Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №910/8340/26 — Господарський суд міста Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.10.2026Справа № 910/8340/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін матеріали господарської справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Устінова Георгія Олеговича

до Фізичної особи-підприємця Косянчук Наталії Володимирівни

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1

про стягнення 137 700,00 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Устінов Георгій Олегович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Косянчук Наталії Володимирівни про стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 137 700,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено сторонам строки для подачі заяв по суті справи.

До Господарського суду міста Києва 31.07.2026 від відповідача надійшов відзив, яким повністю заперечено позовні вимоги.

Позивач 05.08.2026 сформував у системі «Електронний суд» (06.08.2026 зареєстровано) відповідь на відзив та клопотання про витребування інформації, яке судом розглянуто та відмовлено, з огляду на невідповідність вимогам статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач 13.08.2026 сформував у системі «Електронний суд» (14.08.2026 зареєстровано) клопотання про стягнення судових витрат.

Відповідач 03.09.2026 сформував у системі «Електронний суд» додаткові пояснення.

Позивач 05.09.2026 сформував у системі «Електронний суд» додаткові пояснення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2026 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 .

Позивач та відповідач 17.09.2026 сформували у системі «Електронний суд» документи на виконання вимог ухвали суду.

До Господарського суду міста Києва 02.10.2026 від третьої особи надійшли пояснення, якими заперечено підписання договорів від 14.11.2024 № 14062024/01 та № 14062024/02, від 19.11.2025 № 19112025/01 та додатки до них.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Позивач перерахував на банківський рахунок відповідача грошові кошти у загальному розмірі 137 700,00 грн., що підтверджується платіжними інструкціями від 19.11.2025 № 885 на суму 47 700,00 грн. (призначення платежу - сплата комісії агентства згідно договору № 19112025/01 від Микуляк О.В.), від 14.06.2025 № 607 на суму 45 000,00 грн. (призначення платежу - сплата комісії агентства згідно договору № 14062024/01 від Микуляк О.В.) та від 14.06.2025 № 608 на суму 45 0000,00 грн. (призначення платежу - сплата комісії агентства згідно договору № 14062024/02 від Микуляк О.В.).

Позивач стверджує, що вказані грошові кошти були перераховані на рахунок відповідача помилково, оскільки між сторонами у справі відсутні будь-які договірні відносини.

З огляду на наведене, позивач листом від 03.06.2026 № 03/06/2026 вимагав від відповідача здійснити повернення безпідставно отриманих грошових коштів у загальному розмірі 137 700,00 грн. (лист та докази направлення наявні у матеріалах справи).

Відповідач вимогу не виконав, грошові кошти у розмірі 137 700,00 грн. не повернув. Протилежного суду не доведено, доказів на спростування не подано.

Позивач звернувся до суду із позовом, яким просить суд стягнути з відповідача безпідставно отримані грошові кошти у розмірі 137 700,00 грн.

Відповідач факт отримання спірних грошових коштів не заперечує та стверджує про перерахування позивачем йому коштів від імені третьої особи у справі в рахунок виконання укладених відповідачем та третьої особою договорів від 14.11.2024 № 14062024/01 та № 14062024/02, від 19.11.2025 № 19112025/01.

Згідно з статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1 та 4 статті 1088 Цивільного кодексу України встановлено, що під час здійснення безготівкових розрахунків допускається застосування платіжних інструкцій, передбачених законодавством України, банківськими правилами та звичаями ділового обороту. Порядок здійснення безготівкових розрахунків регулюється цим Кодексом, законом та банківськими правилами.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про платіжні послуги" до надавачів платіжних послуг належать, зокрема, банки.

Згідно з статтею 43 Закону України "Про платіжні послуги" надавач платіжних послуг зобов`язаний прийняти до виконання надану ініціатором платіжну інструкцію, за умови що платіжна інструкція оформлена належним чином та немає законних підстав для відмови в її прийнятті. Надавач платіжних послуг платника під час виконання платіжної операції з рахунку платника зобов`язаний перевірити в платіжній інструкції ініціатора відповідність: номера рахунку платника та коду платника (коду юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або облікового номера, який присвоюється контролюючими органами, або реєстраційного номера облікової картки платника податків - фізичної особи, або серії (за наявності) та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); або унікального ідентифікатора платника. Надавач платіжних послуг платника приймає до виконання платіжну інструкцію лише у разі, якщо зазначена у пункті 1 або 2 цієї частини інформація, яку він перевіряє відповідно до вимог цієї частини, відповідає тій інформації про платника, що зберігається у такого надавача платіжних послуг. Надавач платіжних послуг платника зобов`язаний перевірити реквізити платіжної інструкції на переказ коштів без відкриття рахунку та прийняти її до виконання відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Національного банку України. Надавач платіжних послуг платника зобов`язаний прийняти до виконання платіжну інструкцію, що надійшла до нього протягом операційного часу, у той самий операційний день.

Відповідно до статті 46 Закону України "Про платіжні послуги" надавач платіжних послуг отримувача під час виконання платіжної операції з метою встановлення належного отримувача коштів за платіжною операцією зобов`язаний перевірити в платіжній інструкції відповідність: номера рахунку отримувача та коду отримувача (коду юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або облікового номера, який присвоюється контролюючими органами, або реєстраційного номера облікової картки платника податків - фізичної особи, або серії (за наявності) та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); або унікального ідентифікатора отримувача. Надавач платіжних послуг приймає рішення щодо перевірки в платіжній інструкції інформації, зазначеної в пунктах 1 або 2 цієї частини, самостійно, а якщо він є учасником платіжної системи - згідно з правилами платіжної системи. Надавач платіжних послуг отримувача зараховує кошти за платіжною операцією на рахунок отримувача лише у разі, якщо зазначена у пункті 1 або 2 цієї частини інформація, яку він перевіряє відповідно до вимог цієї частини, відповідає тій інформації про отримувача, що зберігається у такого надавача платіжних послуг. У разі невідповідності номера рахунку та/або коду отримувача надавач платіжних послуг отримувача має право: зупинити проведення платіжної операції на строк до чотирьох робочих днів та зарахувати кошти на відповідний рахунок для встановлення належного отримувача. У разі неможливості встановлення належного отримувача надавач платіжних послуг отримувача зобов`язаний не пізніше четвертого робочого дня після надходження коштів повернути їх надавачу платіжних послуг платника із зазначенням причини повернення; не уточнювати номер рахунку та/або код отримувача.

Отже, приписами чинного законодавства чітко визначено, що банк, як надавач платіжних послуг, наділений лише правом на перевірку відповідності банківських реквізитів платника й отримувача безготівкового грошового переказу та зобов`язаний прийняти платіжну інструкцію платника до виконання, у разі її відповідності чинному законодавству. Банк не має права робити виправлення у платіжній інструкції платника.

Судом встановлено, що спірні платіжні інструкції відповідають вимогам, встановленим чинним законодавством України.

Приписами частин 1 та 2 статті 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Заперечуючи проти позову, відповідач стверджує, що спірні грошові кошти були сплачені позивачем у добровільному порядку, згідно з статтею 528 Цивільного кодексу України на виконання умов укладеного відповідачем та Микуляком О.В. договорів про надання послуг з пошуку і підбору персоналу від 14.11.2024 № 14062024/01, від 14.11.2024 № 14062024/02 та від 19.11.2025 № 19112025/01.

Відповідно до частини 1 статті 528 Цивільного кодексу України виконання обов`язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов`язання не випливає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто.

Зазначена норма регулює відносини між кредитором і боржником, а не між кредитором та іншою особою, на яку боржником покладене виконання обов`язку останнього. Виконання обов`язку іншою особою розглядається як виконання обов`язку боржником. Відповідно до частини 2 статті 528 Цивільного кодексу України, у разі невиконання або неналежного виконання обов`язку боржника іншою особою цей обов`язок боржник повинен виконати сам. Тому як у разі виконання, так і в разі невиконання чи неналежного виконання обов`язку боржника іншою особою, правовідносини між кредитором й іншою особою не виникають, зокрема кредитор не вправі вимагати від іншої особи належного виконання обов`язку боржника.

Судом встановлено, що позивач не є стороною вищевказаних правочинів, на які посилався відповідач. Зокрема, з текстів поданих відповідачем спірних договорів вбачається, що зазначені угоди підписані відповідачем, як агентством та фізичною особою Микуляком О.В., як замовником. Предметом цих угод є надання агентством замовнику послуг з пошуку та підбору персоналу для виконання робіт у сфері домашнього сервісу.

Пунктами 4.1.1 договорів чітко передбачено, що саме замовник оплачує агентству винагороду за надані послуги. Покладення на позивача обов`язку з виконання грошового зобов`язання зазначеної третьої особи перед відповідачем, зокрема в порядку статті 528 Цивільного кодексу України, умовами вказаних правочинів передбачено не було. Такий обов`язок також не був передбачений ані умовами наданими відповідачем заявками на пошук та підбір персоналу, ані іншими наданими відповідачем документами, зокрема актами здачі-прийняття виконаних робіт за спірними правочинами. Докази внесення змін до умов спірних договорів у частині визначення порядку розрахунків за надані послуги у матеріалах справи також відсутні.

Поряд з цим, третя особа у справі заперечує факт укладення вказаних угод та підписання доданих до них заявок і актів.

Відповідачем не доведено суду ні покладання на позивача обов`язку, ні наділення його правом здійснити оплату від імені третьої особи у справі за спірними правочинами.

Отже, у матеріалах справи відсутні будь-які інші докази існування договірних або зобов`язальних відносин між позивачем і відповідачем. Доказів на спростування не подано.

Суд звертає увагу, що звернення позивача до відповідача з претензією про повернення спірних коштів через значний проміжок часу після здійснених відповідних платежів; факт наявності інших аналогічних позовів до відповідача жодним чином не свідчать про наявність законних підстав для перерахування позивачем на користь відповідача спірних грошових коштів та їх подальше утримання останнім.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Умовами статті 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що перераховані позивачем на рахунок відповідача грошові кошти у загальному розмірі 137 700,00 грн. за відсутності договірних відносин між сторонами та інших підстав для здійснення їх перерахунку, не можуть вважатися такими, що перебувають у відповідача на законних підставах. Докази отримання позивачем від відповідача товару, робіт або послуг на вказану суму, у матеріалах справи також відсутні.

Враховуючи наведене у сукупності, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача 137 700,00 грн., у зв`язку із чим позов підлягає повному задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача.

Клопотання відповідача про стягнення адвокатських витрат не підлягає задоволенню, з огляду на результат вирішення справи.

На підставі викладеного та керуючись статтями 74, 76-79, 86, 123, 129, 232-233, 237- 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Косянчук Наталії Володимирівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи-підприємця Устінова Георгія Олеговича ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) 137 700,00 грн. основного боргу та 2 662,40 грн. витрат зі сплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Т.Ю. Кирилюк