Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №990/252/25 — Велика Палата Верховного Суду

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року

м. Київ

Справа № 990/252/25

Провадження № 11-71заі26

Велика Палата Верховного Суду у складі:

головуючого судді Погрібного С. О.,

судді-доповідача Губської О. А.,

суддів Банаська О. О., Білоконь О. В., Булейко О. Л., Гімона М. М., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Пількова К. М., Стефанів Н. С., Стрелець Т. Г., Ступак О. В., Ткача І. В., Уркевича В. Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання Дехтяренко О. В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Петренко Ю. В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28 січня 2026 року (судді Єресько Л.О., Мельник-Томенко Ж. М., Радишевська О. Р., Желєзний І. В., Жук А. В.) у справі № 990/252/25 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛА:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. У червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія), у якому просив:

- визнати протиправним і скасувати рішення ВККС від 06 травня 2025 року № 5/ас-25, яким ОСОБА_1 не підтверджено здатність здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм особистої компетентності;

- зобов`язати ВККС повторно провести співбесіду з ОСОБА_1 , кандидатом, який успішно пройшов перший, другий та третій етапи кваліфікаційного іспиту у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах, оголошеного рішенням ВККС від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), щодо надання рекомендації для підтвердження здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді.

2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що у відповідь на лист ВККС від 11 квітня 2025 року № 21-2602/25 щодо надання у строк до 25 квітня 2025 року Комісії із долученням до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності, він 17 квітня 2025 року надіслав заповнений Додаток 1 до вказаного листа Комісії. Однак наведені ним пояснення Комісія проігнорувала, оскільки в оскаржуваному рішенні у розділі «Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності» зазначено, що з кандидатом ОСОБА_1 обговорювався масив тем, які стосувалися відповідних показників цього критерію, зокрема щодо розуміння кандидатом поняття «тиск з боку органів державної влади» (https://youtu.be/EAAUj5jb3fg?t=869), наведення особистих прикладів наявності тиску під час здійснення професійної діяльності тощо (https://www.youtube.com/watch? v=EAAUj5jb3fg&t=1564s), а не тих відомостей, які він зазначив у додатку 1 до вказаного листа ВККС.

2.1. Позивач наполягав на тому, що Комісія в оскаржуваному рішенні не навела обґрунтованих сумнівів у частині неврахування показника рішучості в категорії особистої компетентності щодо його безпосередньої участі в заходах, необхідних для забезпечення оборони України з липня по листопад 2022 року, та його відповідності критерію безперервного розвитку з огляду на повідомлену ним інформацію щодо систематичних навчань, передбачених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Відсутність в оскаржуваному рішенні Комісії докладного аналізу і мотивованого відхилення доводів кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду, на переконання позивача, не може бути визнана незначною формальністю або недоліком, що не має істотного значення та не впливає на законність і обґрунтованість такого рішення ВККС у цілому.

2.2. На цій підставі позивач доводив, що мотиви відмови в наданні рекомендації про призначення кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду не мають бути формальними, номінальними чи декларативними. Такі підстави мають містити змістовну, якісну інформацію про претендента на цю посаду, про його життя, відповідність поведінки морально етичним нормам, про репутацію тощо. Умотивованість рішення ВККС про відмову у внесенні рекомендації про підтвердження здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм особистої компетентності є не лише формальним дотриманням вимог закону, а й принципу юридичної визначеності у питанні встановлення законності підстав такої рекомендації. Належна мотивація Комісією рішення (як форми зовнішнього вираження дискреційних повноважень) дає можливість перевірити, як саме (за якими ознаками) відбувалася процедура вирішення цього питання.

2.3. Установлення такого бар`єру, як вимірювання критерію «особиста компетентність» у певних балах на етапі дослідження досьє та проведення співбесіди, за відсутності такої вимоги на рівні закону, самостійним рішенням Комісії через норми Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 (далі - Положення № 20/зп-25), на думку позивача, породжує надмірну дискрецію ВККС та є самостійною правовою підставою для скасування оскаржуваного рішення ВККС на підставі пункту 4 частини другої статті 88 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII), оскільки останнє не містить посилань на визначені законом підстави його ухвалення, адже в зазначеному Законі немає відсоткової градації вимірювання критерію «особиста компетентність».

2.4. Отже, за доводами позивача, втручання оскаржуваним рішенням ВККС у гарантоване статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право позивача на повагу до особистого життя в аспекті доступу до обраної професії та можливості встановлювати і розвивати стосунки професійного характеру не було необхідним і пропорційним, оскільки сталося без належного з`ясування та обґрунтування підстав, не мотивовано належним чином із наданням оцінки поясненням кандидата на посаду судді.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28 січня 2026 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення ВККС від 06 травня 2025 року № 5/ас-25 про визнання ОСОБА_1 таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм «особиста компетентність». Зобов`язано ВККС поновити участь ОСОБА_1 у конкурсі на посаду судді апеляційного адміністративного суду та повторно розглянути питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів його кваліфікаційного оцінювання у межах конкурсу, оголошеного рішенням ВККС від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), з урахуванням правової оцінки, наданої Верховним Судом у цьому рішенні.

4. Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що рішення ВККС від 06 травня 2025 року № 5/ас-25 у частині висновку про визнання ОСОБА_1 таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм «особиста компетентність», не може бути визнано таким, що відповідає вимогам пункту 4 частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII, а також критеріям обґрунтованості, визначеним статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), що є підставою для визнання його протиправним і скасування.

5. Суд зауважив, що у процедурі розв`язання Комісією питання про визнання особи такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному суді, негативне рішення має містити не лише покликання на визначені законом підстави такого визнання, а й мотиви, з яких Комісія дійшла висновку про наявність обставин, з якими пов`язується обґрунтований сумнів щодо відповідності кандидата критерію «особиста компетентність». Отже, будь-яка оцінка Комісії під час оцінювання особистої компетенції має бути мотивованою.

6. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що з викладеного у рішенні ВККС від 06 травня 2025 року № 5/ас-25 мотивування не випливає, якому з критеріїв та за якими елементами не відповідає позивач, обґрунтування виставлених оцінок у взаємозв`язку із критерієм «особиста компетентність» не наведено.

Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог

7. Не погодившись із таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, на обґрунтування якої зазначив, що воно ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

8. Відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не враховав, що процедура кваліфікаційного оцінювання передбачає здійснення суб`єктом владних повноважень спеціальної професійної оцінки, що за своєю суттю є дискреційною. У межах такої процедури Закон № 1402-VIIІ не вимагає деталізації внутрішніх (особистих) міркувань кожного члена Комісії та/або покрокового обґрунтування виставлення балів за кожним показником критерію, який оцінюється. Висновок колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду фактично ґрунтується на підміні перевірки законності спірного рішення Комісії оцінкою його змістовної доцільності, що виходить за межі судового контролю.

9. Крім того, відповідач вказує, що невідповідність кандидата критерію кваліфікаційного оцінювання за відповідними показниками може бути встановлена на підставі узагальненої оцінки відповідного критерію, без обов`язку встановлення окремих фактів чи формулювання висновків у категоріях порушення та/або проступку. Наголошує, що Закон № 1402-VIIІне покладає на Комісію обов`язку доводити наявність негативних обставин, у свою чергу достатнім є встановлення невідповідності кандидата визначеним цим Законом критеріям за результатами проведеного оцінювання за відповідними показниками. На думку скаржника, з означеного вбачається, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду сформулював додаткову вимогу до змісту прийнятого Комісією відносно ОСОБА_1 рішення, яка у свою чергу Законом № 1402-VIIІне передбачена, що свідчить про вихід суду за межі судового контролю та за межі функції правозастосування.

10. Відповідач зазначає, що суд першої інстанції не встановив жодного порушення процедури під час прийняття Комісією спірного рішення, перевищення членами Комісії повноважень під час проведення процедури кваліфікаційного оцінювання та/або наявності ознак свавільності прийнятого відповідачем відносно позивача рішення. Натомість суд першої інстанції фактично здійснив переоцінку змісту висновків, зроблених Комісією за результатами дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1. у межах Конкурсу та достатності їх мотивування, що за своєю правовою природою є втручанням у сферу дискреційних повноважень органу.

11. Крім того, скаржник наголошує, що суд першої інстанції не встановив жодної юридично значущої вади спірного акта, яка відповідно до статті 2 КАС України могла б бути підставою для його скасування. У свою чергу підставою для задоволення цього адміністративного позову стала незгода суду першої інстанції з оцінкою Комісії, що саме по собі не є підставою для визнання прийнятого Комісією рішення протиправним і таким, що не відповідає вимогам пункту 4 частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIIІ.

12. На думку скаржника, у спірному рішенні Комісії міститься узагальнена, але змістовна оцінка ОСОБА_1 за всіма показниками критерію особистої компетентності. Оцінка кандидата за критеріями особистої, соціальної компетентностей, доброчесності та професійної етики здійснювалась Комісією з огляду на те, що кваліфікаційне оцінювання кандидата на посаду проводиться в межах процедури конкурсу, що за своєю природою передбачає відображення конкурентних переваг перед іншими кандидатами, що не було продемонстровано ОСОБА_1 у частині відповідності критерію особистої компетентності. Сам факт надання відповідей під час співбесіди на всі запитання не гарантує кандидату виставлення найвищого бала, зокрема за критерієм особистої компетентності по 50 балів. Комісія оцінює не кількість чи формальну повноту відповідей, а зміст, глибину, переконливість, професійність відповідей та їхню відповідність очікуваному рівню компетентності судді апеляційної інстанції. Комісія також не зобов`язана детально вказувати, яка конкретно усна або письмова відповідь вплинула на конкретне числове значення оцінки, оскільки така деталізована мотивація не передбачена ні законодавством, ні внутрішніми документами Комісії. Усі надані позивачем пояснення - як письмові, так і усні під час співбесіди Комісія врахувала та ретельно проаналізувала в сукупності з матеріалами досьє кандидата на посаду судді. Відповідно Комісія виставила обґрунтовані індивідуальні оцінки, що відображають внутрішнє переконання кожного члена Комісії та відтворені в спірному рішенні.

13. Скаржник зазначає, що відсутність в оскаржуваному рішенні Комісії покликання на певні обставини не свідчить про те, що вказаних обставин Комісія не врахувала під час ухвалення рішення. Зі змісту рішення вбачається, що надані позивачем відповіді на питання Комісія оцінила, а саме кожен член Комісії виставив індивідуальний бал за своїм внутрішнім переконанням, що відповідає вимогам Закону № 1402-VIIІта Положення № 20/зп-25. Зазначене стосується оцінювання Комісією всіх критеріїв (показників особистої компетентності) позивача на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди». Зміст рішення розкриває мотиви, якими керувалася Комісія під час його прийняття, у ньому наявна послідовність викладення обставин, аналіз яких слугував для висновків щодо відповідної оцінки компетентностей позивача.

14. Відповідач зазначає, що відповідно до частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIIІ рішення Комісії, ухвалене за результатами кваліфікаційного оцінювання, може бути скасоване виключно з вичерпних підстав, які не підлягають розширеному тлумаченню. На думку скаржника, суд першої інстанції, визнавши рішення Комісії таким, що не відповідає вимогам обґрунтованості, фактично вийшов за межі цих підстав.

15. З огляду на викладене відповідач вважає, що висновки суду фактично зводяться до переоцінки мотивів рішення та втручання у дискреційні повноваження Комісії, що є належною правовою підставою для його скасування.

16. Відповідач зазначає, що суд першої інстанції, всупереч вимогам процесуального закону, неправильно застосував положення пункту 4 частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIIІ, не встановивши передбачених цією нормою підстав для скасування рішення Комісії, зокрема відсутності мотивів, та фактично підмінив перевірку законності рішення його оцінкою по суті.

17. З урахуванням викладеного відповідач вважає, що за відсутності встановлених порушень процедури, перевищення повноважень або ознак свавільності підстав для скасування рішення Комісії немає.

18. ВККС зауважує, що всупереч правовому регламентування спірних правовідносин суд першої інстанції в цьому випадку вийшов за межі повноважень й втрутився в адміністративний розсуд Комісії щодо проведення кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді у межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді в апеляційному суді, зобов`язавши Комісію діяти у певний спосіб, а саме поновити участь ОСОБА_1 у конкурсі на посаду судді апеляційного адміністративного суду та повторно розглянути питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів його кваліфікаційного оцінювання у межах конкурсу, з урахуванням правової оцінки, наданої Верховним Судом у цьому рішенні. Натомість суд першої інстанції не взяв до уваги, що конкурс на зайняття посад суддів апеляційних адміністративних судів, оголошений рішенням ВККС від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), завершено у встановленому законом порядку. За його результатами Комісія прийняла остаточні рішення та реалізувала всі етапи конкурсної процедури. Поновлення участі одного кандидата у вже завершеному конкурсі неминуче призвело б до створення нерівних умов для інших учасників конкурсної процедури, щодо яких Комісія прийняла остаточні рішення. Вказує, що колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду не надала оцінки можливому втручанню у права та законні інтереси інших кандидатів, щодо яких Комісія прийняла остаточні рішення. З огляду на завершення конкурсу на посаду суддів в апеляційних адміністративних судах обраний судом спосіб захисту не може привести до ефективного відновлення прав ОСОБА_1 . Відтак суд не дотримався вимог щодо ефективності способу захисту порушеного права.

19. На підставі викладеного скаржник просить скасувати рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28 січня 2026 року у справі № 990/252/25 і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 .

Позиція учасників справи

20. У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення та просить залишити апеляційну скаргу ВККС без задоволення.

Рух апеляційної скарги

21. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 04 березня 2026 року відкрила апеляційне провадження в цій справі, а ухвалою від 08 квітня 2026 року призначила справу до апеляційного розгляду в судовому засіданні на 09 червня 2026 року.

22. 09 червня 2026 року розгляд справи відкладено на 23 вересня 2026 року.

Установлені судом першої інстанції обставини справи

23. Рішенням ВККС від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних адміністративних судах.

24. У визначений ВККС строк ОСОБА_1 звернувся до Комісії із заявою про допуск до участі у вказаному конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного адміністративного суду як особа, яка відповідає вимогам пункту 3 частини першої статті 28 Закону № 1402-VIII (адвокат), а також просив провести стосовно нього кваліфікаційне оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

25. Комісія рішенням від 04 березня 2024 року № 1/ас-24 допустила ОСОБА_1 до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в означеному конкурсі.

26. Рішенням від 19 червня 2024 року № 184/зп-24 Комісія призначила кваліфікаційне оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах 172 кандидатів, у тому числі позивачу. Цим рішенням ВККС також установила черговість етапів кваліфікаційного оцінювання: перший - складання кваліфікаційного іспиту; другий - дослідження досьє та проведення співбесіди.

27. У рішенням Комісії від 23 жовтня 2024 року № 333/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду. До тестування когнітивних здібностей допущено 132 кандидати, серед яких і позивач, які успішно пройшли перший етап кваліфікаційного іспиту.

28. Далі рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 19/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах. До виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду допущено 105 кандидатів, в тому числі ОСОБА_1 , які успішно пройшли другий етап кваліфікаційного іспиту.

29. Рішеннями Комісії від 12 березня 2025 року № 48/зп-25 та № 49/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 24 та 25 лютого 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах зазначеного конкурсу.

30. Законом України від 20 листопада 2024 року № 4072-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо особливостей складення кваліфікаційного іспиту» (далі - Закон № 4072-ІХ) розділ ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII доповнено пунктом 62, яким установлено, що після введення в дію положень цього Закону щодо анонімного тестування з історії української державності таке тестування не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями ВККС від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

31. Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами, далі - Положення № 185/зп-24), у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

32. Згідно з рішенням ВККС від 12 березня 2025 року за № 49/зп-25 ОСОБА_1 успішно виконав практичне завдання, отримавши 117 балів, та вважався таким, що допущений до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» в межах конкурсу, оголошеного рішенням ВККС України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

33. За результатами іспиту ОСОБА_1 отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах зазначеного конкурсу:

- за результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 набрав 116 балів;

- за результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту - тестування когнітивних здібностей ОСОБА_1 набрав 43 бали;

- за результатами виконання практичного завдання з адміністративної спеціалізації ОСОБА_1 набрав 117 балів;

- кандидат ОСОБА_1 не складав іспиту на знання історії української державності, проте ним успішно складено інші тестування та виконано відповідні практичні завдання, з урахуванням чого Комісія до загального результату іспиту додала 40 балів.

34. Загальна кількість балів ОСОБА_1 за кваліфікаційний іспит - 316 із 400 можливих, що свідчить про підтвердження кандидатом здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм «професійна компетентність».

35. Відповідно до статті 75 Закону № 1402-VIII, статей 56-58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Комісією було організовано проведення спеціальної перевірки стосовно ОСОБА_1 .

36. Рішенням Комісії від 05 травня 2025 року № 3/ас-25 установлено, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність вимогам до позивача, та визначено, що результати спеціальної перевірки мають бути враховані при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

37. Рішеннями Комісії від 12 березня 2025 року № 49/зп-25 було допущено 67 кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії, зокрема ОСОБА_1 . Цим же рішенням установлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться у складі Першої палати ВККС.

38. Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 13 березня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1. визначено члена Комісії Кидисюка Р. А .

39. ВККС 11 квітня 2025 року звернулася до кандидатів на посаду судді апеляційного адміністративного суду (лист № 21-2602/25) та запропонувала надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності. Увагу кандидатів було акцентовано на пункті 5.6 розділу 5 Положення, у якому визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання. Зокрема, особиста компетентність ? 50 балів (рішучістьтавідповідальність?25 балів, безперервнийрозвиток?25 балів) ісоціальнакомпетентність?50 балів(ефективна комунікація ?12,5 бала, ефективнавзаємодія?12,5 бала, стійкістьмотивації?12,5 бала, емоційнастійкість?12,5 бала).

40. 17 квітня 2025 року позивач надіслав до Комісії пояснення та докази на виконання листа № 21-2602/25 від 11 квітня 2025 року. У своїх поясненнях кандидат навів інформацію, яка, на його думку, підтверджує його відповідність запитуваним критеріям.

41. Зокрема, у графі 1.1 «Інформація щодо відповідності кандидата на посаду судді критерію «Особиста компетентність» за показниками «Рішучість та відповідальність» позивач указав, що він у березні 2022 року самостійно звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 , щоб виконати свій конституційний обов`язок щодо захисту Батьківщини, а в червні 2022 року був мобілізований та відповідально виконував бойові завдання у зоні бойових дій.

42. У графі 1.2 «Інформація щодо відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності за показником «Безперервний розвиток» позивач указав, що він отримав ступінь спеціаліста з права та ступінь магістра з державного управління, постійно проходить курси підвищення кваліфікації в своїй адвокатській діяльності, займається самоосвітою з права та психології, вивчає історію державотворення в Україні.

43. Громадська рада доброчесності (далі - ГРД) 23 квітня 2025 року затвердила рішення про надання Комісії інформації. У вказаному рішенні зазначено, що, проаналізувавши інформацію щодо кандидата на посаду судді ОСОБА_1., ГРД виявила дані, які не є самостійною підставою для висновку, однак характеризують кандидата та можуть бути використані під час його оцінювання.

44. 06 травня 2025 року з позивачем було проведено співбесіду. На початку співбесіди позивача ознайомлено з його правами, а також встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Позивачу також було запропоновано надавати уточнювальну інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження його досьє.

45. Під час співбесіди Комісією обговорено: а) результати дослідження досьє кандидата; б) відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також показникам критеріїв доброчесності та професійної етики.

46. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень і співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за критеріями професійної етики і доброчесності, становить 285 із 300 можливих, що є вищим за 75 % (225 балів) максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критерію «Професійна етика та доброчесність».

47. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень і співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм за результатами оцінювання у складі палати, становить 40 із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала), а тому Комісія виснувала, що кандидат відповідає критерію «Соціальна компетентність».

48. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень і співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм за результатами оцінювання у складі палати, становить 27,5 бала із 50 можливих, що є нижчим за 75 % (37,5 бала), а тому Комісія виснувала, що кандидат не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм «Особиста компетентність».

49. Установлюючи невідповідність ОСОБА_1 критерію «Особиста компетентність», Комісія врахувала те, що з кандидатом ОСОБА_1 обговорювався масив тем, які стосувалися відповідних показників цього критерію, зокрема щодо розуміння кандидатом поняття «тиск з боку органів державної влади» (https://youtu.be/EAAUj5jb3fg?t=869), наведення особистих прикладів наявності тиску під час здійснення професійної діяльності тощо (https://www.youtube.com/watch?v=EAAUj5jb3fg&t=1564s).

50. На пропозицію члена Комісії навести вдалі приклади рішучості, кандидат уважає суттєвим прикладом рішучості безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України з липня по листопад 2022 року.

51. На запитання стосовно відповідності критерію «Безперервний розвиток» кандидат стверджував про систематичні навчання, які передбачені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», перечитування книг час від часу, професійне спілкування, подорожі як хобі та пізнання усього нового (ІНФОРМАЦІЯ_2).

52. За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди з кандидатом ОСОБА_1 . Комісія ухвалила рішення від 06 червня 2025 року № 5/ас-25, яким визначила, що за результатами кваліфікаційного оцінювання ОСОБА_1 набрав загальний бал 668,5, проте визнала його таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм «Особиста компетентність».

53. Установлюючи невідповідність ОСОБА_1 критерію «Особиста компетентність», Комісія зазначила таке: «Надані кандидатом документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності у ході співбесіди були індивідуально оцінені членами Комісії так:

- показник «Рішучість та відповідальність» - 17,75 бала (бали, виставлені членами Комісії, - 15, 18, 21, 19, 10, 19);

- показник «Безперервний розвиток» - 9,75 бала (бали, виставлені членами Комісії, - 15, 7, 9, 8, 5, 19).

Загальний бал за критерієм особистої компетентності - 27,5 бала.

Повноваження Комісії стосовно оцінки встановлених щодо кандидата на посаду судді обставин на предмет відповідності його певному критерію є дискреційними. Ухвалення рішення відбувається за внутрішнім переконанням членів Комісії.

Отже, надана кандидатом інформація письмово та під час співбесіди не продемонструвала належного рівня особистої компетентності.

54. Не погодившись із рішенням ВККС у складі Першої палати від 06 червня 2025 року № 5/ас-25 у частині висновку про визнання ОСОБА_1 таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм особистої компетентності, позивач звернувся до суду із цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Норми права, які регулюють спірні правовідносини, та оцінка доводів апеляційної скарги

Щодо меж перегляду судом оскаржуваного рішення ВККС

55. Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

56. Статтею 88 Закону № 1402-VIII встановлено, що ВККС ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.

57. Суддя (кандидат на посаду судді), який не згодний із рішенням ВККС щодо його кваліфікаційного оцінювання, може оскаржити це рішення в порядку, передбаченому КАС України.

58. Частиною третьою цієї статті передбачено, що рішення ВККС, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав:

1) склад членів Комісії, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити;

2) рішення не підписано будь-ким із складу членів Комісії, який провів кваліфікаційне оцінювання;

3) суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання - якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання;

4) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.

59. У позовній заяві ОСОБА_1 не посилався на обставини чи підстави для скасування оскаржуваного рішення ВККС, визначені пунктами 1 - 3 статті 88 Закону № 1402-VIII. Не встановив таких обставин і Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду.

60. Водночас рішення ВККС з урахуванням доводів позивача потребує всебічної оцінки на предмет відповідності його вимогам, визначеним пунктом 4 частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII, а саме в частині мотивування відповідачем свого висновку про невідповідність ОСОБА_1 критеріям особистої компетентності.

61. Оскаржуване рішення ВККС у частині визнання кандидата таким, що підтвердив відповідність критеріям соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності, не було предметом судового перегляду в першій інстанції та, відповідно, не переглядається і Великою Палатою Верховного Суду в апеляційному порядку.

62. У цьому контексті необхідно нагадати, що повноваження ВККС у процесі здійснення добору суддів загалом та проведення їх оцінювання за згаданими вище критеріями є дискреційними. Втім, дискреційний характер таких повноважень не свідчить про те, що вони є необмеженими та не піддаються судовому контролю.

63. Так, згідно з положеннями Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів на 316-й нараді заступників міністрів від 11 березня 1980 року, як дискреційне повноваження необхідно розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

64. Повноваження ВККС у процедурі кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді є виключною компетенцією ВККС як уповноваженого органу, постійно діючого у вітчизняній системі судоустрою. Оцінювання відбувається з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями, до яких належать компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика, доброчесність. Рішення приймається за внутрішнім переконанням членів ВККС.

65. Жоден інший суб'єкт чи орган, зокрема й суд, не може здійснювати втручання у здійснення суб'єктом владних повноважень своєї компетенції (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі № 9901/87/19, від 14 листопада 2024 року у справах № 990/139/24, № 990/71/24).

66. Водночас межі дискреції ВККС у конкурсній процедурі на зайняття вакантних посад суддів, у тому числі в апеляційних судах, зокрема і прийняття рішення за результатами проведення співбесіди з кандидатами, не можуть бути неосяжними та повинні підлягати зовнішньому публічному контролю. Процес розгляду Комісією питання про підтвердження або непідтвердження здатності таких кандидатів здійснювати правосуддя у відповідному суді, як і прийняте за результатом цього процесу рішення, мають бути зрозумілим як суддям (кандидатам на посаду судді), щодо яких їх ухвалено, так і незалежному сторонньому спостерігачу.

67. Обсяг і ступінь мотивації рішення залежить від конкретних обставин, які були предметом розгляду, але у будь-якому випадку має показувати, приміром, що доводи / пояснення судді (кандидата на посаду судді) взято до уваги, і, що важливо, давати розуміння, чому і чим керувалася ВККС, коли оцінювала відповідність цього судді (кандидата на посаду судді) критеріям компетентності, доброчесності чи професійної етики.

68. Подібного висновку щодо меж дискреції ВККС у конкурсних процедурах Велика Палата Верховного Суду дійшла у постановах від 20 березня 2025 року у справі № 990/85/24 та від 28 листопада 2024 року у справі № 990/92/24.

69. Отже, одним із завдань адміністративного судочинства є перевірка реалізації суб`єктами владних повноважень їхніх дискреційних повноважень, зокрема, за критеріями обґрунтованості, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Визначальним критерієм правомірності рішення ВККС про непідтвердження здатності кандидатів здійснювати правосуддя у відповідному апеляційному суді в аспекті їх відповідності критеріям компетентності, доброчесності та професійної етики є встановлення Комісією обставин, які мають істотний вплив на прийняття рішення, та мотивів, з яких ВККС дійшла відповідних висновків.

70. ВККС відповідно до свого статусу, повноважень, встановленого законом порядку, мети і завдань, які перед нею стоять, вільна у виборі підстав і, керуючись власною оцінкою цих підстав, вправі визнати кандидата таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

71. Проте суд повинен забезпечити, щоб реалізація Комісією дискреційних повноважень під час проведення кваліфікаційного оцінювання не була свавільною.

72. Отже, у цій справі, з урахуванням доводів позовної заяви ОСОБА_1 та апеляційної скарги ВККС, Велика Палата Верховного Суду має перевірити, чи були висновки Комісії в частині перевірки кандидата критерію особистої компетентності обґрунтовані посиланням на визначені законом підстави / мотиви його ухвалення, тобто чи не були вони в цій частинісвавільними.

Щодо загальних засад проведення ВККС конкурсу на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів

73. За змістом частини першої статті 28 Закону № 1402-VIII суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог:

1) має стаж роботи на посаді судді не менше п`яти років;

2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;

3) має досвід професійної діяльності адвоката, в тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення щонайменше сім років;

4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1 - 3 цієї частини, щонайменше сім років.

74. Статтею 79-2 Закону № 1402-VIII установлено, що ВККС проводить конкурс на зайняття вакантних посад, зокрема, суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду - на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 цього Закону.

75. Відповідно до частини другої статті 79-3 Закону № 1402-VIII у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду), частиною першою чи другою статті 33 (для вищого спеціалізованого суду) цього Закону.

76. Згідно із частиною четвертою статті 79-3 Закону № 1402-VIII ВККС:

1) на підставі поданих документів встановлює відповідність особи вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду та формує його досьє. Відповідність особи критеріям компетентності, доброчесності та професійної етики встановлюється Комісією під час проведення її кваліфікаційного оцінювання як кандидата на посаду судді;

2) проводить кваліфікаційне оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду;

3) проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 цього Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання;

4) за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду ухвалює рішення про підтвердження або непідтвердження здатності таких кандидатів здійснювати правосуддя у відповідному суді та визначає рейтинг для участі у конкурсі кандидатів, які підтвердили здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, визначає переможця конкурсу на зайняття вакантної посади судді у відповідному суді та ухвалює рішення про рекомендацію або про відмову в наданні рекомендації про призначення кандидата на посаду судді.

77. Законом України від 09 грудня 2023 року № 3511-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар`єри» (далі - Закон № 3511-IX), який набрав чинності 30 грудня 2023 року, внесено зміни до Закону № 1402-VIII, зокрема викладено в новій редакції розділ IV «Порядок зайняття посади судді» та доповнено пунктами 57 - 61 розділ XII «Прикінцеві та перехідні положення».

78. За змістом пункту 57, який згідно із Законом № 4072-IX змінений на пункт 57-1, ВККС завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошений рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом № 3511-IX. ВККС проводить кваліфікаційний іспит в межах конкурсу, передбаченого цим пунктом, за правилами, які діють після набрання чинності Законом № 4072-IX.

79. Статтею 83 Закону № 1402-VIII встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККС з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності проводиться з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації.

80. Відповідно до статті 85 Закону № 1402-VIII кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складання кваліфікаційного іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди.

81. За пунктами 1.1-1.6 Положення № 20/зп-25 завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками. Основні принципи кваліфікаційного оцінювання - це автономність, запобігання конфлікту інтересів, об`єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.

82. Пунктами 6.21 - 6.24 Положення № 20/зп-25 визначено, що співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження досьє та складається з таких етапів: оголошення доповіді; надання судді (кандидату на посаду судді) можливості доповнити, уточнити чи спростувати оголошену в доповіді інформацію. Послідовне обговорення з суддею (кандидатом на посаду судді) показників з метою ухвалення остаточного рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Співбесіда проходить в засіданні Комісії у складі, визначеному рішенням Комісії. Обговорення відбувається шляхом опитування судді (кандидата на посаду судді) доповідачем і членами Комісії та надання суддею (кандидатом на посаду судді) відповідей і пояснень. Під час співбесіди обов`язково обговорюються із суддею (кандидатом на посаду судді) дані щодо його відповідності критеріям професійної етики та доброчесності.

83. У розділі 2 Положення № 20/зп-25 закріплені показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення.

84. Пунктами 5.1, 5.2, 5.5 Положення № 20/зп-25 передбачено, що відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання встановлюється членами Комісії шляхом оцінки відповідності визначеним показникам. Оцінка відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення.

Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.

Суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає одному показнику, такий суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критерію. Суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає критеріям соціальної та особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен із цих критеріїв за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

85. Отже, за Законом № 1402-VІІІ призначення на посаду судді, зокрема вакантної посади судді апеляційного суду, здійснюється за конкурсом, який уповноважена проводити ВККС. Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду Комісія проводить на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання. Одним з етапів кваліфікаційного оцінювання є дослідження досьє та проведення співбесіди. Саме на етапі співбесіди Комісія перевіряє відповідність судді (кандидата на посаду судді) вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками. У Положенні № 20/зп-25 Комісія роз`яснила як зміст критеріїв, так і їх складові, передбачивши низку показників. Останні також розтлумачені з погляду конкретних якостей, які оцінюються в межах кожного з них.

Щодо оцінки висновків ВККС про невідповідність ОСОБА_1 критерію особистої компетентності

86. Згідно з підпунктами 2.4.1, 2.4.2 пункту 2.4 розділу 2 Положення № 20/зп-25 відповідність судді (кандидата на посаду судді) критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.

87. Пункт 2.5 розділу 2 Положення № 20/зп-25 визначає, що рішучість - це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні.

Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, в тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, в тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.

88. Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення № 20/зп-25 відповідальність - це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки.

Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

89. За визначенням, наведеним у пункті 2.7 розділу 2 Положення № 20/зп-25, безперервний розвиток - це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку.

Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об`єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв`язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

90. За правилами пункту 5.1 розділу 5 Положення № 20/зп-25 відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання встановлюється членами Комісії шляхом оцінки відповідності визначеним показникам.

Оцінка відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення.

91. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності (пункт 5.2 розділу 5 Положення № 20/зп-25).

92. За змістом пункту 5.5 розділу 5 Положення № 20/зп-25 суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен критерій за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

93. Вага критерію особистої компетентності та його показників визначена так: особиста компетентність - 50 балів, з яких рішучість і відповідальність - 25 балів, безперервний розвиток -25 балів (пункт 5.6 розділу 5 Положення№ 20/зп-25).

94. За правилами пункту 5.7 розділу 5 Положення № 20/зп-25 оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

95. Зі змісту наведених правових положень слідує, що ВККС на виконання наданих їй частиною п`ятою статті 83 Закону № 1402-VIII повноважень визначила, що відповідність судді (кандидата на посаду судді) критерію особистої компетентності встановлюється шляхом оцінки кожного окремо та в сукупності показників «Рішучість і відповідальність» та «Безперервний розвиток».

96. Зміст означених вище показників вказує, що особиста компетентність судді (кандидата на посаду судді) проявляється у поєднанні умінь, зокрема, вчасно ухвалювати рішення (незважаючи на їх складність чи умови, в яких вони приймаються); брати на себе відповідальність за ухвалені рішення та усвідомлювати їх наслідки; постійно розвиватися у професійній діяльності, до того ж адекватно сприймаючи критику на свою адресу.

97. Ці показники члени ВККС оцінюють за їх внутрішнім переконанням, яке за своєю суттю є певним (позитивним чи негативним) стійким уявленням (судженням) члена Комісії про особистість судді (кандидата на посаду судді), що має бути сформованим на підставі повної, всебічної та об`єктивної оцінки відомостей та пояснень, які містяться у досьє та які надані під час проведення співбесіди. До того ж не можна залишити поза увагою, що означені показники неможливо виміряти за певними сталими формулами чи іншими кількісними чи якісними критеріями, відтак вони оцінюються саме на підставі професійного судження членів Комісії. Адже ВККС є спеціально уповноваженим органом, якому законодавець надав дискреційні повноваження з оцінювання суддів (кандидатів на посаду судді) на відповідність критеріям кваліфікаційного оцінювання.

98. Слід зазначити, що ВККС вільна у виборі будь-яких підстав, з огляду на які вона може засумніватися у можливості виставлення судді (кандидату на посаду судді) максимального бала за показниками «Рішучість і відповідальність», «Безперервний розвиток». Однак така свобода (дискреція) суб`єкта владних повноважень у наданні оцінки компетентностям судді (кандидата на посаду судді) не є абсолютною і обмежується обов`язком Комісії сформувати свій висновок на підставі повної і всебічної оцінки всіх істотних фактичних обставин. Відповідний висновок Комісії має бути логічним, раціональним і таким, що не видається свавільним для стороннього спостерігача.

99. Так, на лист Комісії від 11 квітня 2025 року № 21-2602/25 кандидат надіслав заповнений опитувальник, у якому навів тези, які, на його думку, якнайкраще підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності (за кожним показником відповідного критерія).

100. Зокрема, ОСОБА_1 зазначив, що відповідає критерію особистої компетентності за показником «Рішучість та відповідальність», у березні 2022 року самостійно звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 , щоб виконати свій конституційний обов'язок щодо захисту Батьківщини. У червні 2022 року він був мобілізований та відповідально виконував бойові завдання у зоні бойових дій.

101. З приводу показника «Безперервний розвиток» зазначив, що отримав ступінь спеціаліста з права та ступінь магістра з державного управління. Постійно проходить курси підвищення кваліфікації у своїй адвокатській діяльності. Займається самоосвітою з права та психології, вивчає історію державотворення України.

102. Питання відповідності ОСОБА_1 критерію особистої компетентності було предметом дослідження Комісією безпосередньо на співбесіді, яка проходила 06 травня 2025 року у форматі «питання - відповідь».

103. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що Комісія навела відомості про пояснення кандидата, надані ним у письмовій формі та під час співбесіди, а також зазначила підсумкові бали, виставлені за відповідними показниками критерію особистої компетентності.

104. Зокрема, у розділі V-II(Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності) рішення ВККС зазначено, які пояснення надав ОСОБА_1 , що мали вплив на виставлення балів.

Зокрема, під час співбесіди Комісія звернула увагу на такі обставини.

З кандидатом ОСОБА_1 обговорювався масив тем, які стосувалися відповідних показників цього критерію, зокрема щодо розуміння кандидатом поняття «тиск з боку органів державної влади» (https://youtu.be/EAAUj5jb3fg?t=869), наведення особистих прикладів наявності тиску під час здійснення професійної діяльності тощо (https://www.youtube.com/watch?v=EAAUj5jb3fg&t=1564s).

На пропозицію члена Комісії навести вдалі приклади рішучості, кандидат уважає суттєвим прикладом рішучості безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України з липня по листопад 2022 року.

На запитання стосовно відповідності критерію «Безперервний розвиток» кандидат стверджував про систематичні навчання, які передбачені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», перечитування книг час від часу, професійне спілкування, подорожі як хобі та пізнання усього нового (ІНФОРМАЦІЯ_2).

На думку Комісії, надана кандидатом інформація письмово та під час співбесіди не продемонструвала належного рівня особистої компетентності. Відтак за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм за результатами оцінювання у складі палати, становить 27,5 із 50 можливих, що є нижчим за 75 % (37,5 бала), а тому Комісія висновує, що кандидат не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм особистої компетентності.

105. Разом із тим після викладення зазначених відомостей Комісія фактично обмежилася висновком про те, що «надана кандидатом інформація письмово та під час співбесіди не продемонструвала належний рівень особистої компетентності», навівши лише результати голосування та середні бали за відповідними показниками.

106. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що залишилося незрозумілим, як обговорення під час оцінки ВККС відповідності ОСОБА_1 критерію особистої компетентності, зокрема розуміння кандидатом поняття «тиск з боку органів державної влади» (https://youtu.be/EAAUj5jb3fg?t=869), наведення особистих прикладів наявності тиску під час здійснення професійної діяльності тощо (https://www.youtube.com/watch?v=EAAUj5jb3fg&t=1564s), вплинуло на виставлення Комісією балів за цим показником.

107. Крім того, мотивуючи оцінку відповідності кандидата ОСОБА_1 показнику рішучості у межах критерію особистої компетентності, ВККС фактично обмежилася викладенням пояснень самого кандидата. Натомість у рішенні Комісії немає жодних конкретних фактичних даних чи прикладів, які б свідчили про несвоєчасність прийняття кандидатом рішень, схильність до їх відкладення або недостатнє усвідомлення невідкладності їх ухвалення.

108. Щодо оцінки показника «безперервного розвитку» ОСОБА_1 в оскаржуваному рішенні ВККС, навівши відомості, подані позивачем щодо його професійного розвитку, не зазначила, які саме з них були визнані недостатніми, недостовірними чи такими, що не підтверджують відповідного рівня цього показника. У рішенні також немає висновків про те, що кандидат не здійснює належних зусиль для професійного саморозвитку, не сприймає зворотного зв`язку або не бере участі у фахових заходах.

109. До того ж, спірне рішення ВККС не містить належного мотивування щодо оцінки показника відповідальності, який є складовою частиною показника «Рішучість та відповідальність».

110. Зміст Положення № 20/зп-25 свідчить про те, що рішучість та відповідальність є окремими характеристиками особистої компетентності кандидата, кожна з яких має самостійне змістове наповнення та підлягає оцінюванню під час кваліфікаційної процедури.

111. Водночас аналіз мотивувальної частини оскаржуваного рішення не дає підстав для висновку про те, що Комісія здійснила оцінку саме показника відповідальності кандидата та навела мотиви відповідного висновку.

112. У рішенні немає жодних посилань на фактичні обставини, які, на думку Комісії, свідчили б про недостатній рівень відповідальності позивача, не наведено жодних відомостей, які викликали б сумніви щодо його здатності брати відповідальність за власні рішення та їх наслідки, а також не зазначено, які саме складові цього показника Комісія визнала непідтвердженими.

113. Так само рішення Комісії не містить аналізу пояснень та відомостей, наданих кандидатом під час проходження процедури оцінювання, у контексті відповідності показнику відповідальності, а також причин, з яких такі пояснення були визнані недостатніми або непереконливими.

114. За таких обставин неможливо встановити, чи пов`язаний виставлений кандидатові бал із висновком Комісії про недостатній рівень відповідальності, чи він обумовлений виключно оцінкою інших аспектів особистої компетентності кандидата. Відсутність відповідних мотивів позбавляє як самого кандидата, так і суд можливості зрозуміти логіку, якою керувалася Комісія при формуванні остаточного висновку.

115. Велика Палата Верховного Суду наголошує, що судовий контроль за рішеннями суб`єкта владних повноважень не передбачає підміну дискреційної оцінки адміністративного органу власною оцінкою суду. Разом із тим реалізація дискреційних повноважень не звільняє такий орган від обов`язку викласти мотиви прийнятого рішення в обсязі, достатньому для розуміння причин, з яких особу визнано такою, що не відповідає встановленим критеріям.

116. У разі коли рішення не містить жодних мотивів щодо одного з показників, який був предметом оцінювання та безпосередньо вплинув на підсумковий результат, вимогу обґрунтованості адміністративного акта не можна вважати дотриманою.

117. Тобто зі змісту рішення неможливо встановити, які саме обставини, повідомлені кандидатом або встановлені Комісією під час дослідження досьє та проведення співбесіди, були покладені в основу висновку про його невідповідність критерію особистої компетентності.

118. За таких обставин наведене Комісією мотивування фактично зводиться до констатації результату оцінювання без розкриття причин, з яких вона дійшла відповідного висновку.

119. Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, оскаржуване рішення ВККС у цій частині не містить належного мотивування, що унеможливлює перевірку правомірності висновків Комісії та свідчить про їх формальний характер.

120. Велика Палата Верховного Суду вважає, що в цьому випадку суд першої інстанції не підмінив оцінку Комісії, а лише перевірив, чи містить її рішення достатні мотиви, і дійшов обґрунтованого висновку про їх відсутність.

121. Дійсно, законодавство не вимагає від Комісії наведення у її рішенні повного перебігу внутрішньої дискусії між членами колегії, розкриття індивідуальних міркувань кожного члена Комісії або покрокового пояснення причин виставлення конкретного бала кожним із них. Однак із цього не випливає, що негативне рішення щодо результатів кваліфікаційного оцінювання може не містити мотивів, які дають змогу зрозуміти, з яких саме причин кандидата визнано таким, що не відповідає встановленому критерію.

122. Натомість у поданій апеляційній скарзі ВККС не навела жодних додаткових аргументів або посилань на конкретні обставини, які б свідчили про помилковість цих висновків суду. Зміст апеляційної скарги фактично зводиться до посилання на наявність у ВККС дискреційних повноважень, що саме по собі не є достатнім для визнання рішення правомірним за відсутності належного обґрунтування.

123. Як убачається зі змісту оскаржуваного судового рішення, суд не встановлював відповідність позивача критерію особистої компетентності, не визначав кількість балів, які повинні були бути виставлені кандидату, та не підміняв своїм розсудом оцінку, здійснену Комісією.

124. Предметом судового контролю стало виключно питання про те, чи містить спірне рішення належне обґрунтування висновку про невідповідність кандидата відповідному критерію.

125. Така перевірка належить до повноважень адміністративного суду та не становить втручання у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень.

126. Як уже зазначалося, здійснюючи судовий контроль, суд не підміняє собою орган публічної влади, а перевіряє, чи діяла така установа в межах наданих їй повноважень, чи дотрималася встановленої процедури та чи є її рішення належним чином вмотивованим і обґрунтованим. Визнання рішення протиправним у зв`язку з відсутністю належного мотивування та порушенням принципу пропорційності саме по собі зумовлює необхідність усунення таких порушень суб`єктом владних повноважень.

127. Посилання скаржника на завершення конкурсу не спростовує правомірності обраного способу захисту. Протилежний підхід фактично означав би, що будь-яке порушення, допущене під час конкурсної процедури, не підлягає судовому захисту лише з тієї підстави, що така процедура формально завершена. Такий підхід суперечив би самій суті права на судовий захист.

128. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що саме по собі завершення конкурсу не усуває обов`язку суб`єкта владних повноважень діяти правомірно та не позбавляє особу права на ефективне поновлення її прав у разі встановлення протиправності відповідного рішення. Натомість доводи ВККС фактично зводяться до надання пріоритету принципу формальної завершеності процедури над принципом законності, що є неприпустимим.

129. Аргументи про можливе порушення прав інших кандидатів також є припущеннями. ВККС не навела конкретних обставин, які б свідчили про реальне та безпосереднє порушення прав інших осіб у разі повторного розгляду кандидатури позивача. Більше того, відновлення прав однієї особи саме по собі не може вважати неправомірним втручанням у права інших, якщо таке відновлення здійснюється у спосіб, передбачений законом.

130. Щодо доводів про неефективність обраного способу захисту Велика Палата Верховного Суду зазначає, що у цьому випадку саме повторний розгляд із дотриманням вимог законодавства є єдиним способом усунути встановлені судом порушення.

131. Обраний судом першої інстанції спосіб захисту не є таким, що виходить за межі повноважень суду. Такий спосіб не передбачає ухвалення рішення замість Комісії та не визначає наперед його змісту, а лише зобов`язує суб`єкта владних повноважень здійснити повторний розгляд із дотриманням вимог закону.

132. Отже, суд першої інстанції, обираючи відповідний спосіб захисту, діяв у межах наданих йому повноважень, забезпечив баланс між принципом поваги до дискреції адміністративного органу та необхідністю ефективного захисту прав особи, а доводи апеляційної скарги у цій частині є необґрунтованими та не спростовують правильності прийнятого рішення.

133. Таким чином, в обсязі встановлених у цій справі обставин у зіставленні з правовим регулюванням спірних правовідносин Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спірне рішення в частині висновку про визнання ОСОБА_1 таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм особистої компетентності, не відповідаєвимогам пункту 4 частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII, а також критеріям обґрунтованості та правомірності рішень суб`єкта владних повноважень, визначеним статтею 2 КАС України, що є підставою для визнання його протиправним і скасування.

134. Підсумовуючи викладене, оцінивши обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів, наведених в апеляційній скарзі, Велика Палата Верховного Суду висновує, що суд першої інстанції при розгляді цієї справи повно та всебічно встановив обставини справи, що мають значення для її вирішення, та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

135. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

136. На підставі частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

137. Оскільки Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув справу з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують викладених у судовому рішенні цього суду висновків, то апеляційна скарга ВККС задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 266, 308, 310, 315, 316, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України залишити без задоволення.

2. Рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28 січня 2026 року у справі № 990/252/25 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні діїзалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяС. О. Погрібний

Суддя-доповідач О. А. Губська

Судді:О. О. Банасько О. В. Білоконь О. Л. Булейко М. М. Гімон Л. Ю. Кишакевич В. В. Король С. І. Кравченко О. В. Кривенда К. М. Пільков Н. С. Стефанів Т. Г. Стрелець О. В. Ступак І. В. Ткач В. Ю. Уркевич