Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №752/22982/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/22982/26

Провадження №: 3/752/6530/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2026 м. Київ

суддя Голосіївського районного суду міста Києва Бушеленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли

відУправління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції

пропритягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП

відносноОСОБА_1 дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 місце проживання - АДРЕСА_1

за участіОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

29.08.2026 близько 08:20 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz Vito, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись у м. Києві по Столичному шосе, 1-Б, дорогою з двостороннім рухом, яка має по одній смузі для руху в кожному напрямку, здійснив виїзд на смугу зустрічного руху, не переконавшись, що це буде безпечним, не надав переваги зустрічному транспортному засобу Toyota Prius, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , що призвело до зіткнення з ним, внаслідок чого сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п. 10.1, п. 11.3 Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.

Подія та склад адміністративного правопорушення, причинно-наслідковий зв`язок між порушенням Правил дорожнього руху та настанням дорожньо-транспортної пригоди доводяться поданими уповноваженим органом матеріалами, де містяться:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 757940 від 29.08.2026, складений відносно ОСОБА_1 за порушення ст. 124 КУпАП, який за формою та змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 (далі - Інструкція № 1395) та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376;

- схема місця дорожньо-транспортної пригоди від 29.08.2026, на якій відображені місця розташування транспортних засобів, місце зіткнення, ширина проїзної частини, відповідні виміри, а також наявний опис видих ушкоджень транспортних засобів (Mercedes-Benz Vito - передній бампер, ліва фара, лівий повторювач повороту; Toyota Prius - передній бампер, ліве переднє крило, ліва фара, ліве переднє колесо), що відповідає зустрічному зіткненню лівими передніми частинами транспортних засобів.

Зі схемою ОСОБА_1 ознайомлений, що засвідчив своїм підписом;

- письмові пояснення ОСОБА_2 від 29.08.2026 (зазначила, що керувала автомобілем Toyota Prius, номерний знак НОМЕР_2 , рухалася по Столичному шосе, де автомобіль Mercedes-Benz, номерний знак НОМЕР_1 , виїхав на її смугу руху, внаслідок чого відбулося зіткнення);

- письмові пояснення ОСОБА_1 від 29.08.2026 (зазначив, що 29.08.2026 о 08:20, керуючи автомобілем Мерседес-Бенс, номерний знак НОМЕР_1 , в м. Києві по вул. Столичне шосе зі сторони вул. Промислової, рухався прямо. Перед ним перед в`їздом на Столичне шосе стояли автомобілі на виїзді (сталася аварія вантажного та легкового авто, оформлювали дорожньо-транспортну пригоду). Він зупинився. Йому назустріч рухалось авто (Тойота НОМЕР_2 ), перед виїздом зупинилася з увімкненим лівим поворотом. Перед авто (Тойота) та затором попереду було достатньо місця для об`їзду перешкоди (метрів 10-15). Поки він, увімкнувши лівий поворот, виконував об`їзд перешкоди, виїхавши на відстань 1-2 метри для об`їзду з увімкненим лівим поворотом, помітив, що авто (Тойота) вимкнуло лівий поворот та почало рух прямо. В цей момент він зупинився (про що свідчать рештки аварії на проїзній частині), а авто (Тойота), набираючи швидкість, врізалося у його авто (Мерседес-Бенс), незважаючи на те, що місця для проїзду без перешкод було дуже багато. Не впевнений, хто за кермом авто Тойота, в момент зіткнення в салоні не розгледів водія. Просив провести перевірку водія (Тойота), так як водій з пасажиром вийшли з правого боку авто).

Наявними матеріалами підтверджується, що при складанні протоколу особу ОСОБА_1 встановлено на підставі посвідчення водія НОМЕР_3 , йому роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, повідомлено про те, що розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності відбуватиметься у Голосіївському районному суді міста Києва. ОСОБА_1 , у свою чергу, підписав протокол, зазначивши, що пояснення надав на додатковому аркуші.

15.09.2026 ОСОБА_1 подав до суду заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, до яких долучив відеозапис з камери відеоспостереження "10.9.96.14Столичне шосе" за 29.08.2026 (період з 08:20:00 до 08:24:59), а також з камер відеоспостереження автозаправної станції "KLO".

22.09.2026 від ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання про виклик та допит свідка ОСОБА_2

12.10.2026 в судовому засіданні ОСОБА_1 винуватість у порушенні Правил дорожнього руху заперечив, підтримав подані заперечення та просив закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. Відповідно до усних пояснень, він рухався з боку вул. Промислово, перед виїздом на Столичне шосе, в районі автозаправної станції "KLO" працівники поліції оформлювали іншу дорожньо-транспортну пригоду, і транспортні засоби об`їжджали автомобілі, що стояли. Він увімкнув лівий покажчик повороту для об`їзду; зустрічний автомобіль Toyota з увімкненим лівим покажчиком повороту зупинився, а коли він ( ОСОБА_1 ) почав об`їжджати транспортні засоби, що стояли, автомобіль Toyota різко поїхав прямо та допустив зіткнення з його автомобілем, який стояв. Вважає, що нерухомий автомобіль не може перебувати у причинно-наслідковому зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою; за його розрахунком, при загальній ширині проїзної частини 9,0 м його автомобіль займав 5,7 м, а для руху зустрічного автомобіля залишалося 3,3 м, чого було достатньо для безпечного роз`їзду, тому порушення п. 11.2, 12.3, 13.3 Правил дорожнього руху допустив саме водій автомобіля Toyota.

Крім того, ОСОБА_1 стверджував, що автомобілем Toyota керувала не ОСОБА_2 , а особа чоловічої статі, яка перебувала в автомобілі, а ОСОБА_2 сиділа на передньому пасажирському сидінні, оскільки, як видно з відеозапису, після дорожньо-транспортної пригоди з правих передніх дверей автомобіля спочатку вийшла ОСОБА_2 , а згодом - чоловік. Також вказав на порушення працівниками поліції розділу IX Інструкції № 1395: у схемі місця дорожньо-транспортної пригоди не зазначено адресу проживання іншого учасника, не встановлено свідків, не встановлено, хто керував транспортним засобом, не досліджено відеозапис з камер відеоспостереження.

ОСОБА_2 надала усні пояснення та відповіді на запитання суду (судді), зазначила, що автомобілем Toyota Prius керувала саме вона. Разом з нею в автомобілі перебував її хлопець. Вона рухалася своєю смугою, коли автомобіль Mercedes-Benz виїхав на її смугу руху. Від удару в автомобілі лопнуло колесо, заклинило водійські двері, тому хлопець відстебнув її пасок безпеки, і вона вибралася з автомобіля через пасажирське сидіння. Вважає, що водій ОСОБА_1 не мав права виїжджати на її частину проїзної частини і саме він спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

На уточнюючі запитання суду (судді) пояснила, що автомобіль Toyota Prius належить її бабусі, її хлопцеві 234 року і він не має проблем з військово-обліковими документами.

Подане ОСОБА_1 22.09.2026 клопотання про виклик ОСОБА_2 для допиту в якості свідка долучено до матеріалів справи, адже під час підготовки справи до розгляду суд (суддя) самостійно викликав у судове засідання учасницю події ОСОБА_2 , ще до заявлення зазначеного клопотання. При цьому, суд(суддя) зауважує, що ОСОБА_1 просив забезпечити її явку за допомогою суду, однак жодним чином не обґрунтував неможливість самостійно забезпечити її участь у судовому засіданні.

У судовому засіданні у ОСОБА_1 запитань до ОСОБА_2 не виникло.

Проаналізувавши позицію особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд (суддя) не встановив підстав для закриття провадження у справі та вважає наявними подію й склад адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП згідно з відсилкою до п. 10.1, п. 11.3 Правил дорожнього руху у ситуації, що склалася на дорозі.

Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху дорожньо-транспортна пригода - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.

Відповідно до п. 10.1 Правил дорожнього руху перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Пунктом 11.3 Правил дорожнього руху визначено, що на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об`їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу.

Відповідно до п. 13.4 Правил дорожнього руху, якщо зустрічний роз`їзд утруднений, водій, на смузі руху якого є перешкода чи габарити транспортного засобу, яким він керує, заважають зустрічному руху, повинен дати дорогу.

З наведених положень Правил дорожнього руху слідує, що навіть у разі правомірного виїзду на смугу зустрічного руху для об`їзду перешкоди водій зобов`язаний переконатися в безпечності маневру та надати перевагу транспортним засобам, які рухаються в зустрічному напрямку.

У судовому засіданні досліджено наданий ОСОБА_1 відеозапис, під час покадрового перегляду якого встановлено (час зазначено за годинником камери): о 08:21:06-08:21:09 автомобіль Mercedes-Benz Vito перебуває на значній відстані від місця зіткнення та рухається в потоці позаду легкового автомобіля Mercedes-Benz темного кольору, який знаходиться ближче до правого краю смуги руху; у період з 08:21:09 до 08:21:11 автомобіль Mercedes-Benz Vito розпочинає об`їзд вказаного автомобіля зліва та виїжджає на ліву (зустрічну) частину проїзної частини, у цей час автомобіль Toyota Prius вже перебуває в полі зору камери та рухається в зустрічному напрямку своєю смугою; близько 08:21:12 відбувається зіткнення лівої передньої частини автомобіля Toyota Prius з лівою передньою частиною автомобіля Mercedes-Benz Vito, після чого автомобіль Toyota відкидає за автомобіль Mercedes-Benz Vito (08:21:12-08:21:14). Автомобіль Mercedes-Benz Vito до моменту зіткнення перебував у русі та зупинився лише за мить (секунду) до удару, вже перебуваючи на смузі зустрічного руху.

Таким чином, судом встановлено, що водій ОСОБА_1 розпочав і здійснював виїзд на смугу зустрічного руху тоді, коли зустрічний автомобіль Toyota Prius вже наближався та перебував у зоні видимості, тобто за наявності зустрічного транспортного засобу, якому відповідно до п. 11.3 Правил дорожнього руху він зобов`язаний був надати перевагу, та, всупереч вимогам п. 10.1 цих Правил, не переконався, що маневр буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Саме такі дії водія ОСОБА_1 перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди та спричиненням механічних пошкоджень транспортним засобам.

Доводи ОСОБА_1 про те, що у момент зіткнення його транспортний засіб не рухався, не спростовують його вини. Зупинка автомобіля Mercedes-Benz Vito за мить до удару, вже на смузі зустрічного руху, є наслідком екстреного гальмування під час небезпечного маневру, а не тривалою стоянкою, яка давала б зустрічному водієві можливість відреагувати. Транспортний засіб, який водій вивів на смугу зустрічного руху за наявності зустрічного транспорту та залишив на ній, сам по собі створює перешкоду і небезпеку для руху. Крім того, за власним розрахунком ОСОБА_1 , його автомобіль займав 5,7 м з 9,0 м ширини проїзної частини, тобто перебував на зустрічній половині дороги приблизно на 1,2 м, що він фактично визнав. При цьому перешкода у вигляді транспортних засобів, що стояли, знаходилася саме на смузі руху ОСОБА_1 , а тому відповідно до п. 13.4 Правил дорожнього руху саме він повинен був дати дорогу зустрічному транспортному засобу. Посилання ОСОБА_1 на те, що для руху зустрічного автомобіля залишалося 3,3 м проїзної частини, не звільняє його від цього обов`язку, адже виїзд на смугу зустрічного руху з подальшою зупинкою на ній сам по собі ускладнив зустрічний роз`їзд.

Суд (суддя) також звертає увагу на суперечливість пояснень ОСОБА_1 . Так, в одній частині своїх пояснень він зазначає, що зіткнення сталося, коли він "почав об`їжджати" транспортні засоби, які стояли, тобто під час руху його автомобіля, а в іншій та в письмових запереченнях - що він "повністю зупинився" і "через певний проміжок часу" автомобіль Toyota в`їхав у його нерухомий автомобіль. Твердження про те, що автомобіль Toyota стояв з увімкненим лівим покажчиком повороту, а потім різко поїхав прямо, переглянутим відеозаписом не підтверджується: на відрізку запису, на якому автомобіль Toyota перебуває в полі зору камери, він рухається своєю смугою без зупинки. Відеозапис також спростовує твердження ОСОБА_1 про те, що о 08:21:09 його автомобіль вже стояв, оскільки в цей час він ще навіть не розпочав об`їзд.

Не підтвердилися й доводи ОСОБА_1 про те, що на цій ділянці дороги сталася інша дорожньо-транспортна пригода, яку на місці оформлювали працівники поліції, у зв`язку з чим транспортні засоби об`їжджали автомобілі, що стояли. На наданому ним же відеозаписі ні працівників поліції, ні іншого зіткнення транспортних засобів не зафіксовано.

Непослідовною є і позиція ОСОБА_1 щодо особи, яка керувала автомобілем Toyota Prius. За його ж поясненнями, після дорожньо-транспортної пригоди він вийшов зі свого автомобіля та пішов у бік автозаправної станції, не звернувши уваги, хто вийде з правих передніх пасажирських дверей; під час оформлення матеріалів, за його словами, він не був упевнений у тому, що за кермом перебував чоловік; 02.09.2026 він звернувся до Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції із заявою про складення протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП саме щодо ОСОБА_2 , тобто вважав водієм саме її, і лише згодом, у клопотанні від 22.09.2026, почав стверджувати, що ОСОБА_2 в момент дорожньо-транспортної пригоди була пасажиркою. Водночас, будучи присутнім у судовому засіданні під час надання ОСОБА_2 пояснень про те, що автомобілем керувала саме вона, ОСОБА_1 , маючи таку процесуальну можливість, жодного запитання до неї не поставив.

Разом з тим суд (суддя) виходить з того, що питання про те, хто саме - ОСОБА_2 чи особа, яка перебувала з нею в автомобілі, - керував автомобілем Toyota Prius, для вирішення цієї справи не має визначального значення. Факт дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої пошкоджено транспортні засоби та завдано матеріальних збитків, встановлено; власники обох транспортних засобів відомі; водій автомобіля Mercedes-Benz Vito, щодо якого працівниками поліції складено протокол за порушення Правил дорожнього руху, що призвело до настання дорожньо-транспортної пригоди, також встановлений. Незалежно від того, хто керував автомобілем Toyota Prius, цей автомобіль рухався в зустрічному напрямку своєю смугою руху, і його водій відповідно до п. 11.3 Правил дорожнього руху мав перевагу перед ОСОБА_1 . Наведені ОСОБА_1 доводи щодо особи водія автомобіля Toyota не позбавляють суд (суддю) можливості встановити фактичні обставини зіткнення, послідовність руху автомобілів Mercedes-Benz Vito та Toyota Prius і наявність у діях ОСОБА_1 порушень п. 10.1, п. 11.3 Правил дорожнього руху, що й зроблено на підставі сукупності досліджених доказів, зокрема відеозапису.

Щодо можливого недотримання Правил дорожнього руху (п. 11.2, 12.3, 13.3) водієм автомобіля Toyota Prius, то у силу приписів ст. 7, 254, 279 КУпАП розгляд справ про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушення в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який і є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Суд (суддя), розглядаючи справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , не вправі виходити за межі судового розгляду та встановлювати винуватість чи невинуватість інших осіб у недотриманні Правил дорожнього руху. Можлива наявність порушень з боку іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди не виключає вини ОСОБА_1 у порушенні п. 10.1, п. 11.3 Правил дорожнього руху, а питання ступеня вини учасників дорожньо-транспортної пригоди у заподіянні шкоди для вирішення питань про розмір майнового збитку може бути вирішене в порядку цивільного судочинства.

Посилання ОСОБА_1 на порушення працівниками поліції вимог розділу IX Інструкції № 1395 суд (суддя) вважає безпідставними. Відсутність у схемі місця дорожньо-транспортної пригоди адреси проживання іншого учасника пригоди є формальним недоліком, який не впливає на достовірність зафіксованих у схемі відомостей, при цьому анкетні дані та адреса ОСОБА_2 містяться в її письмових поясненнях. Положення пунктів 6, 7 розділу IX Інструкції № 1395 щодо передання матеріалів уповноваженій особі та місячного строку для встановлення обставин дорожньо-транспортної пригоди застосовуються у випадках, коли для прийняття об`єктивного рішення необхідне отримання додаткових даних і протокол не складено на місці події. У цій справі протокол складено на місці дорожньо-транспортної пригоди в день її вчинення, а відеозапис, на відсутність дослідження якого посилається ОСОБА_1 , досліджено судом. Невстановлення працівниками поліції свідків події не спростовує обставин, встановлених на підставі інших належних і допустимих доказів.

Враховуючи викладене, підстав для закриття провадження у справі в порядку п. 1 ст. 247 КУпАП не вбачається, а тому, з огляду на доведеність винуватості вказаної особи, до неї застосовується передбачене законодавством адміністративне стягнення у виді штрафу у межах санкції відповідної статті та з урахуванням приписів ст. 33-35 КУпАП, а також покладається судовий збір у порядку ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

На підставі викладеного, керуючись ст. 23, 33-35, 40-1, 124, 279, 280, 283, 285, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн у дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з моменту набрання нею законної сили.

Стягувачем за цією постановою є державний орган, за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення, в частині стягнення судового збору - Державна судова адміністрація.

Боржником за цією постановою є особа, яка притягається до адміністративної відповідальності (анкетні дані, що видалося за можливе установити, наведені в вступній частині постанови).

Відповідно до ч. 1-3 ст. 307 КУпАП, якими встановлено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу (п`ятнадцять днів з дня вручення постанови), постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Суддя О.В. Бушеленко