Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №927/766/26 — Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

12 жовтня 2026 рокум. Чернігівсправа № 927/766/26

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши матеріали справи у порядку спрощеного позовного провадження

За позовом: Чернігівського обласного центру зайнятості,

код ЄДРПОУ 03491464, вул. Коцюбинського, 40, м. Чернігів, 14000

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Ткаченко Зуріди Русланівни,

РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

Предмет спору: про стягнення 47 787,70 грн,

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

не викликались,

ВСТАНОВИВ:

Чернігівський обласний центр зайнятості звернувся до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця Ткаченко Зуріди Русланівни, у якому позивач просить стягнути з відповідача 50 610,67 грн, з яких: 2822,97 грн заборгованості зі сплати орендної плати та 47 787,70 грн витрат на надання комунальних та інших послуг.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 04.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №927/749/26; роз`єднано позовні вимоги Чернігівського обласного центру зайнятості до Фізичної особи-підприємця Ткаченко Зуріди Русланівни про стягнення заборгованості у розмірі 50 610,67 грн та виділено позовну вимогу про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на надання комунальних та інших послуг у розмірі 47 787,70 грн у самостійне провадження з наступним присвоєнням цій вимозі окремого номеру справи.

Автоматизованою системою документообігу Господарського суду Чернігівської області позовній вимозі про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на надання комунальних та інших послуг у розмірі 47 787,70 грн, виділеній у самостійне провадження, присвоєно номер судової справи – 927/766/26.

Ухвалою суду від 10.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №927/766/26; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті.

Ухвала суду від 10.08.2026 доставлена позивачу до його Електронного кабінету у підсистемі “Електронний суд” ЄСІКС 10.08.2026 о 16:51, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Ухвала суду від 10.08.2026 про відкриття провадження у справі, направлена рекомендованою поштовою кореспонденцією на адресу відповідача – фізичної особи-підприємця Ткаченко Зуріди Русланівни (РНОКПП НОМЕР_1 ): АДРЕСА_1 , повернулась неврученими на адресу суду з відміткою відділення поштового зв`язку “адресат відсутній”. Датою проставлення у поштовій довідці такої відмітки є 15.08.2026.

Пунктом 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено, зокрема, у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Суд відзначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 27.06.2023 у справі № 910/4473/21 (910/19757/21).

Таким чином, у розумінні п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України відповідач – фізична особа-підприємець Ткаченко Зуріда Русланівна вважається повідомленою про відкриття провадження у справі та встановлення їй строку для подання відзиву на позов, а днем вручення ухвали від 10.08.2026 є 15.08.2026.

Отже, останнім днем для подання відзиву на позов Ткаченко З.Р. є 31.08.2026.

Крім того, що за змістом статті 2 Закону України “Про доступ до судових рішень” кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Згідно з ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та відзиву на позов у встановлений строк до суду не надходило.

Згідно з ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.

Предметом розгляду в межах справи № 927/766/26 є позовна вимога про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на надання комунальних та інших послуг у розмірі 47 787,70 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором № 7 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна (у тому числі місць загального користування та прибудинкової території) та надання комунальних послуг орендарю від 22.03.2024 в частині відшкодування витрат на надання комунальних та інших послуг, а саме на послуги: з постачання та розподілу природного газу; з постачання та розподілу електричної енергії; з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення; з технічного обслуговування газових котлів та допоміжного устаткування; з технічного обслуговування системи газопостачання (газопроводів); з технічного огляду та перевірки димових та вентиляційних каналів; з прибирання прибудинкової території та з прибирання приміщення та місць загального користування; з технічної охорони; з вивезення та захоронення твердих побутових відходів, а також зі сплати земельного податку.

Відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень у встановлений строк до суду не надходило.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Оскільки відповідач не подав відзив у встановлений судом строк, справа вирішується за наявними у ній матеріалами.

Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

22.12.2023 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (орендодавець), Фізичною особою-підприємцем Ткаченко Зурідою Русланівною (орендар) та Чернігівським обласним центром зайнятості (балансоутримувач) укладено Договір №13/67-23 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (далі – Договір оренди).

Відповідно до п.1.1., 2.1. незмінюваних умов Договору оренди орендодавець і балансоутримувач передають, а орендар приймає в строкове платне користування майно – нежитлове приміщення загальною площею 24,5 кв.м. першого поверху триповерхової адміністративної будівлі, розташованої за адресою: Чернігівська область, Ніжинський район, м. Бахмач, вул. Соборності, 59а (далі – майно), вартість якого становить суму, визначену у п. 6 Умов.

Оренди орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акту приймання-передачі майна. Акт приймання-передачі підписується між орендарем і балансоутримувачем одночасно з підписанням договору.

За умовами п. 3.7. Договору оренди, зокрема, балансоутримувач може звернутися із позовом про стягнення інших платежів за договором, за якими у орендаря є заборгованість, в інтересах відповідної сторони договору.

Відповідно до п. 4.1., 4.3. незмінюваних умов Договору оренди у разі припинення договору орендар зобов?язаний звільнити протягом 3 робочих днів орендоване майно від належним орендарю речей і повернути його відповідно до акту повернення з оренди орендованого майна в тому стані, в якому майно перебувало на момент передачі його в оренду з урахуванням нормального фізичного зносу; сплатити балансоутримувачу платежі за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю, нараховані до дати, що передує даті повернення майна з оренди.

Майно вважається повернутим з оренди з моменту підписання балансоутримувачем та орендарем акта повернення з оренди орендованого майна.

Згідно з п. 6.5. незмінюваних умов Договору оренди протягом 5 робочих днів з дати укладення Договору балансоутримувач зобов?язаний надати орендарю для підписання 2 примірники договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна (у тому числі загального користування та прибудинкової території) та надання комунальних послуг орендарю відповідно до примірного договору, затвердженого наказом Фонду державного майна.

Орендар зобов`язаний протягом десяти робочих днів з моменту отримання від балансоутримувача відповіді на свої зауваження, яка містить документальні підтвердження витрат, які підлягають відшкодуванню орендарем, підписати і повернути балансоутримувачу примірник договору.

Орендар зобов`язаний протягом десяти робочих днів з моменту отримання примірників договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю: підписати і повернути Балансоутримувачу примірник договору; або подати балансоутримувачу обґрунтовані зауваження до сум витрат, які підлягають відшкодуванню орендарем за договором.

Орендар вживає заходів для укладення із постачальниками комунальних послуг договорів на постачання відповідних комунальних послуг протягом місяця з моменту отримання проектів відповідних договорів від балансоутримувача. Орендар зобов`язаний надати балансоутримувачу копії договорів, укладених із постачальниками комунальних послуг.

Відповідно до п. 12.1. (1) незмінюваних умов Договору оренди Договір укладено на строк, визначений у п.12 Умов. Перебіг строку договору починається з дня набрання чинності договором. Договір набирає чинності в день його підписання сторонами. Строк оренди за договором починається з дати підписання акта приймання-передачі і закінчується датою припинення договору.

Строк договору: 5 років з дати набрання чинності Договором (п. 12.1. змінюваних умов Договору оренди).

Пунктом 12.6.7. незмінюваних умов Договору оренди передбачено, що договір припиняється на вимогу будь-якої із сторін договору за рішенням суду з підстав, передбачених законодавством.

Майно вважається поверненим орендодавцю/балансоутримувачу з моменту підписання балансоутримувачем та орендарем акта повернення з оренди орендованого майна (п. 12.12. незмінюваних умов Договору оренди).

22.12.2023 на виконання умов Договору оренди балансоутримувачем та орендарем підписано Акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, за яким балансоутримувач передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно, що належить до державної власності – нежитлове приміщення першого поверху триповерхової адмінбудівлі, загальною площею 24,5 кв.м., розташованої за адресою: Чернігівська область, Ніжинський район, м. Бахмач, вул. Соборності, 59а, що перебуває на балансі балансоутримувача та належить до сфери управління Міністерства економіки України.

Договір оренди та Акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності від 22.12.2023 сторонами підписані ЕЦП 22.12.2023, що підтверджується Протоколами створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

На виконання вимог пункт 6.5. незмінюваних умов Договору оренди між Чернігівським обласним центром зайнятості (балансоутримувач) та Фізичною особою - підприємцем Ткаченко Зурідою Русланівною (орендар) укладено Договір № 7 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна (у тому числі місць загального користування та прибудинкової території) та надання комунальних послуг орендарю від 22.03.2024 (далі – Договір про відшкодування витрат № 7).

За умовами Договору про відшкодування витрат № 7 балансоутримувач забезпечує обслуговування і експлуатацію будівлі, у зв`язку з чим уклав із постачальниками комунальних та інших послуг відповідні договори (далі – Договори про надання комунальних та інших послуг) перелік яких зазначений в Додатку 2 до цього Договору.

Відповідно до Договорів про надання послуг балансоутримувач отримує такі послуги:

- водопостачання та водовідведення;

- постачання та розподіл електричної енергії;

- постачання та розподіл природного газу;

- технічного обслуговування газового обладнання та приладдя;

- технічного обслуговування мереж газопостачання;

- вивезення та знешкодження твердих побутових відходів;

- прибирання приміщення, прибудинкової території та місць загального користування.

Відповідно до п. 1.1., 1.2. Договору про відшкодування витрат № 7 балансоутримувач укладає, продовжує дію Договорів про надання комунальних та інших послуг, здійснює оплату за спожиті послуги відповідно до їх умов, а орендар відшкодовує балансоутримувачу його витрати за Договорами на надання комунальних та інших послуг пропорційно площі орендованого майна у загальній площі будівлі або пропорційно кількості користувачів (у разі відсутності лічильників з обліку спожитих послуг орендарем) у розмірі ціни спожитих послуг, зазначених в Додатку 3 до цього Договору.

Орендар відшкодовує балансоутримувачу частину витрат зі сплати земельного податку (пропорційно площі орендованого майна у загальній площі будівлі та займаній нею площі земельної ділянки) та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно з розрахунками, зазначеними в Додатку 4 до цього Договору.

Пунктами 2.1.-2.3., 2.5., 2.7., 2.8. Договору про відшкодування витрат № 7 встановлено, що орендар відшкодовує балансоутримувачу його витрати за Договорами на надання комунальних та інших послуг у розмірі встановленому пунктом 1.1. цього Договору (далі – компенсація) відповідно до розрахунку Балансоутримувача, починаючи з дати підписання акту приймання-передавання орендованого майна.

Балансоутримувач здійснює розрахунок компенсації щомісячно, оформлює акт здачі-приймання робіт (надання послуг), який підписується сторонами і надається разом з рахунком орендарю не пізніше 15 числа місяця наступного за місяцем, у якому Балансоутримувачем понесені витрати за Договорами на надання комунальних та інших послуг. Акт здачі-приймання робіт (послуг) разом з рахунком балансоутримувач надсилає на електронну адресу орендаря, зазначену у цьому Договорі, та надсилає поштою оригінали або вручає орендарю під розпис.

Компенсація вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок балансоутримувача протягом 5 робочих днів з дня отримання акту здачі-приймання робіт (послуг) та рахунку, які вважаються отриманими орендарем в день направлення їх на електронну адресу зазначену у цьому Договорі або в день вручення їх під розпис орендарю.

Компенсація підлягає сплаті незалежно від провадження господарської діяльності орендаря.

У разі припинення (розірвання) Договору оренди орендар сплачує компенсацію до дня повернення орендованого майна за актом приймання-передачі включно.

Закінчення строку дії цього Договору не звільняє Орендаря від обов`язку сплатити заборгованість з компенсації, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції.

Згідно з п. 11.1. Договору про відшкодування витрат № 7 Договір укладено строком на 5 років, що діє з 22.12.2023 по 21.12.2028.

За умовами п. 7.5. Договору про відшкодування витрат № 7 чинність цього Договору припиняється внаслідок, зокрема, підписання Акту приймання-передачі про повернення орендованого майна.

Обґрунтовуючи отримання послуг в орендоване відповідачем приміщення та сплату їх позивачем, як балансоутримувачем, витрати за які мав відшкодувати орендар на виконання Договору про відшкодування витрат № 7 від 22.03.2024, позивач зазначає наступне:

1) послуги з постачання природного газу здійснювались відповідно до Договорів постачання природного газу, укладених з ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»:

- № 24-7182/24-БО-Т/215 від 26.09.2024 на період поставки газу жовтень - грудень 2024 року;

- № 24-8182/24-БО-Т/275 від 29.11.2024 на період поставки газу січень - квітень 2025 року;

- № 24-11182/25-БО-Т/189 від 25.10.2025 на період поставки газу листопад - грудень 2025 року;

- № 24-12182/25-БО-Т/230 від 04.12.2025 на період поставки газу січень - березень 2026 року.

На підтвердження споживання послуги та її оплату балансоутримувачем надано копії платіжних інструкцій про оплату спожитого природного газу по всіх об`єктах позивача, в тому числі і за частку споживання об`єктом оренди, за якими сума заборгованості становить 13 807,50 грн.

2) послуги з розподілу природного газу здійснювались відповідно до Договорів з розподілу природного газу, укладених з Чернігівською філією ТОВ «Газорозподільні мережі України»:

- № NCW006-2024B/5 від 18.01.2024 на період з 01.01.2024 до 31.12.2024;

- № NCW006-2025B/1 від 02.01.2025 на період з 01.01.2025 до 31.12.2025;

- № NCW006-2026B/1 від 02.01.2026 на період з 01.01.2026 до 31.12.2026.

На підтвердження споживання послуги та її оплату балансоутримувачем надано копії актів наданих Чернігівською філією ТОВ «Газорозподільні мережі України» послуг з розподілу природного газу сумарно по всіх об`єктах балансоутримувача; платіжні інструкції про оплату вартості послуги з розподілу природного газу спожитого природного газу сумарно по всіх об`єктах Чернігівського обласного центру зайнятості, в тому числі і за частку розподілу по об`єкту оренди, за якими сума заборгованості становить 1446,98 грн.

3) послуги з розподілу електричної енергії надавались відповідно до договорів, укладених з АТ «Чернігівобленерго»:

- № 236010028524/274 від 25.12.2023 на період з 01.01.2024 до 31.12.2024;

- № 236010028525/2 від 03.01.2025 на період з 01.01.2025 до 31.12.2025;

- № 236010028526/232 від 31.12.2025 на період з 01.01.2026 до 31.12.2026.

Послуга з постачання електричної енергії надавалась відповідно до договорів:

- № 256 від 08.12.2023, укладеного з ТОВ «Глобалтрансенерджі», на період з 01.01.2024 по 31.12.2024;

- № 65-12/24/289 від 10.12.2024, укладеного з ТОВ «Магістраль Енерго», на період з 01.01.2025 до 31.12.2025;

- № 84-12/25/235 від 10.12.2025, укладеного з ТОВ «Магістраль Енерго», на період з 01.01.2026 до 31.12.2026.

На підтвердження споживання послуги та її оплату балансоутримувачем надано копії актів приймання-передачі електроенергії, сумарно по всіх об`єктах балансоутримувача; платіжні інструкції про оплату вартості послуги з постачання та розподілу електричної енергії сумарно по всіх об`єктах Чернігівського обласного центру зайнятості, в тому числі і за частку по об`єкту оренди, за якими сума заборгованості становить 19 156,40 грн.

4) послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, надавались відповідно до договорів, укладених з Комунальним підприємством «Бахмач- водсервіс»:

- № 17 від 29.01.2024 з додатковими угодами до них на період з 01.01.2024 до 31.12.2024;

- №204/23 від 24.01.2025 з додатковою угодою до нього на період з 01.01.2025 до 31.12.2025;

- № 15 від 28.01.2026 з додатковою угодою до нього на період з 01.01.2026 до 31.12.2026.

На підтвердження споживання послуги та її оплату балансоутримувачем надано копії актів приймання-передачі виконаних послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення по будівлі, де знаходиться об`єкт оренди; платіжних інструкцій балансоутримувача про оплату вартості послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення по будівлі, де знаходиться об`єкт оренди, за якими сума заборгованості становить 1748,67 грн.

5) послуги з технічного обслуговування газових котлів та допоміжного устаткування надавалась відповідно до договорів, укладених з ТОВ «Техно Комфорт Сервіс»:

- № 64 від 27.02.2024 на період з 27.02.2024 по 31.12.2024;

- № 146 від 08.08.2025 на період з 08.08.2025 по 31.12.2025.

На підтвердження споживання послуги та її оплату балансоутримувачем надано копії актів прийому-передачі наданих послуг сумарно по всіх об`єктах балансоутримувача; платіжні інструкцій про оплату вартості послуги з технічного обслуговування газових котлів та допоміжного устаткування сумарно по всіх об`єктах Чернігівського обласного центру зайнятості, в тому числі і за частку по об`єкту оренди, за якими сума заборгованості становить 250,27 грн.

6) послуги з технічного обслуговування системи газопостачання (газопроводів) надавалась відповідно до договорів, укладених з ТОВ «Газорозподільні мережі України»:

- № 3907-ЧНФ-ТО-Д/36 від 12.02.2024 на період з 01.01.2024 по 31.12.2024;

- № ЧНФ/100/02.1.3-Р-ТД-7879/25/64 від 20.02.2025 на період з 01.01.2025 по 31.12.2025;

- № ЧНФ/100/02.1.3-Р-ТД-582/26/3 від 06.01.2026 на період з 01.01.2026 по 31.12.2026.

На підтвердження споживання послуги та її оплату балансоутримувачем надано копії актів прийому-передачі наданих послуг сумарно по всіх об`єктах балансоутримувача; платіжні інструкції про оплату вартості послуги з технічного обслуговування системи газопостачання (газопроводів) сумарно по всіх об`єктах Чернігівського обласного центру зайнятості, в тому числі і за частку по об`єкту оренди, за якими сума заборгованості становить 74,18 грн.

7) послуги з технічного огляду та перевірки димових та вентиляційних каналів надавались відповідно до договору № 145 від 08.08.2025, укладеного з ТОВ «Техно Комфорт Сервіс», на період з 08.08.2025 по 31.12.2025.

На підтвердження споживання послуги та її оплату балансоутримувачем надано копії акту прийняття-здачі наданих послуг сумарно по всіх об`єктах балансоутримувача; платіжної інструкції про оплату вартості послуги з технічного огляду та перевірки димових та вентиляційних каналів сумарно по всіх об`єктах Чернігівського обласного центру зайнятості, в тому числі і за частку по об`єкту оренди, за якими сума заборгованості становить 19,14 грн.

8) послуги з прибирання прибудинкової території та з прибирання приміщення та місць загального користування) надавалась відповідно до договорів, укладених з ТОВ «Український сервісний партнер» та ТОВ «КАРДИНАЛ-КЛІНІНГ»:

- № 28/161 від 11.03.2024 на період з 11.03.2024 до 31.12.2024;

- № 23/162 від 28.02.2025 на період з 01.03.2025 по 31.12.2025;

- № 13/162 від 22.01.2026 на період з 01.03.2026 по 31.12.2026.

На підтвердження споживання послуги та її оплату балансоутримувачем надано копії платіжних інструкцій (деталі трансакцій) про оплату вартості послуги з прибирання прибудинкової території та з прибирання приміщень та місць загального користування установ Державної служби зайнятості в північних регіонах України (Житомирська, Київська, Сумська, Чернігівська, Харківська області та м. Київ), в тому числі і за частку по об`єкту оренди, за якими сума заборгованості становить 10 074,55 грн.

9) послуги з технічної охорони надавалась відповідно до договорів, укладених з Управлінням поліції охорони в Чернігівській області, ТОВ «КАРДИНАЛ-БЕЗПЕКА» та ТОВ «АГЕНСТВО БЕЗПЕКИ «АВАНПОСТ-1»:

- № 112/2131/276 від 29.12.2023 на період з 01.01.2024 по 31.12.2024;

- № 112/2068/312 від 30.12.2024 на період з 01.01.2025 по 31.01.2025;

- № 3/161 від 17.01.2025 на період з 17.01.2025 до 31.12.2025;

- № 4/162 від 01.01.2026 на період з 01.01.2026 до 31.12.2026.

На підтвердження споживання послуги та її оплату балансоутримувачем надано копії платіжних інструкцій (деталі трансакцій) про оплату вартості послуги з охорони приміщень Чернігівського обласного центру зайнятості (листопад-грудень 2024, січень 2025) та приміщень Державної служби зайнятості в північному регіоні України (Житомирська, Київська, Сумська, Чернігівська, Харківська області та м. Київ), в тому числі і за частку по об`єкту оренди, за якими сума заборгованості становить 663,93 грн.

10) послуги з вивезення та захоронення твердих побутових відходів надавались відповідно до договорів, укладених з Бахмацьким комунальним виробничим підприємством «Комунальник»:

- № 318/34 від 12.02.2024 на період з 01.01.2024 до 31.12.2024;

- № 384/44 від 29.01.2025 з додатковою угодою до нього на період з 01.01.2025 до 31.12.2025;

- № 442/13 від 27.01.2026 на період з 01.01.2026 до 31.12.2026.

На підтвердження споживання послуги та її оплату балансоутримувачем надано копії актів здачі-приймання робіт (надання послуг), виконаних Бахмацьким комунальним виробничим підприємством «Комунальник», за адресою розташування об`єкта оренди; платіжні інструкції балансоутримувача про оплату вартості послуги з вивезення та захоронення твердих побутових відходів за адресою розташування об`єкта оренди, за якими сума заборгованості становить 408,29 грн.

11) сплата земельного податку балансоутримувачем підтверджується копіями податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2025-2026 роки та інформацією з електронного кабінету платника податків щодо сплати земельного податку за земельну ділянку будівлі, в якій знаходиться об`єкт оренди, за якими сума заборгованості становить 137,79 грн.

Доданий позивачем до матеріалів справи розрахунок сум стягнення на відшкодування витрат на утримання орендованого майна здійснений з урахуванням обсягу спожитої послуги, загальної площі будівлі (832,10 кв.м.), орендованої площі будівлі (24,50 кв.м.), частки орендаря за спожиту послугу, тарифу послуги, кількості осіб (працівників орендаря за Договором оренди №13/67-23 від 22.12.2023 (а.с. 47-56).

Згідно з листом Чернігівського обласного центру зайнятості від 22.12.2023 за Договором оренди №13/67-23 від 22.12.2023 на орендованій площі буде розміщено 3 особи.

За доводами позивача, останній місяць, за який орендарем відшкодовувались витрати балансоутримувача на утримання орендованого майна – жовтень 2024 року, що підтверджується банківською випискою з рахунку за 15.11.2024 (а.с. 29-30).

За Актом звірки розрахунків з дебіторами та кредиторами від 01.01.2025, підписаним балансоутримувачем та орендарем, копію якого позивач додає до матеріалів справи, у орендаря наявна заборгованість за Договором №7 від 22.03.2024 за листопад-грудень 2024 у розмірі 4049,14 грн, яка за твердженням позивача орендарем не сплачена.

Листом від 21.02.2025 № 07.1/527-25 Щодо укладання додаткових угод до договорів про відшкодування витрат балансоутримувача, позивач направив відповідачу для підписання проєкт додаткової угоди № 1 від 19.02.2025 про внесення змін до Договору №7 від 22.03.2024, проте дане відправлення повернулось балансоутримувачу 14.03.2025 з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 39-40).

Направлені відповідачу для підписання листом від 24.02.2025 №08/543/25 рахунки та акти здачі-приймання робіт (надання послуг) за січень-лютий 2025 року за Договором №7 від 22.03.2024 (відшкодування витрат на сплату земельного податку, витрат на прибирання прибудинкової території та службових приміщень, централізованого водопостачання та водовідведення, електроенергії та її розподілу, розподілу та поставки природного газу, вивіз та захоронення ТПВ, технічної охорони приміщення та майна), які повернуті балансоутримувачу 14.03.2025 з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 31-36).

Листом від 25.02.2025 № 07.1/555-25 Щодо погашення заборгованості, позивач повідомив відповідача про наявність заборгованості Договором №7 від 22.03.2024, яку просив термінову перерахувати балансоутримувачу, проте зазначений лист повернувся балансоутримувачу 14.03.2025 з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 37-38).

Позивачем також додано до матеріалів справи Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) рахунки за лютий-березень 2025 року за Договором №7 від 22.03.2024 (відшкодування витрат на сплату земельного податку, витрат на прибирання прибудинкової території та службових приміщень, централізованого водопостачання та водовідведення, електроенергії та її розподілу, розподілу природного газу, вивіз та захоронення ТПВ), які повернуті балансоутримувачу 14.03.2025 з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.31-36).

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 17.12.2025 у справі №927/1070/25, яке набрало законної сили 07.01.2026, розірвано Договір № 13/67-23 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 22.12.2023; зобов?язано Фізичну особу-підприємця Ткаченко Зуріду Русланівну повернути державне нерухоме майно – нежитлове приміщення загальною площею 24,5 кв.м. першого поверху триповерхової адміністративної будівлі, розташованої за адресою: Чернігівська область, Ніжинський район, м. Бахмач, вул. Соборності, 59а на користь балансоутримувача – Чернігівського обласного центру зайнятості (вул. Коцюбинського, 40, м. Чернігів, 14000, код 03491464) шляхом підписання Акту повернення з оренди орендованого майна.

Згідно з ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи те, що у справі №927/1070/25 та у цій справі беруть участь особи, щодо яких встановлено певні обставини, факти, які встановлені рішенням Господарського суду Чернігівської області від 17.12.2025 у справі №927/1070/25, яке набрало законної сили 07.01.2026, та входять до предмету доказування в межах даної справи, є преюдиціальними та не підлягають доведенню знову в межах даної справи.

Актом огляду та використання державного нерухомого майна від 01.06.2026, складеного за участі представників Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (орендодавець), Чернігівського обласного центру зайнятості (балансоутримувач), Бахмацького управління Ніжинської філії Чернігівського обласного центру зайнятості, слідчого відділу Бахмацького відділення поліції №1 Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області встановлено, що державне нерухоме майно, яке є предметом Договору оренди – нежитлове приміщення загальною площею 24,5 кв.м першого поверху триповерхової адмінбудівлі, розташованої за адресою: Чернігівська область, Ніжинський район, м. Бахмач, вул. Соборності, 59а, що перебуває на балансі Чернігівського обласного центру зайнятості, не використовується, діяльність визначена умовами Договору оренди не здійснюється, орендар на об?єкті оренди відсутній. На дату складення цього акту приміщення є вільним від майна орендаря фізичної особи-підприємця Ткаченко Зуріди Русланівни, вважається переданим у належному стані балансоутримувачу і може використовуватись в діяльності Бахмацького управління Ніжинської філії Чернігівського обласного центру зайнятості.

За твердженням позивача, орендоване майно перебувало у користуванні орендаря до 01.06.2026, проте відповідачка не виконала свого зобов`язання щодо відшкодування балансоутримувачу його витрат за договорами про надання комунальних та інших послуг у розмірі, порядку і в строк, встановлений Договором про відшкодування витрат №7 від 22.03.2024, у зв?язку з чим позивачем заявлено до стягнення 47 787,70 грн витрат на утримання орендованого майна за період з 01.11.2024 по 31.05.2026 відповідно до розрахунку заборгованості, доданого до матеріалів справи.

Оцінка суду.

За частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами ч. 1,3 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Особливості найму (оренди) державного і комунального майна встановлюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

За статтями 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, установлений договором або законом.

Щодо дії Договору № 7 від 22.03.2024.

Судовим рішенням від 17.12.2025 у справі №927/1070/25, яке набрало законної сили 07.01.2026, достроково розірвано Договір № 13/67-23 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 22.12.2023; зобов?язано Фізичну особу-підприємця Ткаченко Зуріду Русланівну повернути державне нерухоме майно – нежитлове приміщення загальною площею 24,5 кв.м. першого поверху триповерхової адміністративної будівлі, розташованої за адресою: Чернігівська область, Ніжинський район, м. Бахмач, вул. Соборності, 59а на користь балансоутримувача – Чернігівського обласного центру зайнятості шляхом підписання Акту повернення з оренди орендованого майна.

Отже, Договір оренди вважається розірваним з 07.01.2026.

Натомість Договір № 7 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна (у тому числі місць загального користування та прибудинкової території) та надання комунальних послуг орендарю від 22.03.2024 залишався чинним.

Згідно з Актом огляду та використання державного нерухомого майна від 01.06.2026, державне нерухоме майно, яке є предметом Договору оренди – нежитлове приміщення загальною площею 24,5 кв.м першого поверху триповерхової адмінбудівлі, розташованої за адресою: Чернігівська область, Ніжинський район, м. Бахмач, вул. Соборності, 59а, що перебуває на балансі Чернігівського обласного центру зайнятості, вважається переданим у належному стані балансоутримувачу.

Таким чином, в силу приписів п. 7.5. Договору про відшкодування витрат № 7, Договір № 7 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна (у тому числі місць загального користування та прибудинкової території) та надання комунальних послуг орендарю від 22.03.2024, припинив свою чинність з 01.06.2026.

При цьому, як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач у період з 01.11.2024 по 31.05.2026 не повертав об`єкт оренди, тобто фактично користувався спірним приміщенням, а відтак у відповідача у зазначений період та до моменту припинення Договору про відшкодування витрат № 7 існував обов`язок з компенсації вартості комунальних послуг та земельного податку.

Щодо розміру компенсації вартості наданих послуг.

За умовами п. 2.1.-2.3. Договору про відшкодування витрат № 7 орендар відшкодовує балансоутримувачу його витрати за Договорами на надання комунальних та інших послуг у розмірі встановленому пунктом 1.1. цього Договору (далі – компенсація) відповідно до розрахунку Балансоутримувача, починаючи з дати підписання акту приймання-передавання орендованого майна.

Балансоутримувач здійснює розрахунок компенсації щомісячно, оформлює акт здачі-приймання робіт (надання послуг), який підписується сторонами і надається разом з рахунком орендарю не пізніше 15 числа місяця наступного за місяцем, у якому Балансоутримувачем понесені витрати за Договорами на надання комунальних та інших послуг. Акт здачі-приймання робіт (послуг) разом з рахунком балансоутримувач надсилає на електронну адресу орендаря, зазначену у цьому Договорі, та надсилає поштою оригінали або вручає орендарю під розпис.

Компенсація вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок балансоутримувача протягом 5 робочих днів з дня отримання акту здачі-приймання робіт (послуг) та рахунку, які вважаються отриманими орендарем в день направлення їх на електронну адресу зазначену у цьому Договорі або в день вручення їх під розпис орендарю.

Надані позивачем до матеріалів справи Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) за утримання орендованого приміщення за спірний період відповідачем не підписані, тобто відповідач не погодив отримання комунальних та інших послуг та розміру їх відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, направлені відповідачу для підписання листом від 24.02.2025 №08/543/25 рахунки та акти здачі-приймання робіт (надання послуг) за січень-лютий 2025 року за Договором №7 від 22.03.2024 (відшкодування витрат на сплату земельного податку, витрат на прибирання прибудинкової території та службових приміщень, централізованого водопостачання та водовідведення, електроенергії та її розподілу, розподілу та поставки природного газу, вивіз та захоронення ТПВ, технічної охорони приміщення та майна), а також рахунки та акти здачі-приймання робіт (надання послуг) за лютий-березень 2025 року, повернуті позивачу неврученими 14.03.2025 та 03.04.2025 з відмітками поштового відділення «за закінченням терміну зберігання» та відповідно відповідачем не підписані.

Отже, незважаючи на належне направлення позивачем відповідачу Актів здачі-приймання робіт (надання послуг) та рахунків на їх оплату, відповідач їх не визнав.

Оскільки позивачем не надано доказів погодження відповідачем отриманих комунальних та інших послуг в межах Договору про відшкодування витрат № 7, позивач повинен довести належними та допустимими доказами розмір здійснених ним, як балансоутримувачем, витрат на утримання орендованого майна та їх розмір (розрахунок) частки таких витрат, що пропорційно підлягає відшкодуванню відповідачем.

Верховний Суд у постанові від 07.06.2022 у справі №911/27/21 зазначив, що правова природа цих зобов`язань – що виникають з надання/споживання послуг, зумовлює врахування (при вирішенні питання/спору щодо виникнення обов`язку їх оплати, розміру та вартості для їх оплати) загальних положень Закону щодо надання/споживання/підстав для оплати послуг та відповідних особливостей, що регламентовані, зокрема положеннями статей 901, 903 ЦК України, у зв`язку з чим Верховний Суд зазначив про таке.

Загальні правила надання послуг визначені, зокрема, ЦК України, статтею 901 якого передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Частиною першою статті 903 ЦК України унормовано, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. При цьому загальне правило статті 903 ЦК України передбачає оплатність послуги за договором про надання послуги, якщо договором передбачено надання послуг за плату, у зв`язку з чим правила та вимоги щодо оплатності послуг застосовуються у разі їх надання. Тоді як за відсутності факту та доказів надання відповідних послуг надавач послуг позбавлений права та підстав вимагати їх оплати від отримувача послуг.

Водночас положення статей 901, 903 ЦК України, що презюмують виникнення правовідносин щодо надання послуг за договором, не виключають застосування до цих правовідносин у передбачених Законом випадках положень частини третьої статті 11 ЦК України, за якими цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У цьому висновку Суд звернувся до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постановах від 16.11.2021 у справах №915/208/20, №915/127/20, а також до правової позиції, сформульованої Верховним Судом складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського 03.06.2022 справа № 915/104/21.

А тому Верховний Суд, з урахуванням висновку щодо обов`язку оплатити житлово-комунальні послуги також за відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг у разі, якщо споживачі фактично користувалися ними (пункт 7.4), зазначив, що до цих правовідносин у передбачених Законом випадках також застосовуються положення пункту 3 частини другої статті 11 ЦК України, за якими цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з інших юридичних фактів, цим фактом у спірних правовідносинах є фактичне споживання комунальних послуг в орендованому приміщенні та послуг з утримання орендованого майна.

При цьому, якщо на обов`язок сплачувати орендну плату за період фактичного користування майном (до укладення договору оренди) можна поширити умови цього договору (зокрема, і в частині розміру орендної плати), що мало місце між сторонами (постанова Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 911/2782/18), то на правовідносини зі споживання в той же період комунальних послуг в орендованому приміщенні (його неподільній частині тощо) та послуг з утримання нерухомого майна за відсутності відповідного договору (у сфері комунальних послуг тощо) таку аналогію застосовувати не можна, оскільки правовідносини з надання/споживання/оплати комунальних послуг та послуг з утримання нерухомого майна мають розрахунково-фактичний характер, а виконання відповідного обов`язку - позадоговірний (пункти 7.4, 7.7). Тобто, за відсутності доказів факту надання/отримання та розміру отриманої (спожитої) орендарем відповідної послуги обов`язок з її оплати у нього не виникає.

Отже, для встановлення розміру цього обов`язку орендаря нерухомого майна (вартості спожитих послуг) визначальним є не факт оренди конкретного нерухомого майна, а факт споживання відповідної послуги орендарем та її розмір.

Таким чином, з огляду на принцип змагальності, стверджуванні позивачем обставини щодо споживання відповідачем відповідних послуг в орендованому приміщенні на заявлену суму покладають на позивача тягар доказування (обов`язок довести) факту та розміру спожитих відповідачем відповідних послуг у заявлених у спірних правовідносинах періодах.

Виходячи з приписів п. 1.1., 1.2. Договору про відшкодування витрат № 7 орендар відшкодовує балансоутримувачу його витрати за Договорами на надання комунальних та інших послуг пропорційно площі орендованого майна у загальній площі будівлі або пропорційно кількості користувачів (у разі відсутності лічильників з обліку спожитих послуг орендарем) у розмірі ціни спожитих послуг, зазначених в Додатку 3 до цього Договору, а також орендар відшкодовує балансоутримувачу частину витрат зі сплати земельного податку (пропорційно площі орендованого майна у загальній площі будівлі та займаній нею площі земельної ділянки).

Оскільки, виходячи з умов Договорів на надання комунальних та інших послуг всі зазначені в них величини є змінними та підлягають пропорційному відшкодуванню позивачем виходячи із загальної площі будівлі, площі орендованого приміщення та кількості користувачів, а відтак їх розмір підлягає розрахунку позивачем з належним повідомленням відповідача.

Таким чином, доведенню підлягає належний та обґрунтований розрахунок розміру відшкодувань витрат на утримання орендованого майна, здійсненого позивачем.

За загальним правилом, при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно надання послуг/виконання робіт, як зі сторони замовника, так і виконавця (підрядника), суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору (договорів) у конкретній справі, проте передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані послуги (виконані роботи) з прив`язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє замовника від обов`язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то надання послуг чи виконання робіт, є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою.

Як вбачається з наданого позивачем обґрунтованого розрахунку суми відшкодування витрат на утримання орендованого майна (а.с.47-56), витрати за послуги з постачання та розподілу природного газу, з технічного обслуговування газових котлів та допоміжного устаткування, технічного обслуговування системи газопостачання (газопроводів), технічного огляду та перевірки димових та вентиляційних каналів, з прибирання прибудинкової території, технічної охорони та витрати зі сплати земельного податку розраховувалися пропорційно площі орендованого майна у загальній площі будівлі (832,10 кв.м.).

Проте, позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували, що загальна площа будівлі, розташованої за адресою: Чернігівська область, Ніжинський район, м. Бахмач, вул. Соборна, 59а, у якій знаходиться орендоване приміщення, становить 832,10 кв.м.

Інформація стосовно загальної площі цієї будівлі (832,10 кв.м.), відсутня також і в Договорі № 13/67-23 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 22.12.2023 та в Договорі № 7 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна (у тому числі місць загального користування та прибудинкової території) та надання комунальних послуг орендарю від 22.03.2024.

Інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру з прав власності на нерухоме майно, що могли б підтвердити загальну площу цієї адміністративної будівлі, позивачем також не надані.

Крім того, при розрахунку витрат за послуги з розподілу та постачання електричної енергії, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, вивезення та захоронення твердих побутових відходів врахована кількість осіб – працівників орендаря за Договором оренди №13/6723 від 22.12.2023 – 3 особи.

При цьому, у самому розрахунку позивачем зазначено, що для розрахунку врахована така кількість осіб: працівників Бахмацького управління Ніжинської філії Чернігівського обласного центру зайнятості у 2024 році – 8 осіб, з 01.01.2025 року – 6 осіб; працівників орендаря по договору оренди №13/67-23 від 22.12.2023 (тобто відповідача) – 3 особи; по договору оренди №13/35-24 від 11.07.2024 – 2 особи; по договору оренди №13/28-23 від 23.03.2023 – 1 особа.

Тобто, розрахунок відшкодування витрат для відповідача з розподілу та постачання електричної енергії, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, вивезення та захоронення твердих побутових відходів повинен здійснюватися пропорційно до кількості працівників усіх осіб, що здійснюють свою діяльність у цій будівлі, як балансоутримувача, так і його орендарів.

Водночас, позивачем не надано належних доказів на підтвердження кількості усіх тих осіб, крім орендаря, що працюють в цій будівлі, в тому числі за іншими договорами оренди.

Доказів підписання або погодження відповідачем попереднього шаблону розрахунку відшкодувань витрат на утримання орендованого майна, з урахуванням загальної площі будівлі (832,10 кв.м.) та кількості осіб (14 – у 2024 році, 12 – у 2025 році, в тому числі інших працівників за договорами оренди), з урахуванням яких повинен здійснюватися розрахунок відшкодувань витрат на утримання орендованого майна, а саме пропорційно присутніх в будівлі, а не лише балансоутримувача, матеріали справи не містять.

Крім того, надані позивачем до матеріалів справи платіжні інструкції (деталі трансакцій) про оплату наданих комунальних та інших послуг, які сплачені балансоутримувачем, містять загальну суму оплати вартості отриманих послуг сумарно по всіх об?єктах Чернігівського обласного центру зайнятості, а не тільки будівлі за адресою: Чернігівська область, Ніжинський район, м. Бахмач, вул. Соборності, 59а (як сам позивач зазначає про це в позові), що не дає можливості встановити та підтвердити розмір понесених позивачем витрат конкретно по цій будівлі.

Приймаючи до уваги, що всі суми комунальних та інших послуг на відміну від розміру орендної плати (з урахуванням індексації) є змінними, відповідач не міг самостійно знати реального розміру витрат на надання комунальних та інших послуг, які підлягали відшкодуванню ним кожного місяця.

Так, відповідно до частин 1, 2 статті 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

З положеннями статті 613 ЦК України безпосередньо узгоджуються положення п. 2.2. Договору № 7 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна (у тому числі місць загального користування та прибудинкової території) та надання комунальних послуг орендарю від 22.03.2024, які ставлять в залежність виконання зобов`язання орендаря (відповідача) від належного повідомлення його балансоутримувачем (позивачем) про розмір щомісячного розрахунку та компенсації витрат на надання комунальних та інших послуг.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач не довів належними та допустимими доказами усіх реальних витрат на надані комунальні та інші послуги за цим приміщенням та обґрунтованих розрахунків обсягу і вартості таких послуг, що підлягають відшкодуванню саме орендарем (відповідачем) за Договором про відшкодування витрат № 7 у спірному періоді, що унеможливлює також доведення співмірності (пропорційності) розміру компенсації таких витрат, які мають бути покладено на відповідача, а відтак можливості та обов`язку відповідача їх сплатити самостійно.

Щодо наданого позивачем до матеріалів справи Акту звірки розрахунків з дебіторами та кредиторами від 01.01.2025, підписаним балансоутримувачем та орендарем, копію якого позивач додає до матеріалів справи та зазначає про те, що орендарем підтверджена, але не сплачена заборгованість за Договором №7 від 22.03.2024 за листопад-грудень 2024 у розмірі 4049,14 грн, суд зазначає таке.

Акт звірки взаємних розрахунків не є майновою дією боржника, не свідчить про проведення певної господарської операції; сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом; акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо, однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами.

Відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках – рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.06.2026 у справі №910/14613/24.

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема, в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб`єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб`єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Такі правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №910/1389/18.

Наданий позивачем Акт звірки розрахунків з дебіторами та кредиторами від 01.01.2025 про дебіторську заборгованість відповідача за Договором №7 від 22.03.2024 у розмірі 4049,14 грн не містить залишку заборгованості на початок періоду (01.12.2024), тому судячи із наведених розрахунків та зобов?язань грудня 2024 року, зазначена в Акті заборгованість у розмірі 4049,14 грн – це заборгованість відповідача за листопад 2024 року.

Зазначені в Акті звірки розрахунків від 01.01.2025 документи, а саме: ВдАкт 42.12.2024, ВдАкт 43.12.24, ВдАкт 44.12.24 за Договором №7 від 22.03.2024, П/Двх 229, на підставі яких виник такий борг, позивачем до матеріалів справи не додано, у зв?язку з чим Акт звірки розрахунків від 01.01.2025 про дебіторську заборгованість відповідача за Договором №7 від 22.03.2024 у розмірі 4049,14 грн, не може бути доказом підтвердження заборгованості відповідача за листопад 2024 року саме щодо спірних послуг а ні в цілому, а ні по кожному виду послуг окремо.

У даному випадку різниться навіть розмір зобов`язань, зазначений у цьому акті (4049,14 грн), та у розрахунку позивача за листопад 2024 року (2828,32 грн).

Таким чином, зазначений Акт звірки розрахунків не може вважатися належним доказом у справі в підтвердження наявності заборгованості відповідача в розмірі 4049,14 грн саме щодо спірних взаємовідносин та визнання такої заборгованості відповідачем.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження витрат за комунальні та інші послуги, які підлягають відшкодуванню відповідачем за спірний період, а надані позивачем докази не можуть їх підтверджувати з достатньою вірогідністю.

Відповідно до приписів ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Водночас, згідно з ч. 4 ст. 13 названого Кодексу, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Передбачивши право учасникам спору на подання своїх доводів та підтверджуючих певні обставини доказів, законодавець встановлює й процесуальні обов`язки таких учасників шляхом визначення певного процесуального порядку реалізації відповідних прав, у разі недотримання яких без поважних причин настають відповідні негативні наслідки для такого учасника у вигляді неприйняття судом його аргументів, оскільки неподання відповідних доказів найчастіше пояснюється неналежною підготовкою сторони до розгляду справи.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 14 ГПК України). Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України). Вичерпний перелік підстав звільнення від доказування закріплює ст. 75 ГПК України.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18(пункт 41)). Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (див. пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18).

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

За наведених обставин суд доходить висновку про те, що позивач не довів належними доказами співмірність (пропорційнійсть) розміру відшкодувань витрат на надання комунальних та інших послуг, які мають бути покладені на відповідача за спірний період з 01.11.2024 по 31.05.2026.

Відтак позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування витрат на надання комунальних та інших послуг у розмірі 47 787,70 грн є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Висновки суду.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Інші докази та пояснення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясовано усі питання, винесені на його розгляд.

За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо судових витрат.

Оскільки у позові відмовлено, судові витрати, понесені позивачем, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. 13, 14, 42, 73-80, 86, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Вебадреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В. В. Шморгун