Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №753/11682/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/11682/26

провадження № 3/753/3573/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Заруба П.І., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

встановив:

02 травня 2026 о 17й годині 19 хвилин в м. Києві, Набережно Дніпровська, 21-а водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «BMW» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, що погано реагують на світло, неприродна блідість шкіряного покриву, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння водій відмовився в установленому законом порядку. Крім того, водій ОСОБА_1 протягом року двічі притягувався до відповідальності за такі правопорушення, чим порушив п. 2.5 ПДР України.

Таким чином ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 повідомлений, що розгляд справи відбуватиметься в Дарницькому районному суді м. Києва.

Проте, будучи завчасно, до початку судового розгляду, належним чином повідомленими за допомогою направлення смс повідомлення, ОСОБА_1 на виклики суду не з`явився, провадженням щодо себе не цікавився. Захисник Нагорний А.А., будучи належним чином повідомленим про дату та час судового розгляду до суду не з`явився, причини не повідомив.

Приписами ч. 2 ст. 268 КУпАП, встановлено вичерпний перелік норм, при розгляді яких участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є обов`язковою. Однак, ст. 130 КУпАП в цьому переліку відсутня.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-VI від 23.02.2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права. У п. 41 рішення Європейського суду з прав людини «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 р. (заява № 3236/03) зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Зважаючи на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність ОСОБА_1 на підставі наявних доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_1 повністю підтверджується наданими суду матеріалами справи, а саме: фактичними даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 655475, який складений відповідно до вимог ст. 256 КУпАП (а. с.1), картці обліку адміністративного правопорушення (а.с.3), направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.4), довідці УПП у м. Києві, відповідно до якої ОСОБА_1 притягувався двічі до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126, та ч. 1 ст. 130 КУпАП тому його дії необхідно розглядати за ч. 3 ст. 130 КУпАП (а.с.5), копії постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 16.10.2025 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 40800 гривень та позбавлення права керування транспортними засобами на строк 5 років (а.с.9-12); копії постанови Солом`янського районного суду м. Києва від 17.11.2025 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді 17 гривень штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік (а.с.16-20), відеозаписі з нагрудної бодікамери поліцейського, з якого вбачаються що працівниками поліції був зупинений ОСОБА_1 , який на вимогу працівника поліції надати документи, що посвідчують його особу та посвідчення водія вказує, що посвідчення водія у нього немає, його забрали і він не має права керувати транспортним засобом (09 хвилина 07 секунда диск 1). Після цього ОСОБА_1 почав себе вести агресивно. Працівник поліції почав роз`яснювати ОСОБА_1 наслідки невиконання судових рішень. Далі при спілкуванні інспектор патрульної поліції повідомив, що вбачає у ОСОБА_1 стан наркотичного сп`яніння і пропонує йому пройти огляд у лікаря нарколога. При цьому вказує, що він вимагає у ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння. ОСОБА_1 повідомляє, що у нього є рішення суду, що він нічого не вживає і він відмовляється проходити огляд на стан наркотичного сп`яніння. В подальшому працівник поліції почав складати відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення (а.с.21).

Вказані письмові докази та відеозапис надають можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, відновити послідовність подій та надати оцінку діям осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Вказані письмові докази та відеозапис отримані у встановленому законом порядку, тому є належними та допустимими доказами вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином норми ПДР встановлюють імперативний обов`язок водія, а не його право, пройти огляд на визначення стану сп`яніння і жодних винятків для цього (втома, брак часу, не бажання водія) - ПДР не містять.

На підставі викладеного, приходжу до висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.5 ПДР України та про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи обставини та характер скоєного, особу ОСОБА_1 те, що він не працює, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують його відповідальність, суд вважає за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років.

Вирішуючи питання про доцільність оплатного вилучення транспортного засобу, суд виходить з того, п.п. 4 п. 28 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005 встановлено, що не можна накладати адміністративне стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі. В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що автомобіль яким керував ОСОБА_1 йому не належить. У зв`язку з чим, суд вважає за неможливе накладення на нього додаткового адміністративного стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу.

Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Разом з тим, під час розгляду адміністративного матеріалу судом встановлено, що ОСОБА_1 постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 16.10.2025 року визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та до нього застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 40800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 17.11.2025 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністратвиного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Вказані постанови набрали законної сили.

Така систематичність вчинення порушень ОСОБА_1 ПДР України, на думку суду, свідчить про умисне ухилення останнього від виконання судових рішень, та, можливо, наявності в діях останнього ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 КК України, оскільки будучи особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами, відповідно до зазначених вище постанов суду, які набрали законної сили, не виконує ці постанови суду, та продовжує вчиняти адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням Правил дорожнього руху, а саме здійснює керування транспортними засобами, не маючи права керування транспортними засобами. При цьому керує транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння.

Відповідно до ст. 282 КУпАП орган (посадова особа), який розглядає справу, встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню адміністративного правопорушення, вносить у відповідний державний орган чи орган місцевого самоврядування, громадську організацію або посадовій особі пропозиції про вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов. Про вжиті заходи протягом місяця з дня надходження пропозиції повинно бути повідомлено орган (посадову особу), який вніс пропозицію.

Враховуючи викладене, вважаю за необхідне повідомити начальника Дарницького УП ГУ НП у м. Києві про обставини, встановлені у цій постанові, причини та умови, що сприяли вчиненню адміністративного правопорушення з метою перевірки наявності в діях ОСОБА_1 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 КК України, та для вжиття відповідних заходів реагування в межах визначених законодавством повноважень.

На підставі викладеного та керуючись ст. 130, 282, 283, 284, 285 КУпАП, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суддя,

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 гривні.

Роз`яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень ст. 308 КУпАП.

Строк пред`явлення постанови до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.

Повідомити начальника Дарницького УП ГУ НП у м. Києві про обставини, встановлені у цій постанові, причини та умови, що сприяли вчиненню адміністративного правопорушення з метою перевірки наявності в діях ОСОБА_1 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 КК України, та для вжиття відповідних заходів реагування в межах визначених законодавством повноважень.

Копію постанови направити начальнику Дарницького УП ГУ НП у м. Києві, для відповідного реагування.

Про вжиті заходи повідомити протягом місяця Дарницький районний суд м. Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.

За відсутності скарги постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку встановленого на оскарження.

Суддя П.І. Заруба