Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №754/6572/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/8462/26

Справа №754/6572/26

РІШЕННЯ

Іменем України

02 вересня 2026 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Сенюти В.О.,

секретаря судового засідання - Каба А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Зубко А.О. звернулась до Деснянського районного суду міста Києва із позовом до відповідача Київської міської ради про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що позивач перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . У квітні 2015 року через тяжку хворобу дружини подружжя переїхало до батьків позивача за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 хворіла на онкологічне захворювання та дуже погано себе почувала. 12.02.2019 ОСОБА_2 пішла з дому, в подальшому її оголошено в розшук, як особу, яка пропала безвісти. У зв`язку з тим, що ОСОБА_2 була безвісти відсутня більше трьох років, позивач звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області із заявою про оголошення її померлою. Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 25.11.2022 по справі № 361/4197/22 громадянку України ОСОБА_2 оголошено померлою, днем смерті вважається день набрання законної сили судовим рішенням. В квітні 2023 року позивач звернувся до П`ятнадцятої київської державної нотаріальної контори з вказаним судовим рішенням з метою подання заяви про відкриття спадщини, на що працівники нотаріальної контори йому повідомили про необхідність надати свідоцтво про смерть дружини, а таку заяву можна подати протягом 10 місяців у зв`язку з воєнним станом та постановою КМУ. 26.07.2023 позивачу видано свідоцтво про смерть, після чого ним подано відповідну заяву до П`ятнадцятої київської державної нотаріальної контори. 12.09.2023 заведено спадкову справу № 1173/2023 щодо майна померлої ОСОБА_2 та винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку із пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини після померлої дружини ОСОБА_2 , при цьому позивач не був зареєстрований з нею за однією адресою, і тому вважається таким, шо не прийняв спадщину. На підставі викладеного, позивач просить визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини терміном 3 місяці.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 15.04.2026 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання по вказаній справі, також витребувано від П`ятнадцятої київської державної нотаріальної контори належним чином посвідчену копію матеріалів спадкової справи щодо майна ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 17.06.2026, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача подала до суду заяву про розгляд справи у відсутність сторони позивача, позовну заяву підтримує з викладених підстав.

Представник відповідача Київської міської ради подала відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить ухвалити рішення на підставі поданих доказів згідно чинного законодавства та проводити розгляд справи у відсутність представника.

Суд, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, матеріали спадкової справи щодо майна померлої ОСОБА_2 , дослідивши письмові докази, з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, прийшов таких висновків.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 05.03.1983 (а.с.8).

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 25.11.2022 по справі № 361/4197/22 громадянку України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_2 , було оголошено померлою, днем смерті вважати день набрання законної сили судовим рішенням (а.с.12-14).

23.05.2023 Броварським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) складено актовий запис № 02.

26.07.2023 позивачу видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 , відповідно до змісту якого ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 27.02.1996, видане ДП «Екос ХК «Київміськбуд», ОСОБА_2 є співвласником 1/6 частину квартири АДРЕСА_3 (а.с.16-17).

12.09.2023 заведено спадкову справу № 1173/2023 після смерті ОСОБА_2 , вказана обставина підтверджується Витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі № 73910169 від 12.09.2023 (а.с.18).

Станом на 27.12.2022 у квартирі АДРЕСА_3 зареєстрована лише ОСОБА_2 .

Відповідно до копії спадкової справи щодо майна померлої ОСОБА_2 , із заявою про прийняття спадщини звернувся лише позивач ОСОБА_1

12.09.2023 державний нотаріус П`ятнадцятої київської державної нотаріальної контори Храпійчук Т.В. виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку із пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини після померлої дружини - ОСОБА_2 , при цьому заявник не був зареєстрований за однією адресою, і тому є таким, шо не прийняв спадщинув (а.с.19).

Позивач, звертаючись із позовом про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини посилається на те, що постановою КМУ від 28.02.2022 № 164 встановлено, що на час дії воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється. Станом на день смерті дружини позивача та на день складання актового запису про смерть дружини позивача, діяла редакція постанови КМУ № 164, відповідно до змісту якої установлено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяці. Таким чином, позивач звернувся із заявою про прийняття спадщини через 8 місяців і 16 днів.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зміст статті 89 ЦПК України визначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини, згідно ст. 1269 ЦК України.

При цьому, такі дії повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.

Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору, який пропущено з поважних причин, і потребує пред`явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Наведені положення у повній мірі відповідають Правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 06.02.2013 в справі № 6-167цс12.

Згідно ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Згідно ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як вбачається із положень ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду. Суди мають враховувати, що безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців - в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою (пункти 57, 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2024 в справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24)).

За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість. Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини (пункти 54, 55 вказаної вище постанови).

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

При цьому, поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, зокрема пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо (постанова Верховного Суду у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.06.2019 у справі № 565/1145/170, постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.11.2020 у справі № 750/262/20).

Відповідно до письмових матеріалів справи, син позивача має психічний розлад і потребує постійного піклування батька. Відповідно до довідки № 061/32-2317 від 29.08.2025, виданої КНП «Міський заклад з надання психіатричної допомоги» ОСОБА_3 знаходиться під наглядом психіатра КНП «МЗНПД» з 06.06.2023 із діагнозом - Шизотиповий розлад.

Згідно письмових матеріалів справи, актовий запис про смерть ОСОБА_2 було зареєстровано пізніше ніж один місяць з дня оголошення її померлою згідно рішення Броварського міськранонного суду Київської області від 25.11.2022 по справі № 361/4197/22 (рішення набрало законної сили 27.12.2022, актовий запис про смерть здійснено 23.05.2023), а тому позивач пропустив строк на прийняття спадщини з поважних причин.

Суд враховує правовий висновок ВС, викладений у постанові № 676/47/21 від 25.01.2023 про те, що законодавець як у статті 1270 ЦК України, так і в інших нормах ЦК України, не передбачає допустимості існування такої конструкції як «зупинення перебігу строку на прийняття спадщини» та можливості в постанові Кабінету Міністрів України визначати інші правила щодо строку на прийняття спадщини; п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню.

Разом з тим, враховуючи дії позивача, які спрямовані на дотримання відповідної процедури, ускладнення, що пов`язані із реалізацією прав позивача, а також з метою дотримання принципів ЄСПЛ "легітимних очікувань" та правової визначеності, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання поважними причини пропуску строку та надання додаткового строку для прийняття спадщини.

Судом встановлено, що на момент дня смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 та на момент реєстрації актового запису про її смерть ІНФОРМАЦІЯ_4 . Позивач, ІНФОРМАЦІЯ_6 звернувся із заявою про відкриття спадщини, тобто через 8 місяців і 16 днів після оголошення дружини померлою і через 3 місяці і 20 днів після реєстрації відділом ДРАЦ актового запису про смерть дружини.

Незначний часовий проміжок між закінченням строку прийняття спадщини та поданням позовної заяви про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є підставою для задоволення таких вимог.

Подібні за змістом висновки містяться у постановах Верховного Суду від 17.10.2018 у справі № 681/203/17-ц (провадження № 61-26164св18), від 16.08.2023 у справі № 758/13293/18 (провадження № 61-13061св22).

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 пропустив термін для подачі заяви про прийняття спадщини і цей термін можливо продовжити лише в судовому порядку.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст.81 ЦПК України докази в їх сукупності, оскільки позивачка пропустила строк прийняття спадщини, то суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позов задовольнити і визначити додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини в пунктах 33, 34 рішення від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основновоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до остаточного рішення суду.

Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом також враховується рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979, ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.

Задовольняючи позов суд враховує, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними, а позов обґрунтований, підтверджений матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Крім того, суд звертає увагу на те, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину.

Відтак, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову про визначення ОСОБА_1 додаткового строку для подання до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини після смерті його дружини ОСОБА_2 , тривалістю у три місяці з дня набрання рішенням законної сили.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 76-81, 89, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 335, 344 ЦПК України, ст. ст. 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Київської міської ради про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті його дружини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном у три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідач: Київська міська рада, код ЄДРПОУ: 22883141, адреса: м. Київ, вул. Хрещатик, 36.

Повний текст рішення суду складено 09.10.2026.

Суддя В.О.Сенюта