Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №927/741/26 — Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

06 жовтня 2026 рокум. Чернігівсправа № 927/741/26

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Тарасевич А. М.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Шляхо-будівельне управління №14»,

код ЄДРПОУ 30731879, вул. Любецька, будинок 35, м. Чернігів, 14021

Відповідач: Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Чернігівській області,

код ЄДРПОУ 25901106, вул. Київська, будинок 17, м. Чернігів, 14005

Предмет спору: про стягнення 2 388 454,94 грн,

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: Середа С. О., представник;

від відповідача: Андрієвський О. О., адвокат,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Шляхо-будівельне управління №14» через підсистему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Чернігівській області про стягнення 2 388 454,94 грн заборгованості за виконані роботи.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 03.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; підготовче засідання призначено на 08.09.2026 о 10:40; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті, зокрема, відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали для подання до суду та іншим учасникам справи відзиву на позов з доданими до нього документами.

Ухвала суду від 03.08.2026 була доставлена відповідачу в його Електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» 03.08.2026 о 22:50, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Отже, останнім днем для подання відповідачем відзиву є 19.08.2026.

18.08.2026 відповідач через підсистему «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву.

24.08.2026 позивач через підсистему «Електронний суд» подав відповідь на відзив.

28.08.2026 відповідач через підсистему «Електронний суд» подав заперечення.

01.09.2026 позивач через підсистему «Електронний суд» подав додаткові пояснення у справі.

У підготовче засідання 08.09.2026 з`явилися представники позивача та відповідача.

У підготовчому засіданні 08.09.2026 суд:

- прийняв до розгляду подані сторонами заяви по суті (відзив на позовну заяву, відповідь на відзив та заперечення), як такі, що подані у порядку та строк, встановлені ГПК України та судом, спір вирішується з їх урахуванням;

- постановив ухвалу про залишення додаткових пояснень позивача у справі на підставі ст. 118 ГПК України, оскільки суд їх зміст свідчить, що вони по суті повторюють та доповнюють позовну заяву і відповідь на відзив. Тобто подані письмові пояснення за своєю суттю фактично є штучним доповненням відповіді на відзив, строк на подання якої вже сплив. Клопотання про поновлення пропущеного строку позивач не заявив, поважних причин неможливості своєчасно подати свої доводи не навів. При цьому суд також не надавав дозволу позивачу на подання письмових пояснень у порядку ч. 5 ст. 161 ГПК України;

- постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення судового засідання з розгляду справи по суті на 24.09.2026 на 10:00.

Ухвалою суду від 10.09.2026 повідомлено сторін про час та місце проведення судового засідання з розгляду справи по суті 24.09.2026.

У зв`язку з перебуванням судді Шморгуна В. В. у відпустці судове засідання, призначене на 24.09.2026 на 10:00, не відбулося.

Ухвалою суду від 25.09.2026 судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 06.10.2026 на 10:00.

У судове засідання 06.10.2026 з`явилися представники позивача та відповідача.

У судовому засіданні 06.10.2026 на підставі ч. 6 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України суд проголосив скорочене рішення.

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором від 05.05.2023 №23091 (далі – Договір) в частині оплати вартості виконаних робіт, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 2 388 454,94 грн.

Відповідач заперечує проти позову та просить відмовити у його задоволенні, з огляду на таке:

- у Договорі сторони добровільно пов`язали виникнення обов`язку відповідача прийняти та оплатити послуги із настанням обставини – затвердженням бюджетного призначення та підписанням відповідних додаткових угод згідно з планами використання коштів. Оскільки фінансування з Державного бюджету на вказаний об`єкт виділено не було, а наступні додаткові угоди з виробничими планами не укладалися, відкладальна умова не настала. Відповідно до умов Договору № 23091 від 05.05.5023 та Додаткової угоди № 1 від 27.12.2023 строк його дії сплинув 31.12.2024. При цьому жодних невиконаних зобов`язань у Служби відновлення після цієї дати не залишилось, оскільки вони юридично не виникали;

- Договір не був зареєстрований в органах Державної казначейської служби України саме через відсутність фінансування, а підписання актів КБ-2в та виплата коштів за відсутності асигнувань є бюджетним правопорушенням;

- позивач не довів належними та допустимими доказами, що Акт приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в (УПВ) без номеру та дати та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 без номеру та дати були складені та підписані позивачем, у часі, який є відмінним від 2026 року, що ставить під сумнів їх юридичну силу як доказів у даній справі та не визнається відповідачем, оскільки строк дії Договору № 23091 від 05.05.5023 закінчився 31.12.2024. Крім того, вказаний Акт містить дефект форми в частині відсутності номеру та дати, і, як наслідок, не може бути підставою для виникнення грошового зобов`язання у відповідача. Інших належних доказів реальності виконання послуг, зокрема: актів на закриття прихованих робіт; загального журналу виконання робіт; товарно-транспортних накладних (ТТН) на підтвердження підвезення асфальтобетонної суміші чи /або інших матеріалів; паспортів та сертифікатів якості на використані матеріали тощо позивач суду не надав.

Позивач заперечує проти доводів відповідача, викладених у відзиві, з таких підстав:

- відповідач, як бюджетна установа, чітко усвідомлюючи всі правові аспекти та нюанси бюджетного фінансування, укладаючи спірний Договір, мав передбачити, а згодом вжити всіх необхідних заходів щодо його виконання зі свого боку в повному обсязі, проте цього не зробив;

- відповідач, будучи самостійною та виокремленою стороною бюджетних правовідносин щодо отримання відповідного фінансування на виконання взятих на себе зобов`язань за господарським договором, фактично намагається перенести обмеження та вимоги бюджетного законодавства на права та інтереси позивача щодо отримання оплати вартості наданих послуг. В даному випадку предметом даного спору є спір між позивачем та відповідачем в сфері договірних правовідносин;

- факт закінчення строку дії Договору, виконання якого здійснено тільки позивачем, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін цього договору і не звільняє відповідача від відповідальності за невиконання нею свого обов`язку.

У своїх запереченнях відповідач стверджує про ненадання позивачем доказів реального виконання спірних робіт.

Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

05.05.2023 Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Чернігівській області (далі – Замовник) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Шляхо-будівельне управління №14» (далі – Підрядник) уклали договір №23091 (далі – Договір).

За умовами п. 1.1, 1.2 Договору Підрядник зобов`язується за завданням Замовника виконати в порядку та на умовах цього договору, у встановлений строк, на свій ризик власними та залученими силами і засобами, обладнанням, матеріалами і механізмами на об`єкті Замовника, а Замовник прийняти і оплатити послуги.

Найменування послуги: Поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Р-69 Київ - Вишгород - Десна - Чернігів на ділянці км 147+072 - км 150+780 (окремими ділянками) (45233142-6 Ремонт доріг).

Згідно з п. 3.1 Договору ціна цього Договору становить 2 388 454,94 грн з ПДВ.

Договірні зобов`язання Сторін виникають відповідно до затверджених бюджетних призначень та визначаються додатковими угодами згідно плану використання коштів, довідок про зміни до плану, виробничих планів.

Суми взятих Замовником бюджетних зобов`язань за цим Договором можуть корегуватися протягом терміну дії Договору та в межах ціни Договору відповідно до планів використання бюджетних коштів, довідок про зміни до плану, затверджених головним розпорядником бюджетних коштів або зміною виробничих планів замовника, що буде визначатися додатковими угодами.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що розрахунки за цим Договором здійснюються відповідно до підпункту 2 пункту 19 Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 2021 року № 590 (зі змінами та доповненнями). Розрахунки проводяться Замовником після підписання Сторонами «Актів приймання виконаних дорожніх робіт та/або наданих послуг за укрупненими показниками вартості» (форма №КБ-2в (УПВ) і «Довідок про вартість виконаних дорожніх робіт та/або наданих послуг і витрати» (форма №КБ-3), складених у відповідності до Методики визначення вартості дорожніх робіт та послуг щодо визначення вартості нового будівництва, реконструкції, ремонтів та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування, які складаються Підрядником і подаються для підписання Замовнику до кінця звітного місяця, шляхом поетапної оплати протягом 30 календарних днів, у разі надходження відповідних коштів на рахунок Замовника.

Відповідно до п. 4.2, 4.3, 4.4 Договору платіжні зобов`язання за договором виникають при наявності відповідного бюджетного призначення.

Оплата послуг проводиться в межах виділеного фінансування по фактично виконаних обсягах послуг згідно Ф № КБ-2в (УПВ) та ф № КБ-3 по мірі надходження коштів на рахунок Замовника.

Бюджетні зобов`язання за Договором виникають у разі наявності та в межах бюджетних асигнувань, передбачених планом використання бюджетних коштів, а оплата здійснюється в межах фактичного надходження бюджетних коштів.

Згідно з п. 5.1 Договору строк (термін) надання послуг: по 31.12.2023.

Строк надання послуг має бути продовжений у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат Замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми договору.

Початок надання послуг з моменту підписання Договору, отримання ордеру (п. 5.2 Договору).

Місце надання послуг, кількість: 14005, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Київська 17, автомобільна дорога загального користування державного значення Р-69 Київ - Вишгород - Десна - Чернігів на ділянці км 147+072 - км 150+780 (окремими ділянками); 1 послуга. Додаткові роботи (п. 5.3 Договору).

Пунктами 6.1.1, 6.1.2, 6.2.4 Договору Замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані послуги; приймати надані послуги згідно нормативних документів. Недоліки у наданих послугах, виявлені в процесі приймання-передачі закінчених послуг (робіт), які виникли з вини Підрядника, повинні бути усунуті Підрядником протягом п`яти днів.

Підрядник зобов`язаний забезпечити надання послуг у строки, встановлені цим Договором (п. 6.3.1 Договору).

Цей Договір набирає чинності з дня підписання і діє по 31.12.2023 року (п. 10.1 Договору).

Договірні зобов`язання по оплаті виконаних робіт виникають з моменту виділення реального фінансування (п. 10.3 Договору).

За умовами п. 11.5.5, 11.5.6 Договору Підрядник забезпечує повне, якісне і своєчасне ведення передбаченої нормативними документами виконавчої документації, в тому числі: загального журналу надання послуг (включаючи послуги субпідрядників); журналу обсягів наданих послуг (ф.КБ-6); документів, що засвідчують якість використаних матеріалів; відомостей лабораторного та геодезичного контролю; актів на приховані роботи та актів про проміжне прийняття окремих відповідальних конструкцій; актів про індивідуальне та комплексне випробування змонтованого обладнання, систем мереж і пристроїв; актів перевірок будівництва органами державного нагляду; комплект робочих креслень з надписами про відповідність наданих послуг цим кресленням або змінам до них.

Уся поточна інформація про хід надання послуг у визначених обсягах і порядку на вимогу Замовника передається Підрядником у щоденній оперативній інформації за встановленою формою.

Відповідно до п. 11.6.1, 11.6.2 Договору фінансування послуг здійснюється за рахунок коштів Місцевого бюджету, Державного бюджету, інших джерел.

Замовник має право уточнити план фінансування протягом поточного року у разі внесення змін у строки надання послуг, прийняття рішення про прискорення чи уповільнення темпів надання послуг, а також із урахуванням наявних у нього коштів, обсягів фактично наданих послуг. Одночасно із уточненням плану фінансування Сторони зобов`язуються внести зміни в умови Договору.

Згідно з п. 11.7.1, 11.7.2 Договору Підрядник забезпечує повне, якісне і своєчасне ведення виконавчої та виробничо-технічної документації, що передбачена діючим порядком і цим договором, визначає осіб, відповідальних за її ведення.

Підрядник здійснює ведення загальних журналів робіт, де відтворює технологічну послідовність, терміни, якість, адреси і умови надання послуг. Складає акти на приховані роботи, причини затримок у наданні послуг (відсутність ресурсів, механізмів, обладнання, робочої сили, погодні умови тощо), а також будь-яка інша інформація, що впливає на хід надання послуг по поточному ремонту.

Додатками до Договору є: Договірна ціна (Додаток 1); Календарний план надання послуг (Додаток 2).

27.02.2023 сторони уклали додаткову угоду №1 до Договору (далі – Додаткова угода), якою п. 3.1, 5.1, 10.1 Договору виклали у такій редакції: « 3.1. Ціна цього Договору становить 2 388 454,94 грн (Два мільйони триста вісімдесят вісім тисяч чотириста п`ятдесят чотири гривні 94 копійки) з ПДВ відповідно до затверджених бюджетних призначень зобов`язання за Договором становить :

0,00 (нуль гривень 00 копійок) грн з ПДВ на 2023 рік ;

2 388 454,94 грн (Два мільйони триста вісімдесят вісім тисяч чотириста п`ятдесят чотири гривні 94 копійки) з ПДВ) грн з ПДВ, на 2024 рік

Договірні зобов`язання Сторін виникають відповідно до затверджених бюджетних призначень та визначаються додатковими угодами згідно планів використання коштів (зі змінами).

5.1. Строк (термін) надання послуг: по 31.12.2024 р.

Строк надання послуг має бути продовжений у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми договору.

10.1. Цей Договір набирає чинності з дня підписання і діє по 31.12.2024 року.».

Додатком до Додаткової угоди №1 є Календарний план надання послуг.

Позивач направив відповідачу лист від 03.06.2026 №120, у якому повідомив про виконання взятих на себе зобов`язань за Договором в повному обсязі та зазначив, що послуги надано в строки та в обсягах, які визначено умовами Договору. У зв`язку з цим позивач просив відповідача прийняти належним чином надані послуги та провести оплату їх вартості в розмірі 2 388 454,94 грн, в порядку та умовах, що визначені умовами Договору та нормами чинного законодавства України.

До листа від 03.06.2026 №120 позивач додав: підписані з боку Підрядника довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма №КБ-3) у чотирьох екземплярах та акти приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) у трьох екземплярах.

У наданих довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрати та акті приймання виконаних будівельних робіт міститься посилання на договір №23091 від 05.05.2023, проте не вказано звітного періоду (місяць та рік), у якому фактично виконувалися роботи та дати складання/підписання документа. У довідці та акті зазначено, що усього вартість виконаних будівельних робіт становить 2 388 454,94 грн.

У відповідь на лист від 03.06.2026 №120 відповідач у своєму листі №01-06/1422/14 від 12.06.2026 зазначив, що на теперішній час у Служби відновлення відсутні бюджетні асигнування та відповідне фінансове забезпечення на 2026 рік для прийняття та оплати зазначених у Вашому зверненні робіт. За відсутності відповідного бюджетного фінансування прийняття таких зобов`язань суперечило б вимогам бюджетного законодавства України та створювало б ризик порушення фінансової дисципліни. З огляду на викладене, Служба відновлення наразі позбавлена правових підстав для підписання наданих актів виконаних робіт до моменту вирішення питання фінансового забезпечення відповідних видатків у встановленому законодавством порядку, у зв`язку з чим повертає їх без підписання. Відповідач повідомив, що після появи відповідного бюджетного ресурсу та за умови належного документального врегулювання зазначене питання може бути розглянуто в межах чинного законодавства України.

Відповідач надав суду довідку №01-06/1961/14 від 18.08.2026, у якій вказано, що бюджетні асигнування на виконання робіт/надання послуг по спірному об`єкту не затверджувались та не виділялись; станом на 31 грудня 2024 року та станом на дату видачі цієї довідки у 2026 році, фінансування по спірному об`єкту становить 0,00 грн.

Відповідач доказів сплати позивачу спірних коштів суду не надав.

Оцінка суду.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зі змісту укладеного між сторонами договору від 05.05.2023 №23091 вбачається, що він за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.

За приписами ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

У ч. 1 ст. 843 ЦК України визначено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 ЦК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановив суд, 05.05.2023 сторони уклали договір №23091, за умовами якого Підрядник (позивач) зобов`язався за завданням Замовника (відповідача) виконати в порядку та на умовах цього договору, у встановлений строк, на свій ризик власними та залученими силами і засобами, обладнанням, матеріалами і механізмами на об`єкті Замовника послуги - Поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Р-69 Київ - Вишгород - Десна - Чернігів на ділянці км 147+072 - км 150+780 (окремими ділянками) (45233142-6 Ремонт доріг), а Замовник прийняти і оплатити послуги.

Строк надання послуг встановлено до 31.12.2024 (з урахуванням Додаткової угоди №1).

Позивач стверджує, що на виконання Договору ним було виконані роботи на спірному об`єкті на загальну суму 2 388 454,94 грн, про що складено довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати та акт приймання виконаних будівельних робіт, які позивач відмовився підписувати.

Зі свого боку відповідач зазначає, що бюджетні асигнування на виконання робіт на спірному об`єкті за Договором не затверджувались та не виділялись, а тому підписання актів КБ-2в та виплати коштів є бюджетним правопорушенням. Крім того відповідач вважає, що позивач не надав доказів реального виконання спірних робіт.

Щодо правової природи спірних правовідносин.

Правовий статус розпорядників бюджетних коштів, їх повноваження та відповідальність визначені положеннями БК України та підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, якою затверджено Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок) (див. висновки Верховного Суду, викладені у підпункті 6.45 постанови від 16.05.2021 у справі № 910/11847/19).

Відповідно до статті 22 БК України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Стаття 23 цього Кодексу встановлює загальне правило, згідно з яким будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України (частина перша).

Пунктом 18 частини першої статті 2 БК України передбачено, що головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.

Розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня - розпорядник, який у своїй діяльності підпорядкований відповідному головному розпоряднику та (або) діяльність якого координується через нього (абзац третій пункту 7 Порядку).

Поняття та функції розпорядників бюджетних коштів визначені підпунктом 47 статті 2 БК України, згідно з яким розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення витрат бюджету (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі №922/3095/18 (підпункт 6.20) та від 23.10.2019 у справі № 922/3013/18 (підпункт 6.22)).

Бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження. Бюджетне зобов`язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому. Бюджетне призначення - повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування (пункти 6, 7 та 8 частини першої статті 2 БК України).

Абзацами першим та другим пункту 5 Порядку визначено, зокрема, що установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду. Установи мають право брати бюджетні зобов`язання витрачати бюджетні кошти на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.

За змістом абзацу другого пункту 43 Порядку розпорядники мають право провадити діяльність виключно в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.

Таким чином, Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Чернігівській області у спірних правовідносинах діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником зазначеної послуги в обсязі та в межах видатків, що визначені розпорядниками бюджетних коштів вищого рівня (див.mutandis висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 16.03.2021 у справі № 910/11847/19).

Тобто Служба відновлення має діяти у межах коштів та доручень, наданих йому розпорядником вищого рівня і не має самостійних повноважень щодо отримання бюджетних асигнувань поза цими межами.

Відповідач надав довідку №01-06/1961/14 від 18.08.2026, у якій вказано, що бюджетні асигнування на виконання робіт/надання послуг по спірному об`єкту не затверджувались та не виділялись; станом на 31 грудня 2024 року та станом на дату видачі цієї довідки у 2026 році, фінансування по спірному об`єкту становить 0,00 грн.

Крім того, про відсутність бюджетних призначень на оплату спірних робіт у 2023 році свідчить укладена сторонами Додаткова угода №1.

Тобто як Договір, так і Додаткова угода №1 до нього укладені відповідачем як Замовником за відсутності відповідних бюджетних асигнувань.

У частині першій статті 23 БК України умовою здійснення бюджетного зобов`язання та платежів з бюджету законодавець встановив особливості розрахунків бюджетними коштами - за наявності відповідного бюджетного призначення.

Наслідки недотримання цієї вимоги визначені БК України та передбачають недійсність договору, укладеного протягом бюджетного періоду, якщо розпорядником бюджетних коштів за цими замовленням та договором взято зобов`язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень.

Частиною третьою статті 48 БК України, яка кореспондує наведеним положенням частини першої статті 23 цього Кодексу, передбачено, що розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов`язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов`язання та не утворюється бюджетна заборгованість.

Тобто норми статті 23 та частини третьої статті 48 БК України, які перебувають у системному взаємозв`язку, встановлюють вимогу, зокрема до умов договору, а саме - здійснення бюджетного зобов`язання та платежів з бюджету лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Така вимога законодавця закладає основи розрахунків у правовідносинах із закупівлі товарів (робіт/послуг) за відповідним договором.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що взяття учасником бюджетного процесу зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є порушенням бюджетного законодавства.

У контексті спірних правовідносин суд вважає, що порядок розрахунків, зокрема і у довгострокових правовідносинах, фінансування яких здійснюється за рахунок бюджетних коштів, виключає можливість формулювання умов відповідного договору в частині порядку розрахунків за правилами частини першої статті 212 ЦК України - за відкладальної обставини (обставини, щодо якої невідомо, настане вона чи ні), оскільки інакше такий договір є недійсним згідно з положеннями частини третьої статті 48 БК України.

Тобто визначена в договорах умова «про здійснення оплати виконаних робіт при наступних надходженнях коштів з бюджету та залежно від відповідних бюджетних надходжень» є такою, що суперечить правилам погодження умов щодо розрахунків за угодами зазначеної категорії, чим обумовлює недійсність договорів за частиною третьою статті 48 БК України.

При цьому, суд відхиляє доводи відповідача про те, що він не знав про відсутність бюджетного асигнування на спірні взаємовідносини, оскільки положення Бюджетного кодексу України є загальновідомими, і відповідач, як особа, що постійно співпрацює з бюджетною установою (про що він неодноразово зазначав в судовому засіданні), повинен знати про певні обмеження, зокрема встановленні статтею 48 цього Кодексу, що стосуються взяття бюджетних зобов`язань та проведення розрахунків за бюджетні кошти.

Тому, діючи обачливо, перш ніж виконувати якісь роботи, він повинен був пересвідчитись у наявності відповідного бюджетного асигнування, тим більш, що у п. 4.4 Договору сторонами було погоджено, що бюджетні зобов`язання за Договором виникають у разі наявності та в межах бюджетних асигнувань, передбачених планом використання бюджетних коштів.

Отже, оскільки Служба відновлення за спірним договором та додатковою угодою №1 у 2023 та у 2024 роках взяла на себе зобов`язання без фактичних бюджетних асигнувань, останні (правочини) укладено всупереч вимогам частини першої статті 23 БК України, а тому вони є недійсними (нікчемними) в силу частини третьої статті 48 БК України.

У свою чергу, суд ураховує, що згідно з положеннями частини другої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Правочин є нікчемним з моменту його вчинення (ab initio) незалежно від пред`явлення позову про визнання його недійсним і бажання сторін чи волі будь-якої іншої особи

Щодо захисту порушеного права у спірних правовідносинах суд зазначає про правові наслідки недійсності Договору як нікчемного правочину.

Частинами першою та другою статті 216 ЦК України передбачені загальні наслідки недійсного правочину: недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Отже, нікчемний правочин породжує лише наслідки, пов`язані з його недійсністю.

Наслідки вчинення правочину, недійсного з підстав, передбачених частиною третьою статті 48 БК України, законодавець визначив у спеціальних нормах частини четвертої цієї статті, зазначивши, що:

- зобов`язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов`язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів; взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства; витрати бюджету на покриття таких зобов`язань не здійснюються;

- вимоги фізичних і юридичних осіб щодо відшкодування збитків та/або шкоди за зобов`язаннями, взятими розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), стягуються з осіб, винних у взятті таких зобов`язань, у судовому порядку.

Тож у разі встановлення обставин виконання Договору застосовуються зазначені положення статті 48 БК України.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.03.2024 у справі №916/1621/22.

Щодо наданих позивачем доказів виконання спірних робіт.

Позивач надав довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма №КБ-3) та акт приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в), у яких зазначено, що усього вартість виконаних будівельних робіт становить 2 388 454,94 грн.

Проте вказані довідку та акт відповідач не підписав, посилаючись на відсутність бюджетних асигнувань.

За приписами ч. 1, 4 ст. 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Правова позиція щодо застосування судами положень частини четвертої статті 882 Цивільного кодексу України є послідовною та сталою в судовій практиці Верховного Суду. Так, зокрема, стосовно акта виконаних робіт за договором підряду, підписаного однією стороною, правовий висновок викладено у пункті 6.3 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 910/7446/18 та інших постановах Верховного Суду. Цей висновок полягає в тому, що передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.

За загальним правилом, при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно надання послуг/виконання робіт, як зі сторони замовника, так і виконавця (підрядника), суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору (договорів) у конкретній справі, проте передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані послуги (виконані роботи) з прив`язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє замовника від обов`язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то надання послуг чи виконання робіт, є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою.

За умовами п. 11.5.5, 11.5.6, 11.7.2 Договору Підрядник забезпечує повне, якісне і своєчасне ведення передбаченої нормативними документами виконавчої документації, в тому числі: загального журналу надання послуг (включаючи послуги субпідрядників); журналу обсягів наданих послуг (ф.КБ-6); документів, що засвідчують якість використаних матеріалів; відомостей лабораторного та геодезичного контролю; актів на приховані роботи та актів про проміжне прийняття окремих відповідальних конструкцій; актів про індивідуальне та комплексне випробування змонтованого обладнання, систем мереж і пристроїв; актів перевірок будівництва органами державного нагляду; комплект робочих креслень з надписами про відповідність наданих послуг цим кресленням або змінам до них.

Уся поточна інформація про хід надання послуг у визначених обсягах і порядку на вимогу Замовника передається Підрядником у щоденній оперативній інформації за встановленою формою.

Підрядник здійснює ведення загальних журналів робіт, де відтворює технологічну послідовність, терміни, якість, адреси і умови надання послуг. Складає акти на приховані роботи, причини затримок у наданні послуг (відсутність ресурсів, механізмів, обладнання, робочої сили, погодні умови тощо), а також будь-яка інша інформація, що впливає на хід надання послуг по поточному ремонту.

Позивач як докази виконання спірних робіт надав суду лише акт приймання виконаних будівельних робіт, у якому, як встановив суд, не зазначено звітного періоду (місяця та року), протягом якого фактично виконувалися спірні роботи, а також відсутня дата складання (підписання) документа.

Тобто з наданого акта взагалі неможливо встановити, у який часовий проміжок виконувалися роботи та чи були вони виконані у строк до 31.12.2024, як це передбачено умовами Договору.

При цьому позивач не надав суду жодної передбаченої п. 11.5.5, 11.5.6, 11.7.2 Договору виконавчої документації, яка мала б супроводжувати хід виконання спірних робіт, - зокрема загального журналу надання послуг, журналу обсягів наданих послуг (форми КБ-6), документів, що засвідчують якість використаних матеріалів, щоденної оперативної інформації про хід виконання робіт та іншої документації, обов`язковість ведення якої прямо встановлена умовами Договору. Ненадання цієї документації позбавляє суд можливості перевірити доводи позивача про реальність, обсяг та строки виконання спірних робіт за допомогою будь-яких інших доказів, крім самого акта, зміст якого, як зазначено вище, не дає змоги встановити навіть період їх виконання.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач не довів належними та допустимими доказами реальність виконання спірних робіт.

Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що наслідком взяття зобов`язання без відповідних бюджетних асигнувань є неможливість його оплати за рахунок бюджетних коштів. Водночас за наявності обставин реального виконання спірних робіт за таким зобов`язанням способом захисту порушеного права позивача є стягнення завданих йому збитків та/або шкоди з особи, винної у взятті відповідного зобов`язання, шляхом пред`явлення відповідного позову.

За наведених обставин, суд доходить висновку, що позивач обрав неналежний спосіб захисту, шо за сталою судовою практикою Верховного Суду є самостійною підставою для відмови у позові.

Висновки суду.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Інші докази та пояснення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясовано усі питання, винесені на його розгляд.

За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо судових витрат.

Оскільки у позові відмовлено, судові витрати, понесені позивачем, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. 13, 14, 42, 73-80, 86, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Вебадреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 12.10.2026.

Суддя В. В. Шморгун