Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №906/950/26 — Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 р.м. ЖитомирСправа № 906/950/26

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Сікорської Н.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом Фермерського господарства "Фермерське господарство Кадука О.М."

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АЛЬЯНС ПЛЮС»

про стягнення 126081,78 грн.

Процесуальні дії по справі.

Фермерське господарство "Фермерське господарство Кадука О.М." звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АЛЬЯНС ПЛЮС» 126081,78 грн., з яких: 115000,00 грн. попередня оплата, 10940,00 грн. пеня, 141,78 грн. 3% річні.

Ухвалою суду від 05.08.2026р. позовну заяву залишено без руху з метою усунення виявлених недоліків.

06.08.2026р. та 11.08.2026р. до суду надійшли заяви позивача про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 12.08.2026р. суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Вказаною ухвалою встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Враховуючи відсутність клопотання будь-якої із сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки обладнання № 211 від 03.09.2025р. Зазначає, що на виконання умов договору перерахував відповідачу попередню оплату в загальному розмірі 115000,00 грн., однак відповідач у встановлений договором строк обладнання не поставив та отримані кошти не повернув.

Позивач вказує, що звертався до відповідача з вимогою про повернення попередньої оплати, яка залишилася без відповіді та задоволення. Посилаючись на положення статей 525, 526, 530, 625, 693, 712 ЦК України та пункту 7.2 договору, позивач просить стягнути з відповідача 115000,00 грн. попередньої оплати, 10940,00 грн. пені та 141,78 грн. 3% річних.

Відповідач, в порядку ст.ст. 165, 251 ГПК України, не скористався правом подачі письмового відзиву на позовну заяву, доводи позивача не спростував.

Ухвала про відкриття провадження у справі від 12.08.2026р. доставлена до електронного кабінету відповідача 12.08.2026р. о 16:48 год. (а.с. 37 на звороті).

Судом було надано учасниками справи можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

03.09.2025р. між ФГ «Фермерське господарство Кадука О.М.» (покупець, позивач) та ТОВ «ТК «Альянс Плюс» (постачальник, відповідач) було укладено договір поставки обладнання № 211 (а.с. 9, 10).

Згідно п.1.1. договору Сторона 1 - ТОВ «ТК «Альянс Плюс» - поставляє, а Сторона 2 - ФГ «Фермерське господарство Кадука О.М.» приймає та оплачує вартість обладнання (товар): Шнековий навантажувач (d 10м) в комплекті з трубкою редуктора O 225 на колесах з бункером та підйомником завантаження, висотою 4м в кількості 1 к-кт.

Пунктом 2.3 договору визначено, що загальна вартість договору складає 130000,00 грн.

Відповідно до п.3.1. договору сторона 2 проводить оплату суми договору перерахуванням коштів на розрахунковий рахунок Сторони 1 відповідно до рахунків-фактур, суми яких попередньо погоджуються сторонами на умовах:

- 50% попередня оплата, що складає 65000,00 грн.;

- 50% оплата кінцева по факту поставки, що складає 65000,00 грн.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що на момент складання та підписання договору термін підготовки та доставки обладнання встановлюється 5 (п`ять) робочих днів. У випадку додаткових заявок термін може бути змінений за домовленістю сторін.

Відповідно до п.7.2. договору за несвоєчасне виконання своїх зобов`язань винна сторона зобов`язана виплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Пункт 10.1 договору визначає, що даний договір вступає в силу з моменту підписання його обома сторонами i діє до повного його виконання, але не пізніше 31 грудня 2025 р.

03.09.2025р. ТОВ «ТК «Альянс Плюс» виставило рахунок-фактуру №374 на оплату товару у розмірі 130000,00 грн. (а.с. 13).

03.09.2025р. позивач на виконання п.3.1. договору перерахував відповідачу 65000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №31 (а.с. 11).

08.09.2025р. ФГ «Фермерське господарство Кадука О.М.» згідно платіжної інструкції №32 перерахувало відповідачу 50000,00 грн. (а.с. 12).

Відповідач у встановлений договором №211 від 03.09.2025р. строк поставку товару не здійснив.

Листом від 06.07.2026р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення грошових коштів у розмірі 115000,00 грн. протягом 3-х днів з моменту отримання вимоги (а.с. 14, 15). Відповідач вказану вимогу залишив без задоволення.

Оскільки вказана вимога була залишена відповідачем без виконання, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з ТОВ «ТК «Альянс Плюс» 126081,78 грн., з яких: 115000,00 грн. попередня оплата, 10940,00 грн. - пеня, 141,78 грн. - 3% річні.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір це універсальний регулятор, а отже він є підставою для становлення, зміни чи припинення приватних прав і обов`язків та інших наслідків саме для його сторін. Договір як універсальний регулятор приватних відносин покликаний забезпечити їх регулювання і має бути направлений на встановлення, зміну або припинення приватних прав та обов`язків.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору №211 поставки обладнання від 03.09.2025р.

Частинами 1, 2 статті 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Судом встановлено, що п.3.1. договору сторони визначили, що грошове зобов`язання із оплати товару виконується шляхом попередньої оплати у розмірі 65000,00 грн. та кінцевої по факту поставки оплати у розмірі 65000,00 грн.

Позивач виконав взяті на себе договірні зобов`язання та здійснив попередню оплату в розмірі 115000,00 грн. (а.с. 11, 12).

Відповідно до п. 4.1. договору, сторони визначили, що на момент складання та підписання договору термін підготовки та доставки обладнання встановлюється 5 (п`ять) робочих днів.

Тобто поставка товару мала відбутись до 10.09.2025р. (включно).

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту частини другої статті 693 ЦК України вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову (такі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 15.02.2024 у справі № 910/3611/23, від 09.02.2023 у справі № 910/5041/22, від 07.02.2018 у справі № 910/5444/17).

Враховуючи, що позивачем здійснено попередню оплату, а відповідач свої зобов`язання в частині поставки товару в установлений строк не виконав, тому позивач правомірно скористався своїм правом та вимагає у відповідача повернення попередньої оплати.

Відносно вимог позивача про стягнення пені та річних суд вказує наступне.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За змістом ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Пунктом 7.2. договору сторони погодили, що у разі несвоєчасного виконання своїх зобов`язань винна сторона зобов`язана виплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З розрахунку позивача вбачається, що пеня в розмірі 10940,00 грн. нарахована за період з 11.09.2025р. по 31.12.2025р., а 3% річні в розмірі 141,78 грн. нараховані за період з 16.07.2026р. по 31.07.2026р. на суму заборгованості 115000,00 грн. (а.с. 3 на звороті).

Перевіривши поданий позивачем розрахунок трьох процентів річних та пені, суд встановив, що останній здійснений відповідно до вимог чинного законодавства та умов пункту 7.2 договору, виходячи із встановленого судом розміру основної заборгованості, періоду прострочення та розміру облікової ставки Національного банку України, що діяла у відповідні періоди.

За таких обставин за несвоєчасне виконання відповідачем зобов`язання з поставки товару з нього підлягають стягненню 10940,00 грн. пені та 141,78 грн. 3% річних.

Згідно частини 1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі в розмірі 126081,78 грн., з яких: 115000,00 грн. попередня оплата, 10940,00 грн. пеня, 141,78 грн. 3% річні.

Судові витрати за результатами розгляду справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, ч. 9 ст. 129 ГПК України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи, що підставою звернення до суду є неналежна поведінка відповідача, тому судовий збір в розмірі 2662,40 грн. суд покладає на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АЛЬЯНС ПЛЮС» (10014, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Мала Бердичівська, буд. 9, код ЄДРПОУ 44467391)

на користь Фермерського господарства "Фермерське господарство Кадука О.М."(19730, Черкаська обл., Золотоніський р-н, село Скориківка, код ЄДРПОУ 22804880):

- 115000,00 грн. попередня оплата;

- 10940,00 грн. - пеня;

- 141,78 грн. - 3% річні;

- 2662,40 грн. - судовий збір.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 12.10.26

Суддя Сікорська Н.А.

1 - до справи