Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №904/4716/26 — Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2026м. ДніпроСправа № 904/4716/26

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50000, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., пров. Цісик Квітки, буд. 9; ідентифікаційний код 03342184)

до Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради (50101, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., площа Молодіжна, буд. 1; ідентифікаційний код 25522449)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Криворізька міська рада (50101, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., площа Молодіжна, буд. 1; ідентифікаційний код 33874388).

про стягнення 30 673 грн. 05 коп.

Без повідомлення (виклику) представників сторін.

ПРОЦЕДУРА:

Позивач - Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№3537/26 від 05.08.2026) до Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради про стягнення 30 673 грн. 05 коп., що складає 26 608 грн. 48 коп. - заборгованості за послугу постачання теплової енергії за період з 05.11.2021 по 23.03.2026, 1 333 грн. 81 коп. - суму за абонентське обслуговування за період з 05.11.2021 по 31.05.2026, 1 877 грн. 58 коп. - інфляційних нарахувань (з травня 2025 по червень 2026), 749 грн. 30 коп. - 3% річних за період з 01.05.2025 по 14.07.2026 та 103 грн. 88 коп. - пені.

Також просить судові витрати у справі покласти на відповідача.

Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтями 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2026 про залишення позовної заяви без руху позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків - 7 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачем подано заяву (вх.№39793/26 від 12.08.2026) на виконання суду від 10.08.2026.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Криворізьку міську раду (50101, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., площа Молодіжна, буд. 1; ідентифікаційний код 33874388).

До суду через систему «Електронний суд» від третьої особи надійшли письмові пояснення (вх. №41994/26 від 27.08.2026), відповідно до яких Криворізька міська рада зазначає, що: - управління майном комунальної власності здійснюється відповідними виконавчими органами міської ради в межах наданих їм повноважень; - споживачем теплової енергії є особа, яка використовує її на підставі договору; - з огляду на відсутність договірних відносин із позивачем у третьої особи відсутній обов`язок зі сплати вартості теплової енергії.

Від відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзив (вх. №45733/26 від 18.09.2026) на позовну заяву, за змістом якого останній просить суд відмовити в повному обсязі в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування поданого відзиву відповідач зазначає, що Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради не є власником, користувачем чи споживачем спірного нежитлового приміщення, не наділене правом оперативного управління цим майном та, відповідно, є неналежним відповідачем у справі. Також відповідач зазначає, що між сторонами відсутні договірні відносини щодо постачання теплової енергії, а чинне законодавство не покладає на нього як на особу, яка лише обліковує відповідне майно, обов`язку зі сплати житлово-комунальних послуг. Крім того, відповідач стверджує, що теплова енергія до спірного приміщення фактично не постачалася через перекриття та опломбування вводу і несправність мереж, а також звертає увагу на відсутність у кошторисі відповідних бюджетних асигнувань для взяття таких зобов`язань, у зв`язку з чим просить відмовити у задоволенні позову.

До суду через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь (вх. №46469/26 від 23.09.2026) на відзив на позовну заяву, за змістом якого заперечує проти доводів відповідача та зазначає, що спірне нежитлове приміщення належить до комунальної власності, а Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради, як уповноважений орган, здійснює щодо нього відповідні повноваження та зобов`язане забезпечувати його утримання, у тому числі оплату житлово-комунальних послуг; відсутність державної реєстрації права власності за відповідачем, на думку позивача, не спростовує факту належності майна до комунальної власності та повноважень відповідача щодо нього. Позивач також вказує, що спірне приміщення є вбудованим у багатоквартирний будинок, тому правовідносини з постачання теплової енергії виникли в силу закону та типового індивідуального договору, а відсутність письмового договору не звільняє від оплати фактично отриманої послуги. При цьому опломбування індивідуального вводу позивач не заперечує, однак зазначає, що нарахування за централізоване опалення самого приміщення не здійснювалися, а заявлена заборгованість стосується теплової енергії на загальнобудинкові потреби, місця загального користування, забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем та плати за абонентське обслуговування, від сплати яких споживач не звільняється навіть у разі відключення приміщення від централізованого опалення.

Справа розглядається відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод протягом розумного строку з урахуванням введення в Україні воєнного стану.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа», засновником та власником якого є орган місцевого самоврядування в особі Криворізької міської ради, створене з метою отримання прибутку в результаті діяльності з виробництва, транспортування, постачання та реалізації теплової енергії споживачам м. Кривого Рогу для потреби опалення та гарячого водопостачання.

На виконання своєї статутної мети Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» здійснює постачання теплової енергії до житлових та нежитлових споруд у місті Кривому Розі, у тому числі до нежитлового приміщення за адресою: вул. Старовокзальна, б.51, загальною площею – 44, 0 кв.м. Вказане вище нежитлове приміщення вбудоване до житлового будинку № 51 по вул. Старовокзальна.

Згідно з листом №16/16/60 від 12.01.2022 спірне нежитлове приміщення знаходяться на балансовому обліку УКВМ (Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради)» з додатками що додається, спірні приміщення вказані у позовній заяві в спірний період знаходилися на балансовому обліку УКВМ.

Будинок, в який вбудоване зазначене вище приміщення, є багатоквартирним. Подання теплоносія до будинків здійснюється від теплових мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) позивача (у відповідності до пункту 5.23 наказу Державного комітету України з будівництва та архітектури від 18.05.2005 №80 «Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення ДБН В.2.2-15-2005», де зазначено, що житлові будинки повинні обладнуватися опаленням і вентиляцією, що проектуються згідно зі СНиП 2.04.05), які є внутрішньобудинковим комплексом трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення споживачів житлового будинку.

Отже, УКВМ, як балансоутримувач зазначеного нежитлового приміщення, отримувало теплову енергію для опалення приміщення, так як зазначене приміщення не виокремлене від внутрішньобудинкового комплексу трубопроводів та обладнане для забезпечення опалення будинків, за відповідними адресами.

Доказами подання теплоносія до будинку є акти подання та припинення подання теплоносія до нежитлових приміщень відповідача, а також відомості теплоспоживання по приладам обліку споживання теплової енергії.

Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа", як виконавцем послуг, 05.10.2021 на своєму офіційному сайті було розміщено Індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.

Цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (пункт 1 договору).

Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті виконавця https://kpts.dp.ua/ (пункт 2 договору).

Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунку за надані послуги, факт отримання послуг (пункт 4 договору).

В матеріалах справи відсутні докази, що відповідач протягом 30 днів повідомляв позивача про свою відмову від укладання договору (внесення змін), доказів наявності заперечень або протоколу розбіжностей до договору матеріали справи не містять.

Таким чином, з 05.11.2021 (після набрання чинності дії Індивідуального договору) договірні відносини щодо надання Комунальним підприємством теплових мереж «Криворіжтепломережа» послуг з постачання теплової енергії приміщенням, які знаходяться на балансі Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради відбуваються відповідно до приписів Розділу IV Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а саме шляхом приєднання споживача до публічного договору – «Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії» (надалі - Індивідуальний договір), текст якого було опубліковано на офіційному веб-сайті виконавця послуги КПТМ «Криворіжтепломережа» від 05.10.2021 (а.с. 29-33).

За умовами пункту 5 договору виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, визначеними цим договором.

Пунктом 17 договору встановлено, що зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії здійснюється виконавцем щомісяця.

Споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:

- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022), та Методики розрахунку, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом та обсягу її споживання;

- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті виконавця https://www.kpts.dp.ua.

У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року) (пункт 30 договору).

Вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або офіційному веб-сайті виконавця https://www.kpts.dp.ua.

У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору, новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов`язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті (пункт 31 договору).

Пунктом 32 договору визначено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.

Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця.

Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Згідно з пунктом 33 договору виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.

Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.

В пункті 34 договору визначено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Споживач зобов`язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором (пуект 41 договору).

У разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01% суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу (пункт 45 договору).

Оформлення претензій споживача щодо ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості здійснюється в порядку, визначеному статтею 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (пункт 47 договору).

Цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності (пункт 51 договору).

Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (пункт 52 договору).

Цей договір може бути розірваний у разі прийняття рішення співвласниками щодо зміни моделі договірних відносин відповідно до статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (пункт 53 договору).

Припинення дії цього договору не звільняє сторони від обов`язку виконання зобов`язань, які на дату такого припинення залишилися невиконаними (пункт 55 договору).

Відповідно до додаткової угоди від 01.03.2024 (а.с. 34) до Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 05.10.2021 сторони погодили пункт 41 розділу «ПРАВА І ОБОВ`ЯЗКИ СТОРІН» Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 05.10.2021 року доповнити підпунктом 12 та викласти його в наступній редакції:

12) При зміні даних споживача (прізвище, ім`я, адреса, статус платника податків, зміна форми власності тощо), у 5-денний термін надавати виконавцю оригінали (для підтвердження даних ) і копії відповідних документів (пункт 1).

Також згідно з умовами додаткової угоди від 05.06.2024 (а.с. 34, зворотній аркуш) до Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 05.10.2021 сторони погодили абзац 2 пункту 33 розділу «ЦІНА ТА ПОРЯДОК ОПЛАТИ ПОСЛУГИ, ПОРЯДОК ТА УМОВИ ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ДОГОВОРУ ЩОДО ЦІНИ ПОСЛУГИ» Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 05.10.2021 змінити та викласти його в наступній редакції:

«Рахунок надається на паперовому носії. У разі зазначення електронної пошти в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Виконавець надсилає рахунки в електронній формі на офіційну електрону пошту Споживача та/або на електронну пошту вказану Споживачем».

На виконання своєї статутної мети КПТМ «Криворіжтепломережа» здійснювало у спірний період постачання теплової енергії відповідачу, а відповідач отримував теплову енергію, так як нежитлове приміщення вбудоване та не виокремлено від внутрішньобудинкового комплексу трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення вказаних багатоквартирних житлових будинків.

Доказами подачі теплової енергії до будинку є акти подання теплоносія на будинок та акти припинення подання теплоносія, відомості теплоспоживання по приладу обліку (а.с. 41-51).

Згідно з Законом України "Про теплопостачання" та Правил надання послуги з постачання теплової енергії, підприємство обліковує постачання теплової енергії засобами комерційного обліку, або розрахунковим способом (пропорційно).

Правилами надання послуги з постачання теплової енергії передбачено, що розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об`єму) приміщення споживача відповідно до "Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг" № 315 від 22.11.2018 (пункт 24 Правил).

У разі обліку постачання теплової енергії за приладом обліку - інформація отримана підприємством у "звітах за період" (як правило місячний) є підставою для внесення даних до систем автоматизованого розрахунку (програмних комплексів) споживання теплової енергії.

Після чого, програмні комплекси в автоматичному режимі здійснюють нарахування, формують рахунки на оплату для різних категорій споживачів. Отже для КПТМ "Криворіжтепломережа" вказані "звіти" є первинними документами в здійсненні господарської діяльності позивача.

Згідно приписів Правил надання послуги з постачання теплової енергії одиницею вимірювання обсягу (кількості) спожитої споживачем теплової енергії є гігакалорія (Гкал). Для переведення одиниць вимірювання теплової енергії приладами обліку застосовуються коефіцієнти 1 Гкал = 1162,2 кВт*г, 1 кВт*г = 0,000859 Гкал, 1 Гкал = 4,1868 ГДж, 1 ГДж = 0,2388 Гкал (пункт 18 Правил).

Комерційний облік послуги здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку, що забезпечує (забезпечують) загальний облік споживання послуги у будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки (пункт 19 Правил).

КПТМ "Криворіжтепломережа" виставило відповідачу на оплату рахунки – фактури:

- № 13294 від 07.04.2025 на суму 753,49 грн. у тому числі ПДВ;

- № 13294 від 06.05.2025 на суму 18 871,30 грн. у тому числі ПДВ;

- № 13294 від 03.06.2025 на суму 41,48 грн. у тому числі ПДВ;

- № 13294 від 02.07.2025 на суму 41,48 грн. у тому числі ПДВ;

- № 13294 від 05.08.2025 на суму 41,48 грн. у тому числі ПДВ;

- № 13294 від 03.09.2025 на суму 41,48 грн. у тому числі ПДВ;

- № 13294 від 06.10.2025 на суму 41,48 грн. у тому числі ПДВ;

- № 13294 від 06.11.2025 на суму 42,80 грн. у тому числі ПДВ;

- № 13294 від 04.12.2025 на суму 1034,38 грн. у тому числі ПДВ;

- № 13294 від 06.01.2026 на суму 1254,73 грн. у тому числі ПДВ;

- № 13294 від 04.02.2026 на суму 2136,14 грн. у тому числі ПДВ;

- № 13294 від 04.03.2026 на суму 2304,74 грн. у тому числі ПДВ;

- № 13294 від 06.04.2026 на суму 1244,89 грн. у тому числі ПДВ;

- № 13294 від 05.05.2026 на суму 46,21 грн. у тому числі ПДВ;

- № 13294 від 03.06.2026 на суму 46,21 грн. у тому числі ПДВ (а.с. 79-87).

Позивач надавав відповідачу вищевказані рахунки, про що свідчать відмітки на супровідних листах (а.с. 88-109).

У зв`язку з несплатою вартості поставленої теплоенергії позивачем було спрямовано відповідачу претензію №13294/15619 (вих. №67/13 від 08.04.2026) з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 26 604грн. 98 коп. (а.с.114).

Відповідач отримав претензію від 08.04.2026, про що свідчить відмітка на супровідному листі вих. номер 243/13 від 08.04.2026.

Позивач зазначає, що відповідач не здійснював розрахунок за надані послуги, у зв`язку з чим утворилася заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за період з 05.11.2021 по 23.03.2026 в розмірі 26 608, 48 грн. та абонентське обслуговування за період з 05.11.2021 по 31.05.2026р. в розмірі 1 333 грн. 81 коп.; відповідач проти цього заперечує, що і стало причиною виникнення спору та звернення позивача до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до статті 11 Цивільного Кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (стаття 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Частиною 6 статті 25 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що в разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

В пункті 34 договору визначено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Враховуючи умови спірного договору, строк оплати наданих послуг є таким, що настав.

Згідно зі статтями 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 Господарського процесуального кодексу України).

Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості відповідачем відповідно до положень статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену теплову енергію за період з 05.11.2021 по 23.03.2026 в розмірі 26 608 грн. 48 коп. та заборгованості за абонентське обслуговування за період з 05.11.2021 по 31.05.2026 в розмірі 1 333 грн. 81 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо нарахування 3% річних, інфляційних втрат та пені

Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З аналізу зазначеної норми випливає, що нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 749 грн. 30 коп. за період з 01.05.2025 по 14.07.2026.

При перевірці розрахунку 3% річних судом помилок не виявлено, розрахунки здійснено арифметично вірно.

Здійснюючи перевірку розрахунку інфляційних нарахувань суд вважає за необхідне зазначити таке.

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Заявлені позивачем до стягнення інфляційні нарахування в розмірі 1 877 грн. 58 коп. нараховані за загальний період прострочення оплати з травня 2025 по червень 2026.

Суд погоджується з розрахунком інфляційних нарахувань, вважає його арифметично правильним.

Позивачем також нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 103 грн. 88 коп. за загальний період з 02.12.2025 по 14.07.2026.

Відповідно до пункту 45 договору у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення; загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу; нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу; пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (частина 1 статті 548 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (пункт 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені позивача та встановлено, що він виконаний правильно.

Відповідно до частини першої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Заперечення відповідача відхиляються судом з огляду на таке.

Відповідно до приписів статей 3, 4 Закону України "Про теплопостачання" відносини між суб`єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Проектування, будівництво, реконструкція, ремонт, експлуатація об`єктів теплопостачання, виробництво, постачання теплової енергії регламентуються нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами відносин у сфері теплопостачання.

Укладання договору на постачання теплової енергії передбачено статтями 24, 25 Закону України "Про теплопостачання" та є обов`язковим для сторін на підставі закону.

За змістом статті 25 цього Закону України "Про теплопостачання" теплогенеруюча, теплотранспортна та теплопостачальна організації мають право укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами, водночас своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії є основними обов`язками споживача теплової енергії (стаття 24 Закону України "Про теплопостачання").

Положеннями статті 1 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що:

споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору;

теплова енергія - це товарна продукція, яка виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу;

теплова мережа - це сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача.

Отже, обов`язковою ознакою споживача теплової енергії, є те, що теплоспоживче обладнання якої (внутрішньобудинкові системи, мережі, устаткування тощо) через тепловий ввід приєднане або має технічні можливості для приєднання до місцевої (розподільчої) теплової мережі.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг визначає Закон України "Про житлово-комунальні послуги".

Так, предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках (частина 1 статті 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Відповідно до норм статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; колективний споживач - юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги; споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач;

У статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" зазначено, що комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Статтею 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Відповідно до частини другої статті 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавцем комунальних послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація.

Індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом (частина 2 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач) (частини 1, 2 статті 12 "Про житлово-комунальні послуги").

Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом (частина 7 статті 21 "Про житлово-комунальні послуги").

Споживачі зобов`язані укласти договір про управління побутовими відходами з виконавцем послуги з управління побутовими відходами, визначеним у встановленому законодавством порядку (частина 1 статті 25 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Аналіз даного Закону дає підстави для висновку, що він є нормативним актом спеціальної дії, який регулює відносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг.

Заперечення Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради проти заявлених вимог зводяться до того, що він не є власником вказаних нежитлових приміщень та споживачем послуг за вказаними адресами (в цих приміщеннях не перебувають працівники відповідача, взагалі приміщення зачинено і не використовується), відповідно не є стороною індивідуального договору: укладати договір на споживання має власник, або інша особа, яка користується приміщенням і отримує житлово-комунальні послуги.

На законодавчому рівні Криворізькій міській раді, як уповноваженому органу, було передано у власність житловий фонд, а разом із тим надано повноваження щодо обліку, передачі та розпорядження власністю житлового фонду (постанова Кабінету Міністрів України № 311 від 05.11.1991 (поточна редакція) "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю, затверджено "Перелік державного майна України, що передається до власності адміністративно - територіальних одиниць (комунальної власності)").

Відповідач, як і третя особа, не заперечують того факту, що спірний об`єкт нерухомого майна, до якого здійснювалось постачання теплоносія, є комунальною власністю, що також підтверджується листом Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради № 16/16/1645 від 24.08.2023.

Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради є юридичною особою публічного права та знаходиться в структурі органів місцевого самоврядування.

Рішенням сесії Криворізької міської ради LXVI сесії VII скликання № 5014 від 23.09.2020 затверджено нову редакцію Положення про управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради (а.с. 85-90 том 1).

Згідно з пунктом 1.1 Положення Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради (надані – Управління) є самостійним структурним підрозділом виконавчого комітету міської ради, створюється та ліквідується відповідно до міської ради в межах затвердженої нею структури за пропозицією міського голови та реєструється в порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" й іншими нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність неприбуткової організації. Скорочена назва Управління – УКВМ.

Основними завданнями та функціями Управління, зокрема, є реалізація державної та місцевої політики, спрямованої на ефективне здійснення переданих міською радою повноважень щодо управління, користування та розпорядження комунальною власністю територіальної громади міста, приватизації, відчуження, передачі в орендне користування комунального майна (пункту 2.1.1 Положення).

Відповідно до пункту 2.2 Положення Управління відповідно до переданих йому повноважень і покладених на нього завдань:

у сфері управління об`єктами комунальної власності територіальної громади міста Кривого Рогу:

- надає до управління з питань реєстрації виконкому Криворізької міської ради документи щодо оформлення права власності за територіальною громадою міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради на нерухоме майно, що перебуває на його балансі (пункту 2.2.1.8.1);

- здійснює закупівлю товарів, робіт і послуг у межах виділених бюджетних коштів для виконання наданих повноважень (пункту 2.2.1.9);

у сфері оренди об`єктів комунальної власності територіальної громади міста:

- укладає договори (пункту 2.2.3.1);

обліковує об`єкти нерухомості нежитлового призначення на власному балансі (пункту 2.2.4.2);

передає договори про надання послуг, укладені із суб`єктами господарювання, для подальшої реєстрації зобов`язань до управління Державної казначейської служби України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області (пункту 2.2.4.14).

Управління в межах наданих йому повноважень зобов`язане здійснювати управління майном, що належить до комунальної власності територіальної громади міста в межах, визначених чинним законодавством України, рішеннями міської ради, цим Положенням; контроль за збереженням, ефективним використанням комунального майна, що перебуває на його балансовому обліку; оперативно вживати заходів щодо усунення виявлених недоліків (пункт 3.3 Положення).

Відтак, з урахуванням визначення у Законі поняття "індивідуальний споживач" та переліку прав і обов`язків Управління згідно з вищевказаним Положенням, саме Управління є особою, якій за згодою власника передано нерухоме майно для користування і, відповідно, отримання житлово-комунальної послуги.

При цьому саме на Управління покладений обов`язок передачі документів для реєстрації права власності на нерухоме майно, що є у нього на балансі, за територіальною громадою міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради.

З цих підстав відхиляються доводи відповідача щодо відсутності реєстрації права власності на спірний об`єкт нерухомого майна, посилань щодо не користування майном, відсутності підстав у відповідача для оплати поставлених послуг.

Доводи відповідача щодо перекриття та опломбування вводу теплової енергії до спірного нежитлового приміщення не спростовують обґрунтованості заявлених вимог, оскільки нарахування за централізоване опалення безпосередньо спірного приміщення позивачем не здійснювалися, а заявлена до стягнення заборгованість у відповідній частині стосується теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби, опалення місць загального користування та забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, розподіл якої здійснюється відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії та Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг.

Суд також зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Отже, вимоги позивача є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи.

Інші доводи відповідача спростовуються встановленими вище судом обставинами та наявними в матеріалах справи доказами.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з повним задоволенням позовних вимог, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2 662 грн. 40 коп. - витрат на сплату судового збору.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" до Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Криворізька міська рада про стягнення 30 673 грн. 05 коп. - задовольнити.

2. Стягнути з Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради (50101, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., площа Молодіжна, буд. 1; ідентифікаційний код 25522449) на користь Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50000, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., пров. Цісик Квітки, буд. 9; ідентифікаційний код 03342184) 26 608 (двадцять шість тисяч шістсот вісім) грн. 48 коп. - заборгованості за поставлену теплову енергію за період з 05.11.2021 по 23.03.2026, 1 333 (одна тисяча триста тридцять три) грн. 81 коп. - заборгованості за абонентське обслуговування за період з 05.11.2021 по 31.05.2026, 1 877 (одна тисяча вісімсот сімдесят сім) грн. 58 коп. - інфляційних нарахувань, 749 (сімсот сорок дев`ять) грн. 30 коп. - 3 % річних, 103 (сто три) грн. 88 коп. - пені та 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. - витрат на сплату судового збору.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

12.10.2026