Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №908/1431/26 — Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 6/71/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2026 Справа № 908/1431/26

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федько О.А., за участю секретаря судового засідання Даниленко В.С., розглянув у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні справу № 908/1431/26

за позовом: Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури (69005, м. Запоріжжя, вул. Дмитра Апухтіна, буд 29А) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах,

позивач-1: Управління оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 164)

позивач-2: Східний офіс Держаудитслужби (49101, м. Дніпро, вул. Антоновича Володимира, буд. 22, корп. 2) в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 129)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРТРОС» (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158)

про стягнення грошових коштів,

за участю представників сторін:

прокурор – Стешенко В.Є., службове посвідчення №075793 від 01.03.2023;

від позивача-1 – Сполохов Є.О., довіреність №2 від 05.01.2026;

від позивача-2 – не з`явився;

від відповідача – не з`явився.

Процесуальні дії по справі.

15.06.2026 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. №15/2-1491-26 від 12.06.2026, вх. №1673/08-07/26, документ сформований в системі Електронний суд 12.06.2026) Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Управління оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації та Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРТРОС» про стягнення штрафних санкцій в розмірі 2 228 920,00 грн, з яких пеня - 714 120,00 грн та штраф - 1 514 800,00 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 15.06.2026, здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1431/26 та визначено до розгляду судді Федько О.А.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/1431/26, присвоєно справі номер провадження 6/71/26, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 28.07.2026 о/об 11 год. 30 хв.

Зазначену ухвалу відповідно до вимог ст. 122 ГПК України офіційно оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Її копію відповідно до ч. 5 ст. 242 ГПК України направлено прокурору, позивачам – Управлінню оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації та Східному офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області в електронному вигляді до їх електронних кабінетів в підсистемі «Електронний Суд» ЄСІКС.

Ухвала суду від 22.06.2025 про відкриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю зареєстрованого електронного кабінету у відповідача була направлена останньому на адресу його місцезнаходження відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158). Ухвала 09.07.2026 була повернута підприємством поштового зв`язку до господарського суду без вручення адресату (відповідачу) з відміткою: «закінчення встановленого терміну зберігання».

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд зазначає, що відповідач у даній справі є юридичною особою, на яку відповідно до положень статті 4, частини 1, пункту 10 частини 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» покладено обов`язок зазначати достовірні дані щодо місцезнаходження юридичної особи та які відповідно до положень статті 10 зазначеного Закону вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України «Про поштовий зв`язок`та Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 09.02.2022 по справі № 916/939/15-г).

Відповідно до змісту постанови Верховного Суду від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, Касаційний господарський суд здійснивши аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Верховний Суд у вказаній постанові також зазначив, що встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

День невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду (зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07.06.2022 у справі № 910/4430/21).

Отже, судом вжиті передбачені процесуальним законом заходи для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі №908/1431/26, відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження у даній справі.

Ухвалою суду від 28.07.2026 підготовче засідання відкладено на 18.08.2026 об 11 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 18.08.2026 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, закрито підготовче провадження у справі № 908/1431/26, призначено справу № 908/1431/26 до судового розгляду по суті на 10.09.2026 об 11 год. 30 хв.

У зв`язку з першою неявкою відповідача в судове засідання з розгляду справи по суті ухвалою суду від 10.09.2026 відкладено розгляд справи на 30.09.2026 об 11 год. 00 хв.

Позивач-2 та Відповідач у судове засідання 30.09.2026 не з`явились. Позивач-2 ухвалу суду від 10.09.2026 отримав до електронного кабінету 11.09.2026. За текстом пояснень (вих. №040825-17/1644-2026 від 06.07.2026) просив здійснювати розгляд справи без участі його представника.

Відповідач до суду викликався шляхом направлення ухвали суду від 10.09.2026 на адресу його місцезнаходження, а також додатково шляхом опублікування оголошення на офіційному вебпорталі судової влади в мережі Інтернет. Ухвала суду від 30.09.2026, направлена на адресу відповідача, була повернута до суду відділенням поштового зв`язку 17.09.2026.

Ураховуючи належне повідомлення позивача-2 та відповідача про дату, час і місце розгляду справи, неповідомлення відповідачем про причини неявки в судове засідання, суд ухвалив розглядати справу за відсутності представників позивача-2 та відповідача.

У судовому засіданні 30.09.2026 судом в порядку ст. 240 ГПК України проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення, роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

В якості підстави для звернення з позовом прокурор зазначив про наявність господарських правовідносин між Управлінням оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЕРТРОС», які врегульовані договором про закупівлю від 13.10.2025 №448/ОБ. Так, за умовами п. 4.1 договору Постачальник власними силами, засобами та за власний рахунок зобов`язується здійснити поставку (до поставку) товару (квадрокоптер DJI Mavic 3 Pro (RC) (СР.МА.00000656.01) у кількості 200 штук) до 28 листопада 2025 року включно.

Прокурор доводить, що за результатами опрацювання Єдиного вебпорталу використання публічних коштів встановлено, що оплата за Договором Управлінням на користь ТОВ «ГЕРТРОС» не здійснювалась. В електронній системі публічних закупівель «Prozorro» відсутні будь-які відомості, які б свідчили про укладання між сторонами договору від 13.10.2025 № 448/ОБ додаткових угод про продовження строку виконання зобов`язань за ним. Також в електронній системі публічних закупівель «Prozorro» відсутній звіт про виконання вказаного договору.

Указує на порушення відповідачем зобов`язань за договором від 13.10.2025 №448/ОБ щодо своєчасної поставки товару (квадрокоптер DJI Mavic 3 Pro(RC) (СР.МА.00000656.01) у кількості 200 штук.

У зв`язку з порушенням відповідачем строків поставки товару прокурор нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню за період прострочення з 29.11.2025 по 31.12.2025 у розмірі 714 120,00 грн та штраф у розмірі 1 514 800,00 грн.

Східний офіс Держаудитслужби (позивач-2) у поясненнях (вих. №040825-17/1644-2026 від 06.07.2026; вх. №15220/08-08/26, документ направлений засобами поштового зв`язку 07.07.2026) зазначив, що в ході проведення ревізії окремих питань фінансово господарської діяльності Управління оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації за період з 01.01.2024 по 31.12.2025, питання щодо додержання ТОВ «ГЕРТРОС» умов договору про закупівлю від 13.10.2025 №448/ОБ не досліджувались. Вимога Управління від 24.03.2026 №040820-15/768-2026 в судовому порядку не оскаржувалася. Зауважив, що органам Держаудитслужби як суб`єктам владних повноважень, правовий статус яких визначено Законом № 2939, надано право звертатися до суду з відповідним позовом про відшкодування збитків.

Управління оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації (позивач-1) не скористався правом подати заяву зі власною позицією щодо поданого прокурором позову в інтересах держави.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом на подання відзиву.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ураховуючи ненадання відповідачем відзиву на позов, суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті.

Під час розгляду справи по суті прокурор підтримав позов з підстав, зазначених у ньому, просив позов задовольнити. Представник позивача-1 підтримав заявлені прокурором позовні вимоги.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

13.10.2025 Управління оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації (Покупець, позивач у справі) та Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЕРТРОС» (Постачальник, відповідач у справі) керуючись нормами Цивільного кодексу України, постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в України та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», з урахуванням приписів здійснення публічних закупівель, передбачених законодавством у сфері публічних закупівель, уклали договір про закупівлю №448/ОБ (надалі – договір).

За умовами п.1.1 договору Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця у погоджені сторонами строки, Квадрокоптери DJI Mavic 3 Pro (RC) (СР.МА.00000656.01) для потреб Сил оборони України (Код ДК 021:2015: 34710000-7 – Вертольоти, літаки, космічні та інші літальні апарати з двигуном) (далі – Товар) вказаний у Специфікації, Додаток 1 до цього Договору, що є невід`ємною його частиною, а Покупець зобов`язується прийняти Товар та сплатити його на умовах, визначених у цьому договорі.

Найменування Товару, кількість та ціна за одиницю, що передається Постачальником Покупцю, зазначено у Додатку 1 до цього Договору (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору загальна вартість Договору визначена на підставі Додатку 1 до даного договору та складає – 21 640 000,00 грн без ПДВ.

Оплата здійснюється Покупцем за фактично отриманий належної якості Товар шляхом безготівкового переказу коштів на поточний рахунок Постачальника, вказаний у даному Договорі, протягом 30 календарних днів після підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної (п. 3.2 договору).

Згідно з п. 4.1 договору Постачальник власними силами, засобами та за власний рахунок відповідно до умов даного Договору зобов`язується здійснити поставку (доставку) Товару до « 28» листопада 2025 року включно, за адресою: Запорізька обл. м. Запоріжжя (з міркувань безпеки конкретна адреса доставки Товару не зазначається). Постачальник зобов`язується не пізніше ніж за 1 день до дати поставки товару до м. Запоріжжя, письмово повідомити про це Покупця для отримання детальної інформації щодо місця приймання-передачі Товару.

За змістом пунктів 4.3, 4.4, 4.7 договору факт приймання Товару підтверджується підписанням уповноваженими представниками сторін належним чином оформленої накладної на Товар (на кожну поставлену партію / частину Товару). Датою поставки Товару є дата його передачі уповноваженому представнику Покупця та підписання видаткової накладної. Право власності Замовника на отриманий Товар виникає з моменту передачі Покупцю Товару.

Згідно з п. 7.3.1 договору Постачальник зобов`язаний поставляти Покупцю Товар, в строк та на умовах, передбачених даним Договором.

Пунктом 9.1 договору встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань, передбачених цим договором, Сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та додатково чинним законодавством України.

За порушення строку поставки Товару або строку заміни неякісного (невідповідного) Товару на якісний (відповідний) в гарантійний період Постачальник на вимогу Покупця сплачує пеню у розмірі 0,1 % вартості Товару, з якого допущено прострочення виконання зобов`язань, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів Постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7 % вказаної вартості (п. 9.3 договору).

Пунктом 12.2 договору встановлено, що строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 12.1 цього договору і діє до 31.12.2025 року, а в частині оплати за поставлений товар до повного виконання сторонами узятих на себе зобов`язань.

Відповідно до п. 14.9 розділу 14 Договору, підписуючи даний Договір, Постачальник підтверджує, що має можливість поставити Товар під час воєнного стану, що діє на території України на час укладення Договору. Сторони домовились, що у разі невиконання Постачальником зобов`язань, що зумовлено військовими діями, та повідомлення Покупця про форс-мажорні обставини, то такі обставини підлягають підтвердженню сертифікатом Торгово-промислової палати України.

Додатком 1 до договору є Специфікація, яка містить найменування товару, код УКТ ЗЕД, країну походження, одиницю виміру, кількість, ціну за одиницю, без ПДВ, грн та загальну вартість без ПДВ.

ТОВ «ГЕРТРОС» листом вих. №112 від 18.11.2025 (вх. №4206 від 18.11.2025) повідомив Покупця про затримку поставки товару за укладеним договором. Зазначив, що країною виробника товару, який є предметом поставки за договором від 13.10.2025 № 448/ОБ, введено експортні обмеження на вивіз з держави товарів оборонного призначення, що унеможливлює своєчасне виконання умов вказаного договору. Вказав, що точна дата поставки буде повідомлена згодом.

У подальшому Відповідач надіслав на електронну пошту Позивача лист вих. №256-03 від 22.12.2025 (вх. №4860 від 25.12.2025), в якому просив розглянути можливість продовження строку дії договорів про закупівлю, зокрема договору №448/ОБ від 13.10.2025. Запевнив, що Виконавець вживає всіх можливих заходів для якнайшвидшого виконання взятих на себе зобов`язань та готовий надати додаткові підтвердні документи на запит Замовника.

30.04.2026 Управління оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації отримало проект Додаткової угоди до договору про закупівлю від 13.10.2025 №448/ОБ про дострокове припинення (розірвання) вказаного договору про закупівлю з 24.12.2025.

Матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем поставки товару, обумовленого договором про закупівлю від 13.10.2025 №448/ОБ, та оплати такого товару на користь ТОВ «ГЕРТРОС».

Також в матеріалах справи відсутні докази укладання між сторонами договору від 13.10.2025 № 448/ОБ додаткових угод до нього, зокрема, про продовження строку виконання відповідачем зобов`язань за ним або дострокове припинення такого договору.

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за вказаним правочином Позивач-1 22.04.2026 спрямував відповідачеві вимогу про сплату штрафних санкцій №37-вих, відповідно до змісту якої вимагав сплатити на користь Управління оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації пеню за порушення строків поставки Товару в сумі 714 120,00 грн та штраф в сумі 1 514 800,00 грн, разом 2 228 920,00 грн.

Вимога залишена відповідачем без належного реагування, штрафні санкцій в добровільному порядку не сплачені.

Вказані вище обставини стали підставою для звернення прокурора до суду з вимогою про стягнення зі Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРТРОС» штрафних санкцій в розмірі 2 228 920 грн, з яких пеня - 714 120,00 грн та штраф - 1 514 800,00 грн.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Щодо підстав здійснення прокурором представництва інтересів держави у спірних правовідносинах суд зазначає таке.

З положень статті 131-1 вбачається, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді до юрисдикції якого вона віднесена законом.

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина третя статті 4 ГПК України).

Згідно з частиною 3статті 53 ГПК Україниу визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до частин четвертої ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Підстави для звернення до суду прокурора визначені у ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до норм якої прокурор здійснює представництво інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Конституційний Суд України рішенням від 03.12.2025 № 6-р(ІІ)/2025 визнав неконституційними окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Водночас у пунктах 3 та 4 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України зазначено, що окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», які визнано неконституційними, втрачають чинність із 01 січня 2027 року, Рішення не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності.

Про цьому, у мотивувальній частині рішення Конституційний Суд України наголосив, що представництво інтересів держави в суді, передбачене пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, має винятковий та субсидіарний характер. Прокурор може здійснювати таке представництво лише у випадках, коли цього вимагає захист конституційно значущих інтересів держави та коли компетентний орган не забезпечує такого захисту належним чином. Законодавче регулювання цієї функції повинно відповідати принципам, закріпленим у Конституції України, зокрема принципам верховенства права, рівності сторін у судовому процесі та заборони надмірного втручання держави у сферу прав і свобод людини. Конституційний Суд України також зазначив, що в умовах правового режиму воєнного стану особливої ваги набуває всебічне забезпечення захисту інтересів держави Україна, а неперервність виконання прокуратурою визначених Конституцією України функцій є важливою передумовою належного функціонування держави в цей період (пункт 9 мотивувальної частини). Такий конституційний підхід підтверджує правомірність здійснення прокурором представництва інтересів держави у спірних правовідносинах до моменту втрати чинності відповідними нормами або до їх законодавчого врегулювання, за умови наявності визначених законом підстав для такого представництва.

Прокурор зазначає, що укладений між Управлінням і ТОВ «ГЕРТРОС» договір про закупівлю від 13.10.2025 № 448/ОБ укладався на виконання (в межах) бюджетної Програми забезпечення виконання завдань в галузі оборонної роботи, здійснення заходів, пов`язаних з територіальною обороною та цивільним захистом на території Запорізької області на 2022-2026 роки, затвердженої рішенням Запорізької обласної ради від 15.02.2022 № 75.

Отже, державний інтерес у спірних правовідносинах полягає, у тому числі, й у забезпеченні належного виконання зобов`язань за договорами, укладеними з метою матеріально-технічного забезпечення складової сектору безпеки і оборони України в умовах воєнного стану та на фінансування яких виділялися бюджетні кошти у значних обсягах. Ефективне використання бюджетних коштів становить інтерес держави, а дотримання законодавства в цій сфері правовідносин становить суспільний інтерес. Зазначену правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 21.12.2022 у справі № 904/8332/21.

Проте неналежне виконання ТОВ «ГЕРТРОС» своїх договірних зобов`язань із постачання обладнання спеціального призначення унеможливило ефективне їх витрачання на цілі, пов`язані з виконанням державою своїх функцій, зокрема, щодо забезпечення обороноздатності в умовах збройної агресії проти України, що беззаперечно порушує державні інтереси у спірних правовідносинах.

У спірних правовідносинах держава, перебуваючи у стані правого режиму воєнного стану, маючи нагальну потребу у забезпеченні засобами спеціального призначення (квадрокоптерів) для активної відсічі збройної агресії російської федерації, мала повне право очікувати належного виконання з боку ТОВ «ГЕРТРОС» своїх обов`язків з поставки товару у чітко визначений договором строк. Втім, відповідач до завершення строку дії укладеного між сторонами договору (до 31.12.2025) взагалі не забезпечив його виконання.

Отже, порушення інтересів держави у спірних правовідносинах полягає одночасно в економічній площині (недоотримання обласним бюджетом компенсації від втрат у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення ТОВ «ГЕРТРОС» договірного зобов`язання), у сфері публічних закупівель (неналежне виконання умов договору про закупівлю за бюджетні кошти), у сфері виконання бюджетних програм (неналежне виконання умов договірних зобов`язань створює ризики до зриву реалізації завдань бюджетної програми, не відповідає ключовим пріоритетам у відповідній сфері).

З огляду на викладене суд переконаний, що спірні правовідносини відповідають об`єктивно винятковій моделі, коли в умовах правового режиму воєнного стану, у тому числі з урахуванням висловлених позицій уповноважених органів у спірних правовідносинах, ефективний судовий захист інтересів держави без участі прокурора є неможливим. Представництво прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах має винятковий та субсидіарний характер. Наведені прокурором у позові факти порушень законодавства та умов договору про публічну закупівлю з боку ТОВ «ГЕРТРОС» в умовах правового режиму воєнного стану безальтернативно вимагають від прокурора захисту конституційно значущих інтересів держави.

Суду належить з`ясувати питання наявності уповноваженого органу та вжиття ним заходів із захисту порушених інтересів держави.

У даній справі прокурор пред`явив позов в інтересах держави в особі Управління оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації та Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області.

Згідно з п. 4 ст. 7 Закону України «Про публічні закупівлі» рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Головними завданнями органу державного фінансового контролю є, зокрема, здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, ефективним використанням коштів, за дотриманням бюджетного законодавства та законодавства про закупівлі (ч. 1 ст. 2 Закону).

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі (ч. 2 ст. 2 Закону).

Статтею 5 Закону визначено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль та контроль, зокрема, за: цільовим та ефективним використанням коштів державного і місцевих бюджетів, усуненням виявлених недоліків і порушень. Орган державного фінансового контролю вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства (ст. 8 Закону).

Згідно із ч. 1 ст. 10 Закону органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Основними завданнями Держаудитслужби є реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю; здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів (п. п. 1, 3 п. 3 зазначеного Положення).

Відповідно до п. 7 зазначеного Положення Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Реалізацію повноважень Державної аудиторської служби України на території Запорізької області здійснює Східний офіс Держаудитслужби згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 №266 «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби» та Положення про Східний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Державної аудиторської служби України від 02.06.2016 № 23 (далі – Положення № 23).

Відповідно до п. 3 Положення № 23 основним завданням Східного офісу Держаудитслужби є реалізація повноважень Держаудитслужби на території Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Кіровоградської областей, а також на території інших областей за дорученням Голови Держаудитслужби та його заступників.

Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області на виконання пункту 3.8.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Східного офісу Держаудитслужби на ІV квартал 2025 року проведено планову виїзну ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Управління оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації за період з 01.01.2024 по 31.12.2025.

Ревізією встановлено низку фактів порушень суб`єктами господарювання строку поставки товару за укладеними з Управлінням оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації договорами, у зв`язку з чим відповідно до приписів ЦК України та умов цих договорів нарахуванню та стягненню з постачальників підлягає пеня та штраф, які відповідно до п. 27 ч. 1 ст. 66 Бюджетного кодексу України повинні у подальшому зараховуватися до загального фонду обласного бюджету.

З огляду на викладене, Східний Офіс Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області є компетентним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Статтею 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» встановлено, що місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.

Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Розпорядженням голови Запорізької обласної державної адміністрації, начальника обласної військової адміністрації від 19.03.2024 №140 затверджено Положення про Управління оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації (далі – Положення).

Відповідно до п. 1 розділу 1 Положення Управління створюється головою Запорізької обласної державної адміністрації, входить до її складу і в межах Запорізької області забезпечує виконання покладених на нього завдань.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 розділу ІІ Положення до основних завдань Управління належить забезпечення виконання заходів обласних (регіональних) програм з питань оборонної роботи області, територіальної оборони, мобілізаційної підготовки.

Згідно з підпунктами 3, 33, 34, 35 пункту 2 розділу ІІ Положення Управління відповідно до покладених на нього завдань забезпечує ефективне і цільове використання відповідних бюджетних коштів; є головним розпорядником коштів обласного бюджету, які передбачені на виконання обласних (регіональних) програм з питань оборонної роботи, територіальної оборони, мобілізаційної підготовки місцевого значення та інших програм; виступає розпорядником коштів за бюджетними програмами державного бюджету; виконує функції замовника товарів, робіт і послуг, що закуповуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Укладений договір про закупівлю від 13.10.2025 № 448/ОБ фінансувався за рахунок коштів обласного бюджету в межах бюджетної Програми забезпечення виконання завдань в галузі оборонної роботи, здійснення заходів, пов`язаних з територіальною обороною та цивільним захистом на території Запорізької області на 2022-2026 роки, затвердженої рішенням Запорізької обласної ради від 15.02.2022 №75.

Згідно з такою програмою Управління визначено головним розпорядником вказаних коштів.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Бюджетного кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України; приймає рішення щодо делегування повноважень одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань; організовує та здійснює моніторинг виконання бюджетних програм, здійснює оцінку їх ефективності; затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством; здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі; здійснює контроль за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов`язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів тощо.

Приписами п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону «Про публічні закупівлі» визначено, що до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать органи державної влади (орган законодавчої, органи виконавчої, судової влади), та правоохоронні органи держави, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, об`єднання територіальних громад.

Отже, Управління оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації, укладаючи за результатами проведення публічної закупівлі договір 13.10.2025 №448/ОБ як замовник та головний розпорядник бюджетних коштів, використовувало та розпоряджалося коштами обласного бюджету.

Таким чином, Управління оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації у спірних правовідносинах є учасником бюджетного процесу, а саме головним розпорядником бюджетних коштів за відповідними бюджетними призначеннями та асигнуваннями, тобто суб`єктом, який розпоряджається бюджетними коштами. Вказане свідчить про виконання Управлінням оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації публічно-владних управлінських функцій.

Також у спірних правовідносинах Управління оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації, реалізуючи надану бюджетну компетенцію щодо раціонального, ощадливого та ефективного використання фінансів, реалізовувало державну політику, репрезентуючи в господарських правовідносинах державний публічний інтерес. З урахуванням викладеного, Управління є компетентним суб`єктом владних повноважень, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наведено правовий висновок, відповідно до якого прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Прокурор за певних обставин може звертатися до суду в інтересах держави і в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів, не реагуючи на повідомлення прокурора про наявність підстав для звернення до суду.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №469/1044/17 та постановах Верховного Суду від 08.12.2020 у справі №908/1664/19, від 19.01.2021 у справі № 925/1133/18.

Як убачається з матеріалів справи, Запорізькою обласною прокуратурою до Управління оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації направлено лист від 27.03.2026 №15/2-1469-26, яким повідомлено останнього про порушення ТОВ «ГЕРТРОС» умов договору про закупівлю від 13.10.2025 №448/ОБ.

Управління оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації у листі від 30.04.2026 №61-вих повідомило, що не заперечує проти звернення до суду органами прокуратури в інтересах держави з позовними вимогами про стягнення з постачальника сум неустойки за прострочення виконання зобов`язань, зокрема за договором від 13.10.2025 №448/ОБ.

Прокурор звернувся до Східного офісу Держаудитслужби та Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області з листом від 04.05.2026 №15/2-1469-26 про надання інформації щодо наміру вжити заходи для відновлення порушених інтересів держави шляхом звернення до суду щодо неустойки з ТОВ «ГЕРТРОС» за невиконання зобов`язань за договором від 13.10.2025 №448/ОБ.

Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області у листі вих. №040820-17/1338-2026 від 02.06.2026 вказало, що пред`явлення позову до суду стосовно стягнення штрафних санкцій з ТОВ «ГЕРТРОС» за договором від 13.10.2025 №448/ОБ не планує.

Зазначене є доказом нездійснення захисту інтересів держави компетентними органами та є підставою для застосування представницьких повноважень прокурором.

05.06.2026 прокурор повідомив Управління оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації, Східний офіс Держаудитслужби та Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області(вих. №15/2-189ВИХ26) відповідно до приписів ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» про вжиття заходів представницького характеру шляхом пред`явлення позову до ТОВ ««ГЕРТРОС» про стягнення пені та штрафу за порушення строку поставки товару за договором від 13.10.2025 №448/ОБ в розмірі 2 228 920,00 грн.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що прокурором доведено наявність підстав представництва інтересів держави у спірних правовідносинах.

Щодо вимоги про стягнення ТОВ ««ГЕРТРОС» пені та штрафу за порушення строку поставки товару за договором від 13.10.2025 №448/ОБ.

Спірні правовідносини сторін є господарськими та врегульовані договором про закупівлю від 13.10.2025 №448/ОБ.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За змістом ч. 1 ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 664 ЦК України визначено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути перееданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у встановлений строк.

Судом установлено, що учасниками правочину в пункті 4.1 договору від 13.10.2025 №448/ОБ погоджено, що поставка товару повинна бути здійснена Постачальником до 28 листопада 2025 року включно за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя. Сторони погодили, що детальна інформація щодо місця приймання-передачі товару надається відповідачеві в момент повідомлення про дату поставки товару.

Тобто, 28.11.2025 є граничною датою виконання відповідачем зобов`язань за договором.

Підписуючи даний Договір, Постачальник підтвердив, що має можливість поставити Товар під час воєнного стану, що діє на території України на час укладення Договору ( п. 14.9 договору).

Водночас, матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем поставки товару, обумовленого договором про закупівлю від 13.10.2025 №448/ОБ, укладання між сторонами договору від 13.10.2025 № 448/ОБ додаткових до нього, зокрема, про продовження строку виконання відповідачем зобов`язань за ним або дострокове припинення такого договору.

Укладаючи договір, кожна зі сторін прийняла на себе певні зобов`язання щодо його виконання, однак відповідач покладений на нього обов`язок щодо своєчасної поставки товару за вказаним договором не виконав.

Факт невиконання відповідачем зобов`язань за договором від 13.10.2025 №448/ОБ, серед іншого підтверджується листами ТОВ «ГЕРТРОС» вих. №112 від 18.11.2025 та вих. №256-3 від 22.12.2025.

Так, Відповідач у листі вих. №256-3 від 22.12.2025 посилаючись на підпункт 4 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022 (зі змінами), зазначив, що допускається внесення змін до істотних умов договору про закупівлю, зокрема продовження строку дії договору та строку виконання зобов`язань, у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що унеможливлюють його виконання у визначений строк.

Управління оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації у листі від 30.04.2026 №61-вих зазначало, що Постачальник звертався до Управління з листами про продовження строків виконання зобов`язань, однак у зв`язку з відсутністю належного документального підтвердження виникнення об`єктивних обставин, що вплинули на виконання зобов`язань, додаткові угоди про продовження строків виконання зобов`язань не укладались. Від ТОВ «ГЕРТРОС» на електронну пошту Управління без супровідних листів надходили проекти додаткових угод про дострокове розірвання договорів, які зі сторони Управління підписані не були.

Аналіз наявних в матеріалах справи доказів свідчить про невиконання відповідачем зобов`язань щодо поставки товару (квадрокоптер DJI Mavic 3 Pro(RC) (СР.МА.00000656.01) у кількості 200 штук за договором про закупівлю від 13.10.2025 №448/ОБ в обумовлений договором строк – до 28.11.2025.

За порушення відповідачем строків поставки товару прокурор згідно з п. 9.1, 9.3 договору заявив до стягнення з відповідача пеню за період прострочення з 29.11.2025 по 31.12.2025 у розмірі 714 120,00 грн та штрафу у розмірі 1 514 800,00 грн.

Приписами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

За частиною 1 ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Зі змісту наведених приписів законодавства вбачається, що встановлення неустойки (штрафу, пені) віднесено до умов договору, які сторони, в межах установлених законодавством, визначають на власний розсуд при укладенні договору.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 02.11.2022 у справі № 910/14591/21 завданням неустойки є сприяння належному виконанню зобов`язання, стимулювання боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та як міри відповідальності є одночасно забезпечення дисципліни боржника стосовно виконання зобов`язання (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання (постанова Верховного Суду від 25.03.2025 у справі № 911/3313/23).

Пунктом 9.1 договору сторони погодили, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань, передбачених цим договором, Сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та додатково чинним законодавством України.

За порушення строку поставки Товару або строку заміни неякісного (невідповідного) Товару на якісний (відповідний) в гарантійний період Постачальник на вимогу Покупця сплачує пеню у розмірі 0,1 % вартості Товару, з якого допущено прострочення виконання зобов`язань, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів Постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7 % вказаної вартості (п. 9.3 договору).

Факт невиконання відповідачем зобов`язання щодо поставки товару за договором у погоджений сторонами строк підтверджується матеріалами справи та є доведеним.

Таким чином, суд погоджується з доводами прокурора та позивача-1 щодо наявності правових підстав для застосування приписів ст. 611 ЦК України та пункту 9.3 Договору, укладеного між сторонами.

Перевіривши за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» надані прокурором розрахунки пені та штрафу, які виконано правильно, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог про стягнення з відповідача пені у розмірі 714 120,00 грн та штрафу у розмірі 1 514 800,00 грн.

Приписами ст. ст.76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач заявлені позовні вимоги належними та допустимими доказами не спростував, доказів належного виконання зобов`язань за договором від 13.10.2025 №448/ОБ суду не надав.

Ураховуючи встановлені обставини, приписи ст.ст.74, 76, 77-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача пені за період прострочення з 29.11.2025 по 31.12.2025 у розмірі 714 120,00 грн та штрафу у розмірі 1 514 800,00 грн, є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

На підставі наведеного позов задовольняється судом повністю.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства, віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРТРОС» (69005, Запорізька обл., м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158, код ЄДРПОУ 45608697) на користь Управління оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164, код ЄДРПОУ 45021701, розрахунковий рахунок НОМЕР_1 ) пеню в розмірі 714 120,00 грн (сімсот чотирнадцять тисяч сто двадцять гривень 00 коп.) та штраф у розмірі 1 514 800,00 грн (один мільйон п`ятсот чотирнадцять тисяч вісімсот гривень 00 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРТРОС» (69005, Запорізька обл., м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158, код ЄДРПОУ 45608697) на користь Запорізької обласної прокуратури (вул. Дмитра Апухтіна, 29а, м. Запоріжжя, 69057, розрахунковий рахунок UA438201720343180001000000271, відкритий у Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ідентифікаційний код юридичної особи 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір, сплачений за подання позовної заяви, в сумі 26 747,04 грн (двадцять шість тисяч сімсот сорок сім гривень 04 коп.).

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 12.10.2026.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.А. Федько