Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №908/71/26 (908/666/26) — Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2026 Справа № 908/71/26 (908/666/26)

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Сушко Л.М., розглянувши позовну заяву Дочірнього підприємства “Супер-Франт”, 69006, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 36, код ЄДРПОУ 21624682 до відповідача – Головного управління ДПС у Київській області, 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5а, код ЄДРПОУ 44096797

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

в межах справи №908/71/26 про банкрутство Дочірнього підприємства “Супер-Франт”, 69006, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 36, код ЄДРПОУ 21624682

розпорядник майна - Мірошник Ігор Вікторович, свідоцтво №1176 від 17.04.2013 (69005, м. Запоріжжя, а/с 1176)

За участю представників сторін: від позивача – Чорний М.В. дов. №б/н від 17.03.2026.; від відповідача – П`ятигорець Д.А.

УСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Запорізької області на стадії процедури розпорядження майном перебуває справа №908/71/26 про банкрутство Дочірнього підприємства “Супер-Франт”, 69006, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 36, код ЄДРПОУ 21624682.

Так, ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.02.2026. відкрито провадження у справі №908/71/26 про банкрутство Дочірнього підприємства “Супер-Франт”, 69006, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 36, код ЄДРПОУ 21624682. Введений мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Мірошника Ігоря Вікторовича.

18.03.2026 до підсистеми “Електронний суд” від Дочірнього підприємства “Супер-Франт” надійшла позовна заява до відповідача - Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Згідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.03.2026 відповідно по Положення про автоматизовану систему документообігу суду, частини 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства позовну заяву передано на розгляд судді Сушко Л.М. у провадженні якої перебуває справа №908/71/26 про банкрутство Дочірнього підприємства “Супер-Франт” для розгляду позову в межах цієї справи.

Ухвалою суду від 25.03.2026. прийнято до розгляду позовну заяву Дочірнього підприємства “Супер-Франт” до відповідача - Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, в межах розгляду справи про банкрутство №908/71/26. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 23.04.2026. о/об 12-00.

09.04.2026. від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву у яком він просить суд у задоволенні позовних вимог Дочірнього підприємства «СУПЕРФРАНТ» відмовити в повному обсязі.

Також, 09.04.2026. від Головного управління ДПС у Київській області надійшла заява про передачу матеріалів справи №908/71/26 (908/666/26) за підсудністю до іншого суду, яка обґрунтована наступним: Відповідно до частини першої статті 7 Кодекс України з процедур банкрутства (далі – КУПБ) спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України (далі – ГПК), з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Ухвалою суду від 23.04.2026. у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Київській області про передачу матеріалів справи №908/71/26 (908/666/26) за підсудністю до іншого суду – відмовлено. Розгляд справи по суті відкладено на 28.05.2026. о/об 12-00 год. Зобов`язано Позивача надати нормативно обґрунтовані заперечення на відзив Відповідача.

22.05.2026. на виконання вимог суду від Позивача надійшла відповідь на відзив Відповідача.

Ухвалою суду від 28.05.2026. розгляд справи по суті відкладено на 16.06.2026. о/об 12-50 год. Запропоновано Відповідачу надати нормативно обґрунтовані заперечення на відповідь на відзив Позивача.

Ухвалою суду від 16.06.2026. здійснено перехід у справі №908/71/26 (908/666/26) за позовом Дочірнього підприємства “Супер-Франт” до відповідача - Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від спрощеного позовного провадження до розгляду зазначеної справи за правилами загального позовного провадження. Подальший розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Справу призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 14.07.2026 р. об 11-20 год.

У судовому засіданні 14.07.2026. оголошувалась перерва до 04.08.2026. о 10-50.

31.07.2026. від Головного управління ДПС у Київській області надійшли заперечення (на відповідь на відзив).

Ухвалою суду від 04.08.2026. закрито підготовче провадження у справі №908/71/26 (908/666/26) та призначити справу до розгляду по суті на 27.08.2026. о/об 12-55 год.

У судовому засіданні 27.08.2026. оголошувалась перерва до 08.10.2026. о 10-00.

У судовому засіданні 08.10.2026 на підставі статті 240 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд установив наступне:

Відповідно до частини другої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.02.2020 у справі №918/335/17 (пункти 100-102 постанови) зауважила, що судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на дві групи. Одна з них стосується не вирішення спорів, а розв`язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення керуючого санацією, ліквідатора тощо. Друга група стосується виключно вирішення спорів. До неї належать судові рішення щодо розгляду спорів, стороною в яких є боржник. Такі спори розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні. Хоча вони вирішуються тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство, ці спори не стосуються непозовного провадження, яке врегульоване КУзПБ, а тому регламентуються правилами про позовне провадження, встановленими у ГПК України.

Таке розмежування є цілком виправданим з точки зору того, що справи відокремленого позовного провадження мають різний суб`єктний склад сторін спору, предмети і підстави позову, розглядаються та вирішуються господарським судом із застосуванням усього інструментарію позовного провадження, на відміну від спрощеного порядку розгляду заяв, скарг і клопотань в основній справі про банкрутство (правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладена у постанові від 15.02.2021 у справі №910/11664/20).

Головним управлінням ДПС у Київській області на підставі наказу Головного управління ДПС у Київській області від 07.10.2024 № 2773-п «Про проведення відповідно до п.п. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальної позапланової невиїзної перевірки ДОЧІРНЬОГО ПІДПРИЄМСТВА «СУПЕР-ФРАНТ» (податковий номер 21624682) на підставі п.п. 191.1.1 п. 191.1 ст. 191, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78, п.п. 69.22 п. 69, підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі Кодекс), проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ДОЧІРНЬОГО ПІДПРИЄМСТВА «СУПЕР-ФРАНТ» (податковий номер 21624682) (далі ДП «СУПЕР-ФРАНТ») щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2024 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 20.05.2024 року № 9135600366 (далі Декларація) від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування, з урахуванням поданого уточнюючого розрахунку щодо виправлення самостійно виявлених помилок від 19.06.2024 року №9167754400, у порядку контролю за правильністю висновків акту документальної позапланової виїзної перевірки ДП «СУПЕР-ФРАНТ» (від 08.07.2024 № 38043/10-36-07-05/21624682).

За результатами перевірки, прийнято Акт від 01.11.2024 року № 54488/10-36-07-05/21624682 “Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ДОЧІРНЬОГО ПІДПРИЄМСТВА «СУПЕР-ФРАНТ» (податковий номер 21624682) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2024 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету”, яким встановлено порушення вимог п. 44.1, п. 44.3. п. 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п. 200.1 п. 200.2 п. 200.4 1 200.7 п. 200.8 п. 200.9 п. 200.14 ст. 200 Податкового Кодексу України в результаті чого:

відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за квітень 2024 року на загальну суму 26 476 301,00 грн;

завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість (рядок 20.2.1) по декларації з податку на додану вартість з додатками за квітень 2024 року у розмірі 24 351 006,00 грн.

Висновки Акта перевірки, стали підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень: 1) від 20.12.2024 року № 539970705 форми «В1», яким встановлено завищення суми бюджетного відшкодування в сумі 24 351 006,00 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 2 435 101, 00 грн.; 2) від 20.12.2024 року № 540020705 форми № «В3», яким відмовлено у бюджетному відшкодуванні у розмірі 24 476 301,00 грн.

В подальшому, ГУ ДПС у Київській області, листом від 04.02.2025 року № 8168/6/10-36-07-05 визначено, що «Слід зазначити, що в податкових повідомленнях-рішеннях було допущено помилки, а саме: в ППР від 20 грудня 2024 року №539970705 невірно вказані юридична адреса (м. Біла Церква, Білоцерківський район, вул. Фастівська, буд. 23), перевіряємий період (лютий 2024 року), помилково вчинено запис «...ТОВ «Компанія «КОНСТАНТА 2020» (ЄДРПОУ 43798890) було подано заперечення № 27/05/2024-1 від 27.05.2024 року (вх. номер до ГУ ДПС у Київській області від 27.05.2024 №36365/6) до акту від 14.05.2024 № 30429/10-36-07-05/43798890 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки»»;

в ППР від 20 грудня 2024 року №540020705 невірно вказана сума відмови в отриманні бюджетного відшкодування (24 476 301,00 грн.).

У зв`язку з чим, просимо вважати правильними такі значення, зазначені в ППР від 20 грудня 2024 року №539970705:

вважати правильною юридичну адресу с. Великі Дмитровичі, вул. Щаслива, буд 30/17 замість помилково зазначеної юридичної адреси м. Біла Церква, Білоцерківський район, вул. Фастівська, буд. 23;

вважати правильним перевіряємий період бюджетного відшкодування «квітень 2024 року» замість помилково зазначеного перевіряємого періоду «лютий 2024 року»;

вважати помилково зазначений такий текст: «...ТОВ «Компанія «КОНСТАНТА 2020» (ЄДРПОУ 43798890) було подано заперечення № 27/05/2024-1 від 27.05.2024 року (вх. номер до ГУ ДПС у Київській області від 27.05.2024 №36365/6) до акту від 14.05.2024 № 30429/10-36-07-05/43798890

«Про результати документальної позапланової виїзної перевірки»». ППР від 20 грудня 2024 року №540020705 просимо вважати відкликаним.

З метою приведення у відповідність результатів контрольно-перевірочних заходів ГУ ДПС у Київській області було прийняте нове податкове повідомлення-рішення від 03.02.2025 № 36460705».

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішення, Позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Податкового кодексу України (далі - ПК України), Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» у відповідних редакціях, що діяли на момент спірних правовідносин.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України .

Відповідно до пункту 75.1. статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Як вбачається з підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) бюджетне відшкодування – відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

ПК України встановлено:

об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом (пункт 185.1 статті 185);

датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення (пункт 187.8 статті 187 Податкового кодексу України);

до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України (пункт 198.1 статті 198);

датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (пункт 198.2 статті 198);

податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198).

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За змістом пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Згідно з пунктом 201.12 статті 201 ПК України у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Пунктом 206.1 статті 206 ПК України визначено, що під час ввезення товарів на митну територію України суми податку підлягають сплаті до державного бюджету платниками податку до/або на день подання митної декларації безпосередньо на єдиний казначейський рахунок, крім операцій, за якими надається звільнення (умовне звільнення) від оподаткування.

Щодо твердження Позивача про повторність притягнення до відповідальності за одне й те саме порушення.

З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами Головного управлінням ДПС у Київській області, на підставі наказу Головного управління ДПС у Київській області від 19 червня 2024 року № 1675-п, відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальної позапланової виїзної перевірки Дочірнього підприємства «Супер-Франт» (податковий номер 21624682) та відповідно до підпункту 19-1.1.6 пункту 19-1.1 статті 19-1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, підпункту 69.2, пункту 69 підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП «Супер-Франт» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2024 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 20 травня 2024 року №9135600366 від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування, з урахуванням поданого уточнюючого розрахунку щодо виправлення самостійно виявлених помилок від 19 червня 2024 року №9167754400.

За результатами перевірки складено акт від 08 липня 2024 року №38043/10-36-07-05/21624682 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Дочірнього підприємства «Супер-Франт» (податковий номер 21624682) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень у податковій декларації з податку на додану вартість від 20 травня 2024 року №9135600366 від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування».

Перевіркою з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2024 року встановлено порушення Підприємством вимог підпункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3 статті 198, пункту 200.1, підпункту «б» пункту 200.4 статті 200 ПК України з урахуванням вимог пункту 200.14 статті 200 цього Кодексу, в результаті чого: відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за квітень 2024 року на загальну суму 33 167 177,00 грн; завищено суму бюджетного відшкодування, податку на додану вартість (рядок 20.2.1) по декларації з податку на додану вартість з додатками за квітень 2024 року у розмірі 17 660 130,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки, керівник податкового органу прийняв податкові повідомлення-рішення від 26 липня 2024 року: №359960705 за формою «В1» про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 17 660 130,00 грн; №359980705 за формою «В3» про відмову в отриманні суми бюджетного відшкодуванні на рахунок платника у розмірі 33 167 177,00 грн.

Дочірнє підприємство «Супер-Франт» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області з вимогами визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26 липня 2024 року №359960705 за формою «В1» про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 17 660 130,00 грн, №359980705 за формою «В3» про відмову в отриманні суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у розмірі 33 167 177,00 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року у справі №320/39472/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2025 року, позов задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 26 липня 2024 року №359960705 та №359980705.

Постановою Верховного Суду від 11.11.2025. касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишено без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2025 року у справі №320/39472/24 залишено без змін.

Проте в подальшому, після прийняття податкових повідомлень-рішень, Головним управлінням ДПС у Київській області на підставі наказу Головного управління ДПС у Київській області від 07.10.2024 № 2773-п «Про проведення відповідно до п.п. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальної позапланової невиїзної перевірки ДОЧІРНЬОГО ПІДПРИЄМСТВА «СУПЕР-ФРАНТ» (податковий номер 21624682) на підставі п.п. 191.1.1 п. 191.1 ст. 191, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78, п.п. 69.22 п. 69, підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі Кодекс), проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ДОЧІРНЬОГО ПІДПРИЄМСТВА «СУПЕР-ФРАНТ» (податковий номер 21624682) (далі ДП «СУПЕР-ФРАНТ») щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2024 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 20.05.2024 року № 9135600366 (далі Декларація) від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування, з урахуванням поданого уточнюючого розрахунку щодо виправлення самостійно виявлених помилок від 19.06.2024 року №9167754400, у порядку контролю за правильністю висновків акту документальної позапланової виїзної перевірки ДП «СУПЕР-ФРАНТ» (від 08.07.2024 № 38043/10-36-07-05/21624682).

За результатами перевірки, прийнято Акт від 01.11.2024 року № 54488/10-36-07-05/21624682 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ДОЧІРНЬОГО ПІДПРИЄМСТВА «СУПЕР-ФРАНТ» (податковий номер 21624682) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2024 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету», яким встановлено наступні порушення вимог п. 44.1, п. 44.3. п. 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п. 200.1 п. 200.2 п. 200.4 1 200.7 п. 200.8 п. 200.9 п. 200.14 ст. 200 Податкового Кодексу України в результаті чого: відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за квітень 2024 року на загальну суму 26 476 301,00 грн; завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість (рядок 20.2.1) по декларації з податку на додану вартість з додатками за квітень 2024 року у розмірі 24 351 006,00 грн.

На підставі Акта перевірки, ГУ ДПС у Київській області прийнято наступні податкові повідомлення-рішення від 20.12.2024 року № 539970705 форми «В1», яким встановлено завищення суми бюджетного відшкодування в сумі 24 351 006,00 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 2 435 101, 00 грн.; від 20.12.2024 року № 540020705 форми № «В3», яким відмовлено у бюджетному відшкодуванні у розмірі 24 476301,00 грн.

Тобто, Головним управлінням ДПС у Київській області повторно проведено податкову перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2024 року від 20.05.2024 року № 9135600366 від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування, з урахуванням поданого уточнюючого розрахунку щодо виправлення самостійно виявлених помилок від 19.06.2024 року №9167754400 та винесено податкові повідомлення-рішення.

Суд зауважує, що податкові повідомлення-рішення від 26 липня 2024 року: №359960705 за формою «В1» про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 17 660130,00 грн; №359980705 за формою «В3» про відмову в отриманні суми бюджетного відшкодуванні на рахунок платника у розмірі 33 167 177,00 грн., які були прийняті за результатами первинної перевірки не були відкликані, тобто, Головне управління ДПС у Київській області двічі притягнуло Позивача до відповідальності за одне й те саме порушення, що прямо суперечить Конституції України.

Таким чином, твердження Позивача про повторне протиправне притягнення до відповідальності за одне й те саме порушення підтверджується матеріалами справи. Суд відмічає, що Головне управління ДПС у Київській області мало право прийняти оскаржувані податкові повідомлення-рішення та провести перевірку на підставі п.п.78.1.12 п. 78.1 статті 78 ПК України у тому випадку, якщо податкові повідомлення-рішення від 26 липня 2024 року: №359960705 за формою «В1» про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 17 660130,00 грн; №359980705 за формою «В3» про відмову в отриманні суми бюджетного відшкодуванні на рахунок платника у розмірі 33 167 177,00 грн були відкликані ГУ ДПС у Київській області самостійно або скасовані ДПС України, проте цього не відбулося. З пояснень наданих Відповідачем, такі дії не здійснювалися.

Щодо наявності преюдиції.

Як вже зазначалося раніше, податкові повідомлення рішення від 26 липня 2024 року: №359960705 за формою «В1» про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 17 660130,00 грн; №359980705 за формою «В3» про відмову в отриманні суми бюджетного відшкодуванні на рахунок платника у розмірі 33 167 177,00 грн були скасовані у судовому порядку у справі №320/39472/24.

У справі №320/39472/24, позивачем було Дочірнє підприємство «СУПЕР-ФРАНТ» (код ЄДРПОУ 21624682), відповідачем - Головне управління ДПС у Київській області; обставини справи: досліджувалося питання щодо дотримання ДП «СУПЕР-ФРАНТ» податкового законодавства при декларуванні за квітень 2024 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 20.05.2024 року № 9135600366 (далі Декларація) від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування, з урахуванням поданого уточнюючого розрахунку щодо виправлення самостійно виявлених помилок від 19.06.2024 року №9167754400.

Тобто, досліджувалися аналогічні питання, які досліджуються в даній справі.

Відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційність - у процесуальному праві обов`язок суду, який розглядає справу, прийняти без перевірки та доказів факти, які раніше вже були встановлені набравши законної сили судовим рішення або вироком у будь-якій іншій справі. Преюдиційність дозволяє уникнути ухвалення суперечливих судових фактів щодо одного й того ж питання та вирішувати справи з найменшими витратами часу та засобів.

Тобто факти, установлені у прийнятих раніше судових рішеннях, мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціальність означає обов`язковість фактів, установлених судовим рішення, що набрало законної сили в одній справі, для суду при розгляді інших справ (постанова Верховного Суду від 26 листопада 2019 року по справі №922/643/19).

Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови:

- обставина встановлена судовим рішенням;

- судове рішення набрало законної сили;

- у справі беруть участь ті самі особи, які брали участь у попередній справі.

Суд звертає увагу, що правомірність заявленого бюджетного відшкодування за квітень 2024 року була предметом судового розгляду у справі № 320/39472/24, де Верховний Суду у постанові від 11 листопада 2025 року зазначив, що «Судами встановлено, що ввезення товарів (вживаного одягу, взуття, речей текстильних матеріалів) на митну територію України здійснювалося комісіонерами відповідно до укладених договорів комісії, а факт митного оформлення товару підтверджується належно оформленими вантажними митними деклараціями (ВМД), які містять усі реквізити, передбачені чинним законодавством.

Матеріали справи містять копії митних декларацій, акти приймання-передачі товарів у комісію, звіти комісіонерів та акти наданих послуг, які підтверджують виконання комісійних договорів у повному обсязі, передачу товару на склад комітента (ДП «Супер-Франт») та сплату всіх необхідних митних платежів. Контролюючим органом не наведено доказів на спростування зазначених документів, а відомостей про невідповідність оформлення ВМД вимогам законодавства в акті перевірки не міститься.

Обґрунтованим є висновок судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для сумнівів у дійсності господарських операцій із контрагентами, з огляду на наявність повного пакета первинних документів, оформлених відповідно до вимог законодавства, та фактичне переміщення товарів через митний кордон України.

Доводи контролюючого органу щодо відсутності контрактів із нерезидентами або непідтвердження сплати податків під час митного оформлення є необґрунтованими, оскільки судами достеменно встановлено, що ввезення товару здійснювалося комісіонерами на підставі договорів комісії, а відповідні суми податку на додану вартість були сплачені до бюджету, що підтверджується ВМД.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про правомірність дій позивача та відсутність підстав для зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та відмови в отриманні суми бюджетного відшкодування на рахунок платника”.

Таким чином, правомірність декларування за квітень 2024 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 20.05.2024 року № 9135600366 (далі Декларація) від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування, з урахуванням поданого уточнюючого розрахунку щодо виправлення самостійно виявлених помилок від 19.06.2024 року №9167754400 була підтверджена Верховним Судом у постанові від 11 листопада 2025 року у справі № 320/39472/24.

Судом враховується, що аргументи, які наведені в справі № 320/39472/24, аналогічні аргументам наведеним у даній справі.

Щодо змісту господарських операцій, які стали підставою для формування від`ємного значення з податку на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що основним чинником виникнення від`ємного значення з податку на додану вартість є: застосування нульової ставки оподаткування з податку на додану вартість згідно з пунктом 197.6 статті 197 та пункту 8 підрозділу 2 "Особливості справляння податку на додану вартість" розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України на підставі розпорядження Київської ОДА від 26.09.2023 №993 про надання дозволів на право користування пільгами з оподаткування підприємствам та організаціям громадських організацій осіб з інвалідністю та здійснення експортних операцій (одяг, що був у користуванні, для подальшого використання з текстильних матеріалів).

Розпорядження Київської ОДА №993 від 26.09.2023 позивачу надано дозвіл на право користування пільгами з оподаткування (пункту 142.1 статті 142, абзацу першого пункту 8 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України).

Як вбачається з матеріалів судової справи та не заперечується відповідачем для здійснення господарської діяльності позивачем використовувалися приміщення, які розташовані за адресами: Київська область, Білоцерківський район, місто Біла Церква, вулиця Фастівська, будинок 23 на підставі договору оренди від 27.06.2023 №БЦ-27/06-23/01 з ТОВ «Компанія Константа 2020»; Дніпропетровська область, місто Дніпро, Чечелівський район, вулиця Титова, будинок 31 - 112,5 кв. м. на підставі договору оренди від 01.10.2023 №01/10-2023; Дніпропетровська область, місто Кам`янське, Заводський район, проспект Свободи, будинок 57/А - 310 кв.м. на підставі договору суборенди від 23.09.2023 №01/10-23БП(1) та договору суборенди від 01.10.2023 №011023-1; Полтавська область, місто Полтава, вулиця Бірюзова Маршала, будинок 26/1 - 250 кв.м. на підставі договору суборенди від 23.06.2023 №23/06/23-1 з ТОВ «Компанія алтей інвест»; місто Дніпро, вулиця Будівельників, будинок 34 - 500 м.кв. на підставі договору суборенди від 02.10.2023 №КТ-02/10-23/02 з ТОВ «Кристал торг».

Наявність працівників підтверджується штатним розписом, який затверджений директором підприємства. Зі штатного розпису ДП «Супер-Франт» вбачається, що загальна кількість працівників складала на 01.10.2023 - 48 осіб; на 01.01.2024 - 52 особи, що також не заперечувалось відповідачем.

Судом враховується, що процес переробки/господарської діяльності складався з 3 основних етапів: 1 етап - імпортована сировина сортується за відповідними нормами, розподіляється за видами (речі, одяг, взуття, предмети побуту, постільна білизна тощо), кожний відсортований вид сортується на речі, які потребують або не потребують ремонту, потребують або не потребують перепродажної підготовки; 2 етап - речі, одяг, взуття, предмети побуту, постільна білизна тощо які потребують ремонту передаються у цех по виробництву, товари отримують придатний до продажу вид; 3 етап - пакування речей для продажу безпосередньо з цеху виробництва або складу.

Між позивачем та ТОВ «Корнів», ТОВ «Смічов», ТОВ «Рітаріс», ТОВ «Фуншал», ТОВ «Харциск», ТОВ «Ешпада» укладено договори комісії від 25.09.2023 №SF-8, від 22.09.2023 №SMI-SF-7, від 25.09.2023 №9-РІТ-СФ, від 28.12.2023 №FUN-SFR-01/24, від 02.01.2024 №KН-SF-1, від 28.12.2023 №ES-SF-3, відповідно до яких комісіонер зобов`язувався здійснювати: придбання у нерезидентів України вживаних одягу, взуття, речей. Асортимент, кількість, ціна та інші характеристики зазначеного товару визначаються у додатках до цього договору, які є його невід`ємною частиною; укладання імпортних зовнішньоекономічні договорів купівлі-продажу товару з нерезидентами України; зберігання та транспортування товару відповідно до базису поставки за контрактом; укладання необхідні договорів митного оформлення товару при отриманні та за необхідності міг виконувати всі необхідні митні платежі;

Пунктами 1.2-1.4 договорів передбачалось, що товар який пройшов митне оформлення передається комісіонером комітенту, та є власністю комітента. Товар, що був предметом договорів, передається комісіонером комітенту за актом приймання-передачі у місці зберігання відповідними паріями товару та/або частинами партії товару згідно з додатками, які мали складатися на кожну партію товару окремо, за адресою, зазначеною у відповідному додатку. Сторони погодили, що вантажоодержувачем товару мав бути комісіонер.

Згідно з пунктами 3.1, 3.2, 3.4 договорів визначалось, що імпортна ціна товару вказувалася в додатках до договорів. Комітент мав перераховувати грошові кошти для оплати продавцям нерезидентам України за поставлений товар на поточний рахунок комісіонера, зазначений в пункті 8 договору, в національній валюті Україні - гривні. Купівлю валюти для розрахунків із нерезидентами продавцям за поставлений товар комісіонер мав здійснювати самостійно та приймати на себе всі ризики щодо коливання курсі іноземної валюти). Ціною договорів визначалась вартість наданих комісіонером послуг відповідно до звітів комісіонера та актів прийому-передачі наданих послуг.

Тобто, твердження ГУ ДПС у Київській області про ненадання договорів комісії спростовується матеріалами справи, Суд також зауважує, що в постанові КАС ВС від 11 листопада 2025 року у справі № 320/39472/24 визначено, що «Під час судового розгляду суди попередніх інстанцій дослідили договори комісії, укладені між позивачем та ТОВ «Корнів», ТОВ «Смічов», ТОВ «Рітаріс», ТОВ «Фуншал», ТОВ «Харциск», ТОВ «Ешпада», від 22 вересня 2023 року №SMI-SF-7, від 25 вересня 2023 року №9-РІТ-СФ, від 28 грудня 2023 року №FUN-SFR-01/24, від 02 січня 2024 року №KY-SF-1, від 28 грудня 2023 року №ES-SF-3». Тобто, Верховним Судом встановлено факт надання даних договорів контролюючому органу.

Судом враховується, що в акті перевірки зазначено, що до перевірки надано в повному обсязі ВМД та звіти комісіонера до них. Ввезення товару на територію України згідно ВМД, здійснено комісіонером. Згідно з актами приймання-передачі товару до договору комісії - передачу здійснено на складі комітента (ДП «Супер-Франт»).

На підтвердження виконання договорів комісії позивачем додано акти надання послуг, акти прийому-передачі товару з комісії, звіти комісіонера, додатки до договорів, інвойси, CMR. В акті перевірки, зауважень до наданих документів в акті перевірки контролюючим органом не зазначено.

На виконання договору з ТОВ «Смічов» надано: акт №23UA209230126415U8 від 02.12.2023; звіт комісіонера №23UA209230126415U8 від 02.12.2023; акт №23UA209230126637U0 від 04.12.2023; звіт комісіонера №23UA209230126637U0 від 04.12.2023; акт №23UA209230126639U8 від 04.12.2023; звіт комісіонера №23UA209230126639U8 від 04.12.2023; акт №23UA209230126717U8 від 04.12.2023; звіт комісіонера №23UA209230126717U8 від 04.12.2023; акт №23UA209230128717U5 від 11.12.2023; звіт комісіонера №23UA209230128717U5 від 11.12.2023; акт №23UA209230129066U1 від 11.12.2023; звіт комісіонера №23UA209230129066U1 від 11.12.2023; акт №23UA209230129693U1 від 13.12.2023; звіт комісіонера № 23UA209230129693U1 від 13.12.2023; актом №23UA209230129721U9 від 13.12.2023; звіт комісіонера №23UA209230129721U9 від 13.12.2023; актом №23UA205180004304U0 від 15.12.2023; звіт комісіонера №23UA205180004304U0 від 15.12.2023; акт №23UA209230130708U2 від 16.12.2023; звіт комісіонера №23UA209230130708U2 від 16.12.2023; акт №23UA209230130710U4 від 16.12.2023; звіт комісіонера №23UA209230130710U4 від 16.12.2023; акт №23UA209230130713U1 від 16.12.2023; звіт комісіонера №23UA209230130713U1 від 16.12.2023; акт №23UA209230131423U8 від 18.12.2023; звіт комісіонера №23UA209230131423U8 від 18.12.2023; акт №23UA209230132036U4 від 20.12.2023; звіт комісіонера №23UA209230132036U4 від 20.12.2023; акт №23UA209230132774U5 від 22.12.2023; звіт комісіонера №23UA209230132774U5 від 22.12.2023; акт №23UA209230133093U8 від 22.12.2023; звіт комісіонера №23UA209230133093U8 від 22.12.2023; акт №23UA209230133618U0 від 26.12.2023; звіт комісіонера №23UA209230133618U0 від 26.12.2023; акт №23UA209230133945U9 від 26.12.2023; актом №23UA209230134267U9 від 27.12.2023; звіт комісіонера №23UA209230134267U9 від 27.12.2023; актом №23UA209230134291U8 від 27.12.2023; звіт комісіонера №23UA209230134291U8 від 27.12.2023; акт надання послуг від 31 грудня 2023 №380. акт №23UA209230120396U4 від 14.11.2023; звіт комісіонера №23UA209230120396U4 від 13.11.2023; акт №23UA209230120955U0 від 15.11.2023; звіт комісіонера №23UA209230120955U0 від 14.11.2023; акт №23UA209230122157U8 від 20.11.2023; звіт комісіонера №23UA209230122157U8 від 18.11.2023; акт №23UA209230122636U6 від 21.11.2023; звіт комісіонера №23UA209230122636U6 від 20.11.2023; акт №23UA209230123561U0 від 24.11.2023; звіт комісіонера №23UA209230123561U0 від 23.11.2023; акт №23UA209230123720U8 від 24.11.2023; звіт комісіонера №23UA209230123720U8 від 23.11.2023; акт №23UA209230123738U5 від 24.11.2023; звіт комісіонера №23UA209230123738U5 від 23.11.2023; акт №23UA209230123795U5 від 24.11.2023; звіт комісіонера №23UA209230123795U5 від 23.11.2023; акт №23UA209230124929U8 від 28.11.2023; звіт комісіонера №23UA209230124929U8 від 27.11.2023; акт №23UA209230125182U7 від 29.11.2023; звіт комісіонера №23UA209230125182U7 від 28.11.2023; акт наданих послуг від 30.11.2023 №363; акт №23UA209230107496U3 від 10.10.2023, звіт комісіонера №23UA209230107496U3 від 10.10.2023, акт №23UA209230108246U0 від 11.10.2023, звіт комісіонера №23UA209230108246U0 від 11.10.2023, акт №23UA209230108534U9 від 12.10.2023; звіт комісіонера №23UA209230108534U9 від 12.10.2023; акт №23UA209230108708U6 від 12.10.2023;, звіт комісіонера №23UA209230108708U6 від 12.10.2023; акт №23UA209230109799U0 від 16.10.2023; звіт комісіонера №23UA209230109799U0 від 16.10.2023; акт №23UA209230109801U3 від 16.10.2023, звіт комісіонера №23UA209230109801U3 від 16.10.2023; акт №23UA209230110019U1 від 16.10.2023; звіт комісіонера №23UA209230110019U1 від 16.10.2023; акт №23UA205140085456U5 від 16.10.2023; звіт комісіонера №23UA205140085456U5 від 16.10.2023; акт №23UA205140085457U4 від 16.10.2023; звіт комісіонера №23UA205140085457U4 від 16.10.2023; акт №23UA205140085465U0 від 16.10.2023;звіт комісіонера №23UA205140085465U0 від 16.10.2023; акт №23UA209230110323U3 від 17.10.2023; звіт комісіонера №23UA209230110323U3 від 17.10.2023; актом №23UA209230110324U2 від 17.10.2023; звіт комісіонера №23UA209230110324U2 від 17.10.2023; актом №23UA209230110370U9 від 17.10.2023; звіт комісіонера №23UA209230110370U9 від 17.10.2023; актом №23UA209230111837U4 від 20.10.2023; звіт комісіонера №23UA209230111837U4 від 20.10.2023; акт №23UA209230112601U5 від 23.10.2023; акт №23UA209230112753U3 від 23.10.2023; звіт комісіонера №23UA209230112753U3 від 23.10.2023; акт №23UA209230112631U9 від 23.10.2023; звіт комісіонера №23UA209230112631U9 від 23.10.2023; акт №23UA205180002389U4 від 23.10.2023; звіт комісіонера №23UA205180002389U4 від 23.10.2023; акт №23UA209230115526U3 від 30.10.2023; звіт комісіонера №23UA209230115526U3 від 30.10.2023; акт №23UA209230115587U0 від 30.10.2023; звіт комісіонера №23UA209230115587U0 від 30.10.2023; акт наданих послуг від 31 жовтня 2023 №337; акт №24UA209230001303U7 від 05.01.2024; звіт комісіонера №24UA209230001303U7 від 05.01.2024; акт №24UA209230003255U8 від 12.01.2024; звіт комісіонера №24UA209230003255U8 від 12.01.2024; акт №24UA209230004540U3 від 17.01.2024; звіт комісіонера №24UA209230004540U3 від 17.01.2024; акт наданих послуг від 31.01.2024 №11.

На виконання договору з ТОВ «Рітаріс» надано: акт №116652 від 02.11.2023, звіт комісіонера №116652 від 01.11.2023, акт №117079 від 03.11.2023, звіт комісіонера №117079 від 02.11.2023, акт №120355 від 14.11.2023, звіт комісіонера №120355 від 13.11.2023, акт №120356 від 14.11.2023, звіт комісіонера №120356 від 13.11.2023, акт №123403 від 23.11.2023, звіт комісіонера №123403 від 22.11.2023, акт наданих послуг від 30.11.2023 №38; акт №108543 від 12.10.2023, звіт комісіонера №108543 від 12.10.2023, акт №2196 від 16.10.2023; звіт комісіонера №2196 від 16.10.2023; акт №109823 від 16.10.2023, звіт комісіонера №109823 від 16.10.2023; акт №109825 від 16.10.2023, звіт комісіонера №109825 від 16.10.2023; акт №109919 від 16.10.2023; звіт комісіонера №109919 від 16.10.2023; акт №86069 від 17.10.2023; звіт комісіонера №86069 від 17.10.2023; акт №112076 від 20.10.2023; звіт комісіонера №112076 від 20.10.2023; акт №112128 від 20.10.2023; звіт комісіонера №112128 від 20.10.2023; акт №112614 від 23.10.2023; звіт комісіонера №112614 від 23.10.2023; акт №115510 від 30.10.2023; звіт комісіонера №115510 від 30.10.2023; акт наданих послуг від 31.10.2023 №33; акт №677 від 04.01.2024; звіт комісіонера №677 від 03.01.2024; акт №1475 від 08.01.2024; звіт комісіонера №1475 від 07.01.2024; акт №1884 від 09.01.2024; звіт комісіонера №1884 від 08.01.2024; акт №2582 від 11.01.2024; звіт комісіонера №2582 від 10.01.2024; акт №4538 від 18.01.2024; звіт комісіонера №4538 від 17.01.2024; акт №5603 від 20.01.2024; звіт комісіонера №№5603 від 19.01.2024; акт наданих послуг від 31.01.2024 №3.

На виконання договору з ТОВ «Харциск» надано: акт №30602 від 06.04.2024; звіт комісіонера №30602 від 05.04.2024; акт №31407 від 09.04.2024; звіт комісіонера №31407 від 08.04.2024; акт №32817 від 13.04.2024; звіт комісіонера №32817 від 12.04.2024 ; акт №39212 від 01.05.2024; звіт комісіонера №39212 від 01.05.2024;акт наданих послуг від 30.04.2024 №58; акт №19885 від 06.03.2024; звіт комісіонера №19885 від 05.03.2024; акт №21470 від 12.03.2024; звіт комісіонера №21470 від 11.03.2024; акт №22110 від 13.03.2024; звіт комісіонера №22110 від 12.03.2024; акт №25041 від 21.03.2024; звіт комісіонера №25041 від 20.03.2024;акт №25861 від 23.03.2024; звіт комісіонера №25861 від 22.03.2024; акт №27234 від 28.03.2024; звіт комісіонера №27234 від 27.03.2024; акт №28121 від 30.03.2024; звіт комісіонера №28121 від 29.03.2024; акт №28585 від 01.04.2024; звіт комісіонера №28585 від 30.03.2024; акт №11135 від 06.02.2024; звіт комісіонера №№11135 від 05.02.2024; акт №18585 від 01.03.2024; звіт комісіонера №18585 від 29.02.2024; акт №18607 від 01.03.2024; звіт комісіонера №18607 від 29.02.2024; акт наданих послуг від 29.02.2024 №4; акт №4213 від 17.01.2024; звіт комісіонера №4213 від 16.01.2024; акт №5614 від 20.01.2024; звіт комісіонера №5614 від 19.01.2024; акт №7178 від 25.01.2024; звіт комісіонера №7178 від 24.01.2024; акт №8730 від 30.01.2024; звіт комісіонера №8730 від 29.01.2024; акт №9110 від 30.01.2024; звіт комісіонера №9110 від 29.01.2024; акт №9347 від 31.01.2024; звіт комісіонера №9347 від 30.01.2024; акт №9428 від 31.01.2024; звіт комісіонера №9428 від 30.01.2024; акт наданих послуг від 31.01.2024 №2.

На виконання договору з ТОВ "Фуншал" надано: акт №28897 від 02.04.2024; звіт комісіонера №28897 від 01.04.2024; акт №30072 від 05.04.2024; звіт комісіонера №30072 від 04.04.2024; акт №30350 від 06.04.2024; звіт комісіонера №30350 від 05.04.2024 ; акт №31226 від 09.04.2024; звіт комісіонера №31226 від 09.04.2024; акт №39035 від 01.05.2024; звіт комісіонера №39035 від 30.04.2024; акт наданих послуг від 30 квітня 2024 року №21; акт №1335 від 26.01.2024; звіт комісіонера №1335 від 25.01.2024; акт №9522 від 31.01.2024; звіт комісіонера №9522 від 30.01.2024; акт №1745 від 01.02.2024; звіт комісіонера №№1745 від 31.01.2024; акт наданих послуг від 31.01.2024 №10.

На виконання договору з ТОВ "Корнів" надано: акт №126395 від 04.12.2023 , звіт комісіонера №126395 від 04.12.2023, акт №127731 від 08.12.2023, звіт комісіонера №127731 від 08.12.2023 року, акт №128699 від 19.12.2023, звіт комісіонера №128699 від 19.12.2023, акт №129321 від 13.12.2023, звіт комісіонера №129321 від 13.12.2023, акт №130100 від 15.12.2023, звіт комісіонера №130100 від 15.12.2023, акт №4311 від 16.12.2023, звіт комісіонера №4311 від 16.12.2023, акт наданих послуг від 31 грудня 2023 року №105, акт №3267 від 13.11.2023, звіт комісіонера №3267 від 16.11. 2023; акт №122477 від 20.11.2023, звіт комісіонера № №122477 від 20.11.2023; акт №123496 від 22.11.2023; звіт комісіонера №№123496 від 22.11.2023; акт №123949 від 24.11.2023, звіт комісіонера №№123949 від 24.11.2023; акт №125087 від 28.11.2023, звіт комісіонера №№125087 від 28.11.2023, акт №107490 від 10.10.2023; звіт комісіонера №107490 від 10.10.2023; акт №2069 від 11.10.2023; звіт комісіонера №2069 від 11.10.2023; акт №108443 від 12.10.2023; звіт комісіонера №108443 від 12.10.2023; акт №108448 від 12.10.2023; звіт комісіонера №108448 від 12.10.2023; акт №108973 від 13.10.2023; звіт комісіонера №108973 від 13.10.2023; акт №108974 від 13.10.2023; звіт комісіонера №108974 від 13.10.2023; акт №109788 віл 16.10.2023; звіт комісіонера №109788 віл 16.10.2023; акт №109910 від 16.10.2023; звіт комісіонера №109910 від 16.10.2023; акт №110325 від 17.10.2023; звіт комісіонера №110325 від 17.10.2023; акт №110370 від 17.10.2023; звіт комісіонера №110370 від 17.10.2023; акт №110569 від 17.10.2023; звіт комісіонера №№110569 від 17.10.2023; акт №2282 від 18.10.2023; звіт комісіонера №2282 від 18.10.2023; акт №111327 від 19.10.2023; звіт комісіонера №111327 від 19.10.2023; акт №111328 від 19.10.2023 ; акт №111430 від 19.10.2023; звіт комісіонера №№111430 від 19.10.2023; акт №111855 від 20.10.2023 року; звіт комісіонера №111855 від 20.10.2023 року; акт №87468 від 20.10.2023; звіт комісіонера №87468 від 20.10.2023; акт №2383 від 23.10.2023; звіт комісіонера №№2383 від 23.10.2023; акт №112753 від 23.10.2023; звіт комісіонера №112753 від 23.10.2023; акт №88220 від 23.10.2023; звіт комісіонера №88220 від 23.10.2023; акт №113053 від 24.10.2023; звіт комісіонера №113053 від 24.10.2023; акт №113084 від 24.10.2023; звіт комісіонера №113084 від 24.10.2023; акт №113090 від 24.10.2023; звіт комісіонера №113090 від 24.10.2023; акт №113108 від 24.10.2023; звіт комісіонера №113108 від 24.10.2023; акт №88640 від 24.10.2023; звіт комісіонера №88640 від 24.10.2023; акт №113628 від 25.10.2023; звіт комісіонера №113628 від 25.10.2023; акт №113653 від 25.10.2023; звіт комісіонера №113653 від 25.10.2023; акт №2346 від 11.01.2024; звіт комісіонера №№2346 від 10.01.2024; акт №690 від 16.01.2024; звіт комісіонера №№690 від 15.01.2024; акт №5628 від 20.01.2024; звіт комісіонера №5628 від 19.01.2024; акт №1022 від 22.01.2024; звіт комісіонера №1022 від 21.01.2024; акт №8032 від 27.01.2024; звіт комісіонера №8032 від 26.01.2024; акт №1613 від 30.01.2024; звіт комісіонера №1613 від 29.01.2024; акт №1617 від 30.01.2024; звіт комісіонера №1617 від 29.01.2024; акт наданих послуг від 31.01.2024 року №3.

На виконання договору з ТОВ «Ешпада»: акт №24UA209230002359U8 від 10.01.2024; звіт комісіонера №24UA209230002359U8 від 09.01.2024; акт №24UA209230003091U5 від 12.01.2024; звіт комісіонера №24UA209230003091U5 від 11.01.2024; акт №24UA209230003885U5 від 16.01.2024; звіт комісіонера 24UA209230003885U5 від 15.01.2024; акт №24UA209230003896U9 від 16.01.2024; звіт комісіонера №24UA209230003896U9 від 15.01.2024; акт №24UA209230003961U7 від 16.01.2024; звіт комісіонера №24UA209230003961U7 від 15.01.2024; акт №24UA209230004306U5 від 17.01.2024; звіт комісіонера №24UA209230004306U5 від 16.01.2024; акт №24UA209230004379U4 від 17.01.2024; звіт комісіонера №24UA209230004379U4 від 16.01.2024; акт №24UA209230004410U2 від 17.01.2024; звіт комісіонера №24UA209230004410U2 від 16.01.2024; акт №24UA209230005409U3 від 20.01.2024; звіт комісіонера №24UA209230005409U3 від 19.01.2024; акт №24UA209230005526U2 від 20.01.2024; звіт комісіонера № 24UA209230005526U2 від 19.01.2024; акт №24UA209230005729U4 від 20.01.2024; звіт комісіонера №24UA209230005729U4 від 19.01.2024; акт №24UA209230006323U4 від 23.01.2024; звіт комісіонера №24UA209230006323U4 від 22.01.2024; акт №24UA209230006324U3 від 23.01.2024; звіт комісіонера №24UA209230006324U3 від 22.01.2024; акт №24UA209230006330U1 від 23.01.2024; звіт комісіонера №24UA209230006330U1 від 22.01.2024; акт №24UA209230006332U0 від 23.01.2024; звіт комісіонера №24UA209230006332U0 від 22.01.2024; звіт комісіонера №24UA209230006333U9 від 22.01.2024; акт №24UA209230006333U9 від 23.01.2024; акт №24UA209230006399U0 від 23.01.2024; звіт комісіонера №24UA209230006399U0 від 22.01.2024; акт №24UA209230006415U5 від 23.01.2024; звіт комісіонера №24UA209230006415U5 від 22.01.2024; акт №24UA209230006444U0 від 23.01.2024; звіт комісіонера №24UA209230006444U0 від 22.01.2024; акт №24UA209230006574U0 від 23.01.2024; звіт комісіонера №4UA209230006574U0 від 22.01.2024; акт №24UA209230006893U2 від 24.01.2024; звіт комісіонера №24UA209230006893U2 від 23.01.2024; акт №24UA209230007109U9 від 25.01.2024; звіт комісіонера №24UA209230007109U9 від 24.01.2024; акт №24UA209230007118U4 від 25.01.2024; звіт комісіонера №24UA209230007118U4 від 24.01.2024; акт №24UA209230007172U7 від 25.01.2024; звіт комісіонера № 24UA209230007172U7 від 24.01.2024; акт №24UA209230007344U6 від 25.01.2024; звіт комісіонера № 24UA209230007344U6 від 24.01.2024; акт №24UA209230007563U0 від 26.01.2024; звіт комісіонера № 24UA209230007563U0 від 25.01.2024; акт №24UA209230007599U9 від 26.01.2024; звіт комісіонера №24UA209230007599U9 від 25.01.2024; акт №24UA209230007644U8 від 26.01.2024; звіт комісіонера № 24UA209230007644U8 від 25.01.2024; акт №24UA209230007753U0 від 26.01.2024; звіт комісіонера №24UA209230007753U0 від 25.01.2024; акт №24UA209230007786U1 від 26.01.2024; звіт комісіонера № 24UA209230007786U1 від 25.01.2024; акт №24UA209230007824U3 від 26.01.2024; звіт комісіонера № 24UA209230007824U3 від 25.01.2024; акт №24UA209230008528U1 від 28.01.2024; звіт комісіонера № 24UA209230008528U1 від 27.01.2024; акт №24UA209230008708U7 від 30.01.2024; звіт комісіонера № 24UA209230008708U7 від 29.01.2024; акт №24UA209230008723U0 від 30.01.2024; звіт комісіонера № 24UA209230008723U0 від 29.01.2024; акт №24UA209230008726U8 від 30.01.2024; звіт комісіонера № 24UA209230008726U8 від 29.01.2024; акт №24UA209230008740U2 від 30.01.2024; звіт комісіонера №24UA209230008740U2 від 29.01.2024; акт №24UA209230008754U3 від 30.01.2024; звіт комісіонера №24UA209230008754U3 від 29.01.2024; акт №24UA209230008757U0 від 30.01.2024; звіт комісіонера №24UA209230008757U0 від 29.01.2024; акт №24UA209230009254U0 від 31.01.2024; звіт комісіонера №24UA209230009254U0 від 30.01.2024; Актом №24UA209230009557U0 від 31.01.2024; звіт комісіонера №24UA209230009557U0 від 30.01.2024; акт №24UA209230009642U7 від 01.01.2024; звіт комісіонера №24UA209230009642U7 від 31.01.2024; акт №24UA209230009673U0 від 01.02.2024; звіт комісіонера №24UA209230009673U0 від 31.01.2024; акт наданих послуг від 31.01.2024 року №3.

Суд зазначає, що в звітах комісіонерів зазначаються найменування продавця товару, реквізити митної декларації, за якою було ввезено товар, найменування, сума в валюті та в гривневому еквіваленті вартість товару, розмір комісійної винагороди. Акти надання послуг підтверджують відсутність зауважень комітента до комісіонера до обсягу і якості наданих послуг, актами прийому-передачі товару з комісії підтверджується отримання товару за договорами комісії, відповідно підтверджується передача комісіонерами товару позивачу після ввезення такого товару на митну територію України.

Отже, підставою виникнення від`ємного значення з податку на додану вартість за проаналізованими господарськими операціями є ввезення на митну територію України (імпорт) товарів (одяг, що був у користуванні, для подальшого використання; взуття, що було у користуванні, для подальшого використання; речі вживані несортовані з текстильних матеріалів).

Зі змісту первинних документів убачається, що суб`єктами господарювання поставлено на користь ДП «Супер-Франт» товар (одяг, що був у користуванні, для подальшого використання, несортований з текстильних матеріалів 1-ї. 2-ї, 3-ї категорії: футболки, сорочки, блузки, светри, штани, шкарпетки, верхній одяг, куртки, джинсовий одяг, верхній зимовий одяг; взуття, що було у користуванні, для подальшого використання, зимове, весняно-осіннє та літнє, 1-ї, 2-ї, 3-ї категорії; речі вживані несортовані, з текстильних матеріалів в асортимент: ковдри, дорожні пледи, білизна, скатертини, фіранки та ін.), про що свідчать складені позивачем під час митного оформлення товару митні декларації: 23UA205140088640U1 від 24.10.2023; 23UA205180002427U6 від 24.10.2023; 23UA205180002391U6 від 23.10.2023 23UA205140088220U3 від 23.10.2023; 23UA205180002389U4 від 23.10.2023; 23UA205180002383U0 від 23.10.2023; 23UA209230112594U6 від 23.10.2023; 23UA205180002371U7 від 21.10.2023; 23UA205140087468U5 від 20.10.2023; 23UA209230111924U0 від 20.10.2023; 23UA209230111430U1 від 19.10.2023; 23UA209230111338U7 від 19.10.2023; 23UA209230111328U2 від 19.10.2023; 23UA209230111327U3 від 19.10.2023; 23UA205180002282U3 від 18.10.2023; 23UA209230110704U2 від 17.10.2023; 23UA209230110569U0 від 17.10.2023; 23UA209230110370U9 від 17.10.2023; 23UA209230110359U1 від 17.10.2023; 23UA209230110342U3 від 17.10.2023; 23UA209230110325U1 від 17.10.2023; 23UA209230110324U2 від 17.10.2023; 23UA209230110323U3 від 17.10.2023; 23UA205140086069U1 від 17.10.2023; 23UA205140085889U5 від 16.10.2023; 23UA209230110019U1 від 16.10.2023; 23UA205180002211U2 від 16.10.2023; 23UA205180002209U0 від 16.10.2023; 23UA209230109919U8 від 16.10.2023; 23UA205180002196U7 від 16.10.2023; 23UA205180002195U8 від 16.10.2023; 23UA209230109910U6 від 16.10.2023; 23UA205140085465U0 від 16.10.2023; 23UA205140085457U4 від 16.10.2023; 23UA205140085456U5 від 16.10.2023; 23UA209230109825U9 від 16.10.2023; 23UA209230109823U0 від 16.10.2023; 23UA209230109801U3 від 16.10.2023; 23UA209230109799U0 від 16.10.2023; 23UA209230109788U6 від 16.10.2023; 23UA205180002189U0 від 14.10.2023; 23UA209230108974U6 від 13.10.2023; 23UA209230108973U7 від 13.10.2023; 23UA205180002138U8 від 13.10.2023; 23UA209230108941U5 від 13.10.2023; 23UA209230108708U6 від 12.10.2023; 23UA209230108543U4 від 12.10.2023; 23UA209230108534U9 від 12.10.2023; 23UA209230108448U2 від 12.10.2023; 23UA209230108443U7 від 12.10.2023; 23UA209230108246U0 від 11.10.2023; 23UA205180002069U3 від 11.10.2023; 23UA209230107496U3 від 10.10.2023; 23UA209230107490U9 від 10.10.2023; 23UA209230107445U1 від 10.10.2023; 23UA209230115587U0 від 30.10.2023; 23UA209230115526U3 від 30.10.2023; 23UA209230113644U4 від 25.10.2023; 23UA209230112631U9 від 23.10.2023; 23UA209230112603U3 від 23.10.2023; 23UA209230112601U5 від 23.10.2023; 23UA209230111837U4 від 20.10.2023; 23UA209230115510U4 від 30.10.2023; 23UA209230112614U7 від 23.10.2023; 23UA209230112128U1 від 20.10.2023; 23UA209230112076U9 від 20.10.2023; 23UA209230113653U0 від 25.10.2023; 23UA209230113628U1 від 25.10.2023; 23UA209230113108U6 від 24.10.2023; 23UA209230113090U7 від 24.10.2023; 23UA209230113084U9 від 24.10.2023; 23UA209230113053U6 від 24.10.2023; 23UA209230112753U3 від 23.10.2023; 23UA209230111855U5 від 20.10.2023; 23UA209230124602U3 від 27.11.2023; 23UA205180003715U9 від 25.11.2023; 23UA209230124367U4 від 25.11.2023; 23UA209230124359U8 від 25.11.2023; 23UA209230124355U1 від 25.11.2023; 23UA209230124302U1 від 25.11.2023; 23UA209230124299U9 від 25.11.2023; 23UA205180003267U3 від 16.11.2023; 23UA209230125182U7 від 28.11.2023; 23UA209230124929U8 від 27.11.2023; 23UA209230123795U5 від 23.11.2023; 23UA209230123738U5 від 23.11.2023; 23UA209230123720U8 від 23.11.2023; 23UA209230123561U0 від 23.11.2023; 23UA209230122636U6 від 20.11.2023; 23UA209230122157U8 від 18.11.2023; 23UA209230120955U0 від 14.11.2023; 23UA209230120396U4 від 13.11.2023; 23UA209230125087U5 від 28.11.2023; 23UA209230123949U3 від 24.11.2023; 23UA209230123496U2 від 22.11.2023; 23UA209230122477U9 від 20.11.2023; 23UA209230123403U4 від 22.11.2023; 23UA209230120356U6 від 13.11.2023; 23UA209230120355U7 від 13.11.2023; 23UA209230117079U4 від 02.11.2023; 23UA209230116652U1 від 01.11.2023; 23UA209230135256U9 від 30.12.2023; 23UA209230133629U4 від 26.12.2023; 23UA209230133428U0 від 25.12.2023; 23UA209230133422U6 від 25.12.2023; 23UA209230133415U9 від 25.12.2023; 23UA209230132632U1 від 21.12.2023; 23UA209230132568U2 від 21.12.2023; 23UA209230131593U7 від 19.12.2023; 23UA205180004311U7 від 15.12.2023; 23UA205180004304U0 від 15.12.2023; 23UA209230129497U3 від 12.12.2023; 23UA209230129427U1 від 12.12.2023; 23UA209230129253U4 від 12.12.2023; 23UA209230128704U3 від 11.12.2023; 23UA209230128690U0 від 11.12.2023; 23UA209230128475U2 від 09.12.2023; 23UA209230128474U3 від 09.12.2023; 23UA209230128383U1 від 09.12.2023; 23UA209230128378U2 від 09.12.2023; 23UA209230128147U5 від 09.12.2023; 23UA209230127525U3 від 07.12.2023; 23UA209230126948U5 від 04.12.2023; 23UA209230126664U6 від 04.12.2023; 23UA209230126651U4 від 04.12.2023; 23UA209230134291U8 від 27.12.2023; 23UA209230134267U9 від 27.12.2023; 23UA209230133945U9 від 26.12.2023; 23UA209230133618U0 від 26.12.2023; 23UA209230133093U8 від 22.12.2023; 23UA209230132774U5 від 22.12.2023; 23UA209230132036U4 від 20.12.2023; 23UA209230131423U8 від 18.12.2023; 23UA209230130713U1 від 16.12.2023; 23UA209230130710U4 від 16.12.2023; 23UA209230130708U2 від 16.12.2023; 23UA209230129721U9 від 13.12.2023; 23UA209230129693U1 від 13.12.2023; 23UA209230129066U1 від 11.12.2023; 23UA209230128717U5 від 11.12.2023; 23UA209230126717U8 від 04.12.2023; 23UA209230126639U8 від 04.12.2023; 23UA209230126637U0 від 04.12.2023; 23UA209230126415U8 від 02.12.2023; 24UA205180001745U7 від 31.01.2024; 24UA209230009683U4 від 31.01.2024; 24UA205180001617U4 від 29.01.2024; 24UA205180001613U8 від 29.01.2024; 24UA209230008790U5 від 29.01.2024; 24UA209230008764U8 від 29.01.2024; 24UA205180001335U3 від 25.01.2024; 24UA209230007746U3 від 25.01.2024; 24UA205180001306U9 від 25.01.2024; 24UA209230007031U2 від 23.01.2024; 24UA209230006591U2 від 22.01.2024; 24UA209230006362U3 від 22.01.2024; 24UA209230006315U8 від 22.01.2024; 24UA205180001022U0 від 20.01.2024; 24UA209230005464U5 від 19.01.2024; 24UA209230004998U8 від 18.01.2024; 24UA205180000690U3 від 15.01.2024; 24UA209230003091U5 від 12.01.2024; 24UA209230002660U2 від 10.01.2024; 24UA209230002359U8 від 10.01.2024; 24UA209230002311U7 від 09.01.2024; 24UA209230001283U6 від 05.01.2024; 24UA209230001266U4 від 05.01.2024; 24UA209230001232U4 від 05.01.2024; 24UA209230001193U3 від 05.01.2024; 24UA209230001179U9 від 05.01.2024; 24UA209230000037U1 від 01.01.2024; 24UA209230009673U0 від 31.01.2024; 24UA209230009642U7 від 31.01.2024; 24UA209230009557U0 від 30.01.2024; 24UA209230009254U0 від 30.01.2024; 24UA209230008757U0 від 29.01.2024; 24UA209230008754U3 від 29.01.2024; 24UA209230008740U2 від 29.01.2024; 24UA209230008726U8 від 29.01.2024; 24UA209230008723U0 від 29.01.2024; 24UA209230008708U7 від 29.01.2024; 24UA209230008528U1 від 27.01.2024; 24UA209230007824U3 від 25.01.2024; 24UA209230007786U1 від 25.01.2024; 24UA209230007753U0 від 25.01.2024; 24UA209230007644U8 від 25.01.2024; 24UA209230007599U9 від 25.01.2024; 24UA209230007563U0 від 25.01.2024; 24UA209230007344U6 від 24.01.2024; 24UA209230007172U7 від 24.01.2024; 24UA209230007118U4 від 24.01.2024; 24UA209230007109U9 від 24.01.2024; 24UA209230006893U2 від 23.01.2024; 24UA209230006574U0 від 22.01.2024; 24UA209230006444U0 від 22.01.2024; 24UA209230006415U5 від 22.01.2024; 24UA209230006399U0 від 22.01.2024; 24UA209230006333U9 від 22.01.2024; 24UA209230006332U0 від 22.01.2024; 24UA209230006330U1 від 22.01.2024; 24UA209230006324U3 від 22.01.2024; 24UA209230006323U4 від 22.01.2024; 24UA209230005729U4 від 19.01.2024; 24UA209230005526U2 від 19.01.2024; 24UA209230005409U3 від 19.01.2024; 24UA209230004410U2 від 16.01.2024; 24UA209230004379U4 від 16.01.2024; 24UA209230004306U5 від 16.01.2024; 24UA209230003961U7 від 15.01.2024; 24UA209230003896U9 від 15.01.2024; 24UA209230003885U5 від 15.01.2024; 24UA209230002815U0 від 11.01.2024; 24UA209230002232U8 від 09.01.2024; 24UA209230009522U0 від 30.01.2024; 24UA209230009428U8 від 30.01.2024; 24UA209230009347U0 від 30.01.2024; 24UA209230009110U9 від 29.01.2024; 24UA209230008730U8 від 29.01.2024; 24UA209230007178U1 від 24.01.2024; 24UA209230005614U7 від 19.01.2024; 24UA209230004213U5 від 16.01.2024; 24UA209230008032U5 від 26.01.2024; 24UA209230005628U8 від 19.01.2024; 24UA209230002346U6 від 10.01.2024; 24UA209230005603U3 від 19.01.2024; 24UA209230004538U1 від 17.01.2024; 24UA209230002582U2 від 10.01.2024; 24UA209230001884U9 від 08.01.2024; 24UA209230001475U4 від 06.01.2024; 24UA209230000677U3 від 03.01.2024; 24UA209230004540U3 від 17.01.2024; 24UA209230003255U8 від 12.01.2024; 24UA209230001303U7 від 05.01.2024.

Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за №1372/21684 затверджено Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа (Порядок №651), який визначає правила заповнення граф митних декларацій (МД) на бланках єдиного адміністративного документа форми МД-2 (ЄАД), додаткових аркушів до нього форми МД-3 (додаткові аркуші), специфікації форми МД-8 (специфікація), порядок унесення відомостей до доповнення форми МД-6 (доповнення), випадки застосування специфікації, а також порядок оформлення, розподілу та використання аркушів МД форм МД-2, МД-3, МД-6, МД-8.

Згідно з пунктом 47 розділу ІІ Порядку №651 графа 47 «Нарахування платежів» заповнюється у разі сплати (необхідності застосування заходів забезпечення сплати відповідно до розділу Х Митного кодексу України) митних платежів та/або сплати за МД єдиного збору, що справляється в пунктах пропуску через державний кордон України (єдиний збір), та/або сплати плати.

У графі наводяться відомості про нарахування митних платежів. Якщо за МД нараховуються та справляються єдиний збір та/або плата, то відомості про їх нарахування наводяться у цій графі ЄАД. Якщо товар не є об`єктом оподаткування відповідним митним платежем, відомості про нараховування такого платежу в графі не наводяться.

У першій колонці «Вид» зазначається код виду платежу відповідно до класифікатора видів надходжень бюджету, що контролюються митними органами. другій колонці "Основа нарахування" зазначаються:

при нарахуванні плати - кількість годин роботи посадової особи митного органу, витрачених на виконання митних формальностей поза місцем розташування митного органу або поза робочим часом, установленим для митного органу, незалежно від кількості оформлених МД; при нарахуванні мита: за адвалорною ставкою - митна вартість товару, зазначена в графі 45 МД; за специфічною ставкою - кількість товару у відповідних одиницях вимірювання та обліку; при нарахуванні акцизного податку: у разі обчислення акцизного податку із застосуванням адвалорних ставок - відповідна база оподаткування (вартість товарів (продукції), що ввозяться на митну територію України, за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами на товари (продукцію), які він імпортує, без податку на додану вартість та з урахуванням акцизного податку);

у разі обчислення акцизного податку із застосуванням специфічних ставок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) - відповідна база оподаткування (величина, визначена в одиницях виміру ваги, об`єму, кількості товару (продукції), об`єму циліндрів двигуна автомобіля або в інших натуральних показниках);

при нарахуванні податку на додану вартість:

митна вартість товару, зазначена в графі 45 МД, збільшена на суму мита (для товарів, що підлягають обкладенню митом) та акцизного податку (для товарів, що підлягають обкладенню акцизним податком);

фактурна вартість товару, зазначена в графі 42 МД, перерахована у валюту України за курсом, указаним у графі 23 МД, збільшена на суму мита (для товарів, що підлягають обкладенню митом) та акцизного податку (для товарів, що підлягають обкладенню акцизним податком), якщо митна вартість товару менша, ніж фактурна вартість;

при нарахуванні єдиного збору - дані, на підставі яких здійснюється розрахунок суми єдиного збору (кількість залізничних вагонів, довжина маршруту тощо). Якщо єдиний збір складається з декількох складових (за проведення контролю, плати за проїзд транспортних засобів автомобільними дорогами України, плати за проїзд автомобільних транспортних засобів з перевищенням установлених розмірів загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів), відомості про нарахування таких складових зазначаються окремими рядками.

У третій колонці "Ставка" зазначаються: при нарахуванні мита - установлений законодавством розмір ставки мита; при нарахуванні акцизного податку - установлений законодавством розмір ставки акцизного податку; при нарахуванні податку на додану вартість - установлений законодавством розмір ставки податку на додану вартість; при нарахуванні плати - установлений законодавством розмір ставки плати; при нарахуванні єдиного збору - установлений законодавством розмір ставки цього збору.

У четвертій колонці «Сума» зазначається нарахована сума відповідного митного платежу. Розмір плати визначається залежно від кількості зазначених у колонці «Основа нарахування» годин з урахуванням установленого законодавством розміру плати за одну годину.

При декларуванні товарів з використанням комплектів додаткових аркушів права нижня частина графи 47 додаткових аркушів не заповнюється.

У п`ятій колонці "Спосіб платежу" зазначається код способу розрахунку відповідно до класифікатора способів розрахунку.

Відповідно до класифікатора видів надходження до бюджету, що контролюються митними органами, опублікований на офіційному сайті Державної податкової служби України код виду надходжень 020 - Мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання, а код виду надходжень 028 - Податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання (крім лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів та медичних виробів за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України; а також лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я).

У графі зазначається у валюті України заявлена митна вартість товару.

Всі митні декларації містять заповнену графу 47 «Нарахування платежів» із визначенням виду надходжень 028, а саме: податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання (крім лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів та медичних виробів за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України; а також лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я).

При цьому, згідно частиною першою статті 74 Митного кодексу України (далі - МК України) імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем здійснювався імпорт товарів, тобто в межах спірних правовідносин підлягав застосуванню митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.

Тобто, для ввезення імпортованого товару та випуску його у вільний обіг покупцем має бути сплачено всі митні платежі, встановлені законом на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей.

Як вбачається з акта перевірки, митні декларації, які містяться в матеріалах справи були надані позивачем до перевірки. Відповідачем зауважень щодо їх форми та зазначених в них відомостей в акті перевірки не наведено.

Верховний Суд у постанові 03.10.2023 справа №640/16289/22 вказав, що аналіз наведених положень податкового законодавства свідчить, що з моменту подання платником податків митної декларації для митного оформлення ввезених на митну територію України товарів у останнього виникають відповідні податкові зобов`язання зі сплати податку на додану вартість. Після сплати цього податку до бюджету платник податків набуває право на віднесення таких сум до податкового кредиту відповідного періоду. Таке розуміння норм ПК України відповідає характеру і змісту правового регулювання податку на додану вартість та суті його адміністрування, оскільки право на податковий кредит перебуває у прямій залежності саме від факту сплати відповідної суми податку на додану вартість до бюджету. При цьому митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, є належним документом, що посвідчує право на віднесення сплачених сум податку на додану вартість до податкового кредиту за відповідний період, оскільки вона підтверджує фактичну сплату суми податку до відповідного бюджету (також, наприклад, постанови Верховного Суду від 02.04.2024 справа №320/16177/23, від 14.06.2022 справа №0870/4828/12, від 02.06.2020 справа №820/2015/16).

Суд зазначає, що в спірному випадку первинним документом, який є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства і яка безпосередньо підтверджує сплату такого податку.

Таким чином, твердження Відповідача, що Позивачем не надано доказів (платіжні інструкції, банківські виписки) сплати митних платежів ТОВ «Корнів», ТОВ «Смічов», ТОВ «Рітаріс», ТОВ «Фуншал», ТОВ «Харциск», ТОВ «Ешпада» під час виконання умов договорів комісії, суперечить нормативному регулюванню, оскільки товари були ввезені та випущені у вільний обіг, що свідчить про сплату митних платежів. Факт сплати митних платежів також підтверджується листом Державної митної служби України від 29.11.2024 №15/15-01-01/8,19/6189.

Щодо тверджень Головного управління ДПС у Київській області, що 1) станом на момент проведення перевірки та реєстрації результатів перевірки відсутні виписані первинні документи щодо визначення податкових зобов`язань за операцією з надання комісійної послуги, за яку він отримує плату, та, відповідно, згідно даних ЄРПН – відсутня виписана та зареєстрована Податкова накладна, щодо визначення податкових зобов`язань за операцією з надання комісійної послуги, за яку він отримує плату. 2) згідно наданих банківських виписок, які знаходяться в матеріалах справи «Призначення платежу» вказується – Відшкодування витрат згідно договору комісії, а отже як вказувалось раніше, оплата за комісійні послугу – відсутня.

Відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України «При виборі і застосованні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду».

Аналогічні обставини справи були предметом дослідження Верховного Суду у справі № 320/34769/24. У справі № 320/34769/24 позиція контролюючого органу обгрунтовувалася, тим, що «станом на момент проведення перевірки, станом на момент реєстрації результаті перевірки відсутні виписані первинні документи щодо визначення податкових зобов`язань за операціями з надання комісійної послуги, за яку він отримує плату, та, відповідно, згідно даних ЄРПН – відсутня виписана та зареєстрована податкова накладна, щодо визначення податкових зобов`язань за операцією з надання комісійних послуг. Тому, у ТОВ «БРЕНД ПРОПЕРТІ» фактично відсутнє право на отримання бюджетного відшкодування ПДВ за Договором комісії до моменту повного виконання умов Договору.

А також, що ГУ ДПС у Київській області було проведено аналіз банківських виписок на випадок оплати митних платежів, розмитнення через Комісіонерів. При проведенні аналізу виявлено перерахунок коштів на Комісіонерів, але в призначені не зазначено щодо оплати розмитнення ввезеного товару».

Тобто, обставини у справі №320/34769/24 аналогічні обставинам у даній справі.

У постанові КАС ВС від 30.07.2025 року справа № 320/34769/24 в аналогічних умовах судом сформовано висновок, що «у цій справі первинним документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства і яка безпосередньо підтверджує сплату такого податку».

Суд зазначає, що Позивачем було надано ВМД до перевірки, що було встановлено. Зі змісту Акта перевірки, відзиву на позовну заяву, пояснень поданих Відповідачем, останнім не заперечується, що ВМД оформлені відповідно до зазначених обсягів у розрізі періодів. Відповідачем не заперечується перерахування коштів на рахунок Комісіонерів в сумі необхідній для здійснення господарської операції (імпорту товару, сплати митних платежів).

Дана обставина також підтверджується банківськими виписками наявними у матеріалах справи та які були дослідженні під час розгляду даної справи, жодних зауважень до наданих банківських виписок, Відповідачем не наведено.

Таким чином, враховуючи висновок Верховного Суду від 30.07.2025 року справа № 320/34769/24, судом відхиляється твердження Відповідача, що у разі відсутності у призначені платежу зазначення «щодо оплати розмитнення ввезеного товару», це є підставою для відмови в отриманні бюджетного відшкодування та підтвердження формування податкового кредиту, оскільки в даній категорії справ, пов`язаної з формування податкового кредиту за рахунок сплати митних платежів при імпорті товару, первинним документом є вантажно-митна декларація.

Щодо твердження Відповідача «Отже, враховуючи дані Державної митної служби України платником завищено суму податкового кредиту за жовтень 2023 року на 3 734 720,6 грн., за листопад 2023 року на 3 735 136,82 грн., за грудень 2023 року 4 665 862,77 грн, за січень 2024 року 12 215 285,46 грн. на загальну суму ПДВ в розмірі 24 351 006 грн.

Судом враховується, що даний аргумент вже досліджувався у справі № 320/39472/24 та був спростований в судовому порядку, оскільки з листа Державної митної служби України від 29.11.2024 №15/15-01-01/8,19/6189 вбачається, що за період з 01.10.2023 по 30.04.2024 комісіонерами було сплачено суми ввізного мита та податку на додану вартість у розмірах: ТОВ «Корнів» - 8082750,93 грн. ввізного мита та 20680996,48 податку на додану вартість; ТОВ «Смічов» - 6772861,71 грн. ввізного мита та 26926407,65 грн. податку на додану вартість; ТОВ «Рітаріс» - 395879,33 грн. ввізного мита та 17467399,68 грн. податку на додану вартість; ТОВ «Фуншал» - 5939540,90 грн. ввізного мита та 24512781,14 грн. податку на додану вартість; ТОВ «Ешпада» - 22284009,64 грн. ввізного мита та 87788521,04 грн. податку на додану вартість; ТОВ "Харциск" - 5952816,67 грн. ввізного мита та 23654022,8 грн. податок на додану вартість. Тобто доводи позивач про розмитнення товару через комісіонера в спірний період на відповідні суми підтверджується. Суд зауважує, що лист 15.07.2024 №15/15-01-01/8.16/3768 не враховує можливість сплати митних платежів комісіонером та здійснення розмитнення через комісіонера, проте матеріали справи свідчать, що розмитнення здійснювалося саме через комісіонера.

Відповідачем також зазначено, що «Комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, відносно ПОГ «КОНКОРДІЯ» прийняті рішення від 13.11.2023 № 33555, від 19.06.2024 №19202, від 17.12.2025 №31359 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким встановлено наявність ризикових операцій та надано статус «відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку».

Суду не зрозуміло, яким чином ризиковість ПОГ КОНКОРДІЯ» має відношення до даної справи, де Позивачем виступає інший суб`єкт господарювання.

Слід звернути увагу, що документом, який підтверджує право на податковий кредит у даній категорії справ є вантажно-митна декларація, яка у повному обсязі були надані до перевірки та до суду.

Вказана позиція викладена у постановах Верховного Суду від 2 квітня 2024 року у справі №640/21773/22, від 2 квітня 2024 року у справі №320/16177/23, від 3 жовтня 2023 року у справі №640/16289/22, від 9 квітня 2025 року у справі №320/42204/23, від 8 травня 2025 року у справі 320/10726/24, від 30 липня 2025 року справа № 320/34769/24.

Враховуючи вищевикладене, відповідач не надав доказів, які б спростовано твердження Позивача; фактично його висновки ґрунтуються на припущеннях, а не на фактах, встановлених належними та допустимими доказами.

При цьому слід наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz.Spain) серія. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Беручи до уваги вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку що висновки Головного управління ДПС у Київській області в частині встановлення порушень податкового законодавства, що мало наслідком прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не відповідають дійсності.

У зв`язку з чим виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, у суду наявні всі підстави для висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору по даній справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та підлягають стягненню в дохід бюджету, оскільки ухвалою суду від 25.03.2026 року позивачу було надано відстрочку в оплаті судового збору до розгляду Господарським судом Запорізької області позову по суті.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236-238, 240, 241, 243 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Дочірнього підприємства “Супер-Франт” до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 03.02.2025 року № 36460705 форми «В3», яким відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування у розмірі 26 476 301,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 20.12.2024 року № 539970705 форми «В1», яким встановлено завищення суми бюджетного відшкодування в сумі 24 351 006,00 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 2 435 101, 00 грн.

Стягнути з Головного управління ДПС у Київській області, 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5а, код ЄДРПОУ 44096797 в дохід Державного бюджету України судовий збір в сумі 639 148,90 грн. (шістсот тридцять дев`ять тисяч сто сорок вісім гривні) грн. 90 коп.

Видати наказ.

Наказ видати відповідно до ст. 327 ГПК України після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 08.10.2026.

Рішення розміщується у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Л.М. Сушко