Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №922/1542/26 — Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/1542/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Стеріоні В.С.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанське-Агро" (64020, Харківська обл., Берестинський р-н, с. Слобожанське, вул.Соборна, 20/1; код ЄДРПОУ: 41662195)

до1) Кегичівської селищної ради (64003, Харківська обл., Берестинський р-н, сел. Кегичівка, вул. Волошина, 33; код ЄДРПОУ: 04396963), 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛГЕРІ» (49038, м. Дніпро, вул. Пастера, буд. 10; код ЄДРПОУ: 39793886) ,

провизнання права суборенди земельних ділянок, що утворилися внаслідок поділу

за участю представників:

позивача – Лисенка С.Ю.,

відповідача 1 – не з`явився;

відповідача 2 – Удовицького Є.М., ордер АЕ №1509791 від 03.06.2026.

ВСТАНОВИВ:

06.05.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "Слобожанське-Агро" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Кегичівської селищної ради, в якій просить:

1. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОБОЖАНСЬКЕ-АГРО» (ідентифікаційний код 41662195) право суборенди на умовах, визначених Договором суборенди землі № SA-SLBA-2018-00016 від 31 травня 2018 року, укладеного між ПАТ «Насінневе» (правонаступником якого є ТОВ «АГРОЦЕНТР-УКРАЇНА») та ТОВ «СЛОБОЖАНСЬКЕ-АГРО» (із змінами, внесеними додатковою угодою від 12.08.2021), на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), які в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6323184000:07:001:0100 (загальна площа 177,3009 га) утворилися з наступними кадастровими номерами: 6323184000:01:000:0115 площею 20,0000 га, 6323184000:01:000:0116 площею 20,0000 га, 6323184000:01:000:0117 площею 20,0000 га, 6323184000:01:000:0118 площею 20,0000 га, 6323184000:01:000:0119 площею 20,0000 га, 6323184000:01:000:0120 площею 20,0000 га, 6323184000:01:000:0121 площею 20,0000 га, 6323184000:01:000:0122 площею 20,0000 га та 6323184000:01:000:0123 площею 17,3009 га.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОБОЖАНСЬКЕ-АГРО» (ідентифікаційний код 41662195) право суборенди на умовах, визначених Договором суборенди землі № SA-SLBA-2018-00003 від 31 травня 2018 року (із змінами, внесеними додатковою угодою від 12.08.2021), на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), які в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6323184000:07:002:0236 (загальна площа 77,9975 га) утворилися з наступними кадастровими номерами: 6323184000:02:000:0341 площею 17,9975 га, 6323184000:02:000:0342 площею 20,0000 га, 6323184000:02:000:0343 площею 20,0000 га, 6323184000:02:000:0344 площею 20,0000 га.

3. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОБОЖАНСЬКЕ-АГРО» (ідентифікаційний код 41662195) право суборенди на умовах, визначених Договором суборенди землі № SA-SLBA-2018-00004 від 31 травня 2018 року (із змінами, внесеними додатковою угодою від 12.08.2021), на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), які в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6323184000:07:003:0130 (загальна площа 35,9521 га) утворилися з наступними кадастровими номерами: 6323184000:03:000:0221 площею 20,0000 га та 6323184000:03:000:0222 площею 15,9521 га.

4. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОБОЖАНСЬКЕ-АГРО» (ідентифікаційний код 41662195) право суборенди на умовах, визначених Договором суборенди землі № SA-SLBA-2018-00005 від 31 травня 2018 року (із змінами, внесеними додатковою угодою від 12.08.2021), на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), які в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6323184000:07:003:0131 (загальна площа 27,3298 га) утворилися з наступними кадастровими номерами: 6323184000:03:000:0223 площею 20,0000 га та 6323184000:03:000:0224 площею 7,3298 га.

5. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОБОЖАНСЬКЕ-АГРО» (ідентифікаційний код 41662195) право суборенди на умовах, визначених Договором суборенди землі № SA-SLBA-2018-00006 від 31 травня 2018 року (із змінами, внесеними додатковою угодою від 12.08.2021), на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), які в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6323155600:06:001:0338 (загальна площа 21,6472 га) утворилися з наступними кадастровими номерами: 6323155600:06:000:0414 площею 20,0000 га та 6323155600:06:000:0413 площею 1,6472 га.

6. Стягнути з Кегичівської селищної ради (ідентифікаційний код юридичної особи: 04396963) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛОБОЖАНСЬКЕ-АГРО» понесені ним судові витрати.

Позов обґрунтовано тим, що Кегичівська селищна рада здійснила поділ земельних ділянок, які перебували в оренді та суборенді позивача, унаслідок чого було скасовано державну реєстрацію вихідних земельних ділянок та не внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про права оренди і суборенди на новоутворені земельні ділянки, попри чинність відповідних договорів до 21.02.2032, чим, на думку позивача, порушено його права користування земельними ділянками.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.05.2026 вирішено позовну заяву (вх.№1542/26 від 06.05.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанське-Агро" залишити без руху. Надати позивачу строк, який становить 5 днів з дня отримання ним ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків, а саме надати докази сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

18.05.2026 до суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків (вх.№11811 від 18.05.2026) разом з доказами сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.05.2026 прийнято позовну заяву (вх.№1542/26 від 06.05.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанське-Агро" до Кегичівської селищної ради про визнання права суборенди земельних ділянок, що утворилися внаслідок поділу до розгляду та відкрито провадження у справі №922/1542/26. Вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Розпочато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 17 червня 2026 року. Залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОЦЕНТР-УКРАЇНА» (49006, м. Дніпро, прос. Лесі Українки (Пушкіна), 4; код ЄДРПОУ: 39793886).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.05.2026 у задоволенні заяви (вх.№11812 від 18.05.2026) представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанське-Агро" Лисенка С.Ю. про забезпечення позову відмовлено.

26.05.2026 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву разом з клопотанням про зупинення провадження у справі (вх.№12679 від 26.05.2026).

У відзиві представник відповідача зазначає, що право суборенди є похідним від права оренди, у зв`язку з чим виникнення та існування права суборенди без належного та законного права оренди суборендодавця є неможливим. На думку представника відповідача, право оренди ТОВ «АГРОЦЕНТР-УКРАЇНА» на спірні земельні ділянки було набуте без відповідного рішення власника земельних ділянок та поза його волею, із застосуванням положень частини четвертої статті 120 Земельного кодексу України, які, як вважає відповідач, не підлягали застосуванню до спірних правовідносин.

Представник відповідача також посилається на те, що об`єкти нерухомого майна, наявність яких, за його доводами, була підставою для набуття ТОВ «АГРОЦЕНТР-УКРАЇНА» права оренди, у подальшому були знесені, а записи про право власності на них скасовані. У зв`язку з цим відповідач вважає, що правова підстава перебування ТОВ «АГРОЦЕНТР-УКРАЇНА» в орендних відносинах відпала, а відтак не може існувати й похідне від такого права право суборенди. Крім того, представник відповідач зазначає про афілійованість ТОВ «СЛОБОЖАНСЬКЕ-АГРО» та ТОВ «АГРОЦЕНТР-УКРАЇНА», посилаючись, зокрема, на укладення між ними договорів суборенди та подання ними у травні 2026 року паралельних позовів до Кегичівської селищної ради. На думку представника відповідача, зазначені обставини свідчать про узгодженість дій указаних юридичних осіб та спрямованість їхніх дій на збереження контролю над землями комунальної власності.

Представник відповідача вважає, що звернення позивача з вимогою про визнання права суборенди за наведених обставин є зловживанням правом та процесуальними правами, оскільки, за його твердженням, позивач є афілійованою особою суборендодавця та обізнаний щодо обставин набуття останнім права оренди.

Також представник відповідача заперечує можливість застосування до спірних правовідносин правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 18.04.2023 у справі №357/8277/19, посилаючись на відмінність правовідносин у зазначеній справі та у справі, що розглядається, зокрема на похідний характер права суборенди та залежність такого права від основного права оренди.

Крім того, представник відповідач вважає Кегичівську селищну раду неналежним відповідачем у цій справі, оскільки Рада не є стороною договорів суборенди, а суборендні правовідносини виникають між суборендодавцем та суборендарем. У зв`язку з цим відповідач зазначає, що вимога про визнання права суборенди, на його думку, мала б пред`являтися до ТОВ «АГРОЦЕНТР-УКРАЇНА».

Окремо представник відповідача заявив клопотання про зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №922/1539/26.

03.06.2026 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№13379 від 03.06.2026).

Представник позивача у відповіді на відзив заперечує проти доводів відповідача та зазначає, що чинність договорів оренди земельних ділянок від 24.11.2006 та законність укладення договорів суборенди від 31.05.2018 вже були предметом судового розгляду у справі №904/6735/20 (904/2251/23). Посилається на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.04.2026, якою залишено без змін рішення суду першої інстанції про відмову у розірванні договорів оренди та поверненні земельних ділянок, а також встановлено законність укладення договорів суборенди. На думку представника позивача, зазначені обставини спростовують доводи відповідача про незаконність набуття права оренди та нікчемність права суборенди.

Представник позивача також посилається на частину 3 статті 110 Земельного кодексу України та зазначає, що поділ земельних ділянок не припиняє встановлених щодо них обмежень та обтяжень. Вважає, що зареєстроване право суборенди є речовим правом (обтяженням), яке зберігається після поділу земельних ділянок, а правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 18.04.2023 у справі №357/8277/19, підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Щодо належності відповідача представник позивача зазначає, що саме Кегичівська селищна рада не визнає його права суборенди на новоутворені земельні ділянки та заперечує проти його існування. При цьому ТОВ «АГРОЦЕНТР-УКРАЇНА» як суборендодавець право позивача не оспорює та залучене до участі у справі як третя особа. У зв`язку з цим позивач вважає Кегичівську селищну раду належним відповідачем у справі.

Також представник позивача у відзиві заперечував проти зупинення провадження у справі до вирішення справи №922/1539/26, посилаючись на відсутність об`єктивної неможливості розгляду цієї справи. Зазначає, що обставини, які мають значення для вирішення спору, можуть бути встановлені на підставі наявних у справі доказів, зокрема постанови Центрального апеляційного господарського суду від 21.04.2026 у справі №904/6735/20 (904/2251/23).

Крім того, представник позивача заперечує доводи відповідача про зловживання правом, зазначаючи, що звернення до суду спрямоване на захист належного йому зареєстрованого речового права суборенди та є реалізацією права на судовий захист. Наявність окремого спору щодо права оренди, на думку позивача, сама по собі не свідчить про зловживання процесуальними правами.

04.06.2026 до суду надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанське-Агро" адвоката Лисенка Станіслава Юрійовича (вх.№13512 від 04.06.2026), в якій просив суд:

- взяти до відома зміну найменування учасника справи з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОЦЕНТР-УКРАЇНА» на Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛГЕРІ» (ідентифікаційний код 39793886) та надалі іменувати цього учасника справи Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛГЕРІ»;

- залучити Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛГЕРІ» (ідентифікаційний код 39793886; місцезнаходження: 49038, м. Дніпро, вул. Пастера, буд. 10), яке наразі бере участь у справі № 922/1542/26 як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, до участі у справі № 922/1542/26 як співвідповідача.

05.06.2026 до суду від представника відповідача надійшло заперечення на клопотання (вх.№13623 від 05.06.2026) на клопотання ТОВ «СЛОБОЖАНСЬКЕ-АГРО» про залучення ТОВ «АЛГЕРІ» як співвідповідача.

08.06.2026 до суду від представника відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив (вх.№13793 від 08.06.2026).

Представник відповідача у запереченнях на відповідь на відзив не погоджується з доводами позивача та підтримує свою позицію, викладену у відзиві. Відповідач звертає увагу на подібність структури та змісту відповіді на відзив позивача у цій справі та відповіді на відзив ТОВ «АЛГЕРІ» у справі №922/1539/26, які, за його твердженням, були подані в один день, та вважає це свідченням скоординованості дій пов`язаних осіб.

Щодо постанови Центрального апеляційного господарського суду від 21.04.2026 у справі №904/6735/20 (904/2251/23) представник відповідача зазначає, що, на його думку, позивач розширено тлумачить предмет та зміст цього судового рішення. представинк відповідача вважає, що зазначеною постановою вирішувалося питання щодо наявності підстав для розірвання договорів оренди у зв`язку з порушеннями з боку орендаря, а питання законності виникнення права суборенди позивача, його збереження після припинення відповідного права оренди, а також правового статусу суборенди після поділу земельних ділянок безпосередньо не вирішувалися.

При цьому представник відповідача посилається на встановлене зазначеною постановою припинення 10.05.2024 права власності ТОВ «АГРОЦЕНТР-УКРАЇНА» на тепличні споруди та вважає, що з припиненням відповідного права відпала правова підстава існування права суборенди позивача.

Щодо застосування частини третьої статті 110 Земельного кодексу України відповідач зазначає, що право суборенди є похідним від права оренди та залежить від його чинності. На думку представника відповідача, положення статті 110 Земельного кодексу України щодо збереження обтяжень у разі поділу земельної ділянки не усувають дефектів самого обтяження та не можуть зберігати право, правова підстава якого відпала.

Ппредставник відповідача також вважає, що правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі №357/8277/19 не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки, за його твердженням, на момент поділу земельних ділянок у серпні 2025 року право оренди суборендодавця та похідне від нього право суборенди позивача не були зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Щодо клопотання про зупинення провадження представник відповідача зазначив, що вирішення справи № 922/1539/26 за позовом ТОВ «АЛГЕРІ» про визнання права оренди є необхідним для вирішення цього спору, оскільки право суборенди є похідним від права оренди. Представник відповідача вважає, що розгляд справи до вирішення спору щодо базового права оренди створює ризик ухвалення суперечливих судових рішень, а тому наявні підстави для зупинення провадження відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України.

Заперечуючи проти доводів позивача про зловживання правом з боку Ради, представник відповідача зазначає, що не вважає саме звернення позивача до суду зловживанням. Водночас Рада посилається на сукупність обставин, які, на її думку, свідчать про зловживання матеріальними та процесуальними правами, зокрема будівництво тепличних споруд, укладення договорів суборенди між пов`язаними особами, подальше знесення споруд, подання паралельних позовів, подібність процесуальних документів, зміну найменування суборендодавця та клопотання про залучення його як співвідповідача.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.06.2026 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанське-Агро" адвоката Лисенка Станіслава Юрійовича (вх.№13512 від 04.06.2026) в частині зміни найменування учасника справи задоволено. Вирішено змінити назву третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОЦЕНТР-УКРАЇНА» на Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛГЕРІ» (49038, м. Дніпро, вул. Пастера, буд. 10; код ЄДРПОУ: 39793886).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.06.2026 клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанське-Агро" адвоката Лисенка Станіслава Юрійовича (вх.№13512 від 04.06.2026) в частині залучення співвідповідача задоволено. Залучено до участі у справі №922/1542/26 Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛГЕРІ» (49038, м. Дніпро, вул. Пастера, буд. 10; код ЄДРПОУ: 39793886) в якості співвідповідача. Залученому співвідповідачу згідно статті 165 ГПК України встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.06.2026 відкладено підготовче засідання на 15.07.2026.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 29.06.2026 ухвалу господарського суду Харківської області від 19.05.2026 у справі №922/1542/26 скасовано частково. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанське-Агро" про забезпечення позову (вх. №11812 від 18.05.2026) задоволено частково. Вирішено вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Кегичівській селищній раді (ідентифікаційний код юридичної особи: 04396963) вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо здійснення поділу та/або об`єднання земельних ділянок 6323184000:01:000:0115, 6323184000:01:000:0116, 6323184000:01:000:0118, 6323184000:01:000:0121, 6323184000:02:000:0341, 6323184000:02:000:0344, 6323184000:03:000:0223, 6323155600:06:000:0414, 6323184000:01:000:0119, 6323184000:01:000:0122, 6323184000:02:000:0342, 6323184000:03:000:0221, 6323184000:03:000:0224, 6323184000:01:000:0117, 6323184000:01:000:0120, 6323184000:01:000:0123, 6323184000:02:000:0343, 6323184000:03:000:0222, 6323155600:06:000:0413, що знаходяться на території Кегичівської селищної ради Берестинського району Харківської області. Також вирішено заборонити державним кадастровим реєстраторам, державним реєстраторам прав на нерухоме майно та нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо здійснення поділу або об`єднання стосовно земельних ділянок з кадастровими номерами 6323184000:01:000:0115, 6323184000:01:000:0116, 6323184000:01:000:0117, 6323184000:01:000:0118, 6323184000:01:000:0120, 6323184000:01:000:0123, 6323184000:02:000:0343, 6323184000:03:000:0222, 6323184000:01:000:0121, 6323184000:02:000:0341, 6323184000:02:000:0344, 6323184000:03:000:0223, 6323184000:01:000:0119, 6323184000:01:000:0122, 6323184000:02:000:0342, 6323184000:03:000:0221, 6323184000:03:000:0224, 6323155600:06:000:0413, 6323155600:06:000:0414.

15.07.2026 до суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів (вх.№17248 від 15.07.2026).

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.07.2026 поновлено строк на подання доказів, прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи вказані докази.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.07.2026 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 29.07.2026.

17.07.2026 до суду від представника відповідача-1 надійшли письмові пояснення (вх.№17509 від 17.07.2026).

У письмових поясненнях представник відповідача зазначив, що рішення державного реєстратора від 10.07.2026 про відмову в державній реєстрації права суборенди, на думку відповідача, не підтверджує наявність у позивача права, яке не визнається, а свідчить про неможливість встановити набуття такого права. Представник відповідача посилається на відсутність зареєстрованого права оренди на новоутворені земельні ділянки, невідповідність поданих договорів новоутвореним ділянкам та похідний характер права суборенди. У зв`язку з цим відповідач вважає обраний позивачем спосіб захисту неефективним та повторно порушує питання про зупинення провадження у справі №922/1542/26 до вирішення справи №922/1539/26.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.07.2026 оголошено перерву у судовому засіданні до 26.08.2026.

11.08.2026 до суду надійшло клопотання представника Кегичівської селищної ради Доценка А.Ю. (вх.№19676 від 11.08.2026), в якому просив суд зупинити провадження у справі №922/1542/26 до вирішення справи №904/6735/20 (904/2251/23), яка знаходиться у провадженні Верховного Суду, та оприлюднення повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами касаційного перегляду.

26.08.2026 судом постановлено протокольну ухвалу про повернення до стадії підготовчого провадження.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.08.2026 клопотання представника Кегичівської селищної ради Доценка А.Ю. (вх.№19676 від 11.08.2026) про зупинення провадження задоволено. Зупинено провадження у справі №922/1542/26 до вирішення справи №904/6735/20 (904/2251/23), яка знаходиться у провадженні Верховного Суду та оприлюднення повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого перегляду. Зобов`язано сторів повідомити Господарський суд Харківської області про результати розгляду справи №904/6735/20 (904/2251/23) протягом 10 днів після оприлюднення повного рішення.

11.09.2026 до суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанське-Агро" адвоката Лисенка С.Ю. (вх.№22330 від 10.09.2026) про поновлення провадження, в якому просив суд відновити провадження у справі №922/1542/26 та призначити судовий розгляд зазначеної справи, оскільки ухвалою Верховного Суду від 03.09.2026 року у справі №904/6735/20 (904/2251/23) вирішено закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Кегичівської селищної ради на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.04.2026 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2024 у справі №904/6735/20 (904/2251/23).

15.09.2026 до суду від представника відповідача-1 надійшли додаткові пояснення (вх.№22692 від 15.09.2026).

У додаткових письмових поясненнях представник відповідача, посилаючись на ухвалу Верховного Суду від 03.09.2026 у справі №904/6735/20 (904/2251/23) та постанову Великої Палати Верховного Суду від 17.12.2025 у справі №908/2388/21, стверджує про відсутність у позивача права суборенди.

Представник відповідача зазначає, що тепличні споруди були самочинним будівництвом, у зв`язку з чим, на його думку, ТОВ «АЛГЕРІ» не набуло права власності на них та, відповідно, права оренди земельних ділянок за статтями 120 ЗК України та 377 ЦК України, а відтак не могло передати позивачу право суборенди. Також відповідач посилається на відсутність договорів оренди щодо новоутворених земельних ділянок та на рішення державного реєстратора від 10.07.2026 і 16.07.2026, якими, за його твердженням, встановлено відсутність зареєстрованого права оренди на такі ділянки.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.09.2026 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 30.09.2026.

25.09.2026 до суду від представника відповідача-2 надійшли письмові пояснення (вх.№23621 від 25.09.2026).

У письмових поясненнях представник відповідача-2 зазначив, що ТОВ «АЛГЕРІ» визнає позов у повному обсязі. При цьому, за результатами розгляду справи №904/6735/20 (904/2251/23) договори оренди землі не були розірвані, оскільки у задоволенні позову Кегичівської селищної ради було відмовлено. Це підтверджує чинність суборенди, тоді як питання припинення чи розірвання договорів суборенди у справі №904/6735/20 (904/2251/23) судами не вирішувалося. У зв`язку з цим представник відповідача-2 вважає посилання відповідача-1 на інші обставини такими, що не стосуються предмета розгляду, та просить задовольнити позов.

29.09.2026 до суду від представника відповідача-1 надійшли заперечення на письмові пояснення (вх.№23947 від 29.09.2026).

У запереченні представник відповідача-1 зазначив, що відповідач-1 заперечує проти прийняття визнання позову ТОВ «АЛГЕРІ», посилаючись на те, що таке визнання не поширюється на іншого співвідповідача та, на думку представника відповідача-1, порушує права територіальної громади як власника земельних ділянок.

Представник відповідача-1 також зазначає, що результат розгляду справи №904/6735/20 (904/2251/23) не підтверджує виникнення у позивача права суборенди на новоутворені земельні ділянки, оскільки у цій справі не вирішувалося питання про набуття ТОВ «АЛГЕРІ» права оренди та права суборенди позивача. Посилається на ухвалу Верховного Суду від 03.09.2026 та постанову Великої Палати Верховного Суду від 17.12.2025 у справі № 908/2388/21, з яких, за твердженням представника відповідача-1, випливає відсутність у ТОВ «АЛГЕРІ» права оренди. Крім того, представник відповідача-1 вказує на відсутність договорів щодо новоутворених земельних ділянок.

Представник позивача, який приймав участь в судовому засіданні 30.09.2026 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач-1 явку свого представника в судове засідання не забезпечив. Про дату, час та місце судового засідання відповідача-1 було повідомлено належним чином.

Представник відповіда-2, який приймав участь в судовому засіданні 30.09.2026 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, позов визнав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Суд зазначає, що процесуальні документи у цій справі направлялись всім учасникам судового процесу, що підтверджуються інформацією із КП "Діловодство спеціалізованого суду" про доставку електронного листа в кабінет Електронного суду.

Крім цього, процесуальні документи щодо розгляду даної справи офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень (reyestr.court.gov.ua) та знаходяться у вільному доступі.

Відтак, сторін було належним чином повідомлено про розгляд даної справи, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними матеріалами.

Враховуючи положення ст.ст.13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, а також надзвичайну безпекову ситуацію, яка склалася та існує у м. Харкові, характер спірних правовідносин, кількість наданих сторонами доказів та складність справи, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.

У судовому засіданні 30.09.2026 судом проголошено скорочене рішення (вступну та резолютивну частини).

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши промову присутніх учасників справи у судових дебатах, суд встановив наступне.

24.11.2006 між Кегичівською районною державною адміністрацією Харківської області (правонаступником якої в частині повноважень розпорядника земель є Кегичівська селищна рада, надалі - відповідач) та Відкритим акціонерним товариством «Насінневе» (надалі змінило організаційно-правову форму на ПрАТ «Насінневе») було укладено 15 (п`ятнадцять) договорів оренди землі, об`єктами оренди за якими виступали земельні ділянки сільськогосподарського призначення (рілля), серед яких, зокрема, ділянки з кадастровими номерами: 6323184000:07:001:0100 (площею 177,3009 га), 6323184000:07:002:0236 (площею 77,9975 га), 6323184000:07:003:0130 (площею 35,9521 га), 6323184000:07:003:0131 (площею 27,3298 га) та 6323155600:06:001:0338 (площею 21,6472 га) (надалі - Договори, Договори оренди, Договори оренди землі від 24.11.2006).

Договори оренди землі від 24.11.2006 були укладені зі строком дії на 5 (п`ять) років. Додатковими угодами від 21.06.2011 сторони продовжили строк дії Договорів оренди ще на 10 (десять) років.

У подальшому ці земельні ділянки перейшли в розпорядження Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, а згодом були передані в комунальну власність Кегичівської селищної ради.

ВАТ «Насінневе» змінило організаційно-правову форму на ПАТ «Насінневе», а потім - на ПрАТ «Насінневе».

12.08.2021 між Кегичівською селищною радою та ПрАТ «Насінневе» укладено додаткові угоди про внесення змін до Договорів оренди землі від 24.11.2006, якими, зокрема:

1) Орендодавцем за Договорами визначено Кегичівську селищну раду;

2) строк дії Договорів оренди продовжено на 25 (двадцять п`ять) років, тобто до 21 лютого 2032 року;

3) розмір орендної плати визначено у вигляді 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

У результаті придбання нерухомого майна, розташованих на земельних ділянках 6323184000:07:001:0100, 6323184000:07:002:0236, 6323184000:07:003:0130, 6323184000:07:003:0131 та 6323155600:06:001:0338 право оренди було набуто ТОВ «АГРОЦЕНТР-УКРАЇНА». У зв`язку з цим, відомості про позивача як орендаря було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Разом з цим, 31.05.2018 між ПАТ «Насінневе» (тодішнім орендарем за Договорами оренди землі від 24.11.2006, правонаступником якого є ТОВ «АГРОЦЕНТР-УКРАЇНА») та позивачем - ТОВ «СЛОБОЖАНСЬКЕ-АГРО» було укладено договори суборенди землі, а саме:

- Договір суборенди землі №SA-SLBA-2018-00016 від 31.05.2018 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6323184000:07:001:0100 площею 177,3009 га;

- Договір суборенди землі №SA-SLBA-2018-00003 від 31.05.2018 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6323184000:07:002:0236 площею 77,9975 га;

- Договір суборенди землі №SA-SLBA-2018-00004 від 31.05.2018 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6323184000:07:003:0130 площею 35,9521 га;

- Договір суборенди землі №SA-SLBA-2018-00005 від 31.05.2018 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6323184000:07:003:0131 площею 27,3298 га;

- Договір суборенди землі №SA-SLBA-2018-00006 від 31.05.2018 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6323155600:06:001:0338 площею 21,6472 га. (надалі разом - Договори суборенди, Договори суборенди землі від 31.05.2018).

Згідно з пунктом 8 вказаних Договорів суборенди землі від 31.05.2018 договори укладено в термін до 21.02.2022, але в будь-якому разі по день припинення строку дії Договору оренди землі. У разі припинення договору оренди, чинність Договору суборенди землі припиняється.

12.08.2021 між ПрАТ «Насінневе» та позивачем було укладено додаткові угоди до Договорів суборенди землі від 31.05.2018, якими строк дії Договорів суборенди продовжено до 21 лютого 2032 року (тобто до дати закінчення строку дії Договорів оренди землі від 24.11.2006 із змінами).

Право суборенди позивача за Договорами суборенди землі від 31.05.2018 (із змінами, внесеними додатковими угодами від 12.08.2021) було належним чином зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У зв`язку з набуттям ТОВ «АГРОЦЕНТР-УКРАЇНА» права оренди за Договорами оренди землі від 24.11.2006 у порядку правонаступництва, позивач в силу закону набуло і права та обов`язки суборендодавця за Договорами суборенди землі від 31.05.2018, що відображено у відомостях Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

03.06.2025 постановою Центрального апеляційного господарського суду по справі № 904/6735/20 (904/2251/23) було розірвано Договори оренди землі, укладені з ВАТ «Насінневе» (правонаступником якого є ТОВ «АГРОЦЕНТР- УКРАЇНА»), щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 6323184000:07:001:0100, 6323184000:07:002:0236, 6323184000:07:003:0130, 6323184000:07:003:0131, 6323155600:06:001:0338 та інших.

На підставі вказаної постанови державним реєстратором Кегичівської селищної ради здійснено записи про припинення права оренди ТОВ «АГРОЦЕНТР- УКРАЇНА» та права суборенди позивача в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

24.09.2025 постановою Верховного Суду по справі №904/6735/20 (904/2251/23) постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.06.2025 було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.

21.04.2026 постановою Центрального апеляційного господарського суду по справі №904/6735/20 (904/2251/23) відмовлено у розірванні договорів оренди та відмовлено у витребуванні земельних ділянок у ТОВ «АГРОЦЕНТР- УКРАЇНА».

Таким чином, як стверджує позивач, Договори оренди землі від 24.11.2006 та Договори суборенди землі від 31.05.2018 (разом із доповненнями та змінами, у тому числі додатковими угодами від 12.08.2021) є чинними, обов`язковими до виконання та продовжують діяти на умовах, визначених ними, до 21.02.2032.

Водночас, під час розгляду судами справи №904/6735/20 (904/2251/23) Кегичівська селищна рада прийняла рішення про поділ окремих земельних ділянок, що перебували в оренді ТОВ «АГРОЦЕНТР-УКРАЇНА» (та, відповідно, в суборенді позивача) за Договорами оренди землі від 24.11.2006 та Договорами суборенди землі від 31.05.2018.

Рішеннями ХСІІ сесії VIII скликання Кегичівської селищної ради від 22.08.2025 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу зазначених земельних ділянок. У результаті чого було сформовано нові земельні ділянки з новими кадастровими номерами:

1) Земельну ділянку з кадастровим номером 6323184000:07:001:0100 (площею 177,3009 га) поділено на дев`ять земельних ділянок: 6323184000:01:000:0115 (площею 20,0000 га), 6323184000:01:000:0116 (площею 20.0 га), 6323184000:01:000:0117 (площею 20,0000 га), 6323184000:01:000:0118 (площею 20,0000 га), 6323184000:01:000:0119 (площею 20,0000 га), 6323184000:01:000:0120 (площею 20,0000 га), 6323184000:01:000:0121 (площею 20.0 га), 6323184000:01:000:0122 (площею 20,0000 га), 6323184000:01:000:0123 (площею 17,3009 га);

2) Земельну ділянку з кадастровим номером 6323184000:07:002:0236 (площею 77,9975 га) поділено на чотири земельні ділянки: 6323184000:02:000:0341 (площею 17,9975 га), 6323184000:02:000:0342 (площею 20,0000 га), 6323184000:02:000:0343 (площею 20,0000 га), 6323184000:02:000:0344 (площею 20.0 га);

3) Земельну ділянку з кадастровим номером 6323184000:07:003:0130 (площею 35,9521 га) поділено на дві земельні ділянки: 6323184000:03:000:0221 (площею 20,0000 га) та 6323184000:03:000:0222 (площею 15,9521 га);

4) Земельну ділянку з кадастровим номером 6323184000:07:003:0131 (площею 27,3298 га) поділено на дві земельні ділянки: 6323184000:03:000:0223 (площею 20,0000 га) та 6323184000:03:000:0224 (площею 7,3298 га);

5) Земельну ділянку з кадастровим номером 6323155600:06:001:0338 (площею 21,6472 га) поділено на дві земельні ділянки: 6323155600:06:000:0414 (площею 20,0000 га) та 6323155600:06:000:0413 (площею 1,6472 га).

Внаслідок здійснення поділу земельних ділянок державну реєстрацію вихідних земельних ділянок було скасовано. Натомість сформовано нові земельні ділянки, право комунальної власності на які зареєстровано за Кегичівською селищною радою (відповідачем), проте записи про право оренди ТОВ «АГРОЦЕНТР-УКРАЇНА» та право суборенди позивача на новостворені земельні ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не вчинялися.

При цьому, як стверджує позивач, Договори оренди землі від 24.11.2006 та Договори суборенди землі від 31.05.2018 (із змінами та доповненнями) сторонами не змінювалися, не розривалися та продовжують діяти на умовах, визначених ними, до 21.02.2032.

Листом-повідомленням від 23.04.2026 №109 позивач звернувся до відповідача із роз`ясненням правової ситуації, повідомив про чинність Договорів оренди землі від 24.11.2006 та Договорів суборенди землі від 31.05.2018 (із змінами) та про збереження прав користування на новостворені земельні ділянки. Однак, відповідач не вчинив жодних дій, спрямованих на відновлення/визнання прав на новоутворені у результаті поділу земельні ділянки. У зв`язку з чим, позивач змушений звернутись до суду для захисту своїх прав.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договорів суборенди регулюється, зокрема положеннями Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до вимог статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Передача земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, в оренду громадянам, юридичним особам у випадках, визначених частинами другою і третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частини1 статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України «Про оренду землі» орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.

Судом встановлено, що між ПрАТ «Насінневе» як орендарем та ТОВ «СЛОБОЖАНСЬКЕ-АГРО» 31.05.2018 були укладені договори суборенди землі №№SA-SLBA-2018-00016, SA-SLBA-2018-00003, SA-SLBA-2018-00004, SA-SLBA-2018-00005 та SA-SLBA-2018-00006 щодо спірних земельних ділянок.

У подальшому додатковими угодами від 12.08.2021 строк дії зазначених договорів суборенди продовжено до 21.02.2032, тобто до закінчення строку дії договорів оренди землі від 24.11.2006 із відповідними змінами.

При цьому право суборенди позивача за зазначеними договорами було зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, на момент здійснення поділу земельних ділянок позивач мав належним чином оформлене та зареєстроване право суборенди, строк дії якого не закінчився.

Суд також враховує, що питання чинності договорів оренди землі від 24.11.2006 та наявності підстав для їх припинення було предметом судового розгляду у справі №904/6735/20 (904/2251/23).

Так, постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.04.2026 у справі №904/6735/20 (904/2251/23) відмовлено у задоволенні вимог про розірвання договорів оренди землі та витребування земельних ділянок у ТОВ «АГРОЦЕНТР-УКРАЇНА».

Зазначена постанова була оскаржена Кегичівською селищною радою у касаційному порядку, однак ухвалою Верховного Суду від 03.09.2026 касаційне провадження за касаційною скаргою Кегичівської селищної ради на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.04.2026 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2024 у справі №904/6735/20 (904/2251/23) закрито.

Відтак судове рішення, яким відмовлено у розірванні договорів оренди землі та витребуванні відповідних земельних ділянок у ТОВ «АГРОЦЕНТР-УКРАЇНА», набрало законної сили.

Відповідно до частини4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За таких обставин суд бере до уваги встановлені судовими рішеннями у справі №904/6735/20 (904/2251/23) обставини, що мають значення для вирішення цього спору, зокрема щодо відсутності підстав для розірвання договорів оренди землі та повернення відповідних земельних ділянок ТОВ «АГРОЦЕНТР-УКРАЇНА».

Водночас суд погоджується з доводами відповідача-1 у тій частині, що предметом розгляду у справі №904/6735/20 (904/2251/23) безпосередньо не були позовні вимоги ТОВ «СЛОБОЖАНСЬКЕ-АГРО» про визнання права суборенди на земельні ділянки, утворені внаслідок поділу. Однак це не спростовує правового значення зазначеного судового рішення для цієї справи, оскільки чинність основних договорів оренди, від яких похідним є право суборенди позивача, є необхідною передумовою існування останнього.

Отже, посилання відповідача-1 на те, що внаслідок припинення права власності ТОВ «АГРОЦЕНТР-УКРАЇНА» на тепличні споруди припинилось і право оренди земельних ділянок, а відтак не могло існувати право суборенди позивача, суд вважає безпідставними.

При цьому суд зазначає, що встановлення у справі №904/6735/20 (904/2251/23) окремих обставин щодо припинення права власності ТОВ «АГРОЦЕНТР-УКРАЇНА» на відповідні об`єкти нерухомого майна саме по собі не є підставою для висновку про припинення права оренди земельних ділянок, оскільки питання про розірвання відповідних договорів оренди було предметом безпосереднього судового розгляду, за результатами якого у задоволенні відповідних вимог Кегичівської селищної ради відмовлено.

За відсутності іншого судового рішення про припинення договорів оренди землі від 24.11.2006 із відповідними змінами суд виходить із їх чинності у встановлений ними строк.

Відповідно до частини 1 статті 110 Земельного кодексу України на використання власником земельної ділянки або її частини може бути встановлено обмеження. Право власності на земельну ділянку може бути обтяжено правами інших осіб.

Частиною 3 статті 110 Земельного кодексу України встановлено, що поділ чи об`єднання земельних ділянок не припиняє дії обмежень, обтяжень, встановлених на земельні ділянки, крім випадків, коли обмеження (обтяження) поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до сформованої нової земельної ділянки.

Отже, закон прямо пов`язує наслідки поділу земельної ділянки не з припиненням установленого щодо неї обтяження, а, навпаки, із його збереженням щодо сформованих унаслідок такого поділу земельних ділянок, якщо відповідне обтяження стосувалося всієї земельної ділянки.

У цій справі встановлено, що кожна з п`яти земельних ділянок, щодо яких позивачем заявлено вимоги, була поділена на нові земельні ділянки, при цьому площа та сукупність новоутворених земельних ділянок відповідають площі вихідних земельних ділянок, які були предметом договорів оренди та суборенди.

Таким чином, унаслідок поділу не відбулося вилучення будь-якої частини земельної ділянки за межі новоутворених земельних ділянок, щодо якої не поширювалося б право користування позивача.

У зв`язку з цим сам факт припинення державної реєстрації вихідних земельних ділянок та формування нових земельних ділянок з присвоєнням їм інших кадастрових номерів не припинив встановленого щодо відповідних земельних ділянок права суборенди позивача.

Такий висновок узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 18.04.2023 у справі №357/8277/19, відповідно до якого поділ земельної ділянки не припиняє права оренди, що виникло у землекористувача до її поділу.

Зазначений правовий висновок підлягає застосуванню і до спірних правовідносин з огляду на те, що предметом правовідносин є збереження права користування земельними ділянками після їх поділу, а право суборенди позивача виникло та було зареєстроване до здійснення такого поділу.

При цьому похідний характер права суборенди від права оренди не спростовує наведеного висновку, а навпаки, зумовлює необхідність встановлення чинності основного права оренди.

Як встановлено судом, договори оренди землі від 24.11.2006 із відповідними змінами не були припинені або розірвані, а строк їх дії визначений до 21.02.2032. Відповідно, відсутні правові підстави вважати припиненим і похідне від права оренди право суборенди позивача.

Доводи відповідача-1 про те, що відсутність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно актуальних записів про право оренди та суборенди щодо новоутворених земельних ділянок свідчить про припинення відповідних прав, суд відхиляє.

Скасування державної реєстрації вихідних земельних ділянок у зв`язку з їх поділом є наслідком зміни об`єкта Державного земельного кадастру та утворення нових земельних ділянок, а не правовою підставою для припинення чинних прав користування земельними ділянками.

Відсутність відповідного запису про право суборенди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо новоутворених земельних ділянок у цьому випадку зумовлена здійсненим поділом земельних ділянок та невчиненням відповідних реєстраційних дій, а не припиненням самого права суборенди.

При цьому право суборенди позивача за договорами від 31.05.2018 із змінами від 12.08.2021 було належним чином зареєстроване до здійснення поділу вихідних земельних ділянок, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно, зміна кадастрових номерів земельних ділянок унаслідок їх поділу не створює нових правовідносин щодо користування землею та не вимагає укладення нових договорів суборенди за відсутності припинення попереднього права.

Суд також відхиляє доводи відповідача-1 про те, що позивач не має права суборенди у зв`язку з відсутністю окремих договорів оренди саме щодо новоутворених земельних ділянок.

Зміст правовідносин сторін свідчить про те, що новоутворені земельні ділянки є результатом поділу саме тих земельних ділянок, які були предметом чинних договорів оренди та суборенди. При цьому законом не встановлено припинення права користування внаслідок такого поділу.

Отже, вимога про визнання права суборенди у цій справі спрямована не на виникнення нового права позивача, а на захист та підтвердження існуючого права, яке виникло на підставі укладених договорів суборенди та було належним чином зареєстроване до здійснення поділу земельних ділянок.

Щодо доводів відповідача-1 про неналежність обраного позивачем способу захисту суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права або інтересу. Одним із способів захисту цивільного права є визнання права.

З огляду на те, що відповідач-1 заперечує існування у позивача права суборенди на новоутворені земельні ділянки, а відсутність відповідних записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно перешкоджає реалізації позивачем права користування земельними ділянками, звернення з позовом про визнання права є належним та ефективним способом захисту порушеного та невизнаного права.

При цьому суд враховує, що саме відповідач-1, як власник новоутворених земельних ділянок, не визнає за позивачем права суборенди, тоді як ТОВ «АЛГЕРІ» як особа, яка набула права та обов`язки суборендодавця, позов визнає та не заперечує проти існування відповідного права позивача.

Тому заперечення відповідача-1 про те, що вимога про визнання права суборенди мала бути пред`явлена виключно до ТОВ «АЛГЕРІ», суд вважає необґрунтованим.

Саме наявність спору про право з боку Кегичівської селищної ради зумовила необхідність звернення позивача до суду з вимогою про його визнання.

Посилання відповідача-1 на афілійованість позивача та ТОВ «АЛГЕРІ», укладення між ними договорів суборенди, подання ними позовів до Кегичівської селищної ради, а також подібність змісту їхніх процесуальних документів не спростовують факту укладення договорів суборенди, їх державної реєстрації, чинності договорів оренди та здійснення поділу земельних ділянок.

Наведені обставини самі по собі не свідчать про фіктивність укладених договорів, припинення права суборенди чи відсутність у позивача порушеного або невизнаного права.

Не є підставою для відмови у позові й посилання відповідача-1 на зловживання позивачем правом. Відповідно до частини 3 статті 13 Цивільного кодексу України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Разом з тим сам факт реалізації особою права на судовий захист у зв`язку з невизнанням її права іншою особою не може розцінюватися як зловживання правом за відсутності встановлення конкретних дій, спрямованих на заподіяння шкоди іншій особі або використання права всупереч його призначенню.

Відповідачем-1 таких обставин не доведено.

Окремо суд зазначає, що посилання відповідача-1 на ухвалу Верховного Суду від 03.09.2026 у справі №904/6735/20 (904/2251/23) не спростовує встановлених у цій справі висновків.

Як убачається з матеріалів справи, зазначеною ухвалою Верховного Суду закрито касаційне провадження за касаційною скаргою Кегичівської селищної ради на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.04.2026 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2024.

Відповідно, наведена ухвала Верховного Суду не містить висновку про припинення договорів оренди землі або про припинення права суборенди позивача, а тому не може бути підставою для висновку про відсутність у позивача відповідного права.

Посилання відповідача-1 на постанову Великої Палати Верховного Суду від 17.12.2025 у справі №908/2388/21 також не спростовує встановленого судом у цій справі.

З огляду на предмет та підстави позову у справі №922/1542/26 суд не вирішує питання про дійсність правочинів, які не є предметом цього спору, та не надає оцінки правовідносинам за межами заявлених позовних вимог. Предметом розгляду є наявність у позивача права суборенди на земельні ділянки, які утворилися внаслідок поділу земельних ділянок, що були предметом чинних договорів оренди та суборенди.

З урахуванням установлених судом обставин суд доходить висновку, що станом на момент здійснення поділу земельних ділянок позивач мав чинне право суборенди, яке виникло на підставі договорів суборенди землі від 31.05.2018 із змінами, внесеними додатковими угодами від 12.08.2021, та було належним чином зареєстроване.

Здійснення поділу вихідних земельних ділянок не припинило такого права, оскільки всі частини вихідних земельних ділянок увійшли до складу новоутворених земельних ділянок, щодо яких заявлено позовні вимоги.

Відтак право суборенди позивача збереглося щодо новоутворених земельних ділянок у межах та на умовах, визначених відповідними договорами суборенди землі від 31.05.2018 із змінами від 12.08.2021, зі строком дії до 21.02.2032.

Невизнання відповідачем-1 цього права та відсутність відповідних відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно порушують право позивача на користування земельними ділянками та є підставою для його судового захисту шляхом визнання права суборенди.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «СЛОБОЖАНСЬКЕ-АГРО» про визнання права суборенди на умовах, визначених договорами суборенди землі від 31.05.2018 із змінами, внесеними додатковими угодами від 12.08.2021, щодо земельних ділянок, утворених унаслідок поділу вихідних земельних ділянок, є обґрунтованими, підтверджуються належними та допустимими доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, Суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналізуючи судову практику, на яку посилаються сторони, суд зазначає, що кожен правовий висновок Верховного Суду було оцінено на релевантність в аспекті подібності до правовідносин, що склалися між учасниками цього спору і застосовано судом при прийнятті рішення у цій справі, якщо було встановлено подібність правовідносин. Проте, виходячи з завдань господарського судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному вирішенні спорів, а не доведенні чи роз`ясненні учасникам провадження змісту постанов суду касаційної інстанції, оцінці правильності розуміння ними висновків суду за результатами розгляду касаційної скарги, враховуючи, що судом була надана відповідь на основні аргументи позову та заперечень щодо нього, суд вважає за недоцільне наводити у судовому рішенні аналіз всієї практики касаційних судів, на яку посилалися сторони.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, беручи до уваги встановлені обставини справи, у відповідності ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача-1 у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанське-Агро" до Кегичівської селищної ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛГЕРІ» про визнання права суборенди земельних ділянок, що утворилися внаслідок поділу - задовольнити.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОБОЖАНСЬКЕ-АГРО» (ідентифікаційний код 41662195) право суборенди на умовах, визначених Договором суборенди землі №SA-SLBA-2018-00016 від 31 травня 2018 року, укладеного між ПАТ «Насінневе» (правонаступником якого є ТОВ «АГРОЦЕНТР-УКРАЇНА») та ТОВ «СЛОБОЖАНСЬКЕ-АГРО» (із змінами, внесеними додатковою угодою від 12.08.2021), на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), які в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6323184000:07:001:0100 (загальна площа 177,3009 га) утворилися з наступними кадастровими номерами: 6323184000:01:000:0115 площею 20,0000 га, 6323184000:01:000:0116 площею 20,0000 га, 6323184000:01:000:0117 площею 20,0000 га, 6323184000:01:000:0118 площею 20,0000 га, 6323184000:01:000:0119 площею 20,0000 га, 6323184000:01:000:0120 площею 20,0000 га, 6323184000:01:000:0121 площею 20,0000 га, 6323184000:01:000:0122 площею 20,0000 га та 6323184000:01:000:0123 площею 17,3009 га.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОБОЖАНСЬКЕ-АГРО» (ідентифікаційний код 41662195) право суборенди на умовах, визначених Договором суборенди землі №SA-SLBA-2018-00003 від 31 травня 2018 року (із змінами, внесеними додатковою угодою від 12.08.2021), на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), які в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6323184000:07:002:0236 (загальна площа 77,9975 га) утворилися з наступними кадастровими номерами: 6323184000:02:000:0341 площею 17,9975 га, 6323184000:02:000:0342 площею 20,0000 га, 6323184000:02:000:0343 площею 20,0000 га, 6323184000:02:000:0344 площею 20,0000 га.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОБОЖАНСЬКЕ-АГРО» (ідентифікаційний код 41662195) право суборенди на умовах, визначених Договором суборенди землі №SA-SLBA-2018-00004 від 31 травня 2018 року (із змінами, внесеними додатковою угодою від 12.08.2021), на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), які в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6323184000:07:003:0130 (загальна площа 35,9521 га) утворилися з наступними кадастровими номерами: 6323184000:03:000:0221 площею 20,0000 га та 6323184000:03:000:0222 площею 15,9521 га.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОБОЖАНСЬКЕ-АГРО» (ідентифікаційний код 41662195) право суборенди на умовах, визначених Договором суборенди землі №SA-SLBA-2018-00005 від 31 травня 2018 року (із змінами, внесеними додатковою угодою від 12.08.2021), на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), які в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6323184000:07:003:0131 (загальна площа 27,3298 га) утворилися з наступними кадастровими номерами: 6323184000:03:000:0223 площею 20,0000 га та 6323184000:03:000:0224 площею 7,3298 га.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОБОЖАНСЬКЕ-АГРО» (ідентифікаційний код 41662195) право суборенди на умовах, визначених Договором суборенди землі №SA-SLBA-2018-00006 від 31 травня 2018 року (із змінами, внесеними додатковою угодою від 12.08.2021), на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), які в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6323155600:06:001:0338 (загальна площа 21,6472 га) утворилися з наступними кадастровими номерами: 6323155600:06:000:0414 площею 20,0000 га та 6323155600:06:000:0413 площею 1,6472 га.

Стягнути з Кегичівської селищної ради (64003, Харківська обл., Берестинський р-н, сел. Кегичівка, вул. Волошина, 33; код ЄДРПОУ: 04396963) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛОБОЖАНСЬКЕ-АГРО» (64020, Харківська обл., Берестинський р-н, с. Слобожанське, вул.Соборна, 20/1; код ЄДРПОУ: 41662195) суму судового збору у розмірі 13 312 (тридцять тисяч триста дванадцять) грн 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено "12" жовтня 2026 р.

СуддяТ.О. Пономаренко