомогу в справі.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, в рішеннях: від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34 – 36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір – обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах: від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Таким чином, розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної в них інформації.

Зокрема, чи відповідають зазначені в документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено в документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та в сукупності відповідати вимогам статей 75 – 79 ГПК України.

Матеріалами справи підтверджується, що під час судового розгляду даної справи адвокатом Онишко В.М. фактично надана наступна правова допомога, вартість якої підлягає розподілу між сторонами з урахуванням принципу пропорційності, розумності та обґрунтованості: підготовка та подача до суду позовної заяви; участь в судових засіданнях 14.09.2026 та 28.09.2026 (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду); підготовка та подача до суду заяви про ухвалення додатково рішення про розподіл судових витрат.

За висновком суду, заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу (310 953,40 грн або 10% від сум присуджених до стягнення з відповідача), не відповідає критеріям розумності в порівнянні до обсягу фактично наданої правничої допомоги в цій справі.

Суд, беручи ступінь складності справи (справа не є складною, підставою позову є порушення договірних зобов`язань з повернення позики), враховуючи правову позицію відповідача (який будь-яких заперечень проти заявлених вимог не заявив), характер та обсяг наданих адвокатом послуг, керуючись п. 3 частини 4 та частиною 5 статті 129 ГПК України, вирішив покласти на відповідача відшкодування судових витрат відповідача на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн, виходячи з критеріїв реальності адвокатських витрат (їх необхідності) та розумності, враховуючи ринкові ціни на такі послуги в аналогічних спорах.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 233, 238, 244 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити частково заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Віакон Україна» (код ЄДРПОУ 34422841) від 03.10.2026 б/н про ухвалення додаткового рішення в справі про розподіл витрат на правничу допомогу.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Лайн Груп» (код ЄДРПОУ 35884094; вул. Кільцева, 5, м. Чернігів, Чернігівська область, 14007) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Віакон Україна» (код ЄДРПОУ 34422841; вул. Академіка Вільямса, буд. 4, м. Київ, 03191) ( НОМЕР_1 АТ Кредобанк, МФО 325365) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

3. У іншій частині заяви відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду, відповідно до статті 256 ГПК України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні були оголошені лише вступна та резолютивна частини додаткового рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду, в порядку визначеному статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://cn.arbitr.gov.ua/sud5028/.

Суддя А.В. Романенко