Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №752/22115/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/22115/26

Провадження №: 3/752/6206/26

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Котельва О.О. розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ,

У С Т А Н О В И В:

До Голосіївського районного суду м. Києва 25 серпня 2026 року надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП, та на підставі автоматизованого розподілу справ розподілений судді Котельві О.О. для розгляду.

Відповідно до фабули, викладеній в протоколі серії ВАД № 883433, 27.07.2026 о 16 год 10 хв. ОСОБА_1 вчинив злісну непокору законному розпорядженню працівника поліції, а саме відмовився виконувати законну вимогу пред`явити документи про особу, хватав за одяг, намагався вкусити за руки та втікав, висловлювався нецензурною лайкою, чим ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.

В судовому засіданні, в режимі відеоконференцзв`язку, ОСОБА_1 зазначив, що злісну непокору законному розпорядженню працівника поліції не чинив, а сам став жертвою протиправних дій.

Також в судове засідання з`явився представник ОСОБА_1 - адвокат Денисенко В.В., який зазначив, що сторона захисту заперечує обставини події у тому вигляді, в якому вони викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та долучених до нього рапортах працівників поліції та звернув увагу на те, що в матеріалах справи одночасно містяться первинні повідомлення сторонніх очевидців на спеціальну лінію «102», зміст яких свідчить про сприйняття очевидцями події як застосування групою чоловіків фізичної сили до одного чоловіка ,його утримання та прохання останнього про допомогу, просив закити провадження за відсутності події та складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 883433 від 27.07.2026 за ст. 185 КУпАП, долучені до нього матеріали, суд у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов висновку, що провадження стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Обов`язок щодо збирання доказів, відповідно до абз. 2 ст. 251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З урахуванням того, що такі докази мають випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто бути такими, що не залишать місце сумнівав, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Разом з тим, у цій ситуації зібрані матеріали, як докази, уповноваженою на складання протоколу про адміністративні правопорушення, визначеного статтею 255 цього Кодексу, особою, за своєю суттю залишать місце сумнівам, як наслідок, не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», з огляду на таке.

Статтею 62 Конституції України визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Адміністративна відповідальність за ст. 185 КУпАП настає у разі злісної непокори законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, та суспільні відносини у сфері державного управління.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі поліцейського під час виконання ним службових обов`язків, а також в учиненні таких самих дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця через їхню участь в охороні громадського порядку.

Тобто протиправним діянням буде злісна непокора щодо кожного розпорядження чи вимоги поліцейського, якщо вони законні та пред`являються у процесі виконання ним службових обов`язків, зокрема з охорони громадського (публічного) порядку. В будь-якому випадку вимоги уповноважених осіб мають бути законними. Вимоги та розпорядження поліцейського є законними, якщо вони відповідають Закону України «Про Національну поліцію», а також іншим нормативно-правовим актам, що регулюють діяльність представників правоохоронних органів.

Кваліфікуючою ознакою цього адміністративного правопорушення визначають спосіб його вчинення злісність непокори, що є відмовою від виконання наполегливих, неодноразово повторених, проте в той же час законних вимог чи розпоряджень поліцейського під час виконання ним службових обов`язків або відмова, виражена в зухвалій формі, яка свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.

Пленум Верховного Суду України у п. 7 Постанови «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров`я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів» № 8 від 26.06.92 роз`яснив, що злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов`язків, члена громадських формувань з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок. Слід також мати на увазі, що адміністративна відповідальність за названою статтею настає при відсутності застосування фізичної сили з боку винної особи.

Отже, злісна непокора виражається у відмові від обов`язкового виконання наполегливих, неодноразово повторених розпоряджень або вимог працівника поліції, або в непокорі, вираженій в зухвалій формі, що свідчить про явну неповагу до органів та осіб, які охороняють громадський порядок. Відмова правопорушника проявляється у недвозначній формі словами, жестами, мовчанням тощо.

Тому, у процесі кваліфікації злісної непокори необхідно враховувати, що вимоги поліцейського повинні бути законними, тобто пред`являти їх можна лише під час виконання службових обов`язків; правопорушник повинен знати, що вимоги або розпорядження йому ставить (надає) саме поліцейський, тому він обов`язково має представитися; поліцейський повинен неодноразово (два і більше разів) повторювати вимоги або давати розпорядження. А тому, у протоколі про адміністративне правопорушення потрібно обов`язково відобразити, які саме законні вимоги поліцейський висунув, у чому вони полягали.

При цьому жодних доказів того, що ОСОБА_1 дійсно вчинив зазначене адміністративне правопорушення, з матеріалів справи не вбачається.

В протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , всупереч вимогам Інструкції та КУпАП, доказів перебування поліцейських при виконання службових обов`язків не наведено, сам по собі факт затримання або наявність рапортів працівників поліції, які брали участь у затриманні, за відсутності інших об`єктивних доказів не є беззаперечним доказом наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.

Крім того, до матеріалів справи долучені рапорти, відповідно до яких 27.07.2026 ОСОБА_2 зателефонувала у службу 102 та повідомила, що за адресою: АДРЕСА_2 , біля салону лайфстайл, троє невідомих хлопців почали бити перехожого, тримають його та б`ють, щось намагаються відібрати, на разі намагаються його затягнути в управління по боротьбі зі злочинністю, хлопець кричить та просить допомогти. Також у службу 102 зателефонували ОСОБА_3 , яка повідомила, що біля будівлі з організаційної злочинності 5-6 осіб утримують чоловіка, одягнені в цивільне, чоловік кричить про допомогу, та ОСОБА_4 , яка повідомила про те, що відбувається бійка, били орієнтовно 6 чоловік одного, на задньому дворі, зі слів цього чоловіка забрали до приміщення, що саме за управління заявниця не знає.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти росії» від 30.05.2013 та «Карелін проти росії» від 20.09.2016), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

Відповідно до ст. 255 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення,

У рішенні по справі «Пол і Одрі Едвардс проти Об`єднаного Королівства» від 14.03.2002 ЄСПЛ зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з`ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.

У справі «Бербера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1998 ЄСПЛ встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Відповідно до правової позиції, викладеній у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 07.07.2020 у справі №463/1352/16-а (провадження №К/9901/21241/18) у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.19 Конституції України). Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що за відсутності у справі належних доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, провадження по адміністративній справі щодо нього підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі наведеного, керуючись вимогами п. 1 ч. 1 ст.247, ст.ст. 251, 252, 283-285, 289 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В :

Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва.

Суддя: О.О. Котельва