Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №909/903/26 — Господарський суд Івано-Франківської області

Справа № 909/903/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2026м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Рочняк О. В.

секретар судового засідання Михайлюк А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПШР ТИГР +"

59230, вул. Героїв Майдану, буд.164, с. Лукавці, Вижницький р-н, Чернівецька область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕНІКС ІНВЕСТ ДП"

78593, вул. Д. Галицького, будинок 137 T, смт. Ворохта (з), Надвірнянський р-н, Івано-Франківська обл.

про стягнення 1 126 856 грн 00 коп. заборгованості

за участю:

представника позивача: Бігусяка Михайла Васильовича (в режимі відеоконференції);

представника відповідача: не з`явилися

ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "ПШР ТИГР +" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕНІКС ІНВЕСТ ДП" про стягнення 1 126 856 грн 00 коп. заборгованості за договором про надання послуг з організації та забезпечення безпеки господарської діяльності та бізнесу, охоронності майна та особистої безпеки №566-ф від 01.08.2025, з яких: 834 320 грн 00 коп. - основний борг та 292 536 грн 00 коп. - штраф.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 22.07.2026, суд залишив подану заяву без руху та встановив строк на усунення недоліків.

28.07.2026 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПШР ТИГР +" надійшла заява від 28.07.2026 (вх.№14161/26 від 28.07.2026) про усунення недоліків позовної заяви.

Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 29.07.2026, суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 27.08.2025; встановив сторонам строк для надання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення.

Сторонам ухвалу про відкриття провадження у справі від 29.07.2026 направлено в їхні електронні кабінети, що відповідає приписам ч. 11 ст.242 ГПК України та доставлено до їх електронних кабінетів 29.07.2026, що підтверджується довідками про доставку електронного листа від 30.07.2026.

Відповідно до ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Отже, ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 29.07.2026 вручено сторонам 29.07.2026.

13.08.2026 через систему "Електронний суд" до суду від відповідача надійшли:

- відзив на позовну заяву від 13.08.2026 (15013/26 від 13.08.2026);

- клопотання про зменшення розміру штрафу від 13.08.2026 (15011/26 від 13.08.2026).

19.08.2026 через систему "Електронний суд" до суду від позивача надійшла відповідь на відзив від 18.08.2026 (15272/26 від 19.08.2026).

За наслідками підготовчого засідання 27.08.2026 суд протокольно закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 29.09.2026, про що представника позивача повідомлено в судовому засіданні, а відповідача - ухвалою повідомленням від 27.08.2026.

В судовому засіданні 29.09.2026 суд розглянув справу по суті та перейшов до стадії ухвалення рішення; відклав ухвалення рішення та проголошення скороченого рішення на 01.10.2026.

ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Позиція позивача. Позов мотивовано тим, що в порушення договірних зобов`язань, які виникли між сторонами, відповідач в повному обсязі не оплатив за надані позивачем послуги охорони об`єкта, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 834 320 грн 00 коп., за прострочення оплати якої відповідачу нараховано штраф.

Позивач зазначив, що послуги з охорони фактично надавалися протягом усього строку дії договору, а їх вартість визначалась виходячи з цілодобової охорони об`єкта відповідно до умов договору та не залежала виключно від підписання актів приймання-передачі послуг. Акти наданих послуг направлялися відповідачу через систему електронного документообігу "Вчасно". При цьому відповідач у встановлений договором семиденний строк не надав мотивованих заперечень щодо обсягу чи якості послуг, у зв`язку з чим, на думку позивача, такі послуги вважаються прийнятими.

Також позивач послався на часткову оплату відповідачем вартості послуг як на підтвердження визнання заборгованості та, на його думку, нарахування штрафу є правомірним у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання.

Позиція відповідача. Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на недоведеність позивачем факту надання послуг та їх обсягу. Зазначив, що надані позивачем акти не підтверджують їх отримання відповідачем, а інших належних доказів фактичного надання послуг та кількості відпрацьованих годин матеріали справи не містять.

Відповідач заперечив проти доводів позивача про визнання заборгованості шляхом часткової оплати, зазначаючи, що здійснені платежі стосувалися окремих звітних періодів і не підтверджують прийняття послуг за весь спірний період. На думку відповідача, односторонньо складені акти самі по собі не підтверджують виникнення обов`язку з оплати.

Водночас, відповідач просив зменшити розмір штрафу у разі, якщо за результатами розгляду справи суд дійде висновку про наявність правових підстав для стягнення штрафу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, надавши оцінку доказам у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

01.08.2025 між ТОВ "ПШР ТИГР +" (виконавець) та ТОВ "ФЕНІКС ІНВЕСТ ДП" (замовник) укладено договір №566-ф про надання послуг з організації та забезпечення безпеки господарської діяльності та бізнесу, схоронності майна та особистої безпеки, відповідно до п. 1.1 якого виконавець за дорученням замовника зобов`язався надати послуги з організації та забезпечення безпеки господарської діяльності, схоронності майна та особистої безпеки на об`єкті замовника, який розташований за адресою: Івано-Франківська область, Надвірнянський район, смт. Ворохта, вул. Данила Галицького, буд. 137 Т.

В Додатку №1 до договору сторони погодили, що охорона здійснюється цілодобово в робочі та вихідні дні.

Відповідно до п. 3.1 договору, вартість послуг виконавця визначається у Протоколі узгодження вартості послуг (Додаток 2 до цього договору), що є невід`ємною частиною даного договору.

Згідно з Додатком №2 до договору, вартість послуг за договором становить 170 грн 00 коп. за 1 відпрацьовану годину охоронцем з ПДВ.

За змістом п. 3.2 договору, замовником здійснюються розрахунки за даним договором до 6 (шостого) числа місяця, наступного за розрахунковим. При наявності заборгованості, за отримані послуги, більше ніж 2 місяці, виконавець вправі в односторонньому порядку призупинити надання послуги, але виключно до моменту погашення замовником заборгованості.

Вартість послуг виконавця в ніч з 31 грудня на 01 січня та в ніч з 24 грудня на 25 грудня складає подвійний розмір вартості відпрацьованої зміни (доби, години) (п.3.3. договору).

Відповідно до п. 3.4 договору, на підтвердження факту надання виконавцем замовнику послуг до 3 (третього) числа місяця, наступного за розрахунковим, складається відповідний акт та надається замовнику. Замовник повинен підписати наданий виконавцем акт протягом 3 (трьох днів). Виставлення акту приймання-передачі послуг та підтвердження його підписання можуть здійснюватись електронною поштою, з обов`язковим надсиланням один одному поштою. У випадку, якщо замовник не повертає підписаний акт в тижневий строк або не надає обґрунтовану відповідь про підстави його не підписання, факт надання виконавцем належним послуг замовнику є підтвердженим.

Згідно з п.6.3 договору, в разі прострочення замовником строків оплати послуг, визначених у розділі 3 цього договору, виконавець вправі стягнути з замовника штраф за затримку оплати виконаних робіт від 10 до 30 календарних днів - 10% від суми заборгованості; при заборгованості 31 день і більше - відповідно 30%.

В пунктах 9.1, 9.2 договору визначено, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріпленням печатками сторін та діє до 31.12.2025. У випадку, якщо за 20 днів до закінчення строку дії цього договору сторони не повідомлять одна одну про його припинення, договір вважається продовженим на наступний календарний рік і на тих самих умовах. Кількість таких продовжень не обмежується.

На підтвердження надання відповідачу послуг в період з 01.08.2025 по 15.05.2026 на загальну суму 1 183 200 грн 00 коп. позивач надав суду акти надання послуг №337 від 31.08.2025 на суму 126 480 грн 00 коп., №472 від 30.09.2026 на суму 122 400 грн 00 коп., №492 від 31.10.2025 на суму 126 480 грн 00 коп., №555 від 30.11.2025 на суму 122 400 грн 00 коп., №668 від 31.12.2025 на суму 126 480 грн 00 коп., №669 від 31.12.2025 на суму 8 160 грн 00 коп., №11 від 30.01.2026 на суму 126 480 грн 00 коп., №79 від 28.02.2026 на суму 114 240 грн 00 коп., №116 від 31 березня 2026 на суму 126 480 грн, №171 від 30.04.2026 на суму 122400 грн 00 коп., №223 від 15.05.2026 на суму 61 200 грн 00 коп., які підписані позивачем електронним підписом в односторонньому порядку та направлені 11.06.2026 відповідачу через систему електронного документообігу "Вчасно".

Вказані послуги з охорони відповідач оплатив частково в сумі 348 880 грн 00 коп., що підтверджується платіжними інструкціями №3800 від 11.09.2025 на суму 126 480 грн 00 коп., №3965 від 23.10.2025 на суму 122 400 грн 00 коп. та №4241 від 24.03.2026 на суму 100 000 грн 00 коп.

03.04.2026 ТОВ "ПШР ТИГР +" через систему електронного документообігу "Вчасно" направилоТОВ "ФЕНІКС ІНВЕСТ ДП" претензію №02/03-04 від 03.04.2026 про сплату заборгованості за договором, яка станом на 03.04.2026 становила 750 720 грн 00 коп. та акт звірки.

06.05.2026 ТОВ "ПШР ТИГР +" надіслав ТОВ "ФЕНІКС ІНВЕСТ ДП" повідомлення №02/06-05 від 06.05.2026 про припинення надання послуг за договором №566-ф з 15.05.2026 до моменту повного погашення заборгованості.

У зв`язку з простроченням строків оплати наданих послуг позивач нарахував відповідачу 292 536 грн 00 коп. штрафу.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Згідно з ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ст. 530 ЦК України).

За змістом ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В ч. 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ст. 627 ЦК України та відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст.628 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України, договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

В ч. 1 ст. 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В п. 3.2 договору сторони погодили, що замовником здійснюються розрахунки за даним договором до 6 (шостого) числа місяця, наступного за розрахунковим.

Таким чином, граничний строк оплати наданих послуг в серпні 2025 року на суму 126 480 грн 00 коп. є 08.09.2025 (06.09.2025 - субота (вихідний); в вересні 2025 року на суму 122 400 грн 00 коп. - 06.10.2025; в жовтні 2025 року на суму 126 480 грн 00 коп. - 06.11.2025; в листопаді 2025 року на суму 122 400 грн 00 коп. - 08.12.2025 (06.12.2025 - субота (вихідний); в грудні 2025 року на суму 134 640 грн 00 коп. - 06.01.2026; в січні 2026 року на суму 126 480 грн 00 коп. - 06.02.2026; в лютому 2026 року на суму 114 240 грн 00 коп. - 06.03.2026; в березні 2026 року на суму 126 480 грн 00 коп. - 06.04.2026; в квітні 2026 року на суму 122 400 грн 00 коп. - 06.05.2026; в травні 2026 року на суму 61 200 грн 00 коп. - 08.06.2026 (06.06.2026 - субота (вихідний).

Посилання відповідача на те, що підписані позивачем в односторонньому порядку акти надання послуг без фактичного отримання таких актів відповідачем не є безумовною підставою для виникнення у відповідача обов`язку оплати таких послуг, cудом оцінюється критично, оскільки виходячи зі змісту положень статей 509, 901, 903 ЦК України, обов`язок замовника оплатити послуги виникає з факту їх надання, а не з факту оформлення передачі послуг актом приймання-передачі виконаних робіт.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.08.2023 у cправі № 910/14570/21.

При цьому суд враховує, що умовами договору визначено вартість послуг за одну відпрацьовану годину, а охорона об`єкта здійснювалася цілодобово. Відтак відповідач мав можливість самостійно визначити вартість фактично наданих послуг у відповідний місяць виходячи з умов договору та його Додатків № 1, № 2 (170 грн ? 24 години ? кількість днів у відповідному місяці) та оплати їх у встановлений п.3.2 договору строк, що визначений конкретним числом місяця та не містить прив`язки до акту приймання-передачі виконаних робіт.

За нормами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших умов, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

За встановлених судом обставин справи, позивач надав відповідачу послуги за період з 01.08.2025 по 15.05.2026 на загальну суму 1 183 200 грн 00 коп., які відповідач оплатив частково в сумі 348 880 грн 00 коп.

Стосовно не підписання відповідачем актів наданих послуг, направлених позивачем через систему електронного документообігу "Вчасно", суд зазначає, що відповідно до п. 3.4 договору у разі, якщо замовник протягом тижневого строку не повертає підписаний акт та не надає обґрунтованої відповіді щодо причин його непідписання, факт надання виконавцем належних послуг вважається підтвердженим. Крім того, відповідач протягом усього періоду дії договору не надавав позивачу обґрунтованих заперечень щодо обсягу, якості чи факту надання послуг.

Отже, з урахуванням погодженого сторонами порядку приймання послуг, саме по собі не підписання відповідачем актів не спростовує факту їх надання та не звільняє відповідача від обов`язку їх оплатити.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно із ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідач наведених позивачем доводів не спростував, доказів належного виконання зобов`язання з оплати наданих послуг у повному обсязі суду не надав. Водночас здійснення відповідачем часткової оплати за надані за договором послуги свідчить про фактичне прийняття таких послуг та визнання відповідного обов`язку з їх оплати.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 834 320 грн 00 коп. заборгованості є обґрунтованими та належать до задоволення.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 та ч.2 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

За змістом ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В п.6.3 договору сторони погодили, що в разі прострочення замовником строків оплати послуг, визначених у розділі 3 цього договору, виконавець вправі стягнути з замовника штраф за затримку оплати виконаних робіт від 10 до 30 календарних днів - 10% від суми заборгованості; при заборгованості 31 день і більше - відповідно 30%.

За прострочення строків оплати наданих послуг, на підставі п.6.3 договору позивач нарахував відповідачу 292 536 грн 00 коп. штрафу.

За перерахунком суду, заявлена позивачем до стягнення сума штрафу є обґрунтованою та арифметично правильною.

За змістом ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, суд має право зменшити розмір санкцій зокрема з таких підстав, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора; якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин. Такий перелік не є вичерпним, оскільки частина третя статті 551 ЦК України визначає, що суд має таке право і за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Таким чином, зменшення розміру пред`явленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності в законі переліку таких виняткових обставин (частина 3 статті 551 Цивільного кодексу України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи в їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. Подібні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2024 у справі №911/952/22 та постановах Верховного Суду від 10.02.2026 у справі № 910/7336/25, від 07.10.2025 у справі № 910/582/25, від 08.07.2025 у справі № 922/3697/24, від 29.04.2025 у справі № 922/2249/24, від 11.02.2025 у справі № 902/1131/23.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання боржником, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків від порушення зобов`язання, невідповідності між розміром стягуваної неустойки (штрафу, пені) та такими наслідками, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів для виконання зобов`язання, негайного добровільного усунення нею порушення та його наслідків) тощо. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 10.02.2026 у справі № 910/7336/25, від 07.10.2025 у справі № 910/582/25, від 08.07.2025 у справі № 922/3697/24, від 10.06.2025 у справі № 925/585/24, від 17.04.2025 у справі № 910/7827/2, від 26.02.2025 у справі № 911/168/24.

Розмір неустойки, до якого суд її зменшує, у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, тобто у межах судового розсуду.

Наведені висновки узгоджуються з приписами законодавства, які регулюють можливість зменшення розміру штрафних санкцій з метою недопущення їх використання ані як засобу для отримання необґрунтованих доходів, ані як способу уникнути відповідальності. У питанні про зменшення розміру неустойки, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, суд щоразу виходить із конкретних обставин. Такий підхід є усталеним у судовій практиці Верховного Суду (постанови від 10.02.2026 у справі № 910/7336/25, від 07.10.2025 у справі № 910/582/25, від 11.07.2023 у справі № 914/3231/16, від 10.08.2023 у справі № 910/8725/22, від 26.09.2023 у справі № 910/22026/21, від 02.11.2023 у справі № 910/13000/22, від 07.11.2023 у справі № 924/215/23, від 09.11.2023 у справі № 902/919/22).

Оцінюючи у цій справі можливість зменшення суми штрафу суд встановив, що відповідач здійснив часткову оплату наданих послуг, позивачем доказів, що свідчили б про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання йому збитків в результаті дій саме відповідача, не надано.

З урахуванням викладеного у сукупності, суд, враховуючи дискреційність наданих йому повноважень щодо зменшення розміру штрафних санкцій, виходячи з необхідності дотримання балансу інтересів обох сторін, вважає справедливим, доцільним, обґрунтованим, таким, що цілком відповідає принципу верховенства права висновок щодо можливості зменшення розміру штрафу на 50 відсотків, а саме - до 146 268 грн 00 коп.

На думку суду, стягнення з відповідача такої суми штрафу компенсує негативні наслідки, пов`язані з порушенням відповідачем строків оплати наданих послуг. Стягнення ж з відповідача штрафу у повному обсязі не є співмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов`язання та не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої вони стягуються.

Суд враховує, що чинним законодавством не врегульований граничний розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно із приписами ст. 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, позов належить до задоволення частково.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, суд зазначає, що у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки, витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено, тобто, судовий збір належить покласти на відповідача без урахування зменшеної суми штрафу.

Керуючись ст. ст. 2, 20, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕНІКС ІНВЕСТ ДП" (78593, вул. Д. Галицького, будинок 137 T, смт. Ворохта (з), Надвірнянський р-н, Івано-Франківська обл., код ЄДРПОУ 44471261) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПШР ТИГР +" (59230, вул. Героїв Майдану, буд.164, с. Лукавці, Вижницький р-н, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 45332897) 980 588 (дев`ятсот вісімдесят тисяч п`ятсот вісімдесят вісім) грн 00 коп. заборгованості, з яких: 834 320 (вісімсот тридцять чотири триста двадцять) грн 00 коп. основного боргу та 146 268 (сто сорок шість тисяч двісті шістдесят вісім) грн 00 коп. штрафу, а також 16 902 (шістнадцять тисяч дев`ятсот дві) грн 84 коп. судового збору.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 12.10.2026.

Суддя О.В. Рочняк