Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №911/2414/26 — Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2026 р. м. Київ Справа № 911/2414/26

Господарський суд Київської області у складі судді Огороднік Д.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні, матеріали

за позовом Корпорації “ЕНЕРГОРЕСУРС-ІНВЕСТ” (79035, Львівська обл., м. Львів, вул. Зелена, 131; код ЄДРПОУ 30336890)

до Фізичної особи-підприємця Півня Дмитра Сергійовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 )

про стягнення заборгованості у розмірі 10500,00 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Предмет та підстави позову

На розгляд Господарського суду Київської області передано позовні вимоги Корпорації “ЕНЕРГОРЕСУРС-ІНВЕСТ” до Фізичної особи-підприємця Півня Дмитра Сергійовича про стягнення суми попередньої оплати у розмірі 10500,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач на підставі виставленого відповідачем рахунку № 1803 від 18.03.2026 здійснив попередню оплату канцелярських товарів у сумі 10500,00 грн. Відповідач товар не передав, а вимогу позивача про повернення попередньої оплати залишив без відповіді та без виконання.

Заперечення учасників судового процесу

Відзив на позовну заяву

Відповідач своїм правом на подання відзиву відповідно до ст.165 Господарського процесуального кодексу України не скористався. Будь-яких інших заяв чи клопотань до суду не надходило.

Хід розгляду справи та процесуальні дії суду

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.08.2026 по справі №911/2414/26 постановлено: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №911/2414/26 за правилами срощенного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Керуючись ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі була доставлена позивачу та його представнику до їх електронних кабінетів 12.08.2026 о 17:47 та 17:50, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського Процесуального Кодексу України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже, днем вручення ухвали вважається 13.08.2026.

Керуючись п. 3 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду була доставлена відповідачу до поштового відділення та вручена йому 21.08.2026, що підтверджується списком розсилки відправки судового рішення.

За таких обставин, позивач та відповідач про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Частиною 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд

ВСТАНОВИВ:

Фактичні обставини справи та перевірка їх доказами

Як вбачається з матеріалів справи, між Корпорацією “ЕНЕРГОРЕСУРС-ІНВЕСТ” (покупець, позивач) та фізичною особою-підприємцем Півнем Дмитром Сергійовичем (продавець, відповідач) було досягнуто домовленості щодо купівлі-продажу канцелярських товарів на загальну суму 10500,00 грн.

Продавцем (відповідачем) був виставлений рахунок №1803 від 18.03.2026 на суму 10500,00 грн.

На виконання умов договору, покупець здійснив попередню оплату, що підтверджується платіжною інструкцією №1335 від 19.03.2026 на суму 10500,00 грн.

Дані документи містять підписи уповноважених представників сторін.

29.06.2026, позивачем надіслано відповідачу вимогу (вих.№180), в якій покупець (позивач) вимагає протягом 7 календарних днів з дня отримання цієї вимоги повернути грошові кошти у розмірі 10500,00 грн.

Відповідачем відповіді не надано, вимоги не виконано.

Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження виконання вимог договору, а також на спростування вищевказаних обставин.

За таких обставин, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення заборгованості.

Оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду

Статтями 202, 205 Цивільного кодексу України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з частиною першою статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Оцінивши зміст правовідносин, що виникли між сторонами на підставі рахунку №1803 від 18.03.2026 та платіжної інструкції №1335 від 19.03.2026, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли правовідносини поставки, які регулюються нормами статті 712 Цивільного кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655– 697 Цивільного кодексу України).

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 662 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, — відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 19.03.2026 здійснено оплату за товар у загальній сумі 10500,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №335. Натомість відповідач свої обов`язки щодо поставки товару не виконав і станом на дату ухвалення рішення товар позивачу не передав.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування вищевказаних обставин.

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначеного Кодексу, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За таких обставин матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем умов договору щодо поставки позивачу товару.

Статтею 538 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконує його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 665 Цивільного кодексу України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Відповідно до частини другої статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання щодо своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі — формі позову.

За висновками суду, відсутність дій відповідача щодо поставки товару надає позивачу право на «законне очікування», що йому будуть повернуті кошти попередньої оплати. Неповернення відповідачем цих коштів прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Брумареску проти Румунії», «Пономарьов проти України», «Агрокомплекс проти України»).

Покупець має право на односторонню відмову від договору купівлі-продажу, зокрема у випадку здійснення покупцем попередньої оплати та непередання продавцем товару після її отримання у встановлені договором строки. У такому випадку покупець має право на повернення попередньої оплати, водночас з моменту відмови покупця від договору та вимоги повернути попередню оплату обов`язок продавця поставити товар припиняється.

В матеріалах справи наявна письмова вимога вих. №180, яка була надіслана відповідачу 29.06.2026, у якій позивач вимагав від відповідача повернення попередньої оплати в розмірі 10 500,00 грн протягом 7 календарних днів з дня отримання цієї вимоги.

Тобто такі дії позивача свідчать про те, що він скористався своїм правом, передбаченим частиною першою статті 665 Цивільного кодексу України, відмовився від договору купівлі-продажу і в силу положень частини другої статті 693 Цивільного кодексу України вимагав повернення попередньої оплати в розмірі 10 500,00 грн.

Відповідачем вимогу позивача не виконано, суму попередньої оплати не повернуто. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Таким чином оскільки відповідачем не надано суду доказів виконання обов`язку з поставки товару на суму 10 500,00 грн або повернення попередньої оплати на вказану суму, суд дійшов висновку про правомірність та обгрунтованість позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Конституції України та ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з ст.ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір

Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 86, 129, 232, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Півня Дмитра Сергійовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Корпорації “ЕНЕРГОРЕСУРС-ІНВЕСТ” (79035, Львівська обл., м. Львів, вул. Зелена, 131; код ЄДРПОУ 30336890) заборгованості у розмірі 10500 (десять тисяч п`ятсот) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені статтями 240 -241 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга може бути подано учасниками справи у порядку та строки передбаченими статтями 256 - 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Д.М. Огороднік