Суд: Господарський суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Господарське
Категорія: залізницею, з них
Дата: 11 жовтня 2026 р.
Справа: №910/2371/26
Суддя: Літвінова М.Є.
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
12.10.2026 Справа № 910/2371/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Літвінової М.Є., розглянувши
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс"
про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/2371/26
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про зобов`язання внести зміни до особового рахунку
Без повідомлення (виклику) представників учасників справи.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - відповідач) про зобов`язання внести зміни до особового рахунку № НОМЕР_1 шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми у розмірі 419 808, 10 грн.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що відповідачем було безпідставно списано iз особового рахунку позивача грошові кошти, з огляду на те, що у останнього відсутнє зобов`язання перед відповідачем яке було б підставою для списання таких коштів, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.07.2026 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про зобов`язання внести зміни до особового рахунку № НОМЕР_1 шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми у розмірі 419 808, 10 грн задоволено, зобов`язано Акцiонерне товариство "Українська залізниця" внести змiни до особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" № НОМЕР_1 шляхом вiдображення (вiдновлення, збiльшення) на ньому грошової суми в розмiрi 419 808 (чотириста дев`ятнадцять тисяч вiсiмсот вiсiм) гривень 10 копiйок. Стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 037 (п`ять тисяч тридцять сім) грн 70 коп.
17.07.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій представник позивача просить суд стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 50 000, 00 грн.
25.08.2026 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, в якому представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.
Дослідивши матеріали справи та розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, суд вважає, що вказана заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із частиною 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в пункті 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Згідно із статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати суду при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Зокрема, згідно із положеннями частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Отже, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.
Відповідно до положень частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Виходячи зі змісту наведених положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.
Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу з власної ініціативи. Такий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Разом з тим у частині 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу, та не покладати такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково - керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання критеріїв визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу (статті 126, 129 Господарського процесуального кодексу України), дає підстави дійти висновку, що вирішення питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу по суті (розміру суми витрат, які підлягають відшкодуванню) є обов`язком суду, зокрема, шляхом надання оцінки доказам поданим стороною із застосуванням критеріїв визначених у статті 126 та частинах 5 - 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Такий обов`язок у кожному конкретному випадку реалізовується на засадах змагальності та рівності сторін, шляхом надання сторонам можливості надати свої міркування/заперечення. За наслідками оцінки обставин справи і наведених учасниками справи щодо цього питання обґрунтувань та дослідження поданих стороною доказів за правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд і ухвалює рішення в цій частині.
В пунктах 33- 34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19 зазначено, що нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Також відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що:
- не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21);
- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц);
- суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).
У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином у вирішенні заяви сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суд керуючись принципами пропорційності та справедливості, закріпленими у статтях 2 та 15 Господарського процесуального кодексу України має обов`язок дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Подані стороною докази на підтвердження її витрат підлягають оцінці як з точки зору відповідності цих дій вимогам законодавства (вимогам статей 123, 124, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України), так і їх спрямованості на забезпечення права сторони (на користь якої ухвалене судове рішення) на відшкодування судових витрат.
Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем надано до суду: Договір про надання правової допомоги від 01.11.2023, Додаткову угоду № 0901-26 до Договору про надання правової допомоги від 01.11.2023 від 09.01.2026, Акт приймання - передавання наданих послуг до додаткової угоди № 0901-26 від 09.01.2026 від 15.07.2026, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН № 5860 від 26.08.2020, ордер про надання правничої (правової) допомоги серії АЕ № 1222667 від 27.11.2023.
Так, між ТОВ «МЕТАЛУРГТРАНС» та Адвокатом Чуміною Катериною Григорівною укладено Договір про надання правничої допомоги від 01.11.2023 року (далі - Договір) щодо здійснення правового захисту та представництва Замовника із визначенням переліку послуг (завдань) в окремих додаткових угодах (п.п.1.1. - 1.2. Договору). Відповідно до п. 1 Додаткової угоди № 0901-26 від 09.01.2026 року до Договору (далі - Додаткова угода) «Замовник доручає та оплачує, а Виконавець приймає на себе зобов`язання надати правові послуги (далі - Послуги) захисту інтересів Замовника щодо відновлення Акціонерним товариством «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» грошових коштів на особовому рахунку Замовника, зокрема Послуги щодо збору документів, доказів, підготовки та подання позовної заяви до Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» про зобов`язання вчинити дії - внести зміни до особового рахунку шляхом відновлення на ньому грошової суми, та супроводження судової справи в суді першої інстанції.» Орієнтовний перелік послуг в рамках предмету цієї Додаткової угоди визначено у п. 1.1. Додаткової угоди.
Пунктом 2.5.1. Договору сторонами погоджено надання Виконавцю (адвокату) всіх без обмежень прав та обов`язків позивача, які передбачені ГПК України та іншим діючим законодавством.
Згідно п. 2 Додаткової угоди сторони погодили, що вартість послуг Виконавця з урахуванням їх обсягу та часу, витраченого на надання правової допомоги під час розгляду справи у суді першої інстанції, складає фіксовану суму у розмірі 50 000,00 (п`ятдесят тисяч) гривень без ПДВ та сплачується Замовником шляхом перерахування безготівкових коштів у національній валюті України на рахунок Виконавця на підставі виставленого Виконавцем рахунку протягом 5 календарних днів після набрання законної сили рішенням за результатом розгляду справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛУРГТРАНС» до Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ», поданого в рамках виконання цієї додаткової угоди. Сторони погодили, що узгоджений у цьому пункті розмір вартості послуг Виконавця не залежить від результату розгляду судової справи.
Відповідно до п. 1.2. Додаткової угоди, орієнтовний час, витрачений на надання правової допомоги Замовнику, за цією Додатковою угодою: не менше 10 годин. Остаточний обсяг наданих послуг та кількість годин, витрачена Виконавцем на надання послуг Замовнику, визначаються Сторонами у Акті приймання-передавання наданих послуг. У відповідності до п. 1.3. Договору, по завершенню виконання правових послуг Сторони складають та підписують Акт приймання-передавання наданих послуг, із зазначенням кількості годин, витрачених на надання послуг.
За фактом надання послуг з правничої допомоги щодо представництва та захисту інтересів Клієнта у Господарському суді м. Києва в ході розгляду справи № 910/2371/26 між ТОВ «МЕТАЛУРГТРАНС» (Замовник) та Адвокатом Чуміною К.Г. (Виконавець) складено та підписано Акт приймання-передавання наданих послуг від 15.07.2026р.
Згідно п. 1 цього Акту, у відповідності до умов Договору та Додаткової угоди Виконавець надав, Замовник прийняв правові послуги (далі - Послуги), ), із захисту інтересів Замовника щодо відновлення Акціонерним товариством «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» грошових коштів на особовому рахунку Замовника, а саме: Послуги щодо збору документів, доказів, підготовки та подання позовної заяви до Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» про зобов`язання вчинити дії - внести зміни до особового рахунку шляхом відновлення на ньому грошової суми, та супроводження судової справи в суді першої інстанції (судова справа Господарського суду м. Києва № 910/2371/26).
З огляду на зміст та обсяг наданих послуг із правової допомоги за Договором та Додатковою угодою, Виконавцем було витрачено 13, 5 годин (п. 2 Акту приймання-передавання наданих послуг від 15.07.2026).
За попередньою домовленістю сторонами погоджено (п. 1.2. Додаткової угоди) орієнтовний час, витрачений на надання правової допомоги Замовнику: не менше 10 годин.
З Переліку наданих Послуг, зазначеного у п. 1.2. Акту приймання-передавання наданих послуг від 15.07.2026 р. наведено детальний опис наданих на виконання Додаткової угоди № 0901-26 від 09.01.2026 до Договору про надання правничої допомоги від 01.11.2023 року адвокатом Чуміної К.Г. послуг станом на 15.07.2026 року (включно):
1) Аналіз наявних у Замовника документів щодо обставин списання Акціонерним товариством «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» з особового рахунку ТОВ «МЕТАЛУРГТРАНС» грошових коштів: договору, виписок по особовому рахунку, досудового листування: заперечення до переліку щодо списання та претензії. Підготовка на направлення адвокатських запитів до Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» за вих. № 190126-1 від 19.01.2026, № 210126-1 від 21.01.2026, щодо отримання інформації та копій документів щодо обставин та підстав: зупинення (блокування) вагонів, списання з особового рахунку ТОВ «МЕТАЛУРГТРАНС» грошових коштів - 1 год.
2) Підготовка та подання позовної заяви до Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» про зобов`язання вчинити дії - внести зміни до особового рахунку шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми (подано 04.03.2026 р.) - 4,5 год.;
3) Підготовка та подання відповіді на відзив, поданим Акціонерним товариством «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (подано 07.04.2026 р.) - 2,5 год.;
4) Підготовка та подання Заперечення на клопотання Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» про залучення третьої особи (подано 29.04.2026 р.) - 1,5 год. ;
5) Підготовка та подання додаткових письмових пояснень щодо долучених Акціонерним товариством «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» додаткових доказів (подано 19.06.2026) - 1,5 год.;
6) Участь у судових засіданнях у суді першої інстанції (в режимі відеоконференції): 06.04.2026, 27.04.2026, 04.05.2026, 25.05.2026, 29.06.2026, 15.07.2026 - 2,5 год.
Таким чином, матеріали справи містять документи, які свідчать про реальність надання правової допомоги по справі № 910/2371/26.
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Судом встановлено, що у запереченнях проти задоволення заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу АТ "Українська залізниця" зазначає про надмірний розмір заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, неспівмірність розміру вартості послуг критеріям реальності і розумності таких витрат.
Суд відзначає, що у запереченнях на клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу відповідачем не вказано який саме розмір витрат на правову допомогу у даній справі є співмірним, на його думку. Крім того, відповідач не надав доказів, як і не зазначив обставин, в чому полягає неспівмірність понесених позивачем витрат на правову допомогу. Хоча з урахуванням принципу змагальності сторін, саме відповідач мав довести (спростувати подані позивачем докази), що заявлений позивачем розмір витрат на правову допомогу є неспівмірним суті спору та наданій правовій допомозі.
Суд критично оцінює доводи відповідача про те, що адвокатом Чуміною К.Г. не було заявлено 17.07.2026 про розмір понесених судових витрат до закінчення судових дебатів, відтак, така заява залишається без розгляду, з огляду на те, що представником позивача у позовній заяві зазначено, що документи на підтвердження отримання правничої допомоги будуть надані до суду у строк, передбачений ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Судом враховано, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача.
Водночас, стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Приймаючи до уваги, що спір у даній справі не є складним, не регулюється великою кількістю нормативних актів, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених і поданих до суду позивачем документів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) і розумності їхнього розміру, суд дійшов висновку частково задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/2371/26 та стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000, 00 грн.
Керуючись ст. 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України,
ВИРІШИВ:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Металургтранс» про ухвалення додаткового рішення у справі задовольнити частково.
2. Стягнути Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, місто Київ, вулиця Єжи Гедройця, будинок 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" (49069, м. Днiпро, пр. Орлика Пилипа, 18, примiщення 324-1; код ЄДРПОУ 33074226) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн 00 коп.
3. В іншій частині заяви відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя М.Є. Літвінова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua