Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №914/1699/26 — Господарський суд Львівської області

Суд: Господарський суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Господарське

Категорія: оренди

Дата: 29 вересня 2026 р.

Справа: №914/1699/26

Суддя: Ділай У.І.

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2026 Справа № 914/1699/26

За позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Сюрприз”, м.Львів

за участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Національний університет "Львівська політехніка", м.Львів

про: стягнення 14173,56 грн боргу, 960,96 грн пені та виселення з нежитлового приміщення

Суддя Ділай У.І.

Секретар Ю.І.Кохановська

За участі представників:

Від позивача: Н.В.Савко - представник

Від відповідача: не з`явився

Від третьої особи: С.О.Кунанець-представник

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.06.2026 справу №914/1699/26 розподілено судді У.І.Ділай.

Ухвалою від 08.06.2026 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

16.06.2026 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою від 22.06.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 14.07.2026.

Ухвалою від 14.07.2026 розгляд справи відкладено на 08.09.2026.

Ухвалою від 08.09.2026 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.09.2026.

Ухвалою від 24.09.2026 розгляд справи відкладено на 30.09.2026.

Представник позивача в судовому засіданні від 29.09.2026 підтримав позовні вимоги з підстав наведених у позовній заяві та з посиланням на матеріали справи.

У судовому засіданні від 29.09.2026 представники відповідача заперечили проти позову, просили відмовити в задоволенні позову.

В процесі розгляду матеріалів справи суд

встановив:

Згідно з позовом, 08.03.2024 між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (надалі – позивач, орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю "Сюрприз" (надалі – відповідач, орендар) та Національним університетом "Львівська політехніка" (надалі – третя особа, балансоутримувач) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 24.

Відповідно до п. 3.3. розділу II договору, орендар сплачує орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у пункті 16 Умов (50% до державного бюджету, 50% на рахунок Балансоутримувача) щомісяця до 15 числа поточного місяця оренди – для орендарів, які отримали майно в оренду за результатами аукціону.

Згідно з п. 3.7. розділу II договору, орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується орендодавцем (в частині, належній державному бюджету).

Станом на 17.03.2026 заборгованість з орендної плати становить 14173,56 грн.

На суму заборгованості орендаря із сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати (п. 3.8. розділу II договору).

За несвоєчасну сплату орендної плати нарахована пеня за період з 16.10.2025 по 17.03.2026 в сумі 960,96 грн.

Згідно з п. 12.7.1. розділу ІІ договору, договір може бути достроково припинений на вимогу орендодавця, якщо орендар допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців або сумарна заборгованість з орендної плати більша, ніж плата за три місяці.

Про наявність однієї з підстав для дострокового припинення договору з ініціативи орендодавця, орендодавець повідомляє орендареві та іншій стороні договору листом (п. 12.8. розділу ІІ договору).

06.02.2026 Національним університетом "Львівська політехніка" проведено огляд об`єкта оренди та складено Акт візуального обстеження об`єкта оренди, що належить до державної власності.

Листом від 26.02.2026 № 946-03-1077 позивач повідомив відповідача про допущене прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців та про необхідність усунення вказаних порушень.

Проте, орендарем заборгованість не сплачено.

Позивач скерував відповідачу лист від 09.03.2026 № 946-03-1264 про дострокове припинення договору оренди від 08.03.2024 № 24. На підтвердження подано поштову квитанцію.

Договір вважається припиненим на п`ятий робочий день після надіслання орендодавцем орендарю листа про дострокове припинення цього договору (абз. 3 п. 12.8. розділу ІІ договору).

Позивач вважає, що договір оренди від 08.03.2024 № 24 припинив дію 17.03.2026.

Згідно з п. 12.12. розділу ІІ договору, майно вважається поверненим орендодавцю / балансоутримувачу з моменту підписання балансоутримувачем та орендарем акта повернення з оренди орендованого майна.

Як повідомив позивач у Регіональному відділенні Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях відсутній вказаний вище акт.

24.03.2026 балансоутримувачем та орендодавцем проведено візуальний огляд об`єкта оренди, що належить до державної власності - нежитлові приміщення № 2 площею 4,4 кв. м і приміщення № 3 площею 10,5 кв. м, загальною площею 14,9 кв. м, які розташовані на першому поверсі будівлі гуртожитку № 3 за адресою вул. Карпинця, 27 м. Львів, що перебувають на балансі Національного університету "Львівська політехніка". За результатами візуального обстеження станом на 24.03.2026 встановлено, що нежитлові приміщення № 2 площею 4,4 кв. м і приміщення № 3 площею 10,5 кв. м, загальною площею 14,9 кв. м, які розташовані на першому поверсі будівлі гуртожитку № 3 за адресою вул. Карпинця, 27 м. Львів, що перебувають на балансі Національного університету "Львівська політехніка" використовуються ТОВ "Сюрприз" після припинення договору оренди (в приміщенні наявне майно товариства). Доступ до даного приміщення представникам Регіонального відділення та НУ "Львівська політехніка" відповідач не надав, акт повернення з оренди нерухомого майна, ТОВ "Сюрприз" не підписано.

З метою досудового врегулювання спору, 31.03.2026 регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях скеровано на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "Сюрприз" претензію від 30.03.2026 № 946-11-1650 про сплату заборгованості та повернення орендованого майна. Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Спір виник внаслідок того, що заборгованість за оренду майна відповідачем не сплачена. Відтак, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях подало позов до Господарського суду Львівської області, відповідно до якого просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі в сумі 14 173,56 грн та 960,96 грн пені, а також виселити товариство з обмеженою відповідальністю "Сюрприз" з державного нерухомого майна – нежитлових приміщення № 2 площею 4,4 кв. м і приміщення № 3 площею 10,5 кв. м, загальною площею 14,9 кв. м, які розташовані на першому поверсі будівлі гуртожитку № 3 за адресою м. Львів, вул. Карпинця, 27.

Відповідач відзив на позов не подав та проти позову не заперечив.

Третя особа підтримала позов, просила його задовольнити.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 Цивільного кодексу України).

Як підтверджено матеріалами справи, позивач та відповідач уклали договір поставки № 0906/1 від 09.06.2025, у зв`язку з чим набули взаємних прав і обов`язків.

У матеріалах справи відсутні та сторонами не надані докази визнання недійсним спірного договору чи визнання неукладеним в певній частині.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

До матеріалами справи долучено копію акту приймання-передачі об`єкта оренди від 08.03.2024, яким підтверджено факт передачі в оренду, прийняття відповідачем та користування ним спірним приміщенням за договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За змістом ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3.3. розділу II договору, орендар сплачує орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у пункті 16 Умов (50% до державного бюджету, 50% на рахунок балансоутримувача) щомісяця до 15 числа поточного місяця оренди – для орендарів, які отримали майно в оренду за результатами аукціону.

Як встановлено судом, відповідач неналежним чином виконував свої обов`язки зі сплати орендної плати за орендоване майно, у зв`язку з чим станом на час розгляду справи у останнього виникла заборгованість у розмірі 14173,56грн. Також на суму заборгованості позивач нарахував пеню за період з 16.10.2025 по 17.03.2026 в сумі 960,96 грн.

У порядку досудового врегулювання спору 31.03.2026 позивач направив відповідачу претензію з вимогою про негайне погашення заборгованості по оренді. Однак, зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Таким чином, заборгованість з орендних платежів в сумі 14173,56грн та пеня в сумі 960,96 грн не сплачена, доказів зворотнього суду не подано.

Відповідно до положень ст. 538 ЦК України, виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Суд звертає увагу, що обов`язок орендаря сплачувати орендну плату за користування орендованим майном зберігається до припинення договору (до спливу строку дії договору оренди), оскільки орендна плата є платою орендаря за користування належним орендодавцю майном та відповідає суті орендних правовідносин, що полягають у строковому користуванні орендарем об`єктом оренди на платній основі.

Відповідач проти наявності заборгованості не заперечив, не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Відповідач самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання відповідачем не подано.

Беручи до уваги, що строк виконання обов`язку сплати за оренду є таким, що настав, а відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів у розумінні статей 76, 77 ГПК України наявності обставин, які б у своїй сукупності дали б змогу дійти протилежного висновку, то за таких підстав позовні вимоги про стягнення 14173,56грн заборгованості з орендної плати є підставними та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення 960,96 грн пені за період з 16.10.2025 по 17.03.2026 суд зазначає таке.

На суму заборгованості орендаря із сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати (п. 3.8. розділу II договору).

Згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Перевіривши поданий розрахунок, відповідно до положень договору та ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», судом встановлено, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 960,96 грн пені за період з 16.10.2025 по 17.03.2026 слід задоволити.

Крім того, позивачем заявлено вимогу виселення відповідача із займаних приміщень.

Так, 10.03.2026 позивач направив відповідачу лист про дострокове припинення договору згідно з положеннями п.п.12.7, 12.8 договору. За змістом вказаних пунктів - договір може бути достроково припинений на вимогу орендодавця, якщо орендар допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців або сумарна заборгованість з орендної плати більша, ніж плата за три місяці. Про наявність однієї з підстав для дострокового припинення договору з ініціативи орендодавця, орендодавець повідомляє орендареві та іншій стороні договору листом.

Відповідно до ч.2 ст.24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.

За змістом ст. 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Відповідно до пункт 4.1 розділу II договору, у разі припинення договору орендар зобов`язаний, зокрема, звільнити протягом трьох робочих днів орендоване Майно від належних орендарю речей і повернути його відповідно до акта повернення з оренди орендованого майна в тому етані, в якому майно перебувало на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, а якщо орендарем були виконані невід`ємні поліпшення або проведено капітальний ремонт, - то разом із такими поліпшеннями/капітальним ремонтом.

Пунктом 4.2 розділу II договору встановлено, що орендар зобов`язаний: підписати три примірники акта повернення з оренди орендованого майна не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з моменту їх отримання від балансоутримувача і одночасно повернути балансоутримувачу два примірники підписаних орендарем актів разом із ключами від об`єкта оренди (у разі, коли доступ до об`єкта оренди забезпечується ключами), звільнити майно одночасно із поверненням підписаних орендарем актів.

Відповідно до пункту 4.4 договору, майно вважається повернутим з оренди з моменту підписання балансоутримувачем або орендодавцем та орендарем акта повернення з оренди орендованого майна або складання балансоутримувачем одностороннього акту про невикористання майна орендарем.

Враховуючи дострокове припинення спірного договору найму, а також відсутність доказів того, що відповідач повернув спірне майно, вимога про виселення з орендованого майна відповідає змісту порушеного права та призведе до ефективного його захисту, оскільки рішення про виселення підлягає примусовому виконанню.

У разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (частина перша статті 785 Цивільного кодексу України).

Частиною другої статті 795 Цивільного кодексу України встановлено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Згідно з матеріалами справи, орендоване приміщення станом на дату розгляду цієї справи не повернуто, акта приймання-передачі приміщення від орендаря до орендодавця між сторонами не підписано. З огляду на зазначене суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовної вимоги про виселення відповідача з орендованого приміщення.

Судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись статтями 4, 7, 8, 73, 76-79, 129, 231, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сюрприз" (79007, Львівська область, місто Львів, вулиця Богдана Лепкого, 14, ідентифікаційний код 06725046) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (79005, Львівська область, місто Львів, вулиця Коперника, 4, ідентифікаційний код 42899921) заборгованість по орендній платі в сумі 14173,56 грн, 960,96 грн пені та 5324,80грн судового збору.

3.Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Сюрприз" (79007, Львівська область, місто Львів, вулиця Богдана Лепкого, 14, ідентифікаційний код 06725046) з нежитлових приміщення № 2 площею 4,4 кв. м і приміщення № 3 площею 10,5 кв. м, загальною площею 14,9 кв. м, які розташовані на першому поверсі будівлі гуртожитку № 3 за адресою місто Львів, вулиця Карпинця, 27..

4.Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повне рішення складено 12.10.2026.

Суддя Уляна ДІЛАЙ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua