Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №754/10775/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/11099/26

Справа №754/10775/26

РІШЕННЯ

Іменем України

12 жовтня 2026 року м. Київ

Деснянський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Коваленко І.І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу (в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЛІОН ПЛЮС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 37 295,49 грн, та ухвалив таке рішення:

Стислий виклад позицій сторін

У червні 2026 представниця Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЛІОН ПЛЮС" (надалі - Позивач), адвокатка Дерев`янко Валентина Миколаївна (Адвокатське об`єднання "ЛІГА ЮРИДИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ІННОВАЦІЙ"), подала через підсистему "Електронний суд" до Деснянського районного суду міста Києва позовну заяву до ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) про стягнення заборгованості за Договором кредитної лінії № 206190453 від 29.03.2025 в загальному розмірі 37 295,49 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 11 999,18 грн, заборгованості за процентами у розмірі 24 576,31 грн та заборгованості за комісією за надання кредиту у розмірі 720,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 29.03.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" (Первісний кредитор) та Відповідачем було укладено Договір кредитної лінії № 206190453 у формі електронного документа, за яким Відповідач отримав кредитні кошти в загальному розмірі 12 000,00 грн (траншами 6 295,00 грн від 29.03.2025 та 5 705,00 грн від 31.03.2025). Право вимоги за цим Договором перейшло до Позивача на підставі Договору факторингу № МВ-ТП/42 від 01.07.2025. Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, сплативши лише 698,00 грн, у зв`язку з чим 24.11.2025 Позивач направив Відповідачу повідомлення про дострокове розірвання кредитного договору з 24.11.2025 та вимогу про сплату всієї суми боргу. З 24.11.2025 нарахування процентів за Договором припинено.

Також Позивач просить покласти на Відповідача судові витрати, які складаються зі сплаченого ним судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 18.06.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у цивільній справі № 754/10775/26.

Позивач у позовній заяві просив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності представника Позивача.

Ураховуючи те, що ціна позову становить 37 295,49 грн і не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд визнав справу малозначною відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19, пункту 1 частини першої статті 274 ЦПК України.

Згідно з ухвалою розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами справи (у письмовому провадженні) відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України.

Ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів, крім випадків, якщо позов подано в електронній формі через електронний кабінет (стаття 190 ЦПК України).

Позов подано в електронній формі через електронний кабінет. Суд надсилав ухвалу про відкриття провадження у справі на адресу, що є зареєстрованим місцем проживання Відповідача ( АДРЕСА_1 ). Поштовий конверт повернуто з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", що є належним врученням ухвали про відкриття провадження у справі (пункт 5 частини шостої статті 272 ЦПК України).

Додатково, з метою вжиття заходів щодо належного повідомлення Відповідача про розгляд справи, Суд надсилав копію ухвали про відкриття провадження у справі на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1, що вказана в позовній заяві та кредитному договорі. Також інформацію щодо дати початку розгляду справи по суті Суд надсилав на відомий номер телефону НОМЕР_1 .

Отже, Відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Відповідно до частини другої статті 279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Розгляд справи по суті здійснюється судом у межах розумного строку, визначеного статтею 275 ЦПК України, шляхом дослідження письмових доказів і пояснень, викладених у заявах по суті справи, без проведення судового засідання і без повідомлення (виклику) учасників справи відповідно до частини восьмої статті 279 ЦПК України.

В ухвалі про відкриття провадження у справі суд установив учасникам справи процесуальні строки для подання заяв по суті справи: Відповідачу для подання відзиву на позовну заяву - протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження (частина перша статті 278 ЦПК України); Позивачу для подання відповіді на відзив - протягом 5 (п`яти) днів з дня отримання відзиву; Відповідачу для подання заперечення - протягом 5 (п`яти) днів з дня отримання відповіді на відзив.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав, жодних заперечень проти позову чи клопотань про надання додаткового часу для подання відзиву не заявив. У зв`язку з ненаданням Відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, Суд вирішує справу за наявними матеріалами відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ОЦІНКА СУДУ

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1054 ЦК України).

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (частина третя статті 1054 ЦК України).

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначає Закон України "Про споживче кредитування", який встановлює, що договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором (пункт 1-1 частини першої статті 1).

29.03.2025 Відповідач через особистий кабінет на вебсайті ТОВ "Манівео Швидка Фінансова Допомога" www.moneyveo.ua подав Заявку на отримання кредитного ліміту 12 000,00 грн (сума першого траншу - 6 295,00 грн), указавши свої персональні та паспортні дані, адресу проживання, номер телефону НОМЕР_2 , електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 та реквізити банківської картки № НОМЕР_3 в АТ "Універсал Банк".

До укладення Кредитного договору ТОВ "Манівео Швидка Фінансова Допомога" як суб`єкт первинного фінансового моніторингу здійснило заходи належної перевірки особи ОСОБА_1 . Верифікацію Позичальника було успішно здійснено шляхом отримання його ідентифікаційних даних з надійного джерела через Системy BankID НБУ у порядку, передбаченому Положенням про здійснення установами фінансового моніторингу, затвердженим Постановою Правління Національного банку України від 28.07.2020 № 107. Передача ідентифікаційних даних Позичальника відбулася 31.07.2024, про що у системі збережено ідентифікатор для перевірки сесії передачі інформації № 4453b2b2-4644-4693-af6b-7fe8e0896941.

Також до укладення Договору кредитної лінії № 206190453, на виконання вимог статті 9 Закону України "Про споживче кредитування", ТОВ "Манівео Швидка Фінансова Допомога" надало ОСОБА_1 інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця та прийняття обгрунтованого рішення про укладення договору про споживчий кредит. Таку інформацію надано у формі електронного документа Паспорта споживчого кредиту продукту "СМАРТ" до Договору № 206190453 від 29.03.2025, підписаного кваліфікованим електронним підписом директора Кредитодавця Сінченка Сергія Анатолійовича (сертифікат ключа № 382367105294af97040000003bac5b0042557601, дійсний до 21.09.2025).

Копія Паспорта споживчого кредиту було надіслано електронним листом на електронну пошту Позичальника ІНФОРМАЦІЯ_1 та відображено в Особистому кабінеті в Інформаційно-комунікаційній системі Кредитодавця

Паспорт споживчого кредиту містив усі істотні характеристики кредитного продукту "СМАРТ", зокрема: інформацію про Кредитодавця (ТОВ "Манівео Швидка Фінансова Допомога", код ЄДРПОУ 38569246, Витяг з Державного реєстру фінансових установ від 08.03.2024 № 27-0026/18457), тип кредиту у вигляді кредитної лінії із загальним лімітом 12 000,00 грн та строком кредитування 1 826 днів, початковий дисконтний період 30 днів, базову та стандартну процентні ставки, порядок розрахунку орієнтовної загальної вартості кредиту і реальної річної процентної ставки, а також попередження про наслідки невиконання зобов`язань.

Відповідач підтвердив отримання Паспорта споживчого кредиту, ознайомлення з умовами кредитування, орієнтовною загальною вартістю кредиту та надання йому всіх необхідних роз`яснень шляхом введення у спеціальному полі в Особистому кабінеті електронного підпису одноразовим ідентифікатором 9237, який було надіслано Кредитодавцем на його фінансовий номер телефону НОМЕР_2 о 20:06:04 та введено Позичальником о 20:06:37.

За результатами розгляду заявки 29.03.2025 між ТОВ "Манівео Швидка Фінансова Допомога" та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі Договір кредитної лінії № 206190453. За умовами Договору Кредитор надав Позичальнику кредитну лінію із загальним лімітом 12 000,00 грн строком на 1 826 днів (кінцева дата повернення (виплати) кредиту - 28.04.2030) із початковим дисконтним періодом 30 днів.

Позичальник підписав цей Договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 9237, який було надіслано на його телефон о 20:06:04 та введено в систему о 20:06:37.

Примірник Договору в електронному вигляді завжди доступний для скачування в Особистому кабінеті Позичальника (пункт 14.22 Договору).

На виконання умов Кредитного договору ТОВ "Манівео Швидка Фінансова Допомога" перерахувало Позичальнику перший транш кредиту в сумі 6 295,00 грн на його банківську картку № НОМЕР_3 в АТ "Універсал Банк".

Фактичне перерахування кредитних коштів 29.03.2025 о 20:06 забезпечило ТОВ "ПрофітГід" у межах виконання Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів № ПГ-757 від 06.09.2023 року. Безготівковий переказ коштів успішно здійснено за платіжною інструкцією № 26cea3bf-519a-4ff6-871e-c78f1e8c59b9 (номер транзакції 44327-16019-04713, код авторизації 511608) з призначенням платежу: "Credit transaction 2771811878 ОСОБА_1 Договір (оферта): 206190453 від 29.03.2025", що підтверджується підтвердженням ТОВ "ПрофітГід" щодо здійснення переказу грошових коштів від 29.03.2025 та довідкою ТОВ "Манівео Швидка Фінансова Допомога" № 206190453/13052026/Э від 13.05.2026.

31.03.2025 ОСОБА_1 та ТОВ "Манівео Швидка Фінансова Допомога" уклали Додаткову угоду до Договору кредитної лінії № 206190453 від 29.03.2025 щодо надання другого траншу кредиту в сумі 5 705,00 грн, внаслідок чого загальна сума виданого кредиту склала 12 000,00 грн. Додаткову угоду підписано позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора 2156 (надіслано о 10:04:07, введено о 10:04:23) та скріплено кваліфікованим електронним підписом директора Сінченка С.А.

На виконання умов Додаткової угоди від 31.03.2025 до Кредитного договору № 206190453 від 29.03.2025 ТОВ "Манівео Швидка Фінансова Допомога" перерахувало ОСОБА_1 другий транш кредиту в сумі 5 705,00 грн на його банківську картку № НОМЕР_3 в АТ "Універсал Банк".

Фактичне перерахування кредитних коштів 31.03.2025 о 10:04 забезпечило ТОВ "ПрофітГід" у межах виконання Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів № ПГ-757 від 06.09.2023 року. Безготівковий переказ коштів успішно здійснено за платіжною інструкцією № fdcac43c-fc51-4274-9e01-377bc4af82cc (номер транзакції 44340-46686-33824, код авторизації 123619) з призначенням платежу: "Credit transaction 2771811878 ОСОБА_1 Договір (оферта): 206190453 від 29.03.2025", що підтверджується довідкою-підтвердженням ТОВ "ПрофітГід" щодо здійснення переказу грошових коштів № fdcac43c-fc51-4274-9e01-377bc4af82cc від 31.03.2025 та Довідкою ТОВ "Манівео Швидка Фінансова Допомога" № 206190453/13052026/Э від 13.05.2026.

Згідно з Розрахунком заборгованості первинного кредитора ТОВ "Манівео Швидка Фінансова Допомога" 28.04.2025 Позичальник сплатив 698,00 грн.

У справах про стягнення заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором (постанови Верховного Суду від 21 лютого 2024 у справі № 415/160/17, від 20 листопада 2024 у справі № 243/7840/15, від 30 листопада 2022 року у справі № 334/3056/15 (провадження № 61-8803св22)).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України). Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частина друга статті 80 ЦПК України).

Суд встановив, що Позивач на підтвердження вказаних обставин надав копії підтверджень надавача платіжних послуг ТОВ "ПрофітГід" від 29.03.2025 та № fdcac43c-fc51-4274-9e01-377bc4af82cc від 31.03.2025 про успішне здійснення безготівкового переказу коштів двома траншами на загальну суму 12 000,00 грн (6 295,00 грн та 5 705,00 грн) на банківську картку Відповідача № НОМЕР_3 (№ НОМЕР_4 ) в АТ "Універсал Банк", а також довідку ТОВ "Манівео Швидка Фінансова Допомога" № 206190453/13052026/Э від 13.05.2026.

Реалізуючи засади змагальності, Відповідач не надав заперечень проти позову, не спростував обставин отримання кредитних коштів та не надав доказів того, що зазначена під час укладення Договору банківська картка № НОМЕР_4 в АТ "Універсал Банк" йому не належить, була втрачена чи викрадена. Окрім того, Відповідач після проведення належної верифікації його особи через Систему BankID НБУ та фактичного отримання грошових коштів не скористався визначеним законом і Договором правом на відмову від договору про споживчий кредит протягом 14 календарних днів та не повернув кошти у повному обсязі, чим підтвердив прийняття виконання зобов`язання.

З огляду на це Суд визнає надані Позивачем докази достатніми та належними для підтвердження обставин верифікації особи Відповідача, укладення Кредитного договору та перерахування кредитних коштів Відповідачу на банківську картку, яку він вказав особисто під час укладення Договору.

Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом (частина перша статті 84 ЦПК України).

Отже, ураховуючи те, що наявні у матеріалах справи докази у своїй сукупності є достатніми для встановлення факту надання кредиту та видачі коштів Відповідачу, а вказані обставини Відповідач у процесуальному порядку не спростував, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про витребування доказів. Отримання додаткових доказів у виді виписки з банківського рахунку Відповідача не є необхідним для вирішення спору по суті, адже обставини, що входять до предмета доказування, повністю підтверджені поданими Позивачем доказами (частини перша та друга статті 84 ЦПК України).

Отже, Первісний Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання.

Натомість Відповідач, отримавши суму кредиту, порушив умови Договору та лише частково виконав зобов`язання, здійснивши 28.04.2025 платіж у сумі 698,00 грн, з яких 0,82 грн спрямовано на погашення тіла кредиту, а 697,18 грн - на погашення процентів. Починаючи з 28.04.2025, Відповідач припинив сплачувати кошти.

За користування Кредитом Позичальник зобов`язаний був сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом та Комісію за надання кредиту у розмірі та порядку, що встановлені цим Договором (пункт 8.1 Договору).

Проценти за користування Кредитом є платою за користування Позичальником наданою йому сумою грошових коштів, належних Кредитодавцю. Процентна ставка за користування Кредитом є Базовою процентною ставкою. Процентна ставка за Договором є фіксованою і не підлягає зміні Кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для Позичальника. Разом з тим, Кредитодавець має право в односторонньому порядку зменшити загальну вартість Кредиту для Позичальника, що не є зміною істотних умов цього Договору. У разі якщо Позичальник не здійснить повного дострокового погашення всієї суми Кредиту протягом Дисконтного періоду кредитування, то зобов`язання Позичальника по оплаті процентів за користування Кредитом визначаються шляхом множення Базової процентної ставки на фактичну кількість днів користування Кредитом (від дати видачі першого Траншу до закінчення строку дії Договору чи його дострокового розірвання). Фактичне значення загальних витрат за Договором та загальна вартість Кредиту за Договором залежить від обраної моделі поведінки Позичальника і прораховується в порядку описаному нижче (пункт 8.2 Договору).

Базова процентна ставка складає 0,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, яка знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 (триста п`ятдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних (пункт 8.3 Договору).

Дисконтна процентна ставка або Знижена процентна ставка - плата за користування Кредитом із урахуванням знижки на Базову процентну ставку, яку Позичальник сплачує на умовах та у порядку, що встановлені цим Договором. Знижка на оплату процентів на умовах Дисконтної процентної ставки надається Позичальнику на період з дати укладення цього Договору до дати першого обов`язкового платежу по оплаті процентів за користування Кредитом, при достроковому поверненні всієї суми Кредиту протягом Дисконтного періоду чи протягом 6 (шести) календарних днів після дати закінчення Дисконтного періоду кредитування (пункт 1.1.4 Договору).

Протягом Дисконтного періоду кредитування Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня Дисконтного періоду кредитування. У разі продовження Позичальником Дисконтного періоду кредитування чи Поновлення Дисконтного періоду, Позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення Дисконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього Договору (пункт 7.4.1 Договору).

Після закінчення Дисконтного періоду кредитування, Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти щоденно (пункт 7.4.2 Договору).

Проценти в розмірі визначеному за правилами цього Договору, нараховуються на фактичну суму залишку Кредиту за кожен день користування Кредитом починаючи з першого дня надання Траншу за Договором та до дня закінчення строку дії цього Договору. Проценти нараховуються щоденно у відсотках від суми Кредиту за кожний день користування ним, за ставкою визначеною в порядку зазначеному вище, із розрахунку наявності 365 днів у році незалежно від того високосний рік чи ні. Для зручності Позичальника в Особистому кабінеті та бухгалтерському обліку зобов`язання Позичальника по сплаті процентів обліковуються та відображається з припущення, що Позичальник отримає знижку на витрати по Договору, на умовах описаних в п. 8.7. Договору. Про розмір зобов`язань, без врахування знижки вказаної в п.8.7. Договору Позичальник інформується в Особистому кабінеті (пункт 8.10 Договору).

Сторони погодили, що за користування грошовими коштами після закінчення строку дії Договору чи його дострокового розірвання Позичальник зобов`язаний сплачувати на користь Кредитодавця проценти за користування чужими грошовими коштами за ставкою 357,70 % річних. Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України (пункт 12.4 Договору).

Нарахування процентів за користування кредитом в ІКС Кредитодавця відбувається щоденно, починаючи з першого дня надання Кредиту до останнього дня надання коштів в Кредит за цим Договором (пункт 12.6 Договору).

Суд встановив, що протягом Дисконтного періоду (з 29.03.2025 по 28.04.2025) на залишок кредиту за Дисконтною ставкою 0,20 % в день було нараховано проценти у загальному розмірі 697,18 грн.

28.04.2025 Відповідач здійснив платіж у сумі 698,00 грн, який був розподілений Первісним Кредитором наступним чином: 697,18 грн спрямовано на повне погашення нарахованих за Дисконтною ставкою процентів, а 0,82 грн - на часткове погашення тіла кредиту, унаслідок чого залишок основного боргу зменшився до 11 999,18 грн.

У зв`язку з тим, що Відповідач прострочив виконання зобов`язань і продовжував користуватися кредитними коштами понад 6 календарних днів після закінчення Дисконтного періоду, Кредитодавець на підставі пунктів 8.11 та 8.12 Договору здійснив перерахунок процентів за Базовою процентною ставкою 0,98 % в день.

З 29.04.2025 на залишок основного боргу в розмірі 11 999,18 грн щоденно нараховувалися проценти за Базовою ставкою 0,98 % в день, що становить 117,59 грн за кожен день користування коштами.

Станом на 01.07.2025 (дата укладення Договору факторингу № МВ-ТП/42 та відступлення права вимоги) сума нарахованих ТОВ "Манівео Швидка Фінансова Допомога" процентів склала 7 525,76 грн.

Надалі Новий Кредитор ТОВ "Таліон Плюс" продовжив щоденне нарахування процентів за Базовою ставкою 0,98 % на суму залишку тіла кредиту 11 999,18 грн за період з 01.07.2025 по 24.11.2025. Сума процентів за цей період становить 17 050,55 грн.

24.11.2025 у зв`язку з тим, що Відповідач прострочив сплату процентів за користування кредитом щонайменше на один місяць (понад один місяць), новий кредитор ТОВ "Таліон Плюс" скористався своїм правом на дострокове повернення коштів і дострокове розірвання правочину, надіславши Відповідачу повідомлення про дострокове розірвання Договору № ТП/206190453 від 24.11.2025.

Повідомлення було сформовано в електронній формі (електронний документ скріплений Кваліфікованим електронним підписом (КЕП) директора ТОВ "Таліон Плюс" ОСОБА_2 (сертифікат ключа № НОМЕР_7, дійсний до 24.07.2027) та направлено Відповідачу в електронному вигляді шляхом відправлення на його електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 (вказану у Заявці від 29.03.2025), що передбачено умовами Договору, в якому визначено, що повідомлення пов`язані з укладенням та виконанням цього Договору, надсилання яких передбачено законодавством чи цим Договором, надсилаються Кредитодавцем Позичальнику в його Особистий кабінет та/або на електронну пошту Позичальника вказану в Особистому кабінеті та/або на номер телефону, що використовується Позичальником, у формі СМС чи повідомлень в Месенджері та/або на поштову адресу Позичальника (пункт 14.21 Договору).

У разі затримання Позичальником сплати процентів за користування Кредитом, частини Кредиту або Комісії за надання кредиту щонайменше на один місяць Кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, шляхом повідомлення Позичальника про дострокове припинення/розірвання Договору (п. 9.1.1.7 Договору). При цьому Договір вважається розірваним з моменту відправлення відповідного повідомлення, в тому числі на електронну пошту Позичальника.

Сума Кредиту має бути повернена Позичальником не пізніше ніж протягом 30 календарних днів після ініціювання Кредитодавцем дострокового розірвання/припинення дії Договору в порядку, передбаченому пунктами в порядку передбаченому п.9.1.1.2. або п. 9.1.1.7. Договору (пункт 7.2.2 Договору). Позичальник зобов`язаний здійснити за вимогою Кредитодавця повернення споживчого кредиту в повному обсязі, сплатити на користь Кредитодавця інші платежі, передбачені Договором, строк оплати яких не настав, та оплатити проценти за фактичні дні користування Кредитом протягом 30 календарних днів від дати отримання Позичальником повідомлення про дострокове припинення/розірвання Договору (пункт 9.2.2.9 Договору).

Зазначені умови Договору узгоджуються з положеннями частини другої статті 1050 ЦК України, відповідно до якої якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Також право вимагати повернення споживчого кредиту врегульовано у частині четвертій статті 16 Закону України "Про споживче кредитування".

Отже, ураховуючи те, що повідомлення було відправлено 24.11.2025, Договір вважається розірваним з 24.11.2025, а право Позивача щодо нарахування процентів за користування кредитом з цієї дати припинилося.

Позивач здійснював нарахування процентів у розмірі 24 576,31 грн виключно до 24.11.2025, тобто в межах строку дії Договору до моменту його дострокового розірвання.

Отже, ураховуючи те, що Позивач на підставі частини четвертої статті 16 Закону України "Про споживче кредитування" та умов Кредитного договору правомірно реалізував своє право вимоги дострокового повернення кредиту в повному обсязі у зв`язку з затриманням Відповідачем сплати заборгованості понад один місяць, а наданий розрахунок заборгованості за процентами у розмірі 24 576,31 грн відповідає умовам Договору, при цьому Відповідач наведеного розрахунку не спростував і належних доказів погашення боргу суду не надав, Суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 11 999,18 грн, за процентами в сумі 24 576,31 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо стягнення комісії за надання кредиту

Пунктом 8.1 Договору передбачено обов`язок Позичальника сплатити Кредитодавцю проценти за користування Кредитом та Комісію за надання кредиту у розмірі та порядку, що встановлені цим Договором.

Комісія за надання кредиту або Комісія - грошові кошти, які Позичальник на умовах та у порядку, що передбачені цим Договором, зобов`язаний сплатити Кредитодавцю у якості однієї із форм оплати за надані Кредитодавцем послуги за Договором (п. 1.1.16 Договору).

Комісія за надання Кредиту не є платою за додаткові та/або супутні послуги Кредитодавця. Комісія за надання кредиту Позичальнику є іншою складовою плати за послуги, що надаються Кредитодавцем за цим Договором. Комісія за надання кредиту нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі першого Траншу за цим Договором. У випадку видачі наступних крім першого Траншів за цим Договором Комісія за надання додаткових грошових коштів у Кредит нараховується у день видачі кожного Траншу (пункт 8.4 Договору).

Згідно з пунктом 8.5 Договору комісія за надання першого траншу становить 377,70 грн. Відповідно до пункту 1.6 Додаткової угоди від 31.03.2025 комісія за надання другого траншу становить 342,30 грн. У пункті 1.8 цієї угоди сторони підтвердили, що на момент укладення цієї Додаткової угоди, сума нарахованої та несплаченої Комісії за надання Кредиту становить 377,70 грн.

Загальний розмір нарахованої комісії складає 720,00 грн.

Кредитний договір був укладений після набрання чинності Законом України від 20.09.2019 № 122-IX (з 19.01.2020), яким було внесено суттєві зміни до Закону України "Про споживче кредитування", в тому числі й щодо сплати комісії за надання кредиту.

Загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту (пункт 4 частини першої статті 1 Закону України "Про споживче кредитування" в редакції Закону № 122-IX від 20.09.2019, який введено в дію 19.01.2020).

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (частина друга статті 8 Закону України "Про споживче кредитування"). Окремо, стаття 20 цього Закону визначає можливість укладання договорів про надання додаткових та/або супутніх послуг з третіми особами.

Отже, Закон передбачає право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію. Відповідна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, а також Верховного Суду від 17 квітня 2025 у справі № 910/1274/24 та від 01 липня 2025 у справі № 910/2578/24.

Верховний Суд, розглядаючи спір між сторонами в аспекті нікчемності положень кредитних договорів, неоднаразово наголошував на тому, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів існування переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування (постанови від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (предметом спору була щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування)), від 09 жовтня 2024 року у справі № 582/202/22 (предметом спору були договори позики та споживчого кредиту МФО), у яких встановлювалася одноразова комісія за надання кредиту, а також щомісячні платежі за сервіс/обслуговування), від 31 липня 2025 у справі № 199/441/21 (розглядалося питання правомірності нарахування банком разової та щомісячної комісії за договором про надання споживчого кредиту від 29 березня 2017 року).

Водночас у постанові Верховний Суд зробив висновок, що згідно із частиною другою статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Отже, Законом України "Про споживче кредитування" безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту, що й було домовлено сторонами у кредитному договорі від 18 березня 2021 року, тому доводи касаційної скарги, є безпідставними, а суди дійшли правильних висновків про те, що без оплати всієї суми боргу, у тому числі основного боргу, відсотків та комісій, кредитний договір не може бути припинений.

Також Верховний Суд у постанові від 01.07.2025 у справі № 910/2578/24, розглядаючи у подібних правовідносинах питання щодо стягнення комісії за типовим договором укладеним з кредитором, яка оплачується разово відповідно до п. 1.5.1., і в разі пролонгації, комісія за сплату та обслуговування кредиту, в сумах визначених в п. 2.3.1.1, погодився з тим, що для договорів, укладених після 19.01.2020 року (набрання чинності Законом № 122-IX), Закон України «Про споживче кредитування» прямо передбачає правомірність встановлення комісії у загальних витратах за кредитом, і погодився з висновками судів щодо наявності правових підстав для стягнення комісії (пункт 91 постанови).

Таким чином, беручи до уваги те, що частина п`ята статті 12 Закон України "Про споживче кредитування" передбачає нікчемність лише тих умов договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, а в даному випадку Закон України "Про споживче кредитування" прямо відносить до загальних витрат за споживчим кредитом комісії кредитодавця, пов`язані з наданням кредиту (пункт 4 частини першої статті 1); частини перша та друга статті 11 цього Закону стосуються порядку поточного інформування споживача вже в процесі виконання договору (надання щомісячних виписок, повідомлення про заборгованість), натомість разова комісія за надання кредиту чи траншу сплачується як складова вартості надання фінансового інструменту (ст. 8 Закону), а не за щомісячне надання довідок про стан рахунку чи за надання послуг за щомісячне обслуговування, включення за згодою сторін (ст.ст. 6, 627 ЦК України) умови про разову комісію за надання кредиту/траншу не обмежує наданих Законом прав споживача, а отже, підстави для її нікчемності за ч. 5 ст. 12 Закону відсутні.

Отже вимога про стягнення заборгованості зі сплати комісії у розмірі 720,00 грн за надання кредиту, яка є одноразовою при видачі кожного траншу та прямо передбачена умовами пункту 8.5 Договору та пунктів 1.6, 1.8 Додаткової угоди, що повністю відповідає статям 1 та 8 Закону України «Про споживче кредитування», є правомірною та підлягає задоволенню.

Щодо наявності в Позивача, як нового кредитора, права вимоги

Сторонами в зобов`язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

За договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

Набуття Позивачем права вимоги до Відповідача за Договором кредитної лінії № 206190453 від 29.03.2025 підтверджується копією Договору факторингу № МВ-ТП/42 від 01.07.2025, укладеного між ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС".

Відповідно до пункту 4.1 Договору факторингу № МВ-ТП/42 наявне право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту укладення Реєстру прав вимоги.

Згідно з Витягом з Реєстру прав вимоги від 01.07.2025 до Договору факторингу № МВ-ТП/42 від 01.07.2025, до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЛІОН ПЛЮС" перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Договором кредитної лінії № 206190453 від 29.03.2025.

Виконання фінансових зобов`язань щодо сплати суми фінансування за відступлення прав вимоги за цим Реєстром підтверджується платіжною інструкцією № 1548 від 15.07.2025 на суму 3 088 874,42 грн.

На виконання вимог статті 18 Закону України "Про споживче кредитування", а також пункту 14.19 Договору кредитної лінії № 206190453 від 29.03.2025 року Первісний Кредитор направив пПовідомлення про відступлення права вимоги № 206190453/01072025/Э від 01.07.2025 електронним листом на електронну поштову адресу Відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1, зазначену ним у Заявці при укладанні Договору, у якому Відповідача було належним чином поінформовано про факт переходу з 01.07.2025 року права вимоги за Договором до ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та вказано нові банківські реквізити для здійснення платежів на погашення заборгованості

Презумпція чинності цього договору відступлення не спростована на підставі рішення суду, яке набрало законної сили (стаття 204 ЦК України). У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010).

Відповідач не надав суду доказів, які б спростовували презумпцію правомірності переходу права вимоги. Отже, Суд доходить висновку, що набуття Позивачем статусу нового кредитора та права вимоги до Відповідача за Договором про споживчий кредит підтверджено належними, допустимими та достатніми доказами.

Розподіл судових витрат

Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку з задоволенням позову з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Щодо вимоги Позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратам (частина друга статті 137 ЦПК України).

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (частина восьма статті 141 ЦПК України).

На підтвердження складу та вартості наданих послуг Позивач надав копії Договору про надання правової допомоги № 5 від 02.12.2024 року, укладеного між ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та АДВОКАТСЬКИМ ОБ`ЄДНАННЯМ "ЛІГА ЮРИДИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ІННОВАЦІЙ", Додаткової угоди № 3421 від 19.05.2026 року та Акта приймання-передачі наданих послуг від 19.05.2026 року.

Згідно з Актом приймання-передачі наданих послуг від 19.05.2026 року до переліку виконаних робіт увійшли: 1) підготовка до розгляду справи, що включає аналіз фактичних обставин справи, формування доказів, аналіз судової практики та надання юридичних консультацій (4 год 00 хв); 2) підготовка та направлення повідомлення про оплату заборгованості (досудова вимога) (2 год 00 хв); 3) підготовка позовної заяви, що включає збір доказів, перевірку, друк та належне засвідчення копій письмових та електронних доказів у справі та направлення копії та доданих до неї документів до суду (10 год 00 хв). Загальний обсяг витраченого часу становить 16 годин 00 хвилин, а вартість послуг за Договором визначена у вигляді фіксованої суми 5 000,00 грн

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21.

Відповідач не заперечував проти обсягу, складових, розміру правничої допомоги. Також він не заявляв клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Водночас Велика Палата Верховного Суду також виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (постанови від 19 лютого 2022 року № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи. Такі висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21.

Велика Палата Верховного Суду наголошувала, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи (пункт 148 постанови від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23).

Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення (пункт 145 зазначеної вище постанови).

Отже, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково (пункт 144 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23).

З огляду на обсяг виконаних адвокатом робіт та співмірність заявленого розміру, відстутність клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, Суд вважає витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн доведеними та такими, що підлягають стягненню з Відповідача у повному обсязі.

Керуючись статтями 4, 13, 76-81, 137, 141, 263-265 ЦПК України, Суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЛІОН ПЛЮС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЛІОН ПЛЮС" 11 999,18 грн заборгованості за тілом кредиту, 24 576,31 грн заборгованості за процентами, 720,00 грн заборгованості за комісією, 2 662,40 грн судового збору та 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Загальна сума - 44 957,89 грн.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАЛІОН ПЛЮС" (14017, Чернігівська обл., м. Чернігів, вул. Жабинського, буд. 13, код ЄДРПОУ 39700642, р/р НОМЕР_5 в АТ КБ "ПРИВАТБАНК", МФО 305299).

Відповідач ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частини четверта та п`ята статті 268 ЦПК України) - 12.10.2026.

Суддя Інна КОВАЛЕНКО