Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №922/2669/26 — Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/2669/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовомКомунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, буд. 11)

доПриватного підприємства "Сервісна компанія "Комфорт-Харків" (61202, м. Харків, проспект Людвіга Свободи, буд. 20, кв. 212)

простягнення 125484,57 грн.

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Приватного підприємства "Сервісна компанія "Комфорт-Харків" про стягнення 125484,57 грн., з яких: заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у розмірі 125010,49 грн., заборгованість за абонентське обслуговування у розмірі 474,08 грн., а також судові витрати.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача взятих на себе зобов`язань за договором про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення №5549/00-Н-1 від 12.10.2015 в частині повної сплати вартості послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а також сплати вартості абонентського обслуговування.

28.07.2026 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від позивача зареєстровано заяву разом із доданими до неї документами (вх. №18439), в якій просить долучити до матеріалів справи докази сплати судового збору за подання позовної заяви до Приватного підприємства "Сервісна компанія "Комфорт-Харків" про стягнення заборгованості у розмірі 125484,57 грн., яку досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.08.2026 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк у п`ять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

04.08.2026 в системі діловодства Господарського суду Харківської області зареєстровано заяву про усунення недоліків (вх. №19006) разом із доданими до неї документами, яку досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.08.2026 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Беручи до уваги те, що позов за своїми ознаками є малозначним в розумінні частини 5 статті 12 ГПК України, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання для повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи, розгляд справи постановлено здійснювати в письмовому провадженні без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами справи на підставі частини 5 статті 252 ГПК України.

Суд зазначає, що 18.10.2023 введено в дію зміни, що внесені в Господарський процесуальний кодекс України Законом України №3200-IX від 29.06.2023 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документам", який набрав чинності 21.07.2023.

Відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України усі юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Враховуючи зазначене, сторони зобов`язані мати зареєстрований електронний кабінет в підсистемі електронний суд ЄСІТС.

Відповідно до пункту 17 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.

Отже, процесуальним законодавством передбачено два способи належного повідомлення сторони про розгляд справи - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний кабінет".

Правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 30.03.2023 у справі №910/6322/21, від 29.06.2022 у справі №906/184/21.

Матеріали справи свідчать, що станом на дату відкриття провадження у даній справі, сторони зареєстрували електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, а тому копію ухвали суду про відкриття провадження у справі було надіслано до їх зареєстрованого електронного кабінету, про що свідчать довідки про доставку електронного листа.

Пунктом 2 частини 6 статті 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Окрім того, за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвала Господарського суду Харківської області від 10.08.2026 по справі №922/2669/26 була оприлюднена в електронному вигляді в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що вбачається за веб-адресою: https://reyestr.court.gov.ua/.

Отже, матеріали справи свідчать, що учасники справи повідомлені належним чином про розгляд даної справи. Водночас судом було створено всім учасникам справи належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів для обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Будь-яких заяв або клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до статті 252 ГПК України від учасників справи на адресу суду не надходило.

Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, а тому справа розглядається за наявними матеріалами, відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відтак, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи доказів для повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи та вирішення господарського спору по суті в межах строку, що передбачений статтею 248 ГПК України.

Відповідно до частини 4 статті 240 ГПК України унормовано, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

12.10.2025 між Комунальним підприємством "Харківводоканал" та Приватним підприємством "Сервісна компанія "Комфорт-Харків" (далі – споживач, відповідач) було укладено договір про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення №5549/00-Н-1 (далі – договір).

Згідно умов пункту 1.1 договору позивач зобов`язаний надавати відповідачеві послуги з централізованого водопостачання та водовідведення згідно з умовами цього договору.

Відповідно до умов пункту 1.2 договору відповідач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі проводити оплату послуг відповідно до затверджених тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення у строки та на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до умов пункту 2.6 договору обсяг спожитої води та скиду стічних вод визначається на підставі показників засобів обліку.

Згідно з умовами підпункту 3.2.1 пункту 3.2. договору споживач зобов`язаний здійснювати водоспоживання тільки на підставі цього договору.

Згідно з підпунктом 3.2.2 пункту 3.2. договору споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі проводити оплату за послуги, надані КП "Харківводоканал" відповідно до затверджених тарифів, оплату інших платежів, передбачених цим договором та чинним законодавством, у встановленому порядку.

Відповідно до умов підпункту 3.3.4 пункту 3.2. договору передбачено, що КП "Харківводоканал" зобов`язаний надавати споживачу платіжні документи, рахунки, Акт КП "Харківводоканал", оформлений у двох екземплярах, для підписання у строк, починаючи з 8 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до пункту 4.1 договору оплата наданих послуг та інших категорій платежів здійснюється споживачем щомісяця на підставі платіжних документів, рахунків КП "Харківводоканал" тощо і затверджених тарифів за обсяги спожитої води та скинутих стічних вод, що визначені умовами цього договору в 7-денний термін після отримання платіжного документу, рахунку КП "Харківводоканал" тощо.

Згідно пункту 4.1.1. договору оплата послуг здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок КП "Харківводоканал".

Згідно пункту 4.2 договору передбачено, що тарифи на послуги на момент укладання договору складають: з централізованого водопостачання – 5,676 грн. за 1 куб.м. з ПДВ; з централізованого водовідведення – 3,216 грн. за 1 куб.м. з ПДВ. Розмір тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення визначається в установленому діючим законодавством України порядку і не потребує додаткового узгодження між сторонами та внесення змін до договору.

Відповідно до умов пункту 4.4 договору платіжні документи, рахунки КП "Харківводоканал" тощо є обов`язковими до приймання споживачем. Порядок приймання цих документів узгоджується сторонами і може здійснюватися в такий спосіб: нарочним споживача; у разі неотримання споживачем у КП "Харківводоканал" вказаних документів у строк, визначений договором, - рекомендованою поштою. У цьому випадку платіжні документи, рахунки КП "Харківводоканал" вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення.

Згідно з п. 7.1, 7.2 договору цей договір набирає сили з дня його підписання Сторонами і діє до жовтня 2018 року. У разі, якщо за один місяць до закінчення строку дії договору від жодної зі сторін не надходило письмових заяв про припинення дії договору, даний договір є пролонгованим на тих же умовах на наступні 12 місяців. Кількість таких пролонгацій необмежена.

З матеріалів справи убачається, що на виконання рішення 38 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 30.04.2025 №813/25 "Про реорганізацію комунальних підприємств та зміну назви" здійснено заходи з реорганізації КП "Харківводоканал" шляхом його приєднання до КП "Харківські теплові мережі", а саме здійснено передачу основних засобів, необхідних для надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, що відображено в передавальних актах про передачу частини балансових рахунків, матеріальних цінностей та активів комунального підприємства "Харківводоканал" правонаступнику – комунальному підприємству "Харківські теплові мережі".

Відповідно до пункту 2.2 Статуту КП "Харківські теплові мережі" (в редакції 2025 року) встановлено, що КП "Харківські теплові мережі" є правонаступником усього майна, прав та обов`язків КП "Харківводоканал".

Отже, позивачем в обґрунтування позову зазначено, що КП "Харківводоканал" припинило провадження ліцензованої діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення з 01 листопада 2025 р. З 01 листопада 2025 р. КП "Харківські теплові мережі" провадить ліцензовану діяльність з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, як правонаступник КП "Харківводоканал", на підставі ліцензії, виданої КП "Харківводоканал" (постанова НКРЕКП від 30.12.2025 №2219 та від 24.02.2026 №293 "Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 07.10.2016 №1816"), а з 01.05.2026 на підставі розпорядження Харківської обласної військової адміністрації від 01.05.2026 №326В.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог зазначено про виконання взятих на себе зобов`язань в повному обсязі та надано відповідачу послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, що складаються з фактичних обсягів водоспоживання, водовідведення. Відповідно до обсягу наданих послуг з водопостачання і централізованого водовідведення та з урахуванням діючих тарифів (ст. 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 31.07.2024 № 1399 "Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення КП "Харківводоканал") за період з 01.03.2025 по 30.06.2026 включно, відповідачу була нарахована плата в сумі 144186,81 грн. та виставлені рахунки на цю суму відповідно до п. 4.4 договору. Позивачем зазначено, що сума заборгованості частково відповідачем сплачена у розмірі 18702,24 грн. і залишок заборгованості становить 125484,57 грн., в тому числі: заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення - 125010,49 грн.; заборгованість за абонентське обслуговування - 474,08 грн., про що повідомлено в листі вих. №90-90/1299 від 24.07.2026, однак заборгованість залишається не сплаченою.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд керується наступним.

Стаття 11 ЦК України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

В частині 1 статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 статті 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи в забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

За приписами статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до обов`язків споживача належить, зокрема, оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом.

Матеріали справи свідчать, що 12.10.2025 між Комунальним підприємством "Харківводоканал" та Приватним підприємством "Сервісна компанія "Комфорт-Харків" укладено договір про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення №5549/00-Н-1.

З матеріалів справи убачається та позивачем зазначено, що на виконання рішення 38 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 30.04.2025 №813/25 "Про реорганізацію комунальних підприємств та зміну назви" здійснено заходи з реорганізації КП "Харківводоканал" шляхом його приєднання до КП "Харківські теплові мережі", а саме передачу основних засобів, необхідних для надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, що відображено в передавальних актах про передачу частини балансових рахунків, матеріальних цінностей та активів комунального підприємства "Харківводоканал" правонаступнику – комунальному підприємству "Харківські теплові мережі".

Відповідно до пункту 2.2 Статуту КП "Харківські теплові мережі" (в редакції 2025 року) встановлено, що КП "Харківські теплові мережі" є правонаступником усього майна, прав та обов`язків КП "Харківводоканал".

Матеріали справи свідчать, що КП "Харківводоканал" припинило провадження ліцензованої діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення з 01.11.2025 р. Водночас КП "Харківські теплові мережі" провадить ліцензовану діяльність з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, як правонаступник КП "Харківводоканал", на підставі ліцензії, виданої КП "Харківводоканал" (постанова НКРЕКП від 30.12.2025 №2219 та від 24.02.2026 №293 "Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 07.10.2016 №1816"), а з 01.05.2026 на підставі розпорядження Харківської обласної військової адміністрації від 01.05.2026 №326В.

Таким чином, КП "Харківські теплові мережі" набули права сторони по договору про реструктуризацію заборгованості №5549/00-Н-1 від 12.10.2015 укладеного з ПП "Сервісна компанія "Комфорт-Харків".

Беручи до уваги встановлену статтею 204 ЦК України та неспростовану в межах справи в порядку статті 215 ЦК України презумпцію правомірності означеного договору, суд вважає його належною у розумінні статей 11, 509 ЦК України підставою для виникнення обумовлених таким договором кореспондуючих прав і обов`язків сторін.

Матеріалами справи підтверджено факт належного виконання позивачем своїх зобов`язань за договором про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення № 5549/00-Н-1 від 12.10.2015 за спірний період, що підтверджується наданими позивачем до позовної заяви копіями книг обліку показників засобів обліку абонента ПП "Сервісна компанія “Комфорт-Харків" з особовим рахунком №42793, а також копіями рахунків на оплату за вказаний період.

Так, відповідно до обсягу наданих послуг з водопостачання і централізованого водовідведення згідно журналу зняття показань засобів обліку води та з урахуванням діючих тарифів (стаття 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 31.07.2024 №1399 "Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення КП "Харківводоканал") за період з 01.03.2025 по 30.06.2026 відповідачу була нарахована плата в сумі 144186,81 грн. та виставлені рахунки на цю суму відповідно до пункту 4.4 договору, а саме: №3449889 від 31.03.2025 на суму 8781,84 грн., №3477142 від 30.04.2025 на суму 9002,48 грн., №3504710 від 31.05.2025 на суму 10448,93 грн., №3531884 від 30.06.2025 на суму 8806,35 грн., №3559127 від 31.07.2025 на суму 8855,39 грн., №3586407 від 31.08.2025 на суму 9125,07 грн., №3613694 від 30.09.2025 на суму 8806,35 грн., №3640981 від 31.10.2025 на суму 9198,61 грн., №3668406 від 30.11.2025 на суму 7801,20 грн., №3695836 від 31.12.2025 на суму 9492,80 грн., №3723173 від 31.01.2026 на суму 9639,89 грн., №3750448 від 28.02.2026 на суму 8365,07 грн., №3777822 від 31.03.2026 на суму 8757,32 грн., №3805353 від 30.04.2026 на суму 10326,35 грн., №3832835 від 31.05.2026 на суму 8732,81 грн., №3860409 від 30.06.2026 на суму 8046,35 грн.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із частиною 1, 4 статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Наведені норми права дають підстави дійти висновку, що однією із основних умов виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання, за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі

З матеріалів справи убачається, що сума заборгованості частково відповідачем сплачена у розмірі 18702,24 грн., про що свідчить розшифровка платіжних документів за р/р UA163003460000026009018928001 за договором №5549/00-Н-1.

В контексті викладеного, суд звертається до висновків Верховного Суду у постанові від 10.09.2019 у справі №916/2403/18 та враховує, що до дій, які свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи можуть належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Таким чином, періодична часткова сплата відповідачем на користь позивача вартості наданих послуг свідчить про вчинення відповідачем конклюдентних дій, які підтверджують наявність перед позивачем заборгованості та необхідність її сплати в силу погоджених умов договору №5549/00-Н-1 від 12.10.2015.

При цьому з матеріалів справи убачається відсутність будь-яких заперечень з боку відповідача на адресу позивача щодо надання відповідних послуг, їх якості, вартості тощо та наявність в останнього обов`язку здійснити оплату наданих послуг у строк, що станом на дату звернення з позовом до суду є таким, що настав.

Натомість матеріали справи свідчать про порушення відповідачем договірних зобов`язань з сплати за надані послуги, що призвело до виникнення заборгованості, що відповідачем жодним чином не спростовано.

Відповідно до статті 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтями 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами, згідно приписів статті 526 вказаного Кодексу зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи встановлені обставини справи, наявні в матеріалах справи докази, наведені положення законодавства, відсутність доказів на спростування викладених у позовній заяві обставин та доказів на підтвердження здійснення остаточного розрахунку, перевіривши детальний розрахунок позовних вимог суд констатує, що заявлена до стягнення заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у розмірі 125010,49 грн., а також заборгованість за абонентське обслуговування у розмірі 474,08 грн., є обґрунтованою, правомірною та підлягає задоволенню.

Відтак, оскільки відповідач не здійснив належний розрахунок з позивачем, що суперечить вимогам законодавства та погодженим умовам договору, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено права та законні інтереси позивача, за захистом яких позивач звернувся до суду.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, у справах "Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії" від 23.10.1991, "Федоренко проти України" від 01.06.2006 зазначив, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути "існуючим майном" або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

Отже, встановлені обставини справи, наявні в матеріалах справи докази дають підстави дійти висновку про наявність у позивача права на "законне очікування" про стягнення коштів. При цьому неповернення відповідачем цих коштів прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.02.2018 по справі №910/5444/17, від 30.10.2018 по справі №917/63/18).

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Натомість будучи обізнаним про розгляд справи, всупереч статей 13, 74 ГПК України, жодних доказів на спростування правомірності та обґрунтованості позовних вимог, матеріали справи не містять та відповідачем суду не надано.

З урахуванням наведеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Здійснюючи розподіл судових витрат, суд керується положеннями статті 129 ГПК України, а тому враховуючи висновки суду про задоволення позову, покладає витрати зі сплати судового збору на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Сервісна компанія "Комфорт-Харків" (61202, м. Харків, проспект Людвіга Свободи, буд. 20, кв. 212, код ЄДРПОУ 39176531) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, буд. 11, код ЄДРПОУ 31557119) заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у розмірі 125010,49 грн., заборгованість за абонентське обслуговування у розмірі 474,08 грн., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене в порядку та строки, що передбачено ст. 254, 256-259 ГПК України.

Повне рішення складено "12" жовтня 2026 р.

СуддяГ.І. Сальнікова