Рішення від 28 червня 2026 р. у справі №911/590/26 — Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2026 р. Справа № 911/590/26

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АПФ-Груп»

до Фермерського господарства «Купрій агро»

про стягнення 430727,60 грн,

за участі представників учасників провадження

від позивача: Добросько Л.В. - адвокат (поза межами приміщення),

від відповідача: не з`явився;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АПФ-груп" (далі - ТОВ "АПФ-груп", позивач) звернулося до Господарського суду Київської області через підсистему "Електронний суд" із позовною заявою № 02/03/2026-2 від 02.03.2026 (документ сформований в системі "Електронний суд" 03.03.2026) до Фермерського господарства "Купрій агро" (далі - ФГ "Купрій агро", відповідач) про стягнення 515159,10 грн, з яких 449080,94 грн - сума боргу, 4941,73 грн - інфляційне збільшення, 5429,13 грн - 3% річних, 55707,30 грн - пеня.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що 19.11.2024 ТОВ "АПФ-груп", як продавець, і ФГ "Купрій агро", як покупець, уклали договір купівлі-продажу № АПФ-52, в рамках якого продавець зобов`язався передати у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язався прийняти й оплатити паливо пічне, синтетичне рідке паливо, паливо котельне, паливо нафтове, суміш нафтова, газовий конденсат, згідно специфікації (далі - товар).

Позивач стверджує, що на виконання умов договору ТОВ "АПФ-груп" поставило на користь ФГ "Купрій агро" товар на загальну суму 899080,94 грн. ФГ "Купрій агро" прийняло товар в повному обсязі без жодних заперечень, однак лише частково здійснило оплату за отриманий товар на загальну суму 450000,00 грн, внаслідок чого утворилася заборгованість в розмірі 449080,94 грн.

Господарський суд Київської області ухвалою від 09.03.2026 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та вирішив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 06.04.2026.

Через підсистему «Електронний суд» 18.03.2026 від ТОВ «АПФ-Груп» надійшло клопотання № 17/03/2026-3 від 17.03.2026 про витребування доказів та клопотання №17/03/2026-4 від 17.03.2026 про долучення письмових доказів, яке задоволено судом у підготовчому засіданні 06.04.2026. Розгляд клопотання про витребування доказів суд вирішив відкласти на наступне судове засідання.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.03.2026 року було задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "АПФ-груп" від 18.03.2026 про участь у судових засіданнях у справі № 911/590/26 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів; визначено особу, яка братиме участь у судовому засіданні 06.04.2026 о 10:20 та у всіх наступних судових засіданнях у справі № 911/590/26 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду: представника Товариства з обмеженою відповідальністю "АПФ-груп" - адвокат Добросько Ліна Валеріївна.

У підготовчому засіданні 06.04.2026 суд оголосив перерву до 27.04.2026.

Через підсистему "Електронний суд" 09.04.2026 від ТОВ "АПФ-Груп" надійшла заява №08/04/2026-2 від 08.04.2026 про зменшення позовних вимог, у якій позивач повідомив, що після подачі позовної заяви до суду відповідач добровільно сплатив частину основного боргу на суму 100000,00 грн в рахунок погашення заборгованості за договором купівлі-продажу № АПФ-52 від 19.11.2024.

Таким чином, загальна сума заборгованості станом на 08.04.2026, визначена за розрахунками позивача та заявлена до стягнення з відповідача становить 430727,60 грн, з яких: 349080,94 грн - основний борг; 9463,97 грн - інфляційне збільшення; 6433,34 грн - 3% річних; 65749,35 грн - пеня, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання.

Розглянувши заяву позивача № 08/04/2026-2 від 08.04.2026 про зменшення позовних вимог, суд установив, що остання відповідає вимогам статті 46 ГПК України, у зв`язку з чим суд прийняв її до розгляду.

За таких обставин спір у справі вирішується виходячи із нової ціни позову - 430727,60 грн.

В судовому засіданні 27.04.2026 було розглянуто клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "АПФ-Груп" № 17/03/2026-3 від 17.03.2026 про витребування доказів, яке ухвалою суду задоволено частково.

Пунктом 2 зазначеної ухвали від 27.04.2026 витребувано у Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ ВП 44096797) інформацію про включення/не включення Фермерським господарством "Купрій агро" (код ЄДРПОУ 43086160) до податкового кредиту господарських операцій, проведених з Товариством з обмеженою відповідальністю "АПФ-Груп" (код ЄДРПОУ 41861939) за податковою накладною № 1110 від 17.11.2025, зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних, та копії податкових декларацій з податку на додану вартість Фермерського господарства "Купрій агро" (код ЄДРПОУ 43086160) зі всіма додатками (з розшифровкою податкового кредиту) в розрізі наявності контрагента Товариства з обмеженою відповідальністю "АПФ-Груп" (код ЄДРПОУ 41861939) за період з 17.11.2025 по 10.03.2026.

Ухвалою суду від 27.04.2026 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів; оголошено перерву в підготовчому засіданні до 25.05.2026 на 10:30.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.05.2026 було постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 15.06.2026.

05.06.2026, на виконання вимог суду викладених в ухвалі від 27.04.2026, Головне управління ДПС у Київській області направив до суду лист з додатками № 9387/5/10-36-04-01 від 26.05.2026, зокрема, подано податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період 2025 рік платника ФГ «Купрій агро». Зазначені докази долучено до матеріалів позову.

В судовому засіданні 15.06.2026 суд, не оголошуючи про початок розгляду справи по суті, вирішив оголосити перерву у судовому засіданні до 29.06.2026.

В судове засідання 29.06.2026 відповідач не з`явився, як і у всі попередні судові засідання, хоча про час та місце даного судового засідання та попередніх судових засідань був повідомлений належним чином та завчасно, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, виплату поштового переказу за номерами R 067118334237, R 067145106270, R 067163095308, R 067182833310, які містять підпис одержувача.

Відповідно до ст. 6 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Частиною 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Положеннями частини 4 статті 120 Господарського процесуального кодексу України визначено, що ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Пунктом 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи, що підтверджується наявними у матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень стосовно інформації про дату, час та місце кожного судового засідання, номери яких вказані вище.

Відзив на адресу суду від відповідача у зазначений в ухвалі суду від 09.03.2026 процесуальний строк не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача також не надходило, правову позицію у справі відповідач не висловив.

Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання, який був вчасно та належним чином повідомлений про розгляд справи, не перешкоджає розгляду справи по суті, суд відповідно до вимог ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

В ході розгляду справи судом, відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГПК України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Під час судового розгляду, відповідно до статей 209, 210 ГПК України були з`ясовані всі обставини, на які позивач у справі посилався, як на підставу своїх вимог та досліджені всі докази, наявні в матеріалах справи.

У судовому засіданні 29.06.2026 в порядку абз. 1 ч. 1 ст. 219 ГПК України суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України проголосив скорочене рішення.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

19.11.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АПФ-Груп» (далі - продавець) та Фермерським господарством «Купрій агро» (далі - покупець) було укладено Договір купівлі-продажу № АПФ-52 (далі - Договір), відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов`язується прийняти й оплатити паливо пічне, синтетичне рідке паливо, паливо котельне, паливо нафтове, суміш нафтова, газовий конденсат, згідно специфікації (далі - товар).

Умовами Договору № АПФ-52 від 19.11.2024 також було передбачено:

- кількість товару, одиниці виміру товару та ціна одиниці виміру товару визначаються сторонами у видатковій накладній (п.1.2);

- ціна товару встановлюється в національній валюті України. Ціна вказується у видаткових накладних, що є невід`ємною частиною Договору (п.2.1).

- передання товарів від продавця до покупця (відвантаження товару) за цим договором здійснюється в строк, що визначені згідно специфікації (п.3.1);

- продавець поставляє товар на базисних умовах СРТ місце призначення (склад) покупця, на підставі тлумачення правил «Інкотермс» у редакції 2010, з урахуванням особливостей та умов, зазначених у цьому договорі (п.3.2);

- датою передання товару вважається дата його отримання покупцем, що підтверджується видатковою накладною (п.3.5);

- якщо інше не застережене цим договором або не узгоджено сторонами у додатковій угоді або заявці до цього договору, розрахунки за товар здійснюються у формі оплати в розмірі 100% від суми, визначеної у рахунку-фактурі на протязі одного банківського дня з дати поставки товару (п.10.2);

- покупець за порушення обов`язку, визначеного п.10.1, 10.2 цього договору, за вимогою продавця зобов`язаний сплатити останньому штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення (п.11.3);

- строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.14.1 цього договору, та закінчується 31.12.2024. Якщо ніхто зі сторін не виявить бажання розірвати даний договір за 10 календарних днів до дати закінчення його дії, то договір вважається автоматично пролонгованим на 1 рік (п.14.2, 14.3).

Як вказує позивач, на виконання умов Договору, ним було відвантажено відповідачеві товар (суміш нафтову) на загальну суму 899 080,94 грн, за яку відповідач в повному обсязі та вчасно не розрахувався, у зв`язку з чим станом на момент розгляду позову за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 349080,94 грн.

На вказану суму позивачем також здійснено нарахування пені в розмірі 65749,35 грн, 9463,97 грн інфляційних втрат і 6433,34 грн 3% річних, за стягненням яких позивач і звернувся до суду.

Як зазначалось вище, відповідач не скористався своїм правом на подачу відзиву, інших письмових пояснень стосовно позову не подав, викладених в позові обставин також не спростував, доказів оплати товару до суду не надіслав.

Відтак, розгляд справи здійснюється за наявності доказів, поданих позивачем.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зі змісту ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України випливає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Спір між сторонами виник у зв`язку з неналежним виконанням умов Договору купівлі-продажу № АПФ-52 від 19.11.2024, підписаного першими особами підприємств та скріпленими печатками.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

У тексті позовної заяви позивач вказав, що згідно умов Договору ТОВ «АПФ-Груп» був поставлений, а ФГ «Купрій агро» прийнятий без зауважень товар (суміш нафтова) на загальну суму 899 080,94 грн, що підтверджується наступними документами: Специфікацією від 17.11.2025, видатковою накладною № 1185 від 17.11.2025, Актом приймання-передачі №1185-Т від 17.11.2025, податковою накладна № 1110 від 17.11.2025 та рахунком на оплату № 779 від 17.11.2025.

Зі слів позивача, зазначені документи в листопаді 2025 року були направлені на підпис директора ФГ «Купрій агро» та отримані ним 19.11.2025, про що свідчить трекінг посилки експрес-накладної за номером 20451323641119, однак від відповідача жодні документи з підписом не надійшли.

Так, судом було досліджено подані позивачем первинні документи та встановлено, що Специфікація від 17.11.2025, видаткова накладна № 1185 від 17.11.2025, Акт приймання-передачі №1185-Т від 17.11.2025 про отримання відвантаженого товару на суму 899 080,94 грн з боку ФГ «Купрій агро» не підписані та печаткою підприємства не засвідчені.

До того ж, з експрес-накладної за номером 20451323641119, датованої 17.12.2025, поданої до суду без опису вкладення та зазначенням повного переліку направлених документів, не можливо встановити, які саме документи було відправлено на адресу ФГ «Купрій агро». За таких обставин, подана накладна не може вважатись доказом направлення первинних документів на підпис відповідачеві.

Поряд з тим, судом встановлено факт вчинення відповідачем дій на виконання умов Договору № АПФ-52, які полягають у проведенні часткової оплати в загальній сумі 550000,00 грн.

Так, як було вказано в умовах п. 10.2 Договору, розрахунки за товар здійснюються у формі оплати в розмірі 100% від суми, визначеної у рахунку-фактурі на протязі одного банківського дня з дати поставки товару.

Позивачем було виставлено відповідачеві рахунок на оплату № 779 від 17.11.2025 з посиланням на Договір купівлі-продажу № АПФ-52 від 19.11.2024 стосовно оплати товару - суміш нафтова «Важка» ТУ У 19.2-41861939-002:2023, в кількості 23,66 т на загальну суму 899080,94 грн

Платіжними інструкціями № 1018 від 22.12.2025 на суму 200000,00 грн, № 1036 від 09.01.2026 на суму 250000,00 грн, №1162 від 06.04.2026 на суму 100000,00 грн ФГ «Купрій-агро» були здійснені оплати із призначенням платежу «часткова оплата згiдно рахунку номер 779 вiд 17.11.2025 року».

Тобто, відповідач, будучи обізнаним про необхідність оплати рахунку № 779 вiд 17.11.2025 згідно Договору № АПФ-52 від 19.11.2024 на загальну суму 899080,94 грн та власними діями стосовно часткової оплати товару саме за вказаним рахунком підтвердив факт необхідності його оплати шляхом внесення 100% коштів від суми, визначеної у рахунку-фактурі протягом 1 (одного) банківського дня з дати поставки товару.

Зважаючи, що сума товару, його характеристики (назва, технічні умови, кількість), які зазначені в рахунку та який частково оплачений відповідачем, повністю збігається із характеристиками, технічними умовами, кількістю та вартістю товару, вказаною у накладній від 17.11.2025, суд приходить до висновку, що датою поставки товару є дата накладної № 1185 від 17.11.2025.

Також суд вказує, що Головне управління ДПС у Київській області надало інформацію про включення Фермерським господарством "Купрій агро" (код ЄДРПОУ 43086160) на підставі податкової накладної № 1110 від 17.11.2025 на придбання суміші нафтової «Важка» ТУ У 19.2-41861939-002:2023 на загальну суму 899080,94 грн, в тому числі ПДВ 149846,82 грн, до податкового кредиту господарських операцій, проведених з Товариством з обмеженою відповідальністю "АПФ-Груп" за листопад 2025 року.

Додатково позивачем було надано суду товарно-транспортну накладну, створену ТОВ «Роад Агро», яким здійснювалось міжміське перевезення нафтопродуктів - суміш нафтова «Важка» ТУ У 19.2-41861939-002:2023, з підприємства-вантажовідправника. Пункт розвантаження вказано: Київська область, Згурівський район, село Нова Оржиця, вул. Молодіжна, будинок 17, як це було передбачено Специфікацією.

На підтвердження зазначеної інформації додана копія товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 1428 від 17.11.2025р. та витяг з системи GPS-моніторингу перевізника від 17.11.2025, яким підтверджують маршрут та місцезнаходження транспортного засобу під час доставки з пункту відправки товару до пункту призначення.

Зазначені документи в сукупності підтверджують, що вказаний у видатковій накладній товар отриманий відповідачем, що свідчить про повноту та якість виконання позивачем своїх зобов`язань за Договором, а тому товар вважається прийнятим без зауважень в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зважаючи на встановлені судом обставини отримання товару, строк оплати товару за видатковою накладною № 1185 від 17.11.2025 сплив 18.11.2025, а з 19.11.2025 настало прострочення.

Доказами, поданими до матеріалів справи вбачається, що за поставлений товар відповідач розрахувався частково на суму 550000,00 грн, про що свідчать платіжні інструкції № 1018 від 22.12.2025, № 1036 від 09.01.2026, №1162 від 06.04.2026 .

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу у сумі 349080,94 грн (899080,94-200000,00-250000,00-100000,00) є документально підтверджена, законна та така, яку слід задовольнити повністю.

У зв`язку з простроченням грошового зобов`язання з оплати вартості товару, позивач нараховує та просить суд стягнути з відповідача 65749,35 грн. штрафних санкцій у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, нарахованих за період з 19.11.2025-06.04.2026.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 11.3 Договору сторони передбачили, що покупець за порушення обов`язку, визначеного п.10.1, 10.2 цього договору, за вимогою продавця зобов`язаний сплатити останньому штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Передбачена сторонами у наведеному пункті відповідальність за своєю природою є пенею за порушення грошового зобов`язання.

З огляду на вимоги частин 1 та 2 статті 2, частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Суд, здійснивши власний розрахунок пені, за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи «Ліга:Закон», а також зважаючи на часткові проплати, які надходили від відповідача 22.12.2025, 09.01.2026, 06.04.2026, не виходячи при цьому за межі періоду, заявленого позивачем, встановив, що вірно розрахований розмір належної до стягнення з відповідача на користь позивача пені за заявлений період з 19.11.2025 по 06.04.2026 становить 68626,07 грн.

Відповідно до частини 2 ст. 237 ГПК України суд при ухваленні рішення не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, відтак вимогу про стягнення пені слід задовольнити повністю у заявленій сумі 65749,35 грн.

Крім того, відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивач нараховує та просить суд стягнути з відповідача 6433,34 грн. 3% річних, нарахованих за період з 19.11.2025 по 06.04.2026 та 9463,97 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з грудня 2025 року по лютий 2026 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання статті 625 Цивільного кодексу України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому проценти річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 Цивільного кодексу України.

Інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Суд, здійснивши власний розрахунок процентів річних та інфляційних втрат, не виходячи при цьому за межі періодів, заявлених позивачем, встановив, що вірно розрахований розмір належних до стягнення з відповідача на користь позивача процентів річних становить 6721,01 грн, інфляційних втрат 9463,97 грн.

Відповідно до частини 2 ст. 237 ГПК України суд при ухваленні рішення не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, а тому вимогу позивача про стягнення з відповідача процентів річних у розмірі 6433,34 грн суд задовольняє повністю в сумі, заявленій позивачем.

Інфляційні втрати позивачем нараховано правильно, відтак, сума заявлена позивачем - 9463,97 грн також підлягає задоволенню.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, суд задовольняє позов ТОВ «АПФ-Груп» повністю та ухвалює рішення про стягнення з ФГ «Купрій Агро» 349080,94 грн основного боргу, 65749,35 грн пені, 6433,34 грн 3 % річних та 9463,97 грн інфляційних втрат.

Суд звертає увагу, що позивач просив суд зазначити в рішенні суду про нарахування 3% річних на суму основного боргу з 02.03.2026 до моменту виконання рішення суду та роз`яснити органу (особі), що здійснювати примусове виконання рішення суду, що у випадку часткової сплати боржником суми основного боргу, нарахування 3% річних повинно здійснюватись на залишок заборгованості.

Відповідно до частини 10 ст. 238 ГПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Враховуючи, що за змістом ст. 625 ЦК України нарахування відсотків річних здійснюється за весь період існування грошового зобов`язання, вимогу позивача про нарахуванням та стягнення з відповідача 3% річних за порушення грошового зобов`язання до моменту виконання рішення суду в частині сплати основного боргу суд визнає обґрунтованою,

Разом із тим, з наданого позивачем розрахунку 3% річних вбачається, що відсотки річних нараховано до 06.04.2026 року включно.

Тож, з метою недопущення подвійного нарахування за один і той самий період, вірним є подальше нарахування 3% річних, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України, починаючи з 07.04.2026, а не 02.03.2026 як просить позивач.

Щодо розподілу судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, слід зазначити, що судовий збір, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Відтак, з відповідача підлягає до стягнення 5168,73 грн судового збору, розрахованого від суми основного боргу з урахуванням поданої заяви про зменшення розміру позовних вимог (430727,60*1,5%*коефіцієнт 0,8).

Судовий збір в розмірі 1013,18 грн (6181,91-5168,73) може бути повернуто на користь позивача з Державного бюджету України згідно ухвали суду за відповідним клопотанням позивача згідно до вимог ст.7 Закону України «Про судовий збір», у зв`язку із зменшенням розміру позовних вимог.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов повністю.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Купрій агро" (07653, Київська обл., Броварський р-н, с. Нова Оржиця, вул. Молодіжна, буд. 17, код ЄДРПОУ 43086160) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АПФ-Груп» (18020, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Чехова, буд. 115, офіс 2, код ЄДРПОУ 41861939) 349080 (триста сорок дев`ять тисяч вісімдесят) грн 94 коп. основного боргу; 9463 (дев`ять тисяч чотириста шістдесят три) грн 97 коп. інфляційних втрат; 6433 (шість тисяч чотириста тридцять три) грн 34 коп. 3% річних; 65 749 (шістдесят п`ять тисяч сімсот сорок дев`ять) грн 35 коп. пені та 5168 (п`ять тисяч сто шістдесят вісім) грн 73 коп. судового збору.

3. Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду у цій справі, нараховувати 3% річних, починаючи з 07.04.2026 і до моменту виконання рішення, за формулою:

Сума 3% річних = Сх3хД/КДР/100, де С - сума основного боргу, Д - кількість днів прострочення, КДР - кількість днів у році, у якому нараховуються 3% річних.

4. Роз`яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у випадку часткової сплати Фермерським господарством «Купрій агро» (код ЄДРПОУ 43086160) суми основного боргу, нарахування 3 % річних повинно здійснюватися на залишок основного боргу.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до статей 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано 09.10.2026 року

Суддя О.В. Щоткін