Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №914/1538/26 — Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2026 Справа № 914/1538/26

Господарський суд Львівської області у складі судді Коссака С.М., розглянувши заяву представника позивача: RONANTIN SRL, код: 1002603001373, MD-2020, Republica Moldova, mun. Chisinau, str. Socoleni 31 (вх.№4427/26 від 28.09.2026р.)

про ухвалення додаткового рішення

у справі: №914/1538/26

за позовом: RONANTIN SRL, код: 1002603001373, MD-2020, Republica Moldova, mun. Chisinau, str. Socoleni 31

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Ярофрут”, м. Львів

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 21.09.2026 року позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ярофрут” на користь RONANTIN SRL 3866,62 Євро заборгованості, що за офіційним курсом Національного банку України еквівалентно 197 704,15грн., з якої: 665,23 Євро - 3% річних, 3201,39 Євро – пені, та 2662,40грн. судового збору. Повернуто RONANTIN SRL (код: 1002603001373, MD-2020, Republica Moldova, mun. Chisinau, str. Socoleni 31) в особі Адвокатського бюро “Олександра Тіньковського” (02100, м. Київ, Дніпровський р-н, вул. Георгія Тороповського, буд. 2, офіс. 211, код ЄДРПОУ 45337869) з Державного бюджету України 8205,99грн. судового збору, сплаченого платіжною інструкцією №400 від 26.05.2026 року.

Частиною восьмою статті 129 цього Кодексу встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При поданні позовної заяви до суду, представником позивача повідомлено суд, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу в орієнтовному розмірі 90 000,00грн. та просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу у фактично понесеному та документально підтвердженому розмірі, з урахуванням проданих позивачем доказів та детального розрахунку таких витрат у строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

28.09.2026 року через систему “Електронний суд” представником позивача подано заяву (вх.№4427/26 від 28.09.2026р.) про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, пов”язані з професійною правничою допомогою у загальному розмірі 54 150,00грн.

Частиною третьою статті 244 ГПК України визначено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Ухвалою суду від 30.09.2026 року заяву прийнято до розгляду. 02.10.2026 року представником відповідача подано через систему «Електронний суд» додаткові пояснення по справі за вх.№27872/26, у яких надає свої письмові заперечення та просить суд відмовити у задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення.

Позиція позивача (заявника).

Просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, пов”язані з професійною правничою допомогою у загальному розмірі 54 150,00грн.

На підтвердження понесених витрат, представником позивача додано до заяви свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №3563, ордер на надання правничої допомоги, Договір про надання професійної правничої допомоги №26/01/25 від 26.01.2026 року, Додаткова угода №1 до договору про надання професійної правничої допомоги №26/01/26, Додаткова угода №2 до договору про надання професійної правничої допомоги №26/01/26, Інвойс №09.2026 до контракту №26/01/26, Інвойс №01.2026 до контракту №26/01/26, платіжна інструкція №1 від 28.09.2026 року, платіжна інструкція №362 від 12.03.2026 року, платіжна інструкція №1 від 09.03.2026 року.

Представник позивача у наданих додаткових поясненнях за вх.№28424/26 від 07.10.2026 року, ознайомившись із доводами Відповідача у поясненнях, вважає їх необґрунтованими та такими, що не спростовують факту надання Позивачу професійної правничої допомоги, її обсягу, вартості та обов`язку Відповідача компенсувати відповідні витрати.

Позиція відповідача.

02.10.2026 року представником відповідача подано через систему «Електронний суд» додаткові пояснення по справі за вх.№27872/26, у яких надає свої письмові заперечення на подану заяву про ухвалення додаткового рішення у даній справі, відтак просить суд відмовити у задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення.

У поданих додаткових поясненнях, представник відповідача зазначає, що під час розгляду справи сторона позивача не подавала будь-яких доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу. Такі докази не були подані ні з позовом, ні з іншими процесуальними документами, що подавалися представником позивача до суду.

Представник відповідача стверджує, що зазначені обставини у поданій заяві про ухвалення додаткового рішення, свідчать про те, що подані документи не утворюють узгодженої та послідовної системи доказів, яка б достовірно підтверджувала договірні підстави, обсяг та вартість заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. За таких умов саме лише зазначення певної суми у додаткових угодах не може вважатися достатнім доказом фактичності та обґрунтованості відповідних витрат, а тому заявлені витрати підлягають критичній оцінці судом.

Розглянувши подану заяву позивача та заперечення відповідача, суд доходить таких висновків.

Відповідно до ч.3 ст.127 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно зі ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з п.4 ч.1 ст.1 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Конкретний перелік послуг, які надавались адвокатом позивача у даній справі визначено в Договорі про надання професійної правничої допомоги №26/01/25 від 26.01.2026 року, Додатковій угоді №1 від 26.01.2026 до договору про надання професійної правничої допомоги, Додатковій угоді №2 від 22.09.2026 року до договору про надання професійної правничої допомоги.

При цьому згідно з статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75 - 79 ГПК України.

Судом встановлено, що загальна сума основної заборгованості Відповідача перед Позивачем за поставлений і отриманий товар станом на день звернення до суду становила 13 902,50 євро. Після звернення Позивача до Господарського суду Львівської області, 29.05.2026 року Відповідач здійснив оплату основної суми боргу у розмірі 13 902,50 євро. У зв`язку з цим Позивач зменшив розмір позовних вимог, а саме просив стягнути 665,23 Євро - 3% річних та 3201,39 Євро – пені.

Позивач зазначає, що оплата основного боргу не спростовує обґрунтованості звернення Позивача до суду, оскільки на момент пред`явлення позову основна заборгованість існувала та не була добровільно погашена Відповідачем, а здійснення Відповідачем оплати у сумі 13 902,50 євро підтверджує наявність грошового зобов`язання та факт його простроченого виконання. У зв`язку з цим Позивач зменшив розмір позовних вимог та не підтримує вимогу про стягнення основної суми боргу, оскільки вона була фактично погашена Відповідачем після пред`явлення позову до суду.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, заявником надано: Договір про надання професійної правничої допомоги №26/01/25 від 26.01.2026 року, Додаткову угоду №1 від 26.01.2026 до договору про надання професійної правничої допомоги, Додаткову угоду №2 від 22.09.2026 року до договору про надання професійної правничої допомоги.

26 січня 2026 року між Адвокатським бюро «Олександра Тіньковського» та RONANTIN SRL укладено Договір про надання професійної правничої допомоги. За цим Договором Бюро зобов`язалося надавати Клієнту професійну правничу допомогу, зокрема представляти його інтереси у Господарському суді Львівської області, а правнича допомога надається через адвоката, керуючого Бюро Тіньковського О.Г., та адвоката Гресь О.В.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що вартість послуг, їх опис та розрахунок погоджуються за взаємною згодою сторін і оформлюються додатковою угодою до Договору. Пунктом 5.2 Договору передбачено, що на визначення вартості послуг впливають строки, складність справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату, та належного виконання окремих доручень Клієнта.

26 січня 2026 року сторони уклали Додаткову угоду № 1 до Договору, якою погодили попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат під час представництва інтересів RONANTIN SRL у Господарському суді Львівської області у справі за позовом до ТОВ «ЯРОФРУТ». Орієнтовна вартість професійної правничої допомоги була визначена у розмірі 90 000,00 грн. Цією ж Додатковою угодою сторони погодили, що після її підписання Клієнт сплачує Бюро частину гонорару у розмірі 800 євро, яка зараховується в рахунок загальної вартості правничої допомоги.

22 вересня 2026 року сторони уклали Додаткову угоду № 2 до Договору, якою погодили остаточний опис фактично наданих робіт і остаточний розрахунок судових витрат у господарській справі № 914/1538/26.

Відповідно до Додаткової угоди № 2 сторонами погоджено такий остаточний опис і вартість наданих послуг та витрат: – ознайомлення з матеріалами справи, аналіз суті спірних правовідносин і документів щодо взаємовідносин сторін, огляд судової практики, надання роз`яснень та консультацій — 5 000,00 грн; – підготовка, складання та подання процесуальних документів - 25 000,00 грн; – участь у чотирьох судових засіданнях 02.07.2026, 23.07.2026, 04.08.2026 та 21.09.2026 - 16 000,00 грн (по 4 000,00 грн за одне судове засідання); – компенсація витрат, пов`язаних з перекладом матеріалів справи, - 8 150,00 грн. Загальна вартість витрат, погоджена сторонами за результатами розгляду справи в суді першої інстанції, становить 54 150,00 грн.

Додатковою угодою № 2 також зафіксовано, що до подання позовної заяви Клієнтом було сплачено 800 євро, що станом на дату оплати становило 40 552,00 грн. Факт здійснення зазначеної оплати додатково підтверджується платіжною інструкцією №1 від 09.03.2026р.

Залишок вартості наданої правничої допомоги становить 13 598,00 грн., що еквівалентно 266 євро. Факт здійснення зазначеної оплати додатково підтверджується платіжною інструкцією №1 від 28.09.2026р.

Додатковою угодою № 2 Клієнт підтвердив, що професійна правнича допомога та інші зазначені у ній послуги надані Бюро у повному обсязі та належної якості і прийняті Клієнтом без зауважень та претензій щодо їх обсягу, змісту, якості та вартості. Сторони прямо погодили, що Додаткова угода № 2 одночасно є документом, який підтверджує факт надання та прийняття послуг, їх обсяг та вартість, у зв`язку з чим складання окремого акта приймання-передачі наданих послуг не вимагається.

Витрати, пов`язані з перекладом матеріалів справи у розмірі 8 150,00 грн., були необхідними для належного представництва інтересів іноземної юридичної особи та подання до українського суду документів, складених іноземною мовою, такі витрати підтверджуються платіжною інструкцією №362 від 12.03.2026р.

Таким чином, загальна сума витрат на професійну правничу Допомогу, яку позивач просить стягнути з відповідача становить 54 150,00 грн.

Стаття 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» надає перелік видів адвокатської діяльності.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України (розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи). Вказане положення відповідає приписам ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно п. 4.12 - 4.14 постанови ВС від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19 під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

- має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч. 4 ст. 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

- з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст. 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

При цьому, такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 126 ГПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 129 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

У поданих додаткових поясненнях, представник відповідача зазначає, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

У поданих додаткових пояснення представник позивача зазначає, що Відповідач звертає увагу на те, що в окремих документах зазначено номер Договору про надання професійної правничої допомоги №26/01/26, тоді як безпосередньо в тексті Договору внаслідок технічної описки було зазначено №26/01/25. Зазначена обставина є виключно технічною опискою та жодним чином не ставить під сумнів ані факт існування договірних правовідносин між RONANTIN SRL та Адвокатським бюро «Олександра Тіньковського», ані факт надання професійної правничої допомоги саме у цій справі.

Судом встановлено, що Договір укладено 26 січня 2026 року. Номер договору фактично сформований із дати його укладення - 26/01/26. У всіх подальших документах, у тому числі у Додатковій угоді №1, Додатковій угоді №2, документах щодо оплати правничої допомоги та ордері адвоката, послідовно зазначався саме номер №26/01/26.

Важливим є те, що ордер адвоката був виданий на підставі Договору №26/01/26 ще до подання позову та задовго до виникнення будь-якого спору щодо судових витрат.

Отже, посилання на номер №26/01/26 не виникло після ухвалення рішення суду, а використовувалося сторонами послідовно протягом усього періоду надання професійної правничої допомоги. Іншого договору про надання професійної правничої допомоги, укладеного 26.01.2026 року між RONANTIN SRL та Адвокатським бюро «Олександра Тіньковського», не існує, в матеріалах справи такий відстуній.

Представником позивача долучено до матеріалів справи спільну заяву сторін RONANTIN SRL та Адвокатським бюро «Олександра Тіньковського», щодо уточнення технічних описок у документах від 07.10.2026 року. Сторони у Спільній заяві від 07.10.2026 року також підтвердили, що правильною датою укладення та підписання Додаткової угоди №2 є 26.09.2026, а зазначення 22.09.2026 в україномовній версії є технічною опискою.

За змістом статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як письмові, речові та електронні докази. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини 1, 3 статті 74 цього Кодексу). Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Господарський суд зазначає, що загальне правило щодо розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України.

Слід зазначити, що у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс-19).

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 травня 2026 року, зазначено, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19, додаткова постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 листопада 2023 року у справі № 914/2355/21).

Велика Палата Верховного Cуду висновує, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності обґрунтованих заперечень сторони проти розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката, зокрема через їх неспівмірність відповідно до частин четвертої - шостої статті 126 ГПК України статті, та/або за власним розсудом, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

Суд зазначає, що Позивачем не надано доказів сплати витрат, пов`язаних з перекладом матеріалів справи на суму 8 150, 00грн, участь в судових засіданнях в тих обсягах і затраченого часу не відповідають сумі 4 000,00грн за судове засідання, що разом складають 16 000, 00грн і в контексті пропорційності складають на думку суду розмір 8 000,00грн.

Дослідивши обсяг наданих послуг адвоката позивача, приймаючи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, враховуючи клопотання представника відповідача та його аргументи, беручи до уваги предмет позову на момент ухвалення рішення у даній справі, вчинення ряд процесуальних дій, як Позивачем так Відповідачем в процесі розгляду справи, що вплинули на ухвалене рішення по справі, суд дійшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним, відтак застосовуючи принципи співмірності та розумності судових витрат та збереження балансу таких витрат між сторонами, суд вважає за належне заяву представника позивача задоволити частково та стягнути з відповідача 38 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Окремо слід зазначити, що рішення у справі ухвалено 21.09.2026 року, п`ятиденний строк, передбачений частиною 8 статті 129 ГПК України для подання доказів судових витрат, припав на 26.09.2026, тобто на вихідний день (суботу). Відповідно до правил обчислення процесуальних строків, якщо останній день строку припадає на вихідний день, днем закінчення строку є перший після нього робочий день. Таким днем є 28.09.2026, у зв`язку з чим ця заява та докази судових витрат подано своєчасно. Відтак твердження відповідача щодо несвоєчасності подання не знайшли своє підтвердження.

Верховний Суд у постанові від 30.01.2023 у справі № 910/7032/17 акцентує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача. Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Керуючись ст.ст.129, 221, 244 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву представника позивача RONANTIN SRL, код: 1002603001373, MD-2020, Republica Moldova, mun. Chisinau, str. Socoleni 31 (вх.№4427/26 від 28.09.2026р.) про ухвалення додаткового рішення у справі №914/1538/26 задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ярофрут” (79000, м. Львів, вул. Поліська, будинок 6, код ЄДРПОУ 40325199) на користь RONANTIN SRL (код: 1002603001373, MD-2020, Republica Moldova, mun. Chisinau, str. Socoleni 31) 38 000,00грн. витрат на правничу допомогу.

3. В задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://revestr.court.gov.ua.

Суддя Коссак С.М.