Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №752/24106/25 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/24106/25

Провадження №: 2/752/3297/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі головуючої судді Митрофанової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» про стягнення страхового відшкодування,

У С Т А Н О В И В :

У вересні 2025 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» (далі - ПАТ «СК «Євроінс Україна», Товариство) про стягнення суми страхового відшкодування, пені, інфляційних втрат та 3% річних у загальному розмірі 372237,23 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що між ним та відповідачем, як страховиком, було укладено договір №011007-2111-1000934 страхування наземного транспорту «КАСКО класичне», предметом якого виступили майнові інтереси позивача, як страхувальника, що пов`язані із володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом «Mersedes-Benz GLS 350», д.н.з. НОМЕР_1 . Відповідно до умов цього договору Товариство взяло на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити страхове відшкодування. Страховим випадком було передбачено пошкодження, знищення або втрата застрахованого транспортного засобу та/або застрахованого додаткового обладнання, внаслідок настання страхових ризиків, визначених пунктом 6.2 договору, що відбулися під час строку дії договору та на території його дії, у зв`язку з чим у страховика виникало зобов`язання здійснити виплату страхового відшкодування.

Вказував, що 14.12.2024 він виявив пошкодження на застрахованому автомобілі, який був припаркованим на проїзній частині за адресою - м.Київ, вул.Мостова, 59. Після виявлення вказаних пошкоджень позивач невідкладно викликав працівників поліції, якими було складено схему місця ДТП із зазначенням переліку виявлених пошкоджень. Також, відповідно до умов договору позивач повідомив відповідача за відповідним номером телефоном про настання страхового випадку, а пізніше 17.12.2024 звернувся до нього із заявою-повідомленням про настання події, після чого відповідачем було оглянуту застрахований транспортний засіб «Mersedes-Benz GLS 350», д.н.з. НОМЕР_1 , на території СТО.

Згідно рахунку-фактури №212500169 від 15.01.2025, складеного ТОВ «Автомобільний дім Укравто Україна», та доданої до нього калькуляції вартість ремонту пошкодженого автомобіля позивача становить 337097,57 грн. У зв`язку із цим позивач звернувся до ПАТ «СК «Євроінс Україна» для виплати суми страхового відшкодування задля проведення відновлювального ремонту. Проте, Товариство своїм листом №11354/ДВЗ від 11.03.2025 відмовило у здійсненні її виплати, пославшись на пункт 11.1.3 Умов страхуванням, яким регламентовано, що страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування у випадку подання страхувальником або водієм застрахованого транспортного засобу свідомо неправдивих відомостей про предмет договору, в тому числі, але не обмежуючись цим, про застраховані транспортний засіб та/або додаткове обладнання, або про факт та/або обставини та/або місце настання страхового випадку та/або об`єм пошкоджень, що були отримані в даному випадку. Підставою для прийняття відповідачем такого рішення слугували отриманий ним лист від ТОВ «Українські незалежні судові експерти» №744/03 від 04.03.2025 та відповідь Управління патрульної поліції у м.Києві Департаменту патрульної поліції за результатами розгляду адміністративного матеріалу.

ОСОБА_1 вважає таку відмову відповідача безпідставною, необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам Закону України «Про страхування» та умовам укладеного між сторонами договору. Зазначив, що відомості, викладені у листі ТОВ «Українські незалежні судові експерти», одержані з порушенням порядку встановленому законом і такий лист є недопустимим доказом, адже суперечить вимогам Закону України «Про судову експертизу» та Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 26.12.2012 №1950/5, договір між страховою компанією та вказаним Товариством для проведення експертного дослідження не укладався, а сам директор у цьому листі зазначає, що відповідач звернувся до нього за консультацією, а не для отримання висновку експертного дослідження. При цьому, з дня звернення позивача до ПАТ «СК «Євроінс Україна», із заявою про виплату страхового відшкодування та до дня прийняття ним рішення про відмову у її здійсненні, останнє не зверталося до позивача із будь-якими повідомленнями про необхідність надання об`єкта дослідження, а саме застрахованого транспортного засобу. Разом з цим, ОСОБА_1 у своїй позовній заяві зазначив, що відповідь Управління патрульної поліції у м.Києві Департаменту патрульної поліції, на яку посилалося ПАТ «СК «Євроінс Україна», взагалі носить інформаційний характер та містить лише думку поліцейського щодо обставин події та в цілому є припущенням.

У зв`язку із тим, що відповідачем, як страховиком, не було встановлено та не зазначено фактів, причин та обставин події, які б дали змогу не визнавати даний випадок страховим, а позивачем, як страхувальником, у свою чергу були виконані всі необхідні дії щодо своєчасного повідомлення про настання страхового випадку та надання необхідних документів, то рішення відповідача про відмову у здійсненні страхової виплати є незаконним. У зв`язку із цим, на переконання позивача, ТОВ «СК «Євроінс Україна» зобов`язане здійснити виплату страхового відшкодування на проведення відновлювального ремонту пошкодженого застрахованого транспорту в сумі 337097,57 грн. Окрім того, у зв`язку із порушенням строків такої виплати та відповідно до умов договору за період з 13.01.2025 по 11.09.2025 Товариство зобов`язане сплатити позивачеві пеню в розмірі 0,01% від суми несвоєчасної виплати, а саме у розмірі 8075,69 грн, а також в силу вимог статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) - інфляційні втрати в сумі 20358,96 грн та 3% річних у розмірі 6705,01 грн. Тому, оскільки відповідач у добровільному порядку відмовляється здійснити виплату суми страхового відшкодування та інших сум через порушення строків виконання основного зобов`язання, ОСОБА_1 змушений був звертатися до суду із вказаним позовом, відповідно до вимог якого просив суд стягнути із ПАТ «СК «Євроінс Україна» вказані вище нарахування та вирішити питання про розподіл судових витрат.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.10.2025 для розгляду цивільної справи №752/24106/25 визначено суддю Голосіївського районного суду міста Києва Митрофанову А.О.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 15 жовтня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та запропоновано відповідачу у 15-денний строк з дня вручення копії цієї ухвали суду подати суду відзив на позов.

У грудні 2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, поданий представником ОСОБА_3 , у якому останній заперечував проти позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі та просив суд відмовити у їх задоволенні.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилався, що на виконання умов укладеного із позивачем договору страхування та у день отримання від нього повідомлення про подію, що має ознаки страхового випадку, а саме 17.12.2024 відповідач направив свого представника - працівника суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «СЗУ Україна» Джунь С.М. та провів у присутності позивача безпосередній технічний огляд застрахованого транспортного засобу, про що було складено відповідний протокол огляду. Разом з тим, згідно умов договору страхування ПАТ «СК «Євроінс Україна», як страховик, наділене правом перевіряти надану страхувальником інформацію, самостійно проводити розслідування обставин події, робити запити про відомості, що пов`язані із нею, а також звертатися до правоохоронних органів або інших підприємств, установ і організацій, які можуть самостійно з`ясувати причини та обставини страхового випадку. У зв`язку із цим, з метою встановлення причин настання випадку, що має ознаки страхового, відповідач звернувся до ТОВ «Українські незалежні судові експерти» із заявою про дослідження механізму утворення пошкоджень на застрахованому транспортному засобі «Mersedes-Benz GLS 350», д.н.з. НОМЕР_1 , за викладених позивачем обставин у його письмовому зверненні.

Вказував, що 23.04.2025 ТОВ «Українські незалежні судові експерти» на замовлення позивача було складено висновок експерта №00815/01 за результатами транспортно-трасологічного дослідження механізму утворення пошкоджень на вказаному вище автомобілі, відповідно до якого судовий експерт надав висновок про те, що «отримання всього комплексу пошкоджень транспортного засобу «Mersedes-Benz GLS 350», д.н.з. НОМЕР_1 , заявленого до страховика від 14.12.2024, за обставин зазначених в поясненнях водія ОСОБА_1 і зафіксованих в матеріалах страхової справи №247394/1 неможливе з технічної точки зору. Імовірний механізм утворення пошкоджень викладений у дослідницькій частині висновку. Виходячи із відповіді на попередні питання, визначення того, які саме пошкодження могли утворитися одночасно на автомобілі внаслідок ДТП, що сталася 14.12.2024 позбавлене технічного сенсу». У вказаному висновку було вказано про те, що дослідження виконувалося для його можливого подання до суду, а експерт обізнаний зі змістом статтей 384 та 385 Кримінального кодексу України про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Разом з тим, відповідач у своєму відзиві зазначав про те, що 04.03.2025 ним було отримано відповідь від Управління патрульної поліції у м.Києві Департаменту патрульної поліції, згідно якої за результатами проведеної перевірки факт ДТП не підтвердився об`єктивними даними, а згідно листа №1161 від 04.03.2025 Управлінням патрульної поліції у м.Києві Департаменту патрульної поліції було повідомлено і про те, що характер пошкоджень, який утворився на застрахованому транспортному засобі не дає підстав стверджувати, що вони могли утворитися внаслідок контакту з іншими транспортними засобами, які перебували у русі. У зв`язку із цим, на переконання ПАТ «СК «Євроінс України» надані ОСОБА_1 письмові пояснення щодо обставин настання події в повній мірі спростовуються проведеним ТОВ «Українські незалежні судові експерти» експертним дослідженням щодо механізму утворення пошкоджень на транспортному засобі «Mersedes-Benz GLS 350», д.н.з. НОМЕР_1 , та обставинами, встановленими правоохоронними органами за результатами розгляду адміністративного матеріалу. Таким чином, з огляду на встановлений статтею 102 Закону України «Про страхування» обов`язок страхувальника довести підтвердження факту настання події, яка може бути визнана страховим випадком, а також з огляду на передбачене умовами страхового договору право страховика відмовити у здійсненні виплати страхового відшкодування у разі подання документів, які містять недостовірну інформацію щодо часу, причин, обставин страхового випадку, ПАТ «СК «Євроінс Україна» уважало своє рішення законним, а позовні вимоги позивача необґрунтованими.

У грудні 2025 року на адресу суду від позивача через підсистему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, подана представником ОСОБА_2 , у якій останній повністю заперечував проти доводів відповідача щодо законності наданої ним відмови у виплаті суми страхового відшкодування. Зазначав, що вказане рішення відповідача не приймалося 11.03.2025 на підставі висновку транспортно-трасологічного дослідження, а було прийнято лише на підставі листа ТОВ «Українські незалежні судові експерти» від 04.03.2025 за №744/03, що був підписаний керівником юридичної особи, а не експертом в даній галузі. У зв`язку із цим зазначений лист носить лише інформаційний характер та не може бути використаний як доказ, з огляду на вказані у позовній заяві підстави. При цьому, висновок експерта, на який посилався відповідач у своєму відзиві, був виготовлений вже після прийняття страховиком рішення про відмову у виплаті суми страхового відшкодування.

Надалі відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання до суду будь-яких письмових заперечень.

Згідно вимог частини тринадцятої статті 7 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до вимог частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов таких висновків.

Положеннями статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (стаття 13 ЦПК України).

Відповідно до приписів статті 12 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

У відповідності до наданої суду копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , позивач ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки «Mersedes-Benz GLS 350», д.н.з. НОМЕР_1 , 2019 року випуску, чорного кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 (а.с.41).

Судом установлено, що 21.08.2024 між ПАТ «СК «Євроінс Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір №01107-2111-1000934 страхування наземного транспорту «КАСКО Класичне» (далі - Договір страхування). Об`єктом страхування згідно вказаного договору став транспортний засіб «Mersedes-Benz GLS 350», д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_3 , 2019 року випуску. Загальна страхова сума становить 2500000 грн (пцнкт 8.1 Договору).

Відповідно до пункту 6.2 Договору страхування страховим випадком є пошкодження, знищення або втрата транспортного засобу/додаткового обладнання внаслідок: дорожньо-транспортної пригоди (пункт 6.2.1); стихійних явищ (пункт 6.2.2); пожежі та вибуху (пункт 6.2.3); протиправних дій третіх осіб (ПДТО) (пункт 6.2.4); інші випадкові події (ІВП) (пункт 6.2.5); викрадення транспортного засобу (пункт 6.2.6). Франшиза у розмірі 0% від загальної страхової суми передбачена при настанні страхових випадків, визначених пунктами 6.2.1, 6.2.2, 6.2.3, 6.2.4, 6.2.5 Договору страхування. Франшиза при настанні страхового випадку, передбаченого пунктом 6.2.6 - Викрадення ТЗ, становить 5%.

Строк дії договору з 00:00 годин 23.08.2024 до 23:59 22.08.2025 (пункт 9.3. Договору) (а.с.11-39).

21.08.2024 сторонами укладено додаткову угоду №1 до Договору добровільного страхування наземного транспорту №011007-2111-1000934 від 21.08.2024, відповідно до якої сторони погодили зміну дійсної вартості автомобіля у розмірі 2410000 грн, додаткового обладнання у розмірі 90000 грн та страхової суму в розмірі 2500000 грн (а.с.40).

Як указував у своїй позовній заяві ОСОБА_1 , 14.12.2024 трапилася страхова подія, де він виявив пошкодженим застрахований автомобіль, що був припаркований на проїзній частині по вул.Мостовій,59, у м.Києві.

З матеріалів справи убачається, що 17.12.2024 позивач звернувся до ПАТ «СК «Євроінс Україна» із заявою-повідомленням №247394 про настання події, що має ознаки страхового випадку та на виплату страхового відшкодування, де пояснив, що припаркував свій автомобіль за адресою - вул.Мостова, 59, біля будинку, вийшовши з будинку через 2-3 години побачив пошкодження на своєму автомобілі, викликав поліцію та подзвоним у страхову компанію (а.с.43-44).

Відповідно до наданої суду копії протоколу технічного огляду від 17.12.2024 уповноваженою особою відповідача були зафіксовані пошкодження застрахованого транспортного засобу «Mersedes-Benz GLS 350», д.н.з. НОМЕР_1 , а саме дверей передніх правих та задніх правих, накладки арки заднього правого колеса, підніжки правої, накладки правої підніжки та диску заднього правого колеса (а.с.49-50).

Згідно складеного ТОВ «Автомобільний дім Укравто Україна» рахунку-фактури №2125000169 від 15.01.2025 та доданої до неї калькуляції, вартість послуг з технічного обслуговуванян і ремонту автомобіля «Mersedes-Benz GLS 350», д.н.з. НОМЕР_1 , становить 337097,57 грн (з ПДВ) (а.с.51, 52-53).

Листом від 11.03.2025 за №11354/ДВЗ ПАТ «СК «Євроінс Україна» відмовило позивачеві у виплаті страхового відшкодування за пошкоджений вищевказаний транспортний засіб, пославшись на умови пункту 7.4.9, підпункту «а» пункту 10.10.7 та пункту 11.1.3 Умов страхування, а також на отримані від ТОВ «Українські незалежні судові експерти» та від Управління патрульної поліції у м.Києві Департаменту патрульної поліції письмові відповіді, з яких випливає те, що не підтвердилися повідомлені страхувальником обставини події, оскільки такі не відповідають механізму утворених пошкоджень (а.с.54-55).

Звертаючись до суду із позовом у цій справі ОСОБА_1 посилався, що він не згоден із такою відмовою страховика - ПАТ «СК «Євроінс Україна», уважав її необґрунтованою та незаконною, адже документи, на які посилався відповідач у своєму листі не є належними та допустимими доказами, носять лише інформативний характер. Таким чином, під час розгляду заяви позивача про настання страхового випадку та здійснення страхового відшкодування, страховиком не було встановлено та не зазначено факти, причини та обставини події, які дали б підстави для невизнання даного випадку страховим, а саме рішення страховиком було прийнято на основі припущень, що викладені ТОВ «Українські незалежні судові експерти» та посадових осіб правоохоронних органів. У зв`язку із цим, ОСОБА_1 уважав наявний обов`язок відповідача згідно умов укладеного між ними Договору страхування та вимог статті 988 ЦК України та статті 20 Закону України «Про страхування» здійснити виплату суми страхового відшкодування у вигляді вартості відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу.

Так, відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування» страхування - правовідносини щодо захисту страхових інтересів фізичних та юридичних осіб (страховий захист) при страхуванні ризиків, пов`язаних з життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням, з володінням, користуванням і розпорядженням майном, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування, за рахунок коштів фондів, що формуються шляхом сплати страхувальниками страхових премій (платежів, внесків), доходів від розміщення коштів таких фондів та інших доходів страховика, отриманих згідно із законодавством.

Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, ризик виникнення якої застрахований, з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування або відповідно до законодавства.

Страхова виплата (страхове відшкодування) - грошові кошти, що виплачуються страховиком у разі настання страхового випадку відповідно до умов договору страхування та/або законодавства.

Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Приписами частини першої статті 980 ЦК України визначено, що предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України.

Об`єктом страхування можуть бути: життя, здоров`я, працездатність та/або пенсійне забезпечення; майно на праві володіння, користування і розпорядження та/або можливі збитки чи витрати; відповідальність за заподіяну шкоду особі або її майну.

Статтею 980 ЦК України передбачено, що предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з: 1) життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); 2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); 3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Згідно з приписами статті 982 ЦК України істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов`язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату, у строк встановлений договором.

В силу вимог частини четвертої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору.

Згідно з вимогами пункту 1 частини першої статті 92 Закону України «Про страхування», страховик за договором страхування зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором або законом строк.

Отже, у даній справі підставою для здійснення страхового відшкодування є настання страхового випадку.

Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до приписів статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК України).

У статті 104 Закону «Про страхування» передбачено, що порядок прийняття страховиком рішення про відмову у здійсненні страхової виплати визначається в договорі страхування або законодавством України.

У разі прийняття рішення про відмову у здійсненні страхової виплати страховик зобов`язаний протягом строку, передбаченого договором страхування або законодавством, повідомити страхувальника (іншу особу, яка відповідно до договору або законодавства має право на отримання страхової виплати) у письмовій формі про прийняте рішення з обґрунтуванням підстави відмови.

Підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат є: 1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, вчинених у стані крайньої необхідності або необхідної оборони, або випадків, визначених законом чи міжнародними звичаями; 2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного кримінального правопорушення, що призвело до настання страхового випадку; 3) подання страхувальником неправдивих відомостей про об`єкт страхування, обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, або про факт настання страхового випадку; 4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків від особи, яка їх заподіяла. Якщо збиток відшкодований частково, страхова виплата здійснюється з вирахуванням суми, отриманої від зазначеної особи як відшкодування збитків; 5) несвоєчасне повідомлення страхувальником (особою, визначеною у договорі страхування або законодавством) про настання страхового випадку без поважних причин або невиконання інших обов`язків, визначених договором страхування або законодавством, якщо це призвело до неможливості страховика встановити факт, причини та обставини настання страхового випадку або розмір заподіяної шкоди (збитків); 6) наявність обставин, які є винятками із страхових випадків та обмеженнями страхування, передбаченими договором страхування; 7) наявність інших підстав, встановлених законодавством, у тому числі для договорів страхування, обов`язковість укладення яких визначена законом.

Умовами договору страхування можуть передбачатися також інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить законодавству.

Отже, страховик та страхувальник як сторони договору страхування за взаємною згодою можуть самостійно визначати предмет договору страхування, права та обов`язки сторін, підстави для виплати/відмови у виплаті страхового відшкодування тощо.

Зазначений правовий висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 01 березня 2023 року у справі №592/13856/21 (провадження №61-7573св22).

Верховний Суд у постанові від 10 грудня 2021 року у справі № 910/4296/21 також вказав, що виходячи зі змісту наведених норм, коли виникає страховий випадок, страховик зобов`язаний виплатити страхове відшкодування, а решта умов договору є підставою для відмови лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховикові переконатися, що ця подія є страховим випадком, і має оцінюватися окремо у кожному випадку. При цьому слід ураховувати, що закон пов`язує обов`язок страховика здійснити відшкодування саме зі страховим випадком, а не із наданням певних доказів страхувальником (постанова Верховного Суду від 13 листопада 2018 року у справі №910/922/18).

Зі змісту листа ПАТ «СК «Євроінс Україна» від 11.03.2025 за вих.№11354/ДВЗ убачається, що підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування є свідоме подання страхувальником неправдивих відомостей про факт, обставини та місце настання страхового випадку. Так, вказано, що 17.12.2024 позивач звернувся до Товариства із заявою-повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку, в якому повідомив страховика про те, що 14.12.2024 страхувальником було виявлено пошкодження застрахованого автомобіля «Mersedes-Benz GLS 350», д.н.з. НОМЕР_1 , який був припаркований за адресою - м.Київ,вул.Мостова, 59. З метою встановлення причин настання випадку, що має ознаки страхового, ПАТ «СК «Євроінс Україна» звернулося до ТОВ «Українські незалежні судові експерти» із заявою про дослідження механізму утворення пошкоджень за застрахованому транспортному засобі, за обставин, викладених страхувальником у письмовому звернення від 17.12.2024. Відмовляючи позивачеві у здійсненні виплати суми страхового відшкодування ПАТ «СК «Євроінс Україна» посилалось на відповідні положення умов договору, а також на повідомлення ТОВ «Українські незалежні судові експерти» від 04.03.2025, де повідомлено про неможливість утворення всього комплексу пошкоджень на нерухомому вищевказаному транспортному засобі за обставин, вказаних у письмових поясненнях ОСОБА_1 . Також, відповідач у своєму рішенні послався на лист Управління патрульної поліції у м.Києві Департаменту патрульної поліції, де вказано, що характер ушкоджень, виявлених на транспортному засобі «Mersedes-Benz GLS 350», д.н.з. НОМЕР_1 , не дають підстави стверджувати, що вони утворилися внаслідок контакту з іншими транспортними засобами, які перебували у русі. Таким чином, страховик дійшов висновку, що надані позивачем пояснення спростовуються проведеним ТОВ «Українські незалежні судові експерти» аналізом механізму утворення пошкоджень та обставинами, встановленими правоохоронними органами. У зв`язку із чим уважав, що наявні підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування на підставі подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору, в тому числі, але не обмежуючись цим, про застраховані транспортний засіб та/або додаткове обладнання, або про факт та/або обставини та/або місце настання страхового випадку (випадку, що має ознаки страхового) та/або об`єм пошкоджень, щоб були отримані в даному випадку.

Відповідно до Умов добровільного страхування наземного транспорту в ПАТ «СК «Євроінс Україна» (далі - Умови), що є Додатком №1 до Договору страхування наземного транспорту від 21.08.2024 №011007-2111-1000934, страхувальник зобов`язаний надати страховику всі оформлені належним чином документи, передбачені в Розділі 9 цього Додатку до Договору (п. 8.1.12 Умов); з метою визнання події страховим випадком, встановлення причин, обставин та наслідків події, що має ознаки страхового випадку, а також для визначення розміру завданих збитків, зокрема, при настанні страхового випадку (випадку, що має ознаки страхового) за ризиком «ДТП», надати пояснення водія застрахованого транспортного засобу про обставини події, які відбулась та має ознаки страхового випадку; крім випадків відшкодування «без довідки», - оригінали деталізованої довідки компетентного органу про факт та обставини ДТП, або копії матеріалів адміністративної справи, за вимогою Страховика, постанови суду про притягнення винної у ДТП особи до адміністративної відповідальності (п. 9.1.2).

Згідно з пунктом 11.1.3 Умов Страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування, зокрема, у випадках подання страхувальником або водієм застрахованого транспортного засобу свідомо неправдивих відомостей про предмет договору, в тому числі, але не обмежуючись цим, про застраховані ТЗ та/або ДО, або про факт та/або обставини та/або місце настання страхового випадку (випадку, що має ознаки страхового) та/або об`єм пошкоджень, що були отримані в даному випадку.

Положеннями пунктів 7.4.1 та 7.4.5 Умов передбачено, що страховик має право перевірити інформацію, надану страхувальником, здійснити огляд застрахованого ТЗ та ДО під час укладання цього договору, до початку ремонтно-відновлювальних робіт та після закінчення відновлювального ремонту, а також перевіряти виконання страхувальником вимог і умов Договору та умов цього Додатку до Договору.

Також, страховик має право самостійно проводити розслідування обставин події, що має ознаки страхового випадку, робити запити про відомості, пов`язані із цією подією до правоохоронних органів, банків, медичних закладів та інших підприємств, установ і організацій, що володіють інформацією про обставини страхового випадку (випадку, що має ознаки страхового), а також можуть самостійно з`ясовувати причини та обставини страхового випадку (випадку, що має ознаки страхового).

З матеріалів справи убачається, що відповідно до листа ТОВ «Українські незалежні судові експерти» від 04.03.2025 за вих.№744/03 за підписом директора ОСОБА_4 , на звернення відповідача вказаним Товариством було надано відповідь про те, що проаналізувавши надані на дослідження матеріали (пояснення, фотографії, пошкоджень автомобіля, фотографії з місця ДТП), можна зазначити, що весь комплекс пошкоджень автомобіля «Mersedes-Benz GLS 350», д.н.з. НОМЕР_1 , які заявив водій ОСОБА_1 не міг утворитися на нерухомому транспортному засобові за обставин, вказаних в матеріалах страхової справи. На автомобілі «Mersedes-Benz GLS 350», д.н.з. НОМЕР_1 , наявні пошкодження, які характерні для рухомого стану транспортного засобу. Для отримання більш розлогого аналізу даної ДТП та її механізму утворення пошкоджень автомобіля «Mersedes-Benz GLS 350», д.н.з. НОМЕР_1 , рекомендовано замовити повноцінне дослідження судового експерта-трасолога (а.с.56).

Разом з тим, відповідно до наданого у матеріали справи копії листа Управління патрульної поліції у м.Києві Департаменту патрульної поліції від 20.02.2025 за вих.№5743/41/11/5-2025 Управлінням було повідомлено ПАТ «СК «Євроінс Україна» про те, що проведеною перевіркою факт дорожньо-транспортної пригоди не підтвердився об`єктивними даними, оскільки відповідно до пункту 1.10 Правил дорожнього руху України ДТП - це подія, яка сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки. В свою чергу, згідно пояснень ОСОБА_1 , він залишив автомобіль «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_1 , а коли повернувся, то виявив його пошкодження. Під час оформлення та подальшого опрацювання матеріалів пригоди, встановити очевидців, які б могли підтвердити факт ДТП, не надалося можливим. Також, характер пошкоджень, який утворився на автомобілі «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_1 , не дає підстави стверджувати, що вони могли утворитися внаслідок контакту з іншими транспортними засобами, які перебували у русі.

Розгляд матеріалів стосовно пошкодження майна не належав до компетенції управління патрульної поліції у м.Києві Департаменту патрульної поліції, то у подальшому усі матеріали були направлені до Солом`янського УП ГУНП у м.Києві (а.с.57).

Так, зі змісту вказаних листів, на які посилався відповідач у своїй відмові, не убачається, що їх підписанти володіють спеціальними знаннями у сфері автотехніки та транспортної трасології, вони за своєю правовою природою не є висновком судового експерта або спеціаліста, у них не викладений докладний опис проведених досліджень щодо зазначених у них суджень, а отже вказані документи у даному випадку носять суто інформаційний характер та не можуть бути категоричними доказами стосовно неправдивості наданих позивачем відомостей щодо обставин події, яка мала ознаки страхової.

Втім, ні законодавством, ні укладеним між сторонами договором страхування не встановлено підтвердження факту настання страхового випадку та відомостей про обставини його настання саме шляхом проведення судової експертизи або експертного дослідження.

Аналогічні за змістом висновки були зроблені Верховним Судом та викладені у постанові від 03 грудня 2019 року у справі №591/3131/16-ц.

Приймаючи рішення про наявність підстав для визнання випадку страховим та виплати страхувальнику суми страхового відшкодування ПАТ «СК «Євроінс Україна» скористалась своїм правом перевірити достовірність відомостей, наданих позивачем, саме у зазначений вище спосіб.

Частиною четвертою статті 104 Закону України «Про страхування» передбачено, що рішення страховика про здійснення або відмову у здійсненні страхової виплати може бути оскаржено страхувальником у судовому порядку.

Отже, у випадку виникнення між сторонами спору щодо правомірності прийнятої страховиком відмови у виплаті страхового відшкодування, останні не позбавляються можливості у судовому порядку підтверджувати або спростовувати наявність певних обставин, які слугували підставою для прийняття страховиком рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, шляхом надання суду належних та допустимих доказів.

ПАТ «СК «Євроінс Україна» разом із відзивом на позовну заяву надало суду копію висновку експерта №00815/01 від 23.04.2025, виготовленого ТОВ «Українські незалежні судові експерти» в особі судового експерта Любарського К.А. за результатами транспортно-трасологічного дослідження механізму утворення пошкоджень на автомобілі «Mersedes-Benz GLS 350», д.н.з. НОМЕР_1 .

Відповідно до казаного висновку отримання всього комплексу пошкоджень транспортного засобу «Mersedes-Benz GLS 350», д.н.з. НОМЕР_1 , заявленого до страховика від 14.12.2024 за обставин, зазначених в поясненнях водія ОСОБА_1 і зафіксованих в матеріалах страхової справи №247394/1 неможливе з технічної точки зору. Імовірний механізм утворення пошкоджень викладений у дослідницькій частині висновку. Виходячи із відповіді на попередні питання, визначення того, які саме пошкодження могли утворитися одночасно на автомобілі «Mersedes-Benz GLS 350», д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок ДТП, що сталося 14.12.2024, позбавлене технічного сенсу.

Згідно з приписами статті 102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних в експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Відповідно до вимог статті 72 ЦПК України, експертом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з`ясування відповідних обставин справи. Експерт може призначатися судом або залучатися учасником справи. Експерт зобов`язаний дати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок на поставлені йому питання. Експерт зобов`язаний з`явитися до суду за його викликом та роз`яснити свій висновок і відповісти на питання суду та учасників справи.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про судову експертизу», до проведення судових експертиз (обстежень і досліджень), крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом.

Пунктом 1.8 розділу І Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року №53/5 (далі - Інструкція), визначено, що підставою для проведення експертизи відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовим зверненням особи, реєстраційна картка або інший документ у випадках, передбачених законом.

У письмовому зверненні (заяві) обов`язково зазначаються найменування або прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності) особи, що звертається, номер справи або кримінального провадження або посилання на статтю закону, якою передбачено надання висновку експерта, перелік питань, що підлягають вирішенню, а також об`єкти, що підлягають дослідженню. В інших випадках проводиться експертне дослідження, підставою для якого є договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовим зверненням (заявою) замовника (юридичної або фізичної особи), з обов`язковим зазначенням його реквізитів, з переліком питань, які підлягають розв`язанню, а також об`єктів, що надаються. Результати проведення експертиз та експертних досліджень викладаються у письмовому документі - висновку експерта.

Відповідно до пункту 4.23 розділу IV Інструкції експертні дослідження виконуються в порядку, передбаченому для проведення експертиз. Хід і результати таких досліджень викладаються у висновку експертного дослідження. Висновок експертного дослідження складається за структурою та змістом висновку експерта, за такими винятками: у вступній частині висновку зазначається, хто і коли звернувся до установи чи безпосередньо до експерта із замовленням про проведення дослідження; опускається запис, який стосується відповідальності особи, що проводить дослідження, за надання завідомо неправдивого висновку.

Згідно з пунктом 5.2. Інструкції, для вирішення ідентифікаційних завдань експерту (зліпки, необхідно надати: предмети зі слідами, а якщо вилучити їх неможливо, то копії слідів фотознімки); об`єкти, якими, за припущенням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), могли бути залишені ці сліди; дані про час виявлення слідів, умови, у яких були об`єкти зі слідами до їх направлення на експертизу.

Зі змісту вступної частини наданого суду висновку експерта №00815/01 від 23.04.2025 убачається, що судовим експертом Любарським К.А. у відповідності до пункту 1.8 Інструкції та на підставі наданих відповідачем матеріалів страхової справи було проведено експертне дослідження, на вирішення якого поставлені такі питання: «1.Чи можливе отримання всього комплексу пошкоджень транспортного засобу Mersedes-Benz GLS 350», д.н.з. НОМЕР_1 , заявленого до страховика від 14.12.2024 за обставин, зазначених в поясненнях водія ОСОБА_1 , зафіксованих в матеріалах справи? 2. Чи можливо встановити внаслідок чого було отримано комплекс пошкоджень на ЗТЗ Mersedes-Benz GLS 350, д.н.з. НОМЕР_1 , заявленого до страхової компанії? 3. Які саме пошкодження могли утворитися на автомобілі Mersedes-Benz GLS 350, д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок події, що сталася 12.12.2024 одночасно?».

Для проведення експертизи на договірних засадах було залучено експерта в галузі автотехніки та транспортної трасології ОСОБА_5 , який має вищі технічну і юридичні освіти, кваліфікацію судового експерта за експертним спеціальностями - 10.1 «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод» та 10.4 «Транспортно-трасологічні дослідження» (свідоцтво №74-23/п, видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційною комісією при Міністерстві юстиції України від 10.10.2023, дійсне до 10.10.2026), та має стаж експертної роботи з 1995 року.

При цьому вказано, що експертне дослідження виконувалося для можливого подання його до суду, а експерт обізнаний зі змістом статтей 384, 384 Кримінального кодексу України про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Відповідачем було надано судовому експерту вичерпний перелік матеріалів страхової справи.

Відповідно до змісту дослідницької частини висновку експерт вказав, що «Автомобіль Mersedes-Benz GLS 350, д.н.з. НОМЕР_1 , має пошкодження, які розташовані на його праві задньо-боковій частині. Сам автомобіль розташований біля лівого краю проїзної частини лівою стороною до нього. Пошкодження, видимі на знімках, містяться на задній частині зовнішньої фільонки передніх правих дверей, по всій довжині зовнішньої фільонки задніх правих дверей автомобіля Mersedes, на накладці раки правого заднього колеса. Права бокова сторона автомобіля Mersedes вкрита нашаруванням пилу та бруду, в місці розташування пошкоджень нашарування частково витерті, частково покривають пошкодження, що вказує на те, що утворення пошкоджень відбувалось раніше ніж накладення вказаних нашарувань бруду. Отже з цього можна зробити висновок, що пошкодження правої задньо-бокової частини автомобіля Mersedes утворилися в іншому місці та за інших обставин, ніж ті, що вказує у своїх поясненнях ОСОБА_1 .

Пошкодження зовнішніх фільонок правих передньої і задньої дверей автомобіля Mersedes мають вигляд протяжного втисненого сліду з грубою подряпиною і нашаруванням речовини червоного кольору на дні, на ребрі виштамповки наявний протяжний слід тертя. Глибина занурення слідоутворюючого предмета зменшується по мірі просування спереду назад.

Пошкодження автомобіля Mersedes були утворені дією твердого слідоутворюючого предмета, який мав виступаючі частини, обмежені по ширині. Вказаний предмети рухався вздовж правої сторони автомобіля Mersedes спереду назад і дещо згори донизу, спочатку занурюючись усередину кузова, а потім поступово виходячи із контакту.

На торцевій частині правої підніжки автомобіля Mersedes наявні довгі сліди тертя. В середній частині правої підніжки, яка розташована під місцем найглибшої деформації зовнішньої фільонки задніх правих дверей автомобіля Mersedes зафіксовано пошкодження ЛФП із стиранням металу. Дане ушкодження утворене внаслідок глибокого занурення твердого слідоутворюючого предмета, що рухався спереду назад автомобіля Mersedes. В задній частині на торцевій частині правої підніжки автомобіля Mersedes цей слід контактування переходить у грубі хвилеподібні глибокі подряпини пластикової накладки підніжки.

На зовнішній стороні спиць диску заднього правого колеса наявні короткі подвійні траси тертя з нашаруванням речовини червоного кольору. Розташування трас відповідає циклоїдальній кривій, яка утворюється під час контакту бокової поверхні колеса, яке котиться, з виступаючим нерухомим твердим предметом. На зовнішній закраїні диску заднього правого колеса автомобіля Mersedes наявні сліди у вигляді глибоких забоїн, які характерні для наїзду транспортного засобу на бордюрний камінь.

Таким чином, на правій задньо-боковій частині автомобіля Mersedes наявні сліди, утворені дією предмету, який мав тверді виступаючі частини, обмежені по площині, які рухались спереду назад, спершу занурюючись справа наліво, а потім, по мірі просування, поступово виходили із контакту. Контактування починалось із задньої частини зовнішньої фільонки передніх правих дверей автомобіля Mersedes і закінчувалось на зовнішній поверхні диску його заднього правого колеса.

У разі первинного контактування іншого транспортного засобу з серединою правої бокової частини нерухомого автомобіля Mersedes на ній мали би утворитися сліди, глибина занурення яких по мірі просування спереду назад збільшувалась б. Крім того, невелика глибина деформації, вказує на те, що поздовжні осі транспортних засобів в процесі контактування мали би знаходитись під кутом близьким до розгорнутого, а отже сліди повинні були залишитись по всій довжині правої бокової частини.

Тут також необхідно зазначити, що виступаючі частини транспортних засобів, а саме їх бампери, які при контактуванні першими вступають в контакт, як правило, не мають твердих виступаючих предметів з обмеженою площиною контактування. Сліди на зовнішній поверхні диску заднього правого колеса автомобіля Mersedes, що за морфологією і за кольором нашарувань співпадають з слідами на правих дверях автомобіля Mersedes, утворені при обертанні цього колеса за напрямком годинникової стрілки, тобто під час руху автомобіля вперед вздовж вертикально орієнтованого слідоутворюючого предмета.

Отже, комплекс пошкоджень правої задньо-бокової частини автомобіля Mersedes був утворений під час його руху, внаслідок наїзду на нерухому перешкоду, і не міг бути утворений на нерухомому автомобілі. Беручи до уваги той факт, що на фотографіях з місця ДТП на правій боковій стороні автомобіля Mersedes в місці розташування пошкоджень нашарування дорожнього бруду частково покривають пошкодження, то можна ствердувати, що пошкодження правої задньо-бокової частини автомобіля Mersedes утворилися в іншому місці та за інших обставин ніж ті, що вказав у своїх поясненнях водій автомобіля Mersedes-Benz GLS 350, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 ».

Відповідно до частини першої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Отже, належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами у процесі встановлення об`єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом.

Згідно зі статтею 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Розуміння допустимості доказів досягається крізь призму прав, що охороняються законом: допустимим є доказ, отриманий без порушення закону. Недопустимими, відповідно, є докази, отримані з порушенням закону. Недопустимими також є докази, одержані з неправдивих показань свідка, завідомо неправдивого висновку експерта, фальшивих документів або речових доказів, тобто з порушенням процесуального порядку формування засобів доказування. Допустимість доказів характеризується органічним зв`язком процесуальної форми засобів доказування та законністю отримання інформації про той чи інший факт, який має значення для справи. Тому одержання доказів з дотриманням порядку, встановленого законом, слід розуміти як відсутність при одержанні доказів порушення норм матеріального права та норм процесуального права, як одночасне дотримання передбачених законом особистих немайнових і майнових прав та процесуальної форми.

Встановити недопустимість конкретного доказу суд може лише після того, як дослідить його в судовому засіданні. Недопустимість доказу не є очевидною. Сторони вправі висловлювати суду свої міркування щодо допустимості чи недопустимості конкретного доказу. Якщо суд дійде висновку, що доказ є недопустимим, він не бере цей доказ до уваги, тобто не може обґрунтовувати ним своє рішення. Разом з тим суд повинен у мотивувальній частині рішення зазначити, чому саме він цей доказ відхиляє.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 липня 2019 року у справі №727/6606/16, зазначено, що відповідно до статті 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків. Згідно з частиною другою статті 113 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам). Згідно зі статтею 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 лютого 2020 року у справі №523/2420/16-ц, вказано, що згідно з частинами першою, п`ятою та шостою статті 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. Можливість складання висновку за зверненням учасника справи передбачена з 15 грудня 2017 року - дати набрання чинності відповідними змінами до ЦПК України.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 березня 2021 року у справі №523/7567/20 наведено правовий висновок про те, що судова експертиза - це експертиза проведена експертом (фахівцем) щодо дослідження процесів, явищ, предметів тощо, які є або будуть предметом судового розгляду, а не тільки експертиза, яка призначена судом.

Згідно з частиною третьою статті 12 та частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Досліджуючи вказаний вище висновок експерта, суд визнає його належним та допустимим, оскільки експерт надав повні та чіткі відповіді на поставлені запитання, описав методи та проведені ним дослідження. Викладені у ньому дані повні, чіткі, послідовні, не містять розбіжностей, проведені за точною ідентифікацією автомобіля позивача, узгоджується з іншими матеріалами справи, висновок складений згідно з вимогами статті 106 ЦПК України, містить попередження експерта про кримінальну відповідальність та відповідає вимогам чинного законодавства.

З матеріалів справи убачається, що позивач у своїй відповіді на відзив ПАТ «СК «Євроінс Україна», заперечуючи проти наданого в матеріали справи висновку експерта №00815/01 від 24.03.2024, посилався лише на те, що він не може слугувати доказом у цій справі, оскільки відмовляючи у виплаті страхового відшкодування відповідач не посилався на нього та він був виготовлений вже після прийняття такого рішення.

Втім, вище судом вже були викладені висновки щодо непередбачення законом або умовами договору страхування обов`язку підтвердження настання страхового випадку та відомостей про обставини його настання саме шляхом проведення судової експертизи або експертного дослідження до прийняття рішення щодо виплати страхового відшкодування, а також щодо права учасників справи доводити або спростовувати певні обставини, які слугували для прийняття такого рішення.

Будь-яких суттєвих доводів щодо невідповідності здійснених експертом висновків за результатами проведеного дослідження заяви позивача не містять.

Розглядаючи такі заперечення позивача щодо висновку експерта №00815/01 від 24.03.2024, суд зауважує, що за змістом статей 12 та 81 ЦПК України цивільне судочинство ґрунтується на засадах змагальності, відповідно до змісту якого кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, та зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Незважаючи на вказані твердження проти наданого відповідачем висновку, позивач протягом розгляду справи не звернувся до суду з клопотанням про призначення відповідної судової експертизи.

Згідно з частиною першою статті 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Однак, суду не було надано альтернативного висновку експерта, підготовленого на замовлення позивача з висновком щодо механізму утворення пошкоджень транспортного засобу «Mersedes-Benz GLS 350», д.н.з. НОМЕР_1 .

Суд наголошує, що у зв`язку із специфікою предмету спору та обставин, які досліджуються судом та які потребують спеціальних знань у сфері техніки та трасології, незгода учасника справи з висновком експерта, не підкріплена належними та допустимими доказами, тобто не проведена у належний процесуальний спосіб.

За таких умов, суд виснує, що заявлені позивачем позовні вимоги не є доведеними, що виключає можливість визнання події страховим випадком та покладення на страховика обов`язку зі здійснення виплати.

Крім того, не підлягають задоволенню й позовні вимоги про стягнення з відповідача ПАТ «СК «Євроінс Україна» неустойки, 3% річних та інфляційних втрат, оскільки вони є похідними від первинної вимоги про стягнення суми страхового відшкодування, у задоволенні якої судом відмовлено.

Оскільки, у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі, понесені позивачем судові витрати, на підставі статті 141 ЦПК України покладаються на позивача та відповідно розподілу між сторонами не підлягають.

Керуючись статтями 2, 4, 7, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 263, 264, 265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» про стягнення страхового відшкодування відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 12.10.2026.

Суддя А.О. Митрофанова