Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №920/417/26 — Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.09.2026м. СумиСправа № 920/417/26

Господарський суд Сумської області у складі

судді Резніченко О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання – Бублик Т.Д.

розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи №920/417/26

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Газорозподільні мережі України” в особі Сумської філії Товариства з обмеженою відповідальністю “Газорозподільні мережі України” (вул. Лебединська, 13, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 45202808)

до відповідача: Акціонерного товариства “Сумихімпром” (вул. Харківська, п/в 12, м. Суми, 40003, код ЄДРПОУ 05766356)

про стягнення 4387522,34 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Юрченко І.М.

від відповідача: не прибув

Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, що вчинялися судом.

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за розподіл природного газу за період з жовтня 2025 по лютий 2026 у розмірі 3 975 197,28 грн, а також 91 743,19 грн – інфляційних втрат, 28 721,98 грн - 3% річних, 291 859,89 грн - пені. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача судовий збір.

Позов обгрунтовано тим, що внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору природного газу від 01.10.2023 у частині оплати наданих позивачем послуг, утворилась заборгованість за період з жовтня 2025 по лютий 2026 у розмірі 3 975 197,28 грн. Крім цього, за умовами договору позивач нарахував на заборгованість інфляційні втрати, 3% річних та пеню.

Відповідач проти позову заперечує з огляду на те, що оскільки в період жовтня 2025 року – лютого 2026 року він не міг належним чином користуватися послугою розподілу газу внаслідок ведення бойових дій, які призвели до руйнувань обладнання та виробництва. В той же час, несвоєчасність розрахунків за договором являється не наслідком несумлінного виконання своїх зобов`язань відповідачем, а існування об`єктивних причин, що не дозволяють АТ “Сумихімпром” своєчасно і в повному обсязі виконувати свої зобов`язання.

Також у відзиві відповідач просить зменшити розмір заявлених позивачем штрафних санкцій.

Рух справи.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 31.03.2026 у справі №920/417/26 позовну заяву б/н від 28.03.2026 (вх. №1413 від 30.03.2026) було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

01.04.2026 від представника позивача надійшла заява (вх. №1650 від 01.04.2026) про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 01.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначене на 04.05.2026.

07.04.2026 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву (вх.№1798).

15.04.2026 представником позивача подано до суду відповідь на відзив (вх.№1979).

Розгляд справи 04.05.2026 не відбувся, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, оголошенням повітряної тривоги.

Ухвалою суду від 04.05.2026 підготовче засідання відкладене на 18.05.2026.

Розгляд справи 18.05.2026 не відбувся, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, оголошенням повітряної тривоги.

Ухвалою суду від 18.05.2026 підготовче засідання відкладене на 03.06.2026.

Розгляд справи 03.06.2026 не відбувся, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, оголошенням повітряної тривоги.

Ухвалою суду від 03.06.2026 підготовче засідання відкладене на 24.06.2026.

Розгляд справи 24.06.2026 не відбувся, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, оголошенням повітряної тривоги.

Ухвалою суду від 24.06.2026 підготовче засідання відкладене на 03.08.2026.

У судовому засіданні 03.08.2026 суд постановив: закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 14.09.2026, 11:00.

Розгляд справи 14.09.2026 не відбувся, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, оголошенням повітряної тривоги.

Ухвалою суду від 14.09.2026 розгляд справи по суті відкладено на 23.09.2026.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

01 жовтня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Сумської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (далі – Сумська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України», Оператор ГРМ) і Акціонерного товариства “Сумихімпром” (далі – АТ «Сумихімпром» з урахуванням змін типу та назви товариства, Споживач, Боржник) був укладений договір розподілу природного газу шляхом підписання Заяви-приєднання № 094205LA9WAP036 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) на умовах Типового договору, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2498. Цей Договір укладається на невизначений строк (п. 12.1 Договору).

Відповідно до абз.10, п.1.4 розділу І Типового договору, послуга з розподілу природного газу - це послуга Оператора ГРМ, яка надається Споживачу і включає в себе забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи та розподіл (переміщення) належного Споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача.

За п. 1.1., 1.2.,1.3. Типового договору розподілу природного газу, останній є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи. Умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України Про ринок природного газу і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем).

Цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Згідно з пунктами 2.1., 2.2. Договору розподілу, Оператор ГРМ зобов`язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки і порядку, визначені цим Договором; обов`язковою умовою надання Споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у Споживача об`єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи Оператора ГРМ.

Річна замовлена потужність об`єкта Споживача на 2025 рік визначена на рівні 8 544 827,30 м3, про що було повідомлено відповідачеві в Акті приймання-передачі природного газу №12370 від 30.09.2024. Таким чином, 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача становить 712 068,94 м3.

Відповідно до постанови НКРЕКП від 29.09.2023 № 1777 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 30.12.2022р. № 1944» установлено наступний тариф на послуги розподілу природного газу для Сумської філії:

1) на період з 01 жовтня 2023 року по 31 грудня 2025 року - у розмірі 1,34 грн. за 1 м3 (без урахування ПДВ), тобто 1,608 грн. за 1 м3 (з урахуванням ПДВ).

Таким чином, щомісячний платіж за розрахунком Сумської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» на 2025 рік дорівнює 712 068,94 м3 х 1,608 грн за 1 м3 (тариф на послуги розподілу природного газу з ПДВ) = 1 145 006,86 грн.

Річна замовлена потужність об`єкта Споживача на 2026 рік визначена на рівні 1 182 478,04 м3, про що було повідомлено Відповідачеві в Акті приймання-передачі природного газу №14248 від 30.09.2025. Таким чином, 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача становить 98 539,86 м3.

Відповідно до постанови НКРЕКП від 19.12.2025 № 2163 «Про встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу для ТОВ «Газорозподільні мережі України» установлено для споживачів, що не є побутовими наступний тариф на послуги розподілу природного газу для Сумської філії:

1) на період з 01 січня 2026 року до 31 березня 2026 року (включно) тариф на послуги розподілу природного газу – у розмірі 2,39 грн за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ), тобто 2,868 грн. за 1 м3 (з урахуванням ПДВ).

Таким чином, щомісячний платіж за розрахунком Сумської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» на 2026 рік дорівнює 98 539,86 м3 х 2,868 грн за 1 м3 (тариф на послуги розподілу природного газу з ПДВ) = 282 612,32 грн.

За жовтень 2025р. – лютий 2026р. відповідачу надано послугу з розподілу природного газу (річна замовлена потужність) на загальну суму 3 975 197,28 грн:

- за жовтень 2025р. на суму 1 136 657,56 грн (копія акту та рахунку додаються до позову);

- за листопад 2025р. на суму 1 136 657,57 грн (копія акту та рахунку додаються до позову);

- за грудень 2025р. на суму 1 136 657,51 грн (копія акту та рахунку додаються до позову);

- за січень 2026р. на суму 282 612,32 грн (копія акту та рахунку додаються до позову);

- за лютий 2026р. на суму 282 612,32 грн (копія акту та рахунку додаються до позову).

31.12.2025 відповідачем було підписано акт звіряння взаємних розрахунків, що свідчить про фактичне визнання останнім наявності у нього перед позивачем боргу на суму 59 887 093,37 грн, з урахуванням минулої непогашеної заборгованості, яка стягувалась з відповідача у примусовому порядку та зафіксована рішеннями господарського суду Сумської області.

Відповідно до п. 6.6 Договору, остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Відповідно до п. 6.7 Типового договору розподілу у разі виникнення у Споживача заборгованості за цим Договором Сторони можуть укласти графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до цього Договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості.

У разі відсутності графіка погашення заборгованості Оператор ГРМ має право грошові кошти, отримані від Споживача в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості Споживача відповідно до черговості її виникнення.

Загальна сума заборгованості за Договором, з урахуванням частковим оплат, які були здійснені відповідачем зараховані позивачем в рахунок погашення минулої заборгованості відповідно до п.6.7 Договору, та становить 60 452 318,01 грн.

Таким чином, станом на 20.03.2026 загальна сума заборгованості відповідача за період жовтень 2025р. – лютий 2026р. за Договором складає 3 975 197,28 грн.

Крім цього, позивачем нараховано на підставі ст. 625 ЦК України інфляційні втрати на суму 91 743,19 грн за період жовтень 2025 – лютий 2026, 3 % річних у розмірі 28 721,98 грн за період з 11.11.2025 по 19.03.2026.

Також відповідно до п.8.2. договору позивач нарахував пеню за період з 11.11.2025 по 19.03.2026 у розмірі 291 859,89 грн.

Законодавство, що підлягає застосуванню.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання ( ст. 610 ЦК України).

Факт прострочки відповідача у частині оплати наданих за договором послуг підтверджується матеріалами справи.

Отже, враховуючи доведеність факту заборгованості відповідача перед позивачем по Договору на суму 3 975 197,28 грн. (період жовтень 2025р. – лютий 2026р.), суд дійшов висновку, що заявлена позовна вимога позивача про стягнення з відповідача зазначеної суми є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач здійснив розрахунок 3% річних та інфляційних втрат (а.с.13), який перевірено судом. Відповідач заперечень щодо розрахунку не заявив.

Тому, суд вважає обгрунтованими вимоги у частині стягнення 91 743,19 грн - інфляційних втрат та 28 721,98 грн - 3% річних.

Також позивач нарахував пеню за період з 11.11.2025 по 19.03.2026 у розмірі 291 859,89 грн.

Відповідно до п. 8.2. типового договору розподілу природного газу, у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Тому ураховуючи встановлений судом факт прострочки відповідача щодо оплати наданих послуг, нарахування пені є правомірним та здійснено відповідно до умов договору (розрахунок – а.с.13).

Як зазначав суд, відповідач у відзиві на позов, заявив клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, обгрунтовуючи його тим, що в період жовтень 2025 року – лютий 2026 року він не міг належним чином користуватися послугою розподілу газу внаслідок ведення бойових дій, які призвели до руйнувань обладнання та виробництва.

Так, 12.08.2025 внаслідок ударів двох БпЛА були пошкоджені будівлі компресорного відділення та сушильно-абсорбційного відділення цеху по виробництву сірчаної кислоти, електрообладнання РП-1, пошкоджено газопровід та шафовий регуляторний пункт, що призвело до зупинки постачання газу. За вказаним фактом до ЄРДР внесені відомості про кримінальне провадження №22025200000000224 від 12.08.2025.

Крім цього, впродовж вересень-грудень 2025 року ще були обстріли виробничих об`єктів.

Таким чином, істотні пошкодження виробничих будівель та вартісного обладнання, потребують значних додаткових коштів для їх відновлення, проведення відновлювальних та ремонтних робіт, які наразі підприємство здійснити не взмозі. У зв`язку з чим, відповідач фактично з вересня 2025 року позбавлений можливості здійснювати виробництво будь-якої хімічної продукції, в тому числі і користуватися послугами з постачання природного газу.

Відповідно до Закону України, «Про забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією» від 01.12.2022 № 2804-IX у зв`язку з погіршенням безпекової ситуації в регіоні, з метою запобігання техногенної катастрофи Сумською обласною військовою адміністрацією, встановлена заборона АТ “Сумихімпром” на придбання та використання в діяльності аміаку та інших небезпечних хімічних речовин, які є складовими елементами мінеральних добрив та іншої продукції. Це як наслідок, унеможливлює виробництво підприємством мінеральних добрив та отримання прибутку від їх реалізації.

З 13.09.2023 підприємство фактично перебуває на простої (накази від 13.09.2023 № 155/6 та від 30.10.2024 № 144/49).

Відповідач звертає увагу на те, що станом на 01.01.2026 склалися обставини, які створюють загрозу припинення господарської діяльності (банкрутства) АТ “Сумихімпром”, а саме - скрутне фінансове становище та триваюча тенденція його погіршення.

У зв`язку із зазначеним, відповідач вказує на наявність форс-мажорних обставин, через які не має можливості здійснювати належну виробничу та господарську діяльність, та як наслідок несе значні збитки та фінансові втрати.

Позивач заперечує проти клопотання відповідача про зменшення розміру пені з огляду на те, що відсутні виняткові обставини для застосування ч. 3 ст. 551 ЦК України.

Суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача частково з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Положення ст. 551 ЦК України, положення якої України надають суду право зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому Суд наголошує, що неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013. Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №918/116/19.

Крім цього, таку функцію, як сприяння належному виконанню зобов`язання, стимулювання боржника до належної поведінки, неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер (постанова Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 910/14591/21).

Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції діє правило частини третьої статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити

У цих висновках Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 18.04.2023 у справі № 199/3152/20 (Провадження № 14-224цс21) з посиланням на висновки в постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, (провадження № 12-79гс19) (пункт 8.24) та від 28.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц, (провадження № 14-623цс18) (пункт 85).

У визначенні підстав для зменшення розміру неустойки Суд виходить з такого.

Так, положеннями статті 3 ЦК України регламентовано загальні засади цивільного законодавства, якими, згідно з пунктами 3, 6 частини першої цієї статті ЦК України, є свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність.

Добросовісність є не тільки однією з основоположних засад цивільного законодавства, а також імперативним принципом щодо дій усіх учасників цивільних правовідносин (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Добросовісність - це відповідність дій учасників цивільних правовідносин певному стандарту поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю, повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість.

Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20.

Отже, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності, добросовісності та справедливості.

А тому, в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності, може бути застосований також закріплений законодавцем в статті 3 ЦК України принцип можливості обмеження свободи договору (статті 6, 627 цього Кодексу) і як норма прямої дії, і як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов`язків у правовідносинах.

Таким чином, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі вичерпного переліку обставин як підстав для зменшення судом розміру неустойки (частина третя статті 551 ЦК України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 26.08.2021 у справі № 911/378/17 (911/2223/20).

З огляду на судову практику, у вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки суди, зокрема, беруть до уваги ступінь виконання основного зобов`язання, поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов`язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним всіх можливих заходів до виконання зобов`язання (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 22.05.2019 у справі № 910/11733/18).

Поряд з викладеним Суд зазначає, що у вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки підлягають врахуванню та оцінці на предмет підтвердженості та обґрунтованості як ті підстави для зменшення неустойки, що прямо передбачені законом (частина третя статті 551 ЦК України), так і ті, які хоча прямо і не передбачені законом, однак були заявлені як підстави для зменшення розміру неустойки та мають індивідуальний для конкретних спірних правовідносин характер.

Крім цього категорія "значно", яка використовується в статті 551 ЦК України, є оціночним і має конкретизуватися у кожному окремому випадку, з урахуванням того, що правила наведених статей направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, а також недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником (висновок сформульований в постанові Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №916/878/20).

Таким чином, в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватись з положенням частини третьої статті 551 ЦК України, а також досліджуватись та оцінюватись судом в порядку статей 86, 210, 237 ГПК України.

Тому, ураховуючи висновки, викладені у постановах Верховного Суду, а також враховуючи встановлені у справі обставини нарахування позивачем пені відповідно до п.8.2. договору у розмірі 291 859,89 грн; обставини, якими відповідач обгрунтовує клопотання про зменшення розміру неустойки (руйнування обладнання та виробництва відповідача внаслідок ударів рф, пошкодження газопроводу, простой підприємства з 2023 року, скрутне фінансове становище у зв`язку з неможливістю здійснювати належну виробничу та господарську діяльність); відсутність належних та допустимих доказів понесення позивачем збитків внаслідок порушення відповідачем зобов`язання за договором, суд вважає справедливим та обгрунтованим зменшення розміру пені на 30% та стягнення з відповідача 204 301,92 грн пені.

Розподіл судових витрат між сторонам.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги судом задоволено, витрати зі сплати судового збору в розмірі 52909 грн 04 коп. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Сумської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до Акціонерного товариства “Сумихімпром” про стягнення 4387522,34 грн – задовольнити.

2. Стягнути з Акціонерного товариства “Сумихімпром” (вул. Харківська, п/в 12, м. Суми, 40003, код ЄДРПОУ 05766356) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Сумської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (вул. Лебединська, 13, м. Суми, 40021, код ЄДРПОУ 45202808) 3 975 197 грн 28 коп. основного боргу, 91 743 грн 19 коп. – інфляційних втрат, 28 721 грн 98 коп. – 3% річних, 204 301 грн 92 коп. – пені, 52 909 грн 04 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки, яке викладене у відзиві на позов (вх.№1798) – задовольнити. Зменшити розмір пені на 30%.

4. Видати позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Сумської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» наказ в електронній формі після набрання рішенням законної сили. Для видачі наказу у паперовій формі, стягувачу звернутись до суду з окремою заявою.

5. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повні реквізити сторін зазначені у п. 2 резолютивної частини даного рішення.

У зв`язку із авіаударом та пошкодженням будівлі суду, була тимчасово унеможливлена робота суду, повне судове рішення підписано 12.10.2026.

СуддяО.Ю. Резніченко