Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №904/4827/26 — Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2026м. ДніпроСправа № 904/4827/26

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської Ради (49081, м. Дніпро, просп. Слобожанський, буд. 29, офіс. 504; ідентифікаційний код 32688148)

до Акціонерного товариства "Дніпровський Електровозобудівний завод" (49068, м. Дніпро, вул. Орбітальна, буд. 13; ідентифікаційний код 32495626)

про стягнення 323 928 грн. 36 коп.

Без повідомлення (виклику) представників сторін.

ПРОЦЕДУРА:

Позивач - Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпровської міської Ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№3622/26 від 11.08.2026) про стягнення з Акціонерного товариства "Дніпровський Електровозобудівний завод" 323 928 грн. 36 коп., що складає 276 142 грн. 00 коп. - заборгованості, 8 682 грн. 78 коп. - інфляційних нарахувань, 3 545 грн. 77 коп. - 3% річних та 35 557 грн. 81 коп. - пені.

Також просить стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 3 887 грн. 14 коп.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.

Пунктом 10 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.

На підтвердження адреси відповідача судом долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є 49068, м. Дніпро, вул. Орбітальна, буд. 13, на яку і була направлена кореспонденція господарського суду відповідачу (а.с. 65).

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що 18.10.2023 набрав чинності Закон України від 29.06.2023 №3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" (надалі - Закон від 29.06.2023 №3200-IX).

Частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону від 29.06.2023 № 3200-IX) визначено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Судом встановлено, що відповідно до інформації програмного забезпечення Діловодство спеціалізованого суду (ДСС) відповідач не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС (а.с. 67).

Отже, відповідачем не виконано вимог закону щодо реєстрації Електронного кабінету в системі Електронний суд.

Частиною 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Враховуючи викладене, кореспонденція Господарського суду Дніпропетровської області надсилалася відповідачеві в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з частиною 6 статті 242 цього Кодексу днем вручення судового рішення є, окрім іншого, день вручення судового рішення під розписку.

Як вбачається, поштове відправлення, в якому містилась ухвала суду від 17.08.2026 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, було вручено відповідачу 25.08.2026 (а.с. 71).

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Так, ухвалою суду від 17.08.2026, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Однак, станом на 12.10.2026 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Отже, суд вважає, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання відзиву на позову заяву, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Справа розглядається відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод протягом розумного строку з урахуванням введення в Україні воєнного стану.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Як вбачається, між позивачем - Міським комунальним підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі", як енергопостачальною організацією, та відповідачем - Державним підприємством "Дніпровський електровозобудівний завод", як споживачем, було укладено договір від 21.10.2013 №051482 про постачання теплової енергії (надалі - Договір, а.с. 9-10), відповідно до пункту 1.1 якого енергопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

За умовами пункту 2.1 Договору теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби:

- опалення в період опалювального сезону (172 доби).

Рішення про початок та закінчення опалювального сезону приймається виконавчим органом відповідної місцевої ради, виходячи з кліматичних умов (пункт 2.2. Договору).

За умовами пункту 3.1.5. Договору у разі порушення енергопостачальною організацією умов Договору, споживач має право викликати його представника для складання та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо.

За умовами пункту 3.2.2 Договору споживач теплової енергії зобов`язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором. На кінець опалювального сезону, календарного року проводити звіряння розрахунків з теплопостачальною організацією, у разі заборгованості на початок опалювального сезону споживач до мереж теплопостачання підключений не буде.

Пунктом 3.2.5. Договору споживач теплової енергії зобов`язується письмово сповіщати енергопостачальну організацію про зміну власного найменування, організаційно-правової форми, місцезнаходження, банківських реквізитів тощо, а також про зміну користувачів приміщень та теплових мереж споживача (субспоживачів) не пізніше 5 робочих днів з моменту настання зазначених подій.

Пунктом 5.1. Договору визначено, що згідно правил користування тепловою енергією, споживач зобов`язується встановити прилади обліку теплової енергії.

Відповідно до пунктом 5.2 Договору проектування та встановлення приладів обліку теплової енергії виконується організаціями, які мають відповідні ліцензії. Установлення приладів обліку виконується згідно технічних умов та узгодженим енергопостачальною організацією проєктом на межі балансової належності тепломереж енергопостачальної організації та споживача. У разі встановлення приладів обліку теплової енергії не на межі балансової належності, до обсягів теплової енергії, визначеної за фактичними показниками приладів обліку, додаються втрати на дільницях тепломережі, що перебувають на балансі споживача, від межі балансової належності до місця встановлення приладів обліку. Розрахунок цих втрат повинен бути виконаний у проєкті на встановлення приладу обліку, а в разі відсутності такого виконується енергопостачальною організацією.

Межа балансової та експлуатаційної відповідальності сторін вказана в додатку 2 до договору та не може бути змінена в односторонньому порядку (пункт 5.3 Договору).

Розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів (пункт 7.1. Договору).

Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться споживачем впродовж 5 діб після одержання рахунку енергопостачальної організації, яка зобов`язана направити його споживачу не пізніше 10 числа місяця слідуючого за розрахунковим. У випадку утворення переплати, вона зараховується в рахунок наступних платежів (пункт 7.4. Договору).

Пунктом 8.2.3. Договору унормовано, що в разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію нараховується пеня у розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ суми простроченого платежу, за кожний день прострочки.

У додатку № 1 до Договору сторони узгодили, що по об`єкту за адресою: вул. Червоних Бійців, 1 (Гуртожиток), - прилад обліку:

- річний обсяг теплового навантаження на опалення становить 350,71 Гкал/рік;

- середньомісячне теплове навантаження в опалювальному сезоні (на - 0,2 0 С) становить 62, 07 Гкал/міс;

- теплове навантаження на гаряче водопостачання – відсутнє.

З положень Договору слідує, що послуги з постачання теплової енергії надавало Комунальне підприємство "Дніпровські міські теплові мережі" Дніпровської міської ради, а отримувало Державне підприємство "Дніпропетровський науково-виробничий комплекс "Електровозобудування".

Однак, на підставі рішення Дніпропетровської міської ради № 28/12 від 27.07.2016 "Про надання дозволу на передачу з балансу Комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" на баланс Комунального підприємства "Теплоенерго" об`єктів і мереж теплопостачання", акту приймання - передачі об`єктів і мереж теплопостачання, Комунальне підприємство "Теплоенерго" отримало від Комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" засоби для теплопостачання приміщень відповідача.

На підставі зазначеного, відповідачу було запропоновано укласти Додаткову угоду до Договору, предметом якої є зміна енергопостачальної організації та внесення відповідних змін до основного договору в частині його сторін та їх реквізитів. Повідомлення про зміну енергопостачальної організації та Додаткову угоду було вручено нарочно представнику відповідача, що підтверджується підписом на Повідомленні від 05.10.2016 № 2555/1665 (а.с.15-17).

Державним підприємством "Дніпропетровський науково-виробничий комплекс "Електровозобудування" було змінено власне найменування на Державне підприємство "Дніпровський електровозобудівний завод". За даної підстави між Сторонами укладено Додаткову угоду №1 від 15.02.2017, предметом якої є зміна наіменування споживача (а.с. 17-зворотна сторона).

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.08.2020 №999-р "Про погодження перетворення державного підприємства "Дніпровський електровозобудівний завод" в акціонерне товариство", наказів Фонду державного майна України від 03.01.2019 № 4 "Про прийняття рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу державного підприємства "Дніпровський електровозобудівний завод", від 17.08.2020 № 1366 "Про перетворення державного підприємства "Дніпровський електровозобудівний завод" в приватне акціонерне товариство" та від 18.11.2020 №1845 "Про припинення державного підприємства "Дніпровський електровозобудівний завод" шляхом перетворення", Державного підприємства "Дніпровський електровозобудівний завод" було припинено шляхом перетворення в Акціонерне товариство "Дніпровський електровозобудівний завод".

У матеріалах справи наявні копії розпоряджень Дніпровського міського голови про початок та закінчення опалювального сезону (а.с. 42-зворотна сторона-43), а саме:

- розпорядження Дніпровського міського голови від 30.10.2025 № 1-30/10-р "Про початок опалювального сезону 2025 - 2026 рр. у м. Дніпрі";

- розпорядження Дніпровського міського голови від 20.03.2026 № 1-20/3-р "Про закінчення опалювального сезону 2025 - 2026 рр. у м. Дніпрі".

Як вбачається, на виконання умов Договору позивач у період з грудня 2025 року по березень 2026 року поставив відповідачу теплову енергії на загальну суму 276 142 грн. 00 коп.

На підтвердження зазначеного факту позивачем суду надано наступні документи:

1) акти прийому-передачі послуги (а.с. 25-зворотна сторона-27):

- від 30.11.2025 за листопад 2025 на суму 24 532 грн. 61 коп.;

- від 31.12.2025 за грудень 2025 на суму 64 462 грн. 76 коп.;

- від 31.01.2026 за січень 2026 на суму 74 524 грн. 14 коп.;

- від 28.02.2026 за лютий 2026 на суму 63 208 грн. 06 коп.;

- від 31.03.2026 за березень 2026 на суму 49 414 грн. 43 коп.;.

2) рахунки № 051482 (а.с. 23-25):

- від 30.11.2025 за листопад 2025 на суму 24 532 грн. 61 коп.;

- від 31.12.2025 за грудень 2025 на суму 64 462 грн. 76 коп.;

- від 31.01.2026 за січень 2026 на суму 74 524 грн. 14 коп.;

- від 28.02.2026 за лютий 2026 на суму 63 208 грн. 06 коп.;

- від 31.03.2026 за березень 2026 на суму 49 414 грн. 43 коп.

Також позивачем надано копії вкладень у цінні листи на ім`я відповідача, списку згрупованих відправлень, фіскального чеку та супровідного бланку, з яких вбачається, що на адресу відповідача надсилались рахунки та акти за спірний період, досудова вимога (а.с. 32-42).

Позивач зазначає, що відповідачу направлялись акти прийому-передачі теплової енергії та рахунки на їх оплату, акт звіряння взаємних розрахунків та досудова вимога, проте, вони залишились без відповіді, а заборгованість не погашеною станом на дату подання позовної заяви, що і стало причиною виникнення спору та звернення з позивача з позовом до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Крім того, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 714 Цивільного кодексу України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

За приписами статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно зі статтею 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно з частиною другою статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач стверджує, що в результаті невиконання відповідачем зобов`язань із оплати за послуги з постачання тепла у опалювальні періоди з листопада 2025 року по березень 2026 року включно, заборгованість відповідача перед позивачем за вказаний період складає 276 142 грн. 00 коп.

Відповідач своїх зобов`язань з повної та своєчасної оплати теплової енергії, отриманої у період з листопада 2025 року по березень 2026 року, належним чином не виконав.

Як зазначено вище, остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться споживачем впродовж 5 діб після одержання рахунку енергопостачальної організації, яка зобов`язана направити його споживачу не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим.

Таким чином, строк оплати основного боргу є таким, що настав.

Доказів сплати заборгованості відповідачем не надано, матеріали справи не містять.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії в опалювальні сезони у період з листопада 2025 по березень 2026 включно у розмірі 276 142 грн. 00 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо нарахування пені

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Згідно з частинами 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшеним у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 8.2.3. Договору унормовано, що в разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію нараховується пеня у розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ суми простроченого платежу, за кожний день прострочки.

Як вбачається, позивачем за порушення відповідачем строку сплати за поставлену за Договором теплову енергію, нараховано пеню у розмірі 35 557 грн. 81 коп.

Суд погоджується з наданим розрахунком, вважає його арифметично правильним.

Щодо нарахування 3% річних та інфляційних нарахувань

Згідно з частинами 1, 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається, позивачем за порушення відповідачем строку сплати за поставлену за Договором теплову енергію, нараховано 3% річних у розмірі 3 545 грн. 77 коп., а також здійснено інфляційні нарахування у розмірі 8 682 грн. 78 коп. за загальний період з листопада 2025 по березень 2026 включно.

Суд погоджується з наданим розрахунком, вважає його арифметично правильним.

Отже, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 3 887 грн. 14 коп. - витрат на сплату судового збору.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської Ради (49081, м. Дніпро, просп. Слобожанський, буд. 29, офіс. 504; ідентифікаційний код 32688148) до Акціонерного товариства "Дніпровський Електровозобудівний завод" (49068, м. Дніпро, вул. Орбітальна, буд. 13; ідентифікаційний код 32495626) про стягнення 323 928 грн. 36 коп. - задовольнити.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Дніпровський Електровозобудівний завод" (49068, м. Дніпро, вул. Орбітальна, буд. 13; ідентифікаційний код 32495626) на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської Ради (49081, м. Дніпро, просп. Слобожанський, буд. 29, офіс. 504; ідентифікаційний код 32688148) 276 142 (двісті сімдесят шість тисяч сто сорок дві) грн. 00 коп. - заборгованості, 8 682 (вісім тисяч шістсот вісімдесят дві) грн. 78 коп. - інфляційних нарахувань, 3 545 (три тисячі п`ятсот сорок п`ять) грн. 77 коп. - 3% річних та 35 557 (тридцять п`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят сім) грн. 81 коп. - пені та 3 887 (три тисячі вісімсот вісімдесят сім) грн. 14 коп. - витрат на сплату судового збору.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

12.10.2026