Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №921/223/26 — Господарський суд Тернопільської області

Суд: Господарський суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Господарське

Категорія: Інші справи

Дата: 29 вересня 2026 р.

Справа: №921/223/26

Суддя: Хома С.О.

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

________________________________________________________________________________________________________________________________

вул.Кн.Острозького, 14а, м.Тернопіль, 46025, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30 вересня 2026 рокум. ТернопільСправа № 921/223/26

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

за участі секретаря судового засідання: Десятник О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнська книжкова фабрика", 67571, Одеська обл., Одеський р-н, с.Фонтанка, вул.Грецька, буд.2, приміщення 3/4, код ЄДРПОУ 42965653

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Федоришин Дмитра Володимировича, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

про: стягнення 1 400 000,00 грн. заборгованості за Договором поворотної фінансової допомоги (позики) №28/04-25 від 28.04.2025 та судові витрати.

За участю представників:

- позивача: адвокат Грицик Андрій Петрович, довіреність №1 від 03.04.2026;

- відповідача: не з`явився.

Зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнська книжкова фабрика" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Федоришин Дмитра Володимировича про стягнення 1 400 000,00 грн. заборгованості за Договором поворотної фінансової допомоги (позики) №28/04-25 від 28.04.2025 та судові витрати.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов Договору поворотної фінансової допомоги (позики) №28/04-25 від 28.04.2025, в частині повернення позики у встановлений договором строк.

Позиція відповідача.

До матеріалів справи відповідачем не було подано відзиву на позовну заяву.

Заперечення позивача.

Від позивача до матеріалів справи відповідь на відзив не поступала.

Рух справи.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2026 справу №921/223/26 передано на розгляд судді Хома С.О.

Ухвалою від 10.04.2026 прийнято позовну заяву № без номера від 07.04.2026 (вх. №253 від 08.04.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнська книжкова фабрика" до розгляду за правилами загального позовного провадження, відкрито провадження у справі №921/223/26 та призначено підготовче засідання на 06.05.2026 на 10год. 00хв.

Ухвалою від 06.05.2026 підготовче засідання відкладено на 20.05.2026 на 09год. 30хв.

Ухвалою від 20.05.2026 відкладено підготовче засідання на 08.06.2026 на 12 год. 45 хв.,

Ухвалою від 08.06.2026 продовжено строк проведення підготовчого провадження в порядку ч.3 ст.177 Господарського процесуального кодексу України на 30 днів до 08 липня 2026 року (включно) та відкладено підготовче засідання на 08.07.2026 на 10год. 30хв.

Ухвалою від 08.07.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.07.2026 на 15 год. 00хв

Ухвалою від 09.07.2026 відкладено розгляд справи по суті на 05.08.2026 на 11год. 00хв.

Ухвалою від 18.08.2026, у зв`язку з тим, що 05.08.2026 судове засідання не відбулося, у зв`язку із перебуванням судді у відпустці, повідомлено сторони, що судове засідання відбудеться 02.09.2026 на 15 год. 00 хв.

Протокольною ухвалою від 02.09.2026 повідомлено сторони про оголошення перерви до 30.09.2026 до 11год. 00 хв.

Явка сторін.

В судове засідання з`явився представник позивача Грицик А.П., позовні вимоги підтримав в частині стягнення з відповідача 200 00,00грн, так як відповідачем після відкриття провадження у справі повернуто 1 200 000,00грн, та просить стягнути з відповідача судові витрати.

В судове засідання відповідач не з`явився.

Розгляд заяв та клопотань.

Заяви та клопотання від сторін до матеріалів справи не надходили

Технічна підтримка.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програми фіксування судового процесу (судового засідання) сервісу відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ВКЗ).

Процесуальні дії суду.

Судом оголошувалось скорочене (вступна та резолютивна частини) рішення.

Суд, розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановив наступні фактичні обставини.

28.04.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнська книжкова фабрика" (далі – Позикодавець) та Фізичною особою-підприємцем Федоришин Дмитром Володимировичем (далі - Позичальник) укладено Договір поворотної фінансової допомоги (позики) №28/04-25 ( далі –Договір).

Згідно п.1.1 Договору Позикодавець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов`язується надати Позичальнику предмет позики на поворотній безпроцентній основі (грошові кошти) в розмірі визначеному цим Договором, а останній зобов`язується прийняти позику і повернути її Позикодавцеві у визначений цим Договором строк.

Предметом позики за цим Договором є грошові кошти в сумі, що становить 1 400 000,00грн (один мільйон чотириста тисяч) гривень 00 копійок ( п. 1.2. Договору).

Позика Позичальнику надається на строк до 27 жовтня 2025 року. При цьому кошти можуть бути повернуті раніше зазначеної дати, в тому числі можуть повертатися частинами ( п. 2.1. Договору).

Строк, вказаний у п. 2.1 цього Договору , може бути продовжений за письмовою згодою Сторін (п.2.2. Договору).

Відповідно до п. 5.3. цей Договір набуває чинності з моменту надання позики Позичальнику і є дійсним до моменту його остаточного виконання.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнська книжкова фабрика" на виконання умов договору перерахувало Фізичній особі-підприємцю Федоришин Д.В. кошти в розмірі 1 400 000,00грн, що підтверджується платіжною інструкцією №34 від 26.04.2025.

Відповідач взяті на себе зобов`язання за Договором щодо повернення отриманої фінансової допомоги в строк до 27.10.2025 не виконав, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 1 400 000,00грн, що стало підставою для звернення позивачем з даним позовом до суду.

У процесі розгляду справи відповідачем сплачено 14.04.2026 на рахунок позивача 1 200 000,00 грн, що підтверджується випискою/ особовим рахунком Товариства з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнська книжкова фабрика" за період з 28.04.205 по 25.05.2026 наданою Акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк" 26.05.2026.

Оцінивши подані позивачем та відповідачем докази на предмет належності, допустимості, достовірності, вірогідності, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та зобов`язання можуть виникати, зокрема, з договорів, інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта.

Згідно із п.14.1.257 Податкового кодексу України, поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Статтею 1046 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст.1047 Цивільного кодексу України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За змістом ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідноч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).

Відповідно до вимог ст.ст. 526, 612 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов Договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк встановлений договором або законом.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Матеріалами справи встановлено, що позивач на виконання умов Договору поворотної фінансової допомоги (позики) №28/04-25 від 28.04.2026 надав відповідачу кошти в розмірі 1 400 000,00грн, що підтверджується платіжною інструкцією №34 від 26.04.2025, яку відповідач не повернув в строк встановлений Договором ( 27.10.2025), у зв`язку з чим у нього станом на дату звернення позивачем з позовом до суду виникла заборгованість у розмірі 1 400 000,00грн.

У процесі розгляду справи відповідачем сплачено 14.04.2026 на рахунок позивача 1 200 000,00 грн, що підтверджується випискою/ особовим рахунком Товариства з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнська книжкова фабрика" за період з 28.04.205 по 25.05.2026, що не заперечується сторонами у справі.

Отже, станом на дату винесення рішення заборгованість в сумі 1 200 000,00 грн за Договором позики оплачена.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи оплату відповідачем 1 200 000,00 грн заборгованості за Договором позики суд закриває провадження у справі в цій частині за відсутністю предмету спору.

Таким чином, станом на дату розгляду справи заборгованість Фізичної особи-підприємця Федоришин Д.В. перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнська книжкова фабрика" за Договором позики становить 200 000 грн 00 коп.

Доказів оплати заборгованості за Договором позики на суму 200 000 грн 00 коп. відповідачем до матеріалів справи не подано.

На підставі вищевикладеного, та зважаючи на відсутність доказів повної оплати відповідачем заборгованості за Договором позики, позовна вимога про стягнення заборгованості у сумі 200 000 грн 00 коп. підлягає задоволенню, як обґрунтовано заявлена та неоспорена відповідачем.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 2, 3 статті 80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ч.1 ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Сало проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Вказаний Суд зазначив, що, хоча пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Судовий збір.

Згідно ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Звертаючись з позовом, позивач сплатив судовий збір в розмірі 21 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 59 від 06.04.2026.

Відповідно до п.3 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За змістом п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

З врахуванням п.3 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, закриття провадження у справі в частині позовних вимог в розмірі 1 200 000,00грн, часткове задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача понесені витрати, пов`язані зі сплатою судового збору на суму 3000,00 грн. на користь позивача.

Клопотання про повернення зайво сплаченого судового збору від позивача до матеріалів справи не поступило.

При цьому, суд зазначає, що позивач не позбавлений можливості звернутись до суду із заявою про повернення сплаченої суми судового збору в розмірі 18 000,00 грн. (21 000,00 грн – 3000,00 грн = 18 000,00 грн.).

Витрати на правову допомогу.

Витрати на правову допомогу учасниками справи не заявлялись.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 123, 130, 129, ст.ст.236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Федоришин Дмитра Володимировича, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнська книжкова фабрика", 67571, Одеська обл., Одеський р-н, с.Фонтанка, вул.Грецька, буд.2, приміщення 3/4, код ЄДРПОУ 42965653:

- 200 000 (двісті тисяч) грн 00 коп. заборгованості;

– 3000 ( три тисячі ) грн 00 коп. судового збору в повернення сплачених судових витрат.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6.Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 1 200 000 грн 00 коп. – закрити.

7. Копію рішення надіслати:

-позивачу до Електронного кабінету підсистеми ЄСІТС "Електронний Суд";

-відповідачу Фізичній особі-підприємцю Федоришин Дмитру Володимировичу ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) – рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнська книжкова фабрика", 67571, Одеська обл., Одеський р-н, с.Фонтанка, вул.Грецька, буд.2, приміщення 3/4, код ЄДРПОУ 42965653

Відповідач: Фізична особа-підприємець Федоришин Дмитро Володимирович, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У зв`язку з перебуванням судді Хоми С.О. на навчанні з 05.10.2026 по 09.10.2026 (включно) повне рішення складено та підписано: 12 жовтня 2026 року.

Суддя С.О. Хома

Оригінал: reyestr.court.gov.ua