Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №910/8954/26 — Господарський суд міста Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.10.2026Справа № 910/8954/26

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовом Запорізького державного медико-фармацевтичного університету (69035, місто Запоріжжя, бульвар Примаченко Марії, будинок 26)

до Приватного підприємства "Данія Інтернешнл" (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 37-41)

про стягнення 163 723 грн 83 коп.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Себбархе Мохамед (69035, місто Запоріжжя, вулиця Сталеварів, 40)

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

20.07.2026 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна Запорізького державного медико-фармацевтичного університету з вимогами до Приватного підприємства "Данія Інтернешнл" про стягнення 163 723 грн 83 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладених сторонами контракту про навчання іноземних громадян від 11.05.20217 № 36/17 та договору про надання платних освітніх послуг іноземним громадянам від 25.09.2020 № 20-213 належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання з оплати наданих освітніх послуг, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 150 901 грн 04 коп. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань позивачем нараховано 12 023 грн 90 коп. 3 % річних та 798 грн 89 коп. пені.

20.07.2026 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі третьої особи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2026, на підставі частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву залишено без руху.

31.07.2026 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2026 відкрито провадження у справі 910/8954/26/26, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, а також залучено до участі в розгляді справи Себбархе Мохамеда в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

27.08.2026 на адресу Господарського суду міста Києва повернулося поштове відправлення за № R067246777761, яким на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 37-41), було направлено ухвалу від 03.08.2026. Як вбачається з витягу з сайту https://track.ukrposhta.ua/, за номером рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № R067246777761, відправлення повернуто відправнику 24.08.2026, у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання.

Відповідно до частин 2, 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 03.08.2026 вручена відповідачу 24.08.2026.

Станом на 12.10.2026 відповідачем вимог ухвали суду від 30.07.2026, зокрема щодо подання відзиву на позов, не виконано.

З огляду на вищевикладене, оскільки Приватне підприємство "Данія Інтернешнл" не скористалося наданими їй процесуальними правами, зокрема, відповідачем не надано відзиву на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд, на підставі частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про можливість розгляду даної справи виключно за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

11.05.2017 між Запорізьким державним медичним університетом (університет за договором, позивач у справі) та Приватним підприємством "Данія Інтернешнл" (координатор набору за договором, відповідач у справі) було укладено договір про навчання іноземних громадян № 36/17 (договір-1), предметом якого є виконання зобов`язань координатора набору з набору іноземців-кандидатів на навчання в Університеті.

У пункті 2.1. договору сторони погодили, що метою цієї угоди є навчання іноземних громадян та підготовка із них фахівців за напрямом діяльності університету. Для її досягнення сторони за договором наступним чином визначили свої взаємопов`язані та взаємообумовлені функції:

- університет приймає на себе зобов`язання надати освітні послуги іноземним громадянам за освітніми програмами України для здобуття ними вищої освіти з обраної спеціальності;

- координатор набору приймає на себе зобов`язання за власний рахунок провести відбір іноземних громадян для навчання в університеті, в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Відповідно до пункту 3.1.1 договору університет зобов`язується укласти індивідуальні договори про навчання між університетом та іноземними громадянами, відібраними для навчання.

Згідно пункту 3.2.4 договору університет має право відраховувати особу, яка навчається, в установленому чинним законодавством та даним договором порядку із наступних підстав: академічна неуспішність; пропуски занять без поважних причин більше 30 днів за семестр; медичні протипоказання, підтверджені належним офіційним документом; власне бажання особи, яка навчається; несплата за навчання в порядку, передбаченому цією угодою; порушення законів України чи Правил внутрішнього розпорядку університету або невиконання інших суттєвих умов цієї угоди; виявлена фіктивність документів, які послужили підставою для зарахування на навчання.

Відповідно до пункту 4.1.6 договору координатор набору зобов`язується, зокрема, забезпечити укладення індивідуальних договорів про навчання між координатором набору та іноземними громадянами, відібраними для навчання; та забезпечити відшкодування університету у повному обсязі витрат, які поніс останній у результаті вимушеного виконання дій, котрі є обов`язком координатора набору за даним контрактом.

Координатор набору зобов`язується завчасно та без затримки письмово повідомити університет про обставини, що зумовлюють неможливість виконання чи належного виконання зобов`язань за цією угодою та прийняти всі можливі та залежні від координатору набору заходи щодо виконання своїх зобов`язань та мінімізації збитків для університету (пункт 4.1.7 договору).

Пунктом 5.15 договору, в редакції додаткової угоди № 5 від 17.07.2019, передбачено, що оплата за навчання здійснюється в формі безготівкового розрахунку на указаний розрахунковий рахунок Університету студентом відповідно до умов укладених індивідуальних договорів. За бажанням студента, оплата може бути здійснена кординатором набору або третьою особою. Оплата здійснюється в наступному порядку кожного семестру згідно з пунктом 5.16 договору.

Відповідно до пункту 5.16.1 договору, в редакції додаткової угоди № 5 від 17.07.2019, оплата проводиться студентами зарахованими на навчання з 01.09, відповідно до курсу навчання, а саме: для студентів 1 курсу за другий семестр - до 15.02 відповідного навчального року, для студентів 2-4 курсів за парні семестри - до 15.02 відповідного навчального року.

У відповідності до пункту 7.2 договору строк дії договору з 11.05.2017 по 11.05.2023.

Так, 25.09.2020 між Запорізьким державним медичним університетом (виконавець за договором), Приватним підприємством "Данія Інтернешнл" (координатор набору за договором) та Себбархе Мохамедом (студент за договором) укладено договір № 20-213 про надання освітніх послуг іноземним громадянам, відповідно до умов якого виконавець бере на себе зобов`язання за рахунок коштів студента або координатора набору або третьої особи здійснити надання освітні послуги студенту, а саме: форма навчання - денна, мова викладання - українська, освітньо-кваліфікаційний рівень - магістр, назва спеціальності - медицина, строк надання освітніх послуг 01.09.2020 - 01.08.2026. Освітні послуги за цим договором надаються, як платні освітні послуги відповідно до законодавства.

Відповідно до пунктів 2.1. та 2.5. договору-2 виконавець зобов`язаний надати студенту освітні послуги на рівні державних стандартів освіти та видати студенту документ про вищу освіту державного зразка за умови виконання студентом навчальної програми в повному обсязі, необхідному для здобуття певного ступеня вищої освіти або освітньо-кваліфікаційного рівня (оплата вартості документу про вищу освіту здійснюється студентом або Координатором набору відповідно до чинного законодавства, гранична вартість документів про вищу освіту державного зразка та перелік інформації, яка повинна міститись у документі про вищу освіту, встановлюється Кабінетом Міністрів України).

Згідно пунктів 3.1 та 3.2 договору-1 координатор набору зобов`язаний за бажанням студента своєчасно вносити оплату за освітні послуги в розмірі, строки та порядку відповідно до умов цього договору. Своєчасно інформувати виконавця про причини пропуску строків оплати з студентом або координатором набору за цим договором та надавати документальне підтвердження поважних причин пропуску.

У пункті 4.2 договору-2 визначено, що студент зобов`язаний у випадку неможливості виконання координатором вимог пункту 3.2 цього договору, самостійно здійснювати оплату за освітні послуги, або зі згоди студента провести оплату через координатора набору або третю особу.

У відповідності до пункту 5.2 договору-2 розмір оплати за весь строк надання освітніх послуг за цим договором встановлюється в доларах США і не змінюється виконавцем, за винятком випадків, прямо передбачених законодавством, з урахуванням статті 73 Закону України "Про вишу освіту", про що виконавець інформує студента та координатора набору.

Вартість освітньої послуги встановлюється відповідно до умов договору № 36/17 від 11.05.2017, зі змінами та доповненнями до нього. Загальна вартість освітніх послуг встановлюється відповідно до умов договору. Вартість освітніх послуг звільняється від ПДВ на підставі підпункту "г" підпункту 197.1.2 пункту 197.1. статті 197 Податкового кодексу України (пункт 5.2 договорору-2).

Пунктом 5.3. договору-2 сторонами погоджено, що оплата за навчання студента за цим договором здійснюється студентом в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок виконавця, в національній валюті України (по курсу Національного банку України на дату оплати), або в іноземній валюті (USD, EUR);- за бажанням студента оплата за навчання може бути здійснена Координатором набору, або третьою особою на розрахунковий рахунок виконавця: нерезидентом в національній валюті України (по курсу Національного банку України на дату оплати), або в іноземній валюті (USD, EUR); резидентом в національній валюті України (по курсу Національного банку України на дату оплати).

Відповідно до пунктів 5.4. та 5.2 договору-2 оплата за навчання здійснюється в розмірах, передбачених пунктом 5.2 цього договору в наступні терміни: за непарні семестри до 05 жовтня 2020 року, за парні семестри до 15 лютого поточного року.

Згідно з пункту 6.2 договору-2 при порушенні строків оплати, передбачених цим договором, студент або координатор набору зобов`язаний сплатити заборгованість та пеню у розмірі 0,1 відсотка від суми простроченого зобов`язання за кожен день прострочення, включаючи день фактичного погашення заборгованості або день відрахування студента.

При простроченні оплати більше ніж на 30 календарних днів університет має право на дострокове розірвання договору без укладення додаткової угоди до цього договору та відрахування студента. Датою розірвання договору та відрахування студента є дата, зазначена у відповідному наказі університету. При цьому, студент/координатор набору зобов`язаний відшкодувати університету вартість фактично отриманих освітніх послуг за цим договором, а також оплатити пеню за прострочення виконання грошових зобов`язань, нараховану на момент відрахування на підставі рахунку університету у триденний строк з дня дострокового розірвання договору та відрахування студента.

Відповідно до пункту 6.4 договору-2 при достроковому розірванні цього договору студент зобов`язаний відшкодувати виконавцю вартість фактично отриманих освітніх послуг за договором.

Наказом Запорізького державного медичного університету № 202 від 08.09.2022 з 01.09.2022 до завершення дії воєнного стану в Україні, в університеті вартість платних освітніх послуг для іноземних громадян зменшена на 30%.

Відповідно до наказу Запорізького державного медико-фармацевтичного університету № 89-с від 03.02.2023 "Про організацію навчання іноземних студентів в умовах воєнного стану у 2022-2023 навчальному році" у зв`язку із введенням Указу Президента України від 24 лютого 2022 року 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (зі змінами) з урахуванням листа Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 та перебування іноземних студентів за межами України, які не приступили до навчального процесу, призупинено надання освітніх послуг та нарахування оплати за, зокрема Себархе Мохамеда, який перебуває за межами України. Студент не приступав до навчального процесу з 06.02.2023 та не сплатив за освітні послуги.

Відповідно до наказу Запорізького державного медико - фармацевтичного університету № 535-с від 31.08.2023 за порушення умов договору про навчання (невиконання навчального плану, академічна заборгованість, фінансова заборгованість) Себархе Мохамеда відраховано з 30.08.2023 з числа студентів ІІ міжнародного факультету.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що за навчання студента обліковується заборгованість за платні освітні послуги у розмірі 3 570 доларів США, яку відповідно до умов договорів зобов`язаний сплатити координатор набору, відтак, заборгованість Приватного підприємства "Данія Інтернешнл" перед позивачем складає 3 570,00 доларів США. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань позивачем, за загальний період прострочення з 15.02.2022 по 14.01.2025, нараховано 12 023 грн 90 коп. 3 % річних та 798 грн 89 коп. пені.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладених між позивачем та відповідачем договорів, суд дійшов висновку, що дані правочини за своєю правовою природою є договорами послуги.

Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно частини 1 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов`язку з оплати вартості послуг за договором про надання освітніх послуг іноземним громадянам від 25.09.2020 № 20-213 та факту наявності заборгованості у розмірі 3 570,00 доларів США, вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача 12 023 грн 90 коп. 3 % річних та 798 грн 89 коп. пені, нарахованих за загальний період прострочення з 15.02.2022 по 14.01.2025, суд зазначає наступне.

З урахуванням приписів статті 549, частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з аналізу статей 612, 625 Цивільного кодексу України право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, які не є штрафними санкціями, є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Зазначені інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

При цьому розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України та застосування відповідальності відповідно до умов пункту 6.2. договору-2.

З огляду на вимоги статті 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Тобто визначаючи розмір заборгованості за договором, зокрема, в частині процентів річних та інфляційних втрат суд зобов`язаний належним чином дослідити поданий стороною доказ (в даному випадку - розрахунок заборгованості), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.

За результатами здійсненої за допомогою системи "ЛІГА" перевірки нарахування позивачем заявлених до стягнення пені та 3 % річних судом встановлено, що розмір пені та 3 % річних, перерахований судом у відповідності до приписів чинного законодавства та в межах визначеного позивачем періоду прострочення, відповідає вимогам зазначених вище норм законодавства, умовам договору та є арифметично вірним, тому вказані вимоги позивача про стягнення з відповідача 12 023 грн 90 коп. 3 % річних та 798 грн 89 коп. пені підлягають задоволенню за розрахунком позивача.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтями 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Данія Інтернешнл" (04053, місто Київ, вулиця Артема, будинок 37-41, ідентифікаційний код 32596688) на користь Запорізького державного медико-Фармацевтичного університету (69035, місто Запоріжжя, бульвар Примаченко Марії, будинок 26, ідентифікаційний код 45030873) 3 570 (три тисячі п`ятсот сімдесят) доларів США 00 центів заборгованості.

3.Стягнути з Приватного підприємства "Данія Інтернешнл" (04053, місто Київ, вулиця Артема, будинок 37-41, ідентифікаційний код 32596688) на користь Запорізького державного медико-Фармацевтичного університету (69035, місто Запоріжжя, бульвар Примаченко Марії, будинок 26, ідентифікаційний код 45030873) 12 023 (дванадцять тисяч двадцять три) грн 90 коп. 3 % річних, 798 (сімсот дев`яносто вісім) грн 89 коп. пені та 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят два) грн 40 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Н.Плотницька