Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №910/6034/26 — Господарський суд міста Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.10.2026Справа № 910/6034/26

Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши без виклику сторін (без проведення судового засідання) у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "НБМ" (Україна, 04176, м. Київ, вул. Електриків, буд. 26; ідентифікаційний код: 22837796)

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал страхування" (Україна, 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154; ідентифікаційний код: 33908322)

про стягнення 118 998,17 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "НБМ" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал страхування" (далі - відповідач) про стягнення страхового відшкодування в розмірі 118 998,17 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2026 вказану позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків - протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.

17.06.2026 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви з додатками.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2026 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та серед іншого встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.

07.07.2026 представником відповідача сформовано в системі "Електронний суд" відзив на позовну заяву, який 07.07.2026 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

13.07.2026 представником позивача сформовано в системі "Електронний суд" відповідь на відзив, яку 13.07.2026 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

17.07.2026 представником відповідача сформовано в системі "Електронний суд" заперечення на відповідь на відзив, які 19.07.2026 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Частиною восьмою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

27.09.2025 о 07 год. 45 хв. по вул. Електриків, 12А у місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля "Daewoo Nexia", реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля "Renault", реєстраційний номер НОМЕР_2 , з напівпричепом "Ozgul", реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 .

Відповідно до постанови Подільського районного суду міста Києва від 17.12.2025 у справі № 758/15777/25, залишеної без змін постановою Київського апеляційного суду від 03.03.2026, провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено, зокрема, автомобіль "Daewoo Nexia", реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності позивачеві.

Станом на дату ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "Renault", реєстраційний номер НОМЕР_2 , була застрахована відповідачем на підставі полісу ОСЦПВВНТЗ №228679130.

26.01.2026 позивач звернувся до відповідача з Заявою про виплату страхового відшкодування №27.

Листом №090226-0244/к/у/тс від 09.02.2026 відповідач звернувся до позивача з проханням забезпечити доступ представника страховика до пошкодженого транспортного засобу.

Листом №42 від 17.02.2026 позивач повідомив відповідача про місцезнаходження пошкодженого автомобіля, зазначив дату та час проведення огляду, а також надав контактні дані відповідального за огляд автомобіля.

17.03.2026 на замовлення позивача суб`єктом оціночної діяльності Фізичною особою - підприємцем Ткачуком Максимом Сергійовичем складено Звіт про оцінку колісного транспортного засобу №10/68.03.26, яким визначено, що ринкова вартість КТЗ до пошкодження дорівнює 118 998,17 грн; коефіцієнт фізичного зносу дорівнює 0,7; вартість відновлювального ремонту - 181 010,52 грн; вартість матеріального збитку - 118 998,17 грн; утилізаційна вартість КТЗ - 5 292,00 грн.

Листом №250326-0600/к/у/тс від 25.03.2026 відповідач повідомив позивача про відсутність правових підстав для здійснення виплати страхового відшкодування, з огляду на відсутність встановленої вини водія автомобіля "Renault", реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_2 .

З огляду на те, що відповідач обов`язок з виплати страхового відшкодування не виконав, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача страхове відшкодування в розмірі 118 998,17 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно зі статтею 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідач, відмовляючи у виплаті страхового відшкодування та заперечуючи проти задоволення позову, вказує на відсутність доведеної вини водія автомобіля "Renault", реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_2 у вчиненні ДТП.

Суд враховує, що постановою Подільського районного суду міста Києва від 17.12.2025 у справі № 758/15777/25 провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Вказаним рішенням встановлено, що "на ділянці дороги, де відбулась ДТП, нанесена розмітка 1.3, яка розділяє транспортні потоки протилежних напрямків на дорогах, які мають чотири і більше смуг руху або на ділянках доріг з трьома смугами. При цьому лінії 1.1 та 1.3 перетинати забороняється.

При цьому з досліджених фото та відеоматеріалів вбачається перетин водієм ОСОБА_2 розмітки 1.3, чого не заперечив допитаний в судовому засіданні інспектор, який вказав що дійсно лінія переривається трошки далі від заїзду.

Судом також ураховується наявність дорожнього знаку 4.1 "Рух прямо", який дозволяє їхати тільки прямо на найближчому перехресті, і категорично забороняє поворот наліво. Подвійна суцільна лінія розмітки (1.3) чи її розрив лише дублюють вказівку знаку 4.1, підкреслюючи заборону повороту і розвороту на перехресті, і не змінюють його суті. При цьому, подвійна суцільна (1.3) вказує, що перетинати її не можна, а якщо розмітка є розірваною, але знак 4.1 стоїть, пріоритет за наказовим знаком - він забороняє поворот вліво на цьому перехресті.

Як установлено з описаного вище протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не вибрав безпечну швидкість, у разі виникнення перешкоди для руху, яку водій об`єктивно спроможний виявити не вжив заходів аж до зупинки транспортного засобу (п.2.3б, 12.1, 12.3 ПДР), внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем водія ОСОБА_2

…

При цьому, згідно із п. 1.4 ПДР, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила, отже, мав повне право розраховувати на виконання цих Правил водієм ОСОБА_2 .

Дослідивши матеріали по справі про адміністративне правопорушення, схему дорожньо-транспортної пригоди, суд встановив, що порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. 2.3.б, 12.1, 12.3 ПДР в судовому засіданні не знайшло своє підтвердження та вина поза всяким розумним сумнівом не доведена".

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

З огляду на встановлену цивільним законодавством презумпцію вини заподіювача шкоди, враховуючи відсутність вини ОСОБА_1 у вчиненні ДТП, а також обставини ДТП, встановлені у постанові Подільського районного суду міста Києва від 17.12.2025 у справі №758/15777/25, зважаючи на відсутність належного обґрунтування та допустимих доказів відсутності вини ОСОБА_2 у заподіянні шкоди внаслідок ДТП, суд дійшов висновку, що саме власник автомобіля "Renault", реєстраційний номер НОМЕР_2 , є відповідальним за шкоду, заподіяну майну позивача внаслідок ДТП.

Оскільки цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу "Renault", реєстраційний номер НОМЕР_2 , станом на дату ДТП була застрахована у відповідача, особою, відповідальною за завдану внаслідок ДТП шкоду, відповідно до положень Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у межах, передбачених вказаним законом та договором обов`язкового страхування цивільної відповідальності, є відповідач.

Згідно зі статтею 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до статті 999 Цивільного кодексу України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування).

У пункті 9 частини першої статті 7 Закону України "Про страхування" передбачені види обов`язкового страхування, одним із яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - цивільно-правова відповідальність) регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", іншими законами України і прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов`язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв`язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні.

Пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що у разі заподіяння внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди майну потерпілої особи такій особі відшкодовуються матеріальні збитки, пов`язані з пошкодженням чи знищенням транспортного засобу потерпілої особи.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхова (регламентна) виплата у разі пошкодження транспортного засобу розраховується як сума документально підтверджених витрат, пов`язаних із:

1) відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу, включаючи пошкодження, зроблені умисно для врятування потерпілих осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у порядку, визначеному частинами другою і третьою цієї статті;

2) евакуацією (доставкою) транспортного засобу в межах 150 кілометрів (якщо інша відстань не погоджена між страховиком (МТСБУ) та потерпілою особою) від місця дорожньо-транспортної пригоди на території України до місця проживання потерпілої особи або до місця стоянки на території України, або до місця здійснення відновлювального ремонту на території України, а також від місця проживання потерпілої особи або місця стоянки на території України до місця здійснення відновлювального ремонту на території України;

3) оплатою послуг стоянки, якщо транспортний засіб з поважних причин необхідно перемістити на стоянку, але не більше ніж до дати отримання страхової виплати.

Водночас, частинами 1 - 3 статті 28 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що транспортний засіб вважається знищеним, якщо вартість відновлювального ремонту перевищує ринкову вартість транспортного засобу станом на день настання дорожньо-транспортної пригоди до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, страхова (регламентна) виплата розраховується як сума:

матеріальних збитків, що визначаються як різниця між ринковою вартістю транспортного засобу на день настання дорожньо-транспортної пригоди до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та після пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди;

документально підтверджених витрат, пов`язаних з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання потерпілої особи або до місця стоянки такого транспортного засобу на території України.

У разі досягнення згоди між потерпілою особою та страховиком (МТСБУ) щодо відчуження потерпілою особою на користь страховика (МТСБУ) знищеного транспортного засобу страхова (регламентна) виплата розраховується як сума:

ринкової вартості транспортного засобу на день настання дорожньо-транспортної пригоди до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди;

документально підтверджених витрат, пов`язаних з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання потерпілої особи або до місця стоянки такого транспортного засобу на території України.

Ринкова вартість транспортного засобу до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди визначається суб`єктом оціночної діяльності, оцінювачем, судовим експертом або страховиком (МТСБУ) відповідно до положень законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні.

Зі змісту наданого позивачем Звіту про оцінку колісного транспортного засобу №10/68.03.26 від 17.03.2026, складеного суб`єктом оціночної діяльності Фізичною особою - підприємцем Ткачуком Максимом Сергійовичем, вбачається, що ринкова вартість автомобіля "Daewoo Nexia", реєстраційний номер НОМЕР_1 , до пошкодження дорівнює 118 998,17 грн, тоді як вартість відновлювального ремонту складає 181 010,52 грн.

Враховуючи приписи ч. 1 ст. 28 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", автомобіль "Daewoo Nexia", реєстраційний номер НОМЕР_1 , вважається знищеним внаслідок ДТП.

З огляду на викладене, страхова (регламентна) виплата, що мала бути здійснена відповідачем, дорівнює сумі матеріальних збитків, що визначаються як різниця між ринковою вартістю транспортного засобу на день настання дорожньо-транспортної пригоди до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та після пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а відтак складає 118 998,17 грн (ринкова вартість до пошкодження ) - 5 292,00 грн (утилізаційна вартість КТЗ) = 113 706,17 грн.

Для отримання страхової (регламентної) виплати потерпіла особа чи інша особа, яка має право на її отримання (далі - заявник), подає страховику, а у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону, - до МТСБУ, заяву про страхову виплату, заяву про регламентну виплату у строк, що не перевищує один рік з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, якщо шкоду заподіяно майну потерпілої особи.

Граничний строк для прийняття рішення за заявою про страхову (регламентну) виплату становить 60 календарних днів з дня подання заяви та всіх необхідних у відповідному страховому випадку документів, передбачених частиною третьою цієї статті, з урахуванням положень цієї частини та частини сьомої цієї статті (п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 32 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Частинами 1 - 3 статті 34 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що страховик (МТСБУ) зобов`язаний у строк, передбачений частиною п`ятою статті 32 цього Закону, письмово у спосіб, зазначений у заяві про страхову (регламентну) виплату, повідомити заявника про прийняте за його заявою рішення. Страховик (МТСБУ) зобов`язаний здійснити страхову (регламентну) виплату протягом трьох робочих днів з дня направлення заявнику повідомлення про прийняте рішення за його заявою про здійснення такої виплати. У разі прийняття рішення про відмову у здійсненні страхової (регламентної) виплати страховик (МТСБУ) зобов`язаний у повідомленні про прийняте рішення зазначити підстави для його прийняття.

Згідно з ст. 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" рішення страховика (МТСБУ) про здійснення або про відмову у здійсненні страхової (регламентної) виплати може бути оскаржено страхувальником або потерпілою особою, або іншою особою, яка має на неї право, у судовому порядку.

Оскільки судом встановлено безпідставність відмови відповідача у виплаті позивачеві страхового відшкодування, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування у визначеному судом розмірі.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено часткову обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає страхове відшкодування в розмірі 113706,17 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 3180,00 грн. Решта сплаченого судового збору в розмірі 148,00 грн залишається за позивачем.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал страхування" (Україна, 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154; ідентифікаційний код: 33908322) на користь Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "НБМ" (Україна, 04176, м. Київ, вул. Електриків, буд. 26; ідентифікаційний код: 22837796) страхове відшкодування в розмірі 113706 (сто тринадцять тисяч сімсот шість) грн 17 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3180 (три тисячі сто вісімдесят) грн 00 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Витрати по сплаті судового збору в розмірі 148,00 грн покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи подається у порядку та строк, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 12.10.2026.

Суддя О.В. Нечай