Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №908/1612/26 — Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 3/90/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2026 Справа №908/1612/26

м. Запоріжжя, Запорізька область

Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І.,

за участю секретаря судового засідання Данилейко К.М.,

розглянуву відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу:

за позовом: КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ОБЛВОДОКАНАЛ» ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ (69005, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. ПЕРЕМОГИ, будинок 129-А; ідентифікаційний код юридичної особи 03327115)

до відповідача Житлово-експлуатаційного комунального підприємства «СТЕПОК» (70432, Запорізька область, Запорізький район с. Степне, вул. Нагорна, 8; ідентифікаційний код юридичної особи 35764694)

про стягнення коштів,

за участю представників учасників справи:

від позивача:не з`явився;

від відповідача:не з`явився;

РУХ СПРАВИ.

03.07.2026 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ОБЛВОДОКАНАЛ» ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ (скорочене найменування – КП «ОБЛВОДОКАНАЛ» ЗОР) до відповідача Житлово-експлуатаційного комунального підприємства «СТЕПОК» (скорочене найменування – ЖЕКП «СТЕПОК») про стягнення заборгованості за послуги з водопостачання в розмірі 1727497,06 грн, 3% річних в розмірі 9461,54 грн, пені в розмірі 11511,54 грн та інфляційних втрат в розмірі 24997,62 грн. Судові витрати у справі зі сплати судового збору просить покласти на відповідача.

Також просить зазначити в рішення про нарахування органом (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення, трьох процентів річних та пені в розмірі 0,01% за кожний день прострочення на суму боргу 1727497,06 грн (один мільйон сімсот двадцять сім тисяч чотириста дев`яносто сім гривень 06 копійок), починаючи з 04.07.2026 до моменту виконання судового рішення в частині погашення суми основного боргу. Розрахунок 3% річних здійснювати за наступною формулою: сума 3% річних = сума залишку боргу х 3% х кількість днів прострочення : 365 : 100. Розрахунок пені в розмірі 0,01% за кожний день прострочення здійснювати за формулою: сума пені = сума залишку боргу х 0,01% х кількість днів прострочення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2026 справу №908/1612/26 передано на розгляд судді Педоричу С.І.

Ухвалою суду від 08.07.2026 відкрито провадження у справі №908/1612/26; присвоєно справі номер провадження 3/90/26; постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 05.08.2026 об 11:30 год. Учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

23.07.2026 через систему «Електронний суд» до суду надійшла заява від представника позивача про збільшення позовних вимог про стягнення заборгованості за послуги з водопостачання, 3% річних, пені та інфляції.

04.08.2026 через систему «Електронний суд» до суду надійшла заява від представника позивача про уточнення позовних вимог про стягнення заборгованості за послуги з водопостачання, 3% річних, пені та інфляції.

Ухвалою суду від 05.08.2026 відкладено підготовче засідання до 25.08.2026 о 10:30 год.

06.08.2026 до суду через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог про стягнення заборгованості за послуги з водопостачання, 3% річних, пені та інфляції.

20.08.2026 до суду через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог.

Ухвалою суду від 25.08.2026 прийнято заяву позивача про зміну предмету позову від 20.08.2026 вх.№18217/08-08/26; продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів; відкладено підготовче засідання до 08.09.2026 о 09:30 год.

08.09.2026 до суду через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог.

Ухвалою суду від 08.09.2026 прийнято заяву позивача про зміну предмету позову від 08.09.2026 вх.№19291/08-08/26, у зв`язку з чим предметом позову стягнення з Житлово-експлуатаційного комунального підприємства «Степок» на користь Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради заборгованість за послуги з водопостачання в розмірі 1700304,63 грн, 3% річних в розмірі 12438,20 грн, пеню в розмірі річних 15133,16грн, інфляційні втрати в розмірі 24997,62 грн, всього1752873,61 грн.

Ухвалою суду від 08.09.2026закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 01.10.2026 об 11:00 год.

30.09.2026 до суду через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог.

Заява мотивована сплатою відповідачем 25.09.2026 платіжною інструкцією №2676 суми 150000,00 грн.

Відповідно до підпункту 2 частини 2 статті 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Оскільки заява про зменшення позовних вимог від 30.09.2026 надійшла після закінчення підготовчого засідання, суд розглядає справу в межах позовних вимог визначених ухвалою суду від 08.09.2026.

У судове засіданні 01.10.2026 сторони не з`явилися. Про дату та час судового засідання були належним чином повідомлені.

Представник позивача 01.10.2026 подав до канцелярії суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.10.2021 у справі №11-250сап21 акцентувала увагу на тому, що ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N36655/02), «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine, Application N23853/02).

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами, за відсутністю позивача та відповідача.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, пояснення сторін, встановив наступне.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

09 травня 2025 року між Комунальним підприємством «Облводоканал» Запорізької обласної ради (надалі – позивач) та Житлово-експлуатаційним комунальним підприємством «Степок» (надалі – відповідач) був укладений догові №100В/8 про надання послуг з водопостачання. 01 травня 2026 року між позивачем та позивачем був укладений договір №100В/8 про надання послуг з водопостачання.

Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань в частині оплати послуг з водопостачання та водовідведення за договором, в зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач відзив на позов не надав.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення суми основної заборгованості за договорами про надання послуг з водопостачання №100В/8 від 09.05.2025 та №100В/8 від 01.05.2026 в сумі 1700304,63 грн, 3% річних в розмірі 12438,20 грн, пеню в розмірі річних 15133,16 грн, інфляційні втрати в розмірі 24997,62 грн, всього 1752873,61 грн.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (чи були поставлені позивачем послуги з водопостачання, на яку суму; в які строки і якому розмірі послуги мали бути оплачена), чи мало місце порушення будь-яких зобов`язань (чи були оплачені відповідачем послуги водопостачання та водовідведення), які саме зобов`язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов`язань боржником(чи правомірно нараховані штрафні санкції).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

09 травня 2025 року між Комунальним підприємством «Облводоканал» Запорізької обласної ради (надалі – позивач) та Житлово-експлуатаційним комунальним підприємством «Степок» (надалі – відповідач) був укладений догові №100В/8 про надання послуг з водопостачання.

Пунктом 1.1. даного договору зазначається, що позивач забезпечує водопостачання по магістральному водоводу Запоріжжя-Вільнянськ-Новомиколаївка Споживачу на господарсько-питні, побутові та технічні потреби для потреб Споживача та споживачів (населення, бюджетні установи , інші споживачі) с. Степне, с. Наталівка, с. Лежине, с. Шевченківське, с. Новостепнянське, с. Черепівське Запорізького району Запорізької області, в тому числі окремих будинків, які підключені до магістрального водоводу «Облводоканал» (село Наталівка: вул. 8 Березня, 78, 80, 81, 82, 83, 83а; вул. Молодіжна, 12, 14; вул. Високовольтна, 4, 6, 8; вул. Волошина, 5а; село Лежине: вул. Привокзальна, 19, 20, 21, 23, 26, 27, 31, 33, 35 37, 39, 41, 43, 44, 49, 54, 61, 69, 72, 73, 76, 77; пров. Мирний, 1, 5, вул. Садова, 2а, кв.2), де «Споживач» визначено виконавцем послуг з водопостачання.

Згідно пункту 2.1 договору договір діє з моменту підписання по 30 квітня 2026 року та відповідно договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії, про його припинення не було письмово заявлено однією з сторін.

Пунктом 3.2.1. договору передбачено обов`язок Споживача своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання. За приписами пункту 5.1.

договору основним документом на оплату є Акт-рахунок. Абзацем 4 пункту 5.1. зазначено, що споживач зобов`язаний перерахувати на розрахунковий рахунок Облводоканал суму вказану в Акті-рахунку до 12-го числа наступного за звітним місяця.

01 травня 2026 року між позивачем та позивачем був укладений договір №100В/8 про надання послуг з водопостачання.

Пунктом 1.1. даного договору зазначається, що позивач забезпечує водопостачання по магістральному водоводу Запоріжжя-Вільнянськ-Новомиколаївка Споживачу на господарсько-питні, побутові та технічні потреби для потреб Споживача та споживачів (населення, бюджетні установи , інші споживачі) с. Степне, с. Наталівка, с. Лежине, с. Шевченківське, с. Новостепнянське, с. Черепівське Запорізького району Запорізької області, в тому числі окремих будинків, які підключені до магістрального водоводу «Облводоканал» (село Наталівка: вул. 8 Березня, 78, 80, 81, 82, 83, 83а; вул. Молодіжна, 12, 14; вул. Високовольтна, 4, 6, 8; вул. Волошина, 5а; село Лежине: вул. Привокзальна, 19, 20, 21, 23, 26, 27, 31, 33, 35 37, 39, 41, 43, 44, 49, 54, 61, 69, 72, 73, 76, 77; пров. Мирний, 1,5, вул. Садова, 2а, кв.2), де «Споживач» визначено виконавцем послуг з водопостачання.

Згідно пункту 2.1. договору договір діє з моменту підписання до 30 квітня 2027 року та відповідно договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії, про його припинення не було письмово заявлено однією з сторін

Пунктом 3.2.1. договору передбачено обов`язок Споживача своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання. За приписами пункту 5.1. договору основним документом на оплату є Акт-рахунок. Абзацом 4 пункту 5.1. зазначено, що споживач зобов`язаний перерахувати на розрахунковий рахунок Облводоканал суму вказану в Акті-рахунку до 12-го числа наступного за звітним місяця.

Згідно пункту 6.2. Договору №100/8 від 09.05.2025 у разі несвоєчасного здійснення оплати за надані послуги споживач зобов`язаний сплатити позивачу пеню в розмірі 0,01% від суми боргу за кожен день прострочення оплати відповідно до Закон України «Про житлово-комунальні послуги» та пункту 6.2. Договору №100/8 від 01.05.2026 у разі несвоєчасного здійснення оплати за надані послуги споживач зобов`язаний сплатити позивачу пеню в розмірі 0, 01% від суми боргу за кожен день прострочення оплати відповідно до Закон України «Про житлово-комунальні послуги».

Позивач надав послуги з водопостачання в повному обсязі за період: з 01.03.2026 по 30.06.2026 включно на суму 3044623,79 грн, що підтверджується актами-рахунками за березень-червень 2026 р. (а.с. 10-16, 56-58).

Відповідач свої зобов`язання за договором в частині оплати за надані послуги з водопостачання не виконав, послуги сплатив частково на суму 1344319,16 грн (платіжні інструкції №24/06/2026 від 30.06.2026, №2629 від 03.07.2026, №2630 від 07.07.2026, №2634 від 13.07.2026, №2641 від 20.07.2026 на 120000 грн, №2642 від 20.07.2026 на 20000 грн, №2654 від12.08.2026, №2657 від 20.08.2026 та №26/08/26 від 01.09.2026).

Станом на дату закриття підготовчого провадження за розрахунком позивача заборгованість Житлово-експлуатаційного комунального підприємства «Степок» за послуги з водопостачання становила 1700304,63 грн.

Крім того, після закриття підготовчого провадження, відповідач сплатив 150000,00 грн (платіжна інструкція № 2676 від 25.09.2026).

Несвоєчасна та неповна оплата за надані послуги з водопостачання стала підставою для звернення з цим позовом про стягнення заборгованості, а також пені, 3% річних та інфляційних втрат, які позивач нарахував на підставі договору та ст. 625 ЦК України.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ.

Щодо основної суми боргу.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов Договору, укладеного між сторонами, у період 01.03.2026 по 30.06.2026 включно на суму 3044623,79 грн, що підтверджується актами-рахунками за березень-червень 2026 р. підписаними з боку обох сторін без зауважень (а.с. 10-16, 56-58).

Підписання відповідачем Актів-рахунків, які у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є первинним документом та фіксують факт здійснення господарської операції, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриману послугу.

Відповідно до п. 5.1 Договору встановлено, що основним документом на оплату є Акт-рахунок. Споживач зобов`язаний перерахувати на розрахунковий рахунок Облводоканала суму вказану в Акті-рахунку до 12-го числа, наступного за звітним.

Відповідач за спожиті послуги оплату в повному обсязі у строки визначені договором не здійснив.

Відповідачем здійснено часткову оплату за договором у загальному розмірі 1494319,16 грн, що підтверджено платіжними інструкціями: №24/06/2026 від 30.06.2026, №2629 від 03.07.2026, №2630 від 07.07.2026, №2634 від 13.07.2026, №2641 від 20.07.2026 на 120000 грн, №2642 від 20.07.2026 на 20000 грн, №2654 від12.08.2026, №2657 від 20.08.2026 та №26/08/26 від 01.09.2026, №2676 від 25.09.2026).

В тому числі після закриття підготовчого провадження, відповідачем здійснено оплату основної заборгованості на суму 150000,00 грн (платіжна інструкція №2676 від 25.09.2026).

Ураховуючи наявність доказів сплати відповідачем суми боргу у сумі 150000,00 грн, стягнення якої є предметом даного позову, суд дійшов висновку, що провадження у цій частині позовних вимог підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України.

З урахуванням наведеного, суд вважає за можливе закрити провадження у справі за відсутності предмета спору в частині стягнення основного боргу.

Доказів оплати заборгованості у розмірі 1 550 304,63 грн. відповідач не надав, а матеріали справи таких доказів не містять.

За таких умов, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача суми 1550304,63 грн основної заборгованості.

Щодо стягнення пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат.

Пунктом 1 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно пункту 6.2. договору №100/8 від 09.05.2025 у разі несвоєчасного здійснення оплати за надані послуги споживач зобов`язаний сплатити позивачу пеню в розмірі 0, 01% від суми боргу за кожен день прострочення оплати відповідно до Закон України «Про житлово-комунальні послуги» та пункту 6.2. Договору №100/8 від 01.05.2026 у разі несвоєчасного здійснення оплати за надані послуги споживач зобов`язаний сплатити позивачу пеню в розмірі 0,01% від суми боргу за кожен день прострочення оплати відповідно до Закон України «Про житлово-комунальні послуги».

Позивачем надано розрахунок суми пені на загальну суму 15133,16 грн, яка нарахована на суму заборгованості (з урахуванням часткових оплат відповідача), за період з 14.04.2026 по 22.07.2026 (а.с. 88).

Здійснивши перевірку наданого Позивачем розрахунку пені суд встановив, що він відповідає вимогам закону, умовам договору, є арифметично правильними та Відповідачем не спростований.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі частиною 2 статті 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18).

Виходячи із положень статті 625 ЦК України, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Визначене частиною другою статті 625 ЦК України право стягнення інфляційних втрат і трьох відсотків річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані (у тому числі у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг).

У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у такого боржника в силу закону (ч.2 ст.625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму "інфляційних втрат" як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

З огляду на наведене, оскільки відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов`язання позивач правомірно нараховує 3% річних та інфляційні втрати.

Позивачем надано розрахунок суми 3% річних на загальну суму 12438,20 грн, яка нарахована на суму заборгованості (з урахуванням часткових оплат відповідача), за період з 14.04.2026 по 22.07.2026 (а.с. 88).

Здійснивши перевірку наданого Позивачем розрахунку 3% річних суд встановив, що він відповідає вимогам закону, умовам договору, є арифметично правильними та Відповідачем не спростований.

Позивачем надано розрахунок суми інфляційних втрат на загальну суму 24997,62 грн, яка нарахована на суму заборгованості за період з квітня по травень 2026 року (а.с. 87).

Здійснивши перевірку наданого Позивачем розрахунку інфляційних втрат суд встановив, що він відповідає вимогам закону, умовам договору, є арифметично правильними та Відповідачем не спростований.

Враховуючи викладене, позов в частині стягнення пені в розмірі 15133,16 грн, 3% річних у розмірі 12438,20 грн та інфляційних втрат у розмірі 24997,62 грн є обґрунтованим та підлягає задоволенню за розрахунком позивача, який відповідає вимогам закону.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться договорами №100В/8 від 09.05.2025 та №100В/8 від 01.05.2026 (а.с.17-25), актами-рахунками за березень-червень 2026 (а.с. 10-16, 56-58), платіжними інструкціями №24/06/2026 від 30.06.2026, №2629 від 03.07.2026, №2630 від 07.07.2026, №2634 від 13.07.2026, №2641 від 20.07.2026 на 120000 грн, №2642 від 20.07.2026 на 20000 грн, №2654 від 12.08.2026, №2657 від 20.08.2026 та №26/08/26 від 01.09.2026, №2676 від 25.09.2026.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вище встановлені обставини, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги слід задовольнити.

Щодо нарахування пені та 3% річних.

У позовній заяві та заяві про зменшення позовних вимог від 08.09.2026 позивачем викладено клопотання про зобов`язання органу, що буде виконувати рішення, здійснювати нарахування 3% річних та пені в розмірі 0,01% за кожний день прострочення на суму боргу 1700304,63 грн (один мільйон сімсот тисяч триста чотири гривні 63 копійки) органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення, до моменту остаточного виконання рішення суду згідно частини 10 статті 238 ГПК України, починаючи з 09.09.2026 та моменту виконання судового рішення в частині погашення суми основного боргу. Розрахунок пені здійснювати за наступною формулою: сума 0,01% = сума залишку боргу х 0,01% х кількість днів прострочення.

Відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22, під час прийняття рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, суд вправі відповідно до частини десятої статті 238 ГПК України (частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України) зазначити в рішенні про нарахування відповідних або відсотків, або ж пені до моменту виконання рішення. Не допускається зазначати в рішенні про одночасне нарахування відповідних відсотків та пені до моменту виконання рішення суду. Таке нарахування суд може здійснити лише на підставі процесуального клопотання позивача. Питання про можливість у конкретній справі застосовувати приписи частини десятої статті 238 ГПК України (частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України) суд вирішує на власний розсуд з урахуванням обставин, що мають істотне значення, на основі принципів розумності, справедливості та пропорційності. Нарахування пені або відсотків у порядку частини десятої статті 238 ГПК України (частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України) ґрунтується на підставі тих самих норм матеріального права, які є підставою для задоволення позову про стягнення відсотків або пені за порушення виконання зобов`язання. Тобто це ті самі заходи відповідальності, але продовжені на наступний період часу, протягом якого зобов`язання не виконується. Передбачені частиною другою статті 625 ЦК України 3% річних охоплюються приписами частини десятої статті 238 ГПК України (частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України) за умови, що позивач заявив позовну вимогу про стягнення 3% річних за порушення виконання зобов`язання та суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення цієї вимоги.

Суд вважає за необхідне, враховуючи вказані приписи процесуального законодавства та частково задовольнити клопотання позивача, зазначити в рішенні про здійснення нарахування лише 3% річних на суму основного боргу в розмірі 1 550 304,63 грн, починаючи з 02.10.2026 до моменту остаточного виконання рішення суду (до моменту повної оплати основного боргу), з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування, за формулою: С х 3 х Д / К /100, де: С - несплачена сума основного боргу (станом на час ухвалення рішення суду 1550304,63 грн); Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів прострочення

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує наступне.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 123 ГПК України).

Згідно з матеріалами справи, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 28287,23 грн за платіжною інструкцією №552 від 02.07.2026 та №676 від 22.07.2026.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За змістом п..п. 1, 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).

Позивачем зменшено суму позовних вимог на суму 604295,70 грн, а також судом вирішено закрити провадження у справі на суму 150000,00 грн.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про повернення позивачу з Державного бюджету України судового збору в розмірі 9052,75 грн - пропорційно сумі зменшених позовних вимог та вимог по яким провадження у справі підлягає закриттю. Повернення зазначеної суми судового збору буде здійснено ухвалою суду за відповідним клопотанням позивача.

Сума судового збору у розмірі 19234,48 грн покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись положеннями Цивільного кодексу України, ст.ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Закрити провадження у справі №908/1612/26 в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в розмірі 150000,00 грн.

2. Стягнути з Житлово-експлуатаційного комунального підприємства «СТЕПОК» (70432, Запорізька область, Запорізький район с. Степне, вул. Нагорна, 8; ідентифікаційний код юридичної особи 35764694) на користьКОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ОБЛВОДОКАНАЛ» ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ (69005, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. ПЕРЕМОГИ, будинок 129-А; ідентифікаційний код юридичної особи 03327115) суму заборгованості за послуги з водопостачання в розмірі 1550304,63 грн, пеню в розмірі річних 15133,16 грн, 3% річних у розмірі 12438,20 грн, інфляційні втрати в розмірі 24997,62 грн, всього 1602873,61 грн (один мільйон шістсот дві тисячі вісімсот сімдесят три гривні 61 коп.) на рахунок НОМЕР_1 у АТ КБ «Приватбанк», МФО 305299, код ЄДРПОУ 03327115.

Відповідно до ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення, здійснити нарахування 3% річних на суму основного боргу в розмірі 1550304,63 грн, починаючи з 02.10.2026 до моменту остаточного виконання рішення суду (до моменту повної оплати основного боргу), з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування, за формулою: С х 3 х Д / К /100, де: С - несплачена сума основного боргу (станом на час ухвалення рішення суду 1550304,63 грн); Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів прострочення. Видати наказ.

3. Стягнути з Житлово-експлуатаційного комунального підприємства «СТЕПОК» (70432, Запорізька область, Запорізький район с. Степне, вул. Нагорна, 8; ідентифікаційний код юридичної особи 35764694) на користь КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ОБЛВОДОКАНАЛ» ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ (69005, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. ПЕРЕМОГИ, будинок 129-А; ідентифікаційний код юридичної особи 03327115) суму витрат зі сплати судового збору в розмірі 19234,48 грн (дев`ятнадцять тисяч двісті тридцять чотири гривні 48 коп.) на рахунок НОМЕР_1 у АТ КБ «Приватбанк», МФО 305299, код ЄДРПОУ 03327115. Видати наказ.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому стаття 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний 12.10.2026.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя С.І. Педорич