Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №753/21698/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/21698/26

провадження № 3/753/5803/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Скуба А.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП,

У С Т А Н О В И В:

09 вересня 2026 року о 06 год. 11 хв. водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем "Jeep Compass" д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Бориспільське шосе у м. Києві, будучи зупиненим на блокпосту КП503, категорично відмовився пред`явити документи на вимогу уповноваженої службової особи, після чого продовжив рух та залишив місце зупинки, значно збільшивши швидкість. Надалі водій переслідувався службовим транспортним засобом «Peugeot 301», д.н.з. НОМЕР_2 , із синіми номерними знаками, та був зупинений на проспекті Бажана, 7, у м. Києві., чим порушив п. 2.4 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав та щиро розкаявся.

Дослідивши дані, які відображено у протоколі про адміністративне правопорушення, картці обліку, відеозаписі з нагрудної камери інспектора патрульної поліції, суд приходить до наступних висновків.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, які не викликають жодних сумнівів у своїй достовірності та допустимості, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у порушенні п.2.4 ПДР України «поза розумним» сумнівом доведена в судовому засіданні, оскільки з долученого відеозапису встановлено, що останній, на вимогу працівників правоохоронних органів, категорично відмовився пред`явити документи після чого продовжив рух та залишив місце зупинки, значно збільшивши швидкість.

Частиною 2 ст. 33 КУпАП передбачено, що суд при накладенні стягнення за адміністративні правопорушення, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, майновий стан правопорушника, відсутність обставин, що пом`якшують відповідальність правопорушника та вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 122-2 України з позбавленням права керувати транспорними засобоми, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

На підставі ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення із ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок на користь держави.

Керуючись ст. ст. 283, 284, 300, 301, 304, 307, 308, КУпАП України, суд

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КпАП України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 9 н.м.д.г., що складає 153 гривні.

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок на користь держави.

Строк пред`явлення постанови до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.

Суддя: