Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №990/57/25 — Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року

м. Київ

справа № 990/57/25

провадження № 11-241заі26

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Кривенди О. В.,

суддів Банаська О. О., Білоконь О. В., Булейко О. Л., Гімона М. М., Губської О. А., Ємця А. А., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кравченка С. І., Мазура М. В., Мартинюк Н. М., Пількова К. М., Погрібного С. О., Ступак О. В., Тітова М. Ю., Ткача І. В., Уркевича В. Ю.,

розглянула в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання дій та рішення протиправними, зобов`язання вчинити певні дії

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30 квітня 2026 року (судді Уханенко С. А., Кашпур О. В., Мельник-Томенко Ж. М., Радишевська О. Р., Смокович М. І.),

УСТАНОВИЛА

І. ФАБУЛА СПРАВИ

Стислий виклад позиції позивача

1. У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія), у якому просив:

1) визнати протиправними дії ВККС щодо проведення 14 січня 2025 року тестування когнітивних здібностей, яке є частиною кваліфікаційного іспиту, за допомогою автоматизованого інструменту вимірювання психологічних та інших характеристик особистості «РSYМЕТRІСS»;

2) визнати протиправним та скасувати рішення ВККС від 20 січня 2025 року № 16/зп?25, яким затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 10, 13, 14 та 15 січня 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (кримінальна спеціалізація) в межах конкурсу, оголошеного рішенням ВККС України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) (додатки 1, 2), у частині визначення бала кандидата ОСОБА_1 та результату відповідного етапу кваліфікаційного іспиту;

3) зобов`язати ВККС повторно провести тестування когнітивних здібностей кандидата на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (кримінальна спеціалізація) ОСОБА_1 у межах конкурсу, оголошеного рішенням ВККС України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), відповідно до вимог Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закону № 1402-VIII), Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням ВККС від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (далі - Положення № 185/зп-24), Регламенту ВККС, затвердженого рішенням від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16

(далі - Регламенту № 81/зп-16).

2. ОСОБА_1 обґрунтовував пред`явлений позов тим, що з аналізу нормативно-правового регулювання процедури складання кваліфікаційного іспиту слідує, що форма та зміст тестувань, практичних завдань, а також порядок їх проведення, затверджуються ВККС України, а база тестових завдань іспиту з когнітивних здібностей формується Національною школою суддів України. Отже, виключно ВККС України надано повноваження визначати форму та зміст тестувань, методику оцінювання результатів іспиту під час добору на посаду судді. Однак відповідно до рішення Комісії від 23 жовтня 2024 року № 331/зп-24 як уповноваженого представника для проведення тестування когнітивних здібностей залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Сайметрікс-Україна»

(далі - ТОВ «Сайметрікс-Україна»).

3. Станом на день подання позову Комісія не надала йому можливості ознайомитися з питаннями тестування 14 січня 2025 року та відповідями на них, повідомивши про відсутність у неї цієї інформації і направивши запит до ТОВ «Сайметрікс-Україна», тоді як під час тестування загальних знань у сфері права та зі спеціалізації жодних обмежень у доступі до інформації не виникало.

4. Такі дії свідчать, що всупереч вимогам Закону № 1402-VIII, Положення № 185/зп-24 та Регламенту № 81/зп-16 тестування когнітивних здібностей здійснювала не Комісія, а ТОВ «Сайметрікс-Україна»; база завдань формувалася не Національною школою суддів України, а запропонована цим товариством програма тестування ВККС не перевірялася, її властивості нічим не підтверджені, тож вона не могла застосовуватися для тестування когнітивних здібностей кандидатів.

5. Ці дії та рішення Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 про затвердження таких результатів порушують його право на подальшу участь у конкурсі (рішення від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 зі змінами).

Обставини справи, установлені судом першої інстанції

6. Рішенням ВККС від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами, внесеними рішенням Комісії від 14 грудня 2023 року № 171/зп-23) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (425 - з розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення; 58 - господарських; 67 - адміністративних).

7. Рішенням ВККС від 04 березня 2024 року №147/ас-24 ОСОБА_1 допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.

8. Рішенням ВККС від 19 червня 2024 року № 184/зп-24 призначено кваліфікаційне оцінювання в межах Конкурсу та встановлено черговість його етапів: перший - складання кваліфікаційного іспиту; другий - дослідження досьє та співбесіда.

9. Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі - Конкурс), оголошеного рішенням від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість його етапів: перший - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий - тестування когнітивних здібностей; третій - виконання практичного завдання зі спеціалізації.

10. Рішенням ВККС від 02 жовтня 2024 року № 306/зп-24 затверджено програму іспиту та таксономічну характеристику анонімного тестування когнітивних здібностей для кандидатів на посади суддів апеляційних судів.

11. Рішеннями Комісії від 16 жовтня 2024 року № 319/зп-24, від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 та від 23 жовтня 2024 року № 333/зп-24 і № 335/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду і визначено графік проведення другого етапу іспиту - тестування когнітивних здібностей у межах Конкурсу з 04 по 11 листопада 2024 року для кандидатів, які успішно склали перший етап.

12. Рішенням ВККС від 23 жовтня 2024 року № 331/зп-24 визначено особливості порядку проведення тестування когнітивних здібностей та методику оцінювання його результатів у межах Конкурсу і залучено розробника - ТОВ «Сайметрікс-Україна» - як уповноваженого представника для проведення цього тестування.

13. Рішенням Комісії від 19 грудня 2024 року № 376/зп-24 було встановлено середній допустимий бал тестування когнітивних здібностей у межах Конкурсу - 100 ІQ-балів, що відповідає 41,4 тестового бала.

14. Рішенням ВККС від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 10, 13, 14 та 15 січня 2025 року кандидатами в межах Конкурсу. Згідно з додатком 2 бал ОСОБА_1 (код кандидата - 29001888, кримінальна спеціалізація) становив 35,6 бала, результат іспиту - «Не складено».

15. Листом від 24 січня 2025 року № 21-413/25 (на звернення ОСОБА_1 від 15 січня 2025 року) ВККС повідомила, що не має інформації щодо змісту питань і наданих позивачем відповідей, а відповідний запит буде надіслано до ТОВ «Сайметрікс-Україна».

16. ОСОБА_1 30 і 31 січня 2025 року звернувся до Комісії із заявами про надання відомостей, зокрема щодо затвердження нею бази тестових запитань, встановлення адаптивного механізму їх подачі та перевірки коректності запитань і відповідей, а також про надання копій договору Комісії з ТОВ «Сайметрікс-Україна», на підставі якого під час тестування 14 січня 2025 року використовувався інструмент «PSYMETRICS».

17. Листом від 14 лютого 2025 року № 21-943/25 ВККС повідомила, що затвердження бази тестових запитань законодавством не передбачено, а перевірка функціональних можливостей інструменту «PSYMETRICS», зокрема адаптивного механізму подачі запитань, Комісією не здійснювалася.

18. Згідно з відповіддю ТОВ «Сайметрікс-Україна» (лист від 29 січня 2025 року № 07/0125) ознайомлення з питаннями, сформованими респонденту, та відповідями на них технічно неможливе: кожен тест «PSYMETRICS» має адаптивний механізм подачі - наступне питання добирається з банку залежно від складності попереднього та правильності відповіді, чим для кожного респондента формується індивідуальний, неповторний варіант із 30 питань.

Стислий виклад змісту рішення суду першої інстанції

19. Рішенням від 30 квітня 2026 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 .

20. Суд мотивував рішення тим, що успішне проходження тестування когнітивних здібностей є необхідною умовою складення кваліфікаційного іспиту, а тому недосягнення позивачем установленого ВККС прохідного бала свідчить про нескладення цього етапу та унеможливлює визнання іспиту складеним у цілому.

21. Положення № 185/зп-24 не встановлює виключної компетенції Національної школи суддів України щодо розроблення завдань іспиту, а надає ВККС право альтернативно визначати їх розробника та залучати сторонніх спеціалістів; остаточне затвердження порядку тестування й методики оцінювання здійснює саме Комісія, що свідчить про реалізацію нею власних повноважень. Тому залучення ТОВ «Сайметрікс-Україна» для розроблення завдань і методики відповідає цьому Положенню та не суперечить Закону № 1402-VIII.

22. Законодавство не вимагає окремої формалізованої апробації програми тестування перед затвердженням. Положення № 185/зп-24 покладає визначення й затвердження порядку іспиту та методики оцінювання саме на ВККС. Особливості порядку тестування когнітивних здібностей і методику, розроблені за участю ТОВ «Сайметрікс-Україна», Комісія затвердила в межах повноважень, і сам факт затвердження свідчить про попередню оцінку цих підходів та їх придатності. Тому підстав вважати програму неперевіреною ВККС немає.

23. Суд першої інстанції відхилив і доводи про ненадання позивачу можливості ознайомитися з питаннями тестування та своїми відповідями, оскільки вони не враховують правової природи тестування когнітивних здібностей. Специфіка психометричного інструменту вимагає конфіденційності тестових матеріалів навіть після проходження тестування, бо інакше нівелювалася б об`єктивність оцінювання; тому відсутність такого доступу не свідчить про протиправну бездіяльність Комісії.

24. Законодавець свідомо виокремив тестування когнітивних здібностей як особливий вид оцінювання, для якого не встановлено вимоги оприлюднювати перелік питань, що зумовлено природою цього психометричного інструменту. Його ефективність залежить від конфіденційності завдань і недопущення попереднього ознайомлення з ними, а розкриття переліку питань підмінило б вимірювання когнітивних здібностей перевіркою запам`ятовування відповідей і підірвало б об`єктивність результатів.

ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

25. ОСОБА_1 29 травня 2026 року через систему «Електронний суд» подав до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу на рішення Касаційного адміністративного суду від 30 квітня 2026 року та доповнення до неї, у яких, стверджуючи невідповідність рішення вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) щодо законності, обґрунтованості, повноти й об`єктивності аналізу обставин і доказів, просить його скасувати й ухвалити нове про задоволення позову.

Узагальнені доводи апеляційної скарги позивача

26. ОСОБА_1 обґрунтовував скаргу тим, що суд першої інстанції проявив очевидну упередженість, штучно нівелював принципи змагальності та рівності сторін, надаючи преференції відповідачу для виправлення його процесуальної недбалості, і фактично перебрав на себе функцію збору доказів, не врахувавши висновків Верховного Суду в постанові від 12 лютого 2026 року у справі № 200/7821/21.

27. Положення № 185/зп-24 не передбачає повної підміни державного органу (Національної школи суддів України) приватною компанією. Передання ТОВ «Сайметрікс-Україна» права формувати базу та застосовувати алгоритми оцінювання через інструмент «PSYMETRICS», валідація якого неможлива через відсутність в Україні його сертифікації, верифікації та нормативного алгоритму перевірки, легітимізує непрозору процедуру відбору й підриває засади верховенства права та правової визначеності.

28. Відсутність у Комісії доступу до первинних відповідей кандидатів та ігнорування судом доводів позивача свідчить про відсутність належного мотивування рішення: суд удався до формалізму й не надав мотивованої відповіді на ключовий довід про те, що відсутність у відповідача первинних даних унеможливлює реалізацію пункту 4.15 Положення № 185/зп-24 та судовий контроль.

29. Твердження суду, що конфіденційність матеріалів виправдовує приховування відповідей від учасника після іспиту, є необґрунтованим і суперечливим, бо змішує збереження конфіденційності банку тестових завдань (допустиме) з повною відмовою кандидату в доступі до його індивідуальних відповідей і логіки проходження адаптивного тесту (неприпустиме). Така відмова позбавляє позивача можливості ефективно оскаржити рішення, що впливає на його право на доступ до державної служби, порушуючи принципи змагальності, рівності сторін і права на справедливий суд (стаття 129 Конституції України, стаття 6 Конвенції, статті 2, 9, 10 КАС України).

30. До того ж Комісія у листі від 14 лютого 2025 року № 21-943/25 прямо визнала, що не перевіряла функціональні можливості та адаптивний механізм інструменту «PSYMETRICS», тобто затвердила програмний продукт наосліп, спираючись лише на запевнення приватної фірми, за яких умов процедура оцінювання втрачає ознаки об`єктивності та законності.

Узагальнені доводи позиції відповідача

31. Не погоджуючись зі скаргою, ВККС 26 червня 2026 року через систему «Електронний суд» подала до Великої Палати Верховного Суду відзив, у якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Касаційного адміністративного суду від 30 квітня 2026 року - без змін.

32. Зазначає, що пункт 2.4 Положення № 185/зп-24 не встановлює виключної компетенції Національної школи суддів України щодо розроблення тестування когнітивних здібностей, а прямо допускає залучення інших фахівців. Комісія за сприяння Проєкту ЄС «Право-Justice» залучила ТОВ «Сайметрікс-Україна» як уповноваженого представника (рішення від 23 жовтня 2024 року № 331/зп-24 зі змінами), проте порядок тестування та методику остаточно затверджувала сама, тож делегування владних повноважень немає. Крім того, у пунктах 45-56 оскаржуваного рішення суд надав окрему оцінку доводам щодо залучення ТОВ і функціонування «PSYMETRICS», тож твердження про немотивованість безпідставне.

33. Затвердження Комісією методики, розробленої за участю ТОВ «Сайметрікс-Україна», саме собою свідчить про попередню оцінку її змісту та придатності. Рішення від 23 жовтня 2024 року № 331/зп-24 було оприлюднене на вебсайті Комісії, всіх учасників завчасно поінформовано, а оскаржень до чи після тестування не подавалося; усі кандидати проходили тестування в однакових умовах, що виключає порушення принципу рівності.

ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ В СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ

34. Ухвалою від 04 червня 2026 року Велика Палата відкрила апеляційне провадження, а ухвалою від 16 липня 2026 року призначила справу до апеляційного розгляду на 17 вересня 2026 року в порядку письмового провадження.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

35. Велика Палата Верховного Суду в межах доводів апеляційної скарги перевірила правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і зробила такі висновки.

36. У цій категорії спорів - щодо оскарження рішень ВККС про затвердження результатів тестування когнітивних здібностей кандидатів на посади суддів апеляційних судів у межах конкурсу (рішення від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23), що мало наслідком припинення участі в конкурсі через ненабрання середнього допустимого бала, - Велика Палата Верховного Суду вперше сформувала правову позицію в постановах від 16 липня 2026 року у справах № 990/59/25 та № 990/67/25.

37. Ця позиція підтверджена й у численних рішеннях Великої Палати у справах про оскарження результатів тестування когнітивних здібностей кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними, у межах добору (рішення Комісії від 11 грудня 2024 року № 366/зп-24), зокрема в постановах від 04 березня 2026 року у справі № 990/464/25, від 05 травня 2026 року у справі № 990/465/25 та від 18 червня 2026 року у справі № 990/488/25; вона застосовна і тут, бо позивачі тих справ також не набрали середнього допустимого бала.

38. Отже, практика Суду з цієї категорії спорів є усталеною, тож Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для деталізованого викладення релевантного законодавства та мотивів, наведених у згаданих постановах, обмежуючись посиланням на відповідні їх пункти, норми права, що регулюють спірні правовідносини, та раніше сформульовані й застосовні тут висновки.

Право, застосоване судом

39. Питання визначення права, застосовуваного судом для вирішення цієї категорії спорів, було піддано детальному аналізові у постановах Великої Палати Верховного Суду, mutatis mutandis: пункти 62-91 постанови від 16 липня 2026 року у справі № 990/67/25, пункти 57-109 постанови від 16 липня 2026 року у справі № 990/67/25.

40. Правові засади регулювання спірних правовідносин визначають приписи частини другої статті 19 Конституції України, Закону № 1402-VIII, Положення № 185/зп-24.

41. Згідно з пунктом 3 частини п`ятої статті 74 Закону № 1402-VIII кандидат вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з обраної спеціалізації, якщо успішно пройшов тестування когнітивних здібностей, тобто набрав установлений ВККС середній допустимий бал.

42. Частиною шостою статті 74 Закону № 1402-VIII визначено, що Комісія встановлює прохідний бал іспиту, який не може бути нижчим за 75 % максимально можливого бала за відповідне тестування (крім когнітивних здібностей) та практичне завдання.

43. Пунктами 2.2, 2.4 розділу 2 Положення № 185/зп-24 встановлено, що зміст тестувань і практичних завдань визначається програмою іспиту; проєкти програм етапів, таксономічні характеристики та завдання розробляє Національна школа суддів України або самостійно Комісія, до чого можуть залучатися інші фахівці.

44. Програми етапів іспиту та таксономічні характеристики затверджуються Комісією й оприлюднюються на її вебсайті не пізніше ніж за 30 днів до проведення відповідного етапу (пункт 2.5 розділу 2 Положення № 185/зп-24).

45. За підпунктом 6.3.3 Положення № 185/зп-24 учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого чи більшого бала.

Щодо правомірності залучення ТОВ «Сайметрікс-Україна» та компетенції Національної школи суддів України

46. Верховний Суд (як Касаційний адміністративний суд, так і Велика Палата) вже неодноразово оцінював дії ВККС щодо залучення стороннього розробника для проведення тестування когнітивних здібностей кандидатів на посади суддів апеляційних судів і сформував усталений підхід (зокрема, пункти 103-120 постанови від 16 липня 2026 року у справі № 990/67/25, пункти 115-128 постанови від 16 липня 2026 року у справі № 990/59/25).

47. Відповідно до цих висновків залучення уповноваженого представника (ТОВ «Сайметрікс-Україна») для технічного й організаційного забезпечення тестування не є переданням владних повноважень ВККС: Закон № 1402-VIII не забороняє залучати таких осіб, а Положення № 185/зп-24 це прямо допускає й не встановлює виключної компетенції Національної школи суддів України. Комісія залишалася суб`єктом владних повноважень, який визначав порядок тестування, затверджував рішення й ухвалював остаточні рішення, а розроблення та технічний супровід продукту не підміняють її компетенцію; за відсутності власного програмного забезпечення й незавершеності закупівель залучення розробника є реалізацією дискреції Комісії, а не делегуванням.

48. Відсутність окремого рішення про затвердження бібліотеки питань не порушує частини третьої статті 74 Закону № 1402-VIII, оскільки закон не встановлює обов`язкової форми такого затвердження, а вибір механізму є проявом дискреції Комісії. Рішенням № 331/зп-24 вона затвердила розробника й особливості тестування, а продукт було прийнято та впроваджено, чого достатньо для висновку про відповідність її дій закону.

49. Ці висновки повністю застосовні до цієї справи, оскільки залучення ТОВ «Сайметрікс-Україна» відбулося за тотожних підстав (рішення Комісії від 23 жовтня 2024 року № 331/зп-24 зі змінами від 19 грудня 2024 року

№ 376/зп-24) і в межах того ж Конкурсу (рішення від 14 вересня 2023 року

№ 94/зп-23).

50. Крім того, правомірність залучення стороннього розробника та відсутність обов`язку ВККС власноруч створювати нову тестову базу для кожного добору детально проаналізовано Великою Палатою, mutatis mutandis: пункти 67-74 постанови від 04 березня 2026 року у справі № 990/464/25, пункти 65-76, 80-81 постанови від 18 червня 2026 року у справі № 990/488/25, пункти 117-129, 134-135 постанови від 02 липня 2026 року у справі № 990/474/25, пункт 70 постанови від 10 вересня 2026 року у справі № 990/517/25 тощо.

51. Отже, доводи позивача про протиправну підміну державних органів (Національної школи суддів України та ВККС) сторонньою приватною компанією під час тестування когнітивних здібностей є необґрунтованими.

Щодо доступу до тестових питань і відповідей та мотивованість рішення суду першої інстанції в цій частині

52. Питання правомірності відмови Комісії надати кандидату перелік тестових питань бази когнітивних здібностей та його відповідей, а також доводи про порушення пункту 4.15 Положення № 185/зп-24 і неможливість судового контролю вже отримали вичерпну відповідь у практиці Верховного Суду (mutatis mutandis: пункти 121-128 постанови від 16 липня 2026 року у справі № 990/67/25, пункти 139-153 постанови від 16 липня 2026 року у справі № 990/59/25, а також у справах щодо добору на посади суддів місцевих судів, зокрема пункти 71-72 постанови від 04 березня 2026 року у справі № 990/464/25, пункти 82-87, 94-98 постанови від 18 червня 2026 року у справі № 990/488/25, пункти 129-132 постанови від 02 липня 2026 року у справі № 990/474/25, пункти 71-73 постанови від 10 вересня 2026 року у справі № 990/517/25 тощо).

53. Згідно з цією позицією обов`язок публікувати перелік питань з когнітивних здібностей частиною четвертою статті 74 Закону № 1402-VIII, на відміну від інших тестувань, не встановлено, а неможливість ознайомлення учасника з індивідуально згенерованими для нього питаннями, дистракторами і ключами не порушує принципів рівності, прозорості та відкритості конкурсу; надання ж йому переліку запитань із відповідями знівелювало б подальше використання інструмента й дало б перевагу майбутнім учасникам. Відсутність у Комісії доступу до індивідуального набору завдань зумовлена технічними особливостями адаптивного інструмента, а не бездіяльністю ВККС, оскільки предметом судового контролю є законність дій Комісії щодо залучення розробника й затвердження порядку тестування, а не зміст індивідуальних завдань.

54. Наведене спростовує й довід скарги про те, що суд залишив поза увагою змішування понять конфіденційності банку завдань і доступу кандидата до власних відповідей: ця різниця не є істотною для правового результату, оскільки саме потреба зберегти таємницю банку завдань і алгоритмів адаптивного тестування об`єктивно унеможливлює вибіркове розкриття індивідуальних відповідей окремому кандидату без ризику для всієї процедури в майбутньому.

Оцінка неупередженості суду першої інстанції, дотримання принципу змагальності та вимог статті 79 КАС України

55. Велика Палата Верховного Суду погоджується з відзивом відповідача, що ці дії суду були спрямовані на реалізацію завдань адміністративного судочинства і з`ясування дійсних обставин справи, а не на надання переваг відповідачу чи заміну його процесуальної функції збору доказів.

56. Використання судом повноважень за статтею 79 КАС України, зокрема витребування додаткових пояснень і документів після відзиву, не свідчить про порушення рівності сторін і змагальності: частина восьма цієї статті не встановлює безумовної заборони приймати докази на цій стадії та застосовується у взаємозв`язку з принципом офіційного з`ясування обставин.

57. Апеляційна скарга не містить обґрунтування того, як прийняття судом додаткових пояснень і документів вплинуло на встановлення обставин справи чи призвело до ухвалення незаконного рішення.

Щодо права на доступ до державної служби та участі у конкурсі

58. Питання, чи є недопуск кандидата до наступного етапу конкурсу через незадовільний результат тестування когнітивних здібностей порушенням його права на доступ до державної служби і чи становить оприлюднення результатів неправомірне втручання у приватне життя, вже детально проаналізовано Верховним Судом (як Касаційним адміністративним судом, так і Великою Палатою), mutatis mutandis: рішення від 09 квітня 2026 року у справі № 990/508/25, пункти 85 - 87 рішення від 03 березня 2026 року у справі № 990/488/25,

пункти 122-124 постанови від 09 червня 2026 року у справі № 990/486/25, пункти 110-112 постанови від 11 червня 2026 року у справі № 990/507/25, пункти 111-113 постанови від 16 липня 2026 року у справі № 990/487/25, пункти 140-145 постанови від 16 липня 2026 року у справі № 990/67/25,

пункти 166-170 постанови від 16 липня 2026 року у справі № 990/59/25.

59. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що ці висновки узгоджуються з конкурентним характером конкурсу на посаду судді, у якому прохідний бал є інструментом відбору за умов обмеженої кількості посад. Ненабрання кандидатом установленого Комісією бала є самостійною підставою для припинення його участі і саме собою не порушує права на доступ до державної служби (частина друга статті 38 Конституції України), що реалізується на умовах рівності та відповідно до кваліфікаційних вимог, а не як безумовна гарантія призначення.

60. Рішення Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 має наслідком лише недопуск позивача до наступного етапу Конкурсу (рішення від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23) через ненабрання середнього допустимого бала; водночас позивач добровільно погодився з умовами Конкурсу, зокрема з формою публікації результатів, і не позбавлений права брати участь у подальших конкурсах на посаду судді. Отже, такий недопуск не є остаточним запереченням його права на доступ до державної служби чи кар`єрне просування і не має істотного негативного впливу на його професійну діяльність.

61. Велика Палата Верховного Суду резюмує, що ненабрання позивачем установленого Комісією середнього допустимого бала є самостійною підставою для припинення його участі в доборі; протилежне порушувало б принцип рівності учасників іспиту та їхні законні очікування. Фактично позивач просить привілей у вигляді другої спроби, тоді як конкурсна процедура виключає виняток із правил, установлених для всіх учасників.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

62. Велика Палата Верховного Суду вважає, що оскаржуване рішення ВККС є вмотивованим і відповідає критеріям, визначеним статтею 2 КАС України, тому підстав для його скасування немає.

63. Суд першої інстанції надав належну оцінку обставинам справи, правильно застосував норми матеріального й процесуального права, а доводи скарги не спростовують викладених у рішенні висновків, що згідно з частиною першою статті 316 КАС України є підставою для залишення скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.

Висновки щодо розподілу судових витрат

64. З огляду на те, що за результатами апеляційного перегляду апеляційну скаргу залишено без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, то підстав для нового розподілу судових витрат відповідно до приписів частини шостої статті 139 КАС України немає.

Керуючись статтями 266, 308, 311, 315, 316, 322, 325 КАС України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30 квітня 2026 року у справі № 990/57/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. В. Кривенда

Судді: О. О. Банасько С. І. Кравченко

О. В. Білоконь М. В. Мазур

О. Л. Булейко Н. М. Мартинюк

М. М. Гімон К. М. Пільков

О. А. Губська С. О. Погрібний

А. А. Ємець О. В. Ступак

Л. Ю. Кишакевич М. Ю. Тітов

В. В. Король І. В. Ткач

В. Ю. Уркевич

Постанову оформив суддя Погрібний С. О. в порядку частини третьої статті 321 КАС України.