Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №918/1085/26 — Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2026 р. м. Рівне Справа № 918/1085/26

Господарський суд Рівненської області у складі судді Пашкевич І.О., за участю секретаря удового засідання Ярощук О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 40, код ЄДРПОУ 20602681)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНКОР АҐРІ ТРАНС» (35571, Рівненська обл., Дубенський район, с. Карпилівка, вул. Грушевського, 6, код ЄДРПОУ 44552999)

про стягнення 14 534 грн 14 коп

у судове засідання представники сторін не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

03 вересня 2026 року через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС від Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія надійшов позов до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНКОР АҐРІ ТРАНС" про стягнення страхової виплати у порядку регресу у розмірі 14 534 грн 14 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування потерпілій у ДТП особі у межах фактичних витрат перейшло право регресної вимоги до відповідача, з вини керівника якого стався страховий випадок та відповідальність якого була застрахована згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, посвідчений полісом ЕР-234270760. Нормативно - правовим обґрунтуванням поданого позову є приписи ст. ст. 1172, 1187, 1188, 1191 ЦК України, ст. 27, ч. 6 ст. 35, пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" № 3720-ІХ.

Ухвалою від 07.09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/1085/26. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи призначено на 06.10.2026. Визначено відповідачу строк для подання заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - 10 днів з дня вручення даної ухвали. Запропоновано сторонам подати заяви по суті спору та встановлено процесуальні строки для подання таких заяв.

02 жовтня 2026 року від представника позивача Дяченка Віктора Олександровича надійшла заява про розгляд справи № 918/1085/26 без його участі.

06 жовтня 2026 року судом встановлено, що позивач та відповідач не забезпечили явку уповноважених представників у судове засідання, про час дату та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином шляхом доставлення ухвали від 07.09.2026 в порядку ч. 5 ст. 176 ГПК України до їх електронних кабінетів 07.09.2026 після 17:00 год.

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, серед іншого, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Із урахуванням викладеного ухвала про відкриття провадження у справі вважається врученою позивачу та відповідачу 08.09.2026.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалася обов`язковою, а також із огляду на вчинену позивачем 02.10.2026 заяву суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання з розгляду справи по суті без участі представників позивача та відповідача.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, ухвалою від 07.09.2026, серед іншого, запропоновано відповідачу: у строк протягом 15-ти днів з дня отримання даної ухвали подати суду відзив з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України.

Відтак строк на подання відзиву і всіх доказів, що підтверджують заперечення проти позову, сплинув 24.09.2026, а тривав до 23.09.2026 включно.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не скористався процесуальним правом на подання відзиву у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 9 ст. 165 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв`язку, оцінивши подані докази, суд установив наступне.

03 грудня 2025 року між позивачем Приватним акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія" (Страховик) та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «КОНКОР АҐРІ ТРАНС" (Страхувальник) було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, посвідчений полісом ЕР-234270760, за яким була застрахована відповідальність ТОВ «КОНКОР АҐРІ ТРАНС» під час експлуатації автомобіля VOLVO FH 13.480, р.н. НОМЕР_1 .

Відповідно до преамбули вказаного Договору цей Договір укладений у відповідності до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 21.05.2024 № 3720-ІХ (далі Закон 3720) та діє виключно на території України. Договір складається із загальних умов страхового продукту «Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за внутрішніми договорами «АВТОЦИВІЛКА»» №506.3 затверджених Наказом №91 від 26.06.2025 та введених в дію з 01.07.2025 та індивідуальної частини Договору. Цей Поліс є індивідуальною частиною Договору. Номер цього Поліса є номером Договору у єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі ЄЦБД МТСБУ).

Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих осіб 250 000,00 грн. на одного потерпілого.

Судом встановлено, що Договір було укладено терміном на 1 рік – з 06.12.2025 по 05.12.2026 на підставі норм Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 21.05.2024 р. №3720 IX (далі – Закон №3720-IX).

23 квітня 2026 року у період дії Договору у м. Хмельницькому по вул. Пілотській, 14 сталася дорожньо-транспортна пригода (далі – ДТП) за участю транспортних засобів:

1. VOLVO FH 13.480, р.н. НОМЕР_1 з напівпричепом SCHMITZ SCS 24/L-13, р.н. НОМЕР_2 , під керуванням директора ТОВ «КОНКОР АҐРІ ТРАНС» ОСОБА_1 ;

2. SCHEVROLET CRUZE, р.н. НОМЕР_3 , який перебував у припаркованому стані (власник ОСОБА_2 ).

Внаслідок ДТП автомобіль SCHEVROLET CRUZE, р.н. НОМЕР_3 отримав механічні пошкодження.

Відповідно до постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07.05.2026 по справі №686/13251/26 винною у ДТП особою визнано ОСОБА_1 . Зазначеною постановою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за двома статтями – 124 КУпАП (вчинення ДТП) та 122-4 КУпАП (залишення місця пригоди після вчинення ДТП).

Вказані обставини підтверджуються відповіддю від НПУ (Національної поліції України) № 3026113583067820, отриманою позивачем через Централізовану базу даних МТСБУ; схемою місця ДТП; протоколами про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 серії ЕПР1 №648108 від 23.04.2026 (ст. 124 КУпАП) та серії ЕПР1 №648099 від 23.04.2026 (ст. 122-4 КУпАП); витягом з «Сайту судова влада» по справі №686/13251/26 (провадження 3/686/3289/26) у Хмельницькому міськрайонному суді Хмельницької області, який засвідчує, що зазначена справа стосується правопорушника ОСОБА_1 ; постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07.08.2026 по справі №686/13251/26 (провадження 3/686/3289/26) з Єдиного державного реєстру судових рішень, на підтвердження того що саме особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ), вчинив правопорушення 23.04.2026 у м. Хмельницькому під час керування автомобілем VOLVO FH 13.480, р.н. НОМЕР_1 з напівпричепом SCHMITZ SCS 24/L13.

Таким чином, матеріалами справи стверджується, що особою, з вини якої сталася дорожньо-транспортна пригоду є ОСОБА_1 , котрий відповідно до даних витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є директором (керівником) Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНКОР АҐРІ ТРАНС" (Страхувальник).

Надаючи оцінку обставинам у справі суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Звернення до господарського суду з позовною заявою є засобом захисту порушеного прав і охоронюваних законом інтересів.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ГПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, ЦК України, Законом України "Про страхування", Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів створюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (ст. 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності" власників наземних транспортних засобів" ).

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є основні інтереси, які не застосовуються законодавством України, пов`язані з відшкодуванням особи, цивільно-правовою відповідальністю, яку застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації. забезпеченого транспортного пакету ( стаття 5 зазначеного Закону).

Положеннями статті 29 цього Закону передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Пунктом 22.1 статті 22 зазначеного Закону передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі.

Виконання обов`язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" покладено на страховика (винної особи), у межах, встановлених цим Законом та договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Судом встановлено, що ДТП сталося з вини керівника-водія ТОВ «КОНКОР АҐРІ ТРАНС» ОСОБА_1 , а тому у ТОВ «КОНКОР АҐРІ ТРАНС» настала цивільно-правова відповідальність перед потерпілою особою – ОСОБА_2 - за пошкодження у ДТП належного ОСОБА_2 транспортного засобу SCHEVROLET CRUZE, р.н. НОМЕР_3 .

Разом з тим, враховуючи, що відповідальність ТОВ «КОНКОР АҐРІ ТРАНС», як власника вантажного автомобіля VOLVO FH 13.480, р.н. НОМЕР_1 була застрахована в ПрАТ «УПСК», саме ПрАТ «УПСК» мала відшкодувати потерпілій особі – ОСОБА_2 завдану шкоду внаслідок ДТП в межах страхової суми (ліміту страхування), визначеного Полісом страхування ЕР-234270760.

Відповідно до ч. 1 статті 1187 ЦК України транспортні засоби відносяться до джерел підвищеної небезпеки.

За ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Згідно зі ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно зі статтею 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків. Замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Регресом (з лат. "regressus" - зворотній рух) є право особи, яка здійснила відшкодування шкоди, заподіяної не її діями, звернутися з вимогою про повернення виплаченого до боржника, з вини якого заподіяно шкоду. При регресі основне (деліктне) зобов`язання припиняється та виникає нове (регресне) зобов`язання, в межах якого у кредитора (третьої особи, що виконала обов`язок замість винної особи перед потерпілим) виникає право регресної вимоги до такої винної особи. Це виходить із змісту статей 559 та 1191 ЦК України, згідно яких зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином; особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Отже, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. Страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Із урахуванням викладеного страховик, який виплатив відшкодування замість винної особи набуває права регресної вимоги до даної особи.

Відповідно до ч. 6 ст. 35 Закону №3720-IX якщо дорожньо-транспортна пригода сталася за участю декількох транспортних засобів, що перебували у з`єднанні (у складі одного транспортного составу або під час буксирування із застосуванням жорсткого зчеплення чи з частковим навантаженням буксированого транспортного засобу на платформу або на спеціальний опорний пристрій), а також якщо транспортний засіб, що буксирувався, від`єднався від транспортного засобу - тягача та продовжив рух, страхова виплата здійснюється страховиком, який уклав договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності щодо транспортного засобу - тягача, а якщо такий транспортний засіб є незабезпеченим - МТСБУ.

28 квітня 2026 року ОСОБА_1 надав до ПрАТ «УПСК» відповідно до норм Закону №3720-IX повідомлення про ДТП, в якому зазначив його обставини. Долучив до повідомлення своє посвідчення водія, свідоцтва про реєстрацію автомобіля та напівпричепу, в яких зазначений їх власник - ТОВ «КОНКОР АҐРІ ТРАНС».

Враховуючи, що відповідальність винної у ДТП особи була застрахована в ПрАТ «УПСК», ОСОБА_2 27.04.2026 подала до ПрАТ «УПСК» повідомлення про ДТП та заяву про страхову виплату, в якій просила страхову виплату здійснити на свій банківський рахунок.

Окремою заявою від 27.04.2026 ОСОБА_2 відмовилася від ремонту на СТО, запропонованих ПрАТ «УПСК» і просила здійснити розрахунок з використанням ліцензованого програмно-технічного комплексу.

Стаття 27 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" регулює питання що і в якому розмірі страховик повинен виплатити потерпілому. Так, відповідно частин 1- 5 Закону №3720-IX:

1. Страхова (регламентна) виплата у разі пошкодження транспортного засобу розраховується як сума документально підтверджених витрат, пов`язаних із:

1) відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу, включаючи пошкодження, зроблені умисно для врятування потерпілих осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у порядку, визначеному частинами другою і третьою цієї статті;

2) евакуацією (доставкою) транспортного засобу в межах 150 кілометрів (якщо інша відстань не погоджена між страховиком (МТСБУ) та потерпілою особою) від місця дорожньо-транспортної пригоди на території України до місця проживання потерпілої особи або до місця стоянки на території України, або до місця здійснення відновлювального ремонту на території України, а також від місця проживання потерпілої особи або місця стоянки на території України до місця здійснення відновлювального ремонту на території України;

3) оплатою послуг стоянки, якщо транспортний засіб з поважних причин необхідно перемістити на стоянку, але не більше ніж до дати отримання страхової виплати.

2. Витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу (страхова (регламентна) виплата), відшкодовуються страховиком (МТСБУ) у розмірі вартості відновлювального ремонту, що забезпечує приведення транспортного засобу у стан, який мав такий транспортний засіб до настання дорожньо-транспортної пригоди, та визначається відповідно до частини третьої цієї статті.

3. Вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу включає:

1) вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, визначеного на підставі акта огляду транспортного засобу, складеного представником страховика (у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ), або висновку суб`єкта оціночної діяльності, оцінювача, судового експерта, складеного відповідно до частини четвертої статті 31 цього Закону, а також вартість матеріалів, необхідних для здійснення відповідного ремонту;

2) вартість робіт з ремонту (заміни) складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, передбаченого пунктом 1 цієї частини. Для транспортного засобу, строк експлуатації якого до настання дорожньо-транспортної пригоди не перевищує п`ять років або щодо якого є чинними гарантійні зобов`язання виробника транспортного засобу, за умови документального підтвердження їх чинності, до розрахунку вартості складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують заміни новими, включається вартість невживаних складових частин (деталей), дозволених заводом-виробником для обслуговування відповідних транспортних засобів. Для інших транспортних засобів до розрахунку вартості складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують заміни, може включатися вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що відповідають технічним характеристикам такого транспортного засобу та є аналогом оригінальних складових частин (деталей) транспортного засобу. Під час ремонту транспортного засобу не допускається встановлення складових частин (деталей), що призведе до зміни конструкції транспортного засобу або до невідповідності технічного стану транспортного засобу правилам дорожнього руху та технічної експлуатації.

4. Страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування вартості відновлювального ремонту пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу на банківський (платіжний) рахунок особи, яка відповідно до своїх установчих документів має право здійснювати діяльність з ремонту транспортних засобів. Для здійснення відновлювального ремонту транспортного засобу, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідна особа обирається потерпілою особою з визначеного страховиком (МТСБУ) переліку. Страховик (МТСБУ) у встановленому ним порядку визначає перелік осіб, які відповідно до своїх установчих документів мають право здійснювати діяльність з ремонту транспортних засобів та відповідають його вимогам, та оприлюднює його на своєму веб-сайті. Страховик (МТСБУ) зобов`язаний надати потерпілій особі інформацію про осіб, включених до переліку, передбаченого цією частиною. Якщо визначений страховиком (МТСБУ) перелік включає менше трьох осіб, розташованих в межах 150 кілометрів від місця проживання потерпілої особи або місцезнаходження пошкодженого транспортного засобу, потерпіла особа має право самостійно обрати особу, яка відповідно до своїх установчих документів має право здійснювати діяльність з ремонту транспортних засобів. У разі якщо строк експлуатації транспортного засобу до настання ДТП пригоди не перевищує п`ять років або щодо нього є чинними гарантійні зобов`язання виробника транспортного засобу, за умови документального підтвердження їх чинності, для здійснення відновлювального ремонту на вимогу потерпілої особи має бути визначений авторизований сервісний центр відповідного виробника, якщо визначений страховиком (МТСБУ) перелік не містить такого авторизованого сервісного центру. За згодою страховика (МТСБУ) відшкодування вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу може здійснюватися на банківський (платіжний) рахунок особи, яка відповідно до своїх статутних документів має право здійснювати діяльність з ремонту транспортних засобів, за вибором потерпілої особи поза переліком, визначеним страховиком (МТСБУ).

5. У разі відмови потерпілої особи від здійснення страховиком (МТСБУ) відшкодування у порядку, визначеному частиною четвертою цієї статті, така страхова (регламентна) виплата здійснюється страховиком (МТСБУ) на банківський (платіжний) рахунок потерпілої особи в розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, розрахованого страховиком (МТСБУ) з використанням ліцензованих програмно-технічних комплексів із розрахунку вартості відновлювальних ремонтів транспортних засобів чи суб`єктом оціночної діяльності, оцінювачем, судовим експертом на замовлення страховика (МТСБУ), а у випадку, передбаченому абзацом четвертим частини четвертої статті 31 цього Закону, - потерпілої особи, за вирахуванням суми податку на додану вартість або в розмірі витрат на здійснення відновлювального ремонту, погодженому між страховиком (МТСБУ) і потерпілою особою.

Враховуючи, що автомобіль, належний ОСОБА_2 - 2014 року випуску, з урахуванням поданих нею заяв вартість відновлювального ремонту повинна була визначатися за вартістю аналогових деталей на підставі калькуляції ПрАТ «УПСК» та за вирахуванням ПДВ.

01 травня 2026 року представниками позивача ПрАТ «УПСК» було здійснено огляд пошкодженого автомобіля SCHEVROLET CRUZE, р.н. НОМЕР_3 , про що було складено Акт технічного огляду КТЗ. Наявні пошкодження були також зафіксовані за допомогою засобів фотофіксації.

Відповідно до ремонтної калькуляції №234270760_ від 04.05.2026, складеної за допомогою (використанням) програмного комплексу Audatex, вартість відновлювального ремонту з використанням аналогових запасних частин та без ПДВ склала 14534,14 грн.

Угодою про розмір і спосіб здійснення страхового відшкодування від 05.05.2026 ПрАТ «УПСК» та ОСОБА_2 погодили зазначену суму виплати у розмірі 14 534,14 грн.

07 травня 2026 року ПрАТ «УПСК» затвердила страховий акт і цього ж дня страхова виплата у розмірі 14 534,14 грн. була здійснена на рахунок ОСОБА_2 , що підтверджується платіжною інструкцією № 5929442568 від 07.05.2026.

Тим самим ПрАТ «УПСК» (позивач) виконав у повному обсязі свої зобов`язання перед ОСОБА_2 , як потерпілою у ДТП особою котра сталася з вини директора відповідача.

Відповідно до п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону №3720-IX Страховик після здійснення страхової виплати має право зворотної вимоги до особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду (особи, яка відповідно до закону несе цивільну відповідальність за заподіяну шкоду), якщо така особа після дорожньо-транспортної пригоди за її участю самовільно залишила місце дорожньо-транспортної пригоди (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 31 цього Закону).

Із матеріалів справи, а саме із постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07.08.2026 по справі №686/13251/26 (провадження 3/686/3289/26) вбачається, що ОСОБА_1 місце пригоди після вчинення ДТП залишив.

Згідно зі статтею 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків. Замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.

Отже, у ПрАТ «УПСК» за наслідками зазначеного ДТП виникло право регресної вимоги до ТОВ «КОНКОР АҐРІ ТРАНС» на суму виплаченого страхового відшкодування, а саме, на суму 14 534,14 грн та наявні усі умови регресу за пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону № 3720/-ІХ.

30 червня 2026 року позивач направив на адресу ТОВ «КОНКОР АҐРІ ТРАНС» претензію на суму 14 534,14 грн. у порядку регресу (трекінг-номер R067214534395).

Відповідно до даних сайту Укрпошта відправлення з Трекінг-номером R067214534395 було отримане одержувачем 11.07.2026. Однак, ні коштів, ні відповіді на претензію до ПрАТ «УПСК» не надходило.

Підсумовуючи викладене, судом встановлено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини директора відповідача, було пошкоджено транспортний засіб потерпілої особи. Цивільно-правова відповідальність відповідача на момент настання ДТП була застрахована у позивача, який відповідно до вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснив страхову виплату потерпілій особі.

Право страховика (позивача) на зворотну вимогу у спірних правовідносинах передбачене підпунктом «в» пункту 1 частини першої статті 37 Закону № 3720/-ІХ, відповідно до якого страховик після здійснення страхової виплати має право зворотної вимоги до особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду (особи, яка відповідно до закону несе цивільну відповідальність за заподіяну шкоду), якщо така особа після дорожньо-транспортної пригоди за її участю самовільно залишила місце дорожньо-транспортної пригоди, крім випадку, передбаченого частиною другою статті 31 цього Закону.

Таким чином, виникнення у страховика права регресної вимоги за наведеною нормою пов`язується із сукупністю юридичних фактів, а саме: настанням дорожньо-транспортної пригоди, спричиненням її особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, здійсненням страховиком страхової виплати та самовільним залишенням цією особою місця дорожньо-транспортної пригоди. Установленими у справі обставинами підтверджується наявність зазначених юридичних фактів. Зокрема, факт ДТП, вина директора відповідача у її спричиненні, факт самовільного залишення ОСОБА_1 місця ДТП, а також здійснення позивачем страхової виплати потерпілій особі ( ОСОБА_2 ) підтверджені належними та допустимими доказами, які в установленому порядку не спростовані відповідачем.

Поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними (рішення Європейського cуду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Дорани проти Ірландії").

Із врахуванням того, що позивач виплатив потерпілій особі шкоду у розмірі 14 534 грн 14 коп. а відповідач як особа, з вини директора якої сталася ДТП самовільно залишив місце пригоди, суд дійшов висновку про наявність у позивача права регресної вимоги до ТОВ «КОНКОР АҐРІ ТРАНС» у розмірі фактично здійсненої страхової виплати.

Відтак дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються аргументи позивача, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

Законом 2147 до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» включено частину третю, відповідно до якої при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (підп. «б» підпункту 1 п. 17 § 1 розділу 4).

Особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи через підсистему «Електронний суд», мають правомірні очікування, що розмір судового збору буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта 0,8. (Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22, Провадження № 12-26гс22).

За таких обставин, враховуючи, що позовну заяву подано через підсистему "Електронний суд", відповідно Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" зобов`язане було сплатити судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп., так як у даному випадку застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору від 3 328 грн 00 коп.

Судом встановлено, що заявником внесено судовий збір в належному розмірі, котрий встановлено законом, а саме 2 662 грн 40 коп, що підтверджується платіжною інструкцією № 174516160 від 31.08.2026.

Відповідно до п. 2 ч. 1 та п.1 ч.4 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що позовні вимоги підлягають до задоволення, судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп. покладається на відповідача.

Керуючись ст.73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 196, 202, 222, 233, 238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНКОР АҐРІ ТРАНС» про стягнення 14 534 грн 14 коп задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНКОР АҐРІ ТРАНС» (35571, Рівненська обл., Дубенський район, с. Карпилівка, вул. Грушевського, 6, код ЄДРПОУ 44552999) на користь Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 40, код ЄДРПОУ 20602681) 14 534 (чотирнадцять тисяч п`ятсот тридцять чотири) грн 14 коп страхової виплати у порядку регресу та 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку визначеному ст. 257 ГПК України.

Повне рішення складене та підписане"12" жовтня 2026 року.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Суддя І.О.Пашкевич