Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №926/2140/26 — Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Чернівці

01 жовтня 2026 рокуСправа № 926/2140/26

Суддя Господарського суду Чернівецької області Світлана Гушилик, за участю помічника судді Петровської В.С., яка за дорученням судді виконує повноваження секретаря судового засідання, розглянувши справу №926/2140/26

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Чернівецький хлібокомбінат” (58018, м.Чернівці, вул.Головна, б.223)

до відповідачів 1) Товариства з обмеженою відповідальністю “Газорозподільні мережі України” в особі Чернівецької філії (58005, м.Чернівці, вул.Винниченка, 9-А)

2) Товариства з обмеженою відповідальністю “Газорозподільні мережі України” (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 1)

Про оскарження рішення суб`єкта господарювання

За участі представників:

Від позивача: Калниш В.Г. – адвокат (дов. від 29.12.2023р.)

Від відповідачів: Миронов С.І. – представник (дов. від 01.04.2026р.)

Технічна фіксація судових засідань здійснюється за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку: vkz.court.gov.ua

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю “Чернівецький хлібокомбінат” звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Чернівецької філії та Товариства з обмеженою відповідальністю “Газорозподільні мережі України” в якому просить:

1) визнати недійсним рішення комісії з розгляду актів про порушення Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Чернівецької філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" від 17.02.2026 року відносно Товариства з обмеженою відповідальністю “Чернівецький хлібокомбінат” про задоволення Акту про порушення від 29.01.2026 року №1025;

2) скасувати акт-розрахунок Попередній розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу споживачу (несанкціонованому споживачу) у об`ємі 1261,94 куб.м. на суму 34032,25 грн, що складений Товариством з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Чернівецької філії відносно Товариства з обмеженою відповідальністю “Чернівецький хлібокомбінат”;

3) скасувати необлікований (донарахований) Товариству з обмеженою відповідальністю “Чернівецький хлібокомбінат” об`єм природного газу з 01.01.2026 року по 29.01.2026 року який склав 1261,94 куб.м. на загальну суму 34032,25 грн та з 01.02.2026 року по 11.02.2026 року в частині 17889,511 куб.м.;

4) зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Чернівецької філії провести перерахунок об`єму та вартості спожитого Товариством з обмеженою відповідальністю “Чернівецький хлібокомбінат” природного газу шляхом виключення з обліку необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу і його вартості за період з 01.01.2026 року по 29.01.2026 року в обсязі 1261,94 куб.м. та за період з 01.02.2026 року по 11.02.2026 року в частині 17889,511 куб.м.

В обгрунтування своїх позовних вимог, позивач посилається на те, що між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Чернівецької філії укладено договір у формі заяви приєднання до умов договору розподілу природнього газу №094203858GAP016 від 01.03.2024 року, згідно якого оператор ГРМ має право перевіряти роботу комерційного вузла обліку, у тому числі встановленого на об`єкті споживача, у порядку, визначеному кодексом газорозподільних систем, а споживач зобов`язується забезпечувати безперешкодний та безплатний доступ на власні об`єкти чи земельну ділянку представника оператора ГРМ за їх службовим посвідченням для виконання ними службових обов`язків щодо забезпечення гарантованого рівня надійності, безпеки, якості та величини тиску природного газу, запобігання можливим витокам газу та недопущення аварійних ситуацій, зокрема для: перевірки, локалізації і ліквідації витоків газу та аварійних ситуацій; перевірки, повірки та/або експертизи комерційного вузла обліку, а також перевірки показань лічильників газу; виконання робіт з припинення та відновлення газопостачання, тощо.

На виконання умов договору, 29.01.2026 року оператором ГРМ виконано перевірку технічного вузла обліку, якою встановлено порушення п.п.1 п.3 гл.2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, що призвело до складання акту про порушення №1025 від 29.01.2026 року, та в подальшому винесено рішення комісії від 17.02.2026 року яким задоволено акт про порушення №1025 від 29.01.2026 року, та складено акт-розрахунок яким донараховано суму 34032,25 грн необлікованого природнього газу.

Не погоджуючись з рішенням комісії від 17.02.2026 року, ТОВ “Чернівецький хлібокомбінат” звернулося до суду з вимогами про визнання недійсним рішення комісії з розгляду актів про порушення, скасуванням акту-розрахунку, скасуванням необлікованого (донарахованого) об`єму природнього газу та зобов`язанням відповідача провести перерахунок об`єму та вартості спожитого газу.

26.05.2026 року відділом документального та інформаційного забезпечення суду зареєстровано матеріали позовної заяви за вх.№2140, які відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між передано судді Гушилик С.М.

Ухвалою суду від 27.05.2026 року позовну заяву залишено без руху.

29.05.2026 року від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків (вх.№2223).

Ухвалою суду від 01.06.2026 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 17.06.2026 року.

Ухвалою суду від 09.06.2026 року задоволено заяву представника позивача (вх.№2378) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду.

16.06.2026 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№2873) та доповнення до відзиву (вх.№2881), в яких заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що акт про порушення складений у відповідності з вимогами кодексу ГРМ, комісія створена у встановленому Кодексом ГРС порядку, ним вірно здійснено розрахунок за необлікований природній газ з урахуванням відсутності коректора, а відтак позовні вимоги є необґрунтованими.

За усним клопотанням представника позивача у судовому засіданні 17.06.2026 року оголошено перерву до 06.07.2026 року.

19.06.2026 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№2974), в якій він не погоджується з доводами відповідача посилаючись на те, що відповідачем не підтверджено відмову метрологічної організації та територіального органу регулятора на постійній основі, акт розрахунку складено неналежним чином, в акті про порушення та у рішенні комісії не визначено дані про обсяги споживання газу за лютий 2026 року, відповідачем не підтверджено вірність розрахунку застосованого ним коефіцієнта за період споживання.

06.07.2026 року від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю (вх.№2784).

Ухвалою суду від 06.07.2026 року продовжено строк підготовчого засідання та відкладено підготовче засідання на 05.08.2026 року.

05.08.2026 року від представника відповідача надійшли письмові пояснення (вх.№3206), в яких просить залучити до участі у справі в якості спеціаліста головного метролога Чернівецької філії ТОВ “Газорозподільні мережі України”.

Для ознайомлення з поясненнями відповідача, в судовому засіданні 05.08.2026 оголошено перерву до 26.06.2026 року.

18.08.2026 року від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№3995), в яких заперечує щодо виклику спеціаліста.

До початку судового засідання 26.08.2026 року від представника відповідача надійшли письмові пояснення у справі в яких посилається на те, що спеціалістами вірно здійснено розрахунок споживання газу позивачем (вх.№4119).

Ухвалою суду від 26.08.2026 року відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про виклик спеціаліста, закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті на 18.09.2026 року.

В судовому засіданні 18.09.2026 року, на стадії дослідження доказів, оголошено перерву до 01.10.2026 року.

В судовому засіданні 01.10.2026 року представник позивача підтримав позовні вимоги, які просить задовольнити

В свою чергу, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на їх необґрунтованість.

При здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених у ст.ст.2, 4 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

В силу норм ч.1 ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) ратифікована Верховною Радою України 17.07.1997p. і набула чинності в Україні 11.09.1997p.

З прийняттям у 2006 році Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Суд з метою належного виконання свого процесуального обов`язку щодо розгляду справи по суті, керується п.10 ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України, що кореспондується із ст.129 Конституції України, за якою однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи.

У відповідності до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і без стороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти цього кримінального обвинувачення.

Завдання господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

З урахуванням вищевикладеного, справа розглянута в межах розумних строків.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини у справі, дослідивши та оцінивши надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2498 від 30.09.2015 року затверджено Типовий договір розподілу природного газу (далі – договір).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю “Газорозподільні мережі України” в особі Чернівецької філії (далі – оператор ГРМ) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Чернівецький хлібокомбінат” (далі - споживач) укладено договір у формі заяви приєднання №094203858GAP016 від 01.03.2024 року до умов договору розподілу природного газу для споживача, що не є побутовим, та підписано додатки до нього, що скріплені печатками.

Пунктом 1.1 договору передбачено, що він є публічним, регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог ст.ст.633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу (п.1.3 договору).

Пунктом 1.4 договору визначено, що оператор газорозподільної системи в особі Чернівецької філії ТОВ “Газорозподільні мережі України”, здійснює розподіл природного газу на підставі ліцензії на розподіл природного газу, газу (метану) вугільних родовищ на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, що видана відповідно до постанови НКРЕКП від 26.12.2022р. № 1839 (зі змінами, внесеними постановою НКРЕКП від 22.02.2024 року № 371).

За цим договором оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором (п.2.1 договору).

Підпунктом 4 п.7.2 договору встановлено, що оператор ГРМ має правом перевіряти роботу комерційного вузла обліку (лічильника газу), у тому числі встановленого на об`єкті споживача, у порядку, визначеному Кодексом газорозподільних систем;

Споживач зобов`язаний забезпечувати безперешкодний та безплатний доступ на власні об`єкти чи земельну ділянку представникам оператора ГРМ за їх службовими посвідченнями для виконання ними службових обов`язків щодо забезпечення гарантованого рівня надійності, безпеки, якості та величини тиску природного газу, запобігання можливим витокам газу та недопущення аварійних ситуацій, зокрема для: перевірки, локалізації і ліквідації витоків газу та аварійних ситуацій; перевірки, повірки та/або експертизи комерційного вузла обліку (лічильника газу), а також перевірки показань лічильників газу; виконання робіт з припинення та відновлення газопостачання тощо (п.п.4 п.7.4 договору).

Цей договір укладається на невизначений строк (п.12.1 договору).

Матеріали справи не містять доказів розірвання чи визнання договору та додатків до нього недійсними.

23.01.2026 року о 13 год. 15хв. Чернівецькою філією ТОВ “Газорозподільні мережі України”, в особі провідних інженерів BMS Лакутіна М.М. та Суховича А.В., складено акт про порушення №001025 від 23.01.2026 року (далі – акт), яким виявлено порушення Кодексу газорозподільних систем розділу ХІ глави 2 п.3 п.п.3.1, яке полягало в пошкодженні ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно (п.3 ч.2 акту).

Показання лічильника (ЗВТ) на дату складання акта: 937573.2 (ч.3 акту).

В ч.8 акта зазначено, що засідання комісії оператора ГРМ з розгляду цього акта буде проводитися 17.02.2026 року о 11:00 годині за адресою: м.Чернівці, вул.Винниченка, 9-А (зал селектроних нарад), тел.:58-72-25. На засідання комісії запрошується споживач або уповноважена ним особа. У разі неявки на засідання комісії цей акт розглядається без участі споживача або уповноваженої особи.

Акт складено за адресою: м.Чернівці, вул.Головна, б.223, корп.1, та за участі представника споживача – Родняного В.П., який ознайомився з актом про порушення, про що свідчить його підпис (п.2 ч.1, п.2.ч.2, ч.8 акта).

На засіданні комісії 17.02.2026 року Чернівецька філія ТОВ “Газорозподільні мережі України”, розглянула акт про порушення №1025 від 29.01.2026 року, та винесла рішення, яким задовольнила акт про порушення. Рішенням встановлено, що згідно розділу ХІ глави 2 п.3 п.п.3.1 Кодексу газорозподільних мереж пошкоджено ЗВТ (лічильника газу) або роботи комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрати (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно.

У відповідності до Кодексу ГТС, після винесення комісією рішення, оператором ГРМ складено акт-розрахунок попередній розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму природнього газу споживачу (несанкціонованому споживачу), згідно якого, за період з 01.01.2026 року по 29.01.2026 року, а саме за 5 днів 9 годин 36 хвилин 05 секунд, через вихід з ладу датчика тиску, відбулось споживання 1261,94 куб.м газу, який був необлікованим, на суму 34032,25 грн (включаючи вартість донарахованого об`єму згідно маржинальної ціни на газ з ПДВ).

03.03.2026 року оператор ГРМ направив споживачу лист про надсилання окремого платіжного рахунку про оплату заборгованості за вих.№ЧцФ/104/2-ВИХ-1426-26, яким надав платіжний рахунок для здійснення оплати вартості необлікованого об`єму природнього газу.

Споживач, 05.03.2026 року звернувся до оператора ГРМ з запитом №46 щодо роз`яснення технічного розрахунку та обгрунтування застосованих коефіцієнтів, та №47, яким просив надати акт-розрахунку та відтермінувати платіж.

01.05.2026 року оператор ГРМ, листом №ЧцФ/103/1-ВИХ-3306-26 повідомив споживача про те, що не має підстав для здійснення перерахунку об`єму необлікованого газу.

У зв`язку із непогодженням із рішенням ТОВ “Газорозподільні мережі України” в особі Чернівецької філії щодо розгляду акта про порушення №1025 від 29.01.2026 року, ТОВ “Чернівецький хлібокомбінат” просить: визнати недійсним рішення комісії з розгляду актів про порушення, скасувати акт-розрахунок, скасувати необлікований (донарахований) об`єм природного газу, та зобов`язати ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Чернівецької філії провести перерахунок об`єму та вартості спожитого ТОВ “Чернівецький хлібокомбінат” природного газу шляхом виключення з обліку необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу і його вартості.

В свою чергу, відповідач заперечує щодо позовних вимог позивача, посилаючись на їх необґрунтованість, та на те, що ним правомірно здійснено перевірку, та складено акт про порушення, який сформовано згідно кодексу ГРМ, винесене рішення є правильним та чітко здійснено розрахунок спожитого газу.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку природного газу визначені Законом України “Про ринок природного газу”. При цьому в преамбулі цього Закону визначено, що цей Закон визначає правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу.

Статтею 2 Закону України “Про ринок природного газу” визначено, що правову основу ринку природного газу становлять Конституція України, цей Закон, закони України "Про трубопровідний транспорт", "Про природні монополії", "Про нафту і газ", "Про енергетичну ефективність", "Про угоди про розподіл продукції", "Про захист економічної конкуренції", "Про газ (метан) вугільних родовищ", "Про охорону навколишнього природного середовища", міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та інші акти законодавства України.

Частина 2 статті 2 Закону України “Про ринок природного газу” визначає, що суб`єкти владних повноважень, а також суди при застосовуванні норм цього Закону беруть до уваги правозастосовну практику Енергетичного Співтовариства та Європейського Союзу, зокрема рішення Суду Європейського Союзу (Європейського Суду, Загального Суду), практику Європейської Комісії та Секретаріату Енергетичного Співтовариства щодо застосовування положень актів законодавства Європейського Союзу, зазначених у частині першій цієї статті.

Частиною 1 ст.4 Закону України “Про ринок природного газу”, визначено, що державне регулювання ринку природного газу здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства.

Пунктом 4 ч.2 ст.4 Закону України “Про ринок природного газу” визначено, що до основних завдань Регулятора на ринку природного газу належать, зокрема, сприяння безпечному, надійному та економному функціонуванню газової інфраструктури (газотранспортних і газорозподільних систем, газосховищ та установки LNG), що дасть змогу забезпечити недискримінаційний доступ до неї для всіх замовників, орієнтованість на потреби замовників, достатність потужності для потреб ринку природного газу та енергоефективність, а також можливості для виходу на ринок природного газу виробників газу з альтернативних джерел незалежно від обсягів виробництва.

До компетенції Регулятора на ринку природного газу належать, зокрема, затвердження кодексів газотранспортних систем, кодексу газорозподільних систем, кодексів газосховищ та кодексу установки LNG (п.6 ч.3 ст.4 Закону України “Про ринок природного газу”).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2494 від 30.09.2015 року затверджено Кодекс газорозподільних систем, який набрав чинності з 27.11.2015 року (далі - Кодекс ГРС).

Кодекс ГРС визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем, зокрема умови забезпечення механізмів взаємодії оператора газорозподільної системи з операторами суміжних систем та з іншими суб`єктами ринку природного газу.

Суб`єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу (п.1 гл.1 розд.VI Кодексу ГРС).

Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору (п.4 гл.3 розд.VI Кодексу ГРС).

Постановою НКРЕКП №1839 від 26.12.2022 року видано ТОВ “Газорозподільні мережі України” ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу.

22.02.2024 року постановою НКРЕКП №371 до додатка постанови №1839 внесено зміни, викладено його в новій редакції та розширено територію провадження ліцензованої діяльності ТОВ “Газорозподільні мережі України” на Чернівецьку область, таким чином, ТОВ “Газорозподільні мережі України” особі Чернівецької філії є Оператором газорозподільних систем та з 01.03.2024 року надає послуги з розподілу природного газу позивачу в період виникнення спірних правовідносин.

Як зазначалось судом раніше, між Товариством з обмеженою відповідальністю “Газорозподільні мережі України” в особі Чернівецької філії та Товариством з обмеженою відповідальністю “Чернівецький хлібокомбінат” укладено договір у формі заяви приєднання №094203858GAP016 від 01.03.2024 року.

Правом на здійснення Чернівецькою філією ТОВ “Газорозподільні мережі України” перевірки визначено п.4 п.7.2 договору.

Згідно з п.1, 2 гл.5 розд.ХІ Кодексу ГРС у разі виявлення у споживача порушень, визначених у гл.2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення, який складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача. Акт про порушення після пред`явлення представником Оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об`єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами.

Актом про порушення №1025 від 29.01.2026 року встановлено порушення згідно розділу ХІ глави 2 п.3 п.п.3.1 Кодексу газорозподільних мереж, а саме: виявлення помилок в конфігурації даних обчислювача об`єму газу, що були введені при його первинному програмуванні, чи в протоколі параметризації (діаметр газопроводу звужуючого пристрою, кількість імпульсів, параметрів ФХП тощо), внаслідок чого об`єм розподіленого (спожитого) природного газу за попередній період визначений некоректно.

Отже, 29.01.2026 року на об`єкті представниками відповідача були виявлені записи аварійних ситуацій в коректорі об`єму газу КПЛГ-1.02Р, за наслідками чого був складений акт про порушення №001025 у двох примірниках, один з яких залишено позивачу.

Акт про порушення був підписаний представниками відповідача в особі провідних інженерів BMS Лакутіна М.М. та Суховича А.В. а також представником позивача Родняним В.П.. В акті про порушення була вказана дата та час проведення засідання комісії відповідача, як оператора ГРМ, з розгляду актів про порушення, тобто, позивач був повідомлений про дату, час та місце проведення засідання комісії відповідача, а відтак, суд вважає акт про порушення складено згідно вимог Кодексу ГРС.

Позивач у позові зазначає про те, що з рішення комісії про повне або часткове задоволення акта про порушення від 17.02.2026 року не вдається можливим з`ясувати хто саме та за яким спрямуванням є член комісії, у зв`язку із чим вважає таке рішення таким, що підлягає скасуванню.

Згідно з п.9 гл.5 розд.ХІ Кодексу газорозподільних систем (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) до складу комісії з розгляду актів про порушення має входити не менше трьох представників Оператора ГРМ зі складу інженерно-технічного персоналу та юристів. Крім того, Оператор ГРМ офіційним листом має запросити для участі на постійній основі у складі комісії по одному уповноваженому представнику метрологічної організації та територіального органу Регулятора. У разі відмови метрологічної організації або територіального органу Регулятора в делегуванні свого представника для участі на постійній основі у складі комісії комісія створюється без участі такого представника. Остаточний склад комісії з розгляду актів про порушення затверджується наказом Оператора ГРМ. За вимогою однієї зі сторін на засідання комісії в окремому випадку можуть бути додатково залучені інші представники, зокрема від виробника засобу вимірювальної техніки чи виробника пломби, повноваження яких підтверджуються в установленому законодавством порядку.

Тобто ця норма Кодексу визначає як мінімальний кількісний склад членів комісії для розгляду акта про порушення, так і її суб`єктний склад (інженерно-технічний персонал та юристи) без конкретизації їх співвідношення, проте із вказівкою на необхідність наявності у складі комісії при розгляді акта про порушення кожного з них.

Крім того, формування постійного складу комісії з більшої кількості її членів (понад 3 члени) закон не забороняє, проте зазначене не повинно впливати на дотримання вимоги про суб`єктний склад такої комісії – обов`язкової наявності серед членів комісії при розгляді акта про порушення як представника (-ів) інженерно-технічного персоналу, так і юриста (-ів).

Водночас зазначена норма закону не містить заборон та обмежень на участь у засіданні комісії залученого Оператором ГРМ фахівця в галузі права.

Законодавчих підстав для звуженого тлумачення терміна “юрист”, застосованого в абз.1 п.9 гл.5 розд.ХІ Кодексу газорозподільних систем, виключно в контексті назви займаної працівником посади немає.

При тлумаченні змісту вказаної норми слід враховувати кваліфікаційні характеристики та відповідні вимоги до професії юриста (юрисконсульта) згідно з Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2004 року № 336 (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин), та з`ясувати, чи відповідає особа, яка включена до складу комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу газорозподільних систем, таким вимогам.

Водночас Верховний Суд у постанові від 26.11.2024 року справі №915/713/22 звертає увагу, що згідно з вимогами п.8 гл.5 розд.ХІ Кодексу газорозподільних систем акт про порушення має розглянути комісія з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо нього відповідне рішення.

Отже, кваліфікаційні характеристики особи – члена комісії з розгляду актів про порушення (юриста) мають забезпечувати можливість відповідної оцінки та визначення правомірності актів про порушення як конкретного виду юридичної роботи, що має виконуватися.

Аналогічна норма міститься в постанови КГС ВС у справі №911//251/21 від 18.11.2021 року та №914/954/21 від 31.05.2022 року.

Як встановлено судом, матеріали справи містять наказ №ЧцФ/104/1-НО-375-24 від 05.12.2024 року про створення постійно діючої комісії з розгляду справ про порушення, при цьому наказом від 12.01.2026 року №ЧцФ/109-НО-20-26 внесено зміни до наказу від 05.12.2024 року, а саме змінено її склад, що не унеможливлює розгляди актів про порушення, а відтак, доводи позивача щодо складу комісії спростовуються вищевикладеним.

Щодо твердження позивача про відсутність під час розгляду акту в комісії представника метрологічної організації або територіального органу Регулятора, суд зазначає, що матеріали справи містять лист відповідача від 27.03.2024 року, з якого вбачається, що останній звертався до Чернівецької філії ДП “Івано-Франківськ стандартметрологія” та до завідувача сектору Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у Чернівецькій області про участь у комісіях з розгляду актів про порушення, на що запрошені дали відповідь про відмову, що саме по собі не є перешкодою для створення та існування комісії.

Враховуючи вищенаведене, комісія була створена та проводила роботу без участі представників метрологічної організації та територіального органу Регулятора, у зв`язку з чим станом на день розгляду акту про порушення відносно позивача, засідання Комісії відповідача проводилось без участі зазначених представників, що не суперечить законодавству.

Отже, доводи позивача щодо відсутності представників метрологічної організації або територіального органу Регулятора під час засідання комісії щодо розгляду акта про порушення не знайшли свого підтвердження.

Позивач посилається у позовній заяві на те, що відповідачем невірно здійснено розрахунок обсягу спожитого газу, проте, на переконання суду, такі доводи підлягають відхиленню з огляду на наступне.

Об`єм газу, порахований комерційним ВОГ за робочих умов, зводять до стандартних умов із застосуванням коефіцієнта приведення відповідно до вимог державних стандартів, виходячи з таких значень величини тиску та температури: за значення тиску газу береться значення, що дорівнює максимальному тиску для відповідної категорії газопроводів, але не більше ніж значення тиску, яке дорівнює вихідному тиску на ГРС за період, з якого безпосередньо подається газ на комерційний ВОГ; за значення температури газу береться значення, що дорівнює температурі найбільш холодної п`ятиденки для відповідного регіону згідно з будівельними нормами, якщо протягом минулого року мінімальне значення температури газу не було нижчим. В іншому разі за значення температури газу береться мінімальне значення температури газу за минулий рік.

При розрахунках враховується, за яким саме каналом виміру тиску або температури відсутні достовірні результати виміру. При виявленні випадків, коли датчик тиску, та/або датчик температури, та/ або обчислювач (коректор) об`єму газу працює поза межами вимірювання або в позаштатному режимі, про що є зареєстровані та зафіксовані у звітах обчислювача чи коректора об`єму газу повідомлення про наявні аварійні/діагностичні ситуації (несправність) (фіксація коректором чи обчислювачем об`єму газу даних щодо збоїв в роботі комерційного ВОГ) – перерахунок об`єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться за час тривалості аварійного/діагностичного повідомлення та з урахуванням строку усунення порушення.

Обсяг газу, порахований коректором/обчислювачем за час тривалості аварійної/позаштатної ситуації, в таких випадках до уваги не береться.

Згідно з положеннями п.11 гл.5 розд.ХІ Кодексу ГРС, за результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення. При задоволенні комісією акта про порушення складається акт розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.

Судом встановлено що саме на підставі п.5 гл.4 розд.XІ Кодексу ГРС, відповідачем за період з 01.01.2026 року по 29.01.2026 року, (за 5 днів 9 годин 36 хвилин 05 секунд), через вихід з ладу датчика тиску, нарахував ціну за спожитий газ в розмірі 34032,25 грн (включаючи вартість донарахованого об`єму згідно маржинальної ціни на газ з ПДВ).

При цьому, варто наголосити, що при визначенні датчику нарахування об`єму природнього газу, суд зазначає, що відповідно до вимог п.12 гл.5 розд.XI Кодексу ГРМ вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, яка пред`являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акта про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку Оператора ГРМ, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі.

Так, окремий платіжний рахунок відповідача про оплату вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу був надісланий позивачу рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом від 03.03.2026 року. У зазначеному листі відповідач запропонував позивачу добровільно оплатити вартість необлікованого об`єму природного газу.

При цьому, враховуючи, що при визнанні датчика тиску, та/або датчика температури, та/або обчислювача (коректора) об`єму газу непридатними до застосування, перерахунок об`єму розподіленого природного газу проводиться з початку розрахункового періоду до моменту встановлення та опломбування Оператором ГРМ справного та повіреного ЗВТ, визначення об`єму розподіленого природного газу позивачу із застосуванням коефіцієнту приведення 4,61 проводилось до 11.02.2026 року, тобто – до моменту встановлення і прийняття до розрахунків підмінного коректору позивача, про що ним зазначено в позовній заяві та не оспорюється сторонами.

Отже, на переконання суду, донарахування необлікованого об`єму та обсягу природнього газу і його вартості на суму 34032,25 грн є правомірними.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує на помилкове незастосування відповідачем п.2 гл.7 розд.X Кодексу ГРС та необхідність перерахунку обсягу спожитого позивачем природного газу за січень 2026 року (за період споживання природного газу без наявності обчислювача (коректора) об`єму газу) не шляхом його приведення до стандартних умов, а за середньодобовими значеннями за попередні три аналогічні періоди споживання природного газу.

Так, згідно п.2 гл.7 роз.X Кодексу ГРС, за відсутності дублюючого ЗВТ та не встановлення споживачем на місце демонтованого ЗВТ аналогічного ЗВТ (погодженого з Оператором ГРМ для комерційних розрахунків) або якщо одразу після знятого на повірку ЗВТ сторонами не здійснені заходи з припинення газопостачання, яке обліковувалося через демонтований ЗВТ (що має підтверджуватися відповідним актом між Оператором ГРМ і споживачем), обсяг спожитого природного газу через комерційний ВОГ, елементом якого є демонтований ЗВТ, розраховується за середньодобовими (для неповної доби за середньогодинними) значеннями за попередні три аналогічних періоди споживання природного газу з урахуванням періоду відсутності ЗВТ.

Тобто, виходячи з вищевикладеного, дана норма може застосовуватись тільки у випадку зняття лічильника газу чи звужуючого пристрою на повірку, і саме їх відсутність не дозволяє визначити фактичний обсяг споживання природного газу (за робочих умов) по об`єкту газоспоживання в окремий період.

В п.4 гл.1 розд.І Кодексу ГРС наведені значення термінів, які використовуються в тексті Кодексу ГРС, згідно яких:

- вузол обліку природного газу/вузол обліку/ВОГ - сукупність засобів вимірювальної техніки, зокрема лічильник газу або звужуючий пристрій, та допоміжних засобів, призначених для вимірювання, реєстрації результатів вимірювання та розрахунків об`єму природного газу, зведених до стандартних умов, визначених законодавством;

- лічильник газу - засіб вимірювальної техніки, який використовується для вимірювання, запам`ятовування та відображення об`єму (обсягу) природного газу, що проходить через нього, та є складовою комерційного (дублюючого) вузла обліку;

- коректор об`єму газу - сукупність засобів вимірювальної техніки, які вимірюють тиск і температуру газу, що протікає у вимірювальному трубопроводі, обчислюють об`єм газу за стандартних умов, перетворюючи вихідні сигнали від лічильника газу.

ДСТУ №2405-1:2017 “Лічильники газу. Пристрої перетворювання. Частина 1. Коригування об`єму” також містить визначення коректора як пристрій, який обчислює, підсумовує і показує приріст до об`єму, що був би виміряний лічильником газу, в разі його роботи за стандартних умов, використовуючи як вхідні дані об`єм за умов вимірювання, виміряний лічильником газу, та інші параметри, такі, як температура і тиск газу.

Згідно п.3 гл.1 розд. ІX Кодексу ГРС, фактичний об`єм надходження природного газу до/з ГРМ (у тому числі по об`єктах споживачів) за певний період визначається в точках комерційного обліку (на межі балансової належності) на підставі даних комерційних вузлів обліку, встановлених в точках вимірювання, та інших регламентованих процедур у передбачених цим Кодексом випадках.

Об`єм природного газу в точках комерційного обліку має бути приведений до стандартних умов (виключно у випадку обліку природного газу, використаного споживачем, що не є побутовим) та переведений в одиниці енергії (обсяг) згідно з розділом XV цього Кодексу .

Аналізуючи такі норми суд приходить до висновку, що коректор об`ємів природного газу відноситься до допоміжних засобів призначених приводити обсяги природного газу обліковані лічильником природного газу чи звужуючим пристроєм за робочих умов до стандартних умов - його об`єм має зводитись до умов, визначених ГОСТ 2939-63 “Газы. Условия для определения объема”: температура - 20 градусів Цельсія, абсолютний тиск - 760 міліметрів ртутного стовпчика (пункт 1.4 глави 1 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених наказом Мінпаливенерго України №618 від 27.12.2005).

Позивачем не надано суду доказів демонтажу лічильника газу у спірний період, а тому суд не вбачає правових підстав для перерахунку обсягу спожитого позивачем природного газу.

Всі решта доводів представників сторін суд відхиляє, так як доводи учасників процесу, їх пояснень, поданих до матеріалів справи документів та наданих усних пояснень представників сторін були ретельно досліджені судом, і наведених вище висновків суду не спростовують.

Суд зазначає, що згідно з ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно зі ст.77 ГПК допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до ст.79 ГПК наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (Ruiz Torija v. Spain).

Враховуючи положення ч.1 ст.9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 N3477-IV “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У висновках Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах “Трофимчук проти України”, “Серявін та інші проти України” обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясуванні усіх питань, винесених на його розгляд.

Враховуючи наведені законодавчі приписи та з огляду на позицію сторін, здійснивши відповідну юридичну оцінку всіх доказів, на які посилаються сторони, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст.2, 4, 5, 12, 13, 42, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Чернівецький хлібокомбінат” (58018, м.Чернівці, вул.Головна, б.223 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Газорозподільні мережі України” в особі Чернівецької філії (58005, м.Чернівці, вул.Винниченка, 9-А) та Товариства з обмеженою відповідальністю “Газорозподільні мережі України” (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 1) про оскарження рішення суб`єкта господарювання – відмовити.

Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.257 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб – порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб – адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Повне рішення складено та підписано 12.10.2026 року

Суддя Світлана ГУШИЛИК