Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №753/13465/26 — Дарницький районний суд міста Києва

Суд: Дарницький районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо

Дата: 11 жовтня 2026 р.

Справа: №753/13465/26

Суддя: Якусик О. В.

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/13465/26

провадження № 2-а/753/255/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року Дарницький районний суд міста Києва у складі судді Якусика О.В., за участю секретаря судового засідання Боклач А.Ю., позивача ОСОБА_1 , представника відповідача - Батранчи Д.О., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в особі інспектора з паркування управління з паркування Коновала Євгенія Миколайовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 13 червня 2026 року було винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП за порушення вимог п. 15.9 «г» Правил дорожнього руху та евакуйовано належний йому транспортний засіб на спеціальний майданчик ГУНП у м. Києві для тимчасовго затримання.

Позивач не згоден з винесеною постановою та вважає, що для квалфіфікації його дій за ч. 3 ст. 122 КУпАП необхідним є доведення настання матріальних наслідків, а саме створення суттєвої перешкоди дорожньому руху пбо загрози безпеці рухц. Натомість таких осбатвин всановлено не було, а сам виїзд з дворузалишався абсолюьно вільним та були відсутніми перешкои для руху.

У зв`язку з викладеним позивач просить скасувати постанову відповідача.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 червня 2026 року позовну заяву передано для розгляду судді Якусику О.В.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 22 липня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами ст. 286 КАС України, судове засідання призначено на 05 серпня 2026 року.

04 серпня 2026 року від представника відповідача надійшло клопотання про заміну неналежної сторони.

Обгрунтоване дане клопотання тим, що інспектори з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідно до рішення Київської міської ради від 27 вересня 2018 року №1530/5594 здійснювали роботу до 04 грудня 2023 року. Згідно рішення Київської міської ради від 04 грудня 2023 року відповідно до повноважень інспектори з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розпочали роботу з 04 грудня 2023 року.

До початку судового засідання позивач подав заяву, в якій просить провести судове засідання за його відсутності та не заперечує щодо заміни неналежного відповідача.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 05 серпня 2026 року замінено у справі № 753/13465/26 первісного відповідача Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на належного відповідача - Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), призначеноу справі судове засідання на 29 вересня 2026 року.

08 вересня 2026 року Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити повністю у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи заперечення проти позову, відповідач вказує, що на позивача накладено адміністративне стягнення у зв`язку з порушенням пункту 15.9 и) Правил дорожнього руху та вчиненням нм адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 122 КУпАП, а транспортний засіб NISSAN ROGUE номерний знак НОМЕР_1 тимчасово затримано відповідно до приписів статті 265-4 КУпАП.

Відповідач посилається на положення ст. 265-4 КУпАП, якою визначено, що розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб розташовано на ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду;

Вважає, що вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП підтверджується наявними і допустимими доказами та не викликає жодних сумнівів.

Також відповідач вказує, що питання повернення суми сплаченого штрафу в даному провадженні не може бути розглянуто місцевим судом як адміністративним, а ці правовідносини, на які посилається позивач, підпадають під дію статті 1212 ЦК України та підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

05 жовтня 2026 року позивач подав відповідь на відзив у якій зазначив, що диспозиція частини 3 статті 122 КУпАП за своєю конструкцією є матеріальною. Вона вимагає обов`язкової наявності шкідливого наслідку: реального, фізичного створення суттєвої перешкоди дорожньому руху або загрози безпеці руху. Стаття 265-4 КУпАП, натомість, є процесуальною нормою, яка регламентує порядок та підстави виключного заходу (тимчасового затримання ТЗ). Вона надає інспектору право ініціювати евакуацію за умови недотримання відстані, якщо це порушення фактично призвело до ускладнення чи блокування руху інших учасників.

Матеріалами фотофіксації відповідача документально спростовується наявність будь-якої перешкоди. На знімках чітко зафіксовано, що виїзд за адресою вул. Еспланадна, 4/6 залишався абсолютно вільним для безперешкодного маневру та проїзду будь-якого виду транспорту. Автомобіль позивача стояв паралельно бордюру праворуч, не створюючи жодних фізичних перепон

Також зазначив, що усі фінансові витрати позивача у розмірі 2578,40 грн є прямими матеріальними збитками, заподіяними незаконними діями Інспектора Департаменту під час виконання владних повноважень. Позивач здійснював оплату вимушено, оскільки без надання квитанцій автомобіль незаконно утримувався на спецмайданчику. Відтак, Департамент як орган влади зобов`язаний компенсувати завдані збитки з бюджетних асигнувань, а відповідно до частини 5 статті 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою про скасування такого рішення.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, вважає, що позов не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановив суд, головним спеціалістом - інспектором з паркування першого відділу контролю за дотримання правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Коновалом Євгенієм Миколайовичем 13 червня 2026 року винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) серія 2КІ № 0007045208.

Зі змісту постанови слідує, що 13 червня 2026 року о 19 год. 49 хв. на вул. Еспланадна, 4/6 в місті Києві транспортний засіб NISSAN ROGUE, номерний знак НОМЕР_1 , зупинено ближче 10 м. від виїзду з прилеглої території, чим порушено п. 15.9 и) Правил дорожнього руху та вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП.

У подальшому автомобіль позивача було евакуйовано на штрафмайданчик, що підтверджується Актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу.

Позивач, вважаючи винесену постанову про адміністративне правопорушення, примусову евакуацію та утримання належного йому на праві власності автомобіля протиправними, звернувся із вказаним позовом до суду.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як передбачено ч. 1 статті 219 КУпАП, виконавчі комітети (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчі органи, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою та сьомою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів у межах відповідного населеного пункту, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису).

Від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою і сьомою статті 122 цього Кодексу, і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) сільської, селищної, міської ради посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради - інспектори з паркування (ч.3 статті 219 КУпАП).

Рішенням Київської міської ради від 5 жовтня 2023 року № 7112/7153 «Про впорядкування питань щодо діяльності інспекторів з паркування в місті Києві» уповноважено посадових осіб (інспекторів з паркування) Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою та сьомою статті 122, частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, від імені виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Також уповноважено посадових осіб (інспекторів з паркування) Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проводити тимчасове затримання транспортного засобу шляхом доставлення для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку в разі вчинення водієм порушення, передбаченого частинами третьою та сьомою статті 122 (порушення правил зупинки, стоянки в межах відповідного населеного пункту, а також зупинки чи стоянки транспортних засобів на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками та/або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома); створення перешкод водіям транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома), у зупинці або стоянці), частиною першою статті 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у випадках, визначених частиною третьою статті 265-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення (коли розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху), а також у разі вчинення порушень, передбачених частинами другою та восьмою статті 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, від імені виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Відповідно до ч. 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, іншими визначеними законодавством доказами.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно з п. 1.5 ПДР дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити підрозділ міліції, власника дороги або уповноважений ним орган.

Як вбачається з матеріалів справи, 13 червня 2026 року о 19 год. 49 хв. у місті Києві по вул. Еспланадна, 4/6 ОСОБА_1 здійснив зупинку транспортного засобу ближче 10 м від виїзду з прилеглої території, що підтверджується відповідними фотознімками. Позивач у позові і наданих під час розгляду справи поясненнях не заперечував зупинку транспортного засобу у зазначеному на фотознімках місці.

Порядок зупинки та стоянки регламентовано розділом 15 ПДР.

Так, п. 15.1. ПДР визначає, що зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватись у спеціально відведених місцях чи на узбіччі.

За відсутності спеціально відведених місць чи узбіччя або коли зупинка чи стоянка там неможливі, вони дозволяються біля правого краю проїзної частини (якомога правіше, щоб не перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху)(п. 15.2).

Підпунктом «и» пункту 15.9 ПДР передбачено, що зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.

Згідно з ч. 3 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративна відповідальність настає за у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.

Відповідно до пп. з) п. 2 ч. 3 статті 265-4 КУпАП для цілей цього Кодексу розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб розташовано у заборонених Правилами дорожнього руху місцях зупинки або стоянки, а саме: ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.

Так, з наявних у справі матеріалів фотофіксації вбачається, що належний позивачу транспортний засіб здійснив зупинку на ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій, що свідчить про порушення ним пп.«и» п. 15.9 ПДР України.

За змістом пп. з) п. 2 ч. 3 ст. 265-4 КУпАП сама по собі зупинка транспортного засобу, ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху.

Посилання позивача, що його транспортний засіб не створював перешкоди дорожнього руху або загрозі безпеки дорожнього руху, на думку суду, є безпідставним, оскільки спростовується наведеними положенням КУпАП.

Як передбачено ч. 1 cт. 260 КУпАП, з метою припинення адміністративних правопорушень та для забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускається тимчасове затримання транспортного засобу.

Відповідно до cт. 265-2 КУпАП у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП, працівник уповноваженого підрозділу, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху, в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора.

У разі якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво не перешкоджає дорожньому руху, крім розміщення транспортного засобу на місцях, призначених для зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, такий транспортний засіб не може бути доставлений для зберігання на спеціальний майданчик (ч. 3 ст. 265-2 КУпАП).

Пунктом 7 Порядку тимчасово затримання інспекторами з паркування транспортних засобів та їх зберігання, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 990 від 14 листопада 2018 року передбачено, що у разі коли водій, що вчинив правопорушення, присутній під час тимчасового затримання транспортного засобу і порушення неможливо усунути на місці в максимально короткий строк, інспектор з паркування складає акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу і виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення, а якщо правопорушення може бути усунуте водієм у максимально короткий строк, інспектор з паркування не складає зазначений акт і не здійснює тимчасове затримання транспортного засобу, але виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення.

Затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках можливо виключно за наявності обґрунтованих підстав, що особою вчинено адміністративне правопорушення передбачене зокрема частинами третьою, четвертою і п`ятою статті 122 КУпАП та є крайнім заходом для припинення цих адміністративних правопорушень, який можливо застосувати лише у разі відсутності можливості усунути в іншій спосіб та при цьому, вичерпано інші заходи впливу.

Враховуючи, що суд визнав доведеним факт порушення позивачем п. 15.9 «и» ПДР та вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, позивач був відсутній під час тимчасового затримання транспортного засобу і допущене порушення неможливо було усунути на місці в максимально короткий строк, у інспектора були наявні підстави для затримання та доставки транспортного засобу на спеціальний майданчик..

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що дії Департаменту по примусовій евакуації 05грудня 2023 року належного позивачу транспортного засобу були правомірними.

Позовні вимоги щодо стягнення на користь позивача з Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) стягнутих з позивача штрафу, плати за збереження транспортного засобу на спец. Майданчику та коштів за примусове транспортування автомобіля задоволенню не підлягають як похідні, адже можливість стягнення таких коштів прямо залежить від визнання протиправними дій відповідачів, чого в межах спірних правовідносин встановлено не було.

Отже, за встановлених обставин в діях позивача був наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 122 КУпАП.

Оцінивши зібрані у справі докази та пояснення сторін у їх сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова винесена на підставі та в межах повноважень наданих Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), у спосіб, що передбачений чинним законодавством України, а тому є законною і не підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 2, 4-5, 7-10, 72-78, 241-245, 286 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)про скасування постанови про адміністративне правопорушення відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 12 жовтня 2026 року.

Суддя Олександр ЯКУСИК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua