Додаткове рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №909/1015/26 — Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2026м. Івано-ФранківськСправа № 909/1015/26

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Гули У.І., розглянувши заяву позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «АДАМА УКРАЇНА» про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «АДАМА УКРАЇНА»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба Агро-ІФ"

про стягнення заборгованості в сумі 1 089 233,40 грн.

в с т а н о в и в:

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 29.09.2026 позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ «ДРУЖБА АГРО-ІФ» на користь ТОВ «АДАМА УКРАЇНА» грошові кошти в загальному розмірі 888 162,84 грн, з яких: 644 126,02 грн основної заборгованості за поставлений товар, 91 433,24 грн пені, 83 736,38 грн штрафу, 13 923,71 грн процентів річних, 54 943,49 грн різниці у ціні товару а також судовий збір в сумі 13 070,80 грн, в решті позовних вимог відмовлено.

Через систему "Електронний суд" 29.09.2026 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «АДАМА УКРАЇНА», надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій останній просить покласти на позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.

Ухвалою суду від 30.09.2026 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Адама Україна» про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат з професійної правничої допомоги без призначення судового засідання.

Відповідач заперечень на заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу суду не подав.

Ухвалу суду від 30.09.2026 надіслано Товариству з обмеженою відповідальністю «Дружба Агро - ІФ"» в його електронний кабінет 30.09.2026 о 14:51 год, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, підписаною відповідальним працівником суду.

Розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справі щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Як вбачається з рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 29.09.2026 року у справі № 909/1015/29 судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат, понесених позивачем під час розгляду даної справи на професійну правничу допомогу, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення.

Статтею 221 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

З огляду на наведені приписи господарського процесуального закону та враховуючи, що підлягає ухваленню додаткове рішення про судові витрати, суд вбачає за можливе здійснити розгляд заяви відповідача про розподіл судових витрат в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи).

Згідно з частою 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Приписи частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачають, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги (частина 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Разом з цим, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України). Така правова позиція викладена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 05 листопада 2019 року у справі № 908/2348/18.

Отже, для встановлення розумного розміру наданих послуг адвоката слід надати належну правову оцінку договору у сукупності з іншими доказами, складністю справи та виконання адвокатом робіт (наданих послуг), витраченим часом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконання робіт, ціною позову та (або) значення справи. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем надано Договір про надання правової (правничої) допомоги №1 від 16.02.2023 та Додаток до Договору про надання правової (правничої) допомоги від 10.08.2026, відповідно до якого адвокат Козачок І.П. надає клієнту ТОВ "Адам Україна" визначені правничі послуги та у якому зафіксована вартість правової (правничої) допомоги у розмірі 15 000,00 грн та строк оплати.

У договорах це слово "надає" описує тривалу дію або обов`язок, який виникає зараз, але виконується протягом певного часу. Це юридична формула для визначення предмета договору (що саме адвокат зобов`язується робити), а не фіксація факту виконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Доказів виконаних робіт та обсягу наданих правничих послуг суду не подано.

Оскільки долученими до матеріалів справи доказами, не доведено понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в межах цієї справи, суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 86, 129, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

В задоволенні заяви ТОВ "Адам Україна" про ухвалення додаткового рішення у справі відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили та підлягає оскарженню у строк і порядку, які визначені статтею 241 та розділом ІV ГПК України.

Суддя У.І.Гула