Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №922/2803/26 — Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/2803/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

розглянувши без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку спрощеного позовного провадження справу № 922/2803/26

за позовом Верхньодніпровського ліцею №5 Верхньодніпровської міської ради (51600, Дніпропетровська область, Кам`янський район, місто Верхньодніпровськ, вулиця Освітня, будинок 97; код ЄДРПОУ: 26372681),

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУЛ ФЬЮЖН» (61036, місто Харків, вулиця Морозова, будинок 13; код ЄДРПОУ: 45153578),

про стягнення коштів у розмірі 164 700,00 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Верхньодніпровський ліцей №5 Верхньодніпровської міської ради, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУЛ ФЬЮЖН», про стягнення коштів у розмірі 164 700,00 грн.

Підставою позову визначено, зокрема, договір про закупівлю № 0602-5 від 09.02.2026 року.

Також, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати у сумі 2662,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані не виконанням Відповідачем своїх зобов`язань за Договором поставки № 0602-5 від 09.02.2026 року стосовно передачі (відпуску) Позивачеві оплаченого в повному обсязі товару - бензину A-95 та дизельного палива.

12.08.2026, ухвалою Господарського суду Харківської області, позовну заяву Верхньодніпровського ліцею №5 Верхньодніпровської міської ради (вх. № 2803/26 від 07.08.2026) залишено без руху. Встановлено позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня вручення цієї ухвали для подання до Господарського суду Харківської області: доказів скерування (направлення) на адресу відповідача вимоги № 148 від 16.03.2026.

17.08.2026, ухвалою Господарського суду Харківської області, прийнято до розгляду позовну заяву Верхньодніпровського ліцею №5 Верхньодніпровської міської ради (вх. № 2803/26 від 07.08.2026) та відкрито провадження у справі № 922/2803/26. Розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву та заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження разом із доказами їх надіслання (надання) позивачу згідно зі ст. 250, 251 ГПК України.

Зазначену ухвалу відповідно до вимог ст. 122 ГПК України вчасно офіційно оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, та її копію в порядку ч. 2-4 ст. 120 та ч. 5 ст. 242 ГПК України направлено відповідачу в електронний кабінет системи «Електронний Суд» та доставлено 17.08.2026 о 17:52.

Крім того, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом, а всі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Відповідно до інформації, наявної у відкритому доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень, ухвала Господарського суду Харківської області від 17.08.2026 у справі №922/2803/26 направлена судом до зазначеного реєстру 17.08.2026 та оприлюднена 18.08.2026 року.

Виходячи із системного аналізу положень частини третьої статті 2, частин першої, другої статті 42 ГПК України, до сторін та учасників справи застосовуються єдині принципи судочинства, а учасники справи є рівними у своїх правах. Водночас, статтею 42 ГПК України передбачено, що учасники справи мають не лише права, але й обов`язки, дотримання або недотримання яких безпосередньо впливає на результат розгляду справи судом. Згідно частини першої статті 61 ГПК України, зазначені права та обов`язки поширюються також і на представника учасників у справі та можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених частиною другою статті 61 ГПК України.

Отже, учасники справи повинні не лише користуватися наданими їм процесуальними правами, але й чітко виконувати передбачені процесуальним законом обов`язки, що у свою чергу повинно забезпечити справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спору судом.

Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач, є належно повідомленим про відкриття провадження у даній справі, оскільки ухвалу суду було направлено до електронного кабінету системи «Електронний Суд», а також ухвала опублікована в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідач у строк, встановлений ГПК України, а саме до 02.09.2026 року (включно) не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.

У відповідності до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України, в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Тобто, подання відповідачем відзиву на позовну заяву є правом, а не обов`язком учасника справи, а отже його відсутність не може бути підставою для невиправданого затягування судового розгляду справи.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 10, 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 42, ч. 1 ст. 43 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

На підставі викладеного, враховуючи, що судом вчинено всіх необхідних заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи, та враховуючи, що подання відзиву на позовну заяву є правом (а не обов`язком) відповідача, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи в разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин, а також враховуючи, що позивачем у позовній заяві досить повно висловлено та обґрунтовано свою позицію по суті заявлених ним позовних вимог і в матеріалах справи достатньо доказів, які мають значення для прийняття обґрунтованого та об`єктивного рішення по даній справі, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу й порушення прав учасників справи щодо розгляду спору впродовж розумного строку, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за відсутності відзиву відповідача за наявними у справі матеріалами.

Згідно статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Відповідно до частини 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Згідно частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Суд констатує про те, що ним було дотримано строки розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини справи, всебічно та повно перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив таке.

Як зазначено у позовній заяві, між Верхньодніпровським ліцеєм №5 Верхньодніпровської міської ради (Покупець, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФУЛ ФЬЮЖН» (Постачальник, Відповідач) 09.02.2026 було укладено Договір про закупівлю № 0602-5 (надалі - "Договір") відповідно до п. 1.1. якого Постачальник приймає на себе зобов`язання передати Покупцю у власність Товари, а покупець зобов`язується сплатити і прийняти товар.

В п. 1.2. вказаного Договору, згідно специфікації додатку № 1 до даного договору зазначено, що Товаром є: бензин А-95 у кількості 300 літрів на суму 18300,00 грн. з ПДВ. із розрахунку 61,00 грн. з ПДВ за літр; дизельне паливо у кількості 2400 літрів на суму 146400,00грн з ПДВ. Із розрахунку 61,00 грн з ПДВ за літр.

Згідно п. 2.3. Договору скретч-картка або талон – є документом встановленого зразка та форми, одноразового використання, який посвідчує право Покупця та/або уповноваженої ним особи на одержання певної кількості та певної марки пального на АЗС. Скретч-картка або талон надає право Покупцю або уповноваженій особі отримати Товар на АЗС. Скретч-картка або талон не є платіжним документом, що підтверджує оплату Товару. Згідно п. 6.1. Договору № 0602-5 Постачальник передає у власність Покупця Товар у вигляді скретч-карток або талонів, що підтверджує право їх власника на отримання на АЗС Постачальника фіксованої кількості Товару певного найменування і марки, які позначені на них. Згідно п. 6.2. Договору № 0602-5 Поставка за Договором здійснюється Постачальником цілодобово по скретч-картках або талонах з АЗС Постачальника, перелік яких міститься в Додатку № 2 до Договору. Згідно п. 6.3. Договору № 0602-5 Строк передачі товару: з дати укладення договору до 28.02.2026 року. Згідно п. 6.5. Договору № 0602-5 Термін дії скретч-карток або талонів не залежить від терміну дії цього договору. Термін дії скретч-карток або талонів – до їх повного використання Замовником, але не менше 12 (дванадцяти) місяці з моменту поставки. У разі закінчення терміну строку дії невикористаних Замовником скретч-карток або талонів, Постачальник проводить обмін цих карток або талонів на аналогічні з незакінченим строком дії без додаткової за це оплати замовником або продовжує термін їх використання. Згідно п. 7.3.4. Договору № 0602-5 Постачальник зобов`язаний забезпечити Покупцеві на підставі цього Договору можливість безперешкодного отримання Товару на АЗС Постачальника, якість якого відповідає усім вимогам та стандартам щодо якості цієї продукції, встановленим законодавством України.

Як зазначає позивач, у відповідності до умов вказаного Договору, Постачальник видав видаткову накладну № Т-1381 від 24.02.2026, відповідно до якої було передано Покупцю Верхньодніпровському ліцею №5 Верхньодніпровської міської ради скетч-картки на бензин A-95 у кількості 300 літрів на суму 18300,00 грн. з ПДВ, та скетч-картки на дизельне паливо у кількості 2400 літрів га суму 146 400,00 грн. В свою чергу, відповідно до умов п. 5.1., п. 7.1.1. Договору № 2011-2 Покупцем було здійснено оплату за Товар в розмірі 164 700,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 74 від 24.02.2026 року.

Отже, як стверджує позивач, за вказаним Договором, Постачальник передав Покупцю скретч-картки на бензин A-95 у кількості 300 літрів на суму 18 300,00 грн. та дизельне паливо у кількості 2400 літрів на суму 146 400,00грн загальна сума становить 164 700,00 грн, а Покупець оплатив відповідно.

Згідно даних бухгалтерського обліку у Покупця обліковується 300 літрів невикористаних скретч-карток на бензин A-95 на суму 18300,00 грн та дизельного палива 2400 літрів на суму 146400,00грн. Перелік скретч - карток, які Передані Постачальником Покупцю та не відпущені на станціях АЗС Укрнафта долучаються до позовної заяви із зазначенням: літражу кожної, приналежності до фірми, штрих коду. Так, на кожній скретч – картці позначено марку бензину – А95 та дизельного палива номінал картки: 10 (літри) та штрих код (кожна скретч-картка має власний код).

Однак, з 05.03.2026 року Позивач не має можливості використати скретч картки на АЗС на бензин A-95 та дизельне паливо та здійснити заправку службових автомобілів відповідно п. 6.1., п. 7.3.4. Договору № 0602-5 від 09.02.2026 року. Загальна вартість паливно-мастильних матеріалів, які не відпускаються на станціях АЗС Укранафта, складає 164700,00 грн з них: 2400 літрів дизельного палива на загальну суму 146400,00,00 грн.; 300 літрів бензину А-95 на загальну суму 18300 грн.

В свою чергу, Верхньодніпровським ліцеєм №5 Верхньодніпровської міської ради було спрямовано до керівництва ТОВ «ФУЛ ФЬЮЖН» вимогу від 16.03.2026 № 148 про виконання зобов`язання в частині забезпечити доставку 300 літрів бензину A-95 та 2400 літрів дизельного палива на заправній станції Верхньодніпровської міської територіальної громади протягом семи днів від дня отримання цієї вимоги. Зазначена Вимога була відправлена на електрону пошту ТОВ «ФУЛ ФЬЮЖН» 16.03.2026 року.

З метою вирішення питання розблокування паливних карток, Позивач звернувся до Відповідача з листом-претензією №187 від 03.04.2026 року, у якому, зокрема, послався на видаткову накладну № Т-1381 від 24.02.2026 року як на документ, що підтверджує законність набуття права на пальне. Натомість, листом № 1004-20 від 10.04.2026 року Відповідач безпідставно відмовив у розблокуванні карток, аргументуючи це тим, що вищезазначена видаткова накладна нібито «відсутня в базі документів Товариства». Позивач вважає таку відмову неправомірною.

Позивач стверджує, що станом на момент звернення з цим позовом до суду, ТОВ «ФУЛ ФЬЮЖН» в порушення п. 2.3, п. 3.1, п. 6.1. та п. 7.3.4. Договору не забезпечив безперебійну заправку паливно-мастильними матеріалами транспортних засобів Позивача в мережі АЗС Продавця, відповіді на отриману ним 16.03.2026 вимогу Верхньодніпровському ліцею №5 Верхньодніпровської міської ради не надав та не вирішив питання розблокування талонів. За таких обставин, крайнім строком для виконання обов`язку Відповідача забезпечити заправку транспортних засобів Позивача паливно-мастильними матеріалами (ПММ) є 22.03.2026 року.

Вищевикладене стало підставою для звернення позивача до суду про стягнення коштів на підставі ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України.

Надаючи правову кваліфікацію вищевказаним обставинам, що стали предметом спору між сторонами у даній справі, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з такого.

У відповідності до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

У силу положень ч.ч.1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України унормовано, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, 09.02.2026 року між сторонами, а саме Верхньодніпровським ліцеєм №5 Верхньодніпровської міської ради (Позивач, Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФУЛ ФЬЮЖН» (Відповідач, Постачальник) укладено Договір про закупівлю № 0602-5.

У відповідності до п. 1.1. Договору Постачальник приймає на себе зобов`язання передати Покупцю у власність: Бензин А-95 та Дизельне паливо, талони (ДК 021:2015: 09130000-9 Нафта і дистиляти) (надалі – Товар), а Покупець зобов`язується сплатити і прийняти вказаний Товар, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі.

Пунктом 2.3. Договору встановлено, що скретч-картка або талон – є документом встановленого зразка та форми, одноразового використання, який посвідчує право Покупця та/або уповноваженої ним особи на одержання певної кількості та певної марки пального на АЗС. Скретч-картка або талон надає право Покупцю або уповноваженій особі отримати Товар на АЗС. Скретч-картка або талон не є платіжним документом, що підтверджує оплату Товару.

Загальна сума цього Договору становить 164 700,00 грн., у тому числі ПДВ 27 450,00 грн (п. 4.1. Договору).

У пункті 5.2. Договору Сторони зазначили, що розрахунки між Постачальником та Покупцем здійснюються, шляхом оплати вартості Товару згідно Специфікації протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання Товару, на підставі належно оформлених первинних документів (рахунку, видаткової накладної), наданих Постачальником при оформленні поставки. У разі затримки бюджетного фінансування Покупця, розрахунок здійснюється протягом 10 (десяти) робочих днів з дати зарахування бюджетного фінансування на рахунок Покупця. Будь-які штрафні санкції в такому випадку до Замовника не застосовуються.

Розділом VI Договору Сторони врегулювали порядое поставки товару.

Так, у відповідності до п. 6.1. Договору Постачальник передає у власність Покупця Товар у вигляді скретч-карток або талонів, що підтверджує право їх власника на отримання на АЗС Постачальника фіксованої кількості Товару певного найменування і марки, які позначені на них.

Поставка за Договором здійснюється Постачальником цілодобово по скретч-картках або талонах з АЗС Постачальника, перелік яких міститься в Додатку № 2 до Договору. Скретч-картка або талон не є засобом розрахунків/платежів між Сторонами. Скретч-картка або талон містить інформацію про вид і об`єм нафтопродуктів, якими буде заправлений автотранспорт Покупця при наданні таких на АЗС протягом терміну їх дії (п. 6.2. Договору).

У відповідності до п. 6.3. Договору строк передачі товару: з дати укладення договору до 28.02.2026 року.

Згідно із п. 6.5. Договору мермін дії скретч-карток або талонів не залежить від терміну дії цього Договору. Термін дії скретч-карток або талонів - до їх повного використання Замовником, але не менше 12 (дванадцяти) місяців з моменту поставки. У разі закінчення терміну строку дії невикористаних Замовником скетч-карток або талонів, Постачальник проводить обмін цих карток або талонів на аналогічні з незакінченим строком дії без додаткової за це оплати замовником або продовжує термін їх використання.

Додатком № 1 до Договору Сторони виклали специфікацію у відповідності до якої Відповідач зобов`язався надати бензин А-95 у кількості 300 літрів загальною вартістю 18300,00 грн, дизельне паливо у кількості 2400 літрів загальною вартість 146400,00 грн, а всього на 164 700,00 грн.

В матеріалах справи міститься видаткова накладна № Т-1381 від 24.02.2026 на суму 164700,00 грн, що у відповідності до умов Договору є підтвердженням передання Позивачу скетч-карток для їх подальшого погашення (передання) на АЗС Відповідача з метою отримання палива.

Враховуючи, що Позивач отримав скретч-картки, то на підставі п. 5.2. Договору останнім було проведено Відповідачу оплату у повному розмірі, а саме 164 700,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 74 від 24.02.2026 року.

Отже, між сторонами виникли правовідносини поставки, до яких відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України застосовуються загальні положення про купівлю-продаж. Позивач у повному обсязі виконав свій обов`язок з оплати Товару, перерахувавши Відповідачу 164 700,00 грн згідно з платіжною інструкцією № 74 від 24.02.2026, тоді як передання Позивачу скретч-карток за видатковою накладною № Т-1381 від 24.02.2026 саме по собі не свідчить про виконання Відповідачем обов`язку з поставки Товару. Предметом Договору згідно з п. 1.1 є бензин А-95 та дизельне паливо (далі - Товар), а скретч-картки чи талони за змістом пп. 2.3, 6.1, 6.2 Договору є лише документами, що посвідчують право Покупця на одержання визначеної кількості та марки пального на АЗС Постачальника, і не є ні самим Товаром, ні засобом розрахунків. З огляду на це обов`язок Відповідача передати Товар вважається виконаним згідно з ч. 1 ст. 664 ЦК України лише в момент фактичного відпуску пального на АЗС за пред`явленими скретч-картками чи талонами. Цей обов`язок відповідно до п. 6.5 Договору зберігається протягом строку їх дії, тобто до повного використання, але не менше 12 місяців з моменту поставки. Таким чином, право Позивача вимагати передання оплаченого, але не отриманого Товару або повернення сплаченої за нього суми грунтується на ст. 526 ЦК України та ч. 2 ст. 693 ЦК України.

Як зазначає позивач, а відповідач не надав до суду інших доказів, у Покупця обліковується 300 літрів невикористаних скретч-карток на бензин A-95 на суму 18300,00 грн та дизельного палива 2400 літрів на суму 146400,00 грн.

Однак, як стверджує Позивач, з 05.03.2026 року у нього не має можливості використати скретч-картки на АЗС на бензин A-95 та дизельне паливо та здійснити заправку службових автомобілів відповідно п. 6.1., п. 7.3.4. Договору у зв`язку із їх блокуванням.

16.03.2026 Позивачем складено до Відповідача вимогу за вих. № 148 в порядку ст. 530 ЦК України про здійснення розблокування талонів та повідомлення Позивача про можливість заправки автобусу на АЗС Відповідача.

03.04.2026 Позивачем складено до Відповідача претензію за вих. № 187 про розблокування талонів на пальне.

Водночас, 10.04.2026 Відповідач надав Позивачу відповідь за вих. № 1004-20, що видаткова накладна № Т-1381 від 24.02.2026 відсутня в базі документів Відповідача, а отже подальший розгляд листа Позивача щодо розблокування талонів (паливних карток) не можливий.

З цього приводу суд зазначає, що лист Відповідача за вих. № 1004-20 від 10.04.2026 за своїм змістом є відмовою від відпуску оплаченого Позивачем пального. Така відмова є необґрунтованою, оскільки відсутність видаткової накладної № Т-1381 від 24.02.2026 в обліковій базі Відповідача має значення виключно для його бухгалтерського та податкового обліку і не впливає на обсяг прав та обов`язків, що виникли у Відповідача з Договору.

Факт здійснення господарської операції підтверджується наявними в матеріалах справи видатковою накладною № Т-1381 від 24.02.2026 та платіжною інструкцією № 74 від 24.02.2026, які Відповідач в установленому ст. 74 ГПК України порядку не спростував. Відповідач мав можливість перевірити реальність господарської операції шляхом звірки зарахування коштів на свій банківський рахунок, а за наявності сумнівів щодо зазначеної видаткової накладної ініціювати листування з Позивачем, звірку взаєморозрахунків чи інші погоджувальні процедури. Натомість Відповідач ухилився від виконання свого обов`язку, що суперечить п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України та є порушенням ст. 525, 526 ЦК України, якими встановлено обов`язок належного виконання зобов`язання та недопустимість односторонньої відмови від нього.

Позивач пред`явив Відповідачу вимогу за вих. № 148 від 16.03.2026, тож Відповідач був зобов`язаний виконати її у семиденний строк згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України. Відповідач цього не зробив і листом за вих. № 1004-20 від 10.04.2026 остаточно відмовився від виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми випливає, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем (постачальником) зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцеві. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: вимагати передання оплаченого товару або вимагати повернення суми попередньої оплати. Вибір варіанта правової поведінки є виключно правом покупця. Волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги має бути вчинене покупцем в активній однозначній формі та доведене до продавця (постачальника). Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги, покупець може здійснити своє право будь-яким способом: звернутися до продавця (постачальника) з претензією, листом, телеграмою тощо або пред`явити позов до суду.

Суд звертає увагу, що оплата, здійснена Позивачем 24.02.2026, за своєю правовою природою є попередньою оплатою в розумінні ч. 1 ст. 693 ЦК України. Обов`язок Відповідача передати Товар вважається виконаним згідно з ч. 1 ст. 664 ЦК України лише в момент фактичного відпуску пального на АЗС за пред`явленими скретч-картками чи талонами. Отже, до моменту використання скретч-карток сплачені Позивачем кошти обліковуються у Відповідача як попередня оплата за непереданий Товар.

У цій справі Позивач неодноразово безпосередньо звертався до Відповідача з метою отримання Товару, зокрема з вимогою за вих. № 148 від 16.03.2026 та претензією за вих. № 187 від 03.04.2026. З листа Відповідача за вих. № 1004-20 від 10.04.2026 для Позивача стало очевидним, що оплачений Товар не буде йому переданий.

Таким чином, умова застосування ч. 2 ст. 693 ЦК України настала, і Позивач набув права вимагати передання оплаченого Товару або повернення суми попередньої оплати. Позивач обрав спосіб захисту у вигляді повернення суми попередньої оплати, що відповідає ч. 2 ст. 693 ЦК України та п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Беручи до уваги, що Позивач у повному обсязі виконав обов`язок з оплати Товару, а Відповідач безпідставно заблокував скретч-картки та відмовився від відпуску оплаченого пального, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог та стягнення з Відповідача на користь Позивача 164 700,00 грн попередньої оплати.

Таким чином, суд прийшов до висновку про повне задоволення позовних вимог.

Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, а також висновки суду про повне задоволення позову, судові витрати, понесені позивачем, покладаються на відповідача.

У відповідності до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя має ґрунтуватись на повному з`ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, якими доказами вони підтверджуються та чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин. У пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2010 року "Справа "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04) Європейський суд з прав людини наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, пункт 36, від 01 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, пункт 30, від 27 вересня 2001 року). Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1-5, 8, 10-12, 20, 41-46, 73-80, 86, 123, п. 2 ч. 1 ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Харківської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУЛ ФЬЮЖН» (61036, місто Харків, вулиця Морозова, будинок 13; код ЄДРПОУ: 45153578) на користь Верхньодніпровського ліцею №5 Верхньодніпровської міської ради (51600, Дніпропетровська область, Кам`янський район, місто Верхньодніпровськ, вулиця Освітня, будинок 97; код ЄДРПОУ: 26372681; розрахунковий рахунок IBAN UA238201720344270003000059359, МФО 820172 в ДКСУ міста Києва) суму коштів у розмірі 164 700,00 грн, а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В силу ст. 256, 257 ГПК України рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено і підписано 12.10.2026.

СуддяН.А. Новікова