Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №922/831/23 (922/2710/26) — Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/831/23 (922/2710/26)

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Усатого В.О.

розглянувши без повідомлення (виклику) учасників справи

в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовомКомунального підприємства "Житлокомсервіс" (61052, м. Харків, вул. Конторська, буд. 35, код ЄДРПОУ 34467793; адреса для листування : 61064, м. Харків, вул. Львівська, буд. 12/14

доТовариства з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельна фірма "ПРОФІТ-ПЛЮС" (61022, м.Харків, проспект Правди, буд.7, літ.№А-6", код ЄДРПОУ 30990697)

простягнення коштів в межах справи про банкрутство Комунального підприємства "Житлокомсервіс"

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Житлокомсервіс" (позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - будівельна фірма "ПРОФІТ-ПЛЮС" (відповідач) в якій просить суд стягнути з останнього заборгованість з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у розмірі 43 462 грн. 52 коп. (сорок три тисячі чотириста шістдесят дві грн. 52 коп.) за Договором № 1/1661/13 від 28.03.2013 за період з 01.01.2022 по 31.04.2026, також пеня за Договором 1/1661/13 від 28.03.2013 у розмірі 3 602,58 грн. (три тисячі шістсот дві гривні 58 коп.), 3% річних у розмірі 878,92 грн. (вісімсот сімдесят вісім гривень 92 коп.), інфляційні втрати у розмірі 2 997,82 грн. (дві тисячі дев`ятсот дев`яносто сім гривень 05 коп.). Загальна сума нарахувань за порушення грошового зобов`язання становить 7 479 гривень 32 коп. (сім тисяч чотириста сімдесят дев`ять гривень 32 коп.), а також сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та витрати пов`язані з відправкою позивачем позовної заяви з додатками у розмірі 144 грн. 00 коп.

У провадженні Господарського суду Харківської області перебуває справа про банкрутство Комунального підприємства "Житлокомсервіс", яка розглядається суддею Усатим В.О.

Частиною другою статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду позовна заява в межах справи про банкрутство (вхідний номер 2710/26 від 30.07.2026) передана на розгляд судді Усатому В.О.

У відповідності до п. 1, 2 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд встановив, що позовну заяву подано без додержання процесуальних вимог статей 162, 164, 172 ГПК України.

Ухвалою суду від 03.08.2026 залишено без руху позовну заяву Комунального підприємства "Житлокомсервіс" (вх.№2710/26 від 30.07.2026).

Надано позивачу строк 10 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків, а саме:

- належні докази направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача.

Роз`яснено, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

05.08.2026 на виконання вимог ухвали суду від 03.08.2026 та в межах строку, встановленого судом, від представника КП "Житлокомсервіс" надійшла заява (вх.№19084) про усунення недоліків позовної заяви.

Відповідно до частини 3 статті 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день її первинного подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Дослідивши матеріали позовної заяви, господарський суд установив, що позовну заяву подано з додержанням вимог статей 20, 27-30, 162, 164, 172 ГПК України.

Ухвалою суду від 10.08.2026 прийнято позовну заяву №922/831/23 (922/2710/26) Комунального підприємства "Житлокомсервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельна фірма "ПРОФІТ-ПЛЮС" до розгляду в межах справи №922/831/23 про банкрутство Комунального підприємства "Житлокомсервіс". Відкрито провадження у справі №922/831/23 (922/2710/26). Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання до суду заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження разом із доказами надіслання (надання) їх позивачу згідно зі ст. 250 ГПК України. Встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву разом із доказами надіслання (надання) їх позивачу згідно зі ст. 251 ГПК України. Встановлено позивачу строк 5 днів з дня отримання відзиву для подання до суду відповіді на відзив разом із доказами надсилання (надання) її відповідачу згідно зі ст. 251 ГПК України. Встановлено відповідачу строк 5 днів з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечень на цю відповідь разом із доказами надсилання (надання) їх позивачу згідно зі ст. 251 ГПК України.

Для надання можливості відповідачу скористатися своїми процесуальними правами відповідно до ст.251, ст.252 та ст.165 Господарського процесуального кодексу України, суд, з використанням установи поштового зв`язку АТ "Укрпошта", направив на адресу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельна фірма "ПРОФІТ-ПЛЮС" (61022, м.Харків, проспект Правди, буд.7, літ.№А-6", код ЄДРПОУ 30990697), яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вищезазначену ухвалу суду про відкриття провадження по справі №922/831/23 (922/2710/26) від 10.08.2026 рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Однак, вказану судову кореспонденцію 30.08.2026 повернуто на адресу суду з відміткою пошти: "адресат відсутній".

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заг18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.

Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що сторони у справі не були позбавлені права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі 922/831/23 (922/2710/26) у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Таким чином суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

Водночас, відповідач своїм правом наданим відповідно до ст.251, ст.252 ГПК України не скористався, відзив на позов не надав.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Згідно з частиною 3 зазначеної статті судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Відповідно до частини 1, пункту 10 частини 3 статті 2 та частини 2 статті 114 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом, а строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Так, процесуальні документи у цій справі направлялись всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документу та довідкою про доставку до Електронного кабінету.

Крім того, процесуальні документи щодо розгляду даної справи офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua) та знаходяться у вільному доступі.

Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Проте, станом на день ухвалення даного рішення у справі від відповідача будь-яких заяв чи пояснень по суті спору не надходило.

Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.

Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельна фірма "ПРОФІТ-ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 30990697) є власником нежитлових приміщень цокольного поверху № 67а-1-:-67а-11, 76а-1-:-76а-23 площею 351,0 м2, антресолі № 67а-12 площею 4,9 м2 в житловому будинку в літ. «А-6» у громадському будинку № 7 по проспекту Незалежності (Правди), що підтверджується відповіддю №3141999 від 06.08.2026 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Багатоквартирний будинок за адресою: м.Харків, проспект Незалежності (Правди), будинок 7 є комунальною власністю територіальної громади міста Харкова та перебуває у господарському віданні Комунального підприємства "Житлокомсервіс".

28.03.2013 між КП "Жилкомсервіс" (Управитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельна фірма "ПРОФІТ-ПЛЮС" (Споживач) було укладено Договір №1/1661/13 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (Договір).

Рішенням 23 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 26.01.2024 №522/24 Комунальне підприємство "Жилкомсервіс" було перейменовано у Комунальне підприємство "Житлокомсервіс", що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до п.п 1.1., 1.2, 1.3 Договору на виконання вимог ст.29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" Управитель, який не є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, приймає на себе обов`язок забезпечити силами виконавців послуг утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у будинку, який знаходиться в комунальній власності територіальної громади м.Харкова, а Споживач зобов`язується оплатити надані послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачених договором. Перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, визначається на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради "про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій", відповідно до встановленого тарифу. Розмір щомісячної плати за надані послуги визначаються та змінюється відповідно до рішень органів місцевого самоврядування "про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій".

Згідно з п.2.1 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється Споживачем не пізніше 15 числа місяця, що настає за розрахунковим, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Управителя.

Відповідно до п.2.2 Договору щомісячна вартість послуг з утримання будинків становить 454 грн.484 коп., у .т.ч. ПДВ 20%.

Згідно з п.3.2 Договору споживач, крім іншого, зобов`язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.

Відповідно до п.4.1 Договору споживач несе відповідальність згідно із законодавством і цим договором за несвоєчасне внесення платежів за послуги - шляхом сплати пеня в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п.п 5.1, 5.2 Договору у разі порушення Управителем умов договору Споживачем та представником Управителя складається акт - претензія із зазначенням у ньому строків, виду порушення, кількісних і якісних показників послуг тощо. Представник Управителя повинен з`явитися на виклик Споживача для підписання для підписання акта - претензії не пізніше ніж протягом двох робочих днів після отримання повідомлення Споживача. У разі неприбуття представника Управителя у визначений договором строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії, останній вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два Споживача. Акт - претензія подається Управителю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає Споживачеві обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії.

Згідно з п.п.7.1, 7.2 Договору відповідно до вимог ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України цей Договір набирає чинності з "28" грудня 2012 р. та діє до моменту зміни однієї зі Сторін договору (переходу права власності чи користування на нежитлове приміщення, ліквідація суб`єктів господарювання або управителя). У випадках, передбачених пунктом 7.1., Сторона, яка має намір розірвати договір, повинна не пізніше ніж за 15 днів письмово повідомити про такі зміни іншу Сторону. При наявності письмового повідомлення про розірвання договору, на підставах визначених у п.7.1. укладання додаткових угод до Договору не потрібно.

Як зазначає позивач, відповідач не виконує свої обов`язки відповідно до умов Договору №1/1661/13 від 28.03.2013, у зв`язку з чим утворилася заборгованість перед КП "Житлокомсервіс" за надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у сумі 43 462,52 грн, яка складається за період з 01.01.2022 по 31.04.2026.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою досудового регулювання спору відповідачу була направлена претензія №5079/2/07-05 від 25.04.2025 про сплату боргу на суму 31 221,00 грн.;

Як зазначає позивач, в добровільному порядку заборгованість за Договором №1/1661/13 від 28.03.2013, відповідачем не сплачено, що і стало підставою звернення Комунального підприємства "Житлокомсервіс" до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельна фірма "ПРОФІТ-ПЛЮС", про стягнення з останнього заборгованість з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у розмірі 43 462,52 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

За приписами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує.

Згідно зі ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Пунктами 1, 10 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» встановлені обов`язки співвласників забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Правовідносини, що існували між сторонами були врегульовані Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-IV (чинний на момент укладання Договору).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону № 1875-IV, споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву відповідає обов`язок управителя забезпечувати експлуатацію будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд та об`єктів благоустрою, розташованих на прибудинкових територіях, згідно з умовами укладених договорів, стандартами, нормативами, нормами і правилами (п. 1 ч. 2 ст. 25 Закону № 1875-IV).

Пунктом 5 ч. 3 ст. 20 Закону № 1875-IV на споживача покладено обов`язок оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

01.05.2019 набрав чинності Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. ст. 7 Закону № 2189-VIII індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 2189-VIII споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26.09.2018 у справі № 750/12850/16-ц, від 06.11.2019 у справі № 642/2858/16, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17).

Вартість послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється відповідним рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що знаходяться у комунальній власності територіальної громади м. Харкова».

Перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій затверджений рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2011 р. № 893 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що знаходяться у комунальній власності територіальної громади м. Харкова» (зі змінами, внесеними рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 27.01.2012р. № 39 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2011р. № 893 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що знаходяться у комунальній власності територіальної громади м. Харкова»; рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 10.05.2017 № 283 «Про коригування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що знаходяться у комунальній власності територіальної громади м. Харкова»), № 318 «Про корегування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що знаходяться у комунальній власності територіальної громади м. Харкова від 11.05.2018р.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів розірвання Договору №1/166113 від 28.03.2013 у порядку, встановленому п.7.1 та 7.2 Договору.

Таким чином, на даний час Договір №1/166113 від 28.03.2013 є чинним, тому Відповідач повинен буд здійснювати оплату наданих послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій відповідно до затвердженого органами місцевого самоврядування тарифом.

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті обставин цієї справи, суд зазначає, що позивач належними та допустимими доказами довів обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а саме щодо визначення позивача виконавцем послуг з управління будинком і споруд та прибудинкових територій у житловому фонді комунальної власності територіальної громади міста Харкова, надання відповідачу послуг утримання будинків і споруд та прибудинкових територій а також наявності у відповідача, як у власника нежитлових приміщень, розташованих за адресою м.Харків, проспект Незалежності (Правди), загальною площею 355,9 м2, обов`язку з оплати цих послуг та неналежне виконання відповідачем свого обов`язку з оплати вказаних послуг.

Матеріали справи не містять доказів, що ТОВ "Виробничо - будівельна фірма "Профіт-Плюс" звертався до позивача зі скаргами, актами-претензіями щодо неналежного надання послуг, з письмовою відмовою від послуг підприємства тощо, що свідчить про прийняття та споживання ТОВ "Виробничо - будівельна фірма "Профіт-Плюс" наданих йому послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Всупереч вимогам ст. 74 ГПК України відповідач не спростував розрахунок заборгованості, складений позивачем, не навів обґрунтованих аргументів невідповідності розрахунків позивача фактичним обставинам та дійсним тарифам на той чи інший період. Доказів неправильності або неточності розрахунків, сформованих позивачем, до суду надано не було.

При цьому, суд враховує, що здійснені позивачем нарахування узгоджуються з тарифами, які містяться в додатках до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради № 318 від 11.05.2018 у відкритому доступі на офіційному веб сайті Харківської міської ради.

З огляду на вищевикладене, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за Договором №1/1661/13 від 28.03.2013 у розмірі 43 462,52 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 878,92 грн - сума 3% річних, 2 997,82 грн - сума інфляційних збитків, 3 602,58 грн.- пені, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 611 ЦК України при порушенні зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності (ст. 546 ЦК України).

За положеннями частин 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.4.1 Договору споживач несе відповідальність згідно із законодавством і цим договором за несвоєчасне внесення платежів за послуги - шляхом сплати пеня в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

За змістом статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також суд враховує, що згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення, зокрема, інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

Згідно п. 2 даної постанови ця постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 р. № 1405 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг» п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» викладено в наступній редакції: «Установити, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285)».

Як вбачається з матеріалів справи позивачем проведено розрахунок заборгованості з урахуванням обмежень встановлених Постановою Кабінету Міністрів України №206 від 05.03.2022 року.

Аналіз положень Постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» (в редакції Постанови КМУ від 29 грудня 2023 року № 1405) свідчить про те, що встановлений нею мораторій на нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань та процентів річних не може бути застосований до відповідача (Боржника), який є Товариством з обмеженою відповідальністю (юридичною особою), оскільки заборона нарахування штрафних та фінансових санкцій стосується виключно заборгованості, «утвореної за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням».

Перевіривши надані позивачем розрахунки, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині 3 % річних, інфляційних втрат, та стягнення з відповідача на користь позивача 878,92 грн - 3% річних та 2997,87 грн. інфляційних втрат.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми пені, судом встановлено, що такі нарахування здійснено арифметично не вірно.

Суд зазначає, що відповідно до частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо вказується на те, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом встановлено, що визначений позивачем розмір пені за всіма періодами нарахування перевищує розмір подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом здійснено власний розрахунок та встановлено, що до стягнення підлягає сума пені у розмірі 2881,63 грн, в решті нарахованої суми пені у розмірі 720,95 грн. слід відмовити як безпідставно нарахованої.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позову , витрати зі сплати судового збору покладає на відповідача у розмірі 2624,72 грн., в решті у розмірі 37,68 грн залишає за позивачем.

Крім того, судом враховано, що відповідно до правового висновку викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22 особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір".

Суд звертає увагу позивача на те, що останнім при зверненні до суду було сплаченого 3028,00 грн судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією №6230 від 17.12.2025, замість 2662,40 грн.

У відповідності до п. 1 ч. 1 статті 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Приймаючи до уваги наведене, зайве сплачена сума судового збору у розмірі 365,60 грн. може бути повернута позивачу за його письмовим клопотанням (заявою).

Керуючись статтями 7, 8 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства "Житлокомсервіс" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельна фірма "ПРОФІТ-ПЛЮС" (61022, м.Харків, проспект Правди, буд.7, літ.№А-6", код ЄДРПОУ 30990697) на користь Комунального підприємства "Житлокомсервіс" (61052, м. Харків, вул. Конторська, буд. 35, код ЄДРПОУ 34467793) заборгованість з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у розмірі 43 462,52 грн. за Договором № 1/1661/13 від 28.03.2013 за період з 01.01.2022 по 31.04.2026, також пеня за Договором 1/1661/13 від 28.03.2013 у розмірі 2881,63 грн., 3% річних у розмірі 878,92 грн., інфляційні втрати у розмірі 2 997,82 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельна фірма "ПРОФІТ-ПЛЮС" (61022, м.Харків, проспект Правди, буд.7, літ.№А-6", код ЄДРПОУ 30990697) на користь Комунального підприємства "Житлокомсервіс" (61052, м. Харків, вул. Конторська, буд. 35, код ЄДРПОУ 34467793) сплачений судовий збір у розмірі 2624,72 грн. та витрати пов`язані з відправкою позивачем позовної заяви з додатками у розмірі 144,00 грн.

В частині стягнення пені у розмірі 720,95 грн відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Комунальне підприємство "Житлокомсервіс" (61052, м. Харків, вул. Конторська, буд. 35, код ЄДРПОУ 34467793).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельна фірма "ПРОФІТ-ПЛЮС" (61022, м.Харків, проспект Правди, буд.7, літ.№А-6", код ЄДРПОУ 30990697).

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/

Рішення складено та підписано 09.10.2026.

СуддяВ.О. Усатий