Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №910/8416/26 — Господарський суд міста Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2026Справа № 910/8416/26

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГБК «Будівельник»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Фінанс»

про стягнення 951 848,76 грн

без повідомлення учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГБК «Будівельник» (далі - ТОВ «Будівельник», позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Фінанс» (далі - ТОВ «Прайм Фінанс», відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 951848,76 грн за договором відступлення прав вимоги № 1-16/01/2024 від 16.01.2024.

У обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що в порушення умов вказаного договору відповідач, як новий кредитор, не виконав зобов`язання з перерахування коштів за передане йому право вимоги у повному обсязі, у зв`язку з чим у ТОВ «Прайм Фінанс» виникла заборгованість.

У позові ТОВ «Будівельник» просить стягнути з відповідача основний борг у сумі 801 186,00 грн, інфляційні втрати в сумі 114 181,36 грн та 3% річних у сумі 36 481,40 грн, що разом складає 951 848,76 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2026 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у строк, визначений законом, відзиву не надав, його позиція щодо заявлених вимог суду невідома. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Ураховуючи, що відповідач не скористався наданим йому правом у межах визначеного законом процесуального строку на подання відзиву, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору за відсутності відзиву відповідача.

Отже, розглянувши позовні вимоги та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Установлено, що 16.01.2024 між ТОВ «ТОРГБК «Будівельник» (первісний кредитор) та ТОВ «ФК «Прайм Фінанс» (новий кредитор) був укладений договір про відступлення прав вимоги № 1-16/01/2024 (далі - договір), за умовами якого первісний кредитор відступає новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора до позичальників та/або заставодавців/іпотекодавців та/або поручителів, та/або юридичних осіб (дебіторів), зазначених у додатку № 1 до цього договору (боржники), включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту) та/або договорами застави, та/або іншими договорами, на підставі яких виникла дебіторська заборгованість юридичних осіб перед первісним кредитором, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку №1 до цього договору. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначеними цим договором (п. 1 договору).

Відповідно до п. 2 договору новий кредитор в день укладення цього договору набуває усі права кредитора за основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання боржниками зобов`язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів, сплати штрафних санкцій у розмірах, вказаних у додатку № 1 до цього договору, передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань, тощо. Розмір прав вимоги, які переходять до нового кредитора, вказаний у додатку № 1 до цього договору. Права кредитора за основними договорами переходять до нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги (за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків боржників, що надане відповідно до умов основних договорів). Сума заборгованості, вказана у додатку № 1 до цього договору, не враховує донараховані відсотки, пені та штрафні санкції, передбачені умовами основних договорів, після набуття первісним кредитором прав вимоги, у зв`язку з чим новий кредитор має право здійснити відповідні нарахування в межах умов відповідного кредитного договору

Сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за основними договорами, відповідно до цього договору новий кредитор сплачує первісному кредитору грошові кошти у сумі 1 848 599,81 грн без ПДВ. Ціна відступлення підлягає сплаті новим кредитором первісному кредитору в строк до 30 грудня 2024 року.

Згідно з п. 11 договору цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і скріплення відтисками печаток сторін (у випадку використання юридичними особами у своїй діяльності печатки).

Додатком № 1 до договору сторони погодили, що право вимоги відступається відповідачу за договором поставки № ТА19/4 від 19.09.2023, боржником за яким є ТОВ «ТД Трейд Актив», ціна відступлення - 1 848 599,00 грн.

Загальні підстави та порядок заміни кредитора у зобов`язанні визначені ст. 512 ЦК України, в силу якої кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (ст. 517 ЦК України).

Тобто відступлення права вимоги (цесія) за своєю суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором. Заміна кредитора у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом. Договір відступлення права вимоги може бути як оплатним, так і безоплатним.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору відступлення прав вимоги № 1-16/01/2024 від 16.01.2024 первісний кредитор (позивач) передав за актом прийому-передачі прав і документів від 16.01.2024, а новий кредитор (відповідач) - прийняв право вимоги, що належить первісному кредитору, і став кредитором за договором поставки № ТА19/4 від 19.09.2023, на підставі якого виникла заборгованість у ТОВ «ТД Трейд Актив» у сумі 1 848 599,00 грн.

Отже вартість переданих ТОВ «ФК «Прайм Фінанс» прав склала 1 848 599,00 грн.

Проте відповідач свої зобов`язання виконав неналежним чином, ціну відступлення сплатив на користь ТОВ «Будівельник» частково, на суму - 1 047 413,00 грн, що підтверджується наявною у справі банківською випискою по рахунку позивача.

Таким чином судом встановлено, що у ТОВ «ФК «Прайм Фінанс» утворилася заборгованість в сумі 801 186,00 грн (1 848 599,00 - 1 047 413,00), яка позивачу сплачена не була.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (612 ЦК України).

Оскільки відповідач доказів належної сплати вартості відступлених прав за договором № 1-16/01/2024 від 16.01.2024 не надав, доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з ТОВ «ФК «Прайм Фінанс» заборгованості в сумі 801 186,00 грн є правомірними та обґрунтованими.

Стосовно вимог про стягнення інфляційних втрат у сумі 114 181,36 грн та 3% річних у сумі 36 481,40 грн, нарахованих за прострочення виконання грошового зобов`язання, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту статей 612, 625 Цивільного кодексу України вбачається, що право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Отже, зважаючи на встановлене судом прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, суд прийшов до висновку, що нарахування позивачем матеріальних втрат є правомірним.

Здійснивши перевірку наведеного позивачем розрахунку інфляційних втрат у сумі 114 181,36 грн та 3% річних в сумі 36 481,40 грн, суд дійшов висновку, що він є арифметично правильним, а відтак, позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

За таких обставин позов ТОВ «Будівельник» підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Позивачем заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Статтею 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження факту понесення ТОВ «Будівельник» витрат на правову допомогу позивач надав копії:

- ордеру серії ВІ № 1384811 на надання правничої допомоги ТОВ «ТОРГБК «Будівельник» адвокатом Гусаренко О.М.;

- договору про надання правничої допомоги № 2/3 від 27.03.2026, укладеного між ТОВ «ТОРГБК «Будівельник» та адвокатом Гусаренко О.М.;

- акту приймання наданих послуг від 01.04.2026 за договором № 2/3 від 27.03.2026 на суму 10 000,00 грн.

Наведені вище докази суд вважає достатніми для підтвердження факту понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

У той же час при визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критерію розумності розміру, враховуючи конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для встановлення розумного розміру наданих послуг адвоката слід надати належну правову оцінку договору у сукупності з іншими доказами, складністю справи та виконання адвокатом робіт (наданих послуг), витраченим часом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконання робіт, ціною позову та (або) значення справи. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Як зауважила Велика Палата Верховного Суду, нормами процесуального законодавства передбачено основні критерії визначення та розподілу судових витрат такі, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Така позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, Верховним Судом у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19.

Також Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію, за якою при визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні Європейського суду у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У даному випадку суд враховує наступні критерії визначення розміру витрат на правову допомогу: категорію справи, яка є простою; ціну позову (951 848,76 грн); розгляд у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін; невеликий обсяг часу, необхідний для підготовки такого позову; відсутність відзиву відповідача чи будь-яких заяв з його боку; відсутність супроводу справи в суді після подачі позову.

Таким чином суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат позивача на правничу допомогу з 10 000,00 грн до 7 000,00 грн.

При цьому суд враховує позицію Верховного Суду у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18, якою визначено, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГБК «Будівельник» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Фінанс» про стягнення 951 848,76 грн задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Фінанс» (02081, м. Київ, вул. Ахматової Анни, буд. 44А, ідентифікаційний код 39508336) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГБК «Будівельник» (08720, Київська обл., Обухівський р-н, м. Українка, вул. Промислова, буд. 37, ідентифікаційний код 37909576) основний борг у сумі 801 186 (вісімсот одна тисяча сто вісімдесят шість) грн 00 коп., інфляційні втрати в сумі 114 181 (сто чотирнадцять тисяч сто вісімдесят одна) грн 36 коп., 3% річних у сумі 36 481 (тридцять шість тисяч чотириста вісімдесят одна) грн 40 коп., судовий збір у сумі 11 423 (одинадцять тисяч чотириста двадцять три) грн 00 коп. та витрати на правничу допомогу в сумі 7 000 (сім тисяч) грн 00 коп.

Повне рішення складене 12 жовтня 2026 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Суддя Головіна К.І.