Додаткове рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №916/1224/25 — Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"12" жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/1224/25

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребної К.Ф. розглянувши заяву Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “ВІЛЬЯМС” за вх.№2-1909/26 від 30.09.2026р. про ухвалення додаткового рішення по справі №916/1224/25

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )

до відповідача Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “ВІЛЬЯМС” (65016, м. Одеса, Фонтанська дорога, 123, прим. 5М, код ЄДРПОУ 40190615)

про визнання незаконним та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 29.09.2026р. в задоволенні позовних вимоги ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “ВІЛЬЯМС” про визнання незаконним та скасування рішень було відмовлено повністю.

30.09.2026р. за вх.№2-1909/26 до суду від відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить суд ухвалити додаткове рішення по справі №916/1224/25, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “ВІЛЬЯМС” витрати на професійну правову допомогу в сумі 30 000 грн.

Ухвалою суду від 01.10.2026р. заяву Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “ВІЛЬЯМС” про ухвалення додаткового рішення у справі № 916/1224/25 було прийнято до розгляду; постановлено розгляд заяви здійснити без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

09.10.2026р. за вх. №34572/26 до суду від ОСОБА_1 надійшли заперечення на заяву, згідно яких останній просить зменшити заявлений до стягнення розмір витрат до 10 000грн.

Розглянувши Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “ВІЛЬЯМС” про ухвалення додаткового рішення по справі №916/1224/25, суд дійшов висновку про її часткове задоволення, з огляду на таке:

Згідно з п.3 ч.1, ч.ч. 2, 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч.ч. 1,3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У відповідності до ч.ч. 1,4 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Вирішуючи питання щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За ч.ч. 3-5 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У попередньому розрахунку судових витрат у справі, наведеному у позовній заяві, відповідач попередньо повідомив суд про намір стягнути з відповідача 30 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Як встановлено судом, 12.07.2022 р. між адвокатом Чукітовою В.В. (Виконавець) та ОК “ЖБК „ВІЛЬЯМС“” (Замовник) укладено договір про надання правової допомоги (Договір), відповідно до пункту 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Виконавець зобов`язується надати Замовнику консультаційні та юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього в органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в органах внутрішніх справ, прокуратури, слідства, судових органах та інших.

Послуги надаються Замовнику, зокрема шляхом: складання проектів необхідних процесуальних документів, скарг, претензій та позовних заяви тощо; особистої участі адвоката шляхом представництва Замовника в загальних, адміністративних та господарських судах України усіх інстанцій (пункт 2.1).

Терміни консультування та підготовки документів: Початок виконання робіт визначається з моменту набрання цим Договором чинності; Закінчення певних робіт з консультування визначається моментом підписання акта прийому-передачі виконаних робіт (пункт 2.2).

Виконавець має право від імені Замовника з правом підпису подавати позовні заяви, апеляційні таабо касаційні скарги, знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень, ухвал, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказі, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, користуватися правовою допомогою, знайомитися з журналом судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, оскаржувати рішення і ухвали суду, визнавати позов, відмовлятися від позову, залишати позов без розгляду, користуватися усіма іншими процесуальними правами, встановленими законом без обмежень. Ознайомлюватися з матеріалами, якими обґрунтовується затримання підозрюваного чи обрання запобіжного заходу або пред`явлення обвинувачення, а після закінчення досудового слідства - з усіма матеріалами справи; бути присутнім на допитах підозрюваного, обвинуваченого та при виконанні інших слідчих дій, виконуваних з їх участю або за їх клопотанням чи клопотанням самого захисника, а при виконанні інших слідчих дій - з дозволу дізнавача, слідчого; застосовувати науково-технічні засоби при провадженні тих слідчих дій, в яких бере участь захисник, а також при ознайомленні з матеріалами справи - з дозволу особи, яка провадить дізнання, чи слідчого, а у суді, якщо справа розглядається у відкритому судовому засіданні, - з дозволу судді чи суду; брати участь в судових засіданнях; ставити в судовому засіданні питання підсудним, потерпілому, свідкам, експерту, спеціалісту, позивачу і відповідачу, брати участь у дослідженні інших доказів; подавати докази, заявляти клопотання і відводи, висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового розгляду, оскаржувати дії і рішення особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду; виступати в судових дебатах; знайомитися з протоколом судового засідання та подавати на нього зауваження; знати про принесені в справі подання прокурора, апеляції, подавати на них заперечення; брати участь в засіданнях суду при апеляційному розгляді справи; збирати відомості про факти, що можуть використовуватися як докази в справі, в тому числі запитувати і одержувати документи чи їх копії від громадян та юридичних осіб, знайомитися на підприємствах, в установах, організаціях, об`єднаннях громадян з необхідними документами, крім тих, таємниця яких охороняється законом, одержувати письмові висновки фахівців з питань, що вимагають спеціальних знань, опитувати громадян та користуватися усіма іншими процесуальними правами, встановленими законом без обмежень (пункт 2.3).

За послуги за п.1.1 цього Договору Замовник сплачує Виконавцю щомісячну винагороду згідно виставленого рахунку (пункт 4.1).

Замовник здійснює оплату за цим Договором багаторазово в готівковому порядку, а також безготівковому порядку платіжним дорученням на поточний рахунок Виконавця протягом п`яти банківських днів з моменту отримання рахунку (пункт 5.1).

Щомісячно або після закінчення певних етапів надання послуг Виконавець надсилає Замовнику разом з рахунком-фактурою акт приймання-передачі послуг у двох примірниках. Замовник підписує, датує і повертає Виконавцю один примірник такого акта приймання-передачі або надсилає Виконавцю мотивовану відмову від його підписання протягом 5 (п`яти) робочих днів після надсилання акта приймання-передачі. У разі, якщо Виконавець після закінчення зазначених 5 (п`яти) днів не одержить від Замовника підписаний акт приймання-передачі або мотивовану відмову від його підписання. Сторони визнають, що акт приймання-передачі вважається підписаним, а послуги наданими Виконавцем і прийнятими Замовником в обсязі і на умовах, зазначених у такому акті приймання-передачі (пункт 5.2).

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором (пункт 7.1).

Зміни в цей Договір можуть бути внесені за взаємною згодою Сторін, що оформляється додатковою угодою до цього Договору (пункт 7.4).

10.04.2025 р. між адвокатом Чукітовою В.В. як Виконавцем та ОК “ЖБК „ВІЛЬЯМС“” як Замовником укладено Додаткову угоду № 5 до Договору, пунктом 1 якої погоджено, що Адвокатський супровід судової справи № 916/1224/24 за позовом Григор`єва С.В. до ОК «ЖБК «Вільямс» про визнання недійсним рішення зборів, визнання недійсним договору, стягнення коштів, 3% річних, інфляційних витрат та судових витрат у суді першої інстанції становить 30 000 грн.

29.09.2026 р. між адвокатом Чукітовою В.В. як Виконавцем та ОК “ЖБК „ВІЛЬЯМС“” як Замовником підписано акт приймання-передачі послуг, відповідно до якого Виконавцем були надані Замовнику наступні послуги професійної правничої допомоги у рамках господарського судочинства у Господарському суді Одеської області по справі № 916/1224/25 за позовом Григор`єва С.В. до ОК «ЖБК «Вільямс» про визнання недійсним рішення зборів, визнання недійсним договору, стягнення коштів, 3% річних, інфляційних витрат та судових витрат: представництво інтересів Замовника у суді, підготовча та подання відзиву на позовну заяву до суду, участь у судових засідання.

Відповідно до Додаткової угоди № 5 до Договору загальна сума за надані послуги становить 30 000 грн.

29.09.2026р. ОК «ЖБК «Вільямс» перераховано Чукітовій В.В. 30 000 грн із призначенням платежу «надання послуг відповідно до Договору від 17.07.2022р. та рах. №5 від 29.09.2026р.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” договір про надання правничої допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За змістом статті ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).

Суд зазначає, що у даному випадку, розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу та судом з`ясовано, що матеріалами справи підтверджується факт отримання відповідачем послуг адвоката.

Суд, з огляду на умови договору про надання правової допомоги, дійшов висновку, що в даній конкретній справі витрати на правову допомогу є підтвердженими матеріалами справи.

Разом з цим, суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2022 року №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), пункт 7.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі №911/3312/21 (провадження № 12-43гс22)).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення (пункт 112 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року №922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/ бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат (пункт 115 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року №922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

Такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 126 ГПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 129 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (пункт 119 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (пункт 120 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року №922/1964/21 (провадження №12-14гс22)).

Висновки, аналогічні відображеним вище, раніше були викладені і в постановах Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18.

Згідно з статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

По справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Враховуючи викладене та те, що заявлений відповідачем розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, який підлягає відшкодуванню за рахунок позивача, є, на думку суду, завищеним та неспівмірним з обсягом наданих послуг адвоката, складністю справи, суд дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката в господарському суді, який підлягає відшкодуванню за рахунок позивача, підлягає зменшенню та відшкодуванню у розмірі 15 000 грн., що, на переконання суду, у даній конкретній справі цілком відповідає критеріям, визначеним ч. 4 ст. 126, ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 244, 254-255 Господарського процесуального кодексу України суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “ВІЛЬЯМС” за вх.№2-1909/26 від 30.09.2026р. про ухвалення додаткового рішення по справі №916/1224/25 - задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на корить Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “ВІЛЬЯМС” (65016, м. Одеса, Фонтанська дорога, 123, прим. 5М, код ЄДРПОУ 40190615) витрати на правничу допомогу в сумі 15 000 (п`ятнадцять тисяч)грн.

3. В решті заяви відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне додаткове рішення складено 12.10.2026р.

Суддя К.Ф. Погребна