Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №922/2523/26 — Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2026 р.м. ХарківСправа №922/2523/26

Господарський суд Харківської області у складі судді Добрелі Н.С.

за участю секретаря судового засідання Хруслової А.К.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовомХарківського обласного центру зайнятості

доОСОБА_1

простягнення коштів

за участю представників:

позивача – Лисик О.І.

відповідача – Мягкова І.Ф.

ВСТАНОВИВ:

Харківський ОЦЗ звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить суд стягнути з відповідача на рахунок уповноваженого банку, з якого здійснювалося перерахування мікрогранту, коштів мікрогранту в сумі 499.519,00 грн, а також судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 №738, та умов Договору про надання мікрогранту, до якого відповідач приєднався шляхом підписання заяви про приєднання від 20.03.2025.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.07.2026 відкрито загальне позовне провадження у справі №922/2523/26.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.08.2026 у справі №922/2523/26 продовжений строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.09.2026 закрито підготовче провадження у справі №922/2523/26 та призначено розгляд справи по суті на 06.10.2026 о 12:00 год.

У судовому засіданні по суті 06.10.2026 представник позивача позов підтримав у повному обсязі та просив суд його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Присутня в судовому засіданні по суті 06.10.2026 відповідачка

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Заслухавши вступне слово представників сторін, перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд встановив наступне.

22.01.2025 ОСОБА_1 через Єдиний державний вебпортал електронних послуг «Дія» була подана заява №CMR393 на отримання гранту на власну справу в сумі 499.519,00 грн, а також проект бізнес-плану щодо відкриття ветеринарного центру зі строком реалізації 36 місяців.

У вказаній заяві зазначено, що відповідач запланував використати грант на: придбання меблів та обладнання для ведення господарської діяльності, а також транспортних засобів для комерційних та виробничих цілей; купівля ветеринарного обладнання (закупівля посівного матеріалу, багаторічних насаджень, свійських тварин та птиці, сировини матеріалів, програмного забезпечення або інших товарів та послуг, що пов`язані з реалізацією бізнес-плану); лабораторні тести та розхідний матеріал; маркетинг та реклама.

Наказом Державного центру зайнятості "Про надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу" від 07.03.2025 №47 вирішено надати мікрогранти на створення або розвиток власного бізнесу 534 отримувачам на загальну суму 124.257.406,00 грн.

Додатком №2 до вищезазначеного наказу визначений список, заявників, які отримали позитивне рішення комісії ДЦЗ та набрали найбільшу сукупність балів, у період з 20.01.2025 по 02.02.2025. У списку заявників, що отримали мікрогрант, зазначається заявка Мягкової І.Ф. №CMR393 з порядковим №21, підсумковий скоригований бал - 182, сума проекту - 499.519,00 грн.

У подальшому на підставі Заяви про приєднання до Договору про надання мікрогранту від 20.03.2025 ФОП Мягкова І.Ф. приєдналася до умов Договору про надання мікрогранту, який оприлюднено на офіційному сайті ДЦЗ в мережі Інтернет (далі - Договір). У вказаній заяві йдеться також про те, що обов`язковою умовою Договору, є створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача двох робочих місць та працевлаштування цих осіб на строк не менше 24 місяці протягом трирічного строку реалізації проекту.

Згідно з предметом Договору на підставі рішення ДЦЗ про надання міктрогранту, прийнятого до його укладення, отримувачу відповідно до Порядку та договорів про взаємодію надається міктрогрант у розмірі та порядку визначених умовами цього Договору.

У відповідності до пункту 2 Розділу III Договору мікрогрант надається у безготівковій формі у національній валюті України шляхом зарахування коштів на рахунок отримувача через уповноважений банк у строки та порядку, визначені договорами про взаємодію та Порядком.

Обов`язковою умовою Договору, крім надання мікрогранту отримувачам, визначеним абзацами другим та п`ятим пункту 4 Порядку, є створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку робочих місць у значенні, наведеному в абзаці третьому пункту 20 Порядку, залежно від розміру мікрогранту, визначеному пунктом 4 Порядку, та працевлаштування на них осіб на строк не менше як 24 місяці протягом трирічного строку реалізації проекту. У разі звільнення працівників, працевлаштованих відповідно до абзацу першого цього пункту, до закінчення 24-місячного строку з дня працевлаштування на їх робочі місця в межах зазначеного строку працевлаштовуються інші особи (положення пункту 1 Розділу V Договору).

В пункту 3 Розділу V Договору передбачено, що конкретні цілі використання коштів мікрогранту з переліку, визначеного пунктом 5 Порядку, зазначаються отримувачем у бізнес-плані. Використання коштів мікрогранту на покриття інших витрат забороняється.

31.03.2025 кошти мікрогранту у розмірі 499.519,00 грн було зараховано на рахунок відповідача, відкритий в уповноваженому банку - АТ "ОЩАДБАНК", про що свідчить платіжна інструкція від 31.03.2025 №1027-49492.

03.10.2025 посадовими особами Зміївського управління Чугуївської філії Харківського обласного центру зайнятості була проведена перевірка дотримання ФОП Мягковою І.Ф. умов Договору за період з 31.03.2025 по 03.10.2025, за результатами якої був складений Акт перевірки додержання умов договору мікрогранту від 03.10.2025 №30. Проведеною перевіркою встановлено, що для здійснення підприємницької діяльності ФОП Мягкова І.Ф. відповідно до бізнес-плану було придбане відповідне обладнання, яке на дату перевірки знаходиться за місцем провадження діяльності та використовується за призначенням; кошти мікрогранту використані у повному обсязі та за цільовим призначенням; працевлаштовано 2 особи; порушень не виявлено.

У подальшому позивач надіслав на адресу відповідача повідомлення від 13.01.2026 №138/18.13/15, в якому зазначив, що з 28.01.2026 по 28.01.2026 проводитиметься виїзний огляд місця провадження господарської діяльності отримувача мікрогранту. У зв`язку з чим, просив під час перевірки забезпечити надання всіх необхідних даних, що підтверджують умови виконання Договору.

28.01.2026 посадовими особами Зміївського управління Чугуївської філії Харківського обласного центру зайнятості була проведена перевірка дотримання ФОП Мягковою І.Ф. умов Договору за період з 04.10.2025 по 28.01.2026, за результатами якої був складений Акт перевірки додержання умов договору мікрогранту від 28.01.2026 №4. Проведеною перевіркою встановлено: державна реєстрація припинення підприємницькою діяльністю фізичною особою-підприємцем за рішенням Мягкової І.Ф. 05.01.2026. Працівники, які були працевлаштовані згідно з умовами Договору звільнені. Обов`язкова умова Договору в частині працевлаштування осіб на новостворені робочі місця строком на 24 місяці протягом трирічного строку реалізації проекту та сплата ЄСВ із заробітної плати осіб, з якими трудові договори було укладено протягом зазначеного трирічного строку, у розмірі, не меншому, ніж розмір єдиного внеску мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня року, в якому отримано мікрогрант, за кожне робоче місце, визначене відповідно до пункту 4 Порядку, не виконана. На телефонні дзвінки Мягкова І.Ф. не відповідає. За місцем провадження діяльності - ФОП Мягкова І.Ф. відсутня, за вказаною адресою знаходяться інші суб`єкти господарювання. В порушення пунктів 20, 21 Порядку отримувачем мікрогранту письмово не повідомлено про намір припинити підприємницьку діяльність та переміщення обладнання, придбаного за кошти мікрогранту. В зв`язку з встановленим фактом відсутності обладнання, придбаного за кошти мікрогранту, яке не підлягає відчуженню відповідно до абазу другого пункту 5 цього Порядку, отримувач повертає вартість обладнання.

01.04.2026 відбулося засідання постійно діючої комісії Харківського обласного центру зайнятості з питань перевірки виконання умов договорів про надання мікрогрантів-/грантів на створення або розвиток власного бізнесу (протокол від 01.04.2026 №1/п) вирішено Харківському ОЦЗ розпочати претензійно-позовну роботу з повернення коштів мікрогранту в розмірі 499.519,00 грн.

Згідно з наказом Харківського ОЦЗ "Про повернення коштів мікрогранту" від 09.04.2026 №147 вирішено підготувати претензію до ФОП Мягкової І.Ф. щодо повернення коштів мікрогранту; у різі відмови ФОП Мягкової І.Ф. повернути кошти мікрогранту добровільно, вжити заходів щодо примусового стягнення коштів мікрогранту.

На електронну пошту, а також засобами поштового зв`язку позивачем був надісланий відповідачу лист-претензія від 16.04.2026 №6.2-1202/26 про повернення коштів мікрогранту в розмірі 499.519,00 грн. Вказаний лист не отримано адресатом та повернуто відправнику у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання.

Оскільки відповідач не задовольнив вимогу позивача щодо добровільного повернення коштів мікрогранту, останній звернувся до господарського суду з позовом у даній справі про стягнення коштів мікрогранту в розмірі 499.519,00 грн.

У відзиві на позов відповідачка зазначила, що внаслідок бомбардування Зміївської ТЕС, що знаходиться в безпосередній близькості від місця розташування робочого місця, майже весь час не було світла та тепла, виїхало все населення, що не сприяло роботі. Внаслідок чого нею було припинено підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця та звільнено найманих працівників.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Мягкова І.Ф. 05.01.2026 припинила свою підприємницьку діяльність на підставі власного рішення, про що в Реєстрі внесений запис №2010350060001726320.

ГПК України встановлено, що сторонами в судовому процесі господарської юрисдикції - позивачами і відповідачами - можуть бути і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу.

Відтак господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.

За змістом статей 51,52,598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, частини восьмої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Таким чином, виходячи із суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов`язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились, тож спір належить до господарської юрисдикції (аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №127/23144/18).

З огляду на це, оскільки спірні правовідносини виникли в період здійснення Мягковою І.Ф. підприємницької діяльності, даний спір належить до компетенції Господарського суду Харківської області

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів.

Частиною першою статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною першою статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 525 і 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Спірні правовідносини сторін є господарськими та врегульовані Договором, Законом України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні" та Порядком надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 №738 (далі - Порядок).

Частинами першою, другою статті 12 Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» визначено, що державна підтримка надається суб`єктам малого і середнього підприємництва, які відповідають критеріям, встановленим частиною третьою статті 55 Господарського кодексу України. Державна підтримка передбачає формування програм, в яких визначається механізм цієї підтримки. Програми державної підтримки розробляються та впроваджуються спеціально уповноваженим органом у сфері розвитку малого і середнього підприємництва із залученням інших центральних органів виконавчої влади та громадських організацій, що представляють інтереси суб`єктів малого і середнього підприємництва. Державні програми підтримки затверджуються Кабінетом Міністрів України в установленому законом порядку.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні" державна підтримка суб`єктів малого і середнього підприємництва та об`єктів інфраструктури підтримки малого і середнього підприємництва включає фінансову, інформаційну, консультаційну підтримку, у тому числі підтримку у сфері інновацій, науки і промислового виробництва, підтримку суб`єктів малого і середнього підприємництва, що провадять експортну діяльність, підтримку у сфері підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації управлінських кадрів та кадрів ведення бізнесу.

Частинами першою-третьою статті 16 Закону України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні" визначено, що надання фінансової державної підтримки здійснюється спеціально уповноваженим органом у сфері розвитку малого і середнього підприємництва, іншими органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, Українським фондом підтримки підприємництва та іншими загальнодержавними фондами, регіональними та місцевими фондами підтримки підприємництва. Основними видами фінансової державної підтримки є: 1) часткова компенсація відсоткових ставок за кредитами, що надаються на реалізацію проєктів суб`єктів малого і середнього підприємництва; 2) часткова компенсація лізингових, факторингових платежів та платежів за користування гарантіями; 3) надання гарантії та поруки за кредитами суб`єктів малого і середнього підприємництва; 4) надання кредитів, у тому числі мікрокредитів, для започаткування і ведення власної справи; 5) надання позик на придбання і впровадження нових технологій; 6) компенсація видатків на розвиток кооперації між суб`єктами малого і середнього підприємництва та великими підприємствами; 7) фінансова підтримка впровадження енергозберігаючих та екологічно чистих технологій; 8) інші види не забороненої законодавством фінансової державної підтримки.

Згідно з пунктом 6 Порядку надання мікрогрантів здійснюється Мінекономіки через АТ Ощадбанк (далі - уповноважений банк) на підставі рішень Державного центру зайнятості, включених до подання про надання мікрогрантів (далі - подання), відповідно до договору про взаємодію між Мінекономіки, уповноваженим банком та Державним центром зайнятості (далі - договір про взаємодію).

Відповідно до пункту 20 Порядку для отримання мікрогранту отримувач укладає договір мікрогранту у відділенні уповноваженого банку шляхом підписання заяви про приєднання. У договорі мікрогранту обов`язково зазначаються обрані з переліку, визначеного пунктом 5 цього Порядку, напрями витрат, на покриття яких використовується мікрогрант, а також умови, невиконання або неналежне виконання яких є підставою для повернення отримувачем отриманих коштів.

Обов`язковою умовою договору мікрогранту, крім надання мікрогранту отримувачам, визначеним абзацами другим та п`ятим пункту 4 цього Порядку, є створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку робочих місць залежно від розміру мікрогранту, визначеного пунктом 4 цього Порядку, та працевлаштування на них осіб на строк не менш як 24 місяці протягом трирічного строку реалізації проекту (абзац 3 пункту 20 Порядку).

Згідно з абзацом 8 пункту 20 Порядку у разі невиконання обов`язкової умови договору мікрогранту, зокрема нестворення отримувачем робочих місць протягом шести місяців з дня зарахування коштів на його рахунок та непрацевлаштування на них осіб згідно з умовами цього Порядку, сума мікрогранту протягом одного місяця після закінчення такого шестимісячного періоду повертається отримувачем у повному обсязі уповноваженому банку на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту.

Відповідні рішення про повернення приймаються регіональними центрами зайнятості (абзац 15 пункту 20 Порядку).

Пунктом 21 Порядку визначено, що Державний центр зайнятості через регіональні центри зайнятості та їх філії здійснює моніторинг і контроль за виконанням умов договору мікрогранту, зокрема, шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача. Такий контроль триває протягом трьох років з дня зарахування коштів на рахунок отримувача або до повного виконання обов`язкової умови договору мікрогранту.

Як встановлено судом, 22.01.2025 Мягковою І.Ф. через Єдиний державний вебпортал електронних послуг «Дія» була подана заява №CMR393 на отримання гранту на власну справу в сумі 499.519,00 грн, а також проект бізнес-плану щодо відкриття ветеринарного центру зі строком реалізації 36 місяців.

У подальшому на підставі Заяви про приєднання до Договору про надання мікрогранту від 20.03.2025 ФОП Мягкова І.Ф. приєдналася до умов Договору про надання мікрогранту, який оприлюднено на офіційному сайті ДЦЗ в мережі Інтернет. У вказаній заяві йдеться також про те, що обов`язковою умовою Договору, є створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача двох робочих місць та працевлаштування цих осіб на строк не менше 24 місяці протягом трирічного строку реалізації проекту.

Умови Договору (пункт 1 Розділу V) передбачали, зокрема, створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку робочих місць у значенні, наведеному в абзаці третьому пункту 20 Порядку, залежно від розміру мікрогранту, визначеному пунктом 4 Порядку, та працевлаштування на них осіб на строк не менше як 24 місяці протягом трирічного строку реалізації проекту.

Пунктом 8 розділу VII Договору встановлено, що у разі несвоєчасного та/або неповного виконання пунктів 20 і 21 Порядку сума мікрогранту вважається заборгованістю, стягнення якої здійснюється Державним центром зайнятості та/або регіональним центром зайнятості в судовому порядку.

Факт зарахування коштів мікрогранту в розмірі 499.519,00 грн на рахунок відповідача підтверджується платіжною інструкцією АТ "ОЩАДБАНК" від 31.03.2025 №1027-49492. Дана обставини відповідачем не заперечується.

Як вбачається, відповідач виконав частково вимоги договору мікро гранту з працевлаштування двох робітників та працевлаштував ОСОБА_2 та Сунденко А.В., а також придбав обладнання.

Проте, актом перевірки додержання умов договору мікро гранту від 28.01.2026 №4 встановлено: державна реєстрація припинення підприємницькою діяльністю фізичною особою-підприємцем за рішенням Мягкової І.Ф. 05.01.2026. Працівники, які були працевлаштовані згідно з умовами Договору звільнені. Обов`язкова умова Договору в частині працевлаштування осіб на новостворені робочі місця строком на 24 місяці протягом трирічного строку реалізації проекту та сплата ЄСВ із заробітної плати осіб, з якими трудові договори було укладено протягом зазначеного трирічного строку, у розмірі, не меншому, ніж розмір єдиного внеску мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня року, в якому отримано мікрогрант, за кожне робоче місце, визначене відповідно до пункту 4 Порядку, не виконана. На телефонні дзвінки Мягкова І.Ф. не відповідає. За місцем провадження діяльності - ФОП Мягкова І.Ф. відсутня, за вказаною адресою знаходяться інші суб`єкти господарювання. В порушення пунктів 20, 21 Порядку отримувачем мікрогранту письмово не повідомлено про намір припинити підприємницьку діяльність та переміщення обладнання, придбаного за кошти мікрогранту. У зв`язку з встановленим фактом відсутності обладнання, придбаного за кошти мікрогранту, яке не підлягає відчуженню відповідно до абазу другого пункту 5 цього Порядку, отримувач повертає вартість обладнання.

Надалі підставі рішення постійно діючої комісії Харківського обласного центру зайнятості з питань перевірки виконання умов договорів про надання мікрогрантів-/грантів на створення або розвиток власного бізнесу, оформленого протоколом від 01.04.2026 №1/п, позивач прийняв рішення про стягнення з відповідача коштів мікрогранту в розмірі 499.519,00 грн (наказ Харківського ОЦЗ "Про повернення коштів мікрогранту" від 09.04.2026 №147).

З огляду на вищевикладене судом встановлено, що відповідачка не виконала умови Договору та пункту 20 Порядку, а саме:

1) не повідомила Хакрівський ОЦЗ про намір здійснити ліквідацію суб`єкта господарювання до закінчення трирічного строку реалізації проекту;

2) припинено підприємницьку діяльність до закінчення трирічного строку реалізації проекту та до повного виконання обов`язкової умови Договору щодо працевлаштування осіб на строк не менш як на 24 місяці;

3) в зв`язку з ліквідацією суб`єкта господарювання до закінчення трирічного строку реалізації проекту, відповідачем також не виконано обов`язкову умову Договору щодо працевлаштування осіб на строк не менш як на 24 місяці.

Як свідчать матеріали справи, відповідачу був направлений лист-претензія від 16.04.2026 №6.2-1202/26 про повернення коштів мікрогранту в розмірі 499.519,00 грн. Докази їх направлення поштою та електронною поштою наявні в матеріалах справи. Натомість вимоги претензії відповідачем не виконані.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Всупереч вимог статті 13 та статті 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідач доказів на спростування викладених обставин не надав.

При цьому суд зазначає, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Отже, у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утриматись від) таких дій.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/15484/17, а також у постанові Верховного Суду від 13.11.2018 у справі №910/2376/18.

Таким чином, відповідач як суб`єкт господарювання, що здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, підписуючи заяву про приєднання до Договору повинен був усвідомлювати ризики настання негативних наслідків та покладення їх саме на нього.

Відповідно до пункту 5 розділу VІІ Договору про надання мікрогранту отримувач несе відповідальність за ризики, пов`язані з використанням коштів мікрогранту та реалізацією бізнес-плану.

А отже, відповідач, здійснюючи свою господарську діяльність, мав передбачити пов`язані із цим ризики, зокрема, з урахуванням обставин укладання Договору під час дії на території України воєнного стану, пов`язаного з широкомасштабною військовою агресією російської федерації проти України (регулярні повітряні тривоги, масовані ракетні удари, тощо).

Оскільки відповідач є господарюючим суб`єктом, він несе відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності, у тому числі в умовах воєнного стану, тому не міг не розуміти суті взятих на себе договірних зобов`язань та необхідність їх виконання, у зв`язку з чим він мав об`єктивно оцінити можливість виконання договірних зобов`язань та усвідомлювати можливість настання негативних наслідків у вигляді необхідності повернення коштів мікрогранту.

За правовим висновком, викладеним у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.05.2022 у справі № 922/2475/21, від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

При цьому в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 зазначено, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

Водночас у постанові від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21 Верховний Суд виснував, що між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок, тобто неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин. За наявності таких обставин заявник має надати документальне підтвердження вказаних фактів.

Разом з тим, ОСОБА_1 не подано будь-яких документальних підтверджень на існування обставин непереборної сили, обумовлених воєнним станом, саме в місці ведення підприємницької діяльності відповідача.

Відповідно до частини першої статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи приписи статті 526 ЦК України, якою передбачено, що зобов`язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини, доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов Договору та діючого законодавства, суд дійшов висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача рахунок уповноваженого банку, з якого здійснювалося перерахування мікрогранту, коштів мікрогранту в сумі 499.519,00 грн.

Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у справі.

Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

Відповідно до статті ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частиною четвертою статті 11 ГПК України унормовано, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).

З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

У відповідності до пункту 2 частини першої статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 7.492,79 грн підлягають відшкодуванню відповідачем на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на рахунок уповноваженого банку, з якого здійснювалося перерахування мікрогранту, за наступними реквізитами: отримувач: АТ «ОЩАДБАНК», код отримувача: 00032129, надавач платіжних послуг отримувача: АТ «ОЩАДБАНК», рахунок отримувача: НОМЕР_2 , призначення платежу: «Повернення гранту (мікрогранту) Мягкова Ірина Федорівна (РНОКПП НОМЕР_1 )» коштів мікрогранту в сумі 499.519,00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Харківського обласного центру зайнятості (Україна, 61068, Харківська обл., м. Харків, вул. Громадського Олега, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 03491277) витрати зі сплати судового збору в розмірі 7.492,79 грн.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "12" жовтня 2026 р.

СуддяН.С. Добреля