Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №909/319/25 (909/967/26) — Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.10.2026м. Івано-ФранківськСправа № 909/319/25 (909/967/26)

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Рочняк О. В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) матеріали справи

за позовом: Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України"

76018, вул. Є. Петрушевича, буд. 1, м. Івано-Франківськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС"

76018, урочище Центр, буд 5Г, с. Бистриця, Надвірнянський р-н, Івано-Франківська область

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: розпорядник майна Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" АТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" арбітражний керуючий Приходько Дмитро Володимирович

вул. Чистяківська, 2, офіс 204, м. Київ, 03062

про стягнення 1 491 708 грн 42 коп. заборгованості

ВСТАНОВИВ: в провадженні Господарського суду Івано-Франківської області знаходиться справа про банкрутство ДП "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України".

Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 06.05.2025, суд відкрив провадження у справі про банкрутство ДП "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України".

03.08.2026 Дочірнє підприємство "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області в межах справи про банкрутство ДП "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС" про стягнення 1 491 708 грн 42 коп. заборгованості, з яких: 719 247 грн 67 коп. - сума основного боргу за орендну плату; 53 151 грн 67 коп. - 3% річних; 172 682 грн 14 коп. - інфляційні втрати та 546 626 грн 94 коп. - пеня. У позовній заяві позивач заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 04.08.2026, суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, розпорядника майна ДП "Івано-Франківський облавтодор" АТ "ДАК "Автомобільні дороги України" арбітражного керуючого Приходька Дмитра Володимировича; встановив строк для надання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення та письмових пояснень.

Учасникам справи ухвалу про відкриття провадження у справі від 04.08.2026 направлено в їхні електронні кабінети, що відповідає приписам ч.11 ст.242 ГПК України.

Відповідно до п.2 ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Копії ухвали від 04.08.2026 доставлено до електронних кабінетів сторін - 04.08.2026, що підтверджується довідками про доставку електронного листа від 05.08.2026.

Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 09.09.2026, суд задовольнив клопотання ДП "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" про відстрочення сплати судового збору; відстрочив сплату судового збору в розмірі 17 900 грн 50 коп. до ухвалення судового рішення у справі №909/319/25(909/967/26).

Відповідно до абз. 4 ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частиною 3 статті 252 ГПК України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін від учасників справи до суду не надходило.

ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Позиція позивача. Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення договірних зобов`язань, які виникли між сторонами, відповідач не сплачував орендну плату за користування орендованим нерухомим майном, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 719 247 грн 67 коп., на яку відповідачу нараховано пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

Позиція відповідача. Правом на надання відзиву на позов відповідач не скористався.

Як вбачається із ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, надавши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд встановив таке.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

10.01.2023 між ДП "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (орендодавець) та ТОВ "ПБС" (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна №11/01/23, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, що обліковується на балансі філії "Івано-Франківське ДЕУ" ДП "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", вартість якого визначена згідно з незалежною оцінкою станом на 30.11.2022 і становить 474 930 грн 00 коп., а саме: склад для зберігання сипучих матеріалів, площею 278,4 м. кв., який знаходиться за адресою: провул. Привокзальний, 10Б (АБЗ), с. Ямниця, Івано-Франківського району, Івано-Франківська обл.

Згідно з п. 2.1 договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі після внесення гарантійного платежу відповідно до умов цього договору, але не раніше дати підписання сторонами цього договору, згідно з актом приймання-передачі вказаного майна за вартістю, визначеною незалежною оцінкою.

За змістом п. 2.5 договору, для забезпечення виконання даного договору сторони встановлюють такий вид забезпечення як гарантійний платіж. Гарантійним платежем за цим договором є грошова сума у розмірі місячної орендної плати, що становить 17 934 грн 44 коп. без ПДВ.

В п. 3.1 договору визначено, що орендна плата визначається на підставі незалежної оцінки, із застосуванням річної орендної ставки в розмірі 45%, і становить за базовий місяць розрахунку листопад 2022 року - 17 934 грн 44 коп. без врахування ПДВ. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа місяця, наступного за базовим, до першого місяця оренди та на індекс інфляції за перший місяць оренди.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, відповідно до наданих орендодавцем рахунків. Рахунок на оплату направляється орендарю на електронну адресу, зазначену в розділі 11 договору, або поштовим відправленням на юридичну адресу орендаря.

Орендар здійснює попередню оплату за кожний наступний місяць оренди в розмірі оплати за базовий місяць розрахунку, не пізніше п`ятого числа місяця, за який здійснюється попередня оплата. Протягом 5 днів з моменту надходження рахунку від орендодавця (з коригуванням орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць) орендар сплачує різницю між розміром оренди, зазначеної в рахунку, та розміром оплати за базовий місяць розрахунку.

У випадку, якщо правовідносини між сторонами виникли до юридичного оформлення договору, орендар сплачує орендну плату з дати виникнення правовідносин до дати укладення договору на підставі рахунків, направлених орендодавцем, не пізніше 30-ти календарних днів з моменту підписання договору частково або одним платежем на рахунок орендодавця.

Згідно з п. 3.4 договору, у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість з орендної плати, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції.

За змістом п. 6.1 договору, орендодавець зобов`язаний своєчасно передати орендарю в оренду майно згідно з цим договором за актом приймання-передачі майна, який підписується одночасно з цим договором і є його невід`ємною частиною.

Згідно з п. 8.1 договору, за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену договором та чинним законодавством України.

У разі затримки внесення орендної плати, плати за утримання, платежів, передбачених пунктами 4.13, 4.14, 4.16, 4.19, 4.21, та інших платежів, обумовлених у тому числі і додатковими угодами, орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день такої затримки (включаючи день оплати). Сторони погодили, що даним договором продовжують строки, встановлені законом, нарахування пені та звернення до суду за її стягненням до 3 років (п. 8.3 договору).

За змістом п. 10.1 договору, договір укладено строком до 10.06.2023, договір набирає чинності 01.10.2022 і діє до 10.06.2023. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до п. 10.2 договору, сторони погодили, що умови договору застосовуються до правовідносин між сторонами з 01.10.2022 відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України, оскільки правовідносини виникли до юридичного оформлення.

Згідно з п. 10.4 договору, зміни і доповнення до договору допускаються за взаємною згодою сторін та оформлюються додатковими угодами і вступають в силу з моменту їх укладення, за винятком випадків, передбачених цим договором.

11.01.2023 сторони підписали акт приймання-передачі майна, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв склад для зберігання сипучих матеріалів площею 278,4 кв. м, який знаходиться за адресою: провул. Привокзальний, 10Б (АБЗ), с. Ямниця, Івано-Франківського району, Івано-Франківська обл. та перебуває на балансовому обліку філії "Івано-Франківське ДЕУ", вартістю 474 930 грн 00 коп.

05.06.2023 між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору оренди №11/01/23 від 10.01.2023, згідно з якою сторони доповнили договір підпунктом 10.1.1 в наступній редакції: "У разі існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) сторони погодили, що строк дії договору продовжується на строк, протягом якого діяли такі форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), на підставі даного пункту без укладення будь-яких додаткових угод.".

01.05.2025 сторони уклали додаткову угоду про припинення договору оренди №11/01/23 від 10.01.2023, відповідно до п. 1.1, 1.2 якої сторони, керуючись п. 10.5, 10.7 договору, дійшли згоди достроково припинити договір; з моменту набрання чинності цією угодою договір вважається припиненим.

01.05.2025 сторони підписали акт приймання-передачі (повернення) майна, відповідно до якого орендар повернув, а орендодавець прийняв склад для зберігання сипучих матеріалів площею 278,4 кв. м за адресою: провул. Привокзальний, 10Б (АБЗ), с. Ямниця; майно передано у задовільному стані, претензій до майна у сторін немає.

Відповідно до актів надання послуг №12 від 16.01.2023 на суму 64 714 грн 64 коп., №24 від 31.01.2023 на суму 21 845 грн 35 коп., №101 від 28.02.2023 на суму 21 823 грн 68 коп., №150 від 31.03.2023 на суму 22 151 грн 04 коп., №211 від 30.04.2023 на суму 22 195 грн 34 коп., №264 від 31.05.2023 на суму 22 306 грн 32 коп., №360 від 30.06.2023 на суму 22 484 грн 77 коп., №414 від 31.07.2023 на суму 22 349 грн 86 коп., №469 від 31.08.2023 на суму 22 036 грн 96 коп., №524 від 30.09.2023 на суму 22 147 грн 14 коп., №596 від 31.10.2023 на суму 22 324 грн 32 коп., №641 від 30.11.2023 на суму 22 435 грн 94 коп., №934 від 31.12.2023 на суму 22 593 грн 00 коп., №41 від 31.01.2024 на суму 22 683 грн 37 коп., №128 від 29.02.2024 на суму 22 751 грн 42 коп., №323 від 31.03.2024 на суму 22 865 грн 18 коп., №324 від 30.04.2024 на суму 22 910 грн 90 коп., №325 від 31.05.2024 на суму 23 048 грн 36 коп., №326 від 30.06.2024 на суму 23 555 грн 42 коп., №504 від 31.07.2024 на суму 23 555 грн 42 коп., №603 від 31.08.2024 на суму 23 696 грн 75 коп., №689 від 30.09.2024 на суму 24 052 грн 20 коп., №786 від 31.10.2024 на суму 24 485 грн 14 коп., №859 від 30.11.2024 на суму 24 950 грн 35 коп., №965 від 31.12.2024 на суму 25 299 грн 66 коп., №45 від 31.01.2025 на суму 25 603 грн 26 коп., №117 від 28.02.2025 на суму 25 808 грн 09 коп., №208 від 31.03.2025 на суму 26 195 грн 21 коп., №262 від 30.04.2025 на суму 26 378 грн 58 коп., загальний розмір орендної плати за період з січня 2023 року по квітень 2025 року становить 719 247 грн 67 коп.

25.02.2026 ДП "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" надіслало ТОВ "ПБС" вимогу №09-09/52 від 23.02.2026 про сплату 719 247 грн 67 коп. заборгованості за договором оренди нерухомого майна №11/01/23 від 10.01.2023.

За прострочення виконання грошового зобов`язання за договором оренди нерухомого майна №11/01/23 від 10.01.2023 позивач нарахував відповідачу за період з 21.01.2023 по 30.07.2026 - 53 151 грн 67 коп. 3% річних, 172 682 грн 14 коп. інфляційних втрат та 546 626 грн 94 коп. пені.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Щодо вимоги про стягнення заборгованості із орендної плати.

Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договору.

В ч. 1 ст. 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. При цьому, за правилами статті 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

За змістом ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 3 ст. 631 ЦК України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

В ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

В п. 2.1 договору визначено, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі після внесення гарантійного платежу відповідно до умов цього договору, але не раніше дати підписання сторонами цього договору, згідно з актом приймання-передачі вказаного майна за вартістю, визначеною незалежною оцінкою.

В матеріалах справи відсутні докази внесення ТОВ "ПБС" гарантійного платежу на рахунок ДП "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "ДАК" Автомобільні дороги України".

За встановлених судом обставин, на виконання договірних зобов`язань 11.01.2023, на підставі акта приймання-передачі майна, позивач передав, а відповідач прийняв в оренду склад для зберігання сипучих матеріалів площею 278,4 кв. м за адресою: провул. Привокзальний, 10Б (АБЗ), с. Ямниця.

Пунктом 3.1. договору сторони погодили, що орендна плата визначається на підставі незалежної оцінки, із застосуванням річної орендної ставки в розмірі 20%, і становить за базовий місяць розрахунку листопад 2022 року - 38 423 грн 09 коп. без врахування ПДВ. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, відповідно до наданих орендодавцем рахунків.

Орендар здійснює попередню оплату за кожний наступний місяць оренди в розмірі оплати за базовий місяць розрахунку не пізніше п`ятого числа місяця, за який здійснюється попередня оплата. Протягом 5 днів з моменту надходження рахунку від орендодавця (з коригуванням орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць) сплатити різницю між розміром оренди зазначеної в рахунку та розміром оплати за базовий місяць розрахунку.

Водночас, відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 915/641/19, наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов`язку здійснити оплату, оскільки такий обов`язок виникає на підставі договору, а не на підставі рахунку (правова позиція є сталою, сформована у постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 910/32579/15, від 22.05.2018 у справі № 923/712/17, від 21.01.2019 у справі № 925/2028/15, від 02.07.2019 у справі № 918/537/18, від 29.08.2019 у справі №905/2245/17, від 26.02.2020 у справі № 915/400/18).

Згідно з частинами 1, 5 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідач не здійснював попередньої оплати, у відповідача виникло зобов`язання оплачувати орендні платежі щомісячно до останнього числа місяця незалежно від виставлення орендодавцем рахунків.

01.05.2025 сторони уклали додаткову угоду про дострокове припинення договору та підписали акт приймання-передачі (повернення) майна. Таким чином, підписавши зазначені документи, відповідач підтвердив, що правовідносини оренди тривали до 01.05.2025.

Таким чином, загальний розмір орендної плати, який мав бути сплачений за договором оренди нерухомого майна №11/01/23 від 10.01.2023 за період з січня 2023 року по квітень 2025 року становить 719 247 грн 67 коп.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно із ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідач доводів позивача не спростував, доказів виконання зобов`язань за договором оренди нерухомого майна суду не надав.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 719 247 грн 67 коп. основного боргу з орендної плати є обґрунтованими та належать до задоволення.

Щодо вимоги про стягнення пені.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У пункті 8.3 договору оренди сторони визначили, що у разі затримки внесення орендної плати орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день такої затримки (включаючи день оплати). Сторони погодили, що даним договором продовжують строки, встановлені законом, нарахування пені та звернення до суду за її стягненням до 3 років.

За прострочення виконання грошового зобов`язання позивач нарахував відповідачу за період з 21.01.2023 по 30.07.2026 - 546 626 грн 94 коп. пені.

За перерахунком суду розміру пені, з урахуванням визначеного позивачем періоду, встановленого договором 3-річного строку її нарахування, розмір пені становить 516 531 грн 57 коп.

Щодо вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

За приписами статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних, навіть, якщо умовами договору не передбачено стягнення інфляційних та 3% річних.

За прострочення виконання грошового зобов`язання за період з 21.01.2023 по 30.07.2026 позивач нарахував відповідачу 53 151 грн 67 коп. 3% річних та 172 682 грн 14 коп. інфляційних втрат.

За перерахунком суду 3% річних та інфляційних втрат, з урахуванням визначеного позивачем періоду, розмір 3% річних становить 52 464 грн 31 коп., а розмір інфляційних втрат - 178 434 грн 15 коп.

Отже, за перерахунком суду, розмір інфляційних втрат є більшим, ніж визначив позивач. Проте, суд не вправі виходити за межі позовних вимог, а тому до задоволення належить заявлена до стягнення з відповідача сума інфляційних втрат.

Відтак, з відповідача на користь позивача у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання належить стягнути 52 464 грн 31 коп. 3% річних та 172 682 грн 14 коп. інфляційних втрат.

Щодо зменшення неустойки.

За змістом ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, суд має право зменшити розмір санкцій зокрема з таких підстав, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора; якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин. Такий перелік не є вичерпним, оскільки частина третя статті 551 ЦК України визначає, що суд має таке право і за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Таким чином, зменшення розміру пред`явленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності в законі переліку таких виняткових обставин (частина 3 статті 551 Цивільного кодексу України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи в їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. Подібні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2024 у справі №911/952/22 та постановах Верховного Суду від 10.02.2026 у справі № 910/7336/25, від 07.10.2025 у справі № 910/582/25, від 08.07.2025 у справі № 922/3697/24, від 29.04.2025 у справі № 922/2249/24, від 11.02.2025 у справі № 902/1131/23.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання боржником, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків від порушення зобов`язання, невідповідності між розміром стягуваної неустойки та такими наслідками, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів для виконання зобов`язання, негайного добровільного усунення нею порушення та його наслідків) тощо. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 10.02.2026 у справі № 910/7336/25, від 07.10.2025 у справі № 910/582/25, від 08.07.2025 у справі № 922/3697/24, від 10.06.2025 у справі № 925/585/24, від 17.04.2025 у справі № 910/7827/2, від 26.02.2025 у справі № 911/168/24.

Розмір неустойки, до якого суд її зменшує, у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, тобто у межах судового розсуду.

Наведені висновки узгоджуються з приписами законодавства, які регулюють можливість зменшення розміру штрафних санкцій з метою недопущення їх використання ані як засобу для отримання необґрунтованих доходів, ані як способу уникнути відповідальності. У питанні про зменшення розміру неустойки, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, суд щоразу виходить із конкретних обставин. Такий підхід є усталеним у судовій практиці Верховного Суду (постанови від 10.02.2026 у справі № 910/7336/25, від 07.10.2025 у справі № 910/582/25, від 11.07.2023 у справі № 914/3231/16, від 10.08.2023 у справі № 910/8725/22, від 26.09.2023 у справі № 910/22026/21, від 02.11.2023 у справі № 910/13000/22, від 07.11.2023 у справі № 924/215/23, від 09.11.2023 у справі № 902/919/22).

Оцінюючи у даній справі можливість зменшення суми пені суд враховує те, що загальний розмір основної заборгованості з орендної плати становить 719 247 грн 67 коп., а розмір пені, строк нарахування якої 3 роки, становить 516 531 грн 57 коп. (майже 72 % від основної заборгованості), а також те, що позивачем доказів, що свідчили б про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання останньому збитків в результаті дій саме відповідача, не надано.

З урахуванням викладеного у сукупності, суд, враховуючи дискреційність наданих йому повноважень щодо зменшення розміру пені, виходячи з необхідності дотримання балансу інтересів обох сторін, вважає справедливим, доцільним, обґрунтованим, таким, що цілком відповідає принципу верховенства права висновок щодо можливості зменшення розміру пені на 50 відсотків, тобто до 258 265 грн 79 коп. пені.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що стягнення з відповідача такої суми пені, 52 464 грн 31 коп. 3% річних та 172 682 грн 14 коп. інфляційних втрат компенсує негативні наслідки, пов`язані з порушенням відповідачем строків сплати боргу, стягнення ж з відповідача пені у повному обсязі не є співмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов`язання. Суд враховує, що чинним законодавством не врегульований граничний розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно із приписами ст. 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, суд зазначає, що у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено, тобто, судовий збір належить покласти на відповідача без урахування суми зменшеної пені.

Разом з тим, з огляду на те, що позивачу відстрочено сплату судового збору до прийняття рішення у справі, судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України слід стягнути із сторін в дохід Державного бюджету України пропорційно розміру задоволених позовних вимог без урахування суми зменшеної пені.

Такий підхід щодо розподілу судового збору відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 16.07.2026 у cправі №908/3874/23 (908/2504/25).

Керуючись статтями 73, 74, 86, 123, 129, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС" (78436, урочище Центр, буд. 5Г, с. Бистриця, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 32872788) на користь Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "ДАК" Автомобільні дороги України" (76018, вул. Є. Петрушевича, буд.1, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 31790584) 1 202 659 (один мільйон двісті дві тисячі шістсот п`ятдесят дев`ять) грн 91 коп. заборгованості, з яких: 719 247 (сімсот дев`ятнадцять тисяч двісті сорок сім) грн 67 коп. заборгованості з орендної плати, 258 265 (двісті п`ятдесят вісім тисяч двісті шістдесят п`ять) грн 79 коп. пені, 52 464 (п`ятдесят дві тисячі чотириста шістдесят чотири) 31 коп. 3% річних та 172 682 (сто сімдесят дві тисячі шістсот вісімдесят дві) грн 14 коп. інфляційних втрат.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС" (78436, урочище Центр, буд. 5Г, с. Бистриця, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 32872788) в дохід Державного бюджету України 17 531 (сімнадцять тисяч п`ятсот тридцять одну) грн 11 коп. судового збору.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "ДАК" Автомобільні дороги України" (76018, вул. Є. Петрушевича, буд.1, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 31790584) в дохід Державного бюджету України 369 (триста шістдесят дев`ять) грн 39 коп. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено та підписано 12.10.2026.

Суддя О.В. Рочняк